Досвід зарубіжних країн у захисті державного суверенітету i територіальної цілісності

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН У ЗАХИСТІ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ

НОСАЧ Андрій Володимирович - кандидат юридичних наук, докторант Харківського національного університету внутрішніх справ

АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано досвід зарубіжних країн у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності. Визначено сучасні тенденції країн розвинутої демократії таких, як США, Великобританія, країни ЄС, щодо захисту державного суверенітету і територіальної цілісності. Визначено перспективи запозичення досвіду зарубіжних країн під час розробки стратегії захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України в системі протидії злочинності.

Ключові слова: державний суверенітет, територіальна цілісність, захист, стратегії, досвід зарубіжних країн, протидія злочинності.

демократія захист суверенітет територіальна цілісність

The article analyzes practice of foreign countries in protecting state sovereignty and territorial integrity. It defines modern tendencies of mature democracies, such as the USA, the United Kingdom, EU countries, in protecting state sovereignty and territorial integrity.

The article ascertains that protection of state sovereignty and territorial integrity is normally implemented in medium-term perspective. In the USA it is presented by National Security Strategy of the United States of America. December 2017, in the United Kingdom by the National Security Strategy “A Strong Britain in an Age of Uncertainty” adopted in October 2010, in EU by “A Global Strategy for the European Union's Foreign And Security Policy” adopted in 2016.

Authority of elaborating strategic documents on protecting state sovereignty and territorial integrity of the state can be assigned either to legislative or to executive branch. In the USA this authority is assigned to the President of the USA. In the United Kingdom this authority is assigned to Joint Committee on the National Security Strategy encompassing 22 members. The Committee comprises 10 Members of the House of Lords and 12 Members of the House of Commons. These include the chair of the Intelligence and Security Committee as well as the chairs of the following Select Committees: Business, Energy and Industrial Strategy, Defence, Foreign Affairs, Home Affairs, International Development, International Trade and Justice. In EU this authority is assigned to the Council of the EU. Adopting of such strategies is normally followed by adopting comprehensive plans of their implementation.

The article analyzes links of security strategies of foreign countries with other strategic documents in the sphere of border protection, irregular migration, counteracting terrorism, organized crime, cybercrime etc. For example, in the USA National Security Strategy of the United States of America is accompanied by the National Strategy for Counterterrorism the United States of America and the National Intelligence Strategy of the United States of America. In the United Kingdom the National Security Strategy “A Strong Britain in an Age of Uncertainty” is accompanied by Building Stability Overseas Strategy, Serious and Organised Crime Strategy and the United Kingdom's Strategy for Countering Terrorism. In EU “A Global Strategy for the

European Union's Foreign And Security Policy” is accompanied by Implementation Plan on Security and Defence.

The article ascertains that the latest tendency in securing state sovereignty and territorial integrity of the state lays in strengthening international cooperation with other states and international organizations and association with the aim ofjoint implementation of various policies, including criminological policy.

The article summarizes possibilities of implementation of practice of foreign countries in protecting state sovereignty and territorial integrity in elaboration the national strategy on protection of state sovereignty and territorial integrity of Ukraine.

Key words: state sovereignty, territorial integrity, protection, strategy, practice of foreign countries, crime counteraction.

Постановка проблеми

Державний суверенітет і територіальна цілісність є сутнісною основою існування будь-якої держави. Поряд з життям і здоров'ям, честю, гідністю, недоторканністю та безпекою людини державний суверенітет і територіальна цілісність визнаються найвищими цінностями України як демократичної правової і соціальної держави. Лише за наявності цих атрибутів країну можна визнати здатною реалізовувати державну владу, вступати у відносини з іншими країнами, забезпечувати верховенство прав і свобод людини і громадянина. При цьому слід відзначити тісний взаємозв'язок принципу демократизму із реалізацією державного суверенітету та захистом територіальної цілісності: відповідно до ст. 17

Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки визнається найважливішими функціями не лише держави, а й справою всього Українського народу [1].

Події останніх років виявили функціональну неспроможність державного апарату забезпечити гідний захист державного суверенітету і територіальної цілісності нашої держави. Тимчасова окупація значної частини східних і південних регіонів України, неспроможність забезпечити захист населення, що проживають у зазначених регіонах, дестабілізація політичного життя, сплеск сепаратистських настроїв, системна безкарність як незначних, так і тяжких порушень громадського порядку та безпеки, зниження авторитету державної влади - це неповний перелік внутрішніх і зовнішніх загроз державному суверенітету і територіальній цілісності України. При цьому значна частина цих загроз носить гібридний, тобто інформаційно-диверсійний, характер і, відповідно, потребує адекватних, чітких заходів протидії. У зв'язку з вищевикла- деним вважаємо доцільним вивчення досвіду зарубіжних країн у питаннях захисту державного суверенітету і територіальної цілісності для з'ясування можливості застосування їх досвіду в Україні.

