Міжнародно-правове забезпечення інформатизації діяльності судів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет митної справи та фінансів

Міжнародно-правове забезпечення інформатизації діяльності судів

А.І. Приваліхіна

У статті здійснено аналіз міжнародних нормативно-правових актів, що регламентують інформатизацію діяльності судів. Здійснено спробу побудови моделі правового регулювання інформатизації діяльності судів, яка є сформованою на сучасному етапі в Україні, та виокремлено рівні правового забезпечення.

Ключові слова: суд, інформатизація, правове забезпечення, міжнародний нормативно- правовий акт, правове регулювання.

А. И. Привалихина. Международно-правовое обеспечение информатизации деятельности судов

В статье осуществлен анализ международных нормативно-правовых актов, регламентирующих информатизацию деятельности судов. Предпринята попытка построения модели правового регулирования информатизации деятельности судов, которая является сложившейся на современном этапе в Украине, и выделены уровни правового обеспечения.

Ключевые слова: суд, информатизация, правовое обеспечение, международный нормативно-правовой акт, правовое регулирование.

A. I. Privalikhina. International legal support for the informatization of courts

The article analyzes the international regulations governing the informatization of courts. An attempt was made to build a model of legal regulation of informatization of court activities, which is formed at the present stage in Ukraine and highlighted the levels of legal support. For a comprehensive analysis of legal regulation is necessary to study its components in their inseparable interaction, as a holistic system that provides the necessary efficiency set by society. It consists of certain links that are in interaction: each of them follows from the previous one. Therefore, legal regulation involves a systematic analysis, as well as the creation of a system of legal categories that reflects the multifaceted process of regulation. At this stage of development of the basics of legal regulation of information relations in the activities of courts, we consider it appropriate to develop a model of legal regulation of the use of information technology, appropriate diversity, which will correspond to the features and dynamics of regulated relations. Regulation of legal relations in the field of informatization in the courts is carried out at certain levels of legal regulation. The analysis of the hierarchical structure of the system of sources of the normative-legal base of informatization of the judicial system allowed to build the following levels of legal regulation in the field of informatization in the courts: the international level, which includes international acts that affect the legal regulation of relations in the field of informatization of courts; the constitutional level consists of the norms of the Basic Law of our state, which indirectly determine the basis for the next levels of legal regulation; the legislative level is a set of laws in the field of informatization of courts; the bylaw contains a significant number of acts issued on the basis of and to clarify the norms of the laws of Ukraine by specially authorized bodies; the local level is built by acts of judicial bodies, which are based on higher acts and extend their action within a particular court. Key words: court, informatization, legal support, international normative legal act, legal regulation.

Key words: court, informatization, legal support, international normative legal act, legal regulation.

Вступ

Мета статті. Дослідити питання правового забезпечення інформатизації діяльності судів на міжнародному рівні та побудувати модель правового регулювання, яка є сформованою на сучасному етапі.

Постановка проблеми. Правова регламентація суспільних відносин, що виникають у сфері інформатизації діяльності судів як в Україні, так і в зарубіжних країнах, є особливим формалізованим методом державної регламентації дій суб'єктів права з метою спрямування їх поведінки відповідно до інтересів громадян, суспільства та держави в цілому. Для комплексного аналізу правового регулювання є необхідним вивчення його складових у їх нерозривній взаємодії як цілісної системи, що забезпечує необхідну задану суспільством ефективність. Воно складається з певних ланок, що перебувають у взаємодії: кожна з них випливає з попередньої. Тому правове регулювання передбачає системний аналіз, а також створення системи юридичних категорій, що відображає багатогранний процес регулювання.

Для вирішення поставлених завдань щодо розвитку теоретичних основ правового регулювання застосування інформаційних технологій у судах вимагає не лише формування науково обґрунтованих понять у цій сфері, а й методологічних інструментів.

Так, досліджуючи питання правового забезпечення інформатизації діяльності судів України, спробуємо побудувати модель правового регулювання, яка є сформованою на сучасному етапі в Україні, та виокремити рівні правового забезпечення.

Виклад основного матеріалу

Розробка теоретичних моделей правового регулювання є однією з найскладніших науково-практичних проблем, що впливає як на правотворчу діяльність держави, так і на правозастосовну практику. Теоретично розробленої моделі правового регулювання інформатизації діяльності судів як такої в юридичній доктрині не існує.

