До питання про відповідальність за порушення законодавства у сфері відновлення земель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

До питання про відповідальність за порушення законодавства у сфері відновлення земель

Лісова Т.В.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри земельного та аграрного права

Анотація

Стаття присвячена теоретичним питанням у сфері настання юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері відновлення земель. Акцентована увага на окремих особливостях юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері відновлення земель. Проаналізовано особливості застосування цивільної, адміністративної, кримінальної та дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства у сфері відновлення земель.

Ключові слова: відновлення, заходи, юридична відповідальність, позитивна відповідальність, правопорушення, злочин.

Аннотация

Статья посвящена теоретическим вопросам в сфере наступления юридической ответственности за нарушение законодательства в сфере восстановления земель. Акцентировано внимание на отдельных особенностях юридической ответственности за нарушение законодательства в сфере восстановления земель. Проанализированы особенности применения гражданской, административной, уголовной и дисциплинарной ответственности за нарушение законодательства в сфере восстановления земель.

Ключевые слова: восстановление, мероприятия, юридическая ответственность, позитивная ответственность, правонарушение, преступление.

Annotation

TO THE QUESTIONNAIRE FOR RESPONSIBILITY FOR VIOLATION OF LEGISLATION IN THE FIELD OF RESTORATION OF THE LAND

The article is devoted to theoretical issues in the field of legal liability for violation of legislation in the field of land restoration. Attention is focused on certain features of legal liability for violation of legislation in the field of land restoration. The features of civil, administrative, criminal and disciplinary responsibility for violation of legislation in the area of land restoration are analyzed.

Key words: restoration, measures, legal responsibility, positive responsibility, offense, crime.

Постановка проблеми

В умовах інтенсифікації сільськогосподарської діяльності, насамперед тваринництва, посилення агрохімізації, урбанізації особливої уваги потребують теоретичні питання у сфері відновлення земель. Вибір теми статті визначено актуальністю теоретичних питань щодо застосування заходів цивільної, адміністративної, кримінальної та дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства у сфері відновлення земель. Особливої уваги заслуговують особливості позитивної відповідальності в зазначеній сфері.

Стан дослідження

Правові проблеми відновлення земель є надзвичайно актуальними в сучасних умовах. У контексті вище зазначеного доцільно виокремити праці вітчизняних науковців, як Н.С. Гавриш, М.А. Дейнега, П.Ф. Кулинич, А.Л. Місінкевич, В.В. Носік, М.В. Шульга, проте теоретичні питання щодо застосування заходів цивільної, адміністративної, кримінальної та дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства у сфері відновлення земель потребують подальшого дослідження.

Метою статті є вивчення специфіки окремих видів юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері відновлення земель.

Виклад основного матеріалу

Насамперед слід зазначити, що здійснення правопорушень тягне за собою юридичну відповідальність, що полягає у вжитті заходів державного примусу каральної спрямованості, зазнавання правопорушником витрат особистого, організаційного чи матеріального характеру [1, с. 160-198].

Науковці наголошують на двоаспектному розумінні юридичної відповідальності.

Так, виокремлюється позитивний (перспективний або заохочувальний) аспект, що передбачає заохочення за виконання корисних для суспільства і держави варіантів поведінки на рівні, що перевищує загальні вимоги (йдеться про морально- свідоме ставлення до виконання обов'язків) [2, с. 466].

Слід зазначити, що позитивну відповідальність розглядають як відповідальність за майбутні дії, усвідомлення своєї поведінки у правовій сфері, її наслідків і соціальної значущості, обов'язок суб'єкта права діяти в межах правових приписів [3, с. 358]. Зазначений вид відповідальності, пов'язаний з активними правомірними діями, інколи розглядають як суспільні відносини, що характеризує взаємозв'язок індивіда та суспільства [3, с. 358].

Позитивна відповідальність, яка передує негативній, передбачає як контроль суб'єкта за певними діями, так і позитивну реакцію на контроль з боку держави та суспільства [4, с. 218].

Як зазначають науковці, позитивна правова відповідальність являє собою правовідношення, в якому свідомо і добровільно реалізуються права і свободи людини, яке має своє об'єктивне вираження у правомірній поведінці [5, с. 477]. Саме позитивній відповідальності, як слушно зазначають науковці, належить пріоритет у процесі становлення демократичного суспільства в Україні [6, с. 80].

Як констатує А.М. Шульга, позитивна відповідальність є не стільки юридичною, скільки моральною, морально-психологічною, громадянською [7, с. 58].

Отже, в разі виникнення первісних негативних змін якісного стану земельної ділянки їх власники, землекористувачі, розуміючи свою відповідальність перед суспільством, свідомо ставлячись до виконання своїх обов'язків, мають здійснити певні активні дії, спрямовані на відновлення якісного стану деградованих, малопродуктивних, техногенно забруднених земель, порушеного рельєфу земельної ділянки тощо.

