Становлення сервісної функції як виду адміністративних послуг у системі МВС України
Трансформація надання якісних адміністративних послуг у контексті формування та розвитку сучасної державної політики в сфері надання адміністративних послуг в Україні. Напрями вдосконалення законодавства в сфері надання адміністративних послуг.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.04.2021 |
| Размер файла | 45,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СТАНОВЛЕННЯ СЕРВІСНОЇ ФУНКЦІЇ ЯК ВИДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СИСТЕМІ МВС УКРАЇНИ
РИБІНСЬКА Анна Петрівна - здобувач
Державного науково-дослідного інституту
МВС України, старший науковий співробітник
секретаріату вченої ради
Анотація
адміністративний послуга державний політика
Стаття присвячена трансформації надання якісних адміністративних послуг у контексті формування та розвитку сучасної державної політики в сфері надання адміністративних послуг в Україні. Звертається увага на певні успіхи в сфері надання якісних адміністративних послуг. Відзначається, що, незважаючи на виконану роботу, якість адміністративних послуг, як і раніше, потребує підвищення. У зв'язку з цим розглядаються проблеми надання якісних адміністративних послуг та пропонуються шляхи вдосконалення законодавства в сфері надання адміністративних послуг.
Ключові слова: адміністративна послуга, якість, суб'єкт звернення, суб'єкт надання адміністративних послуг.
Annotation
Paper is devoted to the transformation of the provision of qualitative administrative services in the context of the formation and development of modern state policy in the field of rendering administrative services in Ukraine. Realization of this task is especially relevant for Ukraine at the present stage of its development, as the system of rendering administrative services is non-transparent, irrational and slow. A logical solution of this situation is the search of ways for an improvement of the quality of service, reducing and simplification of administrative barriers, bringing power closer to the person; provision of a maximum comfort when dealing with government agencies. The attention has been drawn to certain achievements in the field of rendering high- quality administrative services. At the same time, it is noted that despite the considerable amount of relevant studies, the quality of administrative services is still in need of an improvement.
The ways of an improvement of the legislation in the field of rendering administrative services are offered. In particular, the necessity of an introduction of administrative services standards is noted. When developing standards for a particular service, several requirements should be included that provide the necessary level of an accessibility and quality of the administrative service as a whole, as well as at each stage of its provision, including making an application for administrative service, its registration, waiting for the provi- sion of an administrative service, its reception, control over the quality of the administrative service.
In order to optimize the process of rendering quality administrative services, it is suggested to take a number of steps, in particular:
1) to eliminate the preconditions for the emergence of queues and insufficient counselling while the provision of administrative services; 2) to create conditions for the prevention of the facts requiring additional documents for the provision of administrative services from the subjects of circulation and independent approval of documents in other bodies of state and local authorities; 3) to improve the awareness of the population on the provision of administrative services; 4) to increase the number of days and hours for the reception; 5) to reduce terms for granting several administrative services; 6) to establish an effective interagency cooperation in rendering administrative services of different levels of government; 7) to solve the issue of the responsibility of entities rendering administrative services; 8) to create necessary conditions for the improvement of the qualification of officials in the field of rendering administrative services; 9) to eliminate the practice of opaque and often unreasonable payments.
Key words: administrative service, quality, subject of appeal, subject of provision of administrative services.
Постановка проблеми у загальному вигляді
З точки зору правового забезпечення, інститут адміністративних послуг в Україні регламентований законодавчо у положеннях профільного закону «Про адміністративні послуги», яким встановлено загальні засади та гарантії надання адміністративних послуг органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Однак, відповідний закон не містить положень, які б детально описували процедури надання адміністративних послуг, і це цілком логічно з огляду на специфіку діяльності та адміністративно-правового статусу, в першу чергу, органів виконавчої влади. Між тим, порядки надання адміністративних послуг та їх переліки затверджуються на відомчому рівні інформаційними та технологічними картками адміністративних послуг, що прямо випливає із положень профільного закону.
