Напрями вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків у розрізі євроінтеграційного курсу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків у розрізі євроінтеграційного курсу України

Савицький А.Я., аспірант кафедри права інтелектуальної власності та корпоративного права Національного університету «Одеська юридична академія»

У статті досліджуються положення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, які прямо чи опосередковано стосуються сфери управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Об'єктом дослідження стали суспільні відносини в сфері управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків як в Україні, так і в країнах Європи. Предметом дослідження виступили нормативні положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Метою статті є дослідження правових положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на предмет визначення необхідності внесення змін до вітчизняного законодавства, яке регламентує сферу управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Автором проаналізовано положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у сфері управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків і зроблено висновки про необхідність внесення змін до законодавства. У статті також приділено увагу директивам ЄС, які стосуються сфери управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків і виокремлено позитивний досвід для впровадження в українському законодавстві. Висвітлено відмінні положення, які не збігаються з вітчизняною моделлю регулювання цього роду відносин. Здійснено огляд загальних тенденцій європейських країн щодо модернізації політики в сфері управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

У висновках визначено, які є основні напрями реформування вітчизняного законодавства та зміни державної політики в цій сфері суспільних відносин із питання управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків у розрізі початку євроінтеграційних процесів в Україні.

Ключові слова: зарубіжний досвід, управління, обслуговування, багатоквартирні житлові будинки, об'єднання співвласників, євроінтеграція.

The ways of improvement of domestic legislation in the field of managing and maintenance of multi-apartment residential houses concerning European integration course of Ukraine

The article explores the legal provisions of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community, and their Member States, on the other, which directly or indirectly related to management and maintenance of multi-apartment residential houses. The subject of the article is public relations of the management and maintenance of multi-apartment residential houses, both in Ukraine and in Europe. The subject of the study is the legal provisions of the Association Agreement between Ukraine and the European Union. The purpose of the article is to study the legal provisions of the Association Agreement between Ukraine and the European Union to determine the need to amend the national legislation related to the management and maintenance of multi-apartment residential houses.

The author analyzes the provisions of the Association Agreement between Ukraine and the European Union in the field of management and maintenance of multi-apartment residential houses and concludes that it is necessary to amend the legislation. The article also focuses on EU directives related to the management and maintenance of multi-apartment residential houses and highlights the positive experience for the Ukrainian regulatory framework. The various provisions that do not coincide with the domestic model of regulation of this kind of relations are highlighted. The general trends of European countries regarding the modernization of the policy in the field of management and servicing of apartment buildings are reviewed.

The conclusions outline what are the main directions of reforming the national legislation and necessary changes in public policy in this area of public relations on the management and maintenance of multi-apartment residential houses in the context of the European integration processes in Ukraine.

Key words: foreign experience, management, maintenance, multi-quarter residential houses, associations of co-owners, European integration.

Постановка проблеми

Відносно нещодавно, а саме 1 вересня 2016 року, Україна підписала Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода) [1]. Ця Угода набрала чинності 1 вересня 2017 року, і, відповідно, великий масив вітчизняної нормативно-правової бази повинен бути терміново приведений у відповідність до положень Угоди, оскільки граничний термін для внесення відповідних змін становить три років із дати набрання чинності Угодою. Це стосується і сфери управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків, оскільки великий обсяг послуг з управління та обслуговування будинків надається професійними управителями або управляючими компаніями. Окрім чітко визначених вимог Угоди слід звернути увагу і на загальну тенденцію на зближення вітчизняного і європейського законодавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями нормативної регламентації діяльності з управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків займалось чимало вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких варто назвати таких, як А.В. Вишневська [2], О.В. Димченко [3], Т.М. Качала [4], О.А. Кириченко [5], В.П. Полуянов [6] та інші.

Метою статті є дослідження правових положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на предмет визначення необхідності внесення змін до вітчизняного законодавства, яке регламентує сферу управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до статті 415 (Глава 20) Угоди сторони співробітничають із метою забезпечення високого рівня захисту прав споживачів і досягнення сумісності між їхніми системами захисту прав споживачів [1]. Зазначена стаття безпосередньо стосується сфери управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків, оскільки управління та обслуговування в багатьох випадках надається професійними управителями або управляючими компаніями.

Відповідно до статті 416 Угоди з метою досягнення зазначених цілей таке співробітництво, зокрема, включає:

а) сприяння обміну інформацією щодо систем захисту прав споживачів....;

с) удосконалення інформації, що надається споживачам.;

е) заохочення розвитку незалежних асоціацій споживачів і контактів між представниками споживачів [1].

