Принципи криміналізації порушення права на здобуття освіти
Дослідження принципу суспільної небезпеки, соціальної психології, відносної поширеності діяння, відповідності позитивних і негативних наслідків криміналізації, економії кримінальної репресії як принципів криміналізації порушення права на здобуття освіти.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.04.2021 |
| Размер файла | 28,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
2
ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА ОТРИМАННЯ ОСВІТИ
ЛОБАЧ Анатолій Миколайович - аспірант кафедри кримінального права та правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'яичука
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено принципи криміналізації порушення права на отримання освіти. Встановлено, що зазначеними принципами є: принцип суспільної небезпеки, принцип соціальної психології, принцип відносної розповсюдженості діяння, принцип відповідності позитивних і негативних наслідків криміналізації, принцип економії кримінальної репресії, принцип конституційної адекватності та доцільності криміналізації, принцип соціальної справедливості, принцип невідворотності відповідальності, принцип диференціації та індивідуалізації відповідальності за покарання.
Ключові слова: порушення, злочин, право, освіта, криміналізація, принцип.
суспільна небезпека криміналізація право освіта
SUMMARY
The article examines the principles of criminalization of violation of the right to education. It is established that these principles are: the principle of public danger (the establishment of the legality of the criminalization of the violation of the right to education); the principle of social psychology (characterizes the attitude of society to violations of the right to education, the formation of an understanding of the public danger of relevant criminal acts and the perception of the use of criminal punishment for their commission); the principle of the relative prevalence of the act (characterizes the degree of the prevalence of a criminal act in the country), the principle of correspondence of the positive and negative consequences of criminalization (taking into account the correspondence of the negative nature of the consequences of criminal prosecution for the perpetrators and the damage caused by unlawful actions), the principle of saving criminal repression (using the minimum necessary and effective penalties for the perpetrators of the acts provided for by Article 183 of the Criminal Code of Ukraine), the principle of constitutional adequacy and expediency of criminal-ization (complies with the direction of the criminal policy in defense of the fundamental rights and freedoms of a person and citizen, and is also characterized as the need to establish and assign adequate and reasonable criminal responsibility for committing a violation of the right to education), the principle of social justice (lawmaking and law enforcement should be aimed at striking a balance between social need, expediency and at the same time ATiM criminal liability for violation of citizens' right to education), the principle of inevita-bility of punishment (the definition of a particular sphere of non-parties to avoid responsibility, committed acts under Art. 183 of the Criminal Code of Ukraine), the principle of differentiation and individualization of responsibility for punishment (ensuring punishment at the law enforcement level, taking into account all mitigating and aggravating circumstances, as well as the identity of the perpetrator and his attitude to the offense of the right to education).
Key words: violation, crime, law, education, criminalization, principle.
Принципи криміналізації виступають своєрідною системою координат, що визначає засади, правила допустимості здійснення криміналізації при наявності для неї підстав. Тому дослідження за зазначеним напрямом завжди є актуальним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми порушення права на отримання освіти розглядалися в контексті дослідження інших злочинних посягань на виборчі, трудові та інші особисті права і свободи людини й громадянина в роботах П. П. Андрушка, Т. С. Батраченко, І. В. Берднік, Ю. І. Дем'яненко, І. О. Зін- ченко, Д. О. Колодіна, Д. Ю. Кондратова, Л.П. Медіної, М. О. Мягкова, С. Я. Лихової, В. І. Павликівського, В. М. Панькевича, В. П. Тихого, О. О. Семенюка та інших. У рамках дослідження питань кримінально-правової охорони особи в науці кримінального права незалежної України А. С. Залеська вивчала окремі питання кримінально-правової охорони права на освіту в Україні, а Є. С. Мнишенко стан та перспективи кримінально-правової політики у сфері права на отримання освіти в Україні.
Метою даної статі є встановлення кола та аналіз сутнісних характеристик принципів криміналізації порушення права на отримання освіти.
