Окремі аспекти кримінального процесу Японії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окремі аспекти кримінального процесу Японії

Янішевська К.Д.,

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства

Хуторянець Ж.В.,

студентка

Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету

Сьогодні в Україні проходить реформування різних сфер суспільного життя. Дане явище не оминуло і кримінального процесуального права. На фоні динамічності змін законодавства в даній галузі права важливим питанням постає дослідження особливостей кримінального процесуального законодавства іноземних держав, його ефективності та можливості реципіювання окремих норм, для удосконалення вітчизняного кримінального процесу. Кримінально-процесуальне право сучасних зарубіжних країн є досить різноманітним. У кожній країні є свої особливості. Вони зумовлені конкретними економічними, соціальними, історичними, етнічними, релігійними та іншими факторами. Значну роль відіграє також рівень юридичної культури, традиції, пов'язані зі ставленням до суду і правосуддя, закону і законності.

Ключові слова: кримінальне процесуальне законодавство, кримінальний процес, кримінальне правопорушення, система saiban-in, спрощене провадження.

IN ASPECTS OF THE CRIMINAL PROCESS IN JAPAN

There is a reform of various spheres of public life at this moment in Ukraine. And this phenomenon also touched the sphere of criminal procedural law. Against the background of the dynamics of legislative changes in this field of law, the study of peculiarities of the criminal procedural legislation of foreign states, its effectiveness and the possibility of reciting certain norms, to improve the domestic criminal process become an important issue at this period of time. The criminal procedural law of modern foreign countries is quite diverse. Each country has its own peculiarities, which are conditioned by specific economic, social, historical, ethnic, religious and other factors. The level of legal culture, traditions related to attitude to court and justice, law and legality also plays a significant role in this sphere.

This article analyzes the current state of crime detection and compliance with legal standards in some countries of the world and highlights the benefits of studying the criminal law in Japan as well.

There is described the process of formation and development of criminal procedural legislation in Japan. Besides, the article contains the description of some reforms in this area of law for the last 20 years.

The analysis of the criminal process and the criminal procedural legislation of Japan was made and some features that can be recaptured in domestic criminal procedural law were identified as well. Among these, there are two types of prosecution available in Japan: formal legal proceedings and a shortened procedure. In our opinion, such a distribution helps to reduce the load on police and courts.

It is worth to add that we also compared the statistics of criminal and administrative legal proceedings of Ukraine. As a result there was defined the main problem of modern criminal procedural legislation - the workload of courts.

On the basis of the peculiarities of Japan's criminal procedural law and the similar experience of domestic administrative procedural legislation, we proposed the directions of perfection of the criminal process of Ukraine.

Key words: criminal procedural law, criminal procedure, criminal offense, system saiban-in, simplified proceeding.

Постановка проблеми

кримінальне процесуальне законодавство

Нині в Україні проходить реформування різних сфер суспільного життя. Це явище не оминуло і кримінального процесуального права. Лише за останній місяць Кримінальний процесуальний кодекс зазнав значних змін. Так, 4 жовтня 2019 р. Верховною Радою України було прийнято Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства, відповідно до якого було введено наступні зміни: доповнено підстави закриття провадження (ст. 284 КПК), змінено порядок призначення експертизи (ст. 244 КПК) тощо [1].

На фоні динамічності змін законодавства в даній галузі права важливим питанням постає дослідження особливостей кримінального процесуального законодавства іноземних держав, його ефективності та можливості реципіювання окремих норм, для удосконалення вітчизняного кримінального процесу. Кримінально-процесуальне право сучасних зарубіжних країн є досить різноманітним. У кожній країні є свої особливості. Вони обумовлені конкретними економічними, соціальними, історичними, етнічними, релігійними та іншими факторами. Значну роль відіграє також рівень юридичної культури, традиції, пов'язані зі ставленням до суду і правосуддя, закону і законності [2].

