Особливості початкового етапу розслідування перешкоди законній професійній діяльності журналіста

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЗАКОННІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ

FEATURES OF THE INITIAL STAGE OF INVESTIGATION OF OBSTRUCTION OF THE LEGITIMATE PROFESSIONAL ACTIVITIES OF JOURNALISTS

Мацола А.А.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Заєць І.С.,

кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу організації науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ

Обґрунтовується практична значимість виділення початкового етапу розслідування перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, основним завданням якого є встановлення зв'язку події кримінального правопорушення з професійною діяльністю потерпілого журналіста. Із цією метою визначено типові слідчі ситуації, виокремлено найбільш оптимальні слідчі (розшукові) дії.

Ключові слова: засоби масової інформації, журналіст, законна професійна діяльність журналіста, типові слідчі ситуації, розслідування, слідчий, слідчі (розшукові) дії.

Обосновывается практическая значимость выделения начального этапа расследования воспрепятствования законной профессиональной деятельности журналистов, основной задачей которого является установление связи события преступления с профессиональной деятельностью потерпевшего журналиста. С этой целью определены типичные следственные ситуации, выделены наиболее оптимальные следственные (розыскные) действия.

Ключевые слова: средства массовой информации, журналист, законная профессиональная деятельность журналиста, типичные следственные ситуации, расследование, следователь, следственные (розыскные) действия.

розслідування злочин потерпілий журналіст

The practical significance of the selection of the initial stage of investigation of interference with the legitimate professional activity of journalists, the main task of which is to establish a connection of the criminal offense with the professional activities of the victim journalist, is substantiated. For this purpose, typical investigative situations have been identified, and the most optimal investigative (search) actions have been identified.

Key words: mass media, journalist, legitimate journalist's professional activity, typical investigative situations, investigation, investigator, investigators (wanted) actions.

Постановка наукової проблеми та її значення

Значимість свободи масової інформації в політичному і громадському житті нашої країни неможливо переоцінити. Поширюючи ті чи інші повідомлення та матеріали, засоби масової інформації (далі - ЗМІ) створюють певну громадську думку, формують погляди, настрої, а отже, і поведінку відомих особистостей, соціальних груп, а в кінцевому результаті - всього суспільства. ЗМІ стають основним джерелом, що формує уявлення людини про реалії навколишнього світу [1, с. 18], з їх допомогою здійснюється громадський контроль за діяльністю органів державної влади, формується громадська думка, інформується населення про події, як відбуваються як у країні, так і за кордоном.

Надане журналістам широке коло повноважень зі збору та розповсюдження інформації, з одного боку, законодавчо захищає права громадян і організацій цивільно-правовими способами, з іншого - робить журналіста об'єктом кримінально протиправних посягань, передбачених ст. 171 КК України [2, с. 195].

Щодо журналістів, які виконують повсякденні професійні обов'язки, нерідко вчиняються кримінальні правопорушення, оскільки вони, під час висвітлення різних актуальних тем, що зачіпають інтереси кримінальних структур, виступають із викривальними публікаціями за результатами журналістських розслідувань.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. Основні положення криміналістики, які стосуються особливостей початкового етапу розслідування злочинів, загалом досить докладно викладені в науковій літературі. Розробці рекомендацій щодо тактики проведення слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів залежно від типових слідчих ситуацій присвячені роботи таких вчених, як В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, В.М. Варцаба, В.К. Весельський, А.Ф. Волобуєв, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, М.П. Климчук, В.С. Кузьмічов, В.Г. Лукашевич, Д.Є. Лук'янчиков, М.А. Погорець- кий, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило, М.П. Яблоков та ін.