Щодо системи принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь, то у кримінально-правовій доктрині існує безліч підходів до її визначення. При тому, досить часто дослідники не приділяють достатньо уваги відмежуванню підстав від принципів, відносять до числа останніх супутні фактори, умови криміналізації, які не завжди можуть відповідати вимогам провідних її засад. У цьому аспекті вважаємо за доцільне погодитись із Д. О. Балобановою, яка зауважує, що, досліджуючи принципи криміналізації, які не мають кореспондуючих підстав, є сенс дотримуватись класифікації, запропонованої Г. А. Злобі- ним, яка включає системно-правові принципи криміналізації [2, с. 79]. Водночас зауважимо, що такі принципи Г. А. Злобін поділив на дві групи: 1) загальноправові системні принципи криміналізації, пов'язані з вимогою несуперечності системи норм кримінального та інших галузей права (принципи конституційної адекватності, міжнародно-правової необхідності та допустимості криміналізації й процесуальної здійсненності переслідування); 2) кримінально-правовими, обумовленими внутрішніми закономірностями системи чинного кримінального законодавства (принципи відсутності прогалин закону та ненадмірності заборони, визначеності і єдності термінології, повноти складу, економії репресії) [15, с. 210-240; 2, с. 78-79].
Як спеціальні принципи кримінально- правової політики П. Л. Фріс виділив такі:
1) принцип відповідності кримінально - правової політики іншим елементам політики у сфері боротьби зі злочинністю;
2) принцип врахування соціально-правової психології; 3) принцип економії репресії; 4) принцип доцільності; 5) принцип невідворотності відповідальності; 6) принцип диференціації та індивідуалізації відповідальності та покарання; 7) принцип соціальної справедливості [21, с. 53]. З таким підходом необхідно погодитись, адже саме ним охоплюються всі традиційні визнані аспекти спеціальних принципів, сприйнятних сучасною доктриною кримінального права. Натомість, деталізація загальних та спеціальних принципів на рівні криміналізації порушення у сфері права на отримання освіти демонструє потребу окремих уточнень, з урахуванням особливості сфери впливу.
Водночас, визнаючи слушність викладеної позиції, разом з тим маємо змогу висловити й деякі зауваження щодо запропонованої вченим системи принципів, зокрема принцип міжнародно-правової необхідності криміналізації навряд чи може розглядатися саме як принцип. Необхідність за визначенням є потребою, а не правилом, що вказує на доречність віднесення її до розряду підстав, а не принципів.
Принципи відсутності прогалин та повноти складу є тотожними за своїм значенням, адже забезпечення необхідної повноти ознак складу злочину означатиме і відсутність прогалин у кримінально-правовому регулюванні конкретного виду суспільних відносин. Звісно, повноту складу злочину можливо розглядати й деталізовано, виділяти в цій вимозі (правилі) такі складові, як законодавчий опис ознак потерпілого, суспільно небезпечного діяння, способу, знаряддя, суб'єкта злочину тощо. Втім, відсутність їх повного опису так чи інакше, але означатиме неповноту охоплення кримінально-правовою охороною відповідного кола суспільних відносин, тобто прогалину у правовому регулюванні. Тож, на нашу думку, у штучній диференціації принципів відсутності прогалин та повноти юридичного складу немає сенсу.
Таким чином, враховуючи думку вищезазначених вчених, розглянемо та уточнимо принципи криміналізації порушення права на отримання освіти, а саме:
1) принцип суспільної небезпеки - лише те діяння може бути правомірно криміналізоване, суспільна небезпека якого достатньо (з точки зору кримінального права) висока. Як уже було зазначено раніше, суспільна небезпека порушення права на отримання освіти обумовлена великим значенням освіти для людини сучасного суспільства. Освіта є обов'язковим атрибутом для можливості отримати роботу з належним рівнем оплати; обмеження осіб у рівному доступі до отримання освіти не тільки скорочує їх шанси на гідний рівень життя, але і знижує людський потенціал держави;
2) принцип соціальної психології. Цей принцип відіграє одну з головних ролей криміналізації й соціальним, і емоційним (психологічним) установкам населення території, де вона повинна застосовуватися.
