Деякі питання призначення комп'ютерно-технічної експертизи під час розслідування кіберзлочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КІБЕРЗЛОЧИНІВ

Довженко О.Ю., аспірант кафедри

кримінального процесу Одеського

державного університету внутрішніх справ

Анотація

комп'ютерний експертиза кіберзлочин розслідування

У статті розглянуто деякі питання призначення комп'ютерно-технічної експертизи під час розслідування кіберзлочинів. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання цього питання. Наведено рекомендації щодо постановки питань слідчим під час призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справах про кіберзлочини.

Ключові слова: судова експертиза, комп'ютерно-технічна експертиза, кіберзлочини, комп'ютерні злочини, розслідування кіберзлочинів.

Аннотация

В статье рассмотрены некоторые вопросы назначения компьютерно-технической экспертизы при расследовании киберпреступлений. Проанализировано современное состояние правового регулирования этого вопроса. Приведены рекомендации касательно постановки вопросов следователям при назначении компьютерно-технической экспертизы в делах о киберепреступлениях.

Ключевые слова: судебная экспертиза, компьютерно-техническая экспертиза, киберпреступления, компьютерные преступления, расследование киберпреступлений.

Annotation

SOME ASPECTS OF APPOINTMENT OF COMPUTER-TECHNICAL EXPERTISE IN THE INVESTIGATION OF CYBERCRIMES

The article considers some aspects of appointment of computer-technical expertise in investigation of cybercrimes. It analyzes the contemporary state of legal regulation of the matter. It offers some recommendations concerning formulation of questions by the investigator at the appointment of the computer-technical expertise in the cases on cyber-crimes.

Key words: judicial expertise, computer-technical expertise, cybercrimes, computer crimes, investigation of cybercrimes.

Постановка проблеми

Експертиза відіграє значну роль у розслідуванні великої кількості злочинів. Особливо важливою вона стає для розслідування нової категорії кіберзлочинів, тобто злочинів, що здійснюються за допомогою можливостей комп'ютерної техніки та мереж, злочинів у кіберсвіті. Під час їхнього розслідування слідчий не може обійтися без спеціальних знань та навичок. Комп'ютерний злочинець, як правило, є спеціалістом в галузі комп'ютерної техніки, отже, для розслідування його дій необхідні експертні знання, що не поступаються знанням зловмисника. Саме тому без залучення до справи експертів та проведення експертиз ефективне розслідування кіберзлочинів є неможливим.

Стан дослідження

До проблематики судових експертиз у справах про кіберзлочини зверталося чимало дослідників. Саме поняття запропонувала ще у 1996 році Е.Р Росинська. Значний внесок у дослідження вказаної проблематики зробили І.В. Європіна, В.І. Коршенко, М.М. Менжега. Окремі вузькі питання комп'ютерно-технічної експертизи в розслідувані кіберзлочинів розглядали М.В. Полякова, В.С. Рукавішніков, О.М. Шабля. Водночас ця тема потребує постійної наукової уваги, адже саме досліджуване явище продовжує розвиватися, виникають нові види взаємодії людей у кіберсвіті, отже, існує потреба нових способів дослідження цієї взаємодії, зокрема методами судової експертизи.

Метою роботи є пропозиція відповідей на деякі новітні питання призначення судових експертиз у справах про кіберзлочини. Зокрема, розглянуто сучасні рекомендації щодо проведення комп'ютернотехнічних експертиз, затверджених Міністерством юстиції України задля виявлення характеру цих рекомендацій та способів їх використання; зроблено спробу визначення практичних можливостей слідчого щодо правильної постановки питань перед комп'ютерно-технічною експертизою з урахуванням рекомендацій Мін'юсту.

Виклад основного матеріалу

Під час розслідування кіберзлочинів (залежно від категорії злочину) призначаються різні судові експертизи. Призначення комп'ютерно-технічної експертизи є слідчою дією, спрямованою на отримання віртуальної інформації, з огляду на специфіку об'єкта й предмета її дослідження.

Як встановлюється ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами за дорученням слідчого, судді чи суду, наданим на клопотання сторони кримінального провадження, або тоді, коли для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Обов'язковим є призначення експертизи, зокрема щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. З огляду на те, що більшість кіберзлочинів має матеріальну корисливу природу, експертиза повинна бути визнана звичайною та необхідною слідчою дією під час їхнього розслідування.

