Адміністративно-господарські санкції за порушення в сфері використання альтернативних джерел енергії

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Адміністративно-господарські санкції за порушення в сфері використання альтернативних джерел енергії

Кулик О.І.

Кулик О.І., аспірант кафедри господарського права юридичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса

Статтю присвячено аналізу адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері використання альтернативних джерел енергії. Проаналізовано підходи, висвітлені в юридичній науці, щодо віднесення попередження до адміністративно-господарських санкцій. Аргументовано, що попередження не можна вважати санкцією, оскільки останнє не несе додаткових негативних наслідків для правопорушника. З огляду на наведене запропоновано виключити попередження з переліку адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері використання альтернативних джерел енергії, та одночасно передбачити його застосування як заходу примусу для припинення та (або) попередження правопорушення у майбутньому, у разі невиконання якого до порушника буде застосовано санкції. Проаналізовано порядок та механізм застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу, зупинення дії ліцензії та анулювання ліцензії та на основі проведеного аналізу розроблено пропозиції щодо удосконалення такого порядку. Також у дослідженні конкретизовано підстави застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді зупинення дії ліцензії до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері використання альтернативних джерел енергії. Так, до підстав застосування наведеної санкції запропоновано віднести допущення суб'єктом господарювання негрубого порушення законодавства про електроенергетику та умов і правил провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії та/або допущення такого порушення вперше.

На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства та окреслено перспективні напрями подальших досліджень.

Ключові слова: адміністративно-господарські санкції, відповідальність суб'єктів господарювання, використання альтернативних джерел енергії, попередження, штраф, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії.

ADMINISTRATIVE AND COMMERCIAL SANCTIONS FOR THE VIOLATIONS IN THE SPHERE OF THE USE OF ENERGY FROM RENEWABLE SOURCES

The article is devoted to the analysis of the administrative and commercial sanctions enforced to the producers of the energy from renewable sources. The key scientific approaches to the caution as a form of sanction were analyzed. It was found that the caution can't be regarded as a form of sanction, because it is lacked the negative consequences for the law breaker. Given the above it was proposed to exclude the caution from the list of administrative and commercial sanctions that are enforced to the producers of the energy from renewable sources. It was also proposed to identify caution as a form of coercion to stop law violations made by the renewable energy producers and also to prevent such law violations in future. Also, in this research it was analyzed the procedure and grounds of applying such administrative and commercial sanctions as a fine, the suspense of the license and the quashal of the license by the regulator - National Energy and Utilities Regulatory Commission of Ukraine - in the sphere of the use of energy from renewable sources. The ways of improving of current Ukrainian legislation on administrative and commercial sanctions in the sphere of the use of energy from renewable sources as well were introduced on the basis of the given research.

In particular, the grounds of license suspension while producing energy from renewable sources were specified. It was defined that the license suspension might be applicable in a case of a minor law violation or in the case of the license rules infringement for the first time.

The theoretical results of the research can be used in legal theory and also in further theoretical researches devoted to the administrative and commercial sanctions for the violations in the sphere of the use of energy from renewable sources.

Key words: administrative and commercial sanctions, legal responsibility of the market participants, the use of energy from renewable sources, caution, fine, the suspense of the license, the quashal of the license.

Постановка проблеми

правовий адміністративний господарський санкція

Використання альтернативних джерел енергії є одним із основних напрямів розвитку державної енергетичної та екологічної політики. З метою досягнення поставлених індикативних цілей використання альтернативних джерел енергії стимулюється комплексом господарсько-правових засобів. Таке стимулювання має здійснюватися із дотриманням установлених правил. Виконання суб'єктами господарювання обов'язку з дотримання цих правил може забезпечуватися заходами державного примусу, зокрема, через застосування адміністративно-господарських санкцій. На практиці до суб'єктів господарювання застосовується широкий спектр примусових заходів, з яких тільки частину можна віднести до господарських санкцій, що ставить питання про дотримання прав суб'єктів господарювання під час їх застосування.

Профільним нормативно-правовим актом у сфері використання альтернативних джерел енергії - Законом України «Про альтернативні джерела енергії», закріплено, що порушення законодавства про використання альтернативних джерел енергії тягне за собою відповідальність згідно із законами (ст. 14). Вказане положення має загальний характер і відсилає до інших законів. Також названий Закон не містить положень щодо адміністративно-господарських санкцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У науковій літературі питання господарсько-правової відповідальності та адміністративно-господарських санкцій досліджувалися такими вченими, як О.А. Заярний, В.К. Мамутов, З.Ф. Татькова, Н.М. Шевченко, В.С. Щербина, та іншими. Однак застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання у сфері використання альтернативних джерел енергії потребує самостійного опрацювання. Викладене підтверджує актуальність обраної теми дослідження.