У свою чергу, негативний (ретроспективний або охоронний аспект) передбачає покарання за правопорушення. Йдеться про юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ або цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення [1, с. 160-198].

Серед ознак юридичної відповідальності традиційно виділяють такі: є одним із видів державного примусу у формі каральних і правовідновлювальних заходів; є негативною реакцією держави на правопорушення і суб'єкта, винного в його вчиненні; виражається в обов'язку особи зазнати певних втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру; настає виключно за вчинене або вчинюване правопорушення за наявності складу правопорушення; здійснюється компетентним органом відповідно до закону, а саме санкцій норм права, якими встановлюється вид і міра втрат, за умов дотримання певного процедурно-процесуального порядку та форм [1, с. 466-468].

Залежно від видів правопорушень розрізняють кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, дисциплінарну, матеріальну відповідальність.

Як констатує М.В. Шульга, відповідальність за порушення земельного законодавства є певним правовим наслідком порушення земельно-правових норм та пов'язана з покладанням на відповідних фізичних або юридичних осіб обов'язку відповідати за протиправну поведінку [8, с. 327].

Як відомо, у чинному законодавстві виокремлено дисциплінарні проступки, адміністративні та цивільні правопорушення, а також злочини.

Саме вчинення правопорушення вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, а також породжує певні правовідносини і відповідні обов'язки суб'єктів, що їх вчинили [9, с. 560].

Так, дисциплінарна відповідальність настає за певних умов та обставин та є юридичною відповідальністю за здійснення проступків, пов'язаних з трудовою діяльністю [10, с. 264].

Отже, дисциплінарна відповідальність застосовується за порушення земельного законодавства виключно за порушення працівниками підприємств, установ та організацій, а також їх посадовими особами своїх трудових обов'язків щодо дотримання земельно-правових норм [9, с. 584]. Так, агроном сільськогосподарського підприємства за невжиття заходів щодо боротьби зі шкідливими рослинами, які виснажують ґрунти, буде нести дисциплінарну відповідальність.

Крім того, дисциплінарну відповідальність будуть нести працівники територіальних органів Держгеока- дастру та/або територіальних органів Держекоінспекції України в разі невидачі власнику земельної ділянки чи землекористувачу припису (розпорядження) про припинення господарського використання земельної ділянки, якщо вона є еродованою, малопродуктивною, ґрунти якої характеризуються низькою родючістю, забрудненою хімічними або радіоактивними речовинами.

Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення є найбільш поширеним видом юридичної відповідальності.

Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. № 8073 - Х передбачено настання адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері відновлення земель. Так, заходи адміністративної відповідальності застосовуються за невжиття заходів із боротьби з бур'янами (ст. 52), а також у разі порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, непроведення рекультивації порушених земель (ст. 54) [11]. Істотною прогалиною законодавства є відсутність серед положень Кодексу України про адміністративні правопорушення норми щодо застосування заходів адміністративної відповідальності за невиконання обов'язку розпочинання процедури консервації деградованих, малопродуктивних, техногенно забруднених земель. При цьому обов'язковим є наявність відповідних показників для її проведення: еродо- ваність (змитість та дефльованість) ґрунтів, їх скелет- ність, гранулометричний склад, гумусованість, реакція ґрунтового розчину, вміст рухомого алюмінію, вміст увібраного натрію, засолення, карбонатність, фізична деградація, хімічне та радіаційне забруднення [12, с. 84].

В умовах слабкого економічного стимулювання власників земельних ділянок та землекористувачів саме посилення штрафних санкцій є дієвим чинником забезпечення раціонального використання, охорони та відновлення земель. кримінальний дисциплінарний відповідальність юридичний

Підставою застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства є норма статті 211 Земельного кодексу України [13].

Отже, цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері відновлення земель настає за невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; непро- ведення рекультивації порушених земель; невиконання умов знімання, збереження і нансення родючого шару ґрунту тощо.

Цивільно-правовій відповідальності за земельні правопорушення притаманні певні особливості: майновий характер застосовуваних заходів до правопорушника; настання несприятливих, невигідних для правопорушника майнових наслідків; спрямованість заходів відповідальності на задоволення інтересів потерпілої сторони; компенсаційна природа цивільно-правової відповідальності, розмір якої має відповідати розміру понесених потерпілим збитків тощо [9, с. 577-588]. При цьому відшкодування заподіяної шкоди здійснюється з урахуванням природної цінності землі [9, с. 578].

Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності і настає за здійснення злочинів. Як слушно зазначають науковці, ознаками кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства є: обмеження підстав виникнення; винятково особистий характер її застосування; особливий порядок притягнення особи до зазначеного виду юридичної відповідальності [9, с. 562].

