Перспективні інструменти нагляду за лобістською діяльністю: профайлінг та OSINT

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективні інструменти нагляду за лобістською діяльністю: профайлінг та OSINT

Яровой Тихон Сергійович кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного адміністрування ПрАТ "ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом"

Анотація

З огляду на наявну у вітчизняній науці дискусію, стосовно доречності врегулювання лобістської діяльності, автором обґрунтовано пріоритетність впровадження жорсткого регулювання лобістської діяльності, шляхом створення відповідного контрольно-наглядового органу - Національної ради України з питань регулювання лобізму (НРУРЛ).

На основі розгляду наявних визначень профайлінгу, наданих зарубіжними та вітчизняними дослідниками, автор доходить до його сприйняття у контексті контролю та нагляду за лобістською діяльністю, як сукупності заходів щодо збору, аналізу та узагальнення інформації, стосовно психологічного портрету того чи іншого учасника лобістського процесу, що здійснюється представниками НРУРЛ у процесі реалізації нею своїх функцій. При цьому, особливу роль у рамках профайлінгової діяльності зокрема та інформаційно-аналітичної діяльності НРУРЛ в цілому, має відігравати OSINT.

Акцентовано на ролі профайлінгу в ефективності роботи НРУРЛ, з огляду на необхідність для фахівців цього органу розуміти мотиви людей, їх прагнення та інтереси, помічати прагнення приховати щось, спроби обману або маніпуляції, тобто вміти "читати співрозмовника". З опорою на попередні дослідження, автор наполягає на потребі активного використання учасниками НРУРЛ технологій OSINT, спрямованих як на відбір інформації щодо учасників лобістського процесу, так і на виявлення потенційних загроз національній безпеці, правам та інтересам громадян України.

Констатовано, що наявні та використовувані у розвинених країнах світу технології профайлінгу та OSINT, мають потенціал стати дієвими інструментами фахівців НРУРЛ, що дозволить з високим ступенем достовірності перевіряти діяльність лобістів та прогнозувати наслідки тих чи інших лобістських дій для національної безпеки нашої держави.

Окрему увагу присвячено питанню вибору корисних для підготовки фахівців НРУРЛ напрацювань у сфері профайлінгу. Наголошено на потребі подальших досліджень наявних у чинному законодавстві суперечностей, що можуть заважати створенню та діяльності НРУРЛ, а також можливостей використання профайлінгу і OSINT у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Ключові слова: лобізм, лобіювання, нагляд, комунікація, інформація, профайлінг, аналіз, визначення брехні, Національна рада України з питань регулювання лобізму, OSINT.

PROMISING TOOLS FOR MONITORING LOBBYING: PROFILING AND OSINT

Yarovoi Tykhon Serhiiovych Candidate of Science in Public Administration, Associate Professor in the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Managemen

Given the discussion in domestic science regarding the appropriateness of regulating lobbying, the author justified the priority of implementing strict regulation of lobbying, by creating an appropriate supervisory body - the National Council of Ukraine for Lobbying Regulation (NCLR).

Based on the existing definitions of profiling provided by foreign and domestic researchers, the author comes to its perception in the context of control and supervision of lobbying, as a set of measures to collect, analyze and summarize information about the psychological portrait of a participant in the lobbying process. representatives of NCLR in the process of realization of its functions. At the same time, OSINT should play a special role in the framework of profiling activities in particular and information and analytical activities of NCLR in general.

Emphasis is placed on the role of profiling in the effectiveness of NCLR, given the need for specialists of this body to understand people's motives, aspirations and interests, to notice the desire to hide something, attempts to deceive or manipulate, and be able to "read the interlocutor". Based on previous research, the author insists on the need for active use of OSINT technologies by NCLR participants, aimed both at selecting information about participants in the lobbying process and at identifying potential threats to national security, rights and interests of Ukrainian citizens.

It is stated that the profiling and OSINT technologies available and used in the developed countries of the world have the potential to become effective tools of NCLR specialists, which will allow to check the activities of lobbyists with a high degree of reliability and predict the consequences of lobbying actions for national security.

