Утворення національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як результат реформування законодавства України про вищу освіту
Проведення порівняльного аналізу законодавчих засад формування та діяльності НАЗЯВО з урахуванням їхнього удосконалення упродовж 2016–2017 рр. Виявлення позитивних результатів та обґрунтування пропозицій щодо доцільності подальших якісних трансформацій.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.04.2021 |
Размер файла | 30,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Утворення національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як результат реформування законодавства України про вищу освіту
Уложенко В.М.,
старший викладач кафедри фінансового права
Анотація
Формування системи забезпечення якості вищої освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту», особливо питання організаційно-правового забезпечення функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО), є одним із важливих елементів державної політики у сфері вищої освіти.
Метою статті є проведення порівняльного аналізу законодавчих засад формування та діяльності НАЗЯВО з урахуванням їхнього удосконалення упродовж 2016-2017 рр., виявлення позитивних результатів та обґрунтування пропозицій щодо доцільності подальших якісних трансформацій.
НАЗЯВО - спеціалізована інституція з повноваженнями щодо забезпечення відповідності освітніх послуг стандартам вищої освіти, введена в систему управління вищою освітою редакцією Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. До позитивних рис Закону України «Про вищу освіту» щодо функціонування НАЗЯВО можна зарахувати участь громадських об'єднань у формуванні його складу (як роботодавців, так і студентів), передачу повноважень у сфері оцінювання якості освіти від органів державної влади до спеціалізованої інституції тощо. Проте законодавство мало низку недоліків щодо формування складу НАЗЯВО, що призвело до кількаразового відбору кандидатів у члени НАЗЯВО.
Недосконале законодавче регулювання обрання (делегування) персонального складу НАЗЯВО заблокувало його роботу у 2015-2018 рр. На подолання цих недоліків неодноразово вносились зміни до Закону України «Про вищу освіту», у тому числі із прийняттям Закону України «Про освіту», статут НАЗЯВО затверджувався тричі. Проте цей процес триває, і нині у Верховній Раді України зареєстровано проект закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо формування НАЗЯВО, який, зокрема, спрямований на посилення інституційної незалежності НАЗЯВО.
Ключові слова: вища освіта, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності, Закон України «Про вищу освіту» 2014 р., Закон України «Про освіту» 2017 р., Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
Abstract
Formation of national agency for higher education quality assurance as a result of higher education reform in Ukraine
Formation of the quality assurance system in higher education according to the Law of Ukraine «On Higher Education», especially organizational and legal support of the National Agency for the Quality Assurance (hereinafter - NAQA), is one of the important elements of state policy in the field of higher education.
The purpose of the article is a comparative analysis of the legal principles for the formation and activity of the NAQA and their improvement during 2016-2017, identifying positive results and substantiating the proposals for further qualitative transformations.
NAQA is the specialized institution with powers to ensure the compliance of educational services with higher education standards, introduced into the system of higher education administration by the Law of Ukraine «On Higher Education» in 2014 edition. The positive features of the Law of Ukraine «On Higher Education» regarding the functioning of NAQA: the participation of public associations in the formation of NAQA members (both employers and students); transfer of authority power in assessing the quality of education from public authorities to a public institution, etc. However, there are a number of disadvantages in the legislation regarding the composition of the NAQA, which led to the multiple members election of the NAQA.
NAQA work was blocked in 2015-2018 according to the imperfect legislative regulation of the personal membership election. To overcome these, numerous amendments to the Laws of Ukraine «On Higher Education» and «On Education» and the statute of the NAQA were taken. This process continues today, the draft law for making changes to the formation of the NAQA registered at the Verkhovna Rada of Ukraine.
Key words: higher education, quality of higher education, the Law of Ukraine «On Higher Education» 2014, the Law of Ukraine «On Education» 2017, National Agency for Higher Education Quality Assurance.
