Оскарження судових актів про затвердження мирової угоди в господарському судочинстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України

Оскарження судових актів про затвердження мирової угоди в господарському судочинстві

Попков П.О., здобувач

Стаття присвячена аналізу різних аспектів оскарження судових актів про затвердження мирової угоди в господарському судочинстві з урахуванням нових тенденцій господарського процесуального законодавства. Наукова новизна представлених результатів полягає в тому, що вперше після внесення значних змін у господарське процесуальне законодавство, здійснено дослідження прикладних питань інституту мирової угоди та інституту перегляду судових актів, надана сучасна інтерпретація відповідних процесуальних норм. Практична значимість отриманих результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях, у процесі внесення змін до чинного Господарського процесуального кодексу України.

У наведеній статті розглянуто наявний стан процесуального законодавства щодо оскарження ухвал про затвердження мирової угоди в господарському судочинстві. На підставі їх аналізу, з урахуванням сутності мирової угоди надано авторське бачення цього питання. Особливе значення надається рівню техніко-юридичного інструментарію процесуальних норм, який стосується мирової угоди та оскарження відповідних судових актів, та важливості подолання неузгодженості між ними з метою подолання неодноманітного трактування різних судових інстанцій та учасників судового процесу в процесі розгляду судових спорів. Окрема увага приділена питанням визначення підстав для оскарження ухвал про закриття провадження у справі у зв'язку з укладанням мирової угоди залежно від процесуального статусу особи, яка подає апеляційну чи касаційну скаргу.

Господарським судам пропонується на практиці розглядати питання дотримання норм процесуального права, не вникаючи у суть (матеріальну) мирової угоди, у разі надходження скарги від однієї зі сторін процесу. Сформульовано позицію щодо ліквідування наявних процесуальних обмежень щодо права на оскарження ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди.

Ключові слова: мирова угода, господарське судочинство, перегляд судових актів, оскарження, примирення сторін, ухвала, господарський суд.

Appeals of judicial acts on approval of the world agreement in economic legal proceedings

The theme of the present article is devoted to the analysis of various aspects of the appeal of judicial acts on the approval of a settlement agreement in economic legal proceedings, taking into account new trends in economic procedural legislation. The scientific novelty of the presented results is that for the first time in the frame after significant changes have been made to the economic procedural legislation, the study of applied issues of the institute of the peace agreement and the institution of revision of judicial acts has been carried out, modern interpretation of the relevant procedural norms has been provided. The practical significance of the results obtained is that they can be used in further research; when making changes to the current Economic Procedural Code of Ukraine.

The article deals with the existing state of the procedural legislation on appealing decisions on the approval of a settlement agreement in economic legal proceedings. On the basis of their analysis, taking into account the essence of the agreement, an author's vision of this issue is provided.

Particular importance is attached to the level of technical and legal instruments of procedural rules that relate to the amicable settlement and appeal of relevant judicial acts, and the importance of overcoming inconsistencies between them in order to overcome the unequal treatment of various courts and participants in the litigation in the process of reviewing litigation. Particular attention is paid to determining the grounds for appealing decisions to close proceedings in connection with the conclusion of a settlement agreement, depending on the procedural status of the person lodging the appeal or cassation appeal.

It is suggested in practice that economic courts should consider compliance with the rules of procedural law, without going into the substance (material) of the agreement, in case of receipt of a complaint from one of the parties to the proceeding. The position on the elimination of existing procedural restrictions on the right to appeal the decision to refuse to approve the agreement is formulated.

Key words: settlement agreement, economic legal proceedings, judicial review, appeal, conciliation, court's ruling, economic court.

Складні національні економічні умови актуалізують питання удосконалення та розвитку правових інструментів оперативної локалізації юридичних конфліктів між суб'єктами господарювання як важливіших сегментів динаміки та стабільності сфери господарювання. У зв'язку із цим реалізація процесуального права на укладання мирової угоди в процесі розгляду господарських спорів судами господарської юрисдикції об'єктивно отримала нові законодавчі підходи в Господарському процесуальному кодексі України (далі - ГПК України) в редакції від 03.10.2017 р. № 2147.

Однак необхідно враховувати, що стандарти правосуддя стають якісними, коли кожен елемент захисту прав у господарському суді є змістовно узгодженим щодо інших, а його виконання не суперечить справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спору.

