Актуальні проблеми біженців і внутрішньо переміщених осіб в ЄС та Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми біженців і внутрішньо переміщених осіб в ЄС та Україні

Тараненко М.М.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права факультету соціології та права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Лаушкін І.О.,

студент юридичного відділення факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Стаття присвячена висвітленню суттєвої для держав-членів ЄС проблеми напливу біженців і мігрантів. Здійснено спробу визначити шляхи подолання кризової ситуації, що склалася внаслідок значного напливу біженців. Окрім того, аналізуються проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні та наведено можливі шляхи подолання зазначеної проблеми.

Ключові слова: біженці, мігранти, міграція, стратегія, особа, шляхи подолання.

Статья посвящена освещению существенной для государств-членов ЕС проблемы наплыва беженцев и мигрантов. Осуществлена попытка определить пути преодоления кризисной ситуации, сложившейся в результате значительного наплыва беженцев. Кроме этого, анализируются проблемы внутренне перемещенных лиц в Украине и приведены возможные пути преодоления указанной проблемы.

Ключевые слова: беженцы, мигранты, миграция, стратегия, личность, пути решения.

ACTUAL PROBLEMS OF REFUGEESAND INTERNAL TRANSFERRED PEOPLE IN THE EU AND UKRAINE

The article is devoted to the coverage of the problem of the influx of refugees and migrants to the EU Member States. An attempt has been made to identify ways to overcome the crisis situation as a result of a large influx of refugees. In addition, the problems of internally displaced persons in Ukraine are analyzed and possible ways to overcome this problem are given.

Key words: refugees, migrants, migration, strategy, person, solutions.

Постановка проблеми

Процес дослідження ситуації з біженцями та мігрантами, що склалася в державах-членах Європейського союзу та спроба аналізувати шляхи подолання проблеми з мігрантами. Аналіз ситуації з біженцями та внутрішньо переміщеними особами в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження цього питання проводиться в Україні протягом тривалого часу. Дослідженням займалися Н. Грабар, І. Ковалишин, М. Сірант, М. Дем'яненко, М. Тарасенко.

Метою дослідження є вивчення теоретико-право- вих і практичних основ правового регулювання статусу біженців у країнах ЄС та в Україні, вивчення проблеми легальних і нелегальних міграційних процесів переміщення біженців у країни ЄС та Україну та питання законодавчого регулювання цих процесів.

Виклад основного матеріалу

Поняття «біженець» є чітко встановленим в юридичній науці. Біженці - особи, які внаслідок обґрунтованих побоювань стали жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичнихпереконань, перебувають за межами своєї країни та не можуть або не бажають користуватися захистом своєї країни внаслідок таких побоювань.

В умовах сьогодення питання біженців у ЄС набуває дедалі більшого наголосу. Відповідно широкого спектру досліджень у 2018 році на території ЄС перебувало майже 60 мільйонів мігрантів. Серед них - майже 3 мільйони осіб - біженці. У процесі вирішення проблеми міграції біженців до Європи члени-країни ЄС розділилися на два табори[1]:

1. Держави, що не здатні витримати великого напливу біженців та вживають різні заходи задля обмеження кількості мігрантів із країн Близького Сходу та Африки.

2. Країни, які, навпаки, прагнуть надати допомогу мігрантам у знаходженні свого місця в європейському соціумі, незважаючи на серйозні економічні збитки та загострення соціально-економічної ситуацію всередині держави та у ЄС загалом.

24 червня 2018 року лідери європейських країн скликали саміт ЄС щодо регулювання питання про біженців та міграції. У результаті перемовин лідери 28 країн ЄС вирішили створити спеціальні табори для тимчасового перебування врятованих після переправи через Середземне море біженців у тих краї- нах-членах ЄС, які добровільно погодяться на це. А вже 10-11 грудня 2018 року відбулося підписання, ініційованого ООН, першого «Всесвітнього пакту за безпечну, впорядковану і регульовану міграцію».

Зазначений пакт став першим, підготовленим під егідою ООН міжнародною угодою, яка має на меті врегулювання усіх аспектів міжнародної міграції. Але все ще цьому пакту необхідний час, аби він зміг повністю врегулювати ситуацію в європейських країнах.