Основна частина
Національна економіка відповідатиме вимогам сучасності у разі реалізації стандартів інноваційного розвитку, рушієм якого є людський капітал як сукупність знань та навичок, необхідних для створення цінностей. Тому одним із законодавчо закріплених пріоритетів державної політики у сфері вищої освіти визначено забезпечення доступної та якісної вищої освіти протягом життя. Його реалізація актуалізує питання завершення процесу інституційного становлення системи забезпечення якості вищої освіти, створення якої започатковано відповідно до нової редакції Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. [1]. На особливу увагу заслуговують правові та організаційні аспекти формування центральної спеціалізованої інституції в системі забезпечення якості вищої освіти - Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО), зважаючи на тривале очікування її повноцінного функціонування з 06.06.2015 р.
Аналіз останніх публікацій свідчить про те, що проблематика правового та інституційного забезпечення якості вищої освіти в Україні викликає інтерес у науковців, керівників закладів вищої освіти (далі - ЗВО), Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України), роботодавців, що знаходить віддзеркалення в наукових фахових публікаціях, проведенні тематичних круглих столів, науково-практичних конференцій та інших заходів. Так, у контексті досліджуваного питання серед праць науковців-юристів 2015-2018 рр. привертають увагу роботи таких авторів, як В. Комзюк, С. Кушнір, М. Легенький, О. Мельничук, М. Тимошенко, І. Шаркова та ін. Проте, на наш погляд, потребує окремого вивчення модернізація Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. в частині забезпечення функціонування НАЗЯВО, що врешті-решт призвело до затвердження його нинішнього складу й початку роботи.
Метою статті є проведення порівняльного аналізу законодавчих засад формування та діяльності НАЗЯВО з урахуванням їх удосконалення упродовж 2016-2017 рр., виявлення позитивних результатів та обґрунтування пропозицій щодо доцільності подальших якісних трансформацій.
В Україні розвиток законодавчого регулювання суспільних відносин у сфері вищої освіти нині знаходиться на третьому етапі (друга половина 2014 р. - донині) [2, с. 106], який має на меті удосконалення спеціального законодавства про вищу освіту, що, в першу чергу, втілилося у прийнятті Верховною Радою України нових редакцій Законів України «Про вищу освіту» 2014 р. та «Про освіту» 2017 р. [3], при цьому другим було внесено суттєві зміни до першого в частині досліджуваного питання. Так, серед багатьох новацій Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. принципово новим та важливим для подальшої інтеграції нашої країни до Європейського простору вищої освіти як члена Болонського процесу є Розділ V «Забезпечення якості вищої освіти», згідно з яким в Україні має бути побудована система забезпечення якості вищої освіти як сукупність трьох складників - систем внутрішнього, на рівні ЗВО, зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти та системи забезпечення якості діяльності НАЗЯВО і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Нова редакція Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. нарешті ввела до системи управління у сфері вищої освіти нову спеціалізовану інституцію з повноваженнями, схожими до аналогічних європейських структур, що спрямовані на забезпечення відповідності освітніх послуг, які пропонуються численними вітчизняними ЗВО,1 стандартам вищої освіти.
Фактично питання удосконалення системи забезпечення якості вищої освіти, її належного інституційного оформлення й відокремлення від галузевого міністерства постало з приєднанням України до Болонської декларації 19.05.2005 р., оскільки забезпечення якості вищої освіти як основи створення За даними Державної служби статистики України, на початок 2018-2019 навчального року налічувалося 652 ЗВО без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Доне-цькій та Луганській областях.
Європейського простору вищої освіти є одним із пріоритетів Болонського процесу. Нині в європейських країнах - учасницях Болонського процесу до управління якістю вищої освіти залучені аналогічні НАЗЯВО національні агентства, які з 2000 р. об'єднані в Європейську асоціацію із забезпечення якості вищої освіти. Отже, приєднавшись до Болонської декларації, Україна взяла на себе зобов'язання щодо утворення такого агентства з подальшим його входженням до Європейської асоціації. Однак про необхідність створення інституції на кшталт НАЗЯВО в Україні заговорили у 2008 р., з моменту утворення Європейського реєстру забезпечення якості вищої освіти та набуття в ній нашою державою статусу повноправного урядового члена. Проте чинний на той час Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. №2984-Ш перешкоджав цьому процесу, оскільки використовував інший концептуальний підхід - забезпечення управління якістю освітньої діяльності через МОН України.