Отже, професійними управителями або управляючими компаніями необхідно підвищувати рівень сервісу, створювати механізми для захисту прав співвласників багатоквартирних житлових будинків, а державі слід пильнувати та сприяти розвитку здорової конкуренції в цій сфері.

Окрім того, Україна поступово наближає своє законодавство до acquis ЄС відповідно до Додатка XXXIX до цієї Угоди (стаття 417 Угоди) [1]. В Додатку XXXIX зазначено низку Директив Європейського Парламенту та Ради Європи. Велике значення має, зокрема, Директива Європейського Парламенту та Ради від 3 грудня 2001 року про загальну безпеку продукції (№ 2001/95/ЄС) [7]. В Додатку XXXIX також прописано застереження, що положення Директиви мають бути впроваджені протягом трьох років із дати набрання чинності Угодою.

Що ж стосується загальних базових положень законодавства Європейського Союзу з питання управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків, відповідно до статті 389 (Глави 14) Угоди Сторони зміцнюють своє співробітництво щодо розвитку інформаційного суспільства на користь приватних осіб і бізнесу [1]. Зокрема, «співробітництво охоплює такі сфери: сприяння широкосмуговому доступу, поліпшення безпеки мереж і широке використання інформаційно-комунікаційних технологій приватними особами, бізнесом та адміністративними органами шляхом розвитку локальних ресурсів Інтернет і впровадження онлайн-послуг, зокрема електронного бізнесу, електронного уряду, електронної охорони здоров'я і електронного навчання.» [1].

Отже, вбачається, що Сторони будуть сприяти обміну інформацією через мережу Інтернет щодо шляхів, якості та рівня надання тих чи інших послуг, зокрема послуг з управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Крім зазначених в Угоді директив ЄС, слід звернути увагу і на спеціальні директиви, які безпосередньо належать до сфери управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Наприклад, можемо навести Директиву 93/76/ЄЕС від 1993 року щодо обмеження викидів вуглекислого газу завдяки покращанню енергетичної характеристики будинків [8]. Метою цієї Директиви є досягнення державами-членами мети щодо обмеження викидів двоокису вуглецю шляхом підвищення енергоефективності, особливо за допомогою розроблення і здійснення програм у таких сферах:

- енергетична сертифікація будинків;

- виписка рахунків за опалення, кондиціонування повітря і гарячу воду на базі фактичного споживання;

- фінансування третьою стороною з метою інвестування енергоефективних технологій у державному секторі;

- теплова ізоляція нових будинків;

- регулярна перевірка котелень;

- енергетичний аудит підприємств із високим енергоспоживанням [9].

Ще однією директивою в досліджуваній сфері є Директива 2002/91/WE, яка зобов'язує країни-члени ЄС покращити енергетичний стандарт будинків. Директива передбачає:

- впровадження енергетичних свідоцтв у новозбудованих або модернізованих будинках і житлових квартирах, що продаються або винаймаються;

- здійснення періодичного контролю систем опалення;

- здійснення одноразового контролю опалювальних інсталяцій, у яких працюють котли, що перебувають в експлуатації понад 15 років [8].

Що ж стосується загальної тенденції на зближення вітчизняного і європейського законодавства, не в межах чітких вимог Угоди, то зауважимо, що, на відміну від країн Європейського Союзу, де управління багатоквартирними житловими будинками самостійно співвласниками зародилось ще століття тому, Україна тільки стала на шлях реформування цієї житлової сфери. Саме тому так необхідно детально проаналізувати досвід країн Європейського Союзу і перейняти їх позитивний досвід, одночасно зі зверненням уваги на мінуси та негативні моменти, щоб уникнути таких проблем у майбутньому.

Перш за все, необхідно зауважити, що в деяких країнах Європейського Союзу (таких як, наприклад, Угорщина або Чехія) на законодавчому рівні закріплювалось, що безоплатна приватизація приміщень у багатоквартирних житлових будинках була можлива за умови одночасного утворення кондомініуму (об'єднання співвласників), який відповідає за управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. І так становлення кондомініального управління набуло більш поширеного характеру [10].

Крім того, у країнах колишнього радянського простору був поширений процес приватизації державного житлового фонду, через що отримати квартиру в багатоквартирному житловому будинку мали відносно рівну можливість майже всі громадяни. І це було однозначно позитивним моментом. Але, як свідчить досвід країн Європейського Союзу, коли співвласники одного багатоквартирного житлового будинку спільно вирішують питання щодо управління та обслуговування такого багатоквартирного житлового будинку, то на практиці виникає багато суперечок щодо фінансового складника, оскільки співвласниками дуже часто є особи з різним рівнем доходу, і встановлення однакового рівня оплати послуг з управління будинком породжує складнощі та проблеми, вирішення яких інколи переноситься в зал судових засідань. На основі цього Україна може наперед передбачити ці проблеми й імплементувати відповідні норми та механізми для регулювання та недопущення такого роду складнощів.

