Виклики та загрози дитинства у сучасному суспільстві (правовий аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виклики та загрози дитинства у сучасному суспільстві (правовий аналіз)

Стецюк Богдан Романович - доктор юридичних наук, професор кафедри історії держави і права Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка»

Анотація

У статті проводиться аналіз правового статусу дітей. Констатовано, що правове регулювання питання статусу дітей пройшло довгий період становлення. Він включає три етапи: рекомендаційний характер норм (Декларація прав дитини), громадську активність Міжнародний рух щодо захисту прав дітей (70-ті роки ХХ ст.); прийняття міжнародних стандартів у сфері дитинства (Конвенція ООН про права дитини). Проте сучасне суспільство має доволі широку кількість неврегульованих правових проблем, до яких нині має бути прикута особлива увага. Зосереджено на згрупуванні тих викликів та загроз, які існують у сучасному суспільстві, що глобалізується щодо становища дитини.

Ключові слова: діти, правовий статус, глобалізація, загрози.

Challenges and threats to childhood in modern society (legal analysis)

The article analyzes the legal status of children. It was stated that the legal regulation of the status of children has undergone a long period of formation. It includes three stages: the advisory nature of the norms (Declaration of the Rights of the Child), public activity, the International Movement for the Protection of the Rights of the Child (70s of the 20th Century); adoption of international standards in the field of childhood (UN Convention on the Rights of the Child). However, modern society has quite a large number of unsettled legal problems, which special attention should be given today.

Within this research, the focus is on grouping of the challenges and threats that exist in a modern society that is globalizing towards the child's situation.

1. The problems of child protection during an armed conflict remain pressing. The development of technical progress has led to an update of the means of conduct of hostilities, as well as conflicts have expanded considerably so the problem remains urgent.

2. Threats to children being sexually exploited.

3. The problem of lack of access to education, or an inadequate quality of the educational process. The right to education for children is one of the main. Education offers children a way to overcome poverty and a path to a long-term future.

4. The problems in the sphere of child labor. Millions of children around the world are suffering from child labor exploitation, depriving them of their childhood, health and education.

5. Domestic violence and child protection. Children in various ways become victims of domestic violence. Many children who are victims of violence are direct victims of physical violence. Children who witness domestic violence or are themselves victims of violence are at a serious risk of long-term physical and mental problems. Children may not be subjected to physical violence themselves, but they are also victims, as they witness violence between their parents, may also be prone to sublimation of such relationships in the future.

6. Negative influence of information technologies. The Internet is a useful tool in the era of technology. However, as in the past, there are many negative aspects. загроза дитинство суспільство правовий

Key words: children, legal status, globalization, threats.

Постановка проблеми

Дитинство є проміжком часу коли проходить зростання та становлення людини. В залежності від того, яким буде цей вік відбуватиметься подальша життєдіяльність особи. Проблема забезпечення найкращих умов життя для дітей у сучасному періоді розвитку цивілізації є дуже актуальною.

Нині людина піддається впливу різних загроз, дитина не є винятком. Держава самостійно не може впоратися з сучасними- проблемами, тому слід активізувати міжнародну співпрацю у вказаній сфері.

Правове регулювання становища дитини привертало увагу вітчизняних і зарубіжних науковців і юристів-практиків, зокрема Т. Денисової, Н. Крестовської, О. Львової, Н. Оніщенко, Н. Ортинської,- С. Ничипоренка, В. Пожуєва та інших. Проте соціальні зміни суспільного розвитку вимагають оновлення підходів формування та функціонування правової політики щодо дітей в умовах глобалізаційних змін.

Тому метою цього дослідження є комплексне згрупування викликів та загроз, що виникають у сучасному суспільстві в осіб неповнолітнього віку.

Виклад основних положень

Одним із перших комплексним міжнародним актом, що стосується статусу дітей, була Декларація прав дитини прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 1386 (XIV) від 20 листопада 1959 року. Генеральна Асамблея проголосила цю Декларацію з метою забезпечити дітям щасливе дитинство та користування передбаченими нею правами і свободами для їхнього особистого блага та блага суспільства і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місце-ві влади і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів [1].

Такий документ залишається чинним і сьогодні, вагомо те, що він став основою для розвитку подальшого міжнародного та національного законодавства. Проте він відноситься до так званого «м'якого права» (soft law) і з формально-юридичної точки зору не є тим жорстким правом, яке зобов'язує державу діяти в певний спосіб.