Варто зазначити, що підвищення якості освітньої діяльності вітчизняних ЗВО та якості вищої освіти - це не данина європейському тренду, а, перш за все, запит суспільства та економіки. Показники якості вищої освіти та якості освітньої діяльності зумовлюють рівень довіри до ЗВО з боку здобувачів вищої освіти та роботодавців і визначають ступінь сумісності національних систем вищої освіти різних країн. Так, у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. [4] якісна освіта визнана необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства, а задля її досягнення запропоновано удосконалити структуру системи освіти та модернізувати систему управління освітою через оптимізацію органів управління освітою та децентралізацію управління в цій сфері. Отже, про утворення спеціалізованих інституцій із забезпечення якості вищої освіти в документі не згадується, хоча на момент його затвердження вже не один рік тривала робота над виконанням Порядку денного асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію від 20.11.2009 р., де щодо сфери освіти наголошено на співпраці Сторін із метою сприяння подальшій інтеграції України до Європейського простору вищої освіти в контексті її членства в Болонському процесі. Фактично пожвавлення щодо утворення системи забезпечення якості вищої освіти спостерігається з набуттям згідно зі ст. 431 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 27.06.2014 р. зобов'язань щодо активізації співробітництва у сфері вищої освіти, зокрема, щодо підвищення її якості, що стало можливим завдяки прийняттю нової редакції Закону України «Про вищу освіту» 2014 р.
Відтепер, за задумом законодавця, державну політику у сфері забезпечення якості вищої освіти має реалізовувати НАЗЯВО - постійно діючий колегіальний орган, який, зокрема, уповноважений аналізувати якість освітньої діяльності ЗВО, сприяючи таким чином підвищенню якості вищої освіти в Україні, а отже, її конкурентоспроможності.
Варто зазначити, що згідно з п. п. 14 п. 2 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. на формування першого складу НАЗЯВО відводилося дев'ять місяців із дня набрання чинності Законом, тобто до 06.06.2015 р., і передбачався особливий порядок щодо строків повноважень його членів - представників тих чи інших суб'єктів (два, три, або чотири роки). Проте через недосконалість процедури виборів до НАЗЯВО початок роботи цього органу неодноразово переносився, що вказувало на необхідність внесення докорінних змін до процедури формування його складу, регламентованої нормами ст. 19 Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. (порівняльний аналіз її змісту в попередніх, поточній редакціях та в проекті закону представлений в табл. 1).
Спершу зазначимо позитивні риси порядку утворення НАЗЯВО, закладені в Законі України «Про вищу освіту» 2014 р. від початку. По-перше, склад членів НАЗЯВО включає представників всеукраїнських об'єднань роботодавців як замовників ЗВО у підготовці фахівців та студентської спільноти як споживачів освітніх послуг, завдяки чому уможливлюється реалізація закріплених у Законі засад запровадження громадського контролю за якістю вищої освіти, а отже, й участь представників зазначених суб'єктів у формуванні та реалізації державної політики у сфері вищої освіти. По-друге, відтепер оцінювання якості вищої освіти не є прерогативою МОН України, підпорядкованих йому інституцій, державних органів, до сфери управління яких належать ЗВО, тощо, й оскільки НАЗЯВО складається з представників ЗВО усіх форм власності, здобувачів вищої освіти, всеукраїнських об'єднань роботодавців, Національної академії наук України (далі - НАН України) та п'яти національних галузевих академій наук, можна сподіватись на започаткування децентралізації управління у сфері управління якістю вищої освіти. По-третє, заслуговує на схвалення встановлення порівняно нетривалого строку повноважень члена НАЗЯВО (3 роки) з можливістю перебування в його складі не більше двох строків, однак без зазначення слова «поспіль», яке зустрічається в інших законах. Вважаємо, що у сфері управління якістю вищої освіти ротація кадрів має відбуватися швидше, ніж в інших галузях, що дасть змогу адекватно відповідати на потреби інноваційного розвитку національної економіки. Однак, незважаючи на зазначені позитивні аспекти, законодавчо визначена процедура формування НАЗЯВО мала суттєві недоліки, що призвело до кількаразового відбору кандидатів у члени НАЗЯВО.