Аналізуючи ж положення профільного закону стосовно організаційного забезпечення, звернемо увагу на законодавчо-ви- значені способи надання адміністративних послуг, зокрема на діяльність центрів надання адміністративних послуг, що функціонують за принципом єдиного вікна як робочі органи або відокремлені структурні підрозділи органу публічної адміністрації. Другий спосіб передбачає застосування Єдиного державного веб-порталу адміністративних послуг у якості інформаційного веб-ресурсу, що інтегрується із офіційними веб-порталами адміністративних органів у частині використання електронних сервісів.
На сьогодні адміністративні послуги надають органи публічної адміністрації як і цивільного, так і правоохоронного спрямування. Серед правоохоронних органів, що надають адміністративні послуги, вагоме місце, враховуючи широкий спектр функцій та повноважень, посідають органи Національної поліції України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого координується Міністерством внутрішніх справ.
Аналіз останніх публікацій
Досить багато вчених приділяє увагу аналізу сутності адміністративних послуг, зокрема на думку М. Тернущака, адміністративній послузі характерні чотири ознаки: по-перше, надання адміністративної послуги здійснюється тільки за ініціативності суб'єкта звернення (фізичної та юридичної особи), при чому іншою стороною завжди виступає суб'єкт надання (з владними повноваженнями), який і приймає остаточне рішення; по-друге, надаючи адміністративні послуги суб'єкт надання (орган публічної адміністрації (посадові особи)) реалізовує свої владні повноваження та виконує владні функції; по-третє, тільки у законодавчому акті визначено право щодо отримання адміністративної послуги; четверте, остаточним документально-процесуальним рішенням, у якому задовольняється ініціатива суб'єкта звернення щодо отримання адміністративної послуги, є індивідуально-конкретний адміністративний акт [1].
Циганов загалом трактує адміністративну послугу у сфері правоохоронної діяльності як передбачену законом публічно- владну діяльність правоохоронного органу держави, здійснювану за заявою фізичної або юридичної особи щодо створення організаційних умов для реалізації її прав, свобод і законних інтересів та/або виконання покладених на неї законом обов'язків у правоохоронній сфері, шляхом прийняття та документального оформлення відповідного адміністративного акту, який має індивідуальне призначення та зовнішню сферу застосування. [2].
П. Голосніченко адміністративну послугу органів внутрішніх справ визначає як систему організаційних дій, які вчиняються органами публічної влади (у деяких випадках із застосуванням заходів примусу), врегульованих адміністративним правом, направлених на створення умов щодо задоволення прав, свобод, законних інтересів людини та громадянина або юридичної особи приватного права за їх заявою або з ініціативою органу публічної адміністрації [3].
Також цілком слушним виступатимуть пропозиції С. Шатрави та Л. Іванової щодо визначення адміністративної послуги органів внутрішніх справ. Так, С. Шатрава інтерпретує адміністративну послугу органів внутрішніх справ як результат публічно-владної діяльності органу чи підрозділу Міністерства внутрішніх справ, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо) [4]. Л. Іванова трактує адміністративну послугу в діяльності органів внутрішніх справ як систему здійснення органами чи підрозділами Міністерства внутрішніх справ комплексу різноманітних заходів правового та організаційного характеру, що забезпечують юридичне оформлення дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб за їх заявою [5].
Авторський колектив українських вчених очолюваний Куліковом В.А., адміністративну послугу органу поліції трактує як врегульовану нормами права діяльність органів Національної поліції щодо реалізації владних повноважень, шляхом забезпечення умов для реалізації суб'єктивних прав фізичної або юридичної особи за її зверненням. У той же час до адміністративних послуг, що надаються органами Національної поліції,Є вчені відносять: видачу дозволів на придбання і перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів, інших предметів, на які поширюється дозвільна система, і пов'язане з цим оформлення документів; видачу дозволів на відкриття та функціонування об'єктів дозвільної системи, що працюють з вибуховими матеріалами, піротехнічних майстерень та інших об'єктів; зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, на об'єктах дозвільної системи; видачу посвідчення водія на право керування транспортними засобами; реєстрацію, перереєстрацію колісних транспортних засобів з видачею свідоцтва про реєстрацію або його дубліката та номерних знаків; зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок; видачу свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; проведення балістичних досліджень на замовлення; проведення дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод; проведення дослідження обставин виникнення та розвитку пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки; підготовка і видача технічних умов на розміщення об'єкта дорожнього сервісу та малої архітектурної форми тощо [6].
