Огляд земельної ділянки як засіб отримання доказів стороною обвинувачення під час доказування у справах, пов’язаних із незаконним заволодінням землею
Розробка рекомендацій щодо проведення огляду земельної ділянки як одного з засобів отримання доказів під час доказування у справах, пов’язаних із незаконним заволодінням землею. Визначення ролі огляду, як засобу отримання доказів стороною обвинувачення.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.04.2021 |
| Размер файла | 25,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Огляд земельної ділянки як засіб отримання доказів стороною обвинувачення під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землею
Дякін Ярослав Олександрович
викладач Національної академії
Анотація
У статті розроблено рекомендації щодо проведення огляду земельної ділянки як одного з засобів отримання доказів під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землею. Визначено роль огляду, як засобу отримання доказів стороною обвинувачення під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землею. Огляд земельної ділянки в залежності від форми власності проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Визначено, що метою огляду земельної ділянки є визначення площі самовільно зайнятої земельної ділянки та меж такої ділянки, а також фіксація стану земельної ділянки. Охарактеризовано специфіку огляду земельної ділянки, коло осіб, які долучаються до її проведення, визначено етапи проведення огляду земельної ділянки. Визначено особливості складання протоколу огляду. Констатовано, що основними прийомами фіксації огляду місця події, які застосовуються під час огляду земельної ділянки є: протоколювання, фотографування, вимірювання, складання планів і схем, вилучення предмета разом із слідами.
Ключові слова: огляд місця події, протокол, земельна ділянка, незаконне заволодіння; доказ; засіб отримання доказів.
Summary
The main idea of the article is to develop recommendations for a criminal land plot survey as one of the means of obtaining evidence in the course of proving cases related to the illegal capture of land. The amount of information obtained during the criminal land plot survey is the main source for determining the directions of investigation of criminal proceedings, the nomination of major versions of the event, the planning of further investigative actions, procedures for obtaining information for confirmation or rejection of certain versions. The role of a criminal land plot survey as a means of obtaining evidence by the prosecution party in proving cases related to the illegal possession of land is determined. The purpose of a criminal land plot survey for proving cases of crimes related to the illegal possession of land is that the investigator directly perceives the situation on the land plot that is the subject of the crime, he has the opportunity to study and explore the material sources of evidence. A criminal land plot survey, depending on the form of ownership, is made on the basis of the decision of the investigating judge, obtained in the established manner. However, if the land is a state or communal property, a criminal land plot survey may be conducted without the approval of the investigating judge. It is determined that the purpose of a criminal land plot surveyis to determine the area of the unauthorized occupation of the land plot and the boundaries of such a plot, as well as the fixation of the state of the land. The specifics of the survey of the land plot, the number of persons involved in its implementation, and the stages of the land plot survey are determined. The peculiarities of compilation of the inspection protocol are determined. It is stated that the main methods of fixing the review of the place of the event that are used during the inspection of the land are: logging, photographing, measuring, drawing up plans and schemes, extracting the object with the traces.
Keywords: a criminal land plot survey, protocol, land, illegal possession, evidence, means of obtaining evidence
Постановка проблеми
Під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землею, однією із найбільш значущих слідчих (розшукових) дій є огляд місця події. Аналіз правозастосовної практики свідчить, що саме неправильне проведення огляду місця події в більшості випадків є підставою для винесення виправдувального вироку (47%). Опитування слідчих показало, що порушення допускаються у зв'язку з: недостатністю досвіду розслідування кримінальних проваджень такої категорії (27%); неправильними замірами площі земельної ділянки (18 %); під час огляду не здійснено розподіл між самовільно зайнятою земельною ділянкою та прилеглою територією, яка не використовується під час вчинення злочину (31 %), інші порушення (24%). Наявність зазначених проблем зумовлює необхідність більш детального аналізу проведення такої слідчої (розшукової) дії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Теоретичні і практичні проблеми проведення огляду як засобу отримання доказів стороною обвинувачення під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землею досліджували З.С. Галаван, О.М. Гумін, Н.І. Клименко, М.М. Кульпанов, Ю.В. Сіроштан, Н.М. Татарин, І.С. Тльянчук. Проблеми проведення огляду в цілому досліджува-ли Г.С. Бідняк, П.Д. Біленчук, О.Л. Ко- билянський, А.В. Коваленко, О. Ковальчук, А.В. Кофанов, Б.Є. Лук'янчиков, Є.Д. Лук'янчиков, В.О. Попелюшко, В.І. Цимбалюк, Л.Д. Скільська, Н.В. Тим- офєєва, Є.С. Хижняк та інші. Разом з тим аналіз теоретичних напрацювань та правозастосовної практики свідчить, що окремі проблеми огляду як засобу отримання доказів стороною обвинувачення під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землею, не достатньо розкриті в теорії кримінального процесу, що призводить до того, що практичні працівники допускають процесуальні та тактичні помилки. Зокрема, огляд місця події проводять без урахування специфіки проведення огляду земельних ділянок, неправильно визначаються підстави проведення такого виду огляду, його мета. Непоодинокими є випадки проведення огляду земельної ділянки без участі спеціалістів, що відображається на якості слідчої (розшукової) дії, без врахування тактичних прийомів проведення такої слідчої (розшукової) дії, як огляд. Допускаються процесуальні помилки при складанні протоколу огляду місця події.