Так, 15.04.2015 р. Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) видав Постанову №244, згідно з якою було утворено НАЗЯВО та затверджено його Статут (чинна з 01.09.2015 р.). 05.06.2015 р. відбулися вибори до НАЗЯВО, 06.07.2015 р. членами НАЗЯВО було обране керівництво та внесене відповідне подання до КМУ, проте МОН України не визнало їхні результати. Звернення тогочасних Міністра освіти і науки України та Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти до Прем'єр-міністра України щодо призупинення подання на призначення Голови НАЗЯВО до внесення змін і доповнень до чинного Закону України «Про вищу освіту», спрямованих на унеможливлення обрання до складу НАЗЯВО осіб, які потрапили під дію Закону України «Про очищення влади», а також проведення відповідної перевірки та виключення зі складу вже обраних членів НАЗЯВО осіб, на яких поширюються ці обмеження, заблокувало роботу НАЗЯВО, а разом із ним і появу новацій у сфері управління якістю вищої освіти.
Як зазначалося, у процесі формування першого персонального складу НАЗЯВО стала очевидною недосконалість законодавчо встановленої системи обрання (делегування), яка уможливлювала лобіювання входження до нього зацікавлених осіб, що є неприпустимим з огляду на антикорупційний статус цього органу у сфері вищої освіти.
Так, зокрема, Закон України «Про вищу освіту» 2014 р. спершу визначав лише процедуру обрання (делегування) й не містив процедури призначення членів НАЗЯВО, окрім Голови та його заступників, а вимоги до кандидатів обмежував забороною обрання від наукових та освітніх установ керівників та їх заступників. Це призвело до того, що обраний, здавалось би, за демократичними процедурами голосування перший склад НАЗЯВО не відповідав стандартам якості та академічної доброчесності, оскільки до нього увійшли особи, в наукових працях яких був виявлений плагіат. Склалася парадоксальна ситуація: орган, зобов'язаний пропагувати академічну доброчесність, мав у своєму складі осіб, які не дотримуються її принципів.
Зважаючи на недосконалість правових засад діяльності НАЗЯВО, закріплених у першій редакції Закону України «Про вищу освіту» 2014 р., МОН України виступило з ініціативою щодо їх коригування. Однак, попри готовність і Верховної Ради України, і КМУ, і галузевого міністерства виправити ситуацію, що утворилася, внесення змін до Закону гальмувалося, що, як згодом виявилося, заблокувало роботу НАЗЯВО у 2015-2018 рр. Однак із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» від 14.06.2016 р. №1415-УШ до ст. 19 Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. були внесені суттєві зміни (набули чинності 09.07.2016 р., введені в дію з 09.08.2016 р.), які розширили обмеження, що застосовуються до кандидатів у члени НАЗЯВО, тобто окреслили коло осіб, які не можуть входити до його складу, й ініціювали таким чином перевірку відповідності обраних (делегованих) членів НАЗЯВО встановленим вимогам, яка передбачала у разі виявлення невідповідності - припинення повноважень такого члена (членів) НАЗЯВО та обрання (делегування) нових представників. Зазначені заходи доручалося провести КМУ протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом, однак вкотре вимоги Закону не були виконані своєчасно і повною мірою. В контексті аналізу змін, внесених 14.06.2016 р. до Закону України «Про вищу освіту» 2014 р., не менш важливе значення має закріплення за КМУ повноважень щодо забезпечення здійснення контролю за дотриманням законодавчо встановлених обмежень при затвердженні складу НАЗЯВО, безпосереднього затвердження складу НАЗЯВО й припинення повноважень його членів у передбачених Законом випадках (ст. ст. 12, 19).