Більше того, поліцейські послуги поряд з поліцейськими заходами являють собою одну з основних форм поліцейської діяльності. При цьому, з розвитком і втіленням у діяльність державних органів принципу верховенства права та непорушності основоположних прав і свобод людини, пріоритетним завданням поліції здебільшого стає виконання сервісних правоохоронних функцій, а не тільки здійснення превентивних, репресивних та каральних заходів [7].
Виходячи з викладеного, метою статті є дослідження трансформації надання якісних адміністративних послуг у контексті розбудови сервісної демократичної держави в Україні.
Виклад основного матеріалу дослідження
Поліцейськими послугами, на нашу думку, слід визнати послуги, які надаються органами Національної поліції України як основними суб'єктами поліцейської діяльності в нашій державі й спрямовані на виконання функцій, безпосередньо пов'язаних з охороною прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, забезпеченням публічної безпеки і порядку, а також попередженням та протидією злочинності. Такі послуги є публічними, оскільки мають високу соціальну значимість, суб'єктом їх надання є публічна влада й за якість їх надання ця влада несе відповідальність. Водночас, указані послуги є державними, оскільки згідно з чинним законодавством на сьогодні в Україні можлива лише державна поліцейська діяльність. Між тим, поліцейські послуги, як і інші правоохоронні послуги, завжди відносять до числа суспільних благ, виробництво яких є монополією держави.
Взагалі одним з перших документів державної політики в частині реформування сфери надання адміністративних послуг є схвалена Кабінетом Міністрів України в лютому 2006 р Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади [8]. Завданням цієї Концепції є визначення принципів та напрямів подальшого реформування діяльності органів виконавчої влади в сфері адміністративних послуг. Відповідно до даної Концепції для підвищення якості надання адміністративних послуг необхідно: максимально децентралізувати їх надання; забезпечити конкурентоспроможну оплату праці в адміністративних органах, сприяти виробленню у працівників мотивації для досягнення кінцевого результату, а не формального дотримання правил; розробити стандарти надання адміністративних послуг; запроваджувати сучасні форми надання адміністративних послуг, що дозволить організувати отримання всіх або найбільш поширених адміністративних послуг, які надаються на певному адміністративно-територіальному рівні, в одному приміщенні; здійснювати оплату послуг безпосередньо на місці. Підвищенню якості надання адміністративних послуг буде сприяти визначення критеріїв оцінки їх якості та стандартів надання. Оцінювання якості надання адміністративних послуг має здійснюватися на підставі таких критеріїв, як результативність, своєчасність, доступність, зручність, відкритість, повага до особистості, професіоналізм. Виходячи з цих критеріїв, встановлюються стандарти надання адміністративних послуг.
Для цілей вдосконалення системи процесу надання адміністративних послуг і підвищення якості самої послуги, Кабінетом Міністром України був також розроблений План заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади [9], у якому вказувалося на необхідність підготовки рекомендацій з розробки стандартів надання адміністративних послуг.
Першими кроками на шляху стандартизації та регламентації процесу надання адміністративний послуг стало прийняття Методичних рекомендацій з розробки стандартів надання адміністративних послуг від 12 липня 2007 року [10] і Тимчасового порядку надання адміністративних послуг від 17 липня 2009 року [11]. Так, у Розділі I Методичних рекомендацій було передбачено, що стандарт надання адміністративної послуги - це акт адміністративного органу, в якому визначаються вимоги щодо надання адміністративної послуги; в разі делегування повноважень з надання адміністративної послуги стандарт затверджується органом, який делегував такі повноваження [12]. Трохи інше визначення наводилося в п. 1 Тимчасового порядку, згідно з яким під стандартом адміністративної послуги розумівся акт, який видається суб'єктом відповідно до нормативно- правових актів, що визначають порядок надання адміністративної послуги та містить інформацію про адміністративну послугу і процедуру її надання, зокрема умови і відповідальних осіб [13]. Крім цього, в даному документі зазначалося, що при розробці стандартів окремої послуги слід включати в нього вимоги, що забезпечують необхідний рівень доступності і якості адміністративної послуги в цілому, а також на кожному етапі її надання, включаючи внесення запиту про надання адміністративної послуги, його оформлення і реєстрацію, очікування надання адміністративної послуги, її одержання, контроль за якістю адміністративної послуги. Незважаючи на те, що суб'єкти надання адміністративних послуг розробили стандарти надання таких послуг, однак Урядом України було прийнято рішення про скасування даних вимог оцінки якості адміністративних послуг.
Наступним кроком на шляху оптимізації процесів надання якісних адміністративних послуг стало прийняття довгоочікуваного Закону України «Про адміністративні послуги» [14]. У цьому Законі про поняття «якості» зазначено в ст. 7 «Вимоги щодо якості надання адміністративних послуг».
Так, суб'єкт надання адміністративних послуг може видавати організаційно-розпорядчі акти про встановлення власних вимог щодо якості надання адміністративних послуг (визначення кількості годин прийому, максимального часу очікування в черзі й інших параметрів оцінки якості надання адміністративних послуг). У разі якщо суб'єктом надання адміністративної послуги є посадова особа, вимоги щодо якості надання адміністративних послуг визначаються органом, якому підпорядковується.
Як бачимо, в ст. 7 Закону України «Про адміністративні послуги» мова йде про заохочення суб'єктів надання адміністративних послуг до постійного поліпшення якості надання адміністративних послуг. Виникає слушне питання, як можна управляти якістю адміністративних послуг, коли саме поняття в Законі не розкривається? Тому науково обґрунтованим і практично доцільним є формулювання і законодавчого закріплення єдиного адміністративно-правового поняття «якість адміністративної послуги».
Для реального впровадження стандартів адміністративних послуг у практичну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідно також вирішувати питання з підготовки нормативно-правової та методичної бази, створення і введення реєстрів адміністративних послуг, відпрацювання механізмів дистанційного надання послуг на основі сучасних інформаційних телекомунікаційних технологій, створення системи зворотного зв'язку зі споживачами адміністративних послуг.
Суттєвою новацією Закону України «Про адміністративні послуги» в частині надання якісних адміністративних послуг стало введення інформаційної та технологічної карток адміністративної послуги, які, за своєю суттю, замінили стандарти надання адміністративних послуг.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» інформаційна карта адміністративної послуги містить інформацію про: 1) суб'єкта надання адміністративної послуги та / або центр надання адміністративних послуг (найменування, місцезнаходження, режим роботи, телефон, адреса електронної пошти та вебсайту); 2) перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання, а в разі потреби - інформацію про умови чи право на отримання адміністративної послуги;- 3) платність або безоплатність адміністративної послуги, розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну адміністративну послугу; 4) термін надання адміністративної послуги; 5) результат надання адміністративної послуги; 6) можливі способи отримання відповіді (результату); 7) акти законодавства, що регулюють порядок і умови надання адміністративної послуги. Інформаційна карта адміністративної послуги розміщується суб'єктом надання адміністративних послуг на офіційному веб-сайті та в місці здійснення прийому суб'єктів звернень. Слід зазначити, що якісна інформаційна картка зменшує потреби в усних та інших персональних консультаціях, і є джерелом інформації як для споживачів послуг, так і для персоналу, який здійснює прийом відвідувачів.
Ще одним напрямком по підвищенню якості послуг є переведення їх надання в електронний варіант. Міжнародний досвід показує, що технології електронного управління сприяють поліпшенню ефективності і якості адміністративних послуг, зниження корупції, зниження адміністративного тягаря для громадян і бізнесу, а також посиленню демократії та конкурентоспроможності. Наприклад, у Канаді порахували, що вартість надання послуги при фізичному відвідуванні людиною офісу становить у середньому 28 доларів, а надання послуги через Інтернет коштує всього 15 центів [15]. В Україні існує Єдиний державний портал адміністративних послуг, однак він є неза- требуваним, оскільки: 1) немає можливості отримання адміністративної послуги через Інтернет; 2) не надаються консультації в режимі on-line; 3) відсутні найбільш популярні і затребувані адміністративні послуги. Тому вдосконалення нормативно-правової та нормативно-технічної бази, зокрема щодо надання адміністративних послуг в електронній формі, є пріоритетним науково-технічним напрямком розвитку нашої країни. Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року [16]. Автором цієї статті вносились пропозиції до проекту цього Закону і вони знайшли відображення в остаточному тексті Закону.