Метою статті є розроблення рекомендацій щодо проведення огляду земельної ділянки як одного із засобів отримання доказів під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землею.
земельна ділянка доказ обвинувачення
Виклад основного матеріалу
У теорії кримінального процесу розрізняють огляд місцевості, приміщення, речей та документів [1]. З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним заволодінням землею слідчий, прокурор проводять огляд місцевості та документів. Огляд речей проводиться лише під час розслідування кримінальних правопорушень екологічної спрямованості, метою яких є незаконне заволодіння землею, оскільки при огляді місцевості можуть бути вилучені речі, які були знаряддям вчинення злочину та вилучаються в ході огляду. Надалі вони підлягають огляду та експертному дослідженню при необхідності.
Аналіз кримінальних проваджень свідчить, що під час розслідування кримінальних правопорушень, які порушують право фактичного користування без одержання офіційного статусу власника земельної ділянки (ст.ст. 1971 356 КК України) проводять огляд місцевості (самовільно зайнятої земельної ділянки) - 98% та огляд документів - 99 %. Під час розслідування кримінальних правопорушень, метою яких є незаконне набуття юридичних прав на землю (ст. 190, 364, 365-2 КК України), огляд місцевості проводиться рідше (23 %), однак огляд документів проводиться у 99,7 % кримінальних проваджень. Доказування у кримінальних правопорушеннях екологічної спрямованості, метою яких є незаконне заволодіння землею (ст. 2391, 2392 КК України), передбачає проведення огляду місцевості (92%), огляду документів (97%) та огляду речей (27%).
Розглянемо більш детально найпоширеніший вид огляду - огляд місцевості і визначимо його особливості під час доказування у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням земельними ділянками.
Обсяг інформації, отриманий під час огляду місцевості, є основним джерелом визначення напрямів розслідування кримінального провадження, висунення основних версій про подію, планування подальших слідчих (розшукових) дій, способів процесуального отримання інформації для підтвердження або відхилення визначених версій [2].
Вимоги до проведення огляду місцевості регламентовані ст. 223, 237 КПК України. Специфікою огляду місця події земельної ділянки є те, що ця слідча (розшукова) дія проводиться відповідно до правил, що передбачені для обшуку житла чи іншого володіння особи, тобто на підставі ухвали слідчого судді. Відповідно до ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Під час огляду земельної ділянки потрібно зважати на положення Земельного кодексу України, де у ч. 2 ст. 2 зазначається, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади [3]. Під час огляду земельної ділянки, яка знаходиться у власності органу місцевого самоврядування, ухвала слідчого судді на проведення огляду місця події не потрібна, а під час проведення огляду земельної ділянки, яка належить фізичній чи юридичній особі, органам державної влади, огляд місця події обов'язково має проводитись на підставі ухвали слідчого судді [4, с. 308; 5, с. 12]. У випадку, якщо земельна ділянка є власністю фізичної чи юридичної особи, її огляд передбачає собою вторгнення у сферу інтересів особи, організацій та установ. Тому проведення такого огляду здійснюється на підставі дозволу слідчого судді, отриманого в установленому порядку. Однак у разі, якщо земельна ділянка є державною чи комунальною власністю, огляд місця події може проводитись без ухвали слідчого судді.
Захист права власності врегульований міжнародними договорами. Так, у ст. 12 Загальної декларації прав людини зазначається, що «ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в його особисте чи сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції» [6], подібні права декларовані й у Міжнародному пакті про громадські і політичні права (ст. 17) [7] та Європейській конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (ст. 8) [8], а також ст. 30 Конституції України гарантує недоторканність житла шляхом заборони проникати в житло чи до іншого володіння особи, проводити в них огляд чи обшук інакше, як за вмотивованим рішенням суду [9].
Підставою для проведення огляду місця події є наявність конкретних відомостей про можливість одержання доказів та наявність інформації про вчинений злочин, що дає можливість зафіксувати факт його вчинення, обстановку місця події та інші обставини, що мають значення для з'ясування обстановки події і правильного вирішення справи. Огляд місця події (місцевості) відповідно ч. 3 ст. 214 КПК України є невідкладною слідчою (розшуковою) дією і може бути проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування [10, с. 145].
Аналіз правозастосовної практики свідчить, що під час доказування у справах про незаконне заволодіння земельною ділянкою здебільшого огляд проводять на підставі ухвали слідчого судді (73%). Без ухвали слідчого судді огляд місця події проводиться лише у 18 % досліджуваних кримінальних проваджень з подальшою легалізацією огляду в порядку ст. 233 КПК України. У цих випадках, за наявності відповідних підстав, кримінальне провадження реєструється негайно після проведення огляду місця події. Огляд місця події - єдина слідча (розшукова) дія, у відношенні якої закон робить виключення й дозволяє його проведення до порушення кримінального провадження (справи) [10, с. 144]. Особливо велике значення має огляд місця події в тому разі, коли слідчий розпочинає розслідування, маючи лише інформацію про виявлення слідів злочину і огляд, по суті, є єдиною можливістю встановити низку важливих для розкриття злочину обставин [11, с. 153].
Суть огляду місця події під час доказування у справах про злочини, пов'язані із незаконним заволодінням земель, полягає в тому, що слідчий безпосередньо сприймає обстановку на земельній ділянці, яка є предметом злочину, він має можливість вивчити та дослідити матеріальні джерела доказової інформації.
Дослідження теоретичних напрацювань щодо мети огляду місця події під час доказування у справах про злочини, пов'язані з незаконним заволодінням земель, свідчить, що вона залишається не достатньо дослідженою, оскільки теоретики приділяли увагу або визначенню мети проведення огляду місця події під час розслідування самовільного заняття земельної ділянки, або злочинів, пов'язаних із земельними ділянками цвілому. Так, І.С. Тальянчук виділяє такі основні цілі, які
ставлять перед оглядом земельної ділянки: встановлення причин виникнення посягання на земельні ділянки (забруднення тощо); виявлення джерел забруднення, їх витоку або іншого шляху попадання; виявлення постраждалих (людей, їх трупів, уражених тварин, рослин); встановлення часових меж ураження земельної ділянки (за можливості); проведення експрес-аналізу та встановлення вражаючої речовини (із залученням відповідних спеціалістів); припинення злочинної діяльності (свідомого продовження діяння, що спричиняє збитки порушенням екологічної безпеки, забрудненням земель відходами, іншими матеріалами, а також діяння, що проводять з використанням надр та які безпосередньо впливають на життя та здоров'я людей); встановлення технічних правил експлуатації та регулювання роботою підприємств, що знаходяться поблизу місця пригоди, підтримання тісного зв'язку з адміністративними органами, що контролюють їх діяльність; встановлення осіб свідків, можливих підозрюваних і взяття у них показань і роз'яснень; уточнення характеру та розміру заподіяної шкоди, вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову; збереження речових доказів і документів [2, с. 115]. О. Ковальчук визначає, що основною метою огляду місця події є отримання інформації про обставини події у первісному, незмінному стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини [11, с. 153].
На нашу думку, основною метою огляду місцевості (земельної ділянки) під час доказування у справах про незаконне заволодіння земельною ділянкою є виявлення слідів кримінального правопорушення, виявлення речових доказів, з'ясування обстановки події, визначення площі самовільно зайнятої земельної ділянки, визначення меж такої ділянки, фіксація стану земельної ділянки, в якому вона знаходиться на момент огляду, опис та перерахування знарядь, які використовувались при вчиненні злочину. Типовими джерелами інформації при доказуванні у кримінальних правопорушеннях, метою яких є незаконне набуття юридичних прав на землю, є стан земельної ділянки, відібрання зразків ґрунту, відібрання зразків насаджень, якими засіяна земельна ділянка, визначення меж самозайнятої ділянки тощо. Джерелами інформації при доказуванні у кримінальних правопорушеннях екологічної спрямованості, метою яких є незаконне заволодіння землею, є зразки ґрунтового покриву, яким незаконно заволоділи, транспортні засоби та знаряддя, які використовувались для за- володіння ґрунтовим покривом.
В огляді земельної ділянки можуть брати участь слідчий, прокурор, особи, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, спеціалісти та інші учасники кримінального провадження. До участі в огляді місця події може бути запрошена сторона захисту, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо проведення огляду місця події було ними ініційоване.
Залучення до огляду земельної ділянки осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, регламентується ч. 3 ст. 223 КПК України. Такими особами є фізичні та юридичні особи, які є власниками земельної ділянки. Необхідність залучення осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, обумовлена тим, що це є складовою механізму забезпечення гарантій захисту прав та інтересів особи, якій належить об'єкт, що підлягає огляду.- У контексті предмета дослідження - таким об'єктом є земельна ділянка.
Правовою підставою для залучення спеціаліста в огляді є ч. 3 ст. 237 КПК України. Аналіз правозастосовної практики свідчить, що до участі в огляді земельної ділянки залучаються спеціаліст-агро- ном управління промислового розвитку відповідного регіону, інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території відповідного регіону тощо. Коло спеціалістів, які залучаються до огляду земельної ділянки диференціюється в залежності від слідчої ситуації, яка склалася на момент огляду місця події. Необхідність залучення спеціаліста під час огляду земельної ділянки обумовлена тим, що під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії необхідно встановити межі самовільно зайнятої земельної ділянки та визначити площу, що потребує додаткових знань та використання спеціальних вимірювальних пристроїв. При розслідуванні кримінальних правопорушень екологічної спрямованості, метою яких є незаконне заволодіння землею залучення спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями, дає змогу визначити джерело виникнення забруднення, встановити межі та подальші напрями його поширення, з'ясувати наявну екологічну небезпеку для цієї місцевості з урахуванням її географічних та геологічних особливостей- [4, с. 308].
Аналіз правозастосовної практики свідчить, що до участі в огляді місця під час розслідування самовільного зайняття земельної ділянки залучають: землевпорядника відповідної адміністративно-територіально одиниці; інспектора Державної інспекції сільського господарства України; інспектора Управління Держгеокадастру; інспектора Державної екологічної інспекції в України, інших спеціалістів.
Іншими учасниками кримінального провадження, як правило, є оперативні співробітники. Ретельний аналіз кримінальних проваджень у справах, пов'язаних із незаконним заволодінням землями, свідчить, що огляд місця події проводиться за ініціативою сторони обвинувачення (97%). Огляд місця події за ініціативою сторони захисту, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюється лише у 3,3 % досліджених проваджень. Слід зазначити, що такі випадки мали місце при проведенні додаткового чи повторного огляду місця події. Така незначна кількість ініціювання огляду місця події стороною захисту, представником юридичної особи пояснюється специфікою кримінальних проваджень даного виду. Ініціювання проведення повторного чи додаткового огляду місця можливе лише у випадку можливості виявлення обставин, що виправдовують особу, яка вчинила злочин.
Додатковий огляд місця події проводиться в наступних випадках: коли з'явилася додаткова інформація, відповідно до якої потрібно більш детальне обстеження ділянок і предметів місця події (наприклад, якщо в результаті судово-медичного дослідження трупа була точно встановлена речовина, якою отруївся покійний, необхідно буде додатково оглянути місце події з метою виявлення такої речовини або упакування, що залишилася від неї); коли проведення первинного огляду було частково утруднене (темним часом доби, дощем, снігопадом і т. п.) [12, с. 578].
Повторний огляд місця події, як правило, проводиться у випадках, коли первинний огляд був проведений неякісно зі значними недоглядами як процесуального плану, так і фактичного. Однак повторний огляд може бути проведений і у випадках, коли первинний здійснювався в умовах непогоди або в темний час доби. При проведенні повторного огляду необхідно використовувати матеріалами первинного огляду, а також доцільно залучити до проведення додаткового огляду осіб, які брали участь у первинному огляді [13, с. 12].
Порядок провадження огляду місця події земельної ділянки включає в себе три етапи: підготовчий, наступний та заключний.
На підготовчому етапі слідчий повинен отримати якомога більше інформації про об'єкт огляду, встановити форму власності земельної ділянки, отримати дозвіл суду на проведення її огляду, визначити склад слідчої групи та залучити до участі у огляді місця події відповідного спеціаліста в залежності від слідчої ситуації, понятих, інших учасників залежно від ситуації; підготувати технічні засоби, необхідні для проведення огляду місця події, визначити перелік питань, які необхідно встановити в ході огляду місця події.
Наступний етап огляду місця події починається безпосередньо з виїзду на місце огляду, він передбачає собою проведення загального огляду місцевості, в ході якого слідчий ознайомлюється з обстановкою на місці події та визначає межі огляду. Детальний огляд передбачає собою розведення вимірювання площі земельної ділянки та визначення її меж спеціалістом, чітке визначення меж самозайнятої земельної ділянки, визначення способу зайняття земельної ділянки. В ході огляду місця події робиться орієнтуюча та оглядова фотозйомка земельної ділянки, у разі необхідності проводиться вилучення речей, які були виявленні в ході огляду та їх упакування. В ході огляду місця події слідчий повинен визначити особливості предмета посягання, способу вчинення злочину.
На заключному етапі огляду місця події проводиться фіксація його результатів, яка передбачає собою узагальнення і аналіз зібраної інформації, вирішення завдання та мети огляду місця події. На цьому етапі слідчий складає додатки до протоколу, схему місця події, фототабли- цю, тощо.
Аналіз протоколів огляду місця події дозволив визначити такі особливості огляду місця події. Огляд земельної ділянки здійснюється за послідовністю - загальний та детальний; за характером дослідження - земельної ділянки проводять статичний огляд (79 %); за обсягом дослідження вибірковий (38 %) та суцільний (88 %); за напрямком руху під час огляду використовується фронтальний та секторний огляд місця події. При проведенні огляду земельної ділянки використовуються засоби фотографування (97 %) та вимірювання (69 %).
Способи і форми їх фіксації результатів огляду місця події. Огляд місця події як слідча дія набуває значення для справи лише в тому випадку, якщо його результати будуть належним чином процесуально оформлені, тобто якщо будуть дотримані всі процесуальні умови огляду, які включають встановлену законом фіксацію результатів огляду [14, с. 54].
Основними прийомами фіксації огляду місця події, які застосовуються під час огляду земельної ділянки, є: протоколювання (100%); фотографування (94%); вимірювання (87%); складання планів і схем (63%); вилучення предмета разом із слідами (43%). Протокол зберігає своє значення і без доповнюючих його застосувань, хоча програє при цьому в повноті, точності, наочності, переконливості і дохідливості [15, с. 25].
Основним процесуальним документом, оформлюваним при огляді місця події, служить «Протокол огляду місця події», який є джерелом доказів по кримінальній справі. Тому до даного документа пред'являється ряд вимог, дотримання яких обов'язкове. Зокрема, протокол повинен задовольняти вимоги законності, тобто повинен бути складений відповідно до вимог правил і містити всі необхідні реквізити; у протоколі повинна дотримуватися точність, послідовність й об'єктивність в описі виявлених об'єктів; за можливості термінологія повинна бути загальнодоступною; повністю повинно бути описано все, що має відношення до справи; доцільно виділяти частини протоколу відповідно до частин місця події (наприклад, кухня, труп і т. д.); необхідно написати, в яких умовах проводився огляд (освітлення, дощ, сніг, температура навколишнього повітря, вологість та ін.); обов'язково треба відзначати час початку й закінчення огляду, а також час перерв у роботі, якщо такі були [10, с. 145].
При огляді місця події важливою є фіксація таких аспектів: межі місцезнаходження земельної ділянки, її місцезнаходження, загальна характеристика земельної ділянки. Аналіз правозастосовної практики свідчить, що земельна ділянки може бути засіяна зерновими культурами, на ній може бути встановлена огорожа, розпочате будівництво тощо.
Протокол огляду місця події набуває статусу джерела доказів за умови, якщо він відповідає таким вимогам: точність і послідовність опису всього виявленого слідчим та іншими учасниками огляду на місці події (в протоколі повинен міститися не тільки точний, але також чіткий та доступний опис місця події та його елементів; чіткість та доступність протоколу забезпечується вживанням загальноприйнятої термінології (у протоколі не повинно бути невизначених виразів, таких, як «біля», «майже», «поряд», «недалеко» та ін.); повнота опису всього виявленого на місці події, що має відношення до справи; об'єктивність опису виявленого на місці події. У протоколі не повинні міститися пояснення, тлумачення виявлених фактів, явищ, виклад думок слідчого про механізм утворення тих чи інших виявлених слідів, про походження і приналежність знайдених знарядь і тому подібне. Протокол - це опис виявленого, але не його пояснення; цілеспрямованість(у ньому повинно бути відображено тільки те, що безпосередньо відноситься до огляду і не повинно бути нічого зайвого, що не мало б значення для справи); складення з дотриманням встановлених законом правил і мати необхідні реквізити. Ця вимога є виразом законності протоколу [14, с. 69].
Таким чином, огляд земельної ділянки в залежності від форми власності проводиться на підставі ухвали слідчого судді в залежності від форми власності земельної ділянки. Метою огляду земельної ділянки є визначення площі самовільно зайнятої земельної ділянки, визначення меж такої ділянки та фіксація стану земельної ділянки.
Література
1. Лук'янчиков Є. Д., Лук'янчиков Б. Є. Слідчий огляд: поняття та види. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. № 1. 2013. С.264-269
2. Тальянчук І.С. Використання спеціальних знань під час проведення огляду місцевості (на прикладі розслідування злочинів у сфері земельних відносин). Криміналістичний вісник. № 2 (22). 2014. С.112-116
3. Земельний кодекс України. Редакція від 07.02.2019. Верховна Рада України. иЯЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
4. Татарин Н.М. Тактика огляду місця події під час самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва. Право і суспільство. № 3. 2014.- С.305-310.
5. Сіроштан Ю.В., Кульпанов М.М. Алгоритм дій працівників поліції при виявленні фактів незаконного використання земельних ділянок (самовільне зайняття): методичні рекомендації. Кривий Ріг. 2017. 32 с.
6. Загальна декларація прав людини. Міжнародний документ від 10.12.1948. иЯЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_015
7. Міжнародний пакт про громадські і політичні права. Міжнародний документ від 16.12.1966. иЯЬ: https://zakon.rada.gov. ua/laws/card/995_043
8. Європейська конвенція про захист прав людини й основоположних свобод. Міжнародний документ від 04.11.1950. иЯЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_004
9. Конституція України Верховна Рада України. Закон від 28.06.1996. иЯЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
10. Цимбалюк В.І. Процесуальний порядок огляду місця події. Юридичний вісник. 2014. 4 (33). С 144-147.
11. Ковальчук О. Особливості проведення огляду під час розслідування шахрайства у сфері діяльності кредитної спілки. Підприємство господарство і право. 2018. № 3. С. 152-157.
12. Гулкевич З.Т. Роль протоколів слідчих дій у доказуванні в кримінальних справах. Вісник Львівського університету. Серія юридична. - Львів, 2001. - № 36. - С.576-580
13. Іщенко В. М. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві: ав- тореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. Х. 2001. 20 с.
Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Ко- билянський О.Л., Скільська Л.Д. Документування результатів огляду місця події: правові і криміналістичні основи фік- сації доказової інформації. Монографія. Київ. 2009. 88 с.
15. Карнеева Л.М., Ратинов А.Р., Хилобок Л.П. Применение звукозаписи в следственной практике. М. 1967. С. 25
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Використання міжнародно-правового механізму, передбаченого двосторонніми, багатосторонніми міжнародними договорами. Приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних, комерційних справах. Виявлення та збір доказів за кордоном.
реферат [22,4 K], добавлен 10.04.2009Визначення понять "докази" і "доказування" у цивільному судочинстві. Доказування як встановлення обставин справи за допомогою судових доказів. Класифікація доказів, засоби доказування. Стадії процесу доказування. Суб’єкти доказування, оцінка доказів.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 04.08.2009Особливості доказування у справах щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Аналіз системи доказів у цих категоріях справ окремого провадження, судової практики щодо застосування доказів у справах із встановлення фактів юридичного значення.
статья [27,3 K], добавлен 18.08.2017Проблема точного встановлення об'єкта фальсифікації доказів у сучасній науці кримінального права. Основні концепції визначення об'єкта злочинів, пов'язаних із фальсифікацією доказів та їх класифікація на види "по горизонталі" та "по вертикалі".
статья [51,3 K], добавлен 19.09.2017Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми речових доказів у кримінальному процесі. Характеристика засобів отримання та процесуальний порядок формування речових доказів, особливості їх збереження органами досудового розслідування і судом.
дипломная работа [86,7 K], добавлен 30.08.2014Визначення поняття кримінально-процесуального доказування, його змісту та мети, кола суб’єктів доказування, їх класифікації. З’ясування структурних елементів кримінально-процесуального доказування, їх зміст і призначення при розслідуванні злочинів.
реферат [47,8 K], добавлен 06.05.2011Аналіз законодавчого регулювання. Розв’язання обернених геодезичних задач. Вирахування координат опорних пунктів і межових точок. Обчислення площі земельної ділянки. Оцінка точності визначення площі земельної ділянки. Складання кадастрового плану.
курсовая работа [682,2 K], добавлен 25.05.2014Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Мета кримінально-процесуального пізнання. Основа процесу пізнання. Предмет доказування. Належність і допустимість доказів. Джерела доказів.
реферат [34,3 K], добавлен 23.07.2007Поняття доказів у кримінальному процесі та їх оцінка. Сутність та елементи процесу доказування. Основні способи перевірки доказів і їх джерел. Належність та допустимість як основні критерії оцінки доказів, виявлення їх головних проблемних питань.
реферат [25,9 K], добавлен 21.01.2011Кримінально-процесуальні відносини під час збирання, перевірки і оцінки речових доказів. Види речових доказів, засоби їх отримання та умови процесуального оформлення. Вирішення питання про речові докази органами досудового розслідування і судом.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 05.05.2010Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування. Класифікація доказів та їх джерел. Показання свідків. Показання підозрюваного та обвинуваченого. Висновок експерта. Речові докази. Протокол.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 07.08.2007Поняття судових доказів, їх види, якісні характеристики (достовірність і достатність) та місце в процесі розгляду господарських спорів. Належність і допустимість доказів як умови процесу доказування. Забезпечення процесу джерелами доказової інформації.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 09.03.2015Тенденції та особливості міжнародно-правового регулювання відносин, що виникають між органами юстиції різних країн при наданні правової допомоги у формі отримання доказів при вирішенні цивільних та комерційних справ, обтяжених іноземним елементом.
статья [20,2 K], добавлен 20.08.2013Предмет доказування у цивільній справі. Особливості доказування презюмованих фактів. Класифікація доказів за підставами. Судові повістки та повідомлення про виклик у суд, як процесуальна гарантія захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі.
контрольная работа [15,7 K], добавлен 06.06.2016Поняття судового доказування та його етапи. Об'єкт пізнання в цивільному судочинстві. Докази і доказування в цивільному судочинстві як невід'ємна частина пізнання у справі. Поняття доказів в цивільному процесі. Співвідношення предмета та меж доказування.
реферат [14,4 K], добавлен 11.03.2010Юридична природа, сутність, значення та основні ознаки достатності доказів. Обсяг повноважень суб'єктів кримінального процесу щодо визначення достатності доказів. Особливості визначення достатності доказів на різних стадіях кримінального процесу.
автореферат [28,2 K], добавлен 11.04.2009Конституція України і законодавство про здійснення правосуддя в державі та Цивільне судочинство. Система новел інституту доказів і доказування в Цивільному процесі. Порівняльний аналіз Цивільно-процесуального кодексу стосовно доказів і доказування.
курсовая работа [60,6 K], добавлен 05.06.2009Виявлення та вилучення з місця події слідів та інших речових доказів. Складання протоколу місця події. Фіксація ходу і результатів огляду. Використання відеозапису при огляді місця події. Процес пошуку різних дрібних слідів та інших речових доказів.
реферат [29,8 K], добавлен 20.03.2015Законодавчі підходи до врегулювання відносин у сфері доказування між суб'єктами кримінального процесу на стороні обвинувачення та захисту. Пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України відповідної спрямованості.
статья [23,0 K], добавлен 17.08.2017Підвищення кваліфікації працівників юридичної служби. Претензія як форма досудової реалізації господарсько-правової відповідальності. Організація правової роботи в галузі охорони здоров`я. Поняття і види доказів. Характеристика засобів доказування.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 21.07.2011
