Особливості діяльності слідчого, дізнавача в умовах проведення операції об’єднаних сил

Аналіз зміни внесених до законодавства у зв’язку з початком проведення антитерористичної операції та подальшого проведення операції об’єднаних сил. Розгляд підслідності кримінальних правопорушень, вчинених в районі проведення антитерористичної операції.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.04.2021
Размер файла 27,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО, ДІЗНАВАЧА В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ

Сидорук Ігор Ігорович кандидат юридичних наук, декан факультету №2 ІПФПНП Львівського державного університету внутрішніх справ

Анотація

У науковій статті розглянуто особливості діяльності слідчого в умовах проведення операції об'єднаних сил. Проаналізовано зміни внесені до законодавства у зв'язку з початком проведення антитерористичної операції та подальшого проведення операції об'єднаних сил. Підкреслено важливість наукової розвідки, виникненням особливого режиму досудового розслідування в районі проведення операції об'єднаних сил, що розпочата як антитерористична операція на території України в квітні 2014 року триває й дотепер та проходить із великими людськими втратами. Досліджено превентивне затримання, як особливе право слідчого для відвернення терористичних загроз. Наголошено на безальтернативності під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у злочинах терористичної спрямованості.

Вивчено випадки неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею своїх повноважень та особливості передання таких відповідному прокурору. Виявлено особливості початку спеціального кримінального провадження до особи, яка перебуває у зоні проведення антитерористичної операції. Здійснено аналіз підслідності кримінальних правопорушень, вчинених в районі проведення антитерористичної операції. Встановлено основні проблеми своєчасності та одночасності, що виникають у слідчого під час доставлення до органу досудового розслідування осіб, що вчинили злочини, а також предметів і документів, що підтверджують вчинення даними особами кримінальних правопорушень.

Вивчено проведення огляду місця події та найефективніших методів його здійснення. Розглянуто та запропоновано вдосконалення процедури проведення негласних слідчих (розшукових) дій в зоні проведення антитерористичної операції. Узагальнено науковий матеріал, в якому описано труднощі, що виникають під час кримінального провадження в зоні проведення операції об'єднаних сил.

Ключові слова: досудове розслідування, кримінальне провадження, антитерористична операція, операція об'єднаних сил, превентивне затримання, спеціальне досудове розслідування.

Abstract

Sydoruk Ihor Ihorovych PhD, Dean of the Faculty №2 IPFPNP, Lviv State University of Internal Affairs

PECULIARITIES OF THE ACTIVITY OF THE INVESTIGATOR, EXPERT INTHE CONDITIONS OF THE JOINT FORCE OPERATION

The scientific article considers the peculiarities of the investigator's activity in the conditions of the joint forces operation. The changes made to the legislation in connection with the beginning of the anti-terrorist operation and the subsequent operation of the joint forces are analyzed. The importance of scientific intelligence and the emergence of a special pre-trial investigation regime in the area of the joint force operation, which was launched as an anti-terrorist operation on the territory of Ukraine in April 2014, continues and continues with great human losses. Preventive detention has been studied as a special right of an investigator to avert terrorist threats. Emphasis was placed on the lack of alternatives when choosing a measure of restraint in the form of detention in terrorist offenses. Cases of impossibility of performance by the investigating judge of the powers within the terms established by the law and features of transfer of such to the corresponding prosecutor are studied.

The peculiarities of the beginning of special criminal proceedings against a person who is in the area of the anti-terrorist operation have been revealed. The analysis of the investigation of criminal offenses committed in the area of the anti-terrorist operation was carried out. The main problems of timeliness and simultaneity that arise in the investigator during the delivery to the pre-trial investigation body of persons who have committed crimes, as well as objects and documents confirming the commission of criminal offenses by these persons. A review of the scene and the most effective methods of its implementation has been studied. The improvement of the procedure of covert investigative (search) actions in the area of the anti-terrorist operation is considered and proposed. The scientific material is summarized, which describes the difficulties that arise during criminal proceedings in the area of the joint forces operation.

Keywords: pre-trial investigation, criminal proceedings, anti-terrorist operation, joint force operation, preventive detention, special pre-trial investigation.