На нашу думку, цікавим є вивчення історичних аспектів створення та особливостей правової системи країн Азії, зокрема - Японії, адже рівень розкриття злочинів і дотримання правових норм в даній державі є одним з найвищих у світі. Це підтверджує дослід проведений у 2019 р. від TheWorldJusticeProject(«Світовий проект правосуддя»). Дослідження ґрунтувалося на восьми чинниках, серед яких були - система обмежень влади, рівень корупції, порядок і безпека, правозастосування, карне правосуддя тощо. За цими показниками вираховувалося середнє арифметичне, де «1» - це повне дотримання права, а «0» - це повне беззаконня. Відповідно до рейтингу, складеного за отриманими даними, Японія посідає 15 позицію із результатом 0,78, а Україна - 77 із результатом 0,5. Варто зазначити, що почесне перше місце посідає Данія з балом 0,90 [3].

Ще одним важливим показником є зниження злочинності в країні. В Японії за останні роки спостерігається тенденція зменшення кількості злочинів та збільшення відсотку вирішення кримінальних справ, про що повідомляє Національне поліцейське агентство Японії. Відповідно до опублікованих ними статистичних даних у 2018 р. на розгляді перебувало 57 640 справ, з яких вирішено було 21 625, а у 2014 р. цей показник складав 83 197 справ, де вирішено - 23 706 [4]. Саме тому, на наш погляд, законодавство Японії може слугувати об'єктом запозичення окремих правових норм, для вдосконалення вітчизняного кримінального процесуального закону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням особливостей іноземного законодавства у своїй науковій діяльності займалися такі вчені-фахівці як, М.М. Агарков, Л.П. Ануфрієва, Л.В. Головко, К.Ф. Гуценко, Г.К. Дмитрієва, Н.Г. Єлісєєв, В.І. Кисіль, О.В. Левченко, Л.А. Лунц, А.В. Молдован, А.А. Попов, І.В. Решетнікова, Д.О. Хоцанов, Б.А. Філімонов, А.О. Філіп'єв, С.В. Щербакова, зокрема, визначенням унікальності японського права М.В. Анісімцев, О.А. Васянович, Є.О. Гаджієва, В.Е. Молодяков, Е.В. Молодякова, О.М. Мещеряков, Д.В. Стрельцов тощо.

Метою статті є дослідження сучасного стану кримінального процесуального законодавства Японії та його особливостей для можливості подальшого реципіювання в законодавство України.

Виклад основного матеріалу

Вивчення будь-якого явища неможливе без дослідження історії його виникнення та становлення. Початком розвитку кримінального процесу в Японії науковці вважають прийняття першого нормативно-правового акту, який врегульовував розслідування кримінальних справ, - Закону про прокуратуру, створеного 1880 р. [5] в епоху правління імператора Мей- дзі, який й запровадив в імперії політику модернізації та вестернізації. Завдяки цій політиці у 1890 р. було прийнято Кримінальний процесуальний кодекс Японії, основою для якого став французький Закон про кримінальну процедуру 1880 р. У 1922 р. його замінили новим КПК, складеним за зразком німецького Кримінального процесуального кодексу 1877 р. [6].

Важливою подією в розвитку кримінального процесуального законодавства Японії стало прийняття нової Конституції 1947 року, в якій було проголошено права громадян у сфері кримінального судочинства -- заборона застосовувати покарання без відповідної процедури (ст. 31), право на судовий розгляд будь-якого обвинувачення (ст. 32), заборона незаконного арешту (ст. 33), право на захист (ст. 34), заборона незаконних обшуків (ст. 35), застосування катувань і жорстоких покарань (ст. 36), право кожного обвинувачуваного по карній справі на швидкий і відкритий розгляд його справи безстороннім судом, на безкоштовну (якщо в цьому є необхідність) юридичну допомогу (ст. 37) тощо, які стали базою для перегляду багатьох положень КПК 1922 р. та інших кримінально- процесуальних актів.[6]

10 липня 1948 р., відповідно до конституційних нововведень, набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, який увібрав у себе ряд інститутів американського права і, у порівнянні з колишнім КПК, підсилив захист прав підозрюваного й обвинувачуваного. Його доповнюють ряд кримінальних процесуальних актів, серед яких варто назвати закони про судоустрій (1947 р.), про адвокатуру (1949 р.), про прокуратуру (1947 р.), «Кримінально-процесуальні правила» (1948 р.) тощо [6].

До КПК Японії, з моменту набрання його чинності, було внесено чимало змін, які робилися безпосередньо для захисту потерпілих і боротьби з сучасними злочинами, такими, наприклад, як кіберзлочинність. Серед найважливіших змін варто назвати продовження в 2000 р. строків для подання клопотання на розгляд справи, встановлення прав потерпілого, усунення обмеження щодо періоду складання скарг для окремих видів злочинів, таких як зґвалтування (до 2005 р.) [5].

