Дослідження правового статусу професійних спілок в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективні напрями

The article presents a thorough review of the existing home legal research papers into the status of trade unions. It establishes the main trends of the current legal research on trade union status and approaches to dealing with some issues connected with this subject. It is stated that in Ukraine comprehensive and in-depth studies on different aspects of activities of trade unions as subjects of labour law have been conducted, general theoretical principles, the role and place of trade unions in the process of the establishment of a social and law-bound state have been considered, and some aspects of the trade union status have been dealt with in the field of administrative and civil law science. However, it is emphasized that within the framework of administrative and civil law science it is difficult to conduct a comprehensive and in-depth study on the notion, content and issues connected with the exercise of the right to form and join trade unions, the peculiar features connected with the restriction on this right, constitutional issues relating to the formation, legalization and termination of the activities of trade unions as a peculiar type of non-governmental organizations, legal principles of the collaboration between the state and trade unions as one of the key elements of civil society, etc. The research into some problems must employ the research methodology of the constitutional law.

The analysis of the current research papers available in the field of home constitutional law shows that they emphasize the specific nature of a trade union as a non-governmental organization, however, they study the issues mentioned above from the perspective of general principles of the formation and activities of citizens' associations. In addition, the available constitutional and legal research papers focusing on trade union issues lack integrity.

The article outlines a number of issues that are poorly elaborated and require further exploration and reinterpretation, in particular: the notion, content and issues relating to the exercise of the right to form and join trade unions and the peculiar features connected with the restriction on this right; the peculiar features of the regulation of the activities of trade unions as one of the key elements of civil society; the peculiar features of the constitutional legal capacity of trade unions; the constitutional and legal principles of the termination of the activities of trade unions.

Key words: trade unions, right to form and join trade unions, legal status of trade unions, research into the legal status of trade unions, activities of trade unions.

Постановка проблеми

Конституція України [1] та Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» [2] визначають професійну спілку як добровільну неприбуткову громадську організацію, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Отже, професійна спілка є особливим видом громадської організації, основною метою якої є представництво й захист трудових та соціально-економічних прав та інтересів своїх членів.

Оскільки, окрім захисту та представництва прав працівників, професійні спілки виступають одним із ключових елементів громадянського суспільства і на різних історичних етапах відігравали провідну роль у суспільному житті окремих країн, то дослідження різних аспектів їх діяльності викликає інтерес у представників різних галузей вітчизняної науки: юридичної, політичної, історичної, соціологічної, економічної та науки державного управління. Задля визначення подальших напрямків дослідження правового статусу професійних спілок та підвищення їх ефективності варто здійснити загальну характеристику сучасних правових досліджень професійних спілок, узагальнити їх та окреслити основні методи й підходи до таких досліджень.

Метою статті є загальна характеристика сучасного стану правових досліджень статусу професійнихспілок та окреслення основних перспективних напрямків таких досліджень у межах науки конституційного права.

Стан дослідження

В Україні окремі аспекти правового статусу професійних спілок досліджувалися такими вченими, як: А.М. Білоус, Ю.В. Кириченко, В.Л. Костюк, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, О.І. Лисяк, М.В. Менджул, Я.В. Сімутіна, В.В. Соломінчук, О.А. Трюхан, Ф.А. Цесарський, Н.А. Циганчук, М.М. Чабаненко, Г.І. Чанишева, А.Ю. Шакірова, І.І. Шамшина, В.І. Щербина, Ю.М. Щотова тощо.

Виклад основного матеріалу

Передумовою для створення та діяльності професійних спілок виступає належна реалізація конституційного права на об'єднання у професійні спілки. Як відзначає Ф.А. Цесарський, право на об'єднання у професійні спілки є одним із найважливіших у цивілізованому суспільстві, а його реалізація є показником існування в ньому демократії [3, с. 27]. Окремі проблеми права на об'єднання у професійні спілки та аспекти його реалізації знайшли відображення в ряді наукових доробок вітчизняних вчених [3-16]. Так, А.Ю. Шакірова зауважує, що право на об'єднання у професійну спілку включає: право працівників без будь-якого на це дозволу державних органів і формальностей створювати за своїм власним вибором професійні спілки й приєднуватися до них за єдиної умови підпорядкування їхнім статутам; право утворювати федерації й конфедерації; право членів професійної спілки вільно обирати своїх представників, брати участь у регулюванні внутрішнього життя професійних спілок; право вільно, без втручання державної влади, здійснювати профспілкову діяльність [5, с. 35]. О.А. Трюхан відзначає, що право на об'єднання у професійні спілки передбачає право громадян України на основі вільного волевиявлення без будь- якого попереднього дозволу з боку держави створювати професійні спілки, вступати до них і виходити з них на умовах і в порядку, визначених їхніми статутами,право обирати своїх працівників для захисту інтересів членів професійної спілки, брати участь у внутрішньому житті організації та право вільно здійснювати профспілкову діяльність [8, с. 95]. На жаль, у більшості досліджень автори обмежуються наведенням форм реалізації конституційного права на об'єднання у професійні спілки і не заглиблюються у вивчення цих форм.