Постановка проблеми

У квітні 2014 року рішенням Ради національної безпеки і оборони України у східній частині держави, було розпочато проведення антитерористичної операції. Зазначене рішення було прийняте у відповідь на проросійські заворушення у частині міст Донецької і Луганської областей, зокрема. Початок антитерористичної операції в Україні став справжнім випробуванням для всієї правоохоронної системи незалежної України. З цього часу активно ведеться бойові дії для стримування та відсічі ворогів. Також слід відзначити численні зміни у законодавстві та наукові розроблення з цього приводу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичну основу дослідження становлять чинне законодавство та наукові висновки, що містяться у працях вчених, зокрема С.О.. Гусарова, О.В. Капліної, В.А. Карастельова, О.В. Лазукової, Г.К. Тетерятник та інших. Проте, на сьогоднішній день в Україні відсутні комплексні дослідження, що б висвітлювали б основні проблемні питання діяльності слідчого в умовах проведення антитерористичної операції, внаслідок того, що дана проблема є досить новою. Окремі нечисленні монографії та публікації викладені лише в плані постановки проблеми, що вимагає подальшого детального дослідження.

Метою статті є висвітлення основних положень суспільних відносин, що виникають у зв'язку з розслідуванням кримінальних правопорушень у районі проведення операції об'єднаних сил. Завданням наукової роботи є: виявлення та фіксування колізійних положень законодавства, що стосується особливого режиму досудового розслідування у районі проведення операції об'єднаних сил (далі - ООС) та встановлення основних проблем, що виникають під час діяльності слідчого, дізнавача в районі ООС.

Методологічною основою є комплексний підхід до аналізу окремих положень інституту досудового розслідування кримінальних правопорушень у районі проведення ООС, а також діалектичний метод наукового пізнання соціальних і правових явищ і процесів із застосуванням гносеологічного методу наукового пізнання.

Виклад основного матеріалу

Антитерористична операція (АТО) - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою [1].

Відповідними змінами до ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» антитерористична операція, що почалася в квітні 2014 року, змінилася операцією Об'єднаних сил (ООС), під час якої керівництво ЗСУ перейшло від СБУ до командувача Об'єднаних сил. Якщо АТО стримувало ворога, то мета ООС - звільнити територію України від російських окупаційних військ та захищати територіальну цілісність країни [2].

Відтак, операція Об'єднаних сил - комплекс військових і спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. Операція Об'єднаних сил, фактично, є переформатуванням АТО з введенням воєнного або надзвичайного стану, переданням управління від СБУ, яка формально керувала АТО, до Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. Початок операції об'єднаних сил -- з 14:00 30 квітня 2018 року [3].

Проведення в Україні таких масштабних та надважких АТО та ООС, якої ще не бачила сучасна Європа, кинуло виклик відданості справі, професіоналізму та витримці слідчих та дізнавачів, які здійснюють досудове розслідування кримінальних проваджень.

Проте, незважаючи на нововведення, законодавство в частині норм, що стосується порядку проведення досудового розслідування на такій території, у більшій мірі, залишається незмінним. Подекуди вживаються застарілі назви, тому перш за все, законодавцеві слід унормувати положення та приписи таких нормативних документів.

Першим чинником, який перешкоджав ефективному здійсненню досудового розслідування в районі проведення ООС було те, що у нормах законодавства, що передбачає порядок здійснення досудового розслідування вживається поняття АТО і слідчим, дізнавачам, прокурорам у зв'язку із змінами порядку ведення військової операції, відмовляли у наданні доступу до місця події тощо. Частково, відповідними змінами до ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 03.11.2020 року слідчим, дізнавачам та прокурорам надали доступ до зони проведення ООС, з метою проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на цих територіях. Так п. 3 ч. 1 ст. 8 зазначеного документу передбачається, що в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях забезпечується можливість здійснення уповноваженими особами органів досудового розслідування та прокуратури повноважень у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, вчинених в районі здійснення зазначених заходів, зокрема через обов'язковість допуску дізнавачів, слідчих і прокурорів до цього району, а також надання їм відповідного сприяння. Допуск дізнавачів, слідчих і прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях здійснюється в порядку, визначеному

Командувачем об'єднаних сил [4].