Particular attention is paid to the selection of useful for the training of specialists of the NCLR developments in the field of profiling. Emphasis is placed on the need for further research into the contradictions in the current legislation that may hinder the creation and operation of NCLR, as well as the possibility of using profiling and OSINT in the activities of public authorities and local governments.

Keywords: lobbying, lobbying, supervision, communication, information, profiling, analysis, lie detection, National Council of Ukraine for Lobbying Regulation, OSINT.

Система нагляду та контролю за лобістською діяльністю, на необхідності створення якої автор наполягає в численних наукових працях, потребуватиме дієвих інструментів для збору та аналізу інформації, як про учасників лобістського процесу, так і про загальний стан справ у економіці, безпековій, освітній, науковій, культурній сферах суспільного життя. На сьогодні вже існує чимало інструментів аналізу загроз, що використовуються в безпековій, розвідувальній, правоохоронній сферах. Серед таких, що набули популярності у розвинених країнах, можна згадати профайлінг та OSINT. При цьому профайлінг являє собою сукупність заходів щодо збору, аналізу та узагальнення інформації стосовно психологічного портрету тієї чи іншої особи. Натомість, діяльність по отриманню розвідувальної інформації з відкритих джерел (Open Source INTelligence, надалі - OSINT), є особливим інструментом роботи з інформацією, який спершопочатку дуже гарно проявив себе у військові розвідці, а згодом набув поширення у цивільній сфері.

Давно наявна потреба легалізації лобістської діяльності в Україні та її належного регулювання, обумовлює необхідність пошуку шляхів застосування профайлінгу, OSINT та інших інструментів збору і аналізу інформації, а також актуальність дослідження перспектив їх використання в рамках діяльності по контролю за лобізмом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика формування дієвої системи лобізму та її неодмінної складової - системи нагляду за лобістською діяльністю, неодноразово знаходила своє відображення у публікаціях вітчизняних науковців. Зокрема, їй присвячували свою увагу такі дослідники як О.В. Гросфельд, О.В. Дягілєв, Р.М. Мацкевич, І.П. Мігус, М.П. Недюха, В.Ф. Нестерович, А.М. Онупрієнко, О. Порфирович, Г.П. Ситник, В.В. Сумська, Є. Б. Тихомирова, В.Л. Федоренко та інші.

Підґрунтям для даного дослідження також стали окремі ідеї, напрацювання дослідників профайлінгу: П. Екмана, В.А. Лабунської, Р. Кларка, Б. де Пауло, О. Фрая, В. Фрізена, М. Цукермана, К. Шерера та ін.

Автор не оминув своєю увагою наукові публікації М. Дідковської-Бідюк, В. Євдокимова, В. Корольова, Р. Куйбіди, О. Тіхоненка, присвячені застосуванню профайлінгу в діяльності правоохоронних органів та навіть у державному управлінні.

Також у роботі враховано напрацювання вітчизняних дослідників збору інформації з відкритих джерел (ОБШТ), серед яких: К.В. Власов, О.Ю. Іохов, О.В. Минько, В.Т. Оленченко, Н.Ф. Ржевська, В.Д. Щербань та ряду інших Однак, дослідження ролі профайлінгу та ОБШТ, як інструментів нагляду за лобістською діяльністю у вітчизняній науці досі не проводилось, що й обумовлює актуальність дослідження

Метою статті є дослідження ролі профайлінгу та механізму отримання розвідувальної інформації з відкритих джерел (OSINT), як перспективних інструментів контролю та нагляду за лобістською діяльністю.

Виклад основного матеріалу. Легалізація лобізму в Україні, неодмінно породить необхідність визначення обмежень, окреслення рамок, покликаних врегулювати діяльність лобістів та утримати їх від дій, що відверто суперечать національним інтересам. Наразі існує два підходи до врегулювання лобізму - лібертаріанський та державницький. Апологети лібертаріанського пропагують безконтрольний лобізм, який має стримуватися виключно совістю його учасників, або ж самоврядними структурами, що звітують перед самими лобістами [1]. Натомість, прихильники державницького підходу (до яких належить і автор) наполягають на необхідності жорсткого регулювання лобістської діяльності у контексті її відповідності національним інтересам українського народу, правам та свободам громадян. Гострота дискусії підвищується з одного боку - європейськими прагненнями України, що почасти використовуються для обґрунтування будь-яких, характерних для тієї чи іншої країни-учасниці ЄС інституцій або підходів, з іншого - порушенням територіальної цілісності нашої держави, що обґрунтовує доречність розглядати будь -які нові інституції, в першу чергу - крізь призму національної безпеки.