Крім того, поряд із нововведеннями 2004 р. в системі суддів, були внесені зміни для посилення та прискорення судового процесу (запроваджено досудове провадження та ін.). З цією зміною державна система захисту, яка до цього застосовувалася лише до обвинуваченого, стала використовуватися й на стадії досудового розслідування, коли особа перебувала в статусі підозрюваного за вчинення окремих тяжких злочинів. У тому ж році було створено Основний закон про жертв злочинів [5].

Під час перегляду положень КПК Японії в 2007 року, було внесено зміни щодо захисту прав та інтересів потерпілих від злочинів. В редакції квітня 2010 року терміни позовної давності щодо особливо тяжких злочинів, були скасовані, в даний час розслідування може бути продовжено навіть після 15 років з моменту настання інциденту [5].

Але найбільших обговорень у Японському комітеті судової системи отримала нова реформа Кримінального процесуального кодексу Японії, яка відбулася в червні 2016 року, відповідно до якої були внесені наступні зміни:

1) запроваджено обов'язковий відеозапис допитів;

2) введено можливість укласти угоду між прокурором і обвинуваченим про співпрацю, яка обов'язково повинна бути виконана у письмовому вигляді й містити підписи цих сторін;

3) розширено обсяг злочинів, що підлягають прослу- ховуванню, тобто перехопленню повідомлень підозрюваних на стадії досудового розслідування;

4) збільшено обсяг доказів, які повинні бути розкриті в процесі судового розгляду;

5) введено нові заходи для захисту свідків тощо [7].

Отже, державна політика Японії в останні десятиліття спрямована на удосконалення кримінального процесу з метою забезпечення ефективного судочинства й захисту прав, свобод та законних інтересів громадян країни.

На даний момент КПК Японії складається з трьох частин, які охоплюють 35 глав (507 статей), зокрема:

- в частині першій «Загальні положення», яка містить 16 глав, викладені основні поняття, що безпосередньо стосуються кримінального процесу, зокрема названо функції захисника та перекладача, зазначено порядок допиту свідків та збереження доказів, визначено процесуальні строки, розміри судових витрат та їх відшкодування тощо;

- в частині другій «Перший суд», яка містить 12 глав, визначено повноваження прокурора на стадії досудового розслідування та охарактеризовано стадії судового процесу;

- в частині третій «Звернення», яка містить 7 глав, описано процедуру апеляційного й касаційного оскарження рішень судів першої інстанції та виконання судових рішень [8].

Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу починати проводити розслідування мають право працівники поліції, в тому випадку, якщо було подано заяву про вчинення злочину або коли у правоохоронних органах достатньо підстав вважати, що злочин був вчинений (ч. 2 ст. 189 КПК Японії). В подальшому поліцейські проводять збирання доказів шляхом обшуку, арешту та інспекції, а також допиту підозрюваних і свідків, після чого, в окремих випадках, вони можуть заарештувати підозрюваного (ст. 198 КПК Японії). Арешти в Японії зазвичай передбачають тривале перебування в поліції - до 23 днів з можливістю продовження без формального обвинувачення в злочині. У разі, коли працівники поліції мають всі підстави вважати, що особа вчинила кримінальний проступок, й отримали ордер на арешт, вони мають право заарештувати підозрюваного на 48 годин (ч. 1 ст. 203 КПК Японії). Упродовж цього часу вони зобов'язані проінформувати затриманого про злочин, в якому він підозрюється, про право на мовчання, про право найняти адвоката власним коштом (ч. 2 ст. 203 КПК Японії), а у разі якщо особа не має змоги оплатити послуги приватного захисника, суд може призначити державного захисника (ч. 4 ст. 203 КПК Японії). Згідно з японським законодавством, поліції дозволяється розпочати перший допит, перш ніж обвинувачений зустрінеться з адвокатом (ч. 1 ст. 203 КПК Японії) [8].

