Криміногенні явища податкової злочинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИМІНОГЕННІ ЯВИЩА ПОДАТКОВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

стратегія державний злочин податковий

А.А. Гмирін,

к.ю.н.,

Університет ДФС України

У цій статті зазначено, що формування державної стратегії запобігання податковим злочинам ґрунтується на тезисі, що ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів є суспільно небезпечними діяннями, які порушують встановлений законодавством порядок оподаткування та призводять до зменшення дохідної частини державного бюджету. Зазначено, що вина є основною ознакою для кожного злочину. Вказується, що без всебічного вивчення та аналізу кримінологічної характеристики злочинів діяльність з їх запобігання не може бути комплексною, системною та науково обґрунтованою, а тому навряд чи стане ефективною та здатною забезпечити бажані результати. Податкова злочинність є одним з найбільш небезпечних видів економічної злочинності, що зазначається надзвичайно високим рівнем та латентністю, коефіцієнтами злочинної діяльності й активності, має міцну тенденцію до поширення у тяжких формах і значних сумах, становить основне джерело відтворення тіньової економіки України.

Ключові слова: податкова злочинність, кримінальні правопорушення, вина, закони, стратегія запобігання злочинності.

А.А. Гмырин. Криминогенные явления налоговой преступности

В данной статье указано, что формирование государственной стратегии предотвращения налоговым преступлениям основывается на тезисах, что уклонение от уплаты налогов, сборов, обязательных платежей, являются общественно опасными деяниями, которые нарушают установленный законодательством порядок налогообложения и приводят к уменьшению доходной части государственного бюджета. Отмечено, что вина является основным признаком для каждого преступления. Указывается, что без всестороннего изучения и анализа криминологической характеристики преступлений деятельность по их предотвращению не может быть комплексной, системной и научно обоснованной, а потому вряд ли станет эффективной и способной обеспечить желаемые результаты. Налоговая преступность является одним из самых опасных видов экономической преступности, отмечается чрезвычайно высоким уровнем и латентностью, коэффициентами преступной деятельности и активности, имеет прочную тенденцию к распространению в тяжелых формах и значительных суммах, составляет основной источник воспроизведения теневой экономики Украины.

Ключевые слова: налоговая преступность, преступление, вина, законы, стратегия предупреждения преступности.

А.А. Gmyrin. Criminogenic phenomena of tax crime

This article states that the formation of the state strategy for the prevention of tax crimes is based on the thesis that tax evasion, fees, mandatory payments are socially dangerous acts that violate the statutory tax regime and lead to a decrease in revenue budget. It is stated that guilt is the main feature of every crime. It is pointed out that without a comprehensive study and analysis of the criminological characteristics of crimes, activities to prevent them can not be comprehensive, systematic and scientifically sound, and therefore is unlikely to be effective and able to provide the desired results. Tax crime is one of the most dangerous types of economic crime, characterized by extremely high levels and latency, rates of criminal activity and activity, has a strong tendency to spread in severe forms and large sums, is the main source of reproduction of Ukraine 's shadow economy.

It is pointed out that throughout the development of society, tax (fiscal) bodies have been constantly reorganized, and their functions and principles of activity have been transformed, the most important and unchanging direction of this institution is still ensuring public financial discipline and order.

It is noted that in the conditions of legal modernization experienced by the modern Ukrainian society, the issue of internalfinancial security and order in the state remains relevant. The role of the state in ensuring its internal order, as well as internal security arises simultaneously with the birth of the state and progresses with it. Of course, the authorities use various means for public peace and order. This may be a system of rules of law created to protect the interests of citizens and the state, and special bodies engaged in the direct functions of maintaining order in society and the country, including financial.

An analysis ofthe current legislation of Ukraine shows that the state has created and improved the regulatory framework for combating tax crimes, corruption, bribery and malfeasance. Since 1993, about 100 legal acts have been adopted - the Constitution of Ukraine, codes, laws, resolutions of the Verkhovna Rada of Ukraine, decrees and orders of the President of Ukraine, resolutions and orders of the Cabinet of Ministers of Ukraine, departmental regulations. It is pointed out that the formation and implementation of the National Strategy for the Prevention of Economic Crime objectively took place under the influence of world traditions, international standards and national realities of criminal activity. It is noted that the current stage can be characterized as a state of necessary regulatory readiness and institutional security.

It is confirmed that in the field ofmanagement they focus their efforts on inventing recipes for improving the management apparatus, where, in their opinion, lies the cause of this phenomenon.

Key words: tax crime, crime, guilt, laws, crime prevention strategy.