Водночас з'ясування потребують слідчі ситуації та розробка на їх основі алгоритмів пошуку відомостей про кримінальне правопорушення та злочинця, а також рекомендацій із проведення слідчих (розшуко- вих) дій та оперативно-розшукових заходів на початковому етапі розслідування кримінально караного перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Формулювання мети та завдань статті. Успішність розслідування будь-якого кримінального правопорушення, визначення основних напрямів і методів розслідування багато в чому залежить від слідчих ситуацій, що складаються на початковому етапі розслідування. Не є виключенням у цьому плані розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 171 КК України. У зв'язку з викладеним на перший план виходить з'ясування основних напрямів і методів розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Ключова мета початкового етапу розслідування полягає в отриманні достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення [3, с. 51]. Для початкового етапу розслідування вказаних кримінальних правопорушень характерним є вирішення початкового завдання, що полягає у встановленні зв'язку події кримінального правопорушення із законною професійною діяльністю потерпілого. Встановлення цього факту впливає на кваліфікацію вчиненого, а також на вибір оптимальних методів і засобів розслідування. Перевіряючи версію про зв'язок події кримінального правопорушення із законною професійною діяльністю журналіста, слідчий повинен дослідити і проаналізувати сліди професійної діяльності потерпілого, що відобразились у різних викривальних статтях, фото- і відеорепортажах та інших публікаціях.

Розкриваючи зміст можливих слідчих ситуацій у кримінальних провадженнях про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, слід зробити застереження, що типовість таких слідчих ситуацій є умовною. Конкретна слідча ситуація, як відомо, завжди виключно індивідуальна і типізувати її можна лише за одним елементом численних її компонентів. Вона характеризує певний стан кримінального провадження, вирішені і невирішені завдання, результати та труднощі розслідування, перспективу успішного встановлення обставин кримінального правопорушення [2, с. 196].

На наш погляд, з усіх компонентів, складових частин початкової слідчої ситуації найбільш значимим є розгляд саме її інформаційних і психологічних складових частин, що визначають повноту інформаційного забезпечення початкового етапу розслідування, а також його конфліктний, або навпаки, безконфліктний характер. При цьому, безумовно, важливо враховувати і процесуально-тактичні, і матеріальні, й організаційно-технічні компоненти. Однак вони є достатньо універсальними, оскільки за певних обставин однаково притаманні слідчим ситуаціям у розслідуванні більшості видів кримінальних правопорушень. Водночас саме інформаційний і частково психологічний компоненти слідчої ситуації впливають на специфіку, характер, обсяг і спрямування версій, висунутих на початковому етапі розслідування [2, с. 196].

Для початкового етапу розслідування за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів характерні, на наш погляд, такі ситуації:

1. Від журналіста (редакції) надійшли відомості про вчинене кримінальне правопорушення і про винну в ньому особу, однак ще не зрозуміло, чи дійсно мало місце перешкоджання і чи причетна до нього особа, вказана журналістом. Така ситуація може скластися за наступних обставин:

1) журналіст отримує від третіх осіб інформацію про суспільний резонанс, який викликала його публікація (репортаж), і про намір фігурантів відповідного матеріалу або осіб, що йому співчувають, чинити тиск на автора певним способом. Для попередження таких дій журналіст одразу звертається до правоохоронних органів за захистом своїх прав;

2) під час підготовки матеріалу до поширення - публікації або трансляції, редакції, журналісту або третім особам стає відомо, що хтось, можливо, спробує перешкоджати виходу у світ продукції засобу масової інформації, що містить відповідний матеріал. Такій переконаності може сприяти висловлювання особи, що володіє певними повноваженнями, про те, що він «не допустить» публікації інтерв'ю, «покарає» редакцію або особисто журналіста і т. ін.;

3) на ім'я головного редактора або співробітника редакції надходить анонімне повідомлення (в будь- якій з описаних форм) із вимогою направити свого співробітника (або прибути особисто) для висвітлення певної події або доручити йому збір матеріалу з певної теми, а потім опублікувати матеріал у певному обсязі та в певні терміни. При цьому вказуються і конкретні критерії, яким даний матеріал повинен відповідати. На адресу окремого журналіста можуть висловлюватися погрози різного характеру і змісту.

В описаних ситуаціях під час звернення до правоохоронних органів із заявою про перешкоджання слідчому необхідно враховувати певний суб'єктивний фактор, який дозволяє журналістам розцінювати будь-які висловлювання на свою адресу як «утиски свободи слова». У зв'язку із цим основна увага повинна бути спрямована на встановлення підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ст. 171 кК України.