Вперше виділити судово-комп'ютерну експертизу із загального масиву інженерно-технічних експертиз запропонувала О.Р. Росинська ще у 1996 році [8]. Нині в теорії криміналістики можна виділити такі види комп'ютерно-технічної експертизи, як апаратно-комп'ютерна, програмно-комп'ютерна, інформаційно-комп'ютерна, комп'ютерно-мережева [11, с. 19].

Кожний вид комп'ютерно-технічної експертизи має свої риси. Так, наприклад, у рамках апаратно-комп'ютерної експертизи проводяться дослідження апаратних засобів комп'ютерної системи, а саме матеріальних носіїв інформації. До об'єктів апаратно-комп'ютерної експертизи належать персональні комп'ютери, периферійні пристрої (принтери, модеми тощо), мережеві апаратні засоби (сервери, робочі станції, активне обладнання, мережеві кабелі тощо), комплектуючі (апаратні блоки, плати розширення, мікросхеми пам'яті, магнітні стрічки, накопичувачі на жорстких дисках, твердотільні накопичувачі, флеш-карти, карти пам'яті тощо) [1, с. 3].

Програмно-комп'ютерна експертиза - це дослідження програмного забезпечення комп'ютерної системи. Інформаційно-комп'ютерна експертиза - це пошук, виявлення, аналізування й оцінювання інформації, підготовленою користувачем або породженою (створеною) програмами для організації інформаційних процесів у комп'ютерній системі. Комп'ютерно-мережева експертиза - це рішення апаратних, програмних та інформаційних аспектів щодо встановлення фактів та обставин у справах (об'єкти функціонують в мережі). Нині в рамках комп'ютерно-технічної експертизи формується новий вид, а саме комп'ютерно-технічна експертиза пристроїв зв'язку, до об'єктів дослідження якої можна віднести мобільні телефони, смартфони, планшетні комп'ютери, sim-карти, а також комплектуючі [2, с. 192].

В Україні питання проведення експертиз регламентовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 [7]. Згідно з Інструкцією серед різновидів інженерно-технічної експертизи вказуються електротехнічна, комп'ютерно-технічна, телекомунікаційна експертизи.

Судова комп'ютерно-технічна експертиза під час розслідування кіберзлочинів часто призначається на початковому етапі розслідування, коли вже проведені огляд місця події та обшук, однак інформації для подальшого розслідування недостатньо. Слідчий ухвалює рішення про необхідність призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи об'єктів, знайдених та (або) вилучених під час виконання зазначених слідчих дій. Після прийняття рішення про здійснення такої експертизи слідчий стикається з проблемою визначення її різновиду. Як зазначає М.М. Менжега, вказання слідчим того чи іншого різновиду комп'ютерної експертизи може привести до зайвого ускладнення призначення експертизи або складнощів під час проведення експертизи чи відповіді на поставлені питання [3, с. 122]. Схожої точки зору дотримуються В.В. Поляков та А.В. Шебалин, відзначаючи, що слідчому достатньо відзначити рід експертизи, а експерт, проаналізувавши питання й оцінивши об'єкти, сам визначить конкретний вид експертизи [5, с. 85].

Розглядати цю позицію необхідно у зв'язку з приписами кримінально-процесуального закону. Зокрема, згідно зі ст. 244 КПК України, за необхідності проведення експертизи сторони кримінального провадження звертаються до слідчого судді. Інформація, що надається судді у відповідному клопотанні, включає короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання, вид експертного дослідження, що необхідно провести, а також перелік питань, які необхідно поставити експерту.

Як відомо зі вказаної вище Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, видом експертизи є інженерно-технічна, а підвидом - комп'ютерно-технічна, тобто під час призначення експертизи експерту може вказуватись лише інженерно-технічна експертиза (вид) та комп'ютерно-технічна (підвид).

Таким чином, у повноваженнях слідчого є лише визначення виду, а конкретний характер експертизи, як й експерт, якому вона буде доручена, визначається керівником експертної установи. Через керівника відбувається також взаємодія слідчого з експертом. Отже, слідчий має приділити увагу встановленню такої комунікації задля гарантування якості та відповідності експертизи поставленим запитанням. Зокрема, слід переконатися в тому, що поставлене завдання може бути розв'язане експертом в рамках призначеної експертизи, експерт забезпечений всім обсягом матеріалів, доказів та об'єктів дослідження, що необхідні йому для повного та всебічного дослідження й відповіді на поставлені запитання [10, с. 35].