Принцип урахування соціально-правової психології характеризує ставлення населення до порушень права на отримання освіти, формування розуміння суспільної небезпечності відповідних злочинних діянь і сприйняття населенням держави застосування кримінального покарання за їх вчинення. Як зазначає М. Р. Абілкаіров, вивчаючи феномен корупції, «корупція є породженням соціумі відносин, коли уособлення управлінських функцій у різних сферах породжує у посадової особи можливість розпоряджатися ресурсами, приймати рішення не в інтересах цього ж суспільства, а виходячи зі своїх корисно- егоїстичних мотивів» [1]. Наведений приклад повною мірою можна співвідносити із суспільною ситуацією у системі приховування від населенням статистичних даних, щодо вчинення порушень права на отримання освіти в Україні. Відтак соціально-правові настанови населення мають значний вплив на можливість реалізації права у відповідному соціумі. Як доводять результати соціологічного опитування, наявна готовність студентів і батьків учнів до захисту своїх порушених прав переважно стосовно порушення права на отримання освіти: 79% студентів і 88% батьків учнів загальноосвітніх шкіл готові обстоювати порушені права. Але відповідний досвід мають лише 27% та 19% респондентів [5]. Водночас зі 100% респондентів, які вважають, що марно протидіяти порушенням у сфері освіти, 39% зазначають, що через важкість перемогти систему порушень; 18% - через небажання налаштовувати проти себе керівництво; 18% - через побоювання потенційних репресивних заходів; 18% - через недовіру суду; 12% - через незнання, до кого звертатися по допомогу [5].
Особливий інтерес становить те, що переважна кількість опитаних респондентів винною у порушенні їхніх прав у сфері освіти вважають державу [5], а не окремих осіб, які вчиняють такі діяння. Це свідчить про те, що принцип урахування соціальної психології має діяти первинно в такому випадку, оскільки населення очікує відповідних політико-правових дій держави.
Відсутність же таких активних дій з боку держави породжує у населення зневіру і озлобленість стосовно влади, населення сприймає таку бездіяльність як ворожу, що утворює систему некараних порушень прав громадян.
Отже, очевидно, що додержання принципу врахування соціальної психології є необхідним під час криміналізації порушення у сфері права на отримання освіти в Україні;
3) принцип відносної розповсюдженості діяння - полягає в тому, що криміналізовані діяння мають бути більш-менш поширеними. У теорії кримінального права відзначається, що поширеність діяння - поняття відносне, кількісні показники якого можуть коливатися в залежності від багатьох факторів, і, в першу чергу, від виду злочину [18]. Підтвердженням поширеності порушень у сфері освіти можуть свідчити публікації в засобах масової інформації. Так, на підставі скарг учнів та їх батьків у різний час у центральних та місцевих друкованих засобах масової інформації були опубліковані матеріали щодо зловживання у сфері надання освітніх послуг [3; 4; 6; 13; 19]. За даними статистичних досліджень, серед прав учнів найчастіше порушується право на безкоштовну освіту: 84 % батьків зазначили, що мали досвід поширення платних послуг та вимагання благодійних внесків; 40 % розповіли, що від них незаконно вимагали оплату за навчання у державних і комунальних навчальних закладах [14]. Якщо ж виходити з того твердження, що поняття поширеності діяння є оціночним, можна говорити про те, що суспільний резонанс про існуючі у сфері освіти порушення свідчить про їх відносну поширеність;
4) принцип відповідності позитивних і негативних наслідків криміналізації - у випадку криміналізації тих чи інших діянь необхідно враховувати негативний характер наслідків кримінального переслідування для винних осіб і те, наскільки він відповідає шкоді, завданій суспільним відносинам.