У разі, коли поліція вирішить, що є досить доказів для подальшого затримання, вони повинні пред'явити їх прокуророві. Якщо прокурор погоджується з поліцією, то він має до 24 годин (ч. 1 ст. 205 КПК Японії), щоб направити перше клопотання до суду для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, який становить 10 днів, для подальшого розслідування справи (ч. 1 ст. 208 КПК Японії). У разі необхідності, прокурор має право витребувати другий 10-денний період тримання під вартою (ч. 2 ст. 208 КПК Японії) [8].

За виняткових обставин, для обмеженої кількості конкретних злочинів, цей період може бути продовжений ще на п'ять днів (ст. 208^-2 КПК Японії). В цьому разі загальний строк тримання під вартою становитиме 28 днів з моменту арешту.

Після закінчення строку тримання під вартою прокурор повинен або звернутися до суду з обвинувальним висновком або звільнити затриманого (ч. 1 ст. 210 КПК Японії).

Оскільки в законодавстві Японії ще діють принципи дотримання норм звичаїв та моралі, то існують непоодинокі випадки, коли винного у вчинені незначного кримінального правопорушення могли звільнити ще на стадії досудового розслідування [9], але за умови, якщо він визнає свою вину, щиро вибачиться й відшкодує будь-які збитки потерпілому, завдані внаслідок вчинення злочину (ч. 1 ст. 204 КПК Японії).

Після того, як прокурор визнає, що розслідування дало достатню кількість доказів того, що особа скоїла злочин, справу будете направлено до суду для винесення офіційного обвинувачення (ст. 247 КПК Японії). Прокурори в Японії взагалі не беруть справу до суду, якщо вони не переконані, що зможуть перемогти. Приблизно три чверті всіх справ відкладені до обвинувального висновку. Статистика японського Міністерства юстиції показує, що за період з 2002 по 2018 рік включно, кількість обвинувальних вироків в Японії після суду становить понад 99 % [10].

У Японії є дві основні форми обвинувачення: офіційне судочинство та скорочена процедура [11]. Якщо особа вчинила злочин, покарання за яке передбачає ув'язнення у місцях позбавлення волі, до неї буде застосовано форму офіційного суду, навіть коли обвинувачений визнає свою вину. Спрощена процедура застосовується до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, покарання за яке не перевищує штраф в 1 млн ієн, та визнали свою вину у вчиненні злочину і компенсували шкоду потерпілим (ст. 461 КПК Японії). Термін винесення вироку за спрощеною процедурою не повинен перевищувати 14 діб з дня пред'явлення обвинувачення підозрюваному (ст. 465 КПК Японії) [8].

На спрощеному судовому засіданні має право головувати один суддя, якщо покарання відповідно до закону за злочин не є суворим, в іншому випадку утворюють колегію з трьох суддів. Для вирішення тяжких або особливо тяжких справ використовується система saiban-in, за якої шість членів широкої громадськості відбираються випадковим чином, яким доручається вести засідання поряд з колегією з трьох суддів[13].

У випадку, коли справа не вирішується в одному слуханні, додаткові дати встановлюють на декілька днів чи тижнів пізніше (ст. 275 КПК Японії). Кримінальні провадження можуть тривати протягом тривалих періодів, залежно від складності справи. Якщо підсудний визнаєте себе винним у незначному правопорушенні, розгляд справи може бути завершений після одного або двох слухань, за умови, якщо прокурор має підтверджуючі докази (ч. 1 ст. 280 КПК Японії) [8].

Зважаючи на вищевикладене, можна стверджувати, що кримінальний процес Японії спрямований на швидкий, повний, неупереджений та справедливий розгляд справи, про що й зазначено в ст. 1 КПК Японії. Швидкість вирішення кримінальної справи, забезпечується поділом судового процесу на дві форми, офіційний суд і спрощену процедуру, що, на нашу думку, є прогресивним запозиченням в кримінальний процес України, адже за останні роки завантаженість судів зросла у кілька разів. Якщо проаналізувати судову статистику з офіційного сайту судової влади України, можна зробити висновок, що за 2018 р. порівняно з 2017 кількість злочинів зросла на 9,9 % (у 2017 в провадженні знаходилося 178 885 справ, а 2018 - 196 521), тоді як кількість закінчених проваджень у справах зменшилася на 5,18 % (у 2017 р. цей показник становив 62,21 % (111 288 справ), а 2018 - 57,03 % (112 081 справа)) [12].