Автор, у своїх попередніх дослідженнях, неодноразово наполягав на потребі не лише легалізації лобіювання в Україні, але й створення відповідного регулятора - наглядового органу, здатного запобігти загрозам національній безпеці, які можуть стати наслідком безконтрольної лобістської діяльності. Зокрема, ключове місце в розробленому автором законопроекті посідає Національна рада України з питань регулювання лобізму (далі - НРУРЛ), яка є конституційним, постійно діючим колегіальним центральним органом виконавчої влади, що здійснює свою діяльність з метою забезпечення національної безпеки їх інтересів України в процесі реєстрації та нагляду за лобістською діяльністю [2]. В ході подальшого опрацювання цієї ідеї було розроблено концептуальні підходи до централізованого регулювання лобізму в Україні.

Відповідно до запропонованої концепції, Національна рада має складатися з двадцяти чотирьох осіб. З них сім членів НРУРЛ призначаються Верховною Радою України, сім членів НРУРЛ призначаються Президентом України, десять членів НРУРЛ є докторами наук (2 - доктори юридичних наук, 2 - доктори наук з державного управління, 2 - доктори економічних наук, 2 - доктори технічних наук, 2 - доктори медичних наук), яких обирає з'їзд представників вищих навчальних закладів та наукових установ, що є профільними у відповідних науках [3]. Такий підхід дозволить збалансувати вплив гілок влади на діяльність НРУРЛ, а одночасно - забезпечити цей орган висококваліфікованими фахівцями з ключових галузей знань. Специфіка лобістської діяльності полягає в тому, що державно-управлінські рішення, нормативно-правові акти та інші результати діяльності лобістів, мають стратегічний характер. Для прогнозування наслідків цих процесів, виявлення загроз, які вони можуть містити, і необхідна наявність, у складі контрольного чи наглядового органу, фахівців з державного управління, права, економіки, технічних, медичних та інших експертів. Зазначену прогностичну та аналітичну функцію, в жодному разі не можна довіряти випадковим людям, пропонованим громадськими організаціями, або самими лобістами.

Оскільки в процесі внесення лобістів до реєстру та подальших перевірок їх діяльності, представники НРУРЛ будуть регулярно спілкуватися з лобістами, вкрай важливою є належна підготовка таких фахівців, у руслі розвитку навиків розпізнавання брехні, фіксації особливостей поведінки та емоційних реакцій співрозмовників, що і являє собою основну сутність профайлінгу. Особливо корисними для фахівців НРУРЛ будуть напрацювання таких дослідників профайлінгу як Пол Екман [4], Уолес Фрізер, Алан та Барбара Піз [5]. Саме прямий візуальний контакт із лобістом, з боку якісно підготовленого профайлера, дозволить сформувати попереднє враження про самого лобіста, тих, чиї інтереси він представляє, а також цілей, до яких він прагне у ході своїх дій. При цьому, в широкому значенні профайлінг, звісно ж, не зводиться до аналізу даних, отриманих безпосередньо в ході спілкування.