Варто погодитись із В. І. Павликів- ським у тому, що якою б небезпечною не була та чи інша поведінка, її криміналіза- ція ніколи не може розглядатися як абсолютне благо, але завжди являє собою жертвування одними інтересами суспільства заради інших, більш значущих [16, с. 160]. Дійсно, встановлення кримінально-правової заборони, поруч із бажаними цілями й результатами, неодмінно тягне за собою шлейф соціально негативних наслідків, що проявляються як на особистіс- ному (стигматизація, послаблення або розрив соціально значущих зв'язків внаслідок застосування покарання, призонізація особистості тощо), так і на загальносоціально- му (наростання соціальної дезорганізації, відчуження, виключності із с соціально- динамічних структур частини населення, яке притягувалося до кримінальної відповідальності і т.п.) рівнях.
Оперування ж у кримінальній право- творчості принципом відповідності покликане забезпечити дотримання балансу соціально бажаних і небажаних, небезпечних наслідків запровадження кримінально-правової заборони, за яким останні є менш значними. Досліджуваний злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості. Віднесення ж досліджуваного злочину до категорії середньої тяжкості видається цілком виправданим з огляду на характер і ступінь його суспільної небезпечності. У сукупності з мінімальними показниками судової практики щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 183 КК України, дозволяє стверджувати, що негативні ефекти від застосування покарання будуть незначними та не пов'язаними із призонізацією (принаймні масовою) населення, їх соціально-психологічним відчуженням, дезорганізацією;
5) принцип економії кримінальної репресії - криміналізація порушення у сфері права на отримання освіти вимагає від держави зваженої оцінки необхідності визнання діянь, що посягають на право на отримання освіти, злочинами або карними проступками [8]. Такий принцип полягає в тому, що кримінально-правова політика повинна здійснюватись лише в оптимально необхідних межах, не допускаючи їх перевищення [9, с. 67; 11, с. 50].
Очевидно, що криміналізація порушення права на отримання освіти цей принцип має враховувати. Однак, виникає питання недопустимості «автоматичного» переведення складів злочинів, передбачених у ч. 1 та 2 ст. 183 КК України, до категорії кримінальних проступків, адже, як уже зазначалося, ці злочинні діяння в державі мають системний характер, і в конфлікт із цим принципом можуть вступати принципи соціальної психології та доцільності, які матимуть зворотній бік у окресленому випадку.
Так, на думку О. М. Литвака, кримінально-правова політика «стосується масових явищ, в даному разі сотень тисяч людей, які потрапили до тенет кримінальної юстиції» [10, с. 56], і тому принцип економії кримінальної репресії - запорука гуманності. Однак, коли злочинні діяння сотень тисяч винних завдали шкоди конституційним правам сотень тисяч або мільйонам громадян держави, на важелі кримінально-правової політики повинні ставитися інтереси більшості: винні мають бути покарані, а потерпілі - отримати сатисфакцію. А через необґрунтовану мінімізацію покарання осіб, винних у системних порушеннях, превентивна роль кримінально-правової протидії може нівелюватися [12, с. 77].
У свою чергу, як зазначає П. Л. Фріс, такий принцип реалізується у виборі правозастосувачем таких кримінально-правових засобів впливу на злочинця й застосування їх у такому обсязі, які з найменшими витратами можуть привести до найбільшого ефекту [20, с. 86], первинним для нього є досягнення саме ефекту цілей покарання, визначених у ч. 2 ст. 50 КК України: «Не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами [7].
Очевидно, що цей принцип повинен забезпечувати встановлення ефективного мінімального покарання за вчинення порушення права на отримання освіти, враховувати всі аспекти виваженого встановлення кримінальної відповідальності за вчинення діянь, передбачених ст. 183 КК України.
Принцип економії кримінальної репресії у сфері права на отримання освіти полягає у застосуванні мінімальної необхідної ефективної міри покарання щодо осіб, які вчинили діяння, передбачені ст. 183 КК України.