Постановка проблеми

Аналіз чинного законодавства України засвідчує, що в державі створена та удосконалюється нормативна база з протидії податковим злочинам, корупційним проявам, хабарництву та посадовим злочинам. Починаючи з 1993 року, прийнято близько 100 правових актів: Конституція України, кодекси, закони, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти [1]. Формування та впровадження Національної стратегії запобігання економічній злочинності об'єктивно відбувалося під впливом світових традицій, міжнародних стандартів та національних реалій злочинної діяльності [2], але поточний етап можливо характеризувати як стан необхідної нормативної готовності та інституційної забезпеченості.

Мета статті. Проаналізувати криміногенні явища податкової злочинності, оскільки формування державної стратегії запобігання податковим злочинам ґрунтується на тезисі, що ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів є суспільно небезпечними діяннями, які порушують встановлений законодавством порядок оподаткування та призводять до зменшення дохідної частини державного бюджету.

Фахівці у сфері управлінської діяльності зосереджують свої зусилля на винайденні рецептів для оздоровлення управлінського апарату, де, на їх думку, й криється причина цього феномену. Економісти віддають перевагу виробленню шляхів детінізації економіки, що тяжко хвора в умовах корумпованого суспільства, але при цьому необхідно зазначити, що врешті-решт і сама вражена корупцією економіка виступає причиною розвитку корупційних відносин під час оподаткування та у суспільстві в цілому. Соціологи б'ють на сполох, вбачаючи в злочинності всі біди соціально-культурного розвитку суспільства, нестримну деморалізацію громадськості [3].

Варто зазначити, що деякі науковці вважають, що причини економічних злочинів криються у психологічних і соціальних особливостях людей, які займаються підприємницькою діяльністю. Ринкові відносини за своєю природою стимулюють формування певних людських якостей, тому окремі вчені-кримінологи ринок і злочинність пов'язують між собою як причину і наслідок.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи параметри злочинності, визначення в юридичній науці традиційно пов'язують з розумінням кримінологічної характеристики. У цьому випадку має місце ситуація, коли поняття, хоч і не отримало загальновизнаного розуміння та розгорнутої наукової інтерпретації, проте стало аксіоматичним, широко використовується як в теоретичній, так і практичній кримінології. Варто зазначити, що і серед учених-кримінологів і практиків юридичних спеціальностей на сьогодні не існує єдиних поглядів і розуміння щодо визначення змісту, обсягу та складової кримінологічної характеристики [4, с. 14]. Аналізуючи наукові дослідження, варто зауважити, що, враховуючи сучасні умови, виділяють декілька підходів до розуміння кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень - від вузького її тлумачення до більш ширшого. Критерії, що розмежовують існуючі у науці підходи, є узагальненнями, видами та кількостями певних компонентів, які включають до елементів розуміння поняття [5].

Злочинність у сфері оподаткування є однією з найбільш небезпечних видів злочинності у сфері економіки, що характеризується надзвичайно високою латентністю та рівнем, показниками злочинної діяльності й активності, має стійку закономірність до поширення у небезпечних проявах і значних сумах, і є основним джерелом підтримання тіньової економіки України. Як особливе соціально-правове явище, податкова злочинність характеризується специфічною структурою: географія податкової злочинності, поширення за рівнями податкової системи, видами податків та зборів, сферами економіки, способами вчинення, за суб'єктами вчинення. Окремі науковці вважають, що без всебічного вивчення та аналізу кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень діяльність щодо запобігання не може бути комплексною, системною та науково обґрунтованою, а тому може і не стати ефективною та здатною забезпечити бажаний результат. Масове явище ухилення від оподаткування, що спостерігається в нашій державі, з'ясування його характеру, тенденцій та інших характерних якостей свідчить, що податкова злочинність за сучасних суспільних відносин майже перетворилася на одну із суттєвих загроз послаблення національної безпеки України [5].

Діяльність із запобігання податковій злочинності має певну специфічну особливість, що пов'язується з її об'єктом і завданням, суб'єктами запобігання, заходами. Водночас нині спостерігається різне розуміння об'єкта і завдань запобігання податковій злочинності, що зумовлене різногалузевою належністю вчених та відмінністю методологічних позицій. За умов у сучасному суспільстві під запобіганням злочинності необхідно розуміти сукупність видів діяльності і заходів у державі, які є комплексними та науково обґрунтованими і різноманітними, що спрямовані на вдосконалення відносин у суспільстві. Їх метою є усунення негативних явищ та процесів, що провокують злочинні прояви або породжують її, а також протидія вчиненню кримінальних правопорушень на різних стадіях злочинної діяльності. Діяльність із запобігання є специфічною сферою соціального управління та має багаторівневий характер, що здійснюється в процесі вирішення як загальних, так і специфічних завдань соціального управління, має своєрідні цілі, їх послідовність, конкретизовану щодо територій, у часовому проміжку. Запобіжна діяльність не зводиться лише до поліцейських та інших правоохоронних заходів запобігання злочинності, а має на меті охопити більш широке коло суб'єктів із забезпечення заходів, що безпосередньо впливають на злочинність, її причини та умови.