Закон «Про електронні довірчі послуги» вступив у дію 7 листопада 2018 року. Ним передбачається вільний обіг електронних довірчих послуг в Україні, забезпечення рівних можливостей для доступу до електронних довірчих послуг, у тому числі для осіб з обмеженими можливостями, а також забезпечення свободи договору у сфері електронних довірчих послуг. Крім того, передбачено функціонування таких механізмів як реєстрована електронна доставка, електронна ідентифікація, електронна печатка, електронний підпис та електронна позначка часу, що дозволить зекономити час, а отже, і ресурси представникам бізнесу. Також Закон забезпечує умови для надійної електронної автентифікації та ідентифікації; фіксує на законодавчому рівні засади державного контролю у сфері довірчих послуг; спрощує міжнародні операції онлайн-послуг.
Останнім часом досить ефективно себе зарекомендував проект «Таємний клієнт», у рамках якого громадяни можуть перевіряти роботу сервісних центів МВС. Також громадяни мають змогу впливати на хід розвитку реформи в напрямку сервісу. МВС має змогу отримувати незаангажовані відгуки як спеціально підготовлених перевіряючих, так і пересічних громадян, аби покращити якість надання послуг.
Таємним клієнтом зможе стати будь-яка людина під час візиту до сервісного центру МВС. Для цього необхідно детально ознайомитися з анкетою-відгуком та критеріями оцінки роботи сервісного центру МВС, відвідати сервісний центр МВС та отримати реальну послугу, заповнити та надіслати анкету-відгук. Клієнт також може надати інформацію щодо зручності навігації, дотримання інклюзивних умов, організації роботи сервісного центру МВС, доступності інформації на сайті та консультаційної підтримки у соціальних мережах. Під час свого візиту до сервісного центру громадянин може оцінити роботу адміністратора за інформаційною стійкою: адміністратора, який надав послугу; екзаменатора (у випадку складання іспиту на право керування транспортним засобом); фахівця Експертної служби МВС; спеціаліста кол-центру Головного сервісного центру МВС. Проект «Таємний клієнт» реалізовується за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні [17].
У результаті за процес надання сервісних, у тому числі адміністративних послуг, органами МВС переважно відповідальні сервісні центри МВС, такі як головний, регіональні та територіальні. Нормативно-правове забезпечення діяльності мережі сервісних центрів МВС, передусім, регламентовано у наказах МВС, якими затверджено «Положення про Головний сервісний центр МВС» та типове «Положення про територіальний сервісний центр МВС». У Положенні про Головний сервісний центр МВС врегульовано правовий статус головного, регіональних та територіальних сервісних центрів МВС, а саме: встановлено місце сервісних центрів у структурі органів МВС (міжрегіональний територіальний орган з надання сервісних послуг, територіальні органи МВС, структурні підрозділи територіального органу МВС), визначено основні завдання, перераховано функціональні, організаційні та керівні повноваження (начальника) ГСЦ МВС, а також тезово розкрито питання введення діловодства, фінансування, реорганізації та ліквідації [18].
Згідно з п. 1 та 21 ГСЦ МВС у структурі органів МВС виступає міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг та головним органом у системі територіальних органів МВС з надання сервісних послуг. Відповідно, ГСЦ МВС набув статусу юридичної особи публічного права (неприбутковою установою), що має всі необхідні атрибути, визначені законодавством про публічну службу, зокрема самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба
України і своїм найменуванням, інші печатки, штампи і бланки [19].
Висновки
Аналізуючи ключові завдання покладені саме на ГСЦ МВС, можемо констатувати, як і їх контрольну (моніторингову) спрямованість, пов'язану із додержанням суб'єктами, в тому числі господарювання вимог законодавства у сферах надання сервісних послуг МВС, так і організаційні, облікові (введення реєстру) складові.
Література
1. Тернущак М. М. Конфліктний адміністративний процес в Україні: монографія / М. М. Тернущак. Ужгород: Ґражда, 2016. 96 с.