Міжнародний рух щодо захисту прав дітей активізувався в 70-х роках первинно через акцент громадських і політичних діячів на дитинстві як віку, коли особа потребує додаткової громадської та державної уваги. Одним з найактивніших представників цієї групи називають Найджела Кантуела, що вказував на загальне нехтування питаннями прав дитини в рамках основних благодійних організацій. Доводилося, що неприйнятним є стан, коли особливу увагу зосереджено на програмах охорони здоров'я та освіти, в той час як немає акценту на права дітей.

1979 рік було оголошено вперше Міжнародним роком дитини. Громадська активність, інститути громадянського суспільства активізували практичну і, що не менш вагомо, нормотворчу діяльність. Протягом шести років (з 1983 р.) відбувався процес координації міжнародного розуміння статусу дитини, і в результаті у 1989 році була прийнята Конвенція ООН про права дитини, котра стала своєрідною конституцією для цивілізованих народів у сфері дитинства та гарантування становища молодого покоління.

У даний час Конвенція ООН про права дитини є найбільш універсальним ратифікованим міжнародним договором, на який коли-небудь погоджувався світ. Конвенція змінила уявлення про дітей від пасивних об'єктів турботи та милосердя до повноцінних людських істот з певним набором прав.

Незважаючи на певні успіхи як практичного, так і нормативного характеру, у сьогоднішньому світі мільйони дітей продовжують залишатися незахищеними і їхні права декларуються, однак реально не гарантуються. Такий же стан у більшості держав, на жаль, наша також не стала винятком. Тут варто погодитися з І. Жаров- ською в тому, що «сучасний етап демократичних перетворень в Україні характеризується загостренням політичних і соціальних суперечностей»[2, с.242].

У межах цього наукового дослідження зосередимося на згрупуванні тих викликів та загроз, які існують у сучасному суспільстві, що глобалізується щодо становища дитини.

1. Актуальними залишаються проблеми захисту дитини під час збройного конфлікту. Розвиток технічного прогресу спричинив оновлення засобів ведення військових дій, також конфлікти значно роз-ширилися, тому проблема залишається нагальною.

Під час обговорення цієї проблеми на рівні Економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОС) підкреслювалося, що кількість дітей, які проживають у зонах конфлікту, різко зросла за останнє десятиліття на 74%. Примусове переміщення, відділення від сім'ї, торгівля, сексуальне насильство та експлуатація є одними з жахливих реалій, з якими стикаються діти в країнах, що постраждали від збройних конфліктів. Під час конфлікту неналежними є основні соціально-побутові стандарти, такі як вода, здоров'я та освіта, а також сімейні доходи. Підкреслювалася значна кількість внутрішніх конфліктних зон, наприклад, на сьогодні сотні тисяч дітей були вигнані зі своїх будинків у районі Касаї Демократичної Республіки Конго. У Ємені конфлікт призвів до того, що 2 мільйони дітей перестали на-вчатися у школі [3]. У збройних конфліктах у всьому світі дітей вбивають, ґвалтують, викрадають і примушують стати учасником збройного конфлікту.

2. Загрози для дітей стати жертвами сексуальної експлуатації. Діти у всіх країнах світу піддаються ризику торгівлі людьми та проституції, а також небезпек в Інтернеті, зокрема таких, як розповсюдження зображень сексуального насилля над дітьми.- В останні роки сектор подорожей і туризму загрожує мільйонам дітей у всьому світі, оскільки подорожуючі сексуальні злочинці шукають нові жертви. Тому особливо актуалізується міжкордонне співробітництво у вказаній сфері.

Останнє дослідження, що проведене Інтерполом та ECPAT International у сфері сексуальної експлуатації дітей в Інтер- неті, виявило зв'язок між віком жертви та тяжкістю зловживань. Коли жертви були молодші, злочини мали особливо збоче- ний характер. Було також встановлено, що дуже маленькі діти частіше, ніж старі жертви, піддаються жорстокому поводженню та експлуатації, що містить додаткові «проблемні парафілічні теми» (сексуальна поведінка, яка може спричинити психологічні страждання, травму або смерть іншої людини). Дослідники зробили такий же зв'язок між тяжкістю зловживань і статтю жертви. Хлопчики складали значну частку жертв, а відео та зображення, в яких зображені хлопці, частіше показували матеріал з серйозним зловживанням, що містить проблеми з парафілікою [4]. Так, за опублікованою статистикою 84% зразків зображень або ві- део, які були візуально обстежені, містили явну сексуальну активність, грубий напад, садизм або інші «проблемні парафілії», і тут жертвами були хлопчики. Міжнародний спільний аналіз за 2018 рік дав можливість виявити 12 000 потерпілих, злочини при цьому вчиняють переважно близькі родичі чоловічої статі, однак не поодинокі випадки, коли суб'єктом злочину є рідна мати.