У процесі криміналізації досліджуваного суспільно небезпечного діяння принцип економії кримінальної репресії було дотримано не в повній мірі. Наявні конструктивні особливості юридичного складу порушення права на отримання освіти виявляють можливі прояви надмірності репресії, а в деяких випадках - відкривають шляхи для зловживання правом;
6) принцип конституційної адекватності та доцільності криміналізації - криміналізація тих чи інших діянь не повинна суперечити загальним тенденціям кримінальної політики держави. Даному принципу відповідає криміналізація порушення права на отримання освіти, оскільки захист права на отримання освіти відповідає спрямованості кримінальної політики на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина. На підтвердження цього можна навести ту обставину, що внесення до КК України статті 183, що передбачає відповідальність за порушення права на отримання освіти, була викликана саме необхідністю гарантування відповідного конституційного права, що прямо зазначалося, зокрема в п. 416 порівняльної таблиці проектів КК України до третього читання [17].
Принцип конституційної адекватності в процесі та результаті криміналізації суспільно небезпечного діяння означає:- а) забезпечення відповідності кримінально-правової заборони вимогам Основного закону щодо неможливості прийняття нормативно-правових актів, якими звужуються зміст та обсяг існуючих права і свобод (ч. 3 ст. 22 Конституції України); б) забезпечення спрямованості кримінально-правової заборони на створення необхідних та належних правових гарантій реалізації конституційних прав і свобод, виконання встановлених обов'язків. Зіставляючи таке розуміння аналізованого принципу з кримінально-правовою нормою, закріпленою в ст. 183 КК України, можна виявити, що в результаті криміналізації порушення права на отримання освіти звуження існуючих прав і свобод не відбувалося. Кри- міналізація зазначеного різновиду діянь забезпечило створення у вітчизняній правовій системі додаткових та необхідних механізмів кримінально-правового регулювання, націлених на забезпечення цілої низки конституційних принципів та норм.
Таким чином, криміналізація порушення прав на отримання освіти відповідає принципу конституційної адекватності. Кримінально-правова норма, закріплена в ст. 183 КК України, не звужує жодних існуючих прав і свобод. Вона доцільно вмонтована в систему правових гарантій особистих прав людини, а також рівності усіх об'єднань перед законом, їх незалежності від незаконного позбавлення права;
7) принцип соціальної справедливості. Його сутність полягає у тому, що «в законі встановлюються кримінально-правові заборони, які в негативній формі визначають обов'язкові для всіх правила поведінки і допустимі його межі» [20, с. 92]. Цей принцип апелює до принципів невідворотності кримінальної відповідальності, її доцільності та врахування соціально-правової психології.
Головна проблема додержання цього принципу полягає у досягненні балансу між визнанням її необхідності суспільством, її доцільністю, але під тягарем невідворотності її настання.
У сучасних умовах принцип соціальної справедливості кримінально-правової політики у сфері права на отримання освіти повинен розумітися як принцип право- творчої і правозастосовної діяльності щодо встановлення балансу між соціальною потребою, доцільністю і одночасно невідворотністю кримінальної відповідальності за порушення права громадян на отримання освіти;
8) принцип невідворотності відповідальності. У цілому в кримінально-правовій політиці у сфері права на отримання освіти він не відрізняється від аналогічного принципу в інших напрямах кримінально-правової політики. Його специфіка лише полягає у визначенні конкретної сфери недопустимості уникнення відповідальності особами, які вчинили відповідний злочин.
Таким чином, принцип невідворотності кримінальної відповідальності в кримінально-правовій політиці у сфері права на отримання освіти становить застосування встановленої законом відповідальності за вчинення винними особами діянь, що містять ознаки, передбачені ч. 1 та 2 ст. 183 КК України.
Сьогодні цей принцип кримінально- правової політики у сфері права на отримання освіти не дотримується, адже кримінальна відповідальність за вчинення діянь, передбачених ст. 183 КК України, переважно не настає, про що йтиметься у підрозділі дисертації, присвяченому ефективності такої політики;
9) принципу диференціації та індивідуалізації відповідальності за покарання, то, як зазначає П. Л. Фріс, «як немає двох абсолютно ідентичних злочинів, а також абсолютно тотожних їх виконавців, так і не повинно бути усередненого підходу до різних категорій злочинів і злочинців» [20, с. 91]. Влучність цього твердження без- спірна.