Мета статті

Метою даного дослідження є конкретизація положень щодо застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері використання альтернативних джерел енергії.

Виклад основного матеріалу

Бланкетний спосіб викладу норми ст. 14 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» змушує звертатись до аналізу іншого законодавства з метою конкретизації господарсько-правової відповідальності суб'єктів господарювання за порушення у сфері використання альтернативних джерел енергії.

Так, галузевим видом юридичної відповідальності, яка передбачає санкції за порушення законодавства щодо здійснення певного виду господарської діяльності, є господарсько-правова відповідальність, що являє собою потерпання (несення) учасниками господарських відносин, на підставі і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, договорами чи іншими правовими актами, додаткових негативних економічних та/або правових наслідків, у разі скоєння ними правопорушення у сфері господарювання [1, с. 15]. Серед санкцій цієї відповідальності виділяють адміністративно-господарські санкції, підставою застосування яких є порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності [2, с. 107].

Згідно зі ст. 238 ГК України адміністративно-господарські санкції - це заходи організаційно-правового або майнового характеру, що застосовуються уповноваженими органами державної влади і органами місцевого самоврядування та спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання і ліквідацію його наслідків. Відповідно до ч. 2 ст. 238 ГК України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ГК України, іншими законодавчими актами, а самі санкції можуть бути встановлені винятково законами.

Перелік адміністративно-господарських санкцій закріплено у ст. 239 ГК України, однак він не є вичерпним, що дозволяє віднести до адміністративно-господарських санкцій широкий спектр заходів майнового та організаційного впливу; при цьому відповідальність розглядається не тільки як негативна реакція держави на правопорушення, що спричиняє обов'язок особи, яка скоїла правопорушення, перетерпіти примусові заходи у формі особистих, майнових, організаційних наслідків, але і як необхідність виконати юридичний обов'язок під впливом державного примусу [3, с. 78].

Сфера енергетики регулюється Законом України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до ч. 3 ст. 77 названого Закону у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» закріплений перелік санкцій, які НКРЕКП може застосовувати за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, серед яких: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

З урахуванням наведених положень ГК України та Законів України, а також теорії адміністративно-господарських санкцій як форми господарсько-правової відповідальності, передбачені ч. 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» санкції у вигляді штрафу, зупинення дії ліцензії та анулювання ліцензії можна віднести до адміністративно-господарських.

Питання віднесення попередження про необхідність усунення порушень до адміністративно-господарських санкцій є дискусійним в юридичній літературі. Так, А. Попова зазначає, що санкція у вигляді попередження має всі ознаки адміністративно-господарських санкцій: застосовується до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності уповноваженими органами державної влади [4, с. 161]. Водночас, як зазначає А. Заярний, покладення на порушника обов'язків з приведення господарської діяльності до встановлених вимог може передувати притягненню до юридичної відповідальності. Тим самим контролюючий орган надає право суб'єкту господарювання здійснити передбачені законом організаційні заходи, спрямовані на усунення наслідків правопорушення без застосування адміністративно-господарських санкцій [5, с. 71]. Подібний механізм, зокрема, зафіксований у п.п. 4-5 Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2000 р. № 1139 (далі - Порядок), відповідно до якого національна комісія регулювання електроенергетики надсилає порушнику застереження, де зазначає вид порушення, конкретні заходи, яких має вжити постачальник електроенергії для усунення правопорушення, недопущення його у майбутньому [6].

Такий зв'язок інструментів механізму правового регулювання зобов'язує правопорушника вчинити визначені рішенням компетентного органу дії, метою яких є припинення правопорушення та недопущення його у майбутньому, і зумовлює застосування покарання у разі невчинення таких дій. Аналіз рішень і постанов, винесених правозастосовчими органами, вказує на встановлення для порушника обов'язків, тісно переплетених з видом порушення.

