Моє розуміння справедливості, які пов’язані із подіями з історії нашої державності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моє розуміння справедливості, які пов'язані із подіями з історії нашої державності

Багато хто зараз говорить про відсутність справедливості у сучасному суспільстві. Тому, давайте насамперед з'ясуємо , що ж таке справедливість? Справедливість, на мою думку, це рівність між всіма, це певна цінність яка показує нам співвідношення людей в цілому.

Ми вивчили цілий курс з Історії держави і права України і дізнали багато чого. Де була справедливість, а де її в загалі не було. Тому сьогодні я хочу розкрити цю тему і показати , які події пов'язані із справедливістю з історії нашої державності.

Протягом багатьох років у суспільстві зберігається соціальна несправедливість, часто люди зазнавали, і зазнають утисків та переслідувань за свої погляди. А от історія нашого народу - яскравий тому приклад. Зараз здається, що «справедливість» легко купити за гроші. Усе це створює сумну картину та підводить нас до невтішного висновку про те, що справедливості в світі немає.

Я вважаю, що ідеальна держава, згідно повинна бути заснованою на засадах справедливості.

Насправді, якщо проаналізувати нашу історію людства, то саме це, далеко не абстрактне поняття, вигравало часто вирішальну роль в розвитку суспільно-політичного устрою людського соціуму, тому що людство завжди прагнуло до побудови щонайсправедливішого суспільства.

Сподіваємося, що висвітлення і вивчення історії держави і права України сприятиме просуванню до зазначеної правди і справедливості.

Події , які пов'язані з історією нашої державності.

Давайте візьмемо «Громадянську присяга херсонеситів» де вони казали: «Я служитиму народові й радитиму йому найкраще й найсправедливіше для держави і громадян.»

Предки українського народу протягом додержавної доби досягли високого рівня культурного розвитку і створили значну кількість правових звичаїв, якими керувалися в громадському і приватному житті. Ці неписані норми зберігалися у народній пам`яті у формі певних психологічних переживань, почуття справедливості й свідомості чинити так, як указують „закони предків».

Норми звичаєвого права були тісно пов`язані з нормами моралі, і вони сприймались як справедливі, моральні. На ці норми змушена була зважати і панівна верхівка.

Аналіз змісту норм Руської правди, наявність великої кількості її списків переконують у практичній спрямованості цієї пам`ятки давньоруського права. Вона насамперед допомагала суддям справедливо вирішувати справи на підставі чинного права, а сторонам - захищати свої права у суді.

Статут Великого князівства Литовського 1529 р.: «14. Тим, хто за короля Казимира і Олександра домагався справедливості, господарь обіцяє правосуддя.»

У створюваних січах козаки встановлювали свій особливий уклад життя. Вони підпорядковувалися встановленими ними правилами поведінки, вибирали зі свого середовища старшину, по справедливості ділили захоплену здобич.

У 1496 р. сейм установив, що «не більше ніж один селянин на рік матиме можливість відповідно до права і справедливості перейти з одного села в інше». Незабаром законами 1501--1543 pp., селянам взагалі заборонявся вихід без дозволу пана.

В часи Речі Посполитої на українських міщан покладалося матеріальне забезпечення ведення бойових дій, а православне духовенство ідеологічно обґрунтовувало справедливість визвольної боротьби українського народу, переважно православного, проти католицької Польщі.

На характер, хід і результати громадянської війни в Україні великий вплив мали коливання українського селянства, в розумінні якого уживались комуністичні уявлення про