Метою статті науковий аналіз досвіду зарубіжних країн у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна українська кримінологія активно використовує компаративістський метод дослідження. Вивчення досвіду зарубіжних країн дозволяє висвітлити предмет дослідження більш ґрунтовно, врахувати позитивний досвід зарубіжних країн або оминути хибні шляхи розвитку під час розроблення стратегічних та практичних заходів протидії злочинності. Питаннями стратегічного планування в системі протидії злочинності присвятили свої робити такі дослідники, як Г. А. Аванесов, Ю. М. Антонян, О. М. Бандурка, В.І. Борисов, В. С. Ба- тиргареєва, В. М. Бесчастний, С. Є. Віцин, Л. М. Давиденко, А. І. Долгова, А. Е. Жа- линський, А. Ф. Зелінський, О. М. Ігнатов, І.І. Карпець, О. Г. Кальман, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнєцова, О. М. Литвинов,- О. Б. Сахаров, В. М. Сомін, В. В. Сташис, С.С. Шрамко та інші науковці. Окремі питання протидії злочинам проти основ національної безпеки України розкриті в роботах Ю. В. Александрова, Л. В. Багрій- Шахматова, О. В. Бакаева, В. В. Василевича, В.О. Глушкова, В.В. Голіни, І. М. Дань- шина, О.М. Джужі, А.П. Закалюка, М. Г. Ко- лодяжного, О. М. Костенка, А. Г. Кулика,- О. М. Литвака, М. І. Мельника, В. А. Мисливого, Ю. В. Нікітіна, В. Я. Тація, В. І. Ша- куна та інших дослідників. У той же час зазначимо, що окремого дослідження досвіду зарубіжних країн у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності та можливості його використання в Україні до цього часу здійснено не було.

Виклад основного матеріалу

Практика захисту державного суверенітету і територіальної цілісності зарубіжних країн та стратегічне планування у зазначеній сфері є доволі плюралістичним і залежить від низки факторів: географічного положення країни, її історичного досвіду, політичного устрою держави, ідеологічної платформи та пріоритетів розвитку країни, наявних небезпек її національній безпеці, наявності економічних, фінансових, технічних, людських ресурсів щодо втілення положень державної безпекової та кримінологічної політики. Зазвичай заходи стратегії захисту державного суверенітету і територіальної цілісності охоплюються стратегією національної безпеки держави або іншими стратегічними документами з питань протидії злочинності.

Загалом, стратегічне планування безпеки держави є загальноприйнятою формою стратегічного управління, яка застосовується державами Європейського Союзу і НАТО, а також вивчається та запроваджується новими державами-членами та дер- жавами-партнерами. Оскільки Україна офіційно визнала пріоритетом курс на вступ до Європейського Союзу і НАТО і закріпила відповідні положення в Основному закону (ст.ст. 85, 102, 116 Конституції України [1]), доцільним вбачаємо дослідження перш за все законодавств кран, що є членами зазначених міжнародних організацій.

Так, у США базові аспекти стратегічного захисту державного суверенітету і територіальної цілісності врегульовані законом 1947 р. «Про національну безпеку». Відповідно до цього нормативного документу суб'єктами стратегічного планування в США є Президент, уряд, міністерство оборони та інші галузеві структури відповідно до визначених викликів, загроз та ризиків національній безпеці держави [2, с. 6]. Відповідно до внутрішнього законодавства США Президент має подавати доповідь щодо стратегії національної безпеки США до Конгресу кожного року разом з бюджетом щодо її реалізації. До цього ж кожна нова адміністрація має подати доповідь не пізніше 150 днів з дня зайняття офісу. Проте, як зазначають політичні експерти США, з різних причин в останні роки ці доповіді подавалися до Конгресу із запізненням, або не подавалися взагалі [3]. Остання за часом Стратегія національної безпеки США була подана до Конгресу Президентом США- Д. Трампом 18.12.2017 р. Зазначена Стратегія складається з чотирьох компонентів:

1) захист американського народу, батьківщини та американського стилю життя;-

2) сприяння процвітанню Америки; 3) збереження миру шляхом сили; 4) розповсюдження американського впливу. Найбільш цікавим для нашого дослідження є перший компонент, який передбачає основні напрями захисту державного суверенітету і територіальної цілісності: 1) захист кордонів США та території від зброї масового знищення, боротьбу з біозагрозами та пандемі- ями різної етіології (цілеспрямована умисна атака, нещасний випадок, природній спалах), посилення контролю на кордонах та міграційної політики; 2) переслідування загрози до їх джерела: розгром джихадист- ських терористів та ліквідація міжнародної організованої злочинності; 3) забезпечення безпеки Америки в кіберері; 4) підвищення стійкості Америки до зовнішніх загроз [4]. Аналіз положень Стратегії дозволяє дійти висновку, що нею передбачено низку правових, організаційний, науково-технічних та політичних заходів з метою подолання визначених найбільш значних загроз для державного суверенітету і територіальної цілісності США. При цьому слід відзначити, що значна частина цих заходів носить проактивний екстериторіальний характер, враховуючи потенціал взаємодії з зовнішніми партнерами. Так, наприклад, пріоритетними заходами щодо розгрому джихадистських терористів визнано перешкоджання планам терористів шляхом посилення внутрішньої розвідки та взаємодії із зарубіжними партнерами, здійснення безпосереднього переслідування терористів на території США, ліквідація безпечних притулків терористів, викриття їх секретних осередків, знищення шляхів їх фінансового, матеріального та персонального забезпечення через мережу терористичних організацій, розподіл відповідальності із зарубіжними партнерами щодо протидії терористичним угрупуванням, протидія радикалі- зації та рекрутингу в окремих громадах [4].

Незважаючи на доволі ґрунтовний підхід щодо визначення небезпек державному суверенітету та територіальній цілісності США та стратегічних шляхів їх подолання ( так навіть за обсягом Стратегія національ - ної безпеки США 2017 р. є більшою (55 сторінок), ніж Стратегія 2015 р. (29 сторінок)), проте вона не позбавлена й недоліків. На думку політичних експертів, цілі зазначеного документу є занадто абстрактними, а самій Стратегії бракує детального плану її реалізації [3].

На основі Стратегії національної безпеки США розробляються та приймаються галузеві стратегії та стратегії протидії окремим видам посягань на держаний суверенітет та територіальну цілісність США, зокрема, Національна контртерористична стратегія США 2018 р. [5], Національна розвідувальна стратегія 2019 р. [6] тощо.

У Великобританії основним стратегічним документом щодо захисту державного суверенітету і територіальної цілісності наразі є Стратегія національної безпеки «Сильна Британія в часи нестабільності:Стратегія національної безпеки» від 18.10.2010 р. [7] Відповідно до законодавства Великобританії застосування зазначеного документу здійснюється у поєднанні зі Стратегічним оглядом оборони та безпеки. Так, у Стратегії національної безпеки визначаються стратегічний контекст і цілі, які мають бути досягненні; Стратегічний огляд оборони та безпеки визначає способи, в які зазначені цілі мають бути досягнуті, а також засоби і ресурси для їх досягнення [8]. Зазначені документи розроблюються Об'єднаним комітетом зі Стратегії національної безпеки, вперше створеним у парламенті 2005-2010 рр. скликання. До цього парламентського комітету входять десять представників з Палати лордів і дванадцять представників з Палати общин, до яких входять голови Комітету безпеки і розвідки, Комітету бізнесу, енергетики та промислової стратегії, Комітету оборони, Комітету міжнародних відносин, Комітету внутрішніх прав, Комітету міжнародного розвитку, Комітету міжнародної торгівлі та Комітету правосуддя [9].

Двома основними цілями Стратегії національної безпеки Великобританії визначено: 1) забезпечення безпечного та стійкого до загроз Об'єднаного королівства шляхом захисту його народу, економіки, інфраструктури, території та способу життя від усіх основних ризиків, які можуть безпосередньо впливати на них; 2) формування стабільного світу шляхом зменшення вірогідності ризиків, що можуть вплинути на Об'єднане королівство або британські інтереси за кордоном, та застосування власних інструментів сили для формування глобального середовища. Говорячи про захист територіальної цілісності Великобританії, слід звернути увагу на, те що до її складу входять численні заморські території (на сьогодні 14 суб'єктів), які знаходяться під юрисдикцією Об'єднаного королівства. Особливості територіального устрою визначають і ризики для національної безпеки Великобританії: акти тероризму, що впливають на Об'єднане королівство або його інтереси, ворожі атаки на кіберпрос- тір Об'єднаного королівства, катастрофи і природні небезпеки та міжнародний воєнна криза між складовими частинами Об'єднаного королівства або її союзниками [8].