У науковій літературі пропонуються різні поняття земельних злочинів. Так, на думку Т.О. Коваленко, земельний злочин являє собою суспільно небезпечне винне діяння, як дію, так і бездіяльність, що посягає на земельний порядок, земельні права та законні інтереси Українського народу, юридичних та фізичних осіб, територіальних громад та держави, природні якості земельних ділянок та ґрунтів, що вчинене суб'єктом злочину [14, с. 157].

У визначенні земельного злочину, запропонованому А.М. Шульгою, домінує землеохоронний аспект. Так, на його думку, земельним злочином є суспільно небезпечне діяння, що посягає на відносини у сфері охорони, раціонального використання та відтворення земель [15, с. 206].

Слід погодитися із запропонованим підходом до визначення злочинів у сфері земельних відносин. Так, злочини у сфері земельних відносин посягають на земельні права та законні інтереси Українського народу, держави, територіальних громад, юридичних та фізичних осіб, встановлений порядок охорони та відновлення земельних ресурсів [16, с. 77]. При цьому предметом злочинів у сфері земельних відносин є об'єкти земельних відносин, а саме: землі, земельні ділянки та ґрунти [16, с. 77].

Слід зазначити, що Кримінальним кодексом України від 05 квітня 2001 р. № 2341 - III не встановлено кримінальну відповідальність за порушення законодавства безпосередньо у сфері відновлення земель. Однак, судячи зі змісту Кримінального кодексу України, якщо під час здійснення заходів відновлення земель буде відбуватися забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, у разі створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля або загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки (ст. 239); незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля або спричинило загибель людей, масову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки (ст. 239-1); незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2) [17] - винні особи понесуть кримінальну відповідальність. При цьому слід підкреслити, що кримінальна відповідальність настає за безгосподар- ське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254), отже, за дії, внаслідок яких через істотне погіршення якісного стану земель, порушення їх рельєфу виникає необхідність їх відновлення.

Висновки

Отже, необхідність відновлення земель має тісний зв'язок із застосуванням заходів юридичної відповідальності в зазначеній сфері. В умовах слабкого економічного механізму необхідно посилити як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Зокрема, доцільно доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею про настання відповідальності за невиконання як власником земельної ділянки, так і землекористувачем обов'язку розпочати процедуру консервації деградованих, малопродуктивних, техногенно забруднених земель. Крім того, необхідно встановити кримінальну відповідальність за непроведення відновлення якісного стану деградованих, малопродуктивних земель, рельєфу порушених земель, якщо це спричинило тяжкі наслідки для стану довкілля та здоров'я людини.

Список використаних джерел

1. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: навчальний посібник. Київ : Знання, 2008. 333 с.

2. Скакун О.Ф. Теория государства и права : учебник. Харьков : Консум, 2000. 704 с.

3. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права: учебник для ВУЗов. Москва : Спарк, 1998. 448 с.

4. Теория государства и права. Учебник / Под ред. Н.И. Матузов, А.В. Малько. Москва : Юристъ, 2004. 245 с.

5. Соломчак Х.Б. Позитивна правові відповідальність людини: філософсько-правовий вимір. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2013. Вип. 3. С. 469-479.

6. Берлач Н.А. Перспективи розвитку позитивної відповідальності в демократичному суспільстві. Форум права. 2012. № 1. С. 77-81.

7. Шульга А.М. Юридично значуща поведінка: «негативна» і «позитивна» відповідальність. Право і безпека. 2012. № 1. С. 55-58.

8. Шульга М.В. Відповідальність за порушення земельного законодавства. Земельне право : підручник / за ред. М.В. Шульги. Харків : Право, 2013. С. 326-342.

9. Каракаш І.І. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства. Земельне право України : підручник / за ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. Київ : Істина, 2009. С. 557-588.

10. Боголюбов С.А. Земельное право : учебник. Москва : Высшее образование, 2007. 413 с.

11. КодексУкраїни про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073 - Х. Відомості Верховної Ради України. 1984. № 51. Ст. 1122.

12. Павлов В.І., Гарнага О.М., Веремеєнко Т.С., Фесіна Ю.Г Економіка землекористування : навч. посібн. Рівне : НУВГП, 2012. 188 с.

13. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 1389-ХУ Офіційний вісник України. 2001. № 46. Ст. 2038.

14. Коваленко Т.О. Кримінально-правова охорона землі як власності українського народу: дефекти правового регулювання. Плебсологічний вимір актуальних проблем у сфері органів місцевого самоврядування в Україні як європейській державі: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 20 травня 2011 р.). Київ : ВПЦ «Київський університет», 2011. Вип. 4. С. 154-160.

15. Шульга А.М. Загально-теоретична парадигма визначення земельних злочинів. Юридичний електронний науковий журнал. 2016. № 6. С. 205-208.

16. Мовчан РО. Поняття злочинів у сфері земельних відносин. Правничий часопис Донецького університету. 2017. № 1-2. С. 73-78.

17. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341 - III. Офіційний вісник України. 2001. № 21. Ст. 920.

Размещено на Allbest.ru