Якщо заявник володіє точними даними про підозрюваного, слідчий повинен оперативно запросити і ретельно проаналізувати інформацію про нього з криміналістичних обліків. Доцільно за допомогою ОРЗ зібрати інформацію про діяльність цієї особи: рід її занять, рівень доходів, посадове становище і повноваження, а також про зв'язки зі злочинним світом.

Підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ст. 171 КК України може бути й запис (фонограма або відеоза- пис) інтерв'ю. Можлива й фіксація нападу на журналіста чи його помічника, якщо метою такого нападу є перешкоджання проведенню зйомки (звукозапису) інтерв'ю, репортажу або збору інформації про подію і т. ін. У цьому випадку невідкладно має бути проведено освідування або судово-медична експертиза з метою фіксації і процесуального оформлення ознак фізичного насильства, що було застосоване до журналіста (оператора, його асистента тощо).

В описаних вище випадках основний напрямок розслідування повинні складати дії, мета яких - встановлення самого факту перешкоджання, його конкретних обставин і причетності до нього певної особи (групи осіб). Першочерговим завданням є встановлення фактів, що становлять елементи складу злочину, передбаченого ст. 171 КК України, тобто встановлення підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наступна слідча ситуація характеризується встановленням факту перешкоджання, коли є конкретні ознаки примусу і відома особа, яка ці дії здійснює безпосередньо або за допомогою інших залучених нею осіб. Можливі такі комбінації обставин:

1) під час підготовки матеріалу (можливо, про протиправну діяльність особи) журналіст отримує погрози безпосередньо від об'єкта свого професійного інтересу. Розмову, що містить погрози або інші ознаки примусу, вдається зафіксувати на відео- або аудіоплівку, підозрюваного - сфотографувати; в розпорядженні слідчого передається записка (лист) або повідомлення електронної пошти, авторство якого можна встановити.

2) фігурант журналістської статті, об'єкт уваги редакції, особисто зустрічається з журналістом (редактором) або його близькими, загрожує їм, завдає побоїв, завдає тілесні ушкодження або загрожує їх життю. Крім того, з метою перешкоджання може бути вчинене й викрадення, наприклад, члена сім'ї журналіста (редактора). Такі ж дії можуть виконувати інші найняті ним особи, особа яких відома або встановлена вже на початковому етапі розслідування. При цьому всі обставини, що відбуваються, вказують на мету - бажання перешкодити журналісту поширити або змусити його поширити будь-які відомості. Відомості, у свою чергу, можуть як стосуватися протиправної діяльності особи, так і посягати на його конституційні права та законні інтереси;

3) в іншому випадку протиправні дії можуть здійснюватися іншими особами за їх власною ініціативою. Це можуть бути друзі, родичі того, про кого збирається матеріал або була опублікована стаття (показаний сюжет). При цьому сам фігурант публікації (телерепортажу) не давав таких вказівок і не знає про спроби «захистити» його ділову репутацію, честь і гідність чи допомогти уникнути відповідальності;

4) необхідно враховувати можливість провокації або інсценування (коли в провокації бере участь сам журналіст). Це особливо актуально в періоди політичної активності. Наприклад, в умовах недобросовісної передвиборної агітації дуже привабливою виглядає можливість скомпрометувати кандидата в депутати будь-якого представницького органу, в тому числі шляхом звинувачення у вчиненні кримінально протиправного діяння [2, с. 198].

У цих умовах основним напрямком розслідування буде виявлення винних осіб і доказування їх вини, а також встановлення безпосередніх причин вчинення кримінального правопорушення. Якщо в розпорядження слідчого надходить документальне підтвердження дій із примусу журналіста, необхідно негайно провести його дослідження, встановити всі можливі характеристики документа і автора листа (факсимільного повідомлення, повідомлення з електронної пошти і т. ін.) або фігуранта записаної на плівку розмови (в тому числі і по телефону). У разі успіху дослідження слідчий повинен дати оперативним підрозділам відповідні доручення щодо збору інформації про підозрюваного.

В інших слідчих ситуаціях може бути встановлено подію кримінального правопорушення з ознаками перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, але відсутніми (або майже відсутніми) відомостями про винну особу. Зокрема, це стосується випадків, коли погрози до журналіста надходять від аноніма, або тиск у певній формі здійснюється на рідних та близьких журналіста (редактора). У таких випадках анонімні вимоги можуть полягати і в опублікуванні спростування вже поширених відомостей. Крім того, погрожуючи, злочинці можуть вимагати опублікування в якості спростування вже готовий матеріал, який буде переданий ними самими.

У всіх перерахованих і аналогічних випадках першочерговими завданнями розслідування є: встановлення зв'язку між кримінально протиправними діями і журналістською діяльністю; виявлення слідів та ідентифікаційних ознак особи, підозрюваної у вчиненні перешкоджання. У подальшому, перевіряючи висунуті версії за допомогою передбачених КПК засобів, слідчий повинен спробувати виявити максимально можливу кількість даних, що характеризують злочинця і місце його знаходження, «просіяти» виявлених запідозрених осіб, встановити і за необхідності - затримати конкретного підозрюваного [4, с. 91].

З'ясувавши типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 171 КК України, доцільним вважаємо висвітлення особливостей проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

Огляд місця події. Зауважимо, що найчастіше огляд не проводиться на початковому етапі розслідування незаконного перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. На нашу думку, огляд місця події є необхідним, оскільки результати його проведення дають можливість перевірити правдивість показань потерпілого і підозрюваного, спростувати дані ними неправдиві відомості та встановити обставини, що підтверджують факт учиненого кримінального правопорушення.

Доцільно зазначити, що, характеризуючи початкові дії (розшукові) дії слідчого в певній слідчій ситуації, слід враховувати ту обставину, що традиційний огляд місця події в якості невідкладної слідчої (роз- шукової) дії тут часто непридатний. Водночас куди більш актуальними можуть бути: проведення обшуку; допит підозрюваного, потерпілого, свідків; призначення та проведення експертизи.

Допит потерпілого журналіста з метою встановлення зв'язку події кримінального правопорушення з його законною професійною діяльністю. Відомості, отримані в ході даного допиту, є свого роду ниткою, яка веде до злочинця. Насамперед, це можна пояснити тим, що потерпілі журналісти нерідко вступають у конфліктні ситуації з об'єктами свого журналістського інтересу, отримуючи від відомих їм осіб погрози, усвідомлюючи, який оприлюднений ними чи такий, що готується до публікації матеріал, міг стати причиною вчинення кримінального правопорушення щодо них. Тому слідчому особливу увагу необхідно приділити підготовці до допиту потерпілого. При цьому необхідно враховувати, що журналісти у процесі своєї діяльності, під час збору необхідних відомостей для матеріалу в деяких випадках порушують конституційні права громадян, правила журналістської етики, порядку пошуку, отримання і поширення інформації. Тому велику роль відіграє встановлення психологічного контакту з потерпілим і створення для допиту сприятливої обстановки, яка спонукає потерпілого до щирості і дачі правдивих показань у формі вільної розповіді, після закінчення якої можуть бути поставлені уточнюючі запитання. Це може сприяти отриманню інформації, важливої для розслідування, яку журналіст мав намір приховати. Під час допиту потерпілого необхідно приділити увагу віктимності його дій, а також важливо з'ясувати наявність раніше висловлюваних погроз щодо журналіста [5, с. 76].

Допит свідків, які володіють відомостями про кримінальне правопорушення. Найбільш інформативним, на нашу думку, є допит головного редактора редакції, де свою професійну діяльність здійснює потерпілий журналіст. У ході допиту важливо з'ясувати напрямки професійних інтересів потерпілого журналіста, зміст публікацій з уточненням піднятих журналістом проблем і зазначенням конкретних осіб і організацій. Крім того, необхідно вивчити особистісні якості потерпілого, можливі випадки порушення ним професійної, моральної етики, законності, рівень конфліктності і т. ін. З аналогічних питань необхідно допитати і колег потерпілого. Криміналістично важливу інформацію можуть дати родичі (друзі) - про погрози, що надходять із боку підозрюваних у зв'язку з професійною діяльністю потерпілого журналіста.

