Семантичний підхід до визначення муніципальної варти як квазіполіцейського утворення

Размещено на http://allbest.ru

Управління захисту економіки в Одеській області

ДЗЕ Національної поліції України

Топчій Юрій Михайлович - начальник відділу протидії

організованим формам злочинності у сфері економіки

Анотація

У статті досліджено низку понять та правових категорій, які фігурують у правовідносинах здійснення муніципальною вартою діяльності по забезпеченню публічного порядку. Унаслідок проведення семантичного аналізу термінів «муніципальний» та «варта» доведено, що поняття «муніципальна варта» дослівно слід розуміти як інституцію, створену органом місцевого самоврядування для виконання охоронних функцій.

Зроблено висновок, що створювані органами місцевого самоврядування комунальні охоронні підприємства «муніципальна варта» слід розглядати як квазіполіцейські органи, що здійснюють альтернативну контрольованій державою правоохоронну діяльність, яка функціонує в межах права.

Вступ

Розбудова громадянського суспільства, зміна векторів управлінської орієнтації вимагає створення сил охорони правопорядку, діяльність яких максимально наближена до інтересів територіальних громад та які функціонують у їхніх інтересах.

Сучасний стан дослідження проблеми. Науковим розробкам щодо правоохоронної діяльності органів виконавчої влади та відносин, що виникають при охороні публічного порядку та громадської безпеки, й ролі у цьому процесі недержавних інституцій присвячені роботи таких фахівців, як В.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, Є.О. Безсмертний, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, М.І. Єропкін, В.Ф. Захаров, Д.П. Калаянов, А.П. Клюшніченко, Л.В. Коваль, А.Т. Комзюк В.К. Колпаков та інші. Дослідження правових проблем створення органами місцевого самоврядування інституцій з охорони публічного порядку та окремих аспектів організації їхньої діяльності було проведено у роботах В.О. Басс, О.М. Волуйко, Т.І. Гудзь, Л.М. Долі, В.Б. Дубовика, А.І. Камінського, Н.В. Капітонової, Я.М. Когута, В.А. Орлова, С.В. Пєткова, А.С. Поклонського, О.С. Проневич, А.В. Сєргеєва та інших.

Виклад основного матеріалу

Відсутність відповідного закону, яким би регулювалась правоохоронна діяльність формувань з поліцейськими повноваженнями, створених органами місцевого самоврядування, а також гостра потреба покращення правоохоронної діяльності на місцях, обумовлюють перед місцевим самоврядуванням завдання самостійного пошуку правових форм створення інституцій, завданням яких є підтримка правопорядку на території поширення своєї юрисдикції. За відсутності загальнообов'язкових правових норм встановлених законами України, муніципальні органи пристосовують свою нормотворчість до існуючої законодавчої бази, елементи якої регулюють зовсім не муніципальні правовідносини, створюють «правоохоронні» формування не лише з різними найменуваннями, але й з різними організаційно-функціональними структурами, підпорядкуванням, обсягами повноважень, з не уніфікованим характером взаємодії з іншими державними та недержавними інституціями.

Вирішення поліцейських завдань на місцевому рівні обумовило виникнення та своєрідну еволюцію поняття «муніципальна варта».

Прикметники «муніципальний», «муніципальна» у сучасній офіційно-діловій практиці, зокрема в мові законодавства, вживаються як синонімічні поняттю «місцевий» і стосуються органів місцевого самоврядування, які діють або мають значення в межах певної території, місцевості. Слово «муніципальний» походить від лексеми муніципалітет, яке утворилося від латинського муніципія (лат. типісіріит, мн. типісіріа, від лат. типи - «обов'язок, служба» та лат. саріо - «беру») [1], тобто що стосується муніципалітету, міський. Це слово-європеїзм поширилося в українській мові завдяки тісним політичним і культурним контактам передусім із країн Західної Європи. Слово «муніципальний» широко вживається у сучасній мові у таких суспільно-політичних словосполученнях, як муніципальна реформа, муніципальні вибори, муніципальна влада, муніципальна власність, муніципальні службовці, а також поширюється на власні назви установ, зокрема муніципальна варта [2]. В управлінських відносинах та правознавстві похідні від лексеми «муніципальний» увійшли у мовний та науковий вжиток поняття: Муніципальні відносини - самостійний (формальний) вид публічно-правових комплексних відносин, що має властивості наукової і практичної категорії та конкретну структуру [3, с.40], «муніципальна влада» система владних відносин, у рамках якої реалізуються функції і повноваження місцевого самоврядування, «муніципальне право» - комплексна галузь публічного права; наука і навчальна дисципліна про місцеве самоврядування. Як наука, муніципальне право України почало формуватись із здобуттям незалежності.