На цьому етапі розвитку основ правового регулювання інформаційних відносин у діяльності судів вважаємо за доцільне розробку моделі правового регулювання застосування інформаційних технологій, відповідної різноманітності, що буде відповідати особливостям та динаміці регульованих відносин.

Така модель повинна враховувати динаміку розвитку суспільних відносин у сфері, що є предметом дослідження, оскільки вона покликана не тільки їх регулювати, а й мати для них значення певного орієнтира.

Побудову певної моделі визначають:

- комплексний аналіз нормативно-правової бази інформатизації судів;

- систематизація судової інформації, однакова технологія її юридичної обробки із забезпеченням відповідного правового режиму;

- комплексні стратегія і тактика поширення судової інформації, що оприлюднюється у судовому інформаційному просторі;

- проведення досліджень у галузі інформатизації судів;

- розвиток інформатизації судів через введення відповідних спеціальностей в освітній процес під час підготовки юристів, державних службовців у закладах вищої освіти.

Регулювання правовідносин у сфері інформатизації у судах здійснюється на певних рівнях правового регулювання. Аналіз ієрархічної структури системи джерел нормативно- правової бази інформатизації судової системи [1, с. 65] дозволив побудувати такі рівні правового регулювання у сфері інформатизації в судах:

- міжнародний рівень, до якого відносять міжнародні акти, які впливають на нормативно-правове регулювання відносин у сфері інформатизації діяльності судів;

- конституційний рівень становлять норми Основного Закону нашої держави, які опосередковано визначають підґрунтя для наступних рівнів правового регулювання;

- законодавчий рівень являє собою сукупність законів у сфері інформатизації діяльності судів;

- підзаконний рівень містить значну кількість актів, які видаються на підставі та для уточнення норм законів України спеціально уповноваженими органами;

- локальний рівень вибудовують акти судових органів, які ґрунтуються на вищих актах та поширюють свою дію в межах конкретного суду.

Отже, проаналізуємо правове забезпечення інформатизації діяльності судів з міжнародного рівня.

Загальним актом у сфері інформатизації суспільства стала Декларація ООН «Побудова інформаційного суспільства - глобальна задача в новому тисячолітті», яка прийнята 12 грудня 2003 року Декларацією, зокрема, проголошено такі важливі принципи побудови інформаційного суспільства:

1) верховенство права поряд зі сприятливою, прозорою, такою, що сприяє конкуренції, заснованою на принципі технологічної нейтральності і передбачуваною політичною та регламентарною базою, враховує національні особливості, необхідне для створення орієнтованого на інтереси людей інформаційного суспільства;

2) використання і розгортання ІКТ повинні бути спрямовані на створення переваг у всіх аспектах нашого повсякденного життя;

3) додатки на базі ІКТ потенційно важливі для діяльності органів державного управління і наданих ними послуг [2].

Крім того, забезпечити вплив на нормативно-правове регулювання відносин у цій сфері покликані рекомендації, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи від 28 лютого 2001 року № 2 щодо побудови та перебудови судових систем та правової інформації в економічний спосіб [3] та № 3 щодо надання громадянам судових та інших юридичних послуг з використанням новітніх технологій [4]. Зазначеними рекомендаціями регламентуються питання використання правових інформаційних систем, надання судами інформації та надання інших правових послуг громадянам за допомогою нових технологій; передбачається обов'язок держави забезпечити доступ до правової інформації в електронній формі, до електронних реєстрів у правовій сфері, зокрема за допомогою використання мережі «Інтернет», а також автоматизація судових технологій.

Додаток до Рекомендації № R (84) 5 від 28 лютого 1994 року, який закріплює принципи цивільного судочинства, спрямовані на вдосконалення судової системи, містить вказівку на те, що судові органи повинні мати в своєму розпорядженні найсучасніші технічні засоби для того, щоб вони могли здійснювати правосуддя найефективнішим чином, зокрема шляхом полегшення доступу до різних джерел права, а також шляхом прискорення здійснення правосуддя [5, с. 330].