Порівняльний аналіз змісту ст. 19 Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. в попередніх, поточній редакціях та в проекті закону
Критерії |
Редакція від 01.07.2014 р. |
Редакція від 09.08.2016 р. |
Редакція від 28.09.2017 р. |
Проект закону від 18.04.2017 р. №6393 |
|
Кількісний склад |
25 осіб |
23 особи |
17 осіб |
||
Порядок затвердження складу |
Голова та його заступники за поданням НАЗЯВО призначаються / звільняються з посад КМУ. |
КМУ затверджує склад НАЗЯВО та припиняє повноваження його членів. |
Члени НАЗЯВО призначаються КМУ на підставі рішення Конкурсної комісії за результатами конкурсного відбору. |
Члени НАЗЯВО обираються Ідентифікацій ним комітетом із питань якості вищої освіти за результатами відкритого конкурсного відбору. |
|
Квоти |
НАЗЯВО формується на таких засадах: 1) 2 члени від НАН України та по 1 - від кожної національної галузевої академії наук; 2) 13 членів від ЗВО (від державних - 9, комунальних - 1, приватних - 3); 3) 3 члени від спільного представницького органу всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; 4) 2 члени від з'їзду представників органів студентського самоврядування ЗВО з числа здобувачів вищої освіти. |
Склад НАЗЯВО формується із забезпеченням представництва не більше 1 особи від галузі знань та включає: 1) 3 особи від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; 2) 2 особи від здобувачів вищої освіти першого або другого рівня; 3) не менше 1 особи, яка працює за основним місцем роботи, від: а) НАН України; б) національних галузевих академій наук; в) державних ЗВО; г) комунальних ЗВО; ґ) приватних ЗВО. |
Склад НАЗЯВО включає: 1) 16 осіб із числа кандидатів, які представляють освітянську та наукову спільноту; 2) 1 особа з числа студентів (курсантів) ЗВО. |
||
Строк повноважень |
3 роки (не більше двох строків) |
3 роки (не більше двох строків) |
3 роки (не більше двох строків) |
4 роки (не більше двох строків поспіль) |
|
Заборони щодо входження до складу НАЗЯВО |
До складу НАЗЯВО не можуть вхо дити керівники і заступники керівників: НАН України; національних галузевих академій наук, ЗВО, наукових установ, засновники приватних ЗВО. |
Не може бути членом НАЗЯВО особа, яка: - п.п. 1-9 однакові |
|||
інших немає |
До складу НАЗЯВО не можуть входити члени Конкурсної комісії, державні службовці. |
10) є членом Ідентифікаційного комітету з питань якості вищої освіти; 11) є молодшою 28 років або старшою 65 років. |
|||
Організація відбору кандидатів |
Обрання (делегування) представників НАН України, національними галузевими академіями наук; ЗВО (державними, комунальними, приватними); спільним представницьким органом всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; з'їздом представників органів студентського самоврядування ЗВО. |
Конкурсна комісія утворюється КМУ як дорадчий орган у складі 9 осіб, з яких 4 - міжнародні представники і по 1 - від МОН України, спільного представницького органу всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, НАН України, Національної академії педагогічних наук України, національного об'єднання студентів України, що є членом Європейського союзу студентів зі строком повноважень 3 роки без права перезатвердження на другий строк. |
Ідентифікаційний комітет із питань якості вищої освіти формується у складі 10 осіб, з яких 2 - визначені Верховною Радою України, 2 - КМУ, 6 осіб - запропоновані українськими (3 особи) та іноземними (міжнародними) (3 особи) інституціями у сфері вищої освіти, основним напрямом діяльності яких є забезпечення якості вищої освіти та акредитація зі строком повноважень 7 років без права перезатвердження на другий строк. |
За результатами перевірки відповідності обраних (делегованих) членів НАЗЯВО оновленим вимогам Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. із його складу було виключено двох осіб. Незважаючи на часткове оновлення його складу, лишилися перманентні проблеми щодо дотримання окремими членами НАЗЯВО правил академічної доброчесності та блокування МОН України затвердження обраного Голови НАЗЯВО. 27.07.2016 р. КМУ Постановою №531 вніс зміни до Постанови №244 від 15.04.2015 р., затвердивши нову редакцію Статуту НАЗЯВО, а Постановою №567 затвердив персональний склад НАЗЯВО (23 особи з 25) та граничну чисельність його працівників (67 осіб). Остання набрала чинності 06.09.2016 р., через один рік і три місяці після завершення строку, відведеного для формування першого складу НАЗЯВО згідно з Розділом XV Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. Оскільки Постановою №567 було затверджено неповний склад НАЗЯВО, 05.10.2016 р. КМУ видав Постанову №709, призначивши ще двох членів. 31.10.2016 р. відбулась державна реєстрація НАЗЯВО як юридичної особи публічного права. Проте КМУ так і не ухвалив рішення про затвердження Голови та заступників Голови НАЗЯВО, чим вкотре відстрочив початок повноцінної роботи цього органу ще на два роки. В контексті зазначеного нагадаємо, що НАЗЯВО мало змогу розпочати роботу з 01.09.2015 р., а його створення є одним із ключових елементів реформи вищої освіти в Україні.