В реаліях судової реформи в частині посилення значення інституту мирової угоди в господарському судочинстві на особливу увагу заслуговують процесуальні норми щодо можливості оскарження судових актів про затвердження мирової угоди та процедура їхньої реалізації. Адже недосконалість процесуального законодавства в цих питаннях також негативно впливає на досягання завдань та мети самого господарського судочинства в сенсі ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. судовий мировий процесуальний

Деякі питання мирової угоди та аспектів оскарження відповідних судових актів були дослідженні в працях В.В. Масюка [6], Л.М. Ніколенко [7] та інших вчених.

Метою статті є дослідження окремих аспектів оскарження судових актів про затвердження мирової угоди в господарському судочинстві.

Традиційно укладання мирової угоди є найпо- пулярнішим інструментом примирних процедур із вирішення спорів, у тому числі господарських.

Укладаючи мирові угоди на будь-якій стадії судового процесу, сторони господарського спору виходять із таких міркувань. По-перше, швидкість вирішення правового конфлікту. Така швидкість забезпечує низку переваг: від скорочення часових затрат до економії матеріальних (судових, транспортних витрат тощо). По-друге, в широкому сенсі одночасно досягається фактичне скорочення строків вирішення спору, що забезпечує можливість повернення суб'єкта господарської діяльності до повноцінного та ефективного здійснення своєї господарської діяльності. Зацікавленість у процесуальних діях сторін щодо укладання мирової угоди є і в самих судів. Збільшення укладених мирових угод у господарському процесі прямо впливає на скорочення навантаження на суддів.

В такому взаємному «заохочувальному» ставленні до укладання мирової угоди та зацікавленості в настанні відповідних правових та процесуальних результатів важливим є об'єктивне врахування з боку господарського суду (до її затвердження) законності умов мирової угоди. Особливо в ситуації, коли в мировій угоді сторони виходять за межі предмета спору згідно з ч. 1. ст. 192 ГПК України.

Незважаючи на доволі невеликий обсяг процесуальних норм щодо різних аспектів мирової угоди в господарському судочинстві, вони мають свої особливі характеристики, які викликають певні труднощі в правозастосовній практиці. Таким питанням, зокрема, є порядок оскарження судових актів про укладання мирової угоди.

Відповідно до ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена [1].

Враховуючи, що укладання мирової угоди може бути здійснено в будь-якій судовій інстанції (першій, апеляційній, касаційній), аналіз анонсованого питання щодо оскарження також потребує врахування особливостей кожної з них.

Більшість оскаржень укладання мирової угоди припадає на апеляційне провадження.

Відповідно до п. п. 10, 13 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі. Необхідно звернути увагу, що ч. 4. ст. 192 ГПК України містить посилання тільки на одну ухвалу щодо закриття провадження у справі в результаті укладання та затвердження мирової угоди. окрема ухвала про затвердження мирової угоди процесуальним законодавством не передбачена. Судова практика також не містить відповідних прикладів.

До редакції від 18.03.2010 р. ГПК України [2] не містив відповідних норм ст. 255 щодо оскарження ухвал про затвердження мирової угоди / про закриття провадження у справі. А тому суди (і апеляційної, і касаційної інстанцій) відмовляли в задоволенні апеляційних або касаційних скарг через те, що ухвали про затвердження мирових угод не підлягають оскарженню [3]. Так, у Постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2004 р. у справі за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «ІвЕл» до малого колективного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Клірінг» про стягнення боргу зазначено, що ухвала про затвердження мирової угоди не може бути оскаржена, оскільки це не передбачено нормами ГПК України, була скасована постанова Харківського апеляційного господарського суду, ухвала місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди залишена чинною [4]. Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.12.2004 р. постанова Вищого господарського суду України була скасована.

Тобто проблеми одноманітного трактування різних судових інстанцій у частині оскарження ухвал про укладання мирової угоди існували і за часів попередньої редакції ГПК України у зв'язку із спірною будовою відповідних процесуальних норм.

З метою подолання неузгодженості в нормах щодо оскарження мирової угоди пізніше було сформульовано роз'яснення Вищого господарського суду України від 09.04.2009 р. № 01-08/204 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», в якому зазначалося, що затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі [5]. Однак у наукових колах є думки, що було б більш правильно оскаржувати обидва правових акти (мирову угоду і ухвалу про закриття провадження) окремо [6, с. 94].