Термін «варта» - озброєний підрозділ, відряджений для виконання бойового завдання з метою охорони і оборони військових об'єктів, бойових прапорів, а також осіб, яких тримають на гауптвахті. Слово «варта» запозичення з німецької мови (нім. wahren берегти), можливо, через польську (пол. warta) [4, с.113].

У юридичній довідковій літературі пояснюється як (нім. warte - сторожова башта): 1) загін, група людей (здебільшого озброєних), що виконують охоронні функції; 2) озброєний підрозділ, споряджений для: а) виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військ, об'єктів; б) віддання військ, почестей [5, с.672-768]. У вітчизняному праві, в основному, варта притаманна військовим відносинам: варта, гарнізонна варта, внутрішня варта, почесна варта, як термін, що замінив раніш вживане у військовій термінології російськомовне поняття « караул». Повне розкриття досліджуваного поняття, на нашу думку, буде якіснішим при зверненні до його аналогів у інших слов'янських мовах. Наприклад, у білоруській мові поняття «варта» відповідає українському, у словацькій - straz, словенській - straza, чеською - straze. У російській мові варта має два значення стража, наприклад внутрішня варта (рос. Внутренняя старжа) - вид військ, які формувалися на підставі загального військового обов'язку та несли караульну та конвойну службу, виконували вироки суду, охороняли порядок при стихійних лихах, були задіяні для припинення непокори тощо [6, с.92], існувала з 1811 до 1864 рік. Та, мовою оригіналу, караул, що пояснюється в тлумачному словнику В.Даля як варта, люди для сторожки, збереження чого-небудь [7].

У польській мові відповідником варти є ьїтаг, що є найменуванням певних правових інститутів: 5Ьтаг graniczna (укр. Прикордонна варта) - єдине, уніформоване і озброєне формування, що виконує завдання, пов'язані з охороною державного кордону та прикордонного контролю в Республіці Польща зі статусом правоохоронного органу [8], Бітаг рогата (укр. Пожежна охорона) організоване формування, яке займається запобіганням і боротьбою з пожежами та іншими загрозами (крім злочинів) здоров'ю і життю людей, майну та навколишньому середовищу, усунення наслідків стихійних лих і катастроф [9], Бітаг тіе]$ка, Біті gminna (укр. досл. Міська варта, Міська охорона) - установа створена для підтримки громадського порядку і безпеки людей, яка підпорядковується місцевому самоврядуванню правоохоронний орган з обмеженими поліцейськими повноваженнями [10].

Охоронним змістом наповнені поняття «козацька варта», «прикордонна варта», «міська варта», «Державна варта» та інші. А відтак, охоронні цілі є основним змістом діяльності варти. До речі, Державна варта як правоохоронний орган уряду Гетьмана Скоропадського був створений 18 травня 1918 року з функціями державної безпеки та правопорядку та підпорядкований був Департаменту поліції [11, с.348].

Таким чином, поняття «муніципальна варта» слід розуміти як інституцію, створену органом місцевого самоврядування для виконання охоронних функцій. Однак до прийняття відповідного правового акта, у якому правоохоронна природа таких інституцій, як муніципальні варти, не буде закріплена законодавчо, говорити про віднесення до правоохоронних органів муніципальних варт, муніципальних охорон тощо, створених за організаційно-правовою формами як комунальні підприємства чи комунальні установи, є помилковим. На нашу думку, для позначення їхньої сутності, яка відображала б їхнє правоохоронне спрямування, варто застосовувати поняття «квазіправоохоронний орган» чи «квазіпо- ліцейський орган».

Префікс квазі- (від лат. quasi - «немов, майже») буквально - майже. При додаванні до різних частин мови утворює слова зі значенням хибності, удаваності; наприклад квазі-вчений, квазі-керований. Синонімічний префіксу псевдо- [12].

У міжнародному праві та політології у сполученні із словом держава утворює поняття «квазідержава» (англ. quasi-state), тобто «майже держава» - юридичне та політичне поняття, термін, який іноді використовується для опису сутностей (політій) з багатьма, але не всіма критеріями державності [13, с.493].

Політологи з маси політичних та громадських організацій виділяють квазімілі- тарні об'єднання [14].

У правознавстві префікс «квазі-» сполучається з багатьма юридичними термінами для позначення їхньої неповної відповідності певній правовій категорії.

Так, до квазісудових органів відносять суди конституційної юрисдикції [15, с.13], адміністративні комісії при виконавчих органах місцевого самоврядування [16, с.113]. Екологічними квазіекспертизами вважають громадські оцінки впливу певних техногенних факторів на навколишнє середовище [17]. Квазінотаріальними органами вважають консульські установи України, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних і міських рад та інші посадові особи, які посвідчують дії, прирівняні до нотаріальних; особи, які мають намір зайнятися нотаріальною діяльністю (стажисти) [18, с.63-64]. Квазіподатками вважають непрямі оподаткування праці.