Відповідно до Кембриджського словника, "профайлінг - це: 1) це діяльність зі збору інформації про когось, особливо про злочинця, з метою дати йому характеристику; 2) діяльність зі збору важливих і корисних деталей про когось чи щось" [6]. Тобто, профайлінг може застосовуватися в процесі особистого спілкування, або опосередковано, шляхом вивчення інформації, щодо будь -якої людини. Таку позицію, зокрема, підтримує видатний дослідник профайлінгу Роджер Кларк, на думку якого, профайлінг - це техніка спостереження за даними, яка є поки що мало зрозумілою та мало задокументованою, але все частіше використовується як засіб генерування підозр чи перспективних загроз щодо значної кількості населення та передбачає аналіз певних характеристик, обґрунтованих минулим досвідом, з метою подальшого пошуку даних про осіб, що відповідають еталонному набору характеристик [7]. Більшість сучасних дослідників та управлінців профайлінг найчастіше розглядають у контексті попередженням протиправних дій для гарантування безпеки під час авіаперельотів [8]. Натомість, профайлінг у лобістській діяльності можна розглядати як окремий прояв профайлінгу, який є малодослідженим не лише в Україні, але й закордоном.

Таким чином, профайлінг, у контексті контролю та нагляду за лобістською діяльністю, являє собою сукупність заходів щодо збору, аналізу та узагальнення інформації стосовно психологічного портрету того чи іншого учасника лобістського процесу, що здійснюється представниками НРУРЛ у процесі реалізації нею своїх функцій. При цьому, профайлінг включає в себе як збір інформації у процесі особистого спілкування, так і аналіз інформації, отриманої з інших джерел. Особливу ж роль у рамках профайлінгової діяльності зокрема та інформаційно-аналітичної діяльності НРУРЛ в цілому, має відігравати ОБШТ.

Свого часу автор досліджував OSINT та пропонував розглядати його як таку форму роботи з розвідувальними даними, що включає їх пошук і відбір з публічних загальнодоступних джерел, подальшу класифікацію та аналіз інформації, з формуванням висновків, що надаються керівництву та можуть слугувати підставою для прийняття управлінських рішень [2, с. 204]. Доречність застосування OSINT у якості інструменту в контрольній та наглядовій діяльності НРУРЛ, обумовлена рядом специфічних переваг цього розвідувального методу.

Серед іншого, застосування системи OSINT цінне тим, що дозволяє раціоналізувати інші розвідувальні ресурси, використавши їх на пошук лише тієї інформації, яка не може бути знайдена у відкритих джерелах [9]. Тобто, застосування OSINT є доречним вже на перших етапах контролю за діяльністю суб'єктів лобіювання. Попередній збір та аналіз інформації про потенційного лобіста та його клієнтів, дозволить сформувати первинне уявлення про його відповідність вимогам до лобістів, які претендують на реєстрацію. Водночас, це дозволить визначити ключові моменти, що потребуватимуть більш глибокої перевірки в ході безпосередньо профайлінгових дій.

Комплексне застосування профайлінгу та OSINT працівниками НРУРЛ, дозволить вивести аналіз діяльності лобістів на рівень, достатній для попереднього виявлення загроз національній безпеці та їх локалізації.

Організація контролю за лобістською діяльністю, обумовлює як потребу формування відповідної системи контролю та нагляду, так і необхідність вибору та подальшого використання інструментарію, який забезпечуватиме дієвість такої системи. Особливість пропонованої нами Національної ради України з питань регулювання лобізму, полягає, у тому числі, у здатності застосування нею оригінальних підходів та рішень, спрямованих на реалізацію основної її функції - захисту прав та інтересів громадян України і національної безпеки нашої держави. В такому контексті перспективними видаються такі сучасні інструменти роботи з інформацією як профайлінг та ОБШТ.

Профайлінг у сфері контролю та нагляду за лобістською діяльністю являє собою сукупність заходів щодо збору, аналізу та узагальнення інформації стосовно психологічного портрету того чи іншого учасника лобістського процесу. При цьому, такий профайлінг включає в себе як збір інформації у процесі особистого спілкування, так і аналіз інформації, отриманої з інших джерел. профайлінг лобістський розвідувальний

1. Анастасія Зернова. Легітимізація лобізму в Україні, або чи далі залишатися з корупцією? 24 канал. 11 грудня 2017. URL: https://news.24tv.ua/ru/legitimatsiya_lobizmu_v_ukrayini_abo_chi_dali_zalishatisya_z_koruptsiyeyu_ n1320395

2. Яровой Т.С. OSINT, як перспективний інструмент контролю за лобістською діяльністю в контексті державної безпеки / Т.С. Яровой. // "Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління". - 2019. - С 201-209.