2. Циганов О. Г. Адміністративні послуги у сфері правоохоронної діяльності України: дис.... докт. юрид. наук: 12.00.07. ДНДІ МВС. Київ, 2018. 587 с.
3. Голосніченко І. П. Публічні послуги, що надаються міліцією, їх класифікація та проблеми якості / І. П. Голосніченко,- Л. М. Черненко // Наука і правоохоронна. 2008. № 1. С. 124 - 131.
4. Шатрава С. О. Адміністративні послуги в діяльності органів внутрішніх справ в контексті системи управління якістю. матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Київ. 2009. С. 162-165.
5. Іванова Л. Ю. Адміністративна послуга як правова форма адміністративно- юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ. Адміністративне право і процес. 2013. № 1(3) С. 99-106.
6. Адміністративна діяльність Національної поліції: навчальний посібник для підготовки до іспиту / Калюк О.М., Константінов С.Ф., Куліков В.А. та ін. / за ред. Кулікова В.А. К.: «Освіта України», 2016. 230 с.
7. Бригінець О. О. Теоретико-правові основи дослідження проблем безпеки держави / О.О. Бригінець, А.В. Бригінець // Национальный юридический журнал: теория и практика. 2016. № 6 (22). С. 66-71.
8. Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади:
9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 року № 90-р Верховна Рада України. ЗаконодавствоУкраїни. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/90-р.
10. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 494 (втратило чинність). Верховна Рада України. ЗаконодавствоУкраїни. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/494-р.
11. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів надання адміністративних послуг: Наказ Міністерства економіки України від 12 липня 2007 року № 219 (втратив чинність). Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://zakon. nau.ua/doc/?code=v0219665-07.
12. Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 737 (втратила чинність). Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/737-2009-п.
13. Про затвердження Методичних Рекомендацій щодо розроблення стандартів надання адміністративних послуг: Наказ Міністерства економіки України від 12 липня 2007 року № 219 (втратив чинність). Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://zakon. nau.ua/doc/?code=v0219665-07.
14. Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 737 (втратила чинність). Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/737-2009-п.
15. Про адміністративні послуги: Закон України від 6 вересня 2012 року № 520 (редакція від 4.04.2018 р.). Верховна Рада України. Законодавство України. URL: za- kon.rada.gov.ua/go/5203-17.
16. Децентралізація послуг або Чому ЦНАП поки що не дієві? URL: http:// www.cdms.org.ua/index.php/uk/munici- pal-government-mn-ua/create-tsnap-mn- ua/512-2014-11-27-15-13-00.html?475c1c9d3 fc293d10369444f94f309 b9 = f781f7a7dc7a0e6 96a0749e27ba3c106.
17. Про електронні довірчі послуги: Закон України від 05.10.2017 р.- № 2155-VIII. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon. rada.gov.ua/go/2155-19.
18. Таємний клієнт сервісних центрів МВС. URL: https://hsc.gov.ua/guest/#rec56132126.
19. Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 576-92-п URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF.
20. Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2018 № 797-2007-п URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795- 2007-%D0%BF.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Адміністративні послуги як складова публічних послуг. Поняття адміністративних послуг. Реформування публічної адміністрації. Теорія публічних послуг. Ознаки надання адміністративних послуг. Шляхи вдосконалення процедури надання адміністративних послуг.
контрольная работа [29,3 K], добавлен 04.10.2016Дослідження проблемних аспектів правового забезпечення надання адміністративних послуг в електронній форм в Україні. Оцінка функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг, що є джерелом інформації про адміністративні послуги в Україні.
статья [20,8 K], добавлен 06.09.2017Адміністративні послуги як категорія адміністративного права. Формальні ознаки адміністративних послуг. Характеристика і перспективи розвитку законодавства. Аспекти оцінювання послуг. Недоліки та шляхи підвищення якості надання адміністративних послуг.
курсовая работа [40,7 K], добавлен 06.07.2011Аналіз сучасного стану правового регулювання адміністративних послуг в Україні, їх класифікація для приватних підприємств: за рівнем обов'язковості, за галузями господарства. Розвиток інституту адміністративних послуг як умова побудови правової держави.