Попередження широко застосовується НКРЕКП. Наприклад, за результатами позапланової перевірки дотримання ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності у сфері електроенергетики НКРЕКП, винесено постанову від 30 жовтня 2018 р. № 1325, відповідно до якої порушника застережено щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та ліцензійних умов з постачання електричної енергії. Також, згідно з цим правозастосовним актом, ПАТ «Прикарпаттяобленерго» зобов'язано вжити конкретних заходів для усунення порушень та терміни вжиття цих заходів [7].

З наведеного випливає, що застереження (попередження) передує застосуванню адміністративно-господарських санкцій.

Слушною видається думка С. Братуся, який зазначає, що заходи адміністративного попередження застосовуються з метою попередження правопорушень, попередження їх шкідливих наслідків, забезпечують можливість притягнення правопорушників до відповідальності. При цьому вчений зазначає, що такі заходи мають два різновиди: 1) такі, що встановлюють зобов'язання, за умови невиконання яких застосовуватиметься примус (наприклад, вимога органів санітарного нагляду про попередження порушення правил санітарії та гігієни; 2) такі, що пов'язані із безпосереднім примусом з моменту прийняття рішення (наприклад, вилучення незаконних засобів полювання при установленні факту браконьєрства) [8, с. 140].

Застереження (попередження), яке застосовується НКРЕКП, саме встановлює зобов'язання, за умови невиконання якого до порушника буде застосовано примус.

З огляду на вказане попередження не можна вважати санкцією, оскільки останнє не несе додаткових негативних наслідків для правопорушника. Отже, пропонується виключити вказаний засіб з переліку санкцій, що застосовуються за порушення у сфері використання альтернативних джерел енергії. Проте, визнаючи важливу роль попередження про необхідність усунення порушень у приведенні господарської діяльності у відповідність до вимог закону як заходу впливу, його потрібно зберегти як засіб державного примусу та одночасно передбачити застосування попередження як заходу впливу, у разі невиконання якого до порушника буде застосовано санкції, таким чином узгодивши між собою закони та Порядок. Для цього слід внести відповідні зміни до ч. 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Необхідно також звернути увагу на уніфікацію назви даного заходу впливу. Так, у ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» його назва сформульована як «застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень». Натомість у ч. 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» використовується назва «попередження про необхідність усунення порушень». для усунення вказаних розбіжностей слід відзначити наступне.

Словник української мови пропонує вживати слово «застерігати» у таких значеннях: заздалегідь попереджати кого-небудь про щось небезпечне, небажане; робити додаткове зауваження, роз'яснюючи або уточнюючи думку [9, с. 329]. Своєю чергою попередження це наказ, вказівка зробити що-небудь; один із видів стягнення; запобігання вияву чого-небудь небажаного; застереження проти чого-небудь [10, с. 188]. Як бачимо, у зміст попередження входить як вказівка що-небудь зробити (наприклад, усунути порушення), так і застереження проти чого-небудь (наприклад, від недопущення вчинення порушень у подальшому). Проаналізувавши наведені тлумачення, можна дійти висновку, що поняття «попередження» за змістом є ширшим, ніж «застереження», або ж вони можуть використовуватись як синоніми, а отже, немає необхідності у їх одночасному використанні. Таким чином, назву зазначеного заходу впливу пропонується змінити на «попередження», що охоплюватиме обидва значення. для цього слід внести відповідні зміни у вищеназвані статті Законів. Також у Порядку міститься розділ «Порядок застосування санкцій», де закріплені лише 3 пункти, які повністю присвячені попередженню. З огляду на вищенаведені пропозиції назву даного розділу Порядку варто змінити на «Порядок застосування попередження».

Розгляд санкцій, які можуть застосовуватися до порушників законодавства у сфері використання альтернативних джерел енергії, варто почати зі штрафів. Штраф як адміністративно-господарська санкція поєднує у собі елементи превентивного та карального спрямування, є важливим джерелом надходжень до бюджету. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГК України).

Підстави застосування та конкретні розміри штрафів у сфері стимулювання використання альтернативних джерел енергії закріплено ч. 4 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. 31 Закону України «Про теплопостачання», ч. 4 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Правом застосування штрафів наділено НКРЕКП. Так, зазначеним регулятором винесено постанову від 27 грудня 2017 р. № 1435, у якій установлено, що ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» порушило Порядок продажу, обліку та розрахунків за вироблену електричну енергію з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, затвердженим постановою НКРЕП від 27 лютого 2014 р. № 170, вчинивши низку правопорушень, у результаті чого на вказаний суб'єкт господарювання було накладено штраф у розмірі 85 000 грн [11].