Оскільки черговий склад НАЗЯВО виявився невдалим, до проекту закону «Про освіту» було внесено норми щодо формування складу НАЗЯВО за конкурсом спеціальною Конкурсною комісією. Отже, найбільш значущих трансформацій, як видно з табл. 1, зміст ст. 19 Закону України «Про вищу освіту» 2014 р. зазнав із прийняттям нової редакції Закону України «Про освіту» 2017 р. (чинний із 28.09.2017 р.). З-поміж основних новацій зазначимо такі: 1) змінено механізм призначення членів НАЗЯВО - передбачено утворення Конкурсної комісії у складі 9 осіб, з яких 4 - міжнародні представники від об'єднань Європейського простору вищої освіти, введено процедуру конкурсного відбору; 2) несуттєво, але зменшено чисельність членів НАЗЯВО (до 23 осіб), а головне - змінено засади формування його складу та введено принципи конкурсного відбору з дотриманням гендерного балансу та галузевого представництва (не більше 1 особи від галузі знань); 3) уточнено обмеження щодо осіб, які не можуть входити до складу НАЗЯВО; 4) представництво від здобувачів вищої освіти обмежено лише першим та другим рівнями вищої освіти й при цьому застосовується в тексті сполучник «або», що вказує на можливість входження до НАЗЯВО представників від здобувачів вищої освіти лише якогось одного з двох зазначених рівнів вищої освіти.
З огляду на означені зміни, п. п. 14 п. 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» 2017 р. передбачено припинення повноважень раніше обраних (делегованих) членів НАЗЯВО, на підставі чого КМУ було затверджено Положення про Конкурсну комісію з відбору членів НАЗЯВО та визначено її склад Постановою від 22.11.2017 р. №926, Постановою від 31.01.2018 р. №30 внесено відповідні зміни до Постанови №567 від 27.07.2016 р. - вилучено з її тексту попередній склад НАЗЯВО та скасовано Постанову від 05.10.2016 р. №709, а Постановою від 27.12.2018 р. №1130 втретє затверджено нову редакцію Статуту НАЗЯВО. Відтак, 05.12.2018 р. Конкурсна комісія обрала 22 члени НАЗЯВО (їх склад затверджено Розпорядженням КМУ №1063-р від 27.12.2018 р.), а 26.03.2019 р. - 23-го, проте щодо нього до Розпорядження доповнення ще не внесені.
Однак у контексті дослідження варто зауважити, що ще 18.04.2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (реєстр. №6393) [5], який нині включений до Порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.02.2019 р. №2679-УШ. Цей законопроект у разі його прийняття докорінно змінить основні засади створення НАЗЯВО, що вкотре перенесе у непрогнозоване майбутнє початок його роботи. Так, зокрема, пропонується: 1) скоротити чисельність членів НАЗЯВО до 17 осіб; 2) обирати членів НАЗЯВО за результатами відкритого конкурсного відбору з урахуванням принципів гендерного балансу Ідентифікаційному комітету з питань якості вищої освіти; 3) змінити квоти - 16 осіб від освітянської та наукової спільноти і 1 особа від студентів (курсантів); 4) ввести віковий ценз для членів НАЗЯВО - від 28 до 65 років; 5) встановити строк повноважень - чотири роки (але не більше двох строків поспіль); 6) оформляти рішення НАЗЯВО про обрання Голови, першого заступника та заступника Голови наказами НАЗЯВО; 7) формувати склад Ідентифікаційного комітету з питань якості вищої освіти за участі Верховної Ради України, КМУ та українських й іноземних інституцій, основним напрямом діяльності яких є забезпечення якості вищої освіти та акредитація.