В останні роки з'являються нові стратегії, щодо регулювання зазначеного питання [2]. Як приклад можна навести стратегію, яка була розроблена під керівництвом Данії та Австрії передбачала встановлення певних платформ для висадки мігрантів, за яким передбачається прийом біженців, які були врятовані у водах Середземного моря, на території Північної Африки [3]. Але ця стратегія була відхилена державами, котрі були визначені в якості суб'єктів місцезнаходження для цих платформ. Більш того, Європейський комісар з міграції та внутрішніх справ Д. Аврамопулос відзначив [4]: «Чи хтось знає країни поза межами Європи, на периферії Європи, які були б готові розташувати подібні табори? Я таких не знаю». В свою чергу, Ж. Ассельборн, міністр закордонних справ і міграції Люксембургу, пішов далі, зауваживши, що «ідея утворення подібних центрів поза межами Європи не має обговорюватися серед цивілізованих європейців».

Як альтернативну позицію слід навести стратегію створення «Чорних списків» перевізників мігрантів. Зазначена ідея була запропонована Європейським парламентом. «Ці особи можуть бути терористами або займатися перевезенням біженців та зброї. У разі, якщо нам не вдасться знищити ці кримінальні організації, буде дуже важко боротися з нелегальною міграцією» заявив президент Європейського парламенту А. Таяні [5]. 9 жовтня 2018 р. Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію 224, згідно якої члени ЄС отримали право проводити на Лівійському узбережжі військові операції проти нелегальних перевізників. Проте після декількох успішних точкових операцій виникли певні складнощі. По-перше, дуже важко відрізнити човен, який використовують перевізники для переправи мігрантів на європейський континент, від звичайного човна, наприклад риболовного. По-друге, існує значний ризик наявності нещасних випадків або знищення човна разом із мігрантами. Саме тому, слід констатувати, що, швидше за все, боротьба з нелегальними перевізниками й надалі залишатиметься малоуспішною.

На цьому етапі, коли багаторічна війна в Сирії добігає свого логічного завершення, коли нарешті завершується конфлікт, який забрав сотні тисяч життів, виникає нова загрозлива проблема. В останній час потік мігрантів із Сирії та інших країн до Європи дещо збільшився. І серед тих, хто потребує притулку або шукає місце, щоб почати нове життя, є певна кількість прибічників ідей радикального ісламізму та членів ІДІЛ, які можуть потрапити до Європи та почати проводити терористичну діяльність. Це питання також певним чином впливає й на Україну.

Щороку близько 2000 осіб просять про надання притулку на території України, але не всі вони отримують дозвіл. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 1 липня 2018 року в Україні перебувало 3 225 біженців та 674 особи, які потребують захисту. Однак, незважаючи на велике надходження біженців через Балкани та Середземне море до Європи, протягом 2016-2018 років в Україні не спостерігалося значного збільшення кількості біженців.

Але П. Цигикал, голова Державної прикордонної служби України, зазначив у своєму інтерв'ю: «Вже незабаром Україна може зіткнутися з проблемою різкого збільшення кількості незаконних мігрантів, які будуть намагатися потрапити до нашої держави у будь-який законний, чи ні спосіб». Така ситуація прогнозується виходячи з того, що наразі країни ЄС суттєво посилюють питання протидії незаконній міграції і тому ці потоки мігрантів цілковито ймовірно переорієнтуватися на інші напрями, зокрема й на Україну[6].

У 2002 році Україна приєдналася до Конвенції 1951 року про статус біженців і з того часу розробила відповідну законодавчу базу, починаючи з Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту у Україні» [7]. Державна процедура визначення статусу біженця покращилася завдяки заходам Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і прагненню нинішнього уряду відповідати нинішнім стандартам ЄС. Незважаючи на це, частка позитивних рішень про надання статусу в 2017 році зменшилася до 14 відсотків, у порівнянні з 22 відсотками у 2016 році і 37 відсотками у 2015 році. У 2018 році ця частка знову збільшилася до 29 відсотків. Водночас, перегляд судової практики за 2014-2018 роки показав деякі певні позитивні тенденції, коли суди почали приймати значну кількість рішень на користь біженців та шукачів притулку.

Але існують певні проблеми та недоліки у процедурах визначення статусу біженців та особам, які потребують притулку[8]. Як недоліки можна навести такі:

- відсутність, або низький рівень послуг перекладу, аби перекласти певні документи у відповідній процедурі;

- особи, які шукають притулок, майже завжди не отримують інформацію про причину відмови;

- вимога підтвердження реєстрації місця проживання;

- біженці та шукачі притулку також нерідко повідомляють про випадки корупції серед працівників ДПСУ.