З метою унормування проблем, які виникли у зв'язку із початком проведення АТО та ООС на території нашої держави, до чинного законодавства було внесено зміни та доповнення, завдяки яким, спеціальні підрозділи та підрозділи особливого призначення, що безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, з метою виконання покладених на них завдань (у ситуаціях, пов'язаних із вчиненням або загрозою вчинення терористичного акту), отримали додаткові права та повноваження. Так, наприклад: проникати на захоплений терористами об'єкт; фізично затримувати терористів, а у випадках, коли їх дії реально загрожують життю та здоров'ю заручників, учасників операції або інших осіб, знешкоджувати терористів; випереджувати дії терористів, які можуть призвести до техногенно-небезпечних наслідків; звільняти заручників; забезпечувати зберігання речових доказів, документів, речей, цінностей; роззброювати та охороняти осіб, затриманих під час проведення антитерористичної операції; право здійснюватися превентивне затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк понад 72 години тощо [5].

Особливим правом відвернення терористичних загроз у районі проведення ООС відповідно до кримінального процесуального законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про боротьбу з тероризмом», на нашу думку, є право здійснюватися превентивне затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк понад 72 години. Причому максимальний строк превентивного затримання не може перевищувати 30 діб. Підставою для превентивного затримання є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою терористичної діяльності. Підставою для здійснення превентивного затримання є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою терористичної діяльності, у тому числі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260 - 263-1, 294, 348, 349, 377 - 379, 437 - 444 КК України. Про затримання особи уповноваженою службовою особою складається протокол у порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України. Залучення понятих для особистого обшуку здійснюється відповідно до норм КПК України. З метою ідентифікації затриманої особи обов'язково проводиться її фотографування, у тому числі за допомогою цифрової фотоапаратури, з обов'язковою прив'язкою до часу затримання будь-яким доступним способом, а також опис індивідуальних ознак її тілобудови і особливих прикмет із занесенням до протоколу затримання. Дактилоскопіювання та відеозйомка затриманої особи проводяться за можливості. Такий вид затримання здійснюється за вмотивованим рішенням начальника Головного управління (далі - ГУ) Служби безпеки України або начальника ГУ МВС України в АРК, у відповідній області, містах Києві та Севастополі за згодою прокурора та без ухвали слідчого судді, суду. Копія рішення про превентивне затримання особи, причетної до терористичної діяльності, на строк понад 72 години невідкладно надається затриманій особі, а також негайно направляється до слідчого судді, суду відповідної юрисдикції разом із клопотанням про обрання запобіжного заходу стосовно відповідної особи. Превентивне затримання особи не може продовжуватися після розгляду слідчим суддею, судом клопотання про обрання належного запобіжного заходу стосовно цієї особи [6].

Під час досудового розслідування чи судового розгляду злочинів терористичної спрямованості, позитивним є те, що відповідними змінами до КПК України від 04.06.2020 року, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України (п.4 ч. 4 ст. 183 КПК України).

У серпні 2014 року КПК України був доповнений новим розділом, яким закріплено особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції. Сутність цих доповнень полягає в тому, що на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 КПК, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України, повноваження виконує відповідний прокурор (ст. 615 КПК України).

Важливим питанням особливого режиму досудового розслідування у районі проведення ООС є підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на цій території. У разі виникнення спору про таку підслідність, така визначається Генеральним прокурором України. Матеріали досудового розслідування щодо злочинів, кримінальні провадження щодо яких знаходяться на стадії досудового слідства, у разі неможливості здійснювати досудове розслідування передаються органам досудового розслідування, визначеним Генеральним прокурором, протягом десяти робочих днів з дня визначення підслідності [7].

Іншим моментом, який заслуговує уваги є проведення спеціального кримінального провадження, у разі ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення ООС, та оголошення його у розшук [7]. Тобто, якщо відповідна особа, яка перебуває в зоні проведення ООС, не з'явиться на виклик уповноваженої особи або органу понад два рази без поважної причини - це є підставою для автоматичного початку щодо неї спеціального кримінального провадження. В той ж час, ч. 5 ст. 139 КПК України встановлює, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Ще однією актуальною проблемою під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та громадської безпеки, вчинених на території проведення ООС, є своєчасність та одночасність доставлення до органу досудового розслідування осіб, що їх вчинили, а також речових доказів, зокрема зброї, набоїв, вибухових пристроїв тощо. З цією метою, необхідно відпрацювати ефективний механізм найшвидшого та одночасного їх доставлення до відповідного органу досудового розслідування, а також комплектності та цілісності речових доказів, при одночасному суворому дотриманні вимог, передбачених КПК України, щодо їх допустимості.

