Стан законодавчого забезпечення функціонування суб’єктів військового управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан законодавчого забезпечення функціонування суб'єктів військового управління

The legislative provision of the military management

Мельник С.М., кандидат юридичних наук,

полковник юстиції, начальник військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,

здобувач юридичного факультету Харківського національного

університету імені В.Н. Каразіна

Стаття присвячена висвітленню стану законодавчого забезпечення функціонування суб'єктів військового управління. Акцентовано увагу на тому, що законодавче забезпечення суб'єктів військового управління - одна з найважливіших передумов їх організації та функціонування з огляду на те, що їх діяльність у соціальному плані є дуже важливою і значущою, регламентованою широким спектром найрізноманітніших соціальних норм, передусім таких, як норми моралі, норми-звичаї, норми-традиції, корпоративні норми й норми права, адже найбільший тягар соціального регулювання покладається саме на останні, які створюють відповідне підґрунтя нормативно-правового забезпечення діяльності суб'єктів військового управління. Встановлено, що система законодавчого забезпечення організації та функціонування суб'єктів військового управління є доволі розгалуженою, у зв'язку з чим для більш чіткого й послідовного її аналізу є сенс виокремити такі рівні: найвищий (конституційний); вищий, у межах якого регулювання здійснюється на рівні законів як актів, що мають вищу юридичну силу; підзаконний, за якого регламентація організації та функціонування цих суб'єктів має місце на рівні підзаконних нормативно- правових актів. Аргументовано, що сьогодні в Україні вже створено мінімально необхідні нормативно-правові засади для організаційно-правового оформлення і функціонування військового управління в напрямі забезпечення військової безпеки як вагомого складника національної безпеки України, водночас швидкоплинні зміни у сфері безпекового й оборонного середовища вимагають подальшого вдосконалення законодавчих засад військового управління та суб'єктів, котрі його здійснюють, з метою підвищення їх ефективності й забезпечення сталості всього сектору безпеки й оборони нашої держави.

Ключові слова: військове управління, законодавство, конституція, збройні сили, оборона, оборонна політика, воєнна безпека, національна безпека.

The article is devoted to the clarification of the status of the legislative support of the functioning of the military commanders. The emphasis is placed on the fact that the legislative provision of military commanders is one of the most important prerequisites for their organization and functioning, given that their activities in the social plan are very important and significant, which is quite tightly regulated by a wide range of the most diverse social norms, first of all such as norms of morality, norm-customs, norms-traditions, corporate norms and norms of law, since the greatest burden of social regulation rests precisely on the latter, which create the appropriate basis for the normative and legal provision of the activities of the subjects of military management. It was established that the system of legislative provision of the organization and functioning of the subjects of military management is rather branched, therefore, for a more precise and consistent analysis of it, it makes sense to distinguish the following levels: the highest (constitutional); higher, within which regulation is carried out at the level of laws as acts having higher legal force; by-law, in which the regulation of the organization and functioning of these entities takes place at the level of by-law normative-legal acts. It is argued that in today's conditions, Ukraine has already created the minimum necessary legal and regulatory framework for organizational and legal registration and functioning of military management in the direction of ensuring military security as an important component of Ukraine's national security, At the same time, the rapid changes in the security and defense environment require further improvement of the legislative framework of military management and of the actors that carry it out in order to increase their efficiency and ensure the sustainability of the entire security and defense sector of our state.

Key words: military management, legislation, constitution, armed forces, defense, defense policy, military security, national security.

Постановка проблеми

Становлення і розвиток Збройних Сил України та інших військових формувань відбувається в умовах реформування системи військового управління, від якості функціонування якого залежать реалізація оборонної політики України й забезпечення воєнної безпеки як фундаменту національної безпеки держави - провідного і найважливішого її складника. Сьогодні військове управління, будучи особливим різновидом управління державного і публічного, виступає потужним фактором, що гарантує створення відповідних передумов для виконання Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями тих складних і багатогранних завдань, які на них покладено відповідно до чинного законодавства.

Стан дослідження

Законодавче забезпечення розвитку та функціонування Збройних Сил України та інших військових формувань вже було предметом дисертаційних досліджень. Зокрема, такому питанню присвятили свої праці В.В. Богуцький, Є.І. Григоренко, В.І. Козюбра, В. Паламарчук, С.Ю. Поляков. Однак проблемі законодавчого забезпечення функціонування системи суб'єктів військового управління в Україні досі приділялося мало уваги. Тому метою статті є дослідження стану законодавчого забезпечення функціонування суб'єктів військового управління.