Квазіпокараннями вважають види покарань при кримінальній відповідальності юридичних осіб [19, с.217-218]. У теорії кримінального права застосовують поняття «квазіспеціальна конфіскація», яка полягає у вилученні знарядь злочину та інших предметів, що пов'язані з його вчиненням, та прямо передбачена у санкції статті Особливої частини КК України [20, с.74-76]. Врешті широковживаним є і поняття «квазіполіцейські органи» та «квазіполіцейська діяльність», хоча і використовуються різними авторами у дещо відмінних значеннях.

Так, Ю.П. Шевченко, маючи на увазі квазіполіцейскі інститути, стверджує, що «всі види збройної охорони, як державної (відомчої), так і приватної, навряд чи можна віднести до поліції» [21, с.26]. Квазіполі- цейськими у правовій науці називають такі авторитетні міжнародні інститути, як Інтерпол та Європол [22, с.120-123].

А.В. Самотуга до квазіполіцейської діяльності відносить усю поліцейську діяльність, яка здійснюється у тісній взаємодії з місцевим населенням, тобто комунальне по- ліціювання [23, с.14, с.16].

Ю.О. Загуменна та О.С. Проневич вважають квазіполіцейською діяльність добровільних громадських формувань (добровільних поліцейських служб, варт безпеки, громадянської сторожі, громадянських патрулів та інші форми самоорганізації населення) залучених до правоохоронної діяльності [24, с.1; 25, с.126]. С.О. Проневич, поряд з вищезазначеними, у ряд квазі- поліцейських ставить приватну детективну (розшукову) діяльність [26, с.18].

Відповідно до ст.2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги [27]. Окремі поліцейські функції Національної гвардії України вбачається із приписів ст.2 Закону України «Про Національну гвардію України», де поряд з іншими основними функціями значаться: охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян; участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я громадян [28]. Обмеженими поліцейськими функціями наділені органи Військової служби правопорядку [29]. У цей же час правові норми статутів численних квазіполіцейських формувань, створюваних органами місцевого самоврядування вказують на істотне тяжіння до виконання саме поліцейських завдань.

Наприклад забезпечення правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; забезпечення державного і громадського порядку - приклади цілей Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина» [30]. Забезпечення охорони публічного порядку на території м. Одеси у взаємодії з підрозділами поліції - одне із завдань Комунальної установи «Муніципальна варта», створеної Одеською міською радою [31]. муніципальний варта охоронний квазіполіцейський

Таким чином, створювані органами місцевого самоврядування комунальні охоронні підприємства «муніципальна варта» слід розглядати як квазіполіцейські органи, що здійснюють альтернативну контрольованій державою правоохоронну діяльність, яка функціонує в межах права.

Література

1. Муніципії_Стародавнього_Риму. Вікіпедія иИК: Ьїїр8://ик.'№Ікіре^а. о^/шікі/ Муніципії_Стародавнього_Риму

2. Світлана Бибик. Місцевий - муніципальний. Культура мови на щодень. иИК: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/ Magazine64-30.pdf

3. Галіахметов, І.А. Змістова складова муніципально-правових відносин: теоретичний аспект / І.А. Галіахметов // Порівняльно-аналітичне право. - 2016. - №8. - С.27-30.

4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. - Т.1: А-Г / Ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), І.К. Білодід, В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. - К.: Наукова думка, 1982. - 632 с.

5. Варта // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] - К. : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998-2004. - 672-768 с.

6. Воронцов, С.А. Правоохранительные органы Российской Федерации / С.А. Воронцов // История и современность. - Ростов на Дону, 2001. - 608 с.

7. Караул // Толковый словарь живого великорусского язика : в 4 т. / авт.-сост. В.И. Даль. URL: http://slovardalja.net/word. php?wordid=12848

8. O Strazy Granicznej : Ustawa z dnia 12 pazdziernika 1990 r. / Dziennik Ustaw Rzecz- pospolitej Polskej nr. 78 1990 r. poz. 462., Str.1052.

9. О Panstwowej Strazy Pozarnej : Ustawa z dnia 24 sierpnia 1991 r. / Dziennik Ustaw Rzeczpospolitej Polskej nr. 88 poz. 400., Str. 1209.

10. О strazach gminnych : Ustawa z dnia 29 sierpnia 1997 r. / Dziennik Ustaw Rzeczpospolitej Polskej nr. nr 123 poz. 779., Str.3759.

11. О.І. Лупандін. Державна варта Української Держави 1918 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (гол.) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. - К.: Наукова думка, 2004. - Т.2 : Г - Д. - С.348.