Що стосується криміналістичних аспектів проведення окремих слідчих (розшукових) дій, то варто наголосити на проведенні огляду місця події. Відомо, що огляд місця події проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а тим більш в районні ООС, де обстановка постійно змінюється, тому є необхідність якнайшвидшої фіксації фактичних даних. Доцільно застосовувати фронтальний метод огляду (передбачає здійснення дослідження об'єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально) або зональний. Інколи такі методи називають «прочісуванням» території, коли слідчі спільно з оперативними працівниками шикуються в розгорнутий стрій і, рухаючись, обстежують відразу досить велику територію.

Спостерігаючи щоденну кризову ситуацію нашої держави, яка характеризується значним валом вчиненням кримінальних правопорушень у зоні проведення ООС. Також відбувається дестабілізування роботи правоохоронних органів у великих містах України, що наприклад відображається в анонімних дзвінках до правоохоронних органів в яких повідомляється про замінування певних будівель, станцій метро тощо. Тому, підтримуючи думку С.О. Гусарова [8], вважаємо, як позитивний крок, для вирішення вищенаведених проблем, процедуру проведення НСРД можна спростити, а саме, наприклад, в зоні ООС надати повну самостійність слідчому в проведені НСРД, але з моменту їх завершення всі результати мають бути надані для ознайомлення прокурору та негайно погодженні із слідчим суддею, який надасть дозвіл на використання таких у кримінальному провадженні, якщо слідчий суддя відмовить вся інформація повинна бути знищена.

Відтак, проблеми, які виникають перед слідчими та прокурорами під час проведення досудового розслідування виникають вже на першопочатковому етапі - під час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтак, вважаємо за доцільне приведення розділу КПК «Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції» у відповідність із його назвою та закріплення в ньому положень, які спростять слідчим процедуру досудового розслідування, усунуть зайвий формалізм, але разом з тим дозволять не порушувати під час досудового розслідування діюче законодавство, та не перетворити закон на беззаконня. Такі зміни можуть торкатися, зокрема, збільшення строків перевірки інформації, з якої стало відомо про вчинення злочину; збільшення строків досудового розслідування; спрощення процедури приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів та інших змін, які мають практичне значення.

Висновки

Таким чином, ми встановили, що слідчі уповноважені правом превентивного затримання для відвернення терористичних загроз у районі проведення антитерористичної операції. Також під час здійснення професійної діяльності слідчим виникають ряд особливостей:якщо відповідна особа, яка перебуває в зоні проведення антитерористичної операції, не з'явиться на виклик уповноваженої особи або органу понад два рази без поважної причини - це є підставою для автоматичного початку щодо неї спеціального кримінального провадження; наявні особливості взаємодії з прокурором, під час отримання дозволу на проведення НСРД; проблема своєчасності та одночасності доставлення до органу досудового розслідування осіб, що вчинили кримінальні правопорушення, а також предметів (зброї, бойових набоїв, вибухових пристроїв та речовин) і документів, що підтверджують вину; існує важливість найшвидшого вилучення (арешту) вказаних поштових відправлень (поштової кореспонденції), що у діючому кримінальному процесуальному законодавстві передбачено лише під час проведення НСРД, що дуже ускладнює процес розслідування; також існують проблеми, які виникають перед слідчими під час проведення досудового розслідування виникають вже на першопочатковому етапі - під час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тому, ми пропонуємо внести певні зміни до КПК України та ряду законодавчих актів щодо процедури розслідування кримінальних правопорушень, вчинених в районі проведення ООС, з урахуванням термінології щодо проведення ООС.

Література

1. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 року № 638-ІУ.

2. Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях: Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-УІІІ.

3. Операція об'єднаних сил. Вікіпедія. ЦКЬ: https://uk.wikipedia.org/wiki

4. Про внесення змін до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" щодо допуску дізнавачів, слідчих та прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях: Проект Закону України від 03.11.2020.

5. ХаречкоН.В.Застосуваннядеяких норм кримінального процесуального законодавства в умовах проведення АТО: проблеми та шляхи їх вирішення. Актуальні проблеми досудового розслідування: зб. тез доповідей IV Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 1 лип. 2015р.).К.:Нац. акад.внутр.справ,2015.- С.163-166.

6. Про затвердження Інструкції про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції: наказ МВС України, ГП України, СБ України від 26.08.2014.

7. Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції: Закон України від 12 серпня 2014 року № 1632-УІІ.

8. Гусаров С.О. Спрощення процедури НСРД до постановлення ухвали слідчого судді в умовах кризових ситуацій Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали постійно діючого наук.-практ. семінару, 17 жовт. 2014 р. Х.: Право, 2014. Вип. 6. С. 3638.

законодавство антитерористичний операція кримінальний

References

1. Zakon Ukrainy “Pro borotbu z teroryzmom”: vid 20 bereznia 2003 roku, № 638-IV [Law of Ukraine “On Combating Terrorism” from March 20 2003, № 638-IV]. zakon.rada.gov.ua..

2. Zakon Ukrainy “Pro osoblyvosti derzhavnoi polityky iz zabezpechennia derzhavnoho suverenitetu Ukrainy na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh”: vid 18 sichnia 2018 roku # 2268-VIII [Law of Ukraine “On the peculiarities of the state policy to ensure the state sovereignty of Ukraine in the temporarily occupied territories in Donetsk and Luhansk regions” from January 18,2018№2268-VIII]. zakon.rada.gov.ua.

3. Operatsiia obiednanykh syl [Joint Forces Operation]. uk.wikipedia.org..

4. Proekt Zakonu Ukrainy “Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy "Pro osoblyvosti derzhavnoi polityky iz zabezpechennia derzhavnoho suverenitetu Ukrainy na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh" shchodo dopusku diznavachiv, slidchykh ta prokuroriv do raionu zdiisnennia zakhodiv iz zabezpechennia natsionalnoi bezpeky i oborony, vidsichi i strymuvannia zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh”: vid 03.11.2020 [Draft Law of Ukraine “On amendments to the Law of Ukraine "On the specifics of state policy to ensure the state sovereignty of Ukraine in the temporarily occupied territories in Donetsk and Luhansk regions" on the admission of interrogators, investigators and prosecutors to the area of implementation of measures to ensure national security and defense, to repulse and contain the armed aggression of the Russian federations in Donetsk and Lugansk regions” from 03.11.2020].

5. Kharechko, N.V. (2015). Zastosuvannia deiakykh norm kryminalnoho protsesualnoho zakonodavstva v umovakh provedennia ATO: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia [Application of some norms of the criminal procedural legislation in the conditions of carrying out anti-terrorist operation: problems and ways of their decision]. Aktualni problemy dosudovoho - Current issues of pre-trial investigation: Proceedings of 4th All-Ukrainian scientific-practical conference. (pp. 163-166). Kyiv:Nats. akad. vnutr. sprav.

6. Nakaz MVS Ukrainy, HP Ukrainy, SB Ukrainy “Pro zatverdzhennia Instruktsii pro poriadok preventyvnoho zatrymannia u raioni provedennia antyterorystychnoi operatsii osib, prychetnykh do terorystychnoi diialnosti, ta osoblyvoho rezhymu dosudovoho rozsliduvannia v umovakh voiennoho, nadzvychainoho stanu abo u raioni provedennia antyterorystychnoi operatsii”: vid 26.08.2014 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, SOE of Ukraine “On approval of the Instruction on the procedure of preventive detention in the area of anti-terrorist operation of persons involved in terrorist activities and special regime of pre-trial investigation in martial law, state of emergency or in the area of anti-terrorist operation” from 26.08.2014]. zakon.rada.gov.ua.

7. Zakon Ukrainy “Pro zdiisnennia pravosuddia ta kryminalnoho provadzhennia u zviazku z provedenniam antyterorystychnoi operatsii”: vid 12 serpnia 2014 roku, № 1632-VII [Law of Ukraine “On the administration of justice and criminal proceedings in connection with the antiterrorist operation” from August 12 2014, № 1632-VII]. zakon.rada.gov.ua.

8. Husarov, S.O. (2014). Sproshchennia protsedury NSRD do postanovlennia ukhvaly slidchoho suddi v umovakh kryzovykh sytuatsii [Simplification of the NSDC procedure before the ruling of the investigating judge in crisis situations]. Dosudove rozsliduvannia: aktualni problemy ta shliakhy yikh vyrishennia - Pre-trial investigation: current problems and ways to solve them: Proceedings of permanent scientific practical seminar. (Vols. 6). (pp. 36-38). Kharkiv: Pravo.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.