3. Проблема відсутності доступу до освіти, або ж неналежна якість освітнього процесу. Право на освіту для дітей є одним з основних. Освіта пропонує дітям шлях подолання бідності та шлях до перспективного майбутнього. Для дівчат перебування в школі та навчання може захистити їх від дитячих шлюбів, насильства з боку чоловіків та продовження бідності. Для хлопчика навчання замість дитячої праці може надати йому навички, необхідні для більш ви- сокооплачуваної та більш повноцінної роботи дорослого. Для дітей у надзвичайних ситуаціях освіта пропонує безпеку, почуття нормальності та знання, необхідні для побудови більш мирного майбутнього. Але близько 264 мільйонів дітей та підлітків у всьому світі не мають можливості вступити або закінчити школу. Їм перешкоджають бідність, дискримінація, збройні конфлікти, надзвичайні ситуації та наслідки зміни клімату. За допомогою міжнародних інституцій у 2018 році вдалося забезпечити базовою освітою 69% від усіх дітей, ціллю ООН є збільшити його у 2021 році до 76%.

Для цього необхідні особливо великі витрати. Наприклад, у 2018 році ЮНІСЕФ витратив 1,2 мільярда доларів на освіту [5]. Попри міжнародні, громадські та фінансові зусилля принаймні третина дітей у світі залишається без можливості реалізації права на освіту.

4. Проблеми у сфері праці дітей. Мільйони дітей у всьому світі страждають від проблем дитячої трудової експлуатації, по- збавляючи їх дитинства, здоров'я та освіти. Звичайно, є робота, яку діти роблять, щоб допомогти своїм сім'ям у спосіб, який не є ні шкідливим, ні експлуатаційним. Але багато дітей застрягли в неприйнятній роботі для дітей - серйозне порушення їх прав.

Останні глобальні оцінки, засновані на даних ЮНІСЕФ, МОП та Світового банку, свідчать, що 168 мільйонів дітей у віці від 5 до 17 років зайняті дитячою працею. Мільйони з них страждають в інших найгірших формах дитячої праці, включаючи рабство і подібні до рабства практики, такі як примусова та примусова робота і дитяча військова робота, сексуальна експлуатація, або використовуються дорослими в незаконній діяльності, включаючи незаконний обіг наркотиків.

Незважаючи на постійне скорочення дитячої праці, прогрес є надто повільним. За нинішніх темпів до 2020 року понад 100 мільйонів дітей все ще будуть стикатися з проблемою дитячої праці. Постійне збереження дитячої праці є загрозою для національних економік і має серйозні негативні коротко- та довгострокові наслідки для реалізації прав дитини, в тому числі насильство та неможливість отримання освіти.

Дитяча праця охоплює різні сектори, включаючи сільське господарство, виробництво, видобування корисних копалин, а також побутове обслуговування. Часто вона прихована від очей громадськості. Наприклад, за оцінками, 15,5 мільйона дітей-домашніх працівників у всьому світі - в основному дівчата - часто майже не видно і стикаються з багатьма небезпеками. Дитяча праця є комбінованим чинником багатьох факторів, таких як бідність, соціальні норми, що потурають їй, відсутність гідних можливостей для дорослих і підлітків, міграція та надзвичайні ситуації. Дитяча праця посилює цикли бідності між поколіннями, підриває національні економіки та перешкоджає досягненню прогресу. Це не тільки причина, але й наслідком соціальної нерівності, підкріпленої дискримінацією. Діти з груп корінних народів або нижчих каст частіше відмовляються від роботи. Діти-мігранти також уразливі до прихованої та незаконної праці [6].

5. Домашнє насильство і захист дитини. «Масштаби негативних явищ у суспільстві щодо домашнього насильства важко оцінити через брак даних, оскільки проводиться збір інформації лише щодо насильства в сім'ї, і цифри щороку збільшуються»[7]. Домашнє насильство в національному за-конодавстві розглядається як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь [8].

Діти в різний спосіб стають жертвами домашнього насильства. Багато дітей, які зазнали насильства, стають безпосередньо жертвами фізичного насильства. Діти, які є свідками домашнього насильства або самі є жертвами насильства, серйозно ризикують довгостроковими фізичними та психічними проблемами. Діти можуть самі не піддаватися фізичному насильству, але вони є також жертвами, оскільки стають свідками насильства між батьками, також можуть бути схильні до сублімації таких відносин у майбутньому.