статья [36,6 K], добавлен 15.08.2013Опис особливостей оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів публічної адміністрації з надання адміністративних послуг на стадії порушення та підготовки до судового розгляду адміністративної справи. Обґрунтовано доцільність правового регулювання.
статья [21,6 K], добавлен 11.09.2017Різні точки зору вчених на поняття, роль й місце державних управлінських послуг у механізмі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Міжнародний досвід та нормативно-правове регулювання адміністративних послуг, їх класифікація.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.07.2011Визначення цивільно-правових теоретичних засад, принципів і методів механізму реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг. Специфіка законодавства України у цій сфері, форми і види відповідальності за порушення, вдосконалення законодавства.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 24.01.2011Особливості законодавчого регулювання надання послуг у сфері освіти країн Європейського Союзу та інших країн Центральної Європи. Система законодавства про освіту країн СНД. Практика застосування правового регулювання сфери освіти у США та країн Азії.
дипломная работа [258,1 K], добавлен 08.08.2015Теоретичні засади дослідження свободи надання послуг у Європейському Союзі. Спільний ринок як мета Співтовариства. Аналіз регулювання якості послуг. Визначення кваліфікацій осіб, які надають послуги. Правове регулювання європейського ринку цінних паперів.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 12.02.2014Аналіз питання щодо місця договору Інтернет-провайдингу в системі договорів. Характеристика договору як непоіменованого договору, який за своєю типовою належністю є договором про надання послуг. Визначення місця договору серед договорів у сфері Інтернет.
статья [23,9 K], добавлен 11.08.2017Дослідження особливостей правових механізмів охорони та захисту майнових прав учасників договірних відносин у договорах, предметом яких є надання послуг. Особливості застосування механізму відшкодування спричиненої шкоди, завданої стороні договору.
статья [21,6 K], добавлен 17.08.2017Аналіз основних регіональних угод у Карибському регіоні, що стосуються регулювання діяльності з надання туристичних послуг, захисту прав споживачів і виробників туристичних послуг. Регулювання електронної комерції, пов'язаної з туристичною діяльністю.
статья [41,1 K], добавлен 11.09.2017Загальні положення про ліцензійне (дозвільне) провадження, правове регулювання господарської діяльності в галузі транспортних послуг. Особливості ліцензійного провадження у сфері автомобільних, залізничних, повітряних, річкових та морських перевезень.
контрольная работа [31,0 K], добавлен 08.01.2012Проблеми та сучасний стан регулювання договірних відносин в галузі охорони власності та громадян за сучасним законодавством України. Особливості укладання договору з надання охоронних послуг з компанією "Левіт". Організація охорони установ банків.
дипломная работа [406,7 K], добавлен 10.03.2013Визначення критеріїв надання правової охорони знаку для товарів та послуг. З’ясування правової природи знаку для товарів та послуг як об’єкта цивільно-правових відносин. Дослідження факторів, які спричиняють порушення права на знак для товарів та послуг.
дипломная работа [120,1 K], добавлен 08.05.2014Зміст договору доручення. Аналіз зобов'язань з надання послуг, цивільно-правових аспектів регулювання договірних відносин, що виникають між довірителем і повіреним. Поняття та види торгового (комерційного) представництва в країнах континентального права.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 22.08.2013Сутність, ознаки, види заходів процесуального примусу, їх характеристика. Предметна підсудність адміністративних справ. Компетенція адміністративних судів у вирішенні адміністративних справ. Вирішення ситуаційних завдань з адміністративного судочинства.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 21.01.2011Аналіз норм чинного законодавства. Обґрунтовано необхідність системного підходу до посилення адміністративних стягнень за правопорушення в галузі транспорту для захисту основних прав людини. Перспективи вдосконалення системи адміністративних стягнень.
статья [22,2 K], добавлен 11.09.2017Право на повагу зі сторони психолога та гуманне ставлення до споживачів. Право на відшкодування моральної та майнової шкоди у разі неналежного надання психотерапевтичних послуг і захист прав та законних інтересів громадянина. Юридичний захист пацієнтів.
статья [26,1 K], добавлен 11.09.2017Правові особливості і умови договору про надання послуг, згідно якого одна сторона зобов'язується за завданням другої надати послугу, що споживається в процесі здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 08.05.2011