Також досить вагомим недоліком в Україні є монополія на надання житлово-комунальних послуг. Це заважає розвитку ринку комунальних послуг, унаслідок чого для споживачів цих послуг можуть встановлюватись занадто завищені тарифи, при тому, що в більшості країн Європейського Союзу надання комунальних послуг має здорове конкурентне середовище.

Якщо говорити про конкретні дії, які потрібно здійснити в українських реаліях, то для початку необхідно змінити ставлення співвласників багатоквартирних житлових будинків в Україні до самої можливості самостійного управління спільною власністю. Адже нині склалась практика, коли співвласники не можуть адаптуватись до нових можливостей, які їм надає законодавець.

Ба більше, вбачається, що завдання роз'яснення всіх переваг різних форм управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків лежить на державних органах.

Отже, вбачається необхідним донести до громадян ідею самостійного управління їхнім спільним майном, можливості отримувати якісні комунальні послуги, ремонтні роботи на підставі укладання справедливих і вигідних цивільно-правових договорів тощо.

Також є доречним донесення до споживачів інформації про шляхи економічного і раціонального використання коштів співвласників багатоквартирних житлових будинків.

Крім того, у зв'язку з розпочатими євроінтеграційними процесами та завданням реформувати цілі галузі суспільного життя за європейським зразком, важливим є також запровадження екологізації в процеси управління та обслуговування багатоквартирними житловими будинками, зокрема:

- встановлення сонячних батарей на дахах будинків, тобто використання екологічно чистої енергії;

- встановлення модернізованих механізмів для опалення будинків;

- запровадження станцій заправки для електрокарів;

- можливість співвласників багатоквартирних житлових будинків самостійно регулювати інтенсивність опалення кожної кватири тощо.

управління будинок енергоефективність конкуренція

Висновки

Отже, зараз слід визначити чіткі кроки держави в сфері регулювання відносин з управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з урахуванням євроінтеграційного курсу України та приведення вітчизняного законодавства у відповідність до європейських стандартів. Зокрема, йдеться про таке: створення здорової конкуренції на ринку надання послуг з управління та обслуговування багатоквартирних житлових будинків; впровадження енергетичних свідоцтв у новозбудованих або модернізованих будинках і житлових квартирах, що продаються або винаймаються; здійснення періодичного контролю систем опалення; здійснення одноразового контролю опалювальних інсталяцій, у яких працюють котли, що перебувають в експлуатації понад 15 років; теплова ізоляція нових будинків тощо. Окрім того, необхідно запровадити систему стимулювання на державному рівні інвестицій у сферу модернізації житлового фонду країни та екологізації споживання енергоресурсів.

Список використаних джерел

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Верховна Рада України: Законодавство України. 2014.

2. Вишневська А.В. Зарубіжний досвід розвитку ОСББ як новітньої форми діяльності ЖКГ. Економіка будівництва і міського господарства. 2012. Т 8. № 3. С. 191-198.

3. Димченко О.В. Житлово-комунальне господарство в реформаційному процесі: аналіз, проектування, управління: монографія. Харків: Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова, 2009. 356 с.

4. Качала Т.М. Житлово-комунальне господарство в системі міського комплексу. Київ: Наукова думка, Черкас. держ. техн. ун- т, 2008. 416 с.

5. Кириченко О.А. Державна стратегія реформування житлово-комунального господарства України. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 4 (118). С. 63-70.

6. Полуянов В.П. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності підприємств житлово-комунального господарства: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.06.01; Інститут економіки промисловості НАН України. Донецьк, 2005. 29 с.

7. Директива Європейського Парламенту та Ради від 3 грудня 2001 р. про загальну безпеку продукції (№ 2001/95/ЄС). Європейський Парламент та Рада. 2001.

8. Реформування системи управління житловою нерухомістю міста: практ. посібник / за заг. ред. В. Бригілевича // Бригілевич В., Когут Г., Швець В., Шишко В., Щодра О.; Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні DESPRo. Київ: ТОВ «Софія-А», 2012. 104 с.

9. Правове регулювання сфери енергетики, включаючи ядерну, в Європейському Союзі та в Україні. Міністерство юстиції України Державний департамент з питань адаптації законодавства. 2006.

10. Профессиональное управление многоквартирными домами: Международный опыт.

Размещено на Allbest.ru