З огляду на те, що Розпорядженням КМУ №1063-р від 27.12.2018 р. затверджено нинішній склад НАЗЯВО й останнє нарешті розпочало свою роботу, принаймні дивно виглядає включення до поточного Порядку денного Верховної Ради України проекту закону, який спрямований на припинення повноважень вже чинного довгоочікуваного складу НАЗЯВО й започаткування нового процесу конкурсного відбору. Однак, з іншого боку, в окремих його положеннях вбачається прагнення забезпечити незалежність НАЗЯВО від волі конкретного органу державної влади, чого йому нині явно бракує, якщо придивитися до зв'язку, який утворився між НАЗЯВО і КМУ Таким чином автори згаданого законопроекту намагаються забезпечити інституційну незалежність НАЗЯВО, що відповідно до Статуту Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти є одним з обов'язкових критеріїв для входження НАЗЯВО до її складу. Врешті-решт, лише за умови реальної інституційної незалежності НАЗЯВО (не забуваймо про наявність залежності від бюджетного фінансування) можна сподіватися на його здатність реалізувати покладені на нього повноваження на благо національної вищої освіти.
Проведене дослідження дало змогу дійти таких висновків: 1) уповільнення процесу утворення
НАЗЯВО (2014-2018 рр.) пояснюється недосконалістю правових норм, що регулювали порядок відбору кандидатів у члени НАЗЯВО, та затягуванням внесення відповідних змін до законодавства задля виправлення ситуації, що склалася; 2) утворене у нинішньому складі НАЗЯВО значною мірою втратило інституційну незалежність порівняно з першим складом; 3) зважаючи на нещодавній запуск роботи НАЗЯВО вбачаємо за доцільне зупинити його роботу до внесення змін до законодавства щодо забезпечення його інституційної незалежності.
Список використаних джерел
законодавство освіта національний
1. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. №1556-VN. Дата оновлення: 01.01.2019.URLI^ttps://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18 (дата звернення: l5.05.2019).
2. Уложенко В.М. Тенденції законодавчого регулювання вищої освіти в Україні. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2016. №6. Т 2. С. 104-108.
3. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. №2145^Ш. Дата оновлення: 19.01.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19 (дата звернення: 15.05.2019).
4. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України від 25.06.2013 р. №344/2013. Офіційний вісник України. 2013. №50. Ст. 1783.
5. Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: Проект закону від 18.04.2017 р. №6393. URL: http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1? id=&pf3511=61652 (дата звернення: 15.05.2019)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Структура та стандарти вищої освіти. Учасники навчально-виховного процесу. Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників. Наукова і науково-технічна діяльність у навчальних закладах. Фінансово-економічні відносини в системі вищої освіти.
курсовая работа [108,1 K], добавлен 09.10.2011Актуальність проведення реформування системи сучасного пенсійного забезпечення населення. Організація процесу реформування пенсійної системи в Управлінні Пенсійного Фонду України. Пропозиції щодо удосконалення організації реформування пенсійної системи.
доклад [234,1 K], добавлен 22.10.2009Дослідження основних проблем адміністративно-територіального устрою України, визначення головних напрямів та надання основних пропозицій щодо його реформування. Забезпечення фінансово-економічної самодостатності адміністративно-територіальних одиниць.
реферат [24,1 K], добавлен 08.04.2013Юридична сутність поняття орендних відносин. Обґрунтування комплексу проблем цивільно-правового регулювання орендних відносин. Розробка пропозицій щодо удосконалення цивільного законодавства, практика його застосування. Порядок укладання договору оренди.