Виклад основного матеріалу

Аналіз сучасної української правової доктрини дозволяє констатувати, що питання публічного адміністрування й державного управління значно розвинулися на рівні як наукових джерел (монографій, наукових статей у фахових виданнях, тез доповідей на науково-практичних конференціях тощо), так і навчальної літератури (підручників, посібників, конспектів лекцій тощо). Водночас питанням військового управління, його особливостям, специфічним рисам і проявам уваги приділяється набагато менше. Але потреба в таких дослідженнях не тільки не зменшується, а, як показують практика сучасного військового будівництва, досвід організації та функціонування Збройних Сил України та інших військових формувань, проходження військової служби, виконання сектором безпеки й оборони тих завдань, які на нього покладені щодо забезпечення воєнної безпеки як фундаментальної засади безпеки національної, дедалі зростає. Такі дослідження необхідні й у контексті вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань, проходження військової служби, організацію та функціонування суб'єктів військового управління. Адже, як слушно стверджує В.О. Паламарчук, дослідивши законодавчі аспекти реформування Збройних Сил України та інших військових формувань, недооцінка важливості розбудови інститутів захисту країни може перекреслити всі зусилля в напрямі державотворення [1, с. 37].

Процеси державотворення сучасної України постійно відбувалися з урахуванням її обороноздатності й потреб для забезпечення всіх складників національної безпеки та безпеки воєнної. В одні періоди розвитку державності їм приділялася особлива увага (наприклад, на початковому етапі і з 2014 р.), у деякі вона була значно меншою. Слід констатувати, що наукові дослідження у військово-юридичній царині здебільшого відставали від законодавчих рішень. Із цього приводу варто згадати зауваження М.І. Козюбри, котрий підкреслив, що законодавець доволі часто змушений регулювати ті суспільні відносини, природа й закономірності яких ще не досліджені, що особливо часто буває саме в перехідні періоди, коли реформуються всі сфери суспільного й державного життя [2, с. 25].

Водночас варто визнати, що загалом за весь період незалежності України було зроблено чимало в напрямі оформлення військового складника її державності та створення відповідних передумов із забезпечення воєнної безпеки.

Як стверджує Ю.О. Тихомиров, вибір об'єктів і механізму державного впливу зумовлений реальними чинниками, які відбивають своєрідні передбачення подій і процесів, моделювання цілей і засобів їх досягнення в нормативних документах - програмах, концепціях, стратегіях, законах [3, с. 179-180]. У зв'язку з цим можемо констатувати, що на цьому шляху варто виділити створення сучасної нормативно-правової бази, що склала б відповідне підґрунтя для організації та функціонування Збройних Сил України, інших військових формувань і для забезпечення їх діяльності у напрямі гарантування воєнної безпеки. Як доводить І.О. Остапенко, суспільні відносини, виникаючи у сфері організації й функціонування Збройних Сил як найважливішого складника механізму держави, потребують чіткого нормативно-правового унормування. Детальна ж регламентація цього процесу має здійснюватися на рівні як законів, так і актів військового управління [4, с. 67].

Діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань та інших суб'єктів, на які покладається забезпечення національної безпеки й оборони України, повторимося, є доволі багатогранною, різноаспектною і багатовекторною. У зв'язку з цим правова регламентація такої діяльності є надзвичайно різносторонньою. Це саме стосується питань організації військового управління. Як стверджує Є.О. Агеєва, уявлення про державне управління, коли влада і державний примус розглядаються як його іманентні властивості, безпосередньо пов'язане із суб'єктами управління і з функціонуванням усієї управлінської системи. Наявна ієрархічна вертикальна система юридично виражається в комплексі нормативно-правових актів - від Конституції України до окремих положень і статутів, що визначають правовий статус кожного суб'єкта управління в цій загальній системі [5, с. 30]. Але важливо, щоб таке унормування суб'єктів, у т. ч. й військового управління, було оптимальним, чітким і послідовним, забезпечувало належний рівень військового управління й досягнення ним цілей, що стоять перед ним.

Законодавче забезпечення суб'єктів військового управління - одна з найважливіших передумов їх організації та функціонування з огляду на те, що їх діяльність у соціальному плані є дуже важливою і значущою. Ця діяльність регламентується широким спектром найрізноманітніших соціальних норм, передусім таких, як норми моралі, норми-зви- чаї, норми-традиції, корпоративні норми й норми права. Найбільший тягар соціального регулювання покладається саме на останні, які створюють відповідне підґрунтя нормативно-правового забезпечення діяльності суб'єктів військового управління.