Отже, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців виробило та прийняло нову стратегію, яка направлена на забезпечення захисту біженців та повинна працювати довгі роки. Ця стратегія також має свій вплив на українське суспільство і Україну у цілому. Суть цієї стратегії полягає у такому:

- постійний нагляд та моніторинг ситуації як у світі, так і в Україні; надання правової допомоги з метою забезпечення належного захисту осіб;

- забезпечення базових потреб найбільш вразливих груп біженців і осіб, які потребують захисту, приділяючи особливу увагу жінкам та дітям , дітям без супроводу та розлученим дітям, інвалідам та особам з особливими потребами у сфері захисту (включно з представниками ЛГБТ-спільнот);

- акцент на інтеграцію біженців у суспільство.

Проблема біженства на цьому етапі розвитку нашої

держави не є дуже серйозною, але врешті-решт необхідно бути готовими до того, що ситуація може погіршитися, беручи до уваги неспокійну політико-геогра- фічну ситуацію у світі. Але навіть якщо не зважати на цю проблему, то з 2014 року, після анексії Криму Росією та розв'язання війни на сході України останньою, з'явилася принципово нова проблема, з якою наша держава ще ніколи не зустрічалася. Внутрішня вимушена міграція через війну на сході України.

Внутрішньо переміщенні особи - це громадяни України, які внаслідок збройної агресії на сході України були вимушені покинути свої домівки. Від звичайних біженців вони відрізняються тим, що вони пересуваються лише територією своєї країни, тобто не виїжджають за кордон. У їхньому житті існує велика кількість проблем, які можуть стосуватися як і їх життя у цілому так і окремого аспекту.

Реагуючи на цю проблему, влада приділяє велику увагу до шляхів її вирішення. У 2018 році були презентовані результати моніторингу, який стосується інтеграції внутрішньо переміщених осіб у суспільства, де вони проживають. Цей моніторинг є основою, яка допоможе у майбутньому виявити проблеми, які будуть стосуватися ВПО в кожному окремому регіоні нашої країни, та спрямувати зусилля держави на їх вирішення.

Результати проведеного моніторингу такі:

1. Були виявлені масові випадки нетерпимості щодо ВПО у певних регіонах країни, насамперед - Харківська область. Найменшу кількість випадків було виявлено у Львівській та Київській області. Нетерпимість проявляється у сутичках між жителями регіонів та ВПО, які інколи можуть переростати у бійки.

2. Низький стан забезпечення ВПО життєвими потребами, насамперед - житлом та продуктами харчування, насамперед у Донецькій та Луганській області, через високий рівень безробіття. Найкраща ситуація серед всіх інших регіонів країни у Київській області через високий рівень середньої заробітної плати.

3. Відсутність ініціативи місцевої влади у вироблені політики щодо інтеграції ВПО у місцеві громади, надання їм підтримки.

4. Виявлені випадки конфліктів між ВПО та представниками місцевих громад та учасниками АТО.

Незважаючи на такі проблеми, які є невичерпними, все ж є певні способи щодо їхнього розв'язання [9]:

- мають бути реалізовані кампанії в регіонах, які будуть спрямовані на виховання толерантності, забезпечення сприйняття різноманітності та протидію інформаційній агресії;

- необхідно вжити заходів, що будуть спрямовані на створення робочих місць для ВПО в Донецькій та Луганській областях і на формування можливостей оренди соціального житла для ВПО в інших областях: Харківська, Дніпропетровська та Запорізька;

- необхідно залучити місцеву владу та заохотити її допомагати ВПО, проводити компанії щодо підтримки та допомоги ВПО.

Але, на думку багатьох експертів і дослідників цієї проблеми, наша держава, за весь той час, який минув із початку війни у Донецькій та Луганській областях та анексії Криму Росією, досить повільно та не використовуючи усі свої сили розв'язує проблеми ВПО. Потрібно зазначити також, що розв'язання однієї проблеми інколи веде до створення іншої. Є також певні дискримінації та навіть обмеження прав особи, яка є ВПО у нашому законодавстві. Наприклад, щоб отримувати соціальні виплати особа, яка є ВПО вимушена бути у залежності від місця свого перебування. Отже, особа не може вільно пересуватися в межах території України, що порушує статтю 33 Конституції Україні.