Вкрай важливим є коректне складення переліку питань, поставлених на вирішення експерта, що проводить комп'ютерно-технічну експертизу. Це може породжувати певні складнощі в слідчого. Зокрема, за використання методичних посібників для постановлення питань чи затверджених наказом Міністерства юстиції методичних рекомендацій нерідко слідчому важко визначити, які саме зі вказаних питань слід поставити на розгляд експерта. Нестача знань й неповне розуміння слідчим сутності проблеми, що підлягає дослідженню, може приводити до винесення на розгляд експерта питань, що не стосуються злочину безпосередньо. Зрештою, це приводить до затягування розслідування та зниження його ефективності [12, с. 98].

Слід брати до уваги те, що розроблення універсального переліку питань, які можуть бути поставлені перед комп'ютерно-технічною експертизою, навряд чи можливе. Кожен з кіберзлочинів має свої особливості та вимагає спеціального підходу, а характер злочинів постійно змінюється. Здається, що методологічно коректнішим було б складання рекомендацій до самого процесу поставлення питань, що дало б змогу слідчому формувати такі питання максимально коректно. Зокрема, слід визначити такі моменти.

По-перше, питання не повинні бути правовими (наприклад, чи є об'єкт дослідження контрафактним), торкатися вартості об'єкта дослідження (наприклад, якою є вартість об'єкта дослідження), перекладу тексту, листування тощо.

По-друге, питання повинні мати технічний характер (наприклад, якою є загальна характеристика представленого програмного забезпечення, з яких компонент (програмних засобів) воно складається). Також питання може стосуватися роз'яснення жаргонізмів та комп'ютерних термінів.

По-третє, питання повинні бути складені з огляду на завдання дослідження (ідентифікаційні або діагностичні). Для складання коректного переліку питань для комп'ютерно-технічної експертизи слідчому необхідно узгодити складені ним питання з фахівцем або звернутися за допомогою до фахівця й скласти питання разом з ним. Під час підготовки до призначення експертизи слідчий повинен підготувати відомості й матеріали щодо предмета експертизи. Слідчому необхідно оцінити та перевірити достатність об'єктів для проведення експертизи, а також відповідно них оформити для подальшої передачі до експертної установи. Чітке визначення технічних та якісних характеристик наданого на дослідження об'єкта однозначно ідентифікує його. Ця вимога не є суто технічною, адже вона може мати велике значення під час визначення допустимості об'єкта, оскільки його порушення може породити непереборні сумніви стосовно автентичності, що може надалі бути причиною виведення висновку експерта з допустимих доказів [4, с. 140].

З урахуванням цього підходу слід розглядати затверджені Міністерством юстиції методичні рекомендації. Ними визначено завдання експертизи комп'ютерної техніки та орієнтовний перелік питань. До завдань віднесено встановлення робочого стану комп'ютерно-технічних засобів; встановлення обставин, пов'язаних з використанням комп'ютернотехнічних засобів, інформації та програмного забезпечення; виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях; встановлення відповідності програмних продуктів повним версіям чи вимогам на його розроблення. Слід зазначити, що орієнтовний перелік питань в методичних рекомендаціях сформульований у досить загальних термінах, а формулювання питань є відкритим. Наприклад, питання про те, чи можливим є вирішення певного завдання за допомогою певного програмного продукту, дає змогу слідчому пристосовувати інформацію, що була отримана в рамках розслідування, до визначеного питання.

Крім того, наведений перелік, вочевидь, є неповним. Наприклад, лише в рамках дослідження маніпуляцій з браузером можна ставити питання про те, чи звертався користувач до певного браузеру, зокрема спеціальних браузерів, що дають змогу приховати користувача (наприклад, TOR); які сайти відвідував користувач; чи здійснював він там певні маніпуляції; чи є можливим, що «слід» користувача в браузері був сфабрикований задля приховання злочину [6, с. 528].

Важливим під час оформлення об'єктів для експертизи є їхнє пакування. Якщо це зовнішній носій інформації, його необхідно упакувати й опечатати по місцях відкриття упаковки. Якщо це внутрішній носій інформації, який є частиною спецтехніки, його необхідно за можливості відокремити від техніки й також підготувати до передачі експерту або передати разом з обладнанням, яке необхідно упакувати.

Відповідні вимоги визначаються ст. 245 КПК України, згідно з якою за необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. Якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Відібрані зразки й матеріали оформлюються згідно з процесуальними нормами. Зокрема, для дослідження інформації, що міститься на комп'ютерних носіях, експерту надається сам комп'ютерний носій, а за потреби - комп'ютерний блок (комплекс комп'ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій). Для збереження даних на досліджуваних носіях вони надаються в окремих пакуваннях. Системні блоки персональних комп'ютерів надаються в таких пакуваннях, що роблять неможливим доступ до носіїв інформації безпосередньо чи підключення системного блоку до мережі живлення. Для встановлення відповідності програмних продуктів певним параметрам експерту надається носій з копією досліджуваного програмного продукту або програмного коду. Для дослідження робочого стану комп'ютерно-технічних засобів експерту надаються ці комп'ютерно-технічні засоби, а також технічна документація до них. Задля визначення того, які саме об'єкти слід надати експерту в кожному конкретному випадку, а також як їх відбирати для дослідження, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста) в галузі комп'ютерної техніки [7].

Таким чином, особливості тактики слідчих дій, спрямованих на отримання віртуальної інформації, полягають в розпізнаванні віртуальних «слідів», що не підлягають безпосередньому сприйняттю людиною, для виявлення яких потрібне спеціальне апаратне й/або програмне забезпечення; необхідності залучення фахівця на етапі підготовки кожної слідчої дії; підборі понятих, що володіють навичками роботи з комп'ютерною технікою та телекомунікаційними мережами, а також знаннями у сфері комп'ютерної технології [9, с. 137].

Висновки

Отже, під час розслідування кіберзлочинів необхідно використовувати спеціальні знання й залучати відповідних фахівців в галузях комп'ютерної криміналістики, медицини, лінгвістики, психології, соціології тощо. Взаємодія із зазначеними фахівцями можлива як на стадії отримання необхідних консультацій, так і за їх безпосередньою участю в проведенні слідчих дій, під час встановлення ознак, що свідчать про мотиви злочинів та осіб, причетних до їх вчинення. Особливості розслідування кіберзлочинів пов'язані з фіксацією та виїмкою віртуальної інформації, правильною упаковкою виявленої комп'ютерної техніки та інших засобів вчинення злочину, а також інформаційною взаємодією з експертом та фахівцем.

Список використаних джерел

1. Європіна І.В. Роль і значення судової експертизи у розслідування кримінальних правопорушень, що вчинюються в сфері високих технологій. Часопис Академії адвокатури України. 2012. № 16. С. 1-5.

2. Коршенко В.І. Судова телекомунікаційна експертиза як джерело доказів під час розслідування кіберзлочинів. Национальный юридический журнал. Теория и практика. 2017. № 2. С. 192-194.

3. Менжега М.М. Криминалистические проблемы расследования создания использования и распространения вредоносных программ для ЭВМ: дисс.... канд. юрид. наук. Саратов, 2005. 238 с.

4. Орлов Ю.К. Судебная экспертиза как средство доказывания в уголовном судопроизводстве: научное издание. Москва: Институт повышения квалификации РфЦсЭ при Минюсте России, 2005. 319 с.

5. Поляков В.В. Шебалин А.В. К вопросу о назначении компьютерно-технической экспертизы, объектом которой является смартфон, по преступлениям в сфере компьютерной информации. Барнаул, 2013. 284 с.

6. Полякова М.В., Рукавішников В.С., Шабля О.М. Особливості експертних досліджень файлових структур, типових для функціонування окремих інтернет-браузерів. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2014. Вип. 10. С. 526-532.

7. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: Наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5.

8. Россинская Е.Р Компьютерно-техническая экспертиза. Информационный бюллетень Академии МВД РФ. 1996. № 1. С. 45-49.

9. Сабадаш Р.В. Судова комп'ютерно-технічна експертиза: правові підстави й особливості призначення. Науковий вісник Чернівецького університету. 2013. Вип. 660. С. 134-138.

10. Степанов В.В. Бабаков М.А. Поисково-познавательная деятельность при расследовании преступлений, совершенных с использованием высоких технологий. Москва: Юрлитинформ, 2014. 148 с.

11. Усов А.И. Методы и средства решения задач компьютерно-технической экспертизы: учебное пособие. Москва: ГУ ЭКЦ МВД России, 2002. 200 с.

12. Харківський П.П. Комп'ютерно-технічна експертиза: проблемні питання. Криміналістичний вісник. 2014. № 2. С. 97-100.

Размещено на Allbest.ru