Безпосередній вплив на належну реалізацію конституційного права на об'єднання у професійні спілки мають передбачені чинним законодавством обмеження цього права. Проблематика обмежень права на об'єднання у професійні спілки отримала відображення в наукових доробках ряду вчених. Насамперед тут варто відзначити праці Ю.М. Щото- вої [9, с. 159-186; 17], в яких детально вивчалися обмеження права працівників вільно створювати професійні спілки і вступати до вже існуючих. Разом із тим, як вже відзначалося вище, створення професійних спілок та членство у професійних спілках, про обмеження якого йдеться у ст. 36 Конституції України, є лише однією з можливих форм реалізації цього права. Отже, ряд аспектів конституційного права на об'єднання у професійні спілки залишаються недостатньо розробленими і потребують подальших наукових розвідок, зокрема вивчення змісту цього права, його місця в системі конституційних прав та свобод людини і громадянина та дослідження обмежень у реалізації цього права в законодавстві та правозастосовчій практиці України та окремих країнах Європейського Союзу.

Важливе значення мають наукові дослідження правових засад створення, легалізації та припинення діяльності професійних спілок [3; 5; 9; 11; 12; 16; 18-34]. Порядок створення і легалізації професійних спілок має значну специфіку в порівнянні з іншими об'єднаннями, що проявляється як у вимогах до кола осіб, які мають право на створення професійних спілок, так і в процедурі набуття професійними спілками легального статусу. Як показує аналіз наведених досліджень, проблематика легалізації професійних спілок переважно вивчалася в контексті виникнення трудової правосуб'єктності професійних спілок (представниками науки трудового права [24-27; 29; 33]), або через призму загальних проблем легалізації об'єднань громадян (представниками науки конституційного та цивільного права [12, с. 81-104; 20; 30; 32]), або як різновид адміністративної процедури (представниками науки адміністративного права [5, с. 114-146; 11, с. 64-102]). Недосконалість та суперечливість чинних на сьогодні законодавчих положень, які регулюють процедуру легалізації професійних спілок, поруч із недостатньою теоретичною розробленістю цих проблем призводять до того, що у вітчизняній юридичній науці належним чином не розмежовуються такі поняття, як «реєстрація професійних спілок» та «легалізація професійних спілок», або ж реєстрація професійної спілки ототожнюється виключно з її реєстрацією як юридичної особи. Також не завжди належним чином розмежовується цивільна, трудова та конституційна правосуб'єктність професійних спілок, що, у свою чергу, призводить до проблем у розумінні моменту виникнення відповідного виду правосуб'єктності. Доволі часто висуваються твердження, що «суттєвою проблемою є встановлення моменту набуття професійною спілкою статусу юридичної особи - правосуб'єктності» [35], «при здійсненні державної реєстрації одночасно відбувається реєстрація організації як юридичної особи» [36] (тобто легалізація професійної спілки ототожнюється з набуттям нею статусу юридичної особи). Якщо цивільній, трудовій та адміністративній правосуб'єктності професійних спілок приділялася відповідна увага у наукових працях, то питання конституційної правосуб'єктності професійних спілок практично не досліджувалися. Хоча на проблематиці правового регулювання припинення діяльності професійних спілок і загострювали увагу окремі вчені-юристи, проте, як показують порівняльно-правові дослідження припинення діяльності професійних спілок [37], законодавство України, яке регулює ці питання, потребує вдосконалення і приведення до стандартів Європейського Союзу, що, у свою чергу, потребує відповідних наукових розроблень та обгрунтувань.

Варто зупинитися на аналізі досліджень функцій професійних спілок, під якими розуміються основні, головні напрямки, сторони їх діяльності щодо вирішення поставлених перед ними завдань, із наділенням певними правами [38, с. 9]. У юридичній науці висувається багато різноманітних підходів до визначення та окреслення функцій професійних спілок, наводяться аргументи на користь виділення тих чи інших функцій, обгрунтовуються позиції щодо означення провідних функцій (або функції) професійних спілок [3; 5; 9; 11; 16; 39-50]. Позиції щодо основних функцій суттєво різняться. Так, найбільш поширеним є підхід, за якого виділяються тільки дві функції професійних спілок: захисна та представницька. Під захисною функцією професійних спілок пропонується розуміти основну їх функцію, що «становить собою напрямок діяльності професійних спілок, спрямованої на захист трудових прав і законних інтересів працівників у сфері праці, охорону їх від порушень, попередження та усунення їх порушень, припинення дій, що їх порушують, відновлення порушених прав та законних інтересів працівників у сфері праці, а також притягнення до відповідальності їх порушників, яка здійснюється відповідно до законодавства на всіх етапах правового регулювання (правотворчості, правозастосування, охорони норм від порушень, поновлення трудових прав і притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні норм трудового права) як у правових, так і у непра- вових формах, що не заборонені законом» [47]. Представницька ж функція реалізується шляхом проведення профспілковою організацією колективних переговорів від імені та заради інтересів працівників [48].