Наступним різновидом адміністративно-господарських санкцій у сфері енергетики є зупинення дії ліцензії, що передбачено ч. 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Водночас енергетичними Законами конкретно не передбачені підстави для зупинення дії ліцензії. крім того, названа адміністративно-господарська санкція не знайшла свого відображення у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Підстави застосування цієї адміністративно-господарської санкції залишились поза увагою і у Порядку, в якому закріплено норми щодо способу і строку застосування зупинення дії ліцензії та деякі інші положення. Із змісту самого Порядку можна зробити висновок, що зупинення ліцензії має застосовуватись у разі допущення порушення вперше або у разі негрубого порушення законодавства про електроенергетику та умов і правил провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, оскільки в іншому випадку до порушника може бути застосовано анулювання ліцензії.

НКРЕКП час від часу зупиняє дію ліцензії суб'єктам господарювання, що провадять свою діяльність у сфері використання альтернативних джерел енергії. Зокрема, постановою від 14 грудня р. № 1939 ТЗОВ НВП «ЕНЕРГІЯ-НОВОЯВО- РІВСЬК» зупинена дія ліцензії на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії за порушення низки ліцензійних умов до 24 вересня р. [12]. При цьому важливо зазначити, що, приймаючи вказане рішення, НКРЕКП послалось на ст. 31 Закону України «Про теплопостачання», яка взагалі не містить жодних згадок про зупинення дії ліцензії.

Цікавим є досвід Сполучених Штатів Америки, де зупинення ліцензії на виробництво електроенергії може застосовуватись як засіб адміністративного впливу на виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії. Зокрема, у Шатах Коннектикут та Нью-Джерсі у разі недосягнення цілей енергетичної політики з щорічного збільшення обсягу електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, може застосовуватись зупинення ліцензії з одночасним її анулюванням та фінансовими санкціями [13, с. 272].

Таким чином, зупинення дії ліцензії передбачено Законами України, спосіб та строки застосування цієї санкції встановлено підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, що відповідає вимогам ГК України. Водночас ані Законами, ані Порядком не встановлено підстави застосування зупинення дії ліцензії. З огляду на вказане видається доцільним передбачити конкретні підстави для застосування цієї адміністративно-господарської санкції у Порядку, зазначивши, що така санкція має застосовуватись у разі допущення суб'єктом господарювання негрубого порушення законодавства про електроенергетику та умов і правил провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії та/або допущення такого порушення вперше. Також корисним для запозичення міг би стати досвід Сполучених Штатів Америки, проте підстава недосягнення поставлених цілей щодо частки електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, потребує окремого дослідження та економіко-правового обґрунтування.

Насамкінець слід розглянути таку адміністративно-господарську санкцію, як анулювання ліцензії. В. Щербина називає анулювання ліцензії організаційно-господарською санкцією за порушення законодавства [14, с. 332]. А. Гущін вважає, що анулювання ліцензії є заходом припинення протиправної поведінки суб'єктів ліцензійних правовідносин. За своїм характером припинювальні примусові заходи є адміністративними санкціями, тобто виступають заходом впливу, що застосовується для забезпечення виконання норм ліцензійного законодавства [15, с. 101]. Варто погодитися з Н. Шевченком та іншими дослідниками, які визначають правову природу цього засобу як адміністративно-господарської санкції [16, с. 165].

Відповідно до ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, серед яких указано анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності. Таким чином, ГК України визначено правову природу анулювання ліцензії як адміністративно-господарської санкції.

Умови та порядок застосування названої адміністративно-господарської санкції урегульовано ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Порядком, де конкретизовані положення щодо застосування цієї санкції з боку НКРЕКП у сфері енергетики.

Слід зазначити, що аналіз підстав анулювання ліцензії, передбачених ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» дає можливість зробити висновок, що анулювання ліцензії не завжди виступає в ролі санкції. Так, анулювання ліцензії на основі заяви ліцензіата; подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця (у разі відсутності правонаступника) не можна вважати правопорушеннями, а отже, анулювання ліцензії у такому разі відбувається внаслідок правомірної дії (події).

Натомість аналіз Енергетичних Законів та Порядку дозволяє дійти висновку, що анулювання ліцензії виступає саме як адміністративно-господарська санкція. Зокрема, про це свідчить вказівка, що ця санкція може застосовуватись у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії (ч. 3 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Так, згідно з п. 34 Порядку у разі неусунення енергопостачальником допущених порушень законодавства про електроенергетику протягом терміну зупинення дії ліцензії на провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території, а також у разі допущення повторного або грубого порушення законодавства про електроенергетику та умов і правил провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території, НКРЕП вправі анулювати ліцензію такого енергопостачальника.