Для розв'язання проблеми щодо завантаженості судів, Верховною Радою України 22 листопада 2018 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набуде чинності від 1 січня 2020 р. Цей Закон передбачає внесення до Кримінального кодексу України поняття «кримінальні правопорушення», які поділяються на кримінальні проступки і злочини. Цю зміну було запроваджено для введення в дію норм Кримінального процесуального кодексу про спрощене провадження щодо кримінальних проступків (ст. 381-382 КПК України), оскільки поняття «кримінальний проступок» у вітчизняному законодавстві взагалі не існувало.

Ефективність спрощеного провадження також підтверджується його застосуванням в адміністративному процесі України. Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАСУ спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи [13]. Однією з причин введення спрощеного провадження є зменшення завантаження суддів. Проаналізувавши судову статистику щодо адміністративного судочинства можна зробити висновок, що не зважаючи на те, що кількість правопорушень збільшилася на 6,47 % (751 738 справ у 2017 р., а у 2018 - 800 348), кількість закритих проваджень у справах не зменшується менше 93 % (93,97 % (706 440 справ) у 2017 р., 93,3 % (746 747 справ) у 2018 р). На підставі цього можна зробити висновок, що застосування спрощеної процедури адміністративного процесу дає можливість швидко приймати рішення про закриття адміністративного провадження, що призводить до зменшення завантаженості суддів [12].

Висновки

Проаналізувавши досвід Японії у кримінальному процесі щодо розділу форм обвинувачення на офіційне судочинство та скорочену процедуру, а також аналогічний вітчизняний досвід в адміністративному судочинстві та їх позитивні наслідки, можна зробити висновок, що запровадження такого досвіду в нашій країні є перспективним нововведенням для розвитку кримінального процесуального права України та кримінального процесу, зокрема.

Список використаних джерел

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства : Закон України від 4 жовтня 2019 р. № 187-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-20.

2. Маланчук П. М. Позитивні здобутки організації та законодавчої регламентації правосуддя, що сформувалися у США. Правовий вісник Української академії банківської справи. 2008. №1. С. 109-112. URL: http://lib.znau.edu.ua/jirbis2/images/phocagaNery/2017/Pryklady_DSTU_8302_2015.pdf.

3. The WJP Rule of Law Index 2019 report was made possible by the generous supporters of the work of the World Justice Project listed in this report on page 193. URL: https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/ROLI-2019-Reduced.pdf.

4. Ш Ш Ш1+ Ш Й- . Ґ $ 3 1 ^ 1 Я ^ : веб-сайт. URL: https://www.e-stat.go.jp/stat-search/files?page=1&layout=datalist&tou kei=00130001&tstat=000 001125535&cycle=0&year=20180&month=0.

5. №]*№!Ј&. Wikipedia: веб-сайт. URL: https://ja.wikipedia.org/wiki/ %E5%88%91%E4%BA%8B%E8%A8%B4%E8%A8%9F%E 6%B3%95.

6. Бостан Л. М., Бостан С. К.. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-е вид. перероб. й доп.: Навч. посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2008. 730 с. URL: https://lawbook.online/gosudarstva-zarubejnogo-pravo/pravo-yaponiji-63863.html.

7. Japan: 2016 Criminal Justice System Reform. The Law Library of Congress: веб-сайт. URL: https://www.loc.gov/law/help/criminal- justice-system-reform/ japan.php. --Ц: веб-сайт. URL: http://elaws.e-gov.go.jp/search/elawsSearch/elaws_search/lsg0500/detail/323AC0 000000131_20170713_429AC0000000072/0?revIndex=4&lawId=323AC0000000131#AF.

8. An overview of the criminal law system in Japan. Government of Canada: веб-сайт. URL: https://travel.gc.ca/travelling/advisories/japan/ criminal-law-system.

9. ^ЙККФвйШГОІиІФІ-^L'T. Ministry of justice: веб-сайт. URL: http://www.moj.go.jp/keiji1/keiji_keiji23.html.

10. The Japanese Judicial System. The Secretariat of the Judicial Reform Council: веб-сайт. URL: https://japan.kantei.go.jp/ judiciary/0620system.html.

11. Аналітичні таблиці щодо стану здійснення правосуддя за 2018 рік. Судова влада України: вебсайт. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/analit_tabl_2018.

13.Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. Дата оновлення: 20.10.2019 р.. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.

Размещено на Allbest.ru