Як слушно стверджують щодо цього автори навчального посібника з військового управління, в системі останнього існує чимало нормативно-правових актів, котрі в сукупності регламентують широкий спектр питань організації й функціонування Збройних Сил України, визначають правовий статус військовослужбовців та інших осіб, залучених у царину військово-управлінських відносин. Загалом питання військового управління як галузі державної діяльності чітко закріплені законодавчо та не можуть розглядатися поза правом і його регулятивним впливом. Безперечно, тут певну роль відіграють також інші види уже згадуваних нами соціальних норм, але саме норми права, будучи регуляторами, що виходять від держави й забезпечуються в разі необхідності силою державного примусу, є визначальними, провідними [6, с. 87]. У зв'язку з цим у системі законодавчого забезпечення організації та функціонування системи суб'єктів військового управління ми будемо розглядати лише ті соціальні норми, які є нормами права і які розміщені в нормативно-правових актах різної юридичної сили.

На наше переконання, функціонування системи органів військового управління в Україні забезпечується значним масивом норм військового законодавства, спрямованого на встановлення адміністративно-правового статусу суб'єктів цього управління, конструювання їх системи, врегулювання питань його реалізації як особливого виду державного управління, забезпечення досягнення цілей, поставлених перед ним. Водночас законодавче забезпечення функціонування зазначених суб'єктів не залишає осторонь і такі питання, як:

- забезпечення національної безпеки й оборони України. Ці питання визначають насамперед ключові цілі й завдання, що стоять перед суб'єктами військового управління;

- організація та функціонування Збройних Сил України та інших військових формувань як середовища діяльності зазначених суб'єктів. До цього самого блоку обов'язково слід віднести і питання реформування Збройних Сил та інших складників сектору безпеки й оборони України;

- комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань необхідною чисельністю і якістю особового складу, котрий братиме участь у виконанні завдань, поставлених перед військовим управлінням;

- створення відповідних умов для проходження військової служби всіма категоріями військовослужбовців, належного забезпечення їх правового статусу, соціальної захищеності як військовослужбовців, так і членів їх сімей;

- гарантування дотримання законності, правопорядку й суворої військової дисципліни в системі військового управління;

- проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації, що здійснюється на підставі чинного законодавства і реалізується широким колом суб'єктів, насамперед суб'єктів військового управління;

- дотримання особливих правових режимів, насамперед правового режиму воєнного стану і правового режиму надзвичайного стану, в межах запровадження яких суб'єкти військового управління, в т. ч. і його органи, військове командування, військові адміністрації населених пунктів, отримують додаткові повноваження з реалізації (запровадження і здійснення) тих заходів, запровадження яких передбачено особливими правовими режимами;

- здійснення заходів в умовах повсякденної діяльності суб'єктів військового управління (наприклад, постачання військ матеріальними та технічними засобами тощо).

Законодавче забезпечення функціонування системи суб'єктів військового управління спрямовано на створення необхідних умов для реалізації органами цього управління, відповідними посадовими особами, командирами й начальниками встановленої саме для них компетенції для вирішення покладених на них завдань.

Система законодавчого забезпечення організації та функціонування суб'єктів військового управління є розгалуженою, у зв'язку з чим для більш чіткого й послідовного її аналізу є сенс виокремити такі рівні: а) найвищий (конституційний); б) вищий, у межах якого регулювання здійснюється на рівні законів як актів, що мають вищу юридичну силу; в) підзаконний, за якого регламентація організації та функціонування цих суб'єктів має місце на рівні підзаконних нормативно-правових актів.

законодавчий суб'єкт військове управління

Висновки

На підставі викладеного можемо констатувати, що сьогодні в Україні вже створено мінімально необхідні нормативно-правові засади для організаційно-правового оформлення і функціонування військового управління в напрямі забезпечення військової безпеки як вагомого складника національної безпеки України. Водночас швидкоплинні зміни у сфері безпекового й оборонного середовища вимагають подальшого вдосконалення законодавчих засад військового управління і суб'єктів, які його здійснюють, з метою підвищення їх ефективності та забезпечення сталості всього сектору безпеки й оборони нашої держави.

Список використаних джерел

1. Паламарчук В. Законодавчий аспект реформування Збройних сил України. Людина і політика. 2002. № 4. С. 135-140.

2. Козюбра М.І. Методологія права: концептуальні підходи. Проблеми методології сучасного правознавства: матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. Київ, 1996. С. 23-32.

3. Тихомиров Ю.А. Государство: монография. Москва: Норма ИНФРА-М, 2013. 342 с.

4. Остапенко І.О. Адміністративно-правовий статус начальника військового гарнізону в Україні: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2018. 197 с.

5. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлении (социально-правовой аспект): монография. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1990. 185 с.

6. Тищенко М.М., Богуцький В.В., Григоренко Є.І. Основи військового управління: навчальний посібник / за заг. ред. М.М. Тищенка. Харків: Юрайт, 2016. 176 с.

Размещено на Allbest.ru