Наприклад, НКРЕКП було проведено планову перевірку дотримання ліцензійних умов із здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії ТОВ «БРІАР». Водночас НКРЕКП констатовано недопущення уповноважених посадових осіб до здійснення перевірки додержання підприємством вимог ліцензійних умов з виробництва електричної енергії за відсутності передбачених для цього законом підстав, що фактично є відмовою ліцензіата у проведенні перевірки уповноваженими особами НКРЕКП. На підставі вказаного регулятором прийнято постанову від 26 лютого 2019 р. № 262 про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «БРІАр» [17].

Висновки

Підсумовуючи викладене, можна зробити наступні висновки. Обґрунтовано, що до адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері використання альтернативних джерел енергії, належать: 1) штраф; 2) зупинення дії ліцензії; 3) анулювання ліцензії. Підстави та порядок застосування названих санкцій встановлюються іншими нормативно-правовими актами, які потребують негайного приведення у відповідність з Законами України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Аргументовано, що попередження не є господарською санкцією, тому запропоновано виключити його з переліку санкцій, передбачених Законами України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», та одночасно передбачити його застосування як заходу примусу для припинення та (або) попередження правопорушення у майбутньому, у разі невиконання якого до порушника буде застосовано санкції. Для цього слід внести відповідні зміни до вищеназваних Законів. Також назву розділу Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2000 р. № 1139, де передбачене застосування попередження, слід привести у відповідність до наведеної пропозиції.

Запропоновано передбачити конкретні підстави для застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді зупинення ліцензії, серед яких допущення суб'єктом господарювання негрубого порушення законодавства про електроенергетику та умов і правил провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії та/або допущення такого порушення вперше, закріпивши їх у Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 19 липня 2000 р. № 1139.

Перспективним напрямом подальшого дослідження може стати вивчення доцільності запровадження можливості застосування санкції у вигляді зупинення ліцензії до виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії, що не досягають поставлених цілей щодо частки електроенергії, виробленої з альтернативних джерел.

Література

1. Татькова З.Ф. Підстави, види та форми господарсько-правової відповідальності: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Донецьк, 2010. 19 с.

2. Павлюченко Ю.М. Відповідальність за порушення у сфері виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 2. С. 106-109.

3. Кологойда О.В. Адміністративно-господарські санкції за недоговірні правопорушення. Адміністративне право і процес. 2014. № 3 (9). С. 77-86.

4. Попова А.В. Господарсько-правова відповідальність професійних учасників ринку цінних паперів. Університетські наукові записки. 2005. № 3. С. 160-164.

5. Заярний О.А. Деякі особливості застосування адміністративно-господарських санкцій у сфері управління економікою. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2011. Вип. 89. С. 69-77.

6. Про затвердження Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 р. № 1139. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1139-2000-п (дата звернення: 21.05.2019).

7. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.10.2018 р. № 1325. URL: http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=35773 (дата звернення: 21.05.2019).

8. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории). Москва: Юридическая литература, 1976. 216 с.

9. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда ; Інститут мовознавства АН УРСР Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т 3.

10. Словник української мови: в 11 т / за ред. І.К. Білодіда ; Інститут мовознавства АН УРСР Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т 8.

11. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 р. № 1435. URL: http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=30441 (дата звернення: 21.05.2019).

12. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.12.2018 р. № 1939. URL: http://www.nerc.gov.ua/?id=37628(дата звернення: 21.05.2019).

13. Berry T., Jaccard M. The renewable portfolio standard: design considerations and an implementation survey. 2001. Energy Policy, 29(4). P. 263-277.

14. Щербина В.С. Господарське право: підручник. 6-те вид., перероб. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2013. 640 с.

15. Гущин А.В. Лицензирование в Российской Федерации. Правовые и организационные основы. Москва: изд. Дашков и Ко, 2004. 166 с.

16. Шевченко Н.М. Анулювання ліцензії на певний вид господарської діяльності як адміністративно-господарська санкція. Університетські наукові записки. 2005. № 4. С. 164-167.

17. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2019 р. № 262. URL: http://www.nerc.gov.ua/?id=39064 (дата звернення: 21.05.2019).

Размещено на Allbest.ru