курсовая работа [44,3 K], добавлен 30.01.2013Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016Стабілізація фінансового стану Пенсійного фонду як один з перших позитивних здобутків на шляху реформування пенсійної системи України. Перспективи запровадження єдиного соціального внеску. Вплив інфляції та демографічної ситуації на пенсійне забезпечення.
реферат [19,8 K], добавлен 07.10.2012Аналіз сучасного стану особливостей та порядку комплексного й об’єктивного аналізу оформлення результатів документальних перевірок діяльності з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства з боку суб’єктів підприємницької діяльності.
реферат [34,1 K], добавлен 16.12.2007Перспективи удосконалення законодавчої бази стосовно діяльності акціонерних товариств. Аналіз ключових законодавчих актів, що визначають правила їх діяльності на сьогоднішній день. Шляхи усунення зловживань, удосконалення захисту прав власників товариств.
реферат [24,0 K], добавлен 09.04.2011Сутність основних етапів та проблем кодифікації земельного законодавства на сучасному етапі. Розробка ефективних рекомендацій щодо формування і кодифікації нового земельного законодавства України. Розвиток кодифікованих актів земельного законодавства.
дипломная работа [241,0 K], добавлен 23.11.2012Пошук оптимальної моделі консолідації фінансових ресурсів об'єднаних громад для ефективного забезпечення надання медичних послуг в Україні. Пропозиції щодо формування видатків бюджету громади на різні види лікування. Реформування сфери охорони здоров'я.
статья [33,7 K], добавлен 06.09.2017Визначення принципів цивільного права (ЦП) України та його співвідношення з засадами цивільного законодавства України (ЦЗУ). Необхідність адаптації цивілістичної концепції, принципів ЦП та засад ЦЗУ до Європейського приватного права на основі DCFR.
статья [24,7 K], добавлен 17.08.2017Визначення поняття домашнього насильства та його заборони шляхом аналізу міжнародних стандартів і національного законодавства України. Особливість забезпечення протидії та запобігання примусу в сім’ї. Здійснення захисту порушених прав в судовому порядку.
статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017Дослідження системи національного законодавства України у сфері формування, збереження й використання екологічної мережі. Класифікація нормативно-правових актів у цій галузі. Покращення правових законів, що регулюють досліджувані суспільні відносини.
статья [31,9 K], добавлен 11.09.2017Поняття і характерні риси кодифікації, її види та особливості. Форми та ознаки кодифікаційних актів. Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України, проблеми упорядкування національного законодавства. Основні напрями кодифікації міжнародного права.
курсовая работа [36,1 K], добавлен 21.11.2013Аналіз історичних передумов виникнення проблеми з’ясування сфери дії трудового права та виявлення перспектив її вирішення. Створення засад реформування законодавства про працю. Дослідження відносин, що випливають із договорів підряду та доручення.
статья [21,6 K], добавлен 11.09.2017Розглядаються напрями реформування Національної поліції України. Аналізуються шляхи вирішення проблемних питань, що можуть з’явитися в процесі здійснення реформи. Розкривається зміст механізмів публічного управління щодо процесу реформування цих органів.
статья [19,6 K], добавлен 27.08.2017Обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за створення не передбачених законом воєнізованих формувань, їх характеристика. Пропозицій щодо удосконалення кримінального законодавства з боротьби зі створенням не передбачених законом формувань.
автореферат [24,3 K], добавлен 11.04.2009Дослідження основних проблем у процесі імплементації європейських стандартів у національне законодавство. Основні пропозиції щодо удосконалення законодавчої системи України у сфері соціального захисту. Зміцнення економічних зв’язків між державами.
статья [20,0 K], добавлен 19.09.2017Характеристика патентного закону Японії щодо використання винаходів, а також визначення правових особливостей вільного використання винаходів. Розробка пропозицій щодо змін у чинному законодавстві України з урахуванням позитивного досвіду Японії.
статья [22,0 K], добавлен 11.08.2017Кримінальна відповідальність за контрабанду. Внесення змін до законодавчих актів щодо відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності. Боротьба з порушенням порядку переміщення товарів в район проведення антитерористичної операції.
статья [16,7 K], добавлен 21.09.2017