Завданням запобігання податковим кримінальним правопорушенням є повне усунення або максимальна нейтралізація криміногенної обстановки та негативних процесів, які є причинами й умовами податкових кримінальних правопорушень, щоб не допустити їх вчинення на різних етапах розвитку злочинного посягання. Можна погодитися з думкою, відповідно до якої об'єкт запобігання податковій та іншій злочинності - це негативні явища і процеси реальної дійсності матеріального і духовного характеру, різні за генезою, сферою, формами та інтенсивністю проявів, які, взаємодіючи з особистісними якостями, провокують виникнення кримінального спонукання, намірів, прийняття рішення вчинення кримінального правопорушення та його реалізації. Відповідно до кримінологічної науки вирізняють окремі види заходів із запобігання кримінальним правопорушенням. Запобіжні заходи поділяються, залежно від масштабу, на загальнодержавні, регіональні, локальні, за рівнем - на загально-соціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуальні, за ступенем радикальності - на упереджуючі можливість виникнення криміногенних явищ, нейтралізуючі, блокуючі, мінімізуючі та ліквідуючі. У належності до певної групи осіб - неповнолітні особи, звільнені з місць позбавлення волі, рецидивісти. За стадіями - це раннє, безпосереднє та рецидивне запобігання, за змістом - соціально-економічні, виховні, технічні, екологічні, правові, за часом - постійні, невідкладні, тимчасові. За суб'єктом реалізації - заходи органів влади, недержавних організацій, окремих громадян. [6, с. 154164; 7, с. 282-286; 8, с. 76; 9, с. 106]. Варто зазначити, що загально-соціальне запобігання є сукупністю соціально-економічних, культурно-виховних та правових заходів, що спрямовуються на подальший розвиток і вдосконалення суспільних відносин і разом з тим усунення або нейтралізацію причин та умов злочинності. Найбільше практичне значення має класифікація заходів запобігання за рівнями їх здійснення на загально-соціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуальні, що може бути використане для розробки та реалізації заходів запобігання податковим кримінальним правопорушенням [10, с. 14]. Заходи запобігання податковим кримінальним правопорушенням за своєю сутністю є складовою частиною соціально-економічної політики, що є невід'ємною частиною суспільних відносин у державі. Зрідка у наукових джерелах фахової літератури загально-соціальні заходи визначають загальними, загально-кримінологічними або іншими важливими заходами профілактики. Як правило, ці заходи безпосередньо не пов'язуються з протидією злочинності, а спрямовані на подолання соціального та економічного протиріччя, які існують у суспільстві, його криміногенних факторів, таких як низький матеріальний добробут населення, його культура, свідомість [11, с. 327].

Розробка ефективних заходів запобігання є основою для впровадження та виконання спеціально-кримінологічного запобігання ухилення від оподаткування. Варто зазначити, що ці заходи певним чином ліквідують суттєву кількість детермінант злочинності у податковій сфері. Вони полягають у вдосконаленні суспільних відносин шляхом застосування соціально-економічних, культурно-виховних та правових заходів, вирішення протиріч, зменшують вплив негативних чинників, що викликають серед населення нерозуміння, незадоволення життям, своїм соціальним та матеріальним становищем.

Варто зазначити, що для кожного кримінального правопорушення провина є основною ознакою. За психічним ставленням особи до вчиненого нею злочинного діяння визначається форма провини, тобто умисел або необережність. Відсутність провини завжди означає відсутність у діях особи складу злочину. Формування державної стратегії запобігання податкових злочинів ґрунтується на тезисі, що ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених ст. 212 КК України, є суспільно небезпечним діянням, яке порушує встановлений законодавством порядок оподаткування та призводять до зменшення дохідної частини державного бюджету [12, с. 635]. Згідно з дослідженнями К. Огодніка вбачається, що на провину платника податків впливає його життєвий досвід, освіта, кваліфікація, стан психіки і конкретної обстановки, в якій він допустився податкових кримінальних правопорушень, що впливає на можливість передбачення небезпечних наслідків своїх діянь [13, с. 4].