Однак у цьому випадку, зважаючи на об'єкт саме кримінально-правової політики у сфері права на отримання освіти, повинно йтися не про різні категорії злочинів, а саме про диференціацію злочинців, уникнення усередненого підходу до них.
Крім того, відносним контраргументом цитованого твердження є необхідність однакового застосування норм матеріального закону, порушення якого є підставою для перегляду судового рішення.
Специфіка цього принципу криміналізації порушення у сфері права на отримання освіти полягає у тому, що відповідна політика повинна забезпечувати на правозастосовчому рівні призначення покарання з урахуванням усіх пом'якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, а також особи винного та його ставлення до вчиненого порушення права на отримання освіти.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, для того щоб остаточно переконатися в обґрунтованості криміналізації порушення права на отримання освіти, необхідно встановити, чи відповідає криміналізація цього діяння принципам криміналізації. Принципами криміналізації, що виражають об'єктивну соціальну і політичну необхідність криміналізації такого, необхідно назвати:
- принцип суспільної небезпеки - встановлення правомірності криміналізації порушення права на отримання освіти;
- принцип соціальної психології - характеризує ставлення суспільства до порушень права на отримання освіти, формування розуміння суспільної небезпечності відповідних злочинних діянь та сприйняття застосування кримінального покарання за їх вчинення;
- принцип відносної розповсюдженості діяння - характеризує ступінь поширеності злочинного діяння в країні;
- принцип відповідності позитивних і негативних наслідків криміналізації - врахування відповідності негативного характеру наслідків кримінального переслідування для винних осіб шкоді, що завдана неправомірними діями;
- принцип економії кримінальної репресії - застосування мінімальної необхідної та ефективної міри покарання щодо осіб, які вчинили діяння, передбачені ст. 183 КК України;
- принцип конституційної адекватності та доцільності криміналізації - відповідає спрямованості кримінальної політики на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, а також характеризується як необхідність установлення та призначення адекватної та доцільної кримінальної відповідальності за вчинення порушення права на освіту;
- принцип соціальної справедливості - правотворча та правозастосовна діяльність повинна бути спрямована на встановлення балансу між соціальною потребою, доцільністю і одночасно невідворотністю кримінальної відповідальності за порушення права громадян на отримання освіти;
- принцип невідворотності відповідальності - визначення конкретної сфери недопустимості уникнення відповідальності особами, які вчинили діяння, передбачені ст. 183 КК України;
- принцип диференціації та індивідуалізації відповідальності за покарання - забезпечення на правозастосовчому рівні призначення покарання з урахуванням усіх пом'якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, а також особи винного та його ставлення до вчиненого порушення права на отримання освіти.
Викладені вище судження й аргументи на користь недотримання законодавцем низки принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь при встановленні кримінально-правової заборони, сформованої у ст. 183 КК України, дають підстави для висновку про необхідність удосконалення відповідної правової норми, що є неодмінною умовою підвищення ефективності кримінально-правового регулювання. Виконання ж цього завдання вимагає, передусім, дослідження ознак незаконної відмови у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності й незаконної вимоги оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах.
Література
1.Абилкаиров М. Р. Коррупция как социальное негативное явление. Официальный сайт Верховного суда Республики Казахстан иЯЬ: http://supcourt.kz/rus/ sudebnaya_sistema/nusd/sd4.html
2.Балобанова Д. О. Теорія криміналізації: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Одеса, 2007. 200 с.