Керуючись судовою логікою та чинним змістом ГПК України, можна стверджувати, що існування в ст. 255 окремих пунктів щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі суперечить іншим нормам гПк України та надає підстави для різноманітного розуміння та правозастосування. Крім того, відповідно до ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. п. 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку [1]. Тобто змога оскаржити ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди, яка зазначена в п. 10 ст. 255 ГПК України, в касаційному провадженні не передбачена. Можна зробити припущення, що існування п. 10 в ст. 255 ГПК України є дефектом юридичної техніки.

Враховуючи вищенаведене, з метою удосконалення техніко-юридичної компоненти ГПК України та недопущення різного правозастосування пропонується виключити п. 10 зі ст. 255 ГПК України.

Не менш цікавим є питання визначення підстави для оскарження ухвали про укладання мирової угоди, а точніше, ухвали про закриття провадження у справі у зв'язку з укладанням мирової угоди.

Відповідно до ст. 254 ГПК України право апеляційного оскарження мають учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Ці особи мають в апеляційній скарзі вказати, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість ухвали тощо (ст. 258 ГПК України).

Обставини, які вказуються в апеляційній скарзі, корелюються зі ст. 277 ГПК України, в якій визначено підстави для скасування судового рішення: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права та ін.

Для учасників - третіх осіб та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, немає існувати жодних обмежень у частині викладення обставин та підстав для скасування відповідних угод.

Однак, враховуючи природу мирової угоди в господарському судочинстві, яка укладається саме сторонами справи треба, не треба виключати наведене далі. Сторони можуть за допомогою інституту оскарження спробувати внести зміни до мирової угоди. Також фактичним мотивом оскарження може виступати невиконання певної мирової угоди. Така можливість не передбачена законодавством, особливо в апеляційній (чи касаційній) інстанції. Така спроба не буде відповідати природі та, як зазначають вчені, концептуальним засадам перегляду судових актів як засобу виявлення та усунення судових помилок [7, с. 423]. Тому на практиці сторони не мають мотивувати оскарження ухвал про затвердження мирової угоди підставами порушення або неправильного застосування норм матеріального права. А господарські суди - у разі надходження скарги - мають розглядати питання дотримання норм процесуального права, не вникаючи до суті (матеріальної) мирової угоди. Крім того, в касаційному провадженні не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2 ст. 309 ГПК України).

Дискусійним також є питання оскарження ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди. Згідно з ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє таку ухвалу і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну зі сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє. зазначена ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Єдиною процесуальною формою непогодження сторін із відмовою в затвердженні мирової угоди є заперечення на ухвалу, яке включається виключно до апеляційної скарги на рішення суду. В умовах дії принципу диспозитивності та важливості надання сторонам дієвого процесуального механізму оперативного вирішення правового спору важливо ліквідувати наявні процесуальні обмеження щодо права на оскарження ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди та максимально спростити досягання примирення між сторонами.

Пропонується виключити п. 10 ст. 255 ГПК України щодо оскарження ухвали про затвердження мирової угоди з метою удосконалення техніко-юридичної компоненти ГПК України та недопущення різного правозастосування.

Обґрунтовується важливість надання процесуальної можливості оскарження ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди.

Пропонується допустити розгляд скарг сторін на ухвалу про затвердження мирової угоди сторони господарськими судами виключно в межах питань дотримання норм процесуального права, не торкаючись матеріальної суті мирової угоди.

Список використаних джерел

1. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. № 1798-XII. URL: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12?find=1&text=%EC%E8%F0%EE%E2%E0+%F3%E3%EE%E4%E0.

2. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. № № 1798-XII. (редакція від 30.07.2010 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12/ed20100730.

3. Оскарження мирової угоди. URL: http://vspartners.com.ua/content/view/93/53/lang,ukrainian/

4. Постанова Вищого господарського суду України від 23.09.2004 р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/ SD042504.

5. Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права: інформаційний лист Вищого господарського суду України від 09.04.2009 р. № 01-08/204. URL: http://www.arbitr.gov.ua/news/730/.

6. Масюк В.В. Проблемні питання застосування мирової угоди в цивільному процесі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Випуск 3. Том 1.2013 С. 93-95 URL: http://www.lj.kherson.ua/pravo03/part_1/26.pdf.

7. Ніколенко Л.М. Перегляд судових актів у господарському судочинстві: монографія. Донецьк: Юго-Восток, 2013. 491 с

Размещено на Allbest.ru