12. квазіВікіпедія. URL: https://uk.wiktionary.org/wiki квазі Parry & Grant Encyclopaedic Dictionary of International Law / John P Grant, J.Craig Barker. Oxford University Press. 2009. 702 р.

13. Данило Мокрик. «Правий сектор»: хто почав атаку в Києві? URL: https://zaxid. net/praviy_sektor_hto_pochav_ ataku_v_kiyevi_n1301249

14. Гузій, А.А. Конституційний контроль в зарубіжних країнах / А.А. Гузій // Міжнародний науковий журнал «Internauka». - 2018. - №8. - С.12-15.

15. Шушулкова, В.Д. Організаційно-правове регулювання діяльності адміністративних комісій при виконавчих органах місцевого самоврядування : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.Д. Шушулкова. - Одеса. 2016, - 258 с.

16. Оцінка впливу на довкілля в Україні: вирішення проблеми по-європейськи. Аналіт. докум. URL: http://www.rac.org.ua/ uploads/content/181/ files/ocinkavplivunadovk illjavukrajini.pdf

17. Тищенко, В. Державний контроль за нотаріальною діяльністю в Україні /В. Тищенко // Підприємництво, господарство і право. - 2016. - №4. - С. 62-66.

18. Ященко, А.М. Деякі міркування щодо форм реалізації кримінальної відповідальності та інших заходів кримінально- правового характеру / Вісник Кримінологічної асоціації України. 2015. №1(9), с.217- 218.

19. Єрмак, О.В. Конфіскація майна як покарання та квазіспеціальна конфіскація в кримінальному праві України / О.В. Єрмак // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. - 2015. - Вип. 16(2). - С.74-76.

20. Шевченко, Ю.П. Полицейские меры / Ю.П. Шевченко // Полицейское право. - 2005. - №3. - С. 25-30.

21. Шевцова, Л.В. Проблемы и перспективы развития субъектов международного уголовного преследования преступных организаций // Государственная служба и кадры. - 2018. - №3. - С.120-123.

22. Самотуга, А.В. Особисті права і свободи людини у США та їх захист поліцією: автореф...дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 /А.В.Самотуга. - Дніпропетровськ. 2007. - 20.

23. Загуменна, Ю.О. Партнерська модель взаємодії поліції та громадян- ського суспільства: міжнародний досвід / Ю.О. За- гуменна // Публічне управління у забезпеченні сталого розвитку країни: збірн. тез наук.-практ. конф. (м. Харків, 24 листопада 2016 р.). иЯЬ: http://www.kbuapa.kharkov.ua/

ebook/conf/2016-5/doc/2/05.pdf

24. Проневич, О.С. Організаційно-правові засади участі населення у здійснення поліцейської діяльності: досвід Німеччини та Польщі / О.С. Проневич // Вісник ХНУВС. - 2012. - №1(56). - С.125-133.

25. Проневич, С.О. Державно-приватне партнерство у сфері безпеки: стан публічного дискурсу та перспективи легітимізації / С.О. Проневич // Проблеми та перспективи розвитку державно-приватного партнерства у галузі житлово-комунального господарства: Матеріали Всеукр. наук.-практ.

інтернет-конф., Харків, 1-28 лютого 2015 р. - С.15-18.

26. Про Національну поліцію : Закон України. иЯЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/580-19

27. Про Національну гвардію України : Закон України. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/876-18

28. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України : Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3099-14

29. Статут Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина» : Наказ Управління безпеки міста Львівської міської ради від 14.03.2017 №2.

30. Статут Комунальної установи «Муніципальна варта» : Рішення Одеської міської ради від 14.12.2017 № 2772-VII.

Summary

The article deals with a number of concepts and legal categories that appear in policing activities of the municipal guard. The aim has been to outline the understanding of the municipal guard as a policing body.

As a result of the semantic analysis of the terms “municipal” and “guard”, it has been proved that literally the term of “municipal guard” is defined as a municipal institution established to perform security tasks.

The comparison of the content of the studied concept in other Slavic languages has been provided.

The analysis of the content of the word- formation prefix “quasi-” and its linguistic application in certain legal categories, including in the concepts of “quasi-police authorities” and “quasi-police activity” has been carried out.

A gap in the legal regulation of the municipal guard has been detected.

Communal enterprises, generalized under the name “municipal guard”, according to their Articles of Association, have been proved more likely to fulfill policing tasks and functions.

It has been concluded that the municipal guard established by local self-government should be considered as a quasi-police institution performing law enforcement alternative to the one that is controlled by the state and that exists in the legal frame.

Key words: municipal guard, public order, local self-government, quasi-police authorities.

Размещено на Allbest.ru