Крім безпосереднього захисту власних територій, одним з основних безпекових механізмів Об'єднаного королівства, закладеним у Стратегії національної безпеки Великобританії, є створення безпечних глобальних умов існування. З цією метою 19.07.2011 р. була прийнята Стратегія з побудови стабільності закордоном, у якій сконцентровані стратегічні заходи щодо захисту суверенітету та недоторканості кордонів Великобританії шляхом попередження закордонних та міжнародних конфліктів. Стратегія визначає три взаємодоповнюючих компоненти щодо усунення вищевказаних небезпек: 1) раннє виявлення; 2) швидка відповідь та залагодження кризи; 3) інвестування в передові заходи попередження (допомога у побудові ефективних інституцій та стабільного суспільства в нестабільних країнах, спроможних зменшувати напругу та вірогідність виникнення конфліктів [10].

Окрім зовнішнього стратегічного вектору захисту державного суверенітету і територіальної цілісності, уряд Великобританії розробив низку стратегій щодо протидії злочинним загрозам, зокрема, Стратегію протидії тяжким та організованим злочинам [11] і Стратегію протидії тероризму [12].

Доцільним вбачається також вивчення досвіду Європейського союзу щодо стратегій захисту суверенітету і територіальної цілісності. Особливістю цього союзу є те, що він складається з 28 незалежних країн, управління яким здійснюється через систему наднаціональних інституцій та спільно узгоджених рішень держав-членів. Наразі Великобританія залишається членом ЄС, проте питання її ймовірного виходу з цього союзу є відкритим. Представники країн ЄС відкрито заявляють про збільшення взаємозалежності між країнами в епоху глобалізації, а одночасно зменшення значущості національного суверенітету та необхідності кооперації в питаннях захисту власної території. Відповідно, на їх думку, не можливе існування повного національного суверенітету в ХХІ ст., враховуючи такі глобальні загрози, як тероризм і глобальне потепління [13]. Такий підхід до безпе- кових питань відбивається в прийнятих ЄС стратегічних документах щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності його членів. Так, у червні 2016 р. Радою ЄС було прийнято Глобальну стратегію іноземної та безпекової політики ЄС. Серед основних безпекових питань було визначено: питання безпеки та захисту, антитерорис- тичні заходи, кібербезпеки, енергетична безпека і стратегічні комунікації [14]. Прийняття Глобальної стратегії супроводжувалося прийняттям Імплементаційного плану щодо безпеки та захисту, який має реалізовуватися у взаємодії з іншими стратегічними документами ЄС в питаннях:- 1) розробки інтегрованого підходу до конфліктів і криз; 2) покращення внітрішньої і зовнішньої координації в таких сферах, як міграція, гібридні загрози, протидія тероризму і насильницькому екстремізмі;-

3) перегляд чинних секторальних стратегій; 4) застосування засобів державної дипломатії [15]. Так, наприклад, охорона кордонів ЄС належить до компетенції Агентства з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах кра- їн-членів ЄС (ЕЯОХТЕХ), створеним ще у 2004 р. Його основними завданнями є: координація співробітництва між країнами- членами ЄС у справах управління зовнішнім кордоном; об'єднання зусиль країн ЄС в організації прикордонного контролю, а також контролю за дотриманням стандартів в облаштуванні зовнішнього кордону і несенням прикордонної служби; сприяння країнам-членам ЄС у підготовці спеціалістів прикордонної служби, встановлення єдиних стандартів підготовки з урахуванням обстановки на зовнішньому кордоні ЄС і тенденції його розвитку; сприяння краї- нам-членам ЄС в організації і проведенні спільних операцій з протидії незаконній міграції та іншій протиправній діяльності; надання допомоги країнам-членам ЄС у ситуаціях, які потребують загальної технічної і оперативної допомоги на зовнішніх кордонах; координація заходів з депортації із країн-членів ЄС незаконних мігрантів (питання реадмісії); організація співробітництва з прикордонними відомствами третіх країн [16, с. 125].