Висновки

біженець мігрант юридичний

1. Проблема біженців у ЄС є досить серйозною та загрожує геополітичній ситуації як у Європейському регіоні, у тому числі й в Україні, так і на планеті у цілому. Необхідно врешті-решт прийти до консенсусу між країнами-членами ЄС щодо біженців. На нашу думку, необхідно прийти до розподілу біженців серед усіх країн ЄС, адже це допоможе як і країнам, котрі потрапили у складну соціально-економічну ситуацію, так і біженцям, котрі шукають для себе шляхи рятування свого життя та подальшого розвитку своєї особистості. Необхідно знайти нові шляхи регулювання кількості напливу мігрантів до Європи. Ми вважаємо, що необхідно закріпити як у законодавстві ЄС так і у законодавствах окремих країн якісний моніторинг біженців, регулювання їхнього життя та створення нових засобів їхньої підтримки. Іншим можливим шляхом вирішення цієї проблеми є можливість залучення інших країн до розподілу біженців, наприклад країн Балтики або навіть країн з інших континентів, США та Канада.

2. Як і з ситуацією з біженцями в ЄС так і з проблемою внутрішньо переміщених осіб в Україні ми можемо констатувати, що вони виникли внаслідок військового конфлікту та внаслідок небезпеки виникнення нового конфлікту. Проблема ВПО на сьогодення залишається однією з найгостріших у нашій країні. Звертаючи увагу на цю проблему і беручи до уваги усі аспекти цієї проблеми необхідно:

- Створити нову, чіткішу систему моніторингу ВПО. Створити комісію щодо створення даної системи, можливе застосування й іноземних експертів.

- Переробити законодавство щодо ВПО, створивши нові умови задля їхньої інтеграції у суспільство. Створити нові умови соціального розвитку та соціальної допомоги ВПО.

- Почати проводити певні семінари та курси як і серед ВПО так і серед членів місцевих громад щодо ефективної інтеграції ВПО у суспільство.

Створення певної системи захисту ВПО від дискримінацій як і членів суспільства, так і місцевої влади.

Список використаних джерел

1. «Міграційна катастрофа» у Європі як ключове випробування для європейської єдності. URL: http: //ipress.ua/ artides/migratsiyna_katastrofajj_yevropi_yak_klyuchove_vyprobuvannya_dlyaJevropeyskoiJednosti_136868.html.

2. Тарасенко Н. Надзвичайний саміт ЄС у Брюсселі як спроба розв'язання кризи біженців у Європі. Україна: події, факти, коментарі. 2018. № 13. С. 10-19. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr13.pdf.

3. Канцлер Австрії пропонує відправляти прикордонників ЄС до Африки. URL: https://www.dw.com/uk/данія-та-австрія- прагнуть-створення-центрів-для-біженців-поза-межами-єс/a-44104075.

4. Wer den Migrationspakt ablehnt, hat ihn nicht ausreichend studiert. URL: https://www.welt.de/politik/ausland/article184840564/Migration-Wir-muessen-unser-Asylsystem-krisenfest-machen.html.

5. Президент Європарламенту Таяні заявив про необхідність закриття середземноморських маршрутів міграції. URL:https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-prezident-jevroparlamentu-tajani-zajaviv-pro-neobhidnist-zakrittja-seredzemnomorskih-marshrutiv-migratsiji-253322.html.

6. Петро Цигикал, голова Держприкордонслужби України, інтерв'ю. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/news/Petro-Cigikal- ozvuchiv-napryamki-nedopushchennya-rizkogo-zbilshennya-kilkosti-nezakonnih-migrantiv-v-Ukrainu.

7. Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17.

8. Біженці та шукачі притулку в Україні. URL: https://www.unhcr.org/ua/wp-content/uploads/sites/38/2018/08/2018-08- UNHCR-UKRAINE-Refugee-and-Asylum-Seekers-Update-FINAL-UA.pdf.

9.Дем'яненко М. Внутрішньо переміщені особи України: актуальні проблеми та шляхи їх розв'язання. Україна: події, факти, коментарі. 2018. № 3. С. 34-43. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr3.pdf.

Размещено на Allbest.ru