На особливу увагу заслуговує Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства [6], яка регулює загальні питання інформаційних технологій. Інформаційно-комунікаційні технології представлені в ній як один з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства ХХІ століття, а також їх революційний вплив, що стосується способу життя людей, їх освіти і роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. При цьому виділяють такі орієнтири, як: розробка інформаційних мереж, що забезпечують швидкий, надійний, безпечний і економічний доступ за допомогою конкурентних ринкових умов і відповідних нововведень до мережевих технологій, їх обслуговування та застосування; активне використання інформаційних технологій у державному секторі та сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для підвищення рівня доступності влади для всіх громадян; розвиток ефективного та значимого механізму захисту особистого життя споживача таких послуг, а також захисту особистого життя під час обробки особистих даних, забезпечуючи при цьому вільний рух інформації, а також можливість кожної людини мати доступ до інформаційних і комунікаційних мереж. правовий інформатизація суд

Прагнення до ефективного та доступного правосуддя вимагає сьогодні від держави скоординованих зусиль щодо вирішення основних завдань комплексного інформаційно- аналітичного забезпечення судів, органів суддівського самоврядування з урахуванням міжнародних стандартів сучасного правосуддя, а також використання єдиного інформаційного середовища, комп'ютерних технологій, програмних і комунікаційних засобів.

Україна є суб'єктом міжнародних відносин, у зв'язку з чим є можливість входження національних судів за допомогою застосування інформаційних технологій у міжнародний інформаційний простір.

Незважаючи на те, що на сьогодні єдиного інформаційного простору не існує, вступ України 1995 року до Ради Європи зумовило необхідність формування системи, яка дозволила б реалізувати транскордонний обмін правовою інформацією між органами державної влади, громадянами та юридичними особами. У зв'язку з цим Комітетом експертів Ради Європи з інформаційних технологій та права був підготовлений проєкт рекомендації Комітету міністрів Ради Європи в галузі обробки, зберігання та надання правової інформації. Рекомендація охоплює такі аспекти, як формування державних електронних реєстрів, забезпечення користування базами даних правових актів та ведення інтерактивного судового засідання. Основою вирішення зазначених завдань є запровадження та використання інтернет-технологій.

Аналіз ситуації, що виникла, доводить, що вона є характерною для багатьох національних судів, демонструє, що судочинство в Україні відбувалося тривалий час без належного врахування рекомендацій, які містяться у міжнародних актах.

У Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи від 11 вересня 1995 року № R (95) 11 «Комітет міністрів - державам-членам щодо відбору, уявлення і архівації судових рішень в правових інформаційно-пошукових системах» зазначено, що повна поінформованість про практику всіх судів є однією із основних умов справедливого застосування закону. Комп'ютерні системи усе частіше використовуються для правових досліджень і зростаюча кількість та складність судових рішень обумовлюють усе більш широке застосування цих нових методів. До таких засобів інформації повинні мати доступ усі верстви населення і особливо юристи. Для здійснення правосуддя важливо, щоб пошукові системи інформації про судову практику були об'єктивними і репрезентативними [7].

Разом з тим використання новітніх інформаційних технологій у судах актуалізувало правові питання, які пов'язані із захистом персональних даних.

Конвенція Ради Європи про захист фізичних осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних закріплює, що дані особистого характеру, які піддаються автоматизованій обробці, збираються і опрацьовуються сумлінно та законно; зберігаються для визначених і законних цілей та не використовуються в інший спосіб, який є несумісним із зазначеними цілями; є точними і, коли це необхідно, оновлюються; є адекватними, відповідними і не надмірними для цілей їх зберігання [8, с. 108].

Основоположні принципи обробки персональних даних і необхідність гармонізації законодавства держав-учасників для забезпечення достатнього рівня захисту основних прав і свобод проголошені в Директивах Європейського парламенту і Ради Європейського союзу від 24 жовтня 1995 року № 95/46/ЄС Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних [9] та від 12 липня 2002 року № 97/66/ЄС, що стосується обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі [10, с. 19]. З огляду на вимоги міжнародних актів щодо захисту даних досить цікавим є положення розглядати персональні дані в будь- яких нормативних переліках не в рамках єдиної категорії «конфіденційна інформація», що передбачає єдиний режим правового захисту, а поділяти на підкатегорії «високочутливих», «чутливих» і «звичайних» персональних даних із зазначенням необхідних умов обробки і використання заходів правового захисту та організаційно-технічних заходів забезпечення безпеки для кожної підкатегорії [11].

Висновки

Усі вищезгадані акти не становлять вичерпний перелік у міжнародному рівні правового закріплення інформатизації діяльності судів, але свого часу стали поштовхом та правовим підґрунтям для формування національного законодавства.

Список використаних джерел

1. Чаплинский В. А. Организационно-правовое обеспечение информатизации судов общей юрисдикции областного уровня: дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.14. М., 2008. 218 с.

2. Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства - глобальне завдання у новому тисячолітті». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/995_c.57

3. Рекомендації, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи від 28 лютого 2001 року № 2. URL: https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/perelik-dokumentiv/rek-2001-2.pdf

4. Рекомендації, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи від 28 лютого 2001 року № 3. URL: https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/perelik-dokumentiv/rek-2001-3.pdf

5. Європейські та міжнародні стандарти у сфері судочинства. Київ, 2015. 708 с.

6. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22.06.2000. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_163#Text

7. Рекомендація R (95) 11 Комітету міністрів державам-членам стосовно відбору, обробки, подання та архівації судових рішень у правових інформаційно-пошукових системах, прийнята 11 вересня 1995 року. URL: https://vkksu.gov.ua/ua/mijnarodne- spivrobitnitstvo/perelik-dokumentiv-radi-evropi-u-sferi-sudochinstva

8. Конвенция Совета Европы о защите физических лиц в отношении автоматизированной обработки данных личного характера. Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. М., 1998. 384 с.

9. Директиви Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 24 жовтня 1995 року № 95/46 / ЄС Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_242#Text

10. Морозов А. В., Семгоарова Е. В. Проблемы имплементации международного права в сфере правовой защиты физических лиц при автоматизированной обработке персональных данных // Проблемы правовой информатизации. 2005. № 5. С. 19-21.

11. Иванский В. П. Теоретические проблемы правовой защиты частной жизни в связи с использованием информационных технологий: автореф. дисс. на соис. науч. степени канд. юрид. наук. М., 1998. 20 с.

References

1. Chaplynskyi V A. Orhanyzatsyonno-pravovoe obespechenye ynformatyzatsyy sudov obshchei yurysdyktsyy oblastnoho urovnia: Dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.14. M., 2008. 218 s.

2. Deklaratsiia pryntsypiv «Pobudova informatsiinoho suspilstva - hlobalne zavdannia u novomu tysiacholitti». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/995_c57.

3. Rekomendatsii, pryiniati Komitetom Ministriv Rady Yevropy vid 28 liutoho 2001 roku № 2. URL:https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/perelik-dokumentiv/rek-2001-2.pdf

4. Rekomendatsii, pryiniati Komitetom Ministriv Rady Yevropy vid 28 liutoho 2001 roku № 3. URL:https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/perelik-dokumentiv/rek-2001-3.pdf

5. Yevropeiski ta mizhnarodni standarty u sferi sudochynstva. Kyiv, 2015. 708 s.

6. Okinavska khartiia hlobalnoho informatsiinoho suspilstva vid 22.06.2000. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_163#Text

7. Rekomendatsiia R (95) 11 Komitetu ministriv derzhavam-chlenam stosovno vidboru, obrobky, podannia ta arkhivatsii sudovykh rishen u pravovykh informatsiino-poshukovykh systemakh, pryiniata 11 veresnia 1995 roku. URL: https://vkksu.gov.ua/ua/mijnarodne- spivrobitnitstvo/perelik-dokumentiv-radi-evropi-u-sferi-sudochinstva

8. Konventsyia Soveta Evropbi o zashchyte fyzycheskykh lyts v otnoshenyy avtomatyzyrovannoi obrabotky dannbikh lychnoho kharaktera. Sbornyk dokumentov Soveta Evropbi v oblasty zashchytbi prav cheloveka y borbbi s prestupnostiu. M., 1998. 384 c.

9. Dyrektyvy Yevropeiskoho parlamentu i Rady Yevropeiskoho soiuzu vid 24 zhovtnia 1995 roku № 95/46 / YeS Pro zakhyst fizychnykh osib pry obrobtsi personalnykh danykh i pro vilne peremishchennia takykh danykh. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_242#Text

10. Morozov A. V., Semhoarova E. V Problembi ymplementatsyy mezhdunarodnoho prava v sfere pravovoi zashchytbi fyzycheskykh lyts pry avtomatyzyrovannoi obrabotke personalnbikh dannbikh. Problembipravovoiynformatyzatsyy. 2005. №5. S. 19-21.

11. Yvanskyi V. P. Teoretycheskye problembi pravovoi zashchytbi chastnoi zhyzny v sviazy s yspolzovanyem ynformatsyonnbikh tekhnolohyi: Avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk. M., 1998. 20 s.

Размещено на Allbest.ru