У питаннях протидії тероризму важливим документом є Антитерористична стратегія ЄС, прийнята у 2005 р. і переглянута у 2014 р. У грудні 2014 р. були прийняті й Рекомендації щодо імплементації вже переглянутої стратегії. Особливу увагу стратегія приділила кооперації країн-членів ЄС з США в питаннях протидії тероризму [17].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проаналізувавши досвід зарубіжних країн у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності, можна зробити висновок, що останніми тенденціями в цьому напряму здійснення стратегічного планування зазвичай на середньострокову перспективу. Суб'єктами розробки і прийняття зазначених стратегій може бути як законодавчі, так і виконавчі органи країни, її реалізація зазвичай пов'язана з прийняттям планів щодо її імплементації. У той же час слід відмітити тісний зв'язок безпекових стратегій, що забезпечують захист державного суверенітету і територіальної цілісності з іншими документами доктринального значення у сфері захисту кордонів, нелегальної міграції, протидії тероризму, організованій злочинності, кіберзлочинності тощо. Тенденцією останніх десятиріч у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності слід визнати підвищення значення міжнародної кооперації зі іншими країнами та міжнародними організаціями та/або об'єднання з метою реалізації спільної політики, в тому числі й кримінологічної. Зазначений досвід зарубіжних країн у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності, на нашу думку може бути використаний у розробці стратегії захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України.

Література

1.Конституція України від 28.06.1996 р.URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 03.05.2019).

2.Сурков О. А., Саганюк Ф. В., Мірошниченко В. Я. Досвід формування стратегічних документів США в секторі безпеки. Збірник наукових праць Центру воєнно- стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2016. № 2. С. 6-11.

3.National Security Strategy Reports Overview. URL: http://nssarchive.us/national- security-strategy-reports-overview/(дата звернення: 03.05.2019).

4.National Security Strategy of the United States of America. December 2017. URL:http://nssarchive.us/national-security- strategy-reports-overview/ (дата звернення: 03.05.2019).

5.The National Strategy for Counterterrorism the United States of America. URL: https://www.whitehouse.gov/ wp-content/uploads/2018/10/NSCT.pdf (дата звернення: 03.05.2019).

6.The National Intelligence Strategy of the United States of America. URL: https://www. dni.gov/files/ODNI/documents/National_ Intelligence_Strategy_2019.pdf (дата звернення: 03.05.2019).

7.A Strong Britain in an Age ofUncertainty: The National Security Strategy. URL: https:// assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment data/file/61936/national-security-strategy.pdf (дата звернення: 03.05.2019).

8.Fact Sheet 1: Our Approach to the National Security Strategy/ URL:https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment data/file/62483/Factsheet1-Our-Approach-National-Security-Strategy.pdf (дата звернення: 03.05.2019).

9.Role - Joint Committee on the National Security Strategy. URL:https://www.parliament.uk/business/committees/committees-a-z/joint-select/national-security-strategy/role/ (дата звернення: 03.05.2019).

10.Building Stability Overseas Strategy. URL:https://assets.publishing.service.gov. uk/government/uploads/system/uploads/ attachment data/file/67475/Building-stability-overseas-strategy.pdf (дата звернення: 03.05.2019).

11.Serious and Organised Crime Strategy. URL:https://assets.publishing.service.gov. uk/government/uploads/system/uploads/ attachment data/file/752850/SOC-2018-web. pdf (дата звернення: 03.05.2019).

12.The United Kingdom's Strategy for Countering Terrorism. URL: https://assets. publishing.service.gov.uk/government/ uploads/system/uploads/attachment_ data/file/71 690 7/140618_CCS207_ CCS0218929798-1_CONTEST_3.0_WEB.pdf (дата звернення: 03.05.2019).

13.Europe and sovereignty: Reality, limits and outlook. 07/11/2016. Conference of 29th September 2016 Report. URL: https://www. robert-schuman.eu/en/european-issues/0410- europe-and-sovereignty-reality-limits-and- outlook (дата звернення: 03.05.2019).

14.Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe. A Global Strategy for the European Union's Foreign And Security Policy. URL: https://eeas.europa.eu/sites/eeas/ files/eugs_review_web_0.pdf (15.Implementation Plan on Security and Defence. URL:https://eeas.europa. eu/sites/eeas/files/eugs_implementation_ plan_st14392.en16_0.pdf 16.Нікіфоренко В. С. Світовий досвід реалізації політики безпеки у сфері захисту та охорони державного кордону. Інвестиції: практика та досвід № 18/2015. С. 125127.

17.EU counter-terrorism strategy. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/policies/fight-against-terrorism/eu-strategy/(датазвернення: 03.05.2019).

Размещено на Allbest.ru