Винуватість особи, що вчинила податкове кримінальне правопорушення, не обов'язково супроводжує сам факт несплати податків, тому що ця несплата може бути неумисною. Кримінальним законом України передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податкових зобов'язань, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. Про наявний умисел під час ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, як правило, свідчать відсутній податковий облік чи ведення його з порушеннями установленого порядку, наявні перекручення в обліковій або звітній документаціях; не оприбуткування коштів готівки, що одержані за виконані роботи чи надані послуги; ведення подвійного обліку [14, с. 191]. На авторитетну думку Л.П. Брич, винний з прагнення залишити у себе суму несплачених податків бажає, щоб настали суспільно-небезпечні наслідки у вигляді ухилення від сплати податків, зборів і діє з прямим умислом саме в цьому випадку. На думку вищезазначеного науковця, з непрямим умислом винний діє у випадку, коли він байдуже ставиться до факту несплати до бюджету відповідних сум і може переслідувати інші цілі, наприклад використання несплачених сум на покращення умов праці виробництва або придбання технічних засобів для виробництва [15, с. 73]. Соціально-правова політика держави має зосередитись на тому, що податкове кримінальне правопорушення - це не економія коштів виробництва, а протиправне діяння, яке передбачає покарання. Мотивація як внутрішній каталізатор є рушійною силою до вчинення особою та одним із доказів, що спонукає психічне сприйняття особи докримінального правопорушення. За правопорушення, вчинені за відсутністю досвіду, чи певні розрахункові помилки платники податків не повинні підлягати відповідальності поряд з особами, які з прямим умислом вчинили діяння, спрямовані на ухилення від обов'язку сплатити податок. Отже, винна особа має усвідомлювати, що вона порушує не тільки податкові зобов'язання, але і кримінальний закон. Саме такий підхід з урахуванням усвідомлення має стати основою для запобігання злочинності у соціально-правовій політиці держави.

Для прикладу, у США функції з оподаткування поліції і відповідних інспекцій та самих податкових органів перебувають у віданні Служби внутрішніх доходів, яка є підрозділом Міністерства фінансів США. Саме вони здійснюють контроль над своєчасним надходженням податків, правильністю оформлення податкових декларацій, стягненням заборгованості з податків, поверненням переплачених сум, утриманням штрафів з платників податкових платежів. Службою проводяться кримінальні розслідування, вона має у своєму складі окружні відділення, а також проводить оперативно-розшукову та слідчу роботу у провадженнях під час ухилення від сплати податків, незаповнення і підробки податкових декларацій, відмивання коштів (головний поліцейський орган). До їх компетенції також належать помилкові банкрутства, розслідування з пошуку і конфіскації майна, що незаконно опинилося у власності. У своїй структурі служба має добре оснащений інформаційно-аналітичний підрозділ, що дає змогу проводити аналітичну діяльність з великого масиву даних фінансових та правоохоронних органів. Варто акцентувати увагу, що в зарубіжних країнах забезпечення економічної безпеки у сфері податкових відносин здійснюється інституціями з фінансової розвідки та фінансової поліції, до повноважень яких входить боротьба з ухиленням від сплати податків та інших обов'язкових платежів [16, с. 89].

Також досить цікавою є діяльність Центру щодо збору та обробки інформації про фінансові операції Австралії, який виконує функції з протидії фінансовим кримінальним правопорушенням, відмивання коштів та ухилення від сплати податку та інших обов'язкових платежів. У Центрі ведеться збір, обробка, зберігання і передача до податкових та інших державних органів інформації про певні фінансові операції, діяльність з видачі розпоряджень та інструкцій. Центр хоч і є самостійною структурою, але входить в єдину систему правоохоронних органів, координує діяльність яких генеральний прокурор і міністр юстиції [17].

Як бачимо, найважливішим і незмінним є напрям діяльності Центру щодо збору та обробки інформації про фінансові операції Австралії, але все ж залишається і забезпечення державної фінансової дисципліни і порядку. Незважаючи на те, що упродовж усього розвитку суспільства правоохоронні органи з оподаткування постійно реорганізовуються, а їх функції і принципи діяльності трансформуються, за ними все ж залишається обов'язок формувати податкову політику будь-якої держави.

Висновки

Варто зазначити, що в умовах правової модернізації, яку переживає сучасне українське суспільство, питання про внутрішню фінансову безпеку і порядок у державі залишається актуальним. Роль держави щодо забезпечення своєї внутрішньої впорядкованості, а також внутрішньої безпеки виникає одночасно з народженням держави і прогресує разом з нею. Безумовно, для громадського спокою і порядку органи влади використовують різні засоби. Це може бути і система норм права, створювана для захисту інтересів громадян і держави, і спеціальні органи, що займаються безпосередніми функціями забезпечення порядку в суспільстві і країні, зокрема фінансового.

Список використаних джерел