6. Негативний вплив інформаційних технологій.

Інтернет є корисним інструментом в епоху технологій. Проте, як і раніше, залишається багато негативних аспектів. По- перше, онлайн-ігри в Інтернеті можуть викликати залежність від підлітків, дітей і дорослих. Ця інтернет-залежність може призвести до порушення розвитку їх психіки в такому молодому віці.

Вони можуть легко отримати онлайн і шукати все, що вони хочуть, від улюблених музичних відео та телевізійних шоу до складних домашніх завдань відповіді. Інтернет допомагає їм не чекати і давати їм негайний результат з мінімальними зусиллями. Вказане негативно впливає на успішність та сприяє відриву дитини від реальності. Витрати часу на доступ до Ін- тернету, залучення до соціальних мереж і відтворення онлайн-ігор можуть різко перешкодити фізичному розвитку дитини.

По-друге, вагомою проблемою є кібер- злочини, про які ми вже опосередковано згадували. Не підозрюючи, користувач Ін- тернету можуть легко стати жертвою кримінальних елементів, які втручаються в електронні листи, або поширеною є проблема фінансового шахрайства (наприклад, через кредитну картку).

Натомість, наголосіть на необхідності фізичної активності та регулярних фізичних навантаженнях. Школи, в яких неможливо або не дают фізичне виховання, можуть призвести до ризику сидячого спо-собу життя студентів.

По-третє, одним із негативних наслідків інтернету на дітей і студентів є кібер- знущання. «Відмінності кібербулінгу від реального в часі насилля над особистістю зумовлюються особливостями Інтер- нет-середовища: анонімністю, величезною аудиторією слухачів (наприклад, для розповсюдження пліток), доступністю до жертви в часі і віртуальному просторі цілодобово. Якщо в реальному житті свідками булінгу може стати декілька осіб, то у віртуальному просторі - сотні ровесників. Інформація швидко розповсюджується і, відповідно, миттєво створюється негативна суспільна думка про певну дитину» [9, с. 295].

Визначений перелік, безумовно, не є вичерпним, однак вже він демонструє потребу оновлення державної політики у сфері захисту прав дітей.

Висновок

Правове регулювання питання статусу дітей пройшло довгий період становлення. Він включає три етапи: рекомендаційний характер норм (Декларація прав дитини), громадську активність Міжнародний рух щодо захисту прав дітей (70-ті роки ХХ ст.); прийняття міжнародних стандартів у сфері дитинства (Конвенція ООН про права дитини). Проте сучасне суспільство має доволі широку кількість неврегульованих правових проблем, до яких нині має бути прикута особлива увага.

У межах цього наукового дослідження згруповано ті виклики та загрози, які існують у сучасному суспільстві, що глобалізу- ється щодо становища дитини:. проблеми захисту дитини під час збройного конфлікту; загрози для дітей стати жертвами сексуальної експлуатації; проблема відсутності доступу до освіти, або ж неналежна якість освітнього процесу; проблеми у сфері праці дітей; поширеність домашнього насильства; негативний вплив інформаційних технологій.

Література

1. Декларація прав дитини: міжнародний документ Організації Об'єднаних Націй від 20.11.1959 иЯЬ: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_384

2. Жаровська І. М. Генезис ідеї відкритості влади Форум права. 2009. № 3. С. 242246.

3. Fighting for the rights of children in armed conflict URL: https://www.unicef.org/ stories/fighting-rights-children-armed-conflict

4. Boys and very young children at greater risk of most severe online sexual exploitation says new research URL: https://www.ecpat. org/news/boys-young-children-greater-risk- severe-online-sexual-exploitation-says-new- research/

5. Every child learns. Global Annual Results Report 2018. URL: https://www. unicef.org/media/55331/file

6. Child protection from violence, exploitation and abuse. Child labour URL: https://www.unicef.org/protection/57929_ child_labour.html

7. Ломакіна О. В. Теоретичні засади дослідження в Україні понять «домашнє насильство» та «насильство за ознакою статі» Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2019. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2019_1_8

8. Про запобігання та протидію домашньому насильству від 07.12.2017- № 2229-VIII Відомості Верховної Ради. 2018, № 5, ст.35

9. Лапа О. В. Явище кібербулінгу як соціально-педагогічна проблема віртуального спілкування сучасних дітей та молоді Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Педагогіка, психологія, філософія. 2013. Вип. 192(1). С. 291-298.

Размещено на Allbest.ru