У ході допиту підозрюваного особливу увагу необхідно приділити з'ясуванню мотивів і цілей учиненого кримінального правопорушення (перешкодити законній професійній діяльності журналіста, уникнути відповідальності за вчинені протиправні діяння, помститися за виконану журналістом роботу тощо). У зв'язку із цим завдання допитів підозрюваних у досліджуваній категорії кримінальних проваджень буде полягати в установленні наміру, що має значення для кваліфікації кримінального правопорушення і визначення ступеня вини підозрюваного. Необхідно враховувати, що процес формування наміру здатний розтягуватись на тривалий час, коли в особи складаються стійкі неприязні відносини з журналістом, що публікує матеріали, які стосуються сфери діяльності підозрюваного або його особи. Певну специфіку мають випадки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, коли умисел виникає раптово і реалізується шляхом перевищення правомірності дій підозрюваного щодо захисту своєї честі і гідності.

Тактичні особливості допиту підозрюваного також часто визначаються соціальною належністю підозрюваного, займаною посадою, а також додатковими обставинами учиненого кримінального правопорушення. Крім цього, тактика допиту залежить від зваженої, продуманої позиції підозрюваного, спрямованої на заперечення або самого факту злочинного посягання, або своєї поінформованості про приналежність потерпілого до ЗМІ. При цьому нерідко підозрюваним чиняться різні види протидії здійсненню розслідування. Тому велике значення має попередня підготовка до проведення допитів підозрюваних і ретельне вивчення матеріалів кримінального провадження і особи підозрюваного.

Важливим у розслідуванні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 171 КК України, є призначення судово-медичної експертизи потерпілому з метою встановлення ступеня тяжкості шкоди його здоров'ю, а також традиційних експертиз за матеріальними об'єктами, вилученим під час огляду місця події: дактилоскопічних, трасологічних, балістичних експертиз. За наявності письмових погроз на адресу журналіста по телефону, електоронною поштою, в соціальних мережах для установлення авторства тексту, мотиву та ідентифікації особи, що надіслала повідомлення, необхідно призначати відповідну авторознавчу, судово-психологічну, фоноскопічну експертизу.

У переважній більшості випадків розслідування кримінальних правопорушень даної категорії одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, не дивлячись на його перевірочний характер, проводиться саме на початковому етапі. Це зумовлюється тим, що усунення важливих протиріч у показаннях раніше допитаних осіб сприятиме визначенню наміру вчиненого кримінального правопорушення, що знайде відображення в його кваліфікації і визначить тим самим склад кримінального правопорушення, що ляже в основу повідомлення про підозру. Після початкового допиту журналіст може продовжувати побоюватися за своє життя і здоров'я, приміром, приходячи до судження, що правосуддя не владне над підозрюваним високопосадовцем, і це може призвести до прийняття ним рішення про зміну правдивих показань на помилкові під час проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб. Із метою попередження таких випадків необхідною є попередня бесіда з потерпілим і переконання його в тому, що зібрані у кримінальному провадженні докази повною мірою підтверджують вину підозрюваного та є достатніми для притягнення його до кримінальної відповідальності, а проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб ще більше зміцнить позицію обвинувачення. При цьому під час проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії першому слово доцільно надати потерпілому журналісту.

Обшук у таких кримінальних провадженнях зазвичай проводиться як за місцем проживання або місцезнаходження підозрюваного (замовника, виконавця злочину), так і за місцем роботи потерпілого журналіста. Однак необхідно відзначити, що обшуки у кримінальних провадженнях даної категорії проводяться вкрай рідко. При цьому обшуки в підозрюваних, як правило, проводяться з метою вилучення вогнепальної зброї, іншої зброї, знарядь, використаних під час вчиненні кримінального правопорушення в якості зброї, інших предметів, що вказують на причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення. Слід зазначити, що основною метою проведення обшуку за місцем роботи потерпілого журналіста є виявлення листів і записок, що містять погрози або інформацію про наміри вчинити кримінальне правопорушення щодо нього, а також матеріалів, ще не опублікованих, але які містять інформацію про підозрювану особу. Крім того, дана слідча (розшукова) дія проводиться й у разі сумнівів у правдивості показань, даних потерпілим журналістом.