3. Правове регулювання лобіювання в Україні: проблеми та перспективи: матеріали круглого столу (Київ, 24 квіт. 2019р.) / [ред..кол.: Мищак І. М., Тєлькінєна Т. Е., Яровой Т.С.] Київ, "Видавництво Людмила". 2019. 104 с.

4. Екман П. Теорія брехні. Країна мрій, Київ. 2012. 320 с.

5. Аллан Пиз, Барбара Пиз. Язык телодвижений. Как читать мысли окружающих по их жестам. Эксмо, 2009 448 с. ISBN: 978-5-699-24409-6

6. Cambridge Dictionary. URL:https://dictionary.cambridge.org/us/diction-ary/english/profiling

7. Clark R. Profiling: A Hidden Challenge to the Regulation of Data Surveillance. Journal of Law and Information Science. 1993.

8. Дідковська-Бідюк М.В. Профайлінг як метод профілактики протиправних дій. ISSN 2519-4682. Uridicna psihologia. 2017. № 2 (21), с. 165-166.

9. NATO Open Source Intelligence Handbook, November 2001 [Електронний ресурс]. URL: http://www.oss.net/dynamaster/file_archive/030201/ca5fb66734f540fbb4f8f6ef759b258c/NATO%20 0SINT%20Handbook%20v1.2%20-%20Jan%202002.pdf

References:

1. Zernova, A. (2017). Lehitymizatsiia lobizmu v Ukraini, abo chy dali zalyshatysia z

koruptsiieiu? [Legitimization of lobbying in Ukraine, or whether to stay with corruption?]. news.24tv.ua. Retrieved from

https://news.24tv.ua/ru/legitimatsiya_lobizmu_v_ukrayini_abo_chi_dali_zalishatisya_z_koruptsiyeyu_ n1320395 [in Ukrainian].

2. Yarovoi, T.S. (2019). OSINT, yak perspektyvnyi instrument kontroliu za lobistskoiu diialnistiu v konteksti derzhavnoi bezpeky [OSINT, as a promising tool for controlling lobbying in the context of state security]. Ekspert: paradyhmy yurydychnykh nauk ta derzhavnoho upravlinnia - Expert: Paradigm of Law and Public Administration, 4(6), 201-209 [in Ukrainian].

3. Myshchak, I.M., Tielkiniena, T.E., Yarovoi, T.S. (Eds.). (2019). Pravove rehuliuvannia lobiiuvannia v Ukraini: problemy ta perspektyvy: materialy kruhloho stolu [Legal regulation of lobbying in Ukraine: problems and prospects: proceedingss of the round table]. Kyiv: "Vydavnytstvo Liudmyla" [in Ukrainian].

4. Ekman, P. (2012). Teoriia brekhni [Theory of lies]. Kyiv: Kraina mrii [in Ukrainian].

5. Pease, A., Pease, B. (2009). Yazyk telodvizheniy. Kak chitat mysli okruzhayushchikh po ikhzhestam [Body Language: How to Read Others' Thoughts by Their Gestures]. Moscow: Eksmo [in Russian].

6. Profiling. dictionary.cambridge.org. Retrieved from https://dictionary.cambridge.org/ dictionary/english/profiling [in English].

7. Clark, R. (1993). Profiling: A Hidden Challenge to the Regulation of Data Surveillance. Journal of Law and Information Science, 4. Retrieved from http://www.rogerclarke.com/DV/PaperProfiling.html [in English].

8. Didkovska-Bidiuk, M. V. (2017). Profailinh yak metod profilaktyky protypravnykh dii [Profiling as a method of prevention of illegal actions]. Ыridicna psihologiв, 2(21), 165-166 [in Ukrainian].

9. NATO Open Source Intelligence Handbook. (2001). www.oss.net. Retrieved from http://www.oss.net/dynamaster/file_archive/030201/ca5fb66734f540fbb4f8f6ef759b258c/NATO%20 OSINT%20Handbook%20v1.2%20-%20Jan%202002.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru