Проблемні аспекти призначення та проведення судово-психіатричної експертизи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет ДФС України

Проблемні аспекти призначення та проведення судово-психіатричної експертизи

О.В. Кузьменко

к. ю. н., доцент

Б. К. Катеринчук

Анотація

судовий психіатричний примусовий

Статтю присвячено розгляду особливостей призначення та проведення судово-психіатричної експертизи. Розкрито важливість інституту примусових заходів медичного характеру в контексті розбудови правової держави. Проведено аналіз відповідних норм законодавства, що регулюють порядок призначення судово-психіатричної експертизи та процедуру здійснення психіатричних досліджень. Виділено основні категорії фактичних підстав та інформаційних джерел, які вказують на доцільність проведення судово- психіатричної експертизи.

Надано характеристику предмета судово-психіатричної експертизи, розглянуто її поняття та зміст. У статті також міститься аналіз основних юридичних та фактичних підстав проведення відповідного дослідження психічного стану особи.

Підкреслено важливість дотримання процесуального порядку призначення судово-психіатричної експертизи відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства України.

Приділено увагу також окремим аспектам самого процесу дослідження психологічного стану особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру. У статті наведено перелік питань стосовно важливих моментів та особливостей життя особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, які обов'язково повинні бути досліджені відповідальною особою (від психотипу такої особи і до її наявності фізичних вад та травм, що можуть впливати на психічний стан людини).

Наголошено на важливості ретельної підготовки дослідження з метою отримання повного, всебічного та обґрунтованого висновку, який має містити інформацію про ступінь і характер психічного захворювання такої особи, оскільки наслідком може бути застосування відповідних процесуальних заходів.

Надано характеристику висновку судово-психіатричної експертизи (акт судово-психіатричної експертизи) як одного з основних джерел доказів у справі, у якій вирішується питання щодо осудності / неосудності особи. Наведено перелік положень, що він має містити, та вимоги щодо його змісту та форми. Наголошено на особистій відповідальності осіб, якими було складено та підписано акт судово-психіатричної експертизи за його зміст.

Ще раз наголошено на необхідності дотримання вимог відповідного законодавства на всіх етапах проведення вказаної процесуальної дії.

Зроблено відповідні висновки щодо спірних моментів, які можуть виникати у процесі проведення психіатричної експертизи та психологічних досліджень.

Ключові слова: психіатрична експертиза, психологічні дослідження, примусові заходи медичного характеру, стан неосудності / обмеженої осудності особи.

О.В. Кузьменко, Б.К. Катеринчук. Проблемные аспекты назначения и проведения судебно-психиатрической экспертизы

Аннотация

Статья посвящена рассмотрению особенностей назначения и проведения судебно-психиатрической экспертизы. Раскрыта важность института принудительных мер медицинского характера в контексте развития правового государства. Проведен анализ соответствующих норм законодательства, регулирующих порядок назначения судебно-психиатрической экспертизы и процедуру осуществления психиатрических исследований. Выделены основные категории фактических оснований и информационных источников, указывающих на целесообразность проведения судебно-психиатрической экспертизы.

Дана характеристика предмета судебно-психиатрической экспертизы, ее понятия и сути. В статье также содержится анализ основных юридических и фактических оснований проведения соответствующего исследования психического состояния человека.

Подчеркнута важность соблюдения процессуального порядка назначения судебно-психиатрической экспертизы в соответствии с требованиями действующего уголовного процессуального законодательства Украины.

Уделено внимание также отдельным аспектам самого процесса исследования психологического состояния лица, в отношении которого решается вопрос о применении принудительных мер медицинского характера. В статье приведен перечень вопросов по важным моментам и особенностям жизни лица, в отношении которого решается вопрос о применении принудительных мер медицинского характера, которые обязательно должны быть исследованы ответственным лицом (от психотипа такого лица и к наличию физических недостатков и травм, которые могут влиять на психическое состояние человека).

Подчеркнута важность тщательной подготовки исследования с целью получения полного, всестороннего и обоснованного заключения, которое должно содержать информацию о степени и характере психического заболевания такого лица, поскольку последствием может быть применение соответствующих процессуальных мероприятий.

Дана характеристика заключения судебно-психиатрической экспертизы (акт судебно-психиатрической экспертизы) как одного из основных источников доказательств по делу, в котором решается вопрос о вменяемости / невменяемости лица. Приведен перечень положений, что он должен содержать, и требования по его содержанию и форме. Отмечено о личной ответственности лиц, которыми было составлено и подписано акт судебно-психиатрической экспертизы за его содержание.

Еще раз отмечена необходимость соблюдения требований соответствующего законодательства на всех этапах проведения указанного процессуального действия.

Сделаны соответствующие выводы по спорным моментам, которые могут возникать в процессе проведения психиатрической экспертизы и психологических исследований.

Ключевые слова: психиатрическая экспертиза, психологические исследования, принудительные меры медицинского характера, состояние невменяемости /ограниченной вменяемости лица.

O.V. Kuzmenko, B.K. Katerynchuk. Problematic aspects of the appointment and conduct of forensic psychiatric examination

Abstract

The article is devoted to the peculiarities of the appointment and conduct of forensic psychiatric examination. The importance of the institution of coercive measures of a medical nature in the context of building the rule of law is revealed. An analysis of the relevant legislation governing the appointment of forensic psychiatric examination and the procedure for psychiatric examinations. The main categories of factual grounds and information sources that indicate the feasibility of forensic psychiatric examination are identified.

The characteristic of a subject offorensic psychiatric examination is given. The article also contains an analysis of the main legal andfactual grounds for conducting a relevant study of the mental state of the person.

The importance of observance of the procedural order of appointment offorensic psychiatric examination in accordance with the requirements of the current criminal procedural legislation of Ukraine is emphasized.

Particular attention is also paid to certain aspects of the process of studying the psychological state of the person in respect of whom the issue of the application of coercive measures of a medical nature is being resolved. The article provides a list of questions about the important moments and features of life of a person in respect of which the issue of coercive measures of a medical nature, which must be investigated by the responsible person (from the psychotype of such a person to his physical defects and injuries that may affect on the mental state of man).

The importance of carefulpreparation of the study in order to obtain a complete, comprehensive and reasoned opinion, which should contain information about the degree and nature of mental illness of such a person, as the consequence may be the application of appropriate procedural measures.

The description of the conclusion of forensic psychiatric examination (act of forensic psychiatric examination) as one of the main sources of evidence in the case in which the issue of sanity / insanity of the person is resolved is given. The list ofprovisions that it must contain and the requirements for its content and form are given. Emphasis is placed on the personal responsibility of the persons who drew up and signed the forensic psychiatric examination report for its content.

It is once again emphasized the need to comply with the requirements of relevant legislation at all stages of the specified procedural action.

Appropriate conclusions have been made regarding controversial issues that may arise in the process of psychiatric examination and psychological research.

Key words: psychiatric examination, psychological research, coercive measures of a medical nature, state of insanity / limited sanity of a person.

Мета статті

Визначити особливості проведення судово-психіатричної експертизи.

Постановка проблеми

В умовах розбудови української правової держави суттєво підвищується її відповідальність перед суспільством та кожним окремим індивідом. Серед таких її обов'язків - захист громадян (їхнє життя, здоров'я, власність, честь та гідність, а також інших прав і законних інтересів, що охороняються законом) від суспільно небезпечних посягань, у тому числі тих, які вчинюються психічно хворими особами. Відносно останніх кримінальна відповідальність не може бути використана як інструмент впливу на їхню поведінку, тому у зв'язку з цим у кримінальному законодавстві передбачено інститут примусових заходів медичного характеру.

Однак застосуванню відповідних заходів передує встановлення факту наявності або відсутності у особи душевної хвороби чи розладу психічної діяльності. Проте відповідний висновок потребує наявності спеціальних знань у сфері медицини, психіатрії та психології. У такому випадку і призначають судово-психіатричну експертизу. При цьому особливо важливим є чітке дотримання норм законодавства, що регулюють порядок призначення і проведення судово-психіатричної експертизи, а також належне процесуальне оформлення відповідних результатів. У зв'язку з цим виникає потреба у детальному аналізі порядку призначення відповідної процесуальної дії та особливостей її проведення з метою формування відповідних висновків.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Особливості призначення та проведення судово-психіатричної експертизи, окремі аспекти процесу дослідження психічного стану особи та відповідного оформлення результатів експертизи були відображені у працях Ю.М. Антоняна, В.М. Бурдіна, С.Є. Віцина, М.Н. Голоднюка, В.О. Глушкова, А.С. Коблікова, Д.Р. Лунца, Р.І. Міхєєва, А.А. Музики, Г.В. Назаренка, А.П. Овчинникової, Н.А. Орловської, А.А. Хомовського, С.Л. Шаренка та інших.

Виклад основного матеріалу

Як уже було зазначено, Україна, виходячи з положень Конституції, є насамперед соціальною та правовою державою [1]. А це, в свою чергу, зобов'язує усю правоохоронну систему нашої держави діяти виключно з дотриманням принципів верховенства права та неухильного слідування вимогам закону. Особливо актуальним це твердження виступає під час вирішення питання щодо встановлення стану осудності / неосудності особи, оскільки нехтування встановленими вимогами законодавства може призвести до важких процесуальних наслідків не лише стосовно такої особи, а й інших учасників провадження.

Саме тому порядку встановлення факту наявності або відсутності у особи можливості керувати своїми діями та усвідомлювати їх під час вчинення кримінального правопорушення при вирішенні питання про застосування / незастосування примусових заходів медичного характеру доцільно приділити відповідну увагу.

Варто зазначити, що осудність, а також вік особи є передумовами кримінальної відповідальності [2], якій передує власний свідомий вольовий вибір, що включає також розуміння соціального значення злочинних дій чи бездіяльності та передбачення їх наслідків. Вибір варіанта поведінки являє собою результат взаємодії зовнішньої ситуації з особливостями особи, зокрема з її психічним станом. При цьому психічний стан особи впливає на цілий комплекс кримінально-правових проявів суб'єкта: сам факт кримінального правопорушення, його характер, обставини. Осудність нарівні з виною та відповідальністю є центральною методологічною категорією кримінального права з точки зору її фундаментального значення для додержання прав і свобод людини. Тому для точного вирішення питання про визнання особи винною для слідчого, прокурора та судді справді важливо розуміти поняття осудності, неосудності та обмеженої осудності.

О.М. Герасименко, наприклад, наголошує, що необхідність психіатричних досліджень особи пов'язана із встановленням осудності та готовністю для відбування кримінального покарання, а також застосуванням певних медичних заходів щодо неосудних [3, с. 332].

У ч. 2 ст. 19 КК України регламентується законодавче визначення поняття неосудності, з якого випливає, що «неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічної психічної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, слабоумства або іншого хворобливого стану психіки» [2].

Але, на жаль, законодавство України не встановлює поняття психічного стану особи, а також не містить навіть приблизного переліку критеріїв, які необхідні для оцінки їх значимості. А тому, за відсутності єдиного визначення поняття психічного стану і його критеріїв, питання щодо осудності / неосудності особи, а також подальшого порядку здійснення кримінального провадження слідчий, прокурор вирішує на підставі висновку психіатричної експертизи, яка призначається після встановлення факту вчинення кримінального правопорушення тією чи іншою особою. Як зазначає В.Л. Ортинський, саме тоді і виникає потреба у використанні спеціальних знань щодо обстеження підозрюваного (обвинуваченого) [4].

Тому, беручи до уваги специфіку «об'єкта» дослідження, питання про наявність у особи розумових відхилень і вирішується виключно відповідним експертним дослідженням у кожному окремому випадку.

Відповідно до положень, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України, «за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо осудності чи обмеженої осудності, у слідчого, прокурора виникає обов'язок залучити судово-психіатричного експерта для визначення психічного стану підозрюваного» [5].

Так, у положеннях ч. 1 ст. 509 КПК України вказано, що «слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, що дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними» [5]. Призначення цього виду експертиз, відповідно до положень, передбачених п. 3 ч. 2 с. 242 КПК України, є обов'язковими.

Відповідна медична література, наприклад, зазначає, що психіатричну експертизу проводять виключно лікарі-психіатри, у процесі якої і визначають психічний стан хворого з метою вирішення питань його осудності, дієздатності та працездатності [6, с. 332].

На жаль, чинне законодавство не містить чітко визначеного та вичерпного переліку підстав призначення відповідної процесуальної дії. Однак, беручи до уваги норми кримінального та кримінального процесуального законодавства, судову практику у відповідних провадженнях та аналіз юридичної літератури, можна виділити такі категорії фактичних підстав та обставин, що вказують на доцільність проведення судово-психіатричної експертизи, а саме:

відомості, які свідчать про те, що особа була раніше або наразі перебуває під наглядом психіатра; особа госпіталізувалася та лікувалася у психіатричній лікарні, визнавалася у зв'язку із психічним захворюванням непридатною до проходження військової служби; особа раніше визнавалася неосудною чи перебувала на лікуванні у відповідному закладі;

відомості, які свідчать про ті чи інші особливості поведінки особи і можуть вказувати на наявність в неї душевної хвороби чи розладу психічної діяльності;

інформація, отримана із клопотань, які заявлені учасниками провадження, про необхідність проведення судово-психіатричної експертизи;

відомості, які засвідчують безмотивний характер вчиненого правопорушення чи вчинення його з особливою жорстокістю, що не є характерним для особи зі «здоровою» психікою [7, 8].

У свою чергу, здійснюючи відповідне дослідження, необхідно чітко розуміти його мету, предмет та завдання, що стоять перед експертом чи комісією.

Судово-психіатрична експертиза є особливим видом професійної діяльності психолога, яку проводить фахівець у галузі судової психіатрії, та забезпечується матеріалами кримінального провадження [9, с. 245-246].

Метою судово-психіатричної експертизи є отримання інформації та відомостей, які свідчать про наявність чи відсутність у особи, що вчинила правопорушення, можливості керувати своїми діями та усвідомлювати їх повністю або частково [10]. Тобто йдеться про наявність чи відсутність в особи психічних відхилень у момент скоєння діяння.

Предметом же таких досліджень є психологічний стан особи з метою встановлення його причетності до вчиненого правопорушення та можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними, що, у свою чергу, впливає на індивідуальне визначення міри покарання.

Найчастіше психіатричне дослідження підозрюваного може бути складовою комплексного експертного дослідження, якщо відповіді на запитання, що виникають у слідства чи суду, потребують синтезування у загальному експертному висновку спеціальних знань з різних напрямів медичних наук. Слідчий або прокурор у такому разі приймає рішення про скерування клопотання до слідчого судді з метою проведення експертних досліджень і поміщення підозрюваного у психіатричний стаціонар. При цьому слідчий / прокурор обов'язково підбирає потрібні матеріали провадження та обґрунтовує потребу проведення психіатричної експертизи, зазначаючи відповідну державну експертну установу, а також перелік питань, що ставляться для з'ясування експерту-психіатру або ж комісії експертів.

Стаціонарна психіатрична експертиза, відповідно до вимог законодавства, проводиться у психіатричних стаціонарах, де для цього організовуються психіатричні експертні комісії, які складаються не менш ніж з трьох лікарів-психіатрів, а саме: голови комісії, ще одного члена комісії та доповідача, який і проводить безпосереднє спостереження за досліджуваною особою. У разі призначення такої стаціонарної судово-психіатричної експертизи слідчий або суд також зобов'язані надати експертній комісії матеріали справи, які містять дані не тільки про обставини вчиненого кримінального правопорушення, а й про особистість особи, відносно якої проводиться експертиза, його темперамент, особливості діяльності, риси характеру (безвольність, жадібність, жорстокість тощо). І чим детальніше вони будуть відображень у матеріалах провадження, тим достовірнішими та повнішими будуть висновки судово-психіатричної експертизи.

Для проведення експертизи надзвичайно важливо мати характеристику особи на всіх етапах його життя: у ранньому дитинстві, шкільні роки та період самостійної роботи. Варто також з'ясувати, чи не було відставання у фізичному і розумовому розвитку, коли людина почала ходити, говорити; чи не було у неї будь-яких судомних нападів, травм голови, чи не перенесла вона важких інфекційних захворювань; як навчалася в школі, чи не відставала у навчанні, яка була поведінка під час проходження військової служби, у побуті, сім'ї і на роботі; чи не спостерігалося дивацтв, якщо спостерігалися, то в чому вони проявлялися; чи часто особа змінювала професію, місце роботи; чи не зловживала алкоголем [11].

Необхідно з'ясувати, чи не хворіла особа раніше будь-яким психічним захворюванням, чи не перебувала під наглядом психіатра у диспансері або на стаціонарному лікуванні. У таких випадках треба встановити, коли почалося захворювання, у чому та як воно проявлялось, у якому лікувальному закладі здійснювалося лікування, тривалість перебування особи, діагноз, яке саме лікування проводилося та його результати [11].

На нашу думку, варто зазначити, що від ретельності підготовки матеріалів та відомостей для проведення такої експертизи залежить її повнота та об'єктивність, точність експертного висновку. Ряд дій має право проводити лише орган, що призначив експертизу, забороняється перекладати їх проведення на експерта (експертну комісію). Насамперед це стосується збирання матеріалів, які підлягають дослідженню. Усі важливі для судження про психічний стан особи відомості слідчий повинен зібрати не тільки шляхом його допиту, але допиту його близьких, друзів, знайомих та інших осіб.

Здійснюючи проведення судово-психологічної експертизи та психіатричних досліджень особи, експерт (експерти) повинен дати відповідь на питання про характер і ступінь психічного захворювання особи. За результатами дослідження експерт (комісія) складає експертний висновок, у якому має бути зазначено: ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), коли, де та на якій підставі була проведена експертиза, особи, які були присутні під час проведення дослідження, запитання, що ставилися перед експертом, які матеріали були використані та мотивовані відповіді на поставлені запитання.

За результатами проведеного дослідження складається відповідний висновок, відповідного змісту і форми та має назву «Акт судово-психіатричної експертизи». Акт підписується безпосередньо експертом чи всіма членами комісії, які несуть за його зміст особисту відповідальність [11].

Доцільно зазначити, що експерти-психіатри дають висновок відносно тих фактичних обставин, які розкривають психічний стан особи з позицій наявності або відсутності в неї у певні періоди хворобливого розладу психіки, його глибини тяжкості, що зумовлює можливість усвідомлення нею фактичної сторони суспільної небезпечності поведінки та можливості керувати нею як на час вчинення суспільно небезпечного діяння та проведення дослідження, так і на перспективу. Такий висновок розкриває по суті клінічну і психіатричну оцінку психічного стану особи, щодо якої можуть бути застосовані судом примусові заходи медичного характеру.

Завершуючи огляд питання призначення та здійснення судово-психіатричної експертизи, дослідження її змісту та мети, потрібно зазначити, що наявність стану осудності або обмеженої осудності, а також можливість застосування до винної особи покарання за вчинене кримінальне правопорушення суд встановлює на підставі повного дослідження матеріалів кримінального провадження і в межах своєї юридичної компетенції. А повним таке дослідження може бути виключно тоді, коли згадана процесуальна дія була здійснена не тільки відповідно до вимог чинного законодавства, а й були досліджені усі важливі аспекти її предмета.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що порядок призначення судово-психіатричної експертизи наразі доволі чітко відображений у відповідних нормах законодавства України. Питання виникають у процесі самого психіатричного дослідження стану осудності / неосудності особи, незважаючи на відповідне процесуальне врегулювання основних моментів експертизи, висновок про її результати (акт судово-психіатричної експертизи) формується відповідною особою - лікарем-психіатром (лікарською комісією). Тут уже постає питання відповідної кваліфікації відповідальної особи (лікаря) щодо знання усіх аспектів проведеного дослідження, оскільки саме від його результату настають значні процесуальні наслідки для особи, стосовно якої і проводилися вказані дослідження.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https:// zakoarada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 28.11.2020).

2. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 28.11.2020).

3. Герасименко О.І., Антонов А.Г., Герасименко К.О., Коміссарова Н.О., Коміссаров М.Л. Судова медицина: підручник для ВНЗ / за заг. ред. Герасименка О.І. 3-тє вид., переробл. допов. К.: КНТ, 2016. 630 с.

4. Ортинський В.Л., Гула Л.Ф. Особливості судово-психіатричної експертизи підозрюваного у вчиненні вбивства. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2019. Вип. 21.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 28.11.2020).

6. Черв'як П.І. Медична енциклопедія. 3-тє вид., доповн. К.: Вид. цент «Просвіта», 2012. 1504 с.

7. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 № 1489-III. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 (дата звернення: 28.11.2020).

8. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 (дата звернення: 28.11.2020).

9. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України [Текст]: станом на 5 берез. 2018 р. / [Азаров Д.С. та ін.]; за заг. ред. О.М. Джужі, А.В. Савченка, В.В. Чернея; Нац. акад. внутр. справ. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2018. 1101 с.

10. Степанов О.М. Психологічна енциклопедія. К.: Академвидав, 2006. 424 с.

11. Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи: наказ МОЗ від 08.05.2018 № 865. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18 (дата звернення: 28.11.2020).

References

1. Konstytutsiya Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 28.06.1996 № 254k/96-VR. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

2. Kryminalnyy kodeks Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 05.04.2001 № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

3. Herasymenko O.I., Antonov A.H., Herasymenko K.O., Komissarova N.O., Komissarov M.L. Sudova medytsyna: pidruchnyk dlya VNZ / za zah. red. Herasymenka O.I. Vyd. tretye, pererobl. dopov. K.: KNT, 2016. 630 s.

4. Ortyns'kyy V.L. Osoblyvosti sudovo-pskhiatrychnoyi ekspertyzy pidozryuvanoho u vchynenni vbyvstva / V.L. Ortyns'kyy, L.F. Hula. Visnyk Natsional'noho universytetu «L'vivs'ka politekhnika». Yurydychni nauky. 2019. Vyp. 21.

5. Kryminalnyy protsesualnyy kodeks Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

6. Cherv"yak P. I. Medychna entsyklopediya. Vydannya tretye, dopovn. K.: Vyd. tsent «Prosvita», 2012. 1504 s.

7. Pro psykhiatrychnu dopomohu: Zakon Ukrayiny vid 22.02.2000 № 1489-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14.

8. Pro zatverdzhennya Instruktsiyi pro pryznachennya ta provedennya sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen ta Naukovo-metodychnykh rekomendatsiy z pytan pidhotovky ta ekspertnykh doslidzhen: Nakaz Ministerstva yustytsiyi Ukrayiny vid 08.10.1998 № 53/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.

9. Azarov D.S. Naukovo-praktychnyy komentar Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny [Tekst]: stanom na 5 berez. 2018 r. / [Azarov D. S. ta in.]; za zah. red. O.M. Dzhuzhi, A.V. Savchenka, V.V. Chernyeya; Nats. akad. vnutr. sprav. 2-he vyd., pererob. i dopov. Kyyiv: Yurinkom Inter, 2018. 1101 s.

10. Stepanov O.M. Psykholohichna entsyklopediya. K.: Akademvydav, 2006. 424 s.

11. Pro zatverdzhennya Poryadku provedennya sudovo-psykhiatrychnoyi ekspertyzy: Nakaz MOZ vid 08.05.2018 № 865. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18.

Размещено на Allbest.ru