3.Батьків у Луцьку змушують займатися благодійністю і «тероризують» дітей иЯЬ:http://www.volynpost.com/news/7631-batkiv-u-lucku-zmushuyut-zajmatysia- blagodijnistyu-i-teroryzuyut-ditej
4.Бут І. Необхідна благодійність або скільки коштує навчання у школі? иЯк:http://vestnik.in.ua/specproject/spozhyvach/7638-neobhdna-blagodynst-abo- sklki-koshtuye-navchannya-u-shkol.html
5.Держава порушує права учасників освітнього процесу, - опитування. Освіта. иа. иИХ: http://osvita.ua/school/news/36350/
6.За несплачені благодійні внески дітям не видавали підручники иЯК: http://www.volynpost.com/news/10687-za- nesplacheni-blagodijni-vnesky-ditiam-ne- vydavaly-pidruchnyky
7.Кримінальний кодекс України: Закон від 5 квіт. 2001 р. Верховна Рада України. URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
8.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квіт. 2012 р. Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/4651-17
9.Куц В. М., Гізімчук С. В., Єгоро- ва В. О. Кримінальна відповідальність за проведення дослідів над людиною : монографія. Харків: Юрайт, 2012. 304 с.
10.Литвак О. М. Держава і злочинність: монографія. Київ: Атіка, 2004. 304 с.
11.Митрофанов А. А. Основні напрями кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація: монографія. Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. 132 с.
12.Мнишенко Є. С. Кримінально- правова політика у сфері права на отримання освіти в Україні: дис...канд. юрид. наук: 12.00.08. Івано-Франківськ, 2014. 212 с.
13.Нікуліна А. Благодійні - значить добровільні? URL:http://www.rp.mk.ua/2012/01/blagodijni-%E2%80%93-znachit- dobrovilni/
14.Онищенко О. Дослідження: проблеми сфери освіти негативно впливають на реалізацію прав громадян. URL: http:// gazeta.dt.ua/EDUCATION/doslidzhennya- problemi-sferi-osviti-negativno-vplivayut-na- realizaciyu-prav-gromadyan-_.html
15.Основания уголовно-правового запрета / В. Н. Кудрявцев, П. С. Дагель, Г. А. Злобин, С. Г. Келина, Г. Л. Кригер, Т. И. Минаева, А. М. Яковлев. М.: Наука, 1982. 304 с.
16.Павликівський В. І. Кримінально-правове забезпечення свободи слова та професійної діяльності журналістів в Україні: монографія. Харків: Панов, 2016. 488 с.
17.Порівняльна таблиця проекту Кримінального кодексу України до третього читання від 4 квітня 2001 року. Офіційний інтернет-сайт Верховної Ради України. URL:http://static.rada.gov.ua/ osmir/tables/04_2001/TABL10290003.html
18.Робак В. А. Підстави криміна- лізації злочину, передбаченого ст. 310 Кримінального кодексу України. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Kyuv2009_3M3.pdf
19.Ухвала Апеляційного суду Волинської області у справі № 0311/6892/2012 від 22 листопада 2013 року иЯЬ: http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/35416908
20.Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України: дис... докт. юрид. наук. Івано-Франківськ, 2005. 381 с.
21.Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні і правові проблеми: монографія. Київ: Атіка, 2005. 332 с
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Соціальні та правові підстави криміналізації порушення у сфері господарської діяльності. Поняття комерційної або банківської таємниці. Механізм завдання суспільно небезпечної шкоди об'єкту кримінально-правової охорони. Розголошення комерційної таємниці.
курсовая работа [99,0 K], добавлен 07.10.2011Поняття і класифікація приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Структура і ознаки приводівдо порушення кримінальної справи. Порядок порушення кримінальної справи. Нагляд прокурора за законністю порушення справи.
реферат [28,6 K], добавлен 24.07.2007Сутність, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи. Керівна роль слідчого під час огляду місця події. Процесуальний порядок порушення або відмови у порушенні кримінальної справи. Прийом, реєстрація, розгляд і перевірка заяв про злочини.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 25.11.2011Ознаки протиправності діяння для порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності. Вчинення адміністративного правопорушення як підстава для настання адміністративної відповідальності. Порядок розгляду вини юридичної особи з об’єктивного боку.
