Елементи електронного судочинства та стан їх запровадження в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Європейський університет

Елементи електронного судочинства та стан їх запровадження в Україні

Берназюк О.О., кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри історії та теорії держави і права

Анотація

Статтю присвячено висвітленню проблеми запровадження електронного судочинства в Україні, зокрема визначенню стану запровадження окремих елементів системи електронного судочинства. Автором на підставі проведеного науково-правового аналізу визначено структуру системи електронного судочинства та зроблено висновок, що система електронного судочинства (правосуддя) складається з елементів, які умовно слід поділити на три групи: ті, що забезпечують взаємодію суду та учасників судового процесу (електронний суд); ті, що забезпечують взаємодію судів між собою, а також суду з іншими органами публічного управління; ті, що забезпечують організацію внутрішніх управлінських процесів.

Автором установлено, що до початку поточного етапу судової реформи в Україні було запроваджено (повністю або частково) такі елементи системи електронного судочинства, як: Єдиний державний реєстр судових рішень; електронний документообіг у судах; систему надсилання судом учасникам процесуальних документів у електронному вигляді та за допомогою SMS-повідомлень; систему автоматизованого розподілу справ між суддями; автоматизовану систему фіксації судового процесу та деякі інші.

Обґрунтовано, що наразі законодавством України хоча й передбачено повну інтеграцію системи електронного судочинства, всіх її складових елементів у діяльність національної судової системи, однак на практиці все ще залишається невирішеними низка питань організаційного, матеріально-технічного, кадрового та іншого забезпечення роботи електронного суду та окремих його елементів, що зумовлює відкладення початку функціонування системи електронного судочинства в повній мірі.

Автором аргументовано висновок про те, що система тих елементів (підсистеми), які повністю інтегровані в роботу судів та органів системи забезпечення правосуддя, з початку запровадження нового етапу судової реформи не змінилась. При цьому підсистеми, які дають змогу подавати позовні заяви, інші процесуальні документи, надсилати судові рішення засобами електронного зв'язку, формувати судову справу в електронній формі, формувати та підписувати судові рішення за допомогою ЕЦП, подавати та перевіряти чинність електронних доказів тощо, запроваджені частково та функціонують в окремих судах у тестовому режимі.

Ключові слова: електронне судочинство, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, структура електронного судочинства, елементи.

Abstract

The elements of electronic transparency and the state of their implementation in Ukraine

The article is devoted to the issue of introduction of electronic justice in Ukraine, in particular, to determine the state of introduction of separate elements of the electronic justice system. The author, on the basis of the conducted scientific- legal analysis, determined the structure of the system of electronic court proceedings and concluded that the system of electronic justice (justice) consists of elements that should be conventionally divided into three groups: those that ensure the interaction of the court and participants in the trial (electronic court) ; those that ensure the interaction of the courts among themselves, as well as the court with other bodies of public administration; those that provide the organization of internal management processes.

The author established that before the current stage of judicial reform in Ukraine, (in whole or in part) such elements of the electronic justice system were introduced as: Unified State Register of Court Decisions; electronic document circulation in courts; the system of sending court procedural documents to the participants in electronic form and by means of SMS-messages; system of automated distribution of cases between judges; an automated system for fixing the trial and some others.

It is substantiated that currently the legislation of Ukraine, although it provides for the full integration of the system of electronic justice, all its constituent elements into the activities of the national judicial system, however, in practice, a number of issues of organizational, logistical, personnel and other maintenance of the work of the electronic court remain unresolved in practice. its separate elements, which causes the delay of the beginning of the functioning of the electronic justice system to the fullest.

The author has argued that the system of those elements (subsystems) fully integrated into the work of courts and justice system bodies since the introduction of a new stage of judicial reform has not changed. At the same time, subsystems, which allow to file statements of claim, other procedural documents, send court decisions by means of electronic communications, form a court case in electronic form, form and sign court decisions with the help of EDS, submit and verify the validity of electronic evidence, etc. implemented partially and function in separate courts in the test mode.

Key words: e-justice, Uniform judicial information and telecommunication system, structure of electronic justice, elements.

Постановка проблеми

Система електронного судочинства в Україні перебуває на етапі запровадження. При цьому очікувані ризики та проблеми, зумовлені запровадженням системи електронного судочинства, мають бути передбачені та максимально мінімізовані ще на етапі планування запровадження системи та на етапі її функціонування в тестовому режимі, зокрема, шляхом здійснення відповідних правових (прийняття нормативно-правових актів (інструкцій, положень тощо) про заходи інформаційної безпеки, порядок роботи окремих елементів системи тощо), організаційних (визначення механізму функціонування певних елементів системи), інформаційних (визначення потреб, на задоволення яких спрямована дія окремих елементів системи, їх взаємоузгодження) та інших заходів. Отже, визначення поточного стану та перспектив запровадження окремих елементів системи електронного судочинства є важливим напрямом сучасної науки адміністративного та інформаційного права.

Стан дослідження. У науковій літературі окремі проблемні питання запровадження електронного судочинства досліджували так вчені, як: Е.Т. Ібадов, Т.В. Міхайліна [6], Р. Ханик-Посполітак [15], П.М. Маланчук [16], В.С. Мильцева [17] та інші. Разом із тим наразі відсутні комплексні актуальні наукові дослідження, присвячені визначенню структури електронного судочинства, стану та перспектив запровадження її окремих елементів в Україні.

Метою даної статті є визначення структури електронного судочинства та стан запровадження окремих його елементів в Україні.

Виклад основного матеріалу

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до Концепції галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції та інших установ судової системи має включати 15 підсистем, зокрема такі: 1) Судове діловодство та документообіг; 2) Розподіл судових справ; 3) Судова статистика; 4) Судова практика; 5) Електронна бібліотека суду; 6) Кадри; 7) Аналітика; 8) Матеріально-технічне забезпечення; 9) Законодавство та право; 10) Протоколювання та звукозапис судового процесу; 11) Відеоконференцзв'язок; 12) Єдиний державний реєстр судових рішень; 13) Єдина база даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень; 14) Електронний суд; 15) Інтернет-портал та соціальна мережа «Феміда» [1].

При цьому в Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, що схвалена Указом Президента України № 276/2015 від 20 травня 2015 р., передбачено:

1) інформаційну систему електронного менеджменту, в тому числі систему електронного документообігу, та відстеження справ (до вищих інстанцій), електронних повідомлень, електронних викликів;

2) електронний розгляд справ (у деяких випадках);

3) аудіо- та відеофіксацію засідань;

4) інформаційну систему внутрішньої бази даних;

5) інформаційну систему законодавчої бази даних;

6) автоматизовану систему забезпечення рівного та неупередженого розподілу справ між суддями [2].

Таким чином, можна дійти висновку, що система електронного судочинства (правосуддя) складається з елементів, які умовно слід поділити на три групи: 1) ті, що забезпечують взаємодію суду та учасників судового процесу (електронний суд), тобто спрямовані безпосередньо на здійснення судочинства та пов'язаних із ним процесів (подання позовної заяви, апеляційної, касаційної скарг в електронній формі, відстеження ходу розгляду справи у мережі Інтернет, направлення судових повісток, повідомлень засобами електронного зв'язку, участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, доступ до судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень тощо); 2) ті, що забезпечують взаємодію судів між собою, а також суду з іншими органами публічного управління (система електронного документообігу, доступ до державних реєстрів, отримання та перевірка дійсності електронних доказів тощо); 3) ті, що забезпечують організацію внутрішніх управлінських процесів (електронна система управління кадрами, електронна система судової статистики, електронні архіви, електронна бібліотека суду тощо).

Визначаючи стан запровадження системи електронного судочинства в Україні, необхідно зауважити, що на середину 2019 року ця система не інтегрована у повній мірі, хоча окремі її елементи вже успішно функціонують, починаючи з 2006-2010 рр.

Так, ще у 1998 році прийнято Закон України «Про Національну програму інформатизації» [3], відповідно до якого Національна програма інформатизації визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.

Разом із тим фактичні кроки на шляху до запровадження окремих елементів системи електронного судочинства були здійснені в грудні 2005 року з прийняттям Закону України «Про доступ до судових рішень» [4]. Цим Законом передбачалося створення Єдиного державного реєстру судових рішень як автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Пізніше, у 2010 році, запроваджено автоматизовану систему документообігу в судах [5].

Отже, на перших етапах запровадження системи електронного судочинства пріоритетне значення мало підвищення відкритості та інформаційної доступності до правосуддя, судових рішень. У жовтні 2011 р. в Україні започатковано проект USAID «Справедливе правосуддя», одним із пріоритетних завдань якого стало укріплення спроможності суддівського самоврядування та судових адміністративних органів [6, с. 33]. У 2016 р. запрацювала Програма реформування сектора юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні [7, с. 2].

З 17 червня 2013 року у всіх місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції запроваджено порядок щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надсилання судом таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами в паперовому вигляді [8] (згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 31 травня 2013 року № 72 «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» [9], який втратив чинність на підставі Наказу Державної судової адміністрації № 227 від 07 листопада 2016 року [10]).

Цього ж року розроблено Концепцію галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції та інших установ судової системи [1], в якій була здійснена спроба комплексно підійти до вирішення проблеми інформатизації та матеріально-технічного забезпечення роботи судів.

Таким чином, до початку поточного етапу судової реформи в Україні було запроваджено (повністю або частково) такі елементи системи електронного судочинства, як: Єдиний державний реєстр судових рішень; електронний документообіг у судах; систему надсилання судом учасникам процесуальних документів в електронному вигляді та за допомогою SMS-повідомлень; систему автоматизованого розподілу справ між суддями; автоматизовану систему фіксації судового процесу та деякі інші.

Новим поштовхом у процесі інтеграції системи електронного судочинства стало здійснення судової реформи у 2014-2017 рр. Майже на початку цього етапу реформування судової влади, 20 травня 2015 року Указом Президента України № 276/2015 схвалена Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки [2]. Цього ж року рішенням Ради суддів України № 74 від 22 липня 2015 року визначено модельні суди щодо поетапного запровадження інструментів «електронного правосуддя» в діяльності судів України [11]. Важливим кроком на шляху здійснення судової реформи в цілому та запровадження системи електронного судочинства зокрема стало внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) [12] і прийняття нової редакції процесуальних кодексів [13] та нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [14]. судовий електронний публічний управлінський

Зокрема, в новій редакції процесуальних кодексів передбачено функціонування в судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

При цьому відповідно до Перехідних положень нової редакції процесуальних кодексів [13] передбачається, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України в газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Отже, наразі законодавством України хоча й передбачено повну інтеграцію системи електронного судочинства, всіх її складових елементів у діяльність національної судової системи, однак на практиці все ще залишаються невирішеними низка питань організаційного, матеріально-технічного, кадрового та іншого забезпечення роботи електронного суду та окремих його елементів, що зумовлює відкладення початку функціонування системи електронного судочинства у повній мірі. На це, зокрема, звертають увагу деякі науковці, зазначаючи, що запровадження в Україні системи електронного судочинства перебуває у процесі становлення, оскільки практично реалізується лише незначна частина елементів цієї системи [15]. Відсутність належного фінансування заходів з інформатизації судів призводить до уповільнення процесу запровадження електронного судочинства та відтерміновує дату початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи. Разом із тим саме інформатизація судів є однією з необхідних умов належного функціонування електронного судочинства. При цьому за оперативними даними Державної судової адміністрації України станом на початок 2019 року забезпеченість місцевих та апеляційних судів технічними засобами фіксації - 4880 одиниць, що становить 83% від штатної чисельності суддів та дає змогу здійснювати звукозапис у всіх наявних залах судового засідання (3117 залів) [16, с. 7].

Водночас необхідно враховувати, що інформатизація судів не обмежується лише забезпеченням судів комп'ютерною технікою, встановленням необхідних програм, але також має на меті забезпечення синергії між різними складовими частинами електронного правосуддя та її користувачами [17, с. 119].

Це означає, що для забезпечення повноцінного та ефективного функціонування системи електронного судочинства (правосуддя) є необхідність в утворенні єдиного інформаційного простору, забезпеченні сумісності різних елементів системи, а також урахуванні потреб користувачів системи (суддів, учасників судового процесу, працівників апарату судів та інших органів забезпечення діяльності органів правосуддя).

Висновки

На підставі проведеного в даній статті науково-правового аналізу можна зробити певні висновки.

До елементів (підсистем) електронного судочинства належать:

1) елементи, що забезпечують комунікацію між судом, учасниками судового процесу, іншими користувачами системи (електронний суд): офіційна електронна пошта для подання учасниками процесу заяв, інших процесуальних документів, а також отримання судових повісток, повідомлень засобами електронного зв'язку; офіційні веб-сайти та інші інформаційні ресурси судової влади, що дозволяють відстежувати хід розгляду, отримувати інформацію про дату та місце розгляду справи; Єдиний державний реєстр судових рішень для вільного доступу до судових рішень; засоби відеоконференцзв'язку;

2) елементи для комунікації суду з іншими судами, органами системи правосуддя: система електронного документообігу; офіційні електронні засоби зв'язку;

3) елементи, що забезпечують організацію внутрішніх управлінських процесів: електронна система управління кадрами, фінансового та бухгалтерського обліку; електронна система судової статистики; електронні архіви та електронна бібліотека суду тощо.

Система електронного судочинства (Єдина судова інформаційно-комунікаційна система) наразі функціонує в тестовому режимі. Такі елементи (підсистеми), як Єдиний державний реєстр судових рішень, система автоматизованого розподілу справ між суддями, автоматизована система фіксації судового процесу, система внутрішнього автоматизованого електронного документообігу, система управління кадрами, судова статистика тощо, повністю інтегровані в роботу судів та органів системи забезпечення правосуддя.

Підсистеми, які дають змогу подавати позовні заяви, інші процесуальні документи, надсилати судові рішення засобами електронного зв'язку, формувати судову справу в електронній формі, формувати та підписувати судові рішення за допомогою ЕЦП, подавати та перевіряти чинність електронних доказів тощо, запроваджені частково та функціонують в окремих судах у тестовому режимі.

Список використаних джерел

1. Концепція галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції та інших установ судової системи. URL: http://www.fair.org.ua/ content/library_doc/Annex_9_FAlR_Court_Automation_Strategy_UKR1.pdf.

2. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки : Указ Президента України від 20.05.2015 р. № 276/2015. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/276/2015.

3. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80.

4. Про доступ до судових рішень : Закон України від 22.12.2005 р. № 3262-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3262-15.

5. Про затвердження Положення про автоматизовану систему документообігу суду : затверджено Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10.

6. Ібадов Е. Т., Міхайліна Т В. Електронне правосуддя: перспективи та проблеми впровадження. Електронний вебресурс. 2016. URL: http://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/artide/download/3871/3904

7. Програма «Нове Правосуддя»: Агентство США з міжнародного розвитку (usaid). 2017. URL: https://newjustice.org.ua/ wp-content/uploads/2017/09/New_Jusitce_Brochure_August_2017_UKR_WEB.pdf

8. Надсилання процесуальних документів електронною поштою учасникам судового процесу / офіційний веб-портал «Судова влада України». URL: https://court.gov.ua/emailec.

9. Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу : наказ Державної судової адміністрації України від 31.05.2013 р. № 72. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0072750-13.

10. Про затвердження Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження : наказ Державної судової адміністрації України від 07.11.2016 р. № 227. URL: https:// zakon.rada.gov. ua/rada/show/v0227750-16#n8.

11. Про визначення модельних судів щодо поетапного запровадження інструментів «електронного правосуддя» в діяльності судів України : рішення Ради суддів України від 22.07.2015 р. № 74. URL: http://consultant.parus.ua/?doc=09NsxADB16

12. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 02.06.2016 р. № 1401-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19

13. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів : Закон України від 03.10.2017 р. № 2147- VIII. uRl: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19

14. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1402-19

15. Ханик-Посполітак Р Запровадження електронного правосуддя у цивільному судочинстві України. Право України. 2017. № 8. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/12071/Khanyk_Zaprovadzhennya_elektronnoho_ pravosuddya.pdf?sequence=1&isAllowed=y

16. Маланчук П.М. Зaпрoвaджeння eлeктрoннoгo судoчинствa у кримінaльнoму прoцeсі. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Вип. 1 (17). С. 132-135.

17. Мильцева В.С. Передумови виникнення електронного правосуддя. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018. Вип. 4. Т 2. С. 118-120.

Размещено на Allbest.ru