При цьому ряд науковці дотримуються думки, що основною функцією професійних спілок є захисна, а представницька функція є допоміжною і створює належні передумови для реалізації захисної функції [51, с. 7]. Такий підхід пояснюється тим, що представництво та захист трудових та соціально-економічних прав і свобод визначається основною метою створення і діяльності професійних спілок як законодавством України, так і законодавством ряду країн-членів Європейського Союзу [2; 52-56]. Разом із тим професійні спілки відіграють особливу роль у процесі розбудови соціально-правової держави, яка полягає в налагодженні зв'язку суспільства і держави, зокрема шляхом участі професійних спілок у процесі розроблення та прийняття нормативно- правових актів, здійснення громадського контролю за діяльністю суб'єктів владних повноважень, надання правової допомоги, представництва інтересів громадян, правоосвітньої роботи, виконання ролі регулятора суспільних конфліктів [16, с. 23]. Тому доцільність зведення окреслених вище (а також ряду інших) напрямків та сторін діяльності професійної спілки тільки до захисної та представницької функції викликає сумніви. Із цим погоджується значна частина вчених-юристів, які поруч із представницькоюта захисною виділяють ряд інших функцій професійних спілок: організаційно-виробничу, контрольну, соціально-економічну, культурно-виховну, консультативну, виховну, нормативну тощо [38, с. 9; 48; 57, с. 5; 58] (так звані «функції другого рівня» [48]). Хоча науковці, які виокремлюють ці функції професійних спілок, однаково основну увагу приділяють вивченню саме захисної та представницької функції. Отже, функції професійних спілок, що наразі відносяться до «функцій другого рівня», потребують подальшого вивчення, і більшою мірою це стосується функцій, що випливають з особливої ролі професійних спілок у побудові громадянського суспільства. Звичайно, що окреслені та проаналізовані вище напрямки дослідження правового статусу професійних спілок, хоча й являються, на нашу думку, найбільш важливими та фундаментальними, охоплюють далеко не всі проблемні аспекти дослідження цього явища.

Висновки

Проблемам правового статусу професійних спілок в Україні приділялося багато уваги представниками науки трудового права, цивільного права, адміністративного права, теорії та історія держави і права, разом із тим назвати проблематику правового статусу професійних спілок усебічно дослідженою не можна. Наразі доволі глибоко та всебічно вивчені різні аспекти діяльності професійних спілок як суб'єктів трудового права, досліджувалися загальнотеоретичні засади ролі і місця професійних спілок у процесі розбудови соціально-правової держави, також окремі аспекти статусу професійних спілок вивчалися в межах науки адміністративного та цивільного права. Проте в межах цих правових наук складно повно та всебічно дослідити поняття, зміст та проблеми реалізації конституційного права на об'єднання у професійні спілки, особливості обмеження цього права, конституційно-правові проблеми створення, легалізації та припинення діяльності професійних спілок як особливого виду громадської організації, правові засади взаємовідносин держави та професійних спілок як одного з базових елементів громадянського суспільства тощо. Дослідження окреслених проблем повинно базуватися на використанні методології саме конституційного права. У той же час спостерігається певне ігнорування проблем правого статусу професійних спілок із боку представників науки конституційного права. Як показує аналіз сучасних наукових доробок вітчизняного конституційного права, хоча в них і вказується на специфіку такої громадської організації, як професійні спілки, проте вивчення зазначених проблем зазвичай здійснюється через призму загальних засад створення та діяльності об'єднань громадян, а існуючим конституційно-правовим дослідженням, що присвячені безпосередньо проблемам професійних спілок, бракує комплексності.

Можна окреслити ряд положень, які є недостатньо розробленими і потребують подальшого вивчення та переосмислення, зокрема:

- поняття, зміст та проблеми реалізації конституційного права на об'єднання у професійні спілки, особливості обмеження цього права;

- особливості конституційно-правового регулювання діяльності професійних спілок як одного з базових елементів громадянського суспільства;

- особливості конституційної правосуб'єктності професійних спілок;

- конституційно-правові засади припинення діяльності професійних спілок.

Також закріплення в Конституції' України положення про незворотність європейського та євроатлантичного курсу України зумовлює необхідність активізації порівняльно-правових досліджень статусу професійних спілок в Україні та країнах Європейського Союзу.

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0% В2%Ю1%80.