реферат [26,1 K], добавлен 08.05.2011Приводи і підстави до порушення кримінальної справи, порядок та процедура оскарження постанов про порушення кримінальної справи. Кримінально-процесуальний статус особи, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, та проблеми його визначення.
реферат [22,5 K], добавлен 16.04.2010Поняття основних історичних типів права. Загальнолюдські принципи права: теоретичні аспекти. Класифікація правових принципів, їх роль у нормотворчій та правозастосовчій діяльності держави. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 10.05.2012Соціально-правова обумовленість криміналізації діяння (дії чи бездіяльності) вбивства через необережність. Кримінально-правова характеристика складу злочину. Покарання за вбивство через необережність відповідно до кримінального законодавства України.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 24.10.2014Здійснення комплексного аналізу проблем касаційного оскарження порушення права на захист засудженого. Призначення касаційного провадження у системі стадій кримінального процесу. Процесуальний порядок оскарження порушення права на захист засудженого.
диссертация [2,1 M], добавлен 23.03.2019Місце злочину в системі кримінального законодавства. Характеристика об’єкта, предмета злочинного посягання. Об’єктивна сторона злочину, поняття матеріальної шкоди. Застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 12.10.2015Поняття та сутність принципів адміністративного права. Система та значення принципів адміністративного права. Внутрішні принципи формування та функціонування адміністративного права України в сучасний період. Прийняття адміністративно-правових законів.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 06.09.2016Проблема визначення обов’язкових та факультативних ознак об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення щодо об’єкта права інтелектуальної власності. Типові порушення авторського права та суміжних прав, характеристика форм їх здійснення.
реферат [23,7 K], добавлен 09.05.2011Встановлення і розвиток принципу верховенства права. Верховенство права: поняття, основні ознаки. Правопорядок як результат втілення в життя верховенства права. Утвердження та реалізація принципу верховенства права на Україні на сучасному етапі.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 22.05.2012Завдання кримінального судочинства та проблема підвищення ефективності судочинства. Механізм захисту прав громадян у кримінальному судочинстві. Підстави та стадії порушення кримінальної справи у кримінальному процесі, можливість її судового оскарження.
реферат [20,9 K], добавлен 22.04.2011Загальна характеристика галузевих та внутрігалузевих принципів права соціального забезпечення. Зміст принципів пенсійного, допомогового та соціально-обслуговувального права. Змістовні і формальні галузеві принципи права соціального забезпечення.
курсовая работа [39,3 K], добавлен 12.08.2011Характеристика відповідальності за порушення норм аграрного законодавства в Україні. Майнова відповідальність, відшкодування збитків. Витратний метод визначення шкоди. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення аграрного права.
контрольная работа [38,8 K], добавлен 15.06.2016Загальні принципи права. Класифікація загальних принципів сучасного міжнародного права. Приклади застосування принципів в міжнародно-правотворчій діяльності міжнародних організацій. Регулювання співробітництва між державами. Статут Міжнародного суду.
реферат [19,5 K], добавлен 09.10.2013Проблема соціальної значущості освіти, державна освітня політика. Основоположний соціальний стандарт. Комплекс соціально-психологічних характеристик, який характеризує ставлення більшості українців до освіти. Забезпечення якісної освіти в Українi.
статья [40,6 K], добавлен 20.09.2010Співвідношення принципів фінансового права з конституційними фінансово-правовими положеннями. Поняття, класифікація і головні характеристики принципів фінансового права. Принципи фінансового права і розвиток правової системи України та суспільства.
магистерская работа [133,2 K], добавлен 10.08.2011Склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України - "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки", як підстава кримінальної відповідальності. Узагальнення пропозицій щодо необхідності вдосконалення даної кримінальної норми.
статья [29,5 K], добавлен 31.08.2017Аналіз норм, які встановлюють права та свободи громадян в Україні на зібрання та відповідальність за їх порушення, шляхи удосконалення законодавства у цій сфері. Удосконалення механізму реалізації права, невідворотність відповідальності за його порушення.
статья [20,9 K], добавлен 11.08.2017