Виїмка матеріалів журналістської діяльності може бути здійснена як у межах обшуку, так і під час проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД), як негласне отримання зразків (ст. 274 КПК України), необхідних для порівняльного дослідження з метою перевірки законності здійснюваної професійної діяльності. Від своєчасності і повноти проведення виїмки необхідних матеріалів та їх огляду часто залежать правильна кваліфікація учиненого кримінального правопорушення і висунення обґрунтованих версій, що відносяться до злочинної події. Дану слідчу (розшукову) дію доцільно проводити після ретельного вивчення особи потерпілого і його професійної діяльності. При цьому статті журналістів, оприлюднені не в друкованих виданнях, а шляхом розміщення матеріалів на сайтах у мережі Інтернет, в електронних журналах, вважаємо, можна віднести до електронних носіїв інформації. Виїмка таких матеріалів проводиться шляхом копіювання необхідної інформації з електронних носіїв на інші електронні носії (флеш-карти, диски, накопичувачі). Огляд вилучених матеріалів дозволить встановити можливі мотиви кримінального правопорушення і визначити коло підозрюваних осіб.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України) можливе лише у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини за рішенням слідчого судді. Дана НСРД проводиться також за наявності підстав вважати, що телефонні переговори підозрюваного можуть мати значення для кримінального провадження. При цьому слід зазначити, що частіше здійснюється контроль і запис телефонних переговорів потерпілого за його згоди, коли шляхом телефонного зв'язку на нього чиниться психічне насильство, висловлюються різного роду погрози та образи, які надходять після вчинення кримінального правопорушення з метою залякування журналіста.

Вилучення одягу потерпілого та підозрюваного зі слідами кримінального правопорушення може бути здійснено, зокрема, під час слідчого огляду, обшуку. Такі дії слідчого особливо важливі, оскільки журналісти під час виконання своїх професійних обов'язків екіпірують одяг пізнавальною символікою своєї редакції: бейджами, нашивками з назвою редакції або посади журналіста, оператора, кореспондента та ін. Здійснення таких дій має особливе значення, коли підозрюваний заперечує свою обізнаність про належність потерпілого до ЗМІ.

У рамках проведення такої НСРД, як зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК України), може бути здійснена виїмка електронних слідів: текстових файлів, що містять погрози, залякування журналіста, надіслані йому за допомогою соціальних мереж, повідомлень SMS, MMS, WhatsApp, інших мобільних додатків. Із метою вилучення таких слідів правоохоронні органи забезпечені спеціальною високотехнологічною криміналістичною технікою, що дозволяє вилучити необхідною інформацію з пам'яті мобільних телефонів, електронних носіїв [6, с. 32].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, з урахуванням викладеного відзначимо, що важливим завданням початкового етапу розслідування перешкоджання законній професійній діяльності журналістів є установлення взаємозв'язку події кримінального правопорушення із законною професійною діяльністю потерпілого. Вирішення зазначеної проблеми досягається за допомогою якісного проведення комплексу слідчих (розшукових) дій, НСРД і оперативно-розшукових заходів. Конкретний їх комплекс, тактика проведення визначаються залежно від слідчої ситуації, що склалась на початковому етапі розслідування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Заєць І.С. Запобігання перешкоджанню законній професійній діяльності журналістів в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2014. 295 с.

2.Мацола А.А. Слідчі ситуації початкового етапу розслідування перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). № 2(33). 2014. Київ. 2014. С. 195--199.

3.Бєгалов Є.П. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Актуальні проблеми криміналістики та судової експертології: матер. міжвідом. наук.-практ. конф. (Київ, 22 листопада 2018 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2018. С. 49-52.

4.Мацола А.А. Розслідування перешкоджань законній професійній діяльності журналістів : дис. ... канд.. юрид. наук : 12.0.09. Київ. 2015. 222 с.

5.Мазунин Я.М., Бойко М.А. Особенности первоначального этапа расследования преступлений, совершенных в отношении журналистов в связи с их законной профессиональной деятельностью. Вестник Омской юридической академии. 2016. № 3(32). С. 75-80.

6.Скобелин С.Ю. Использование специальных знаний при работе с электронными следами. Рос. следователь. 2014. № 20. С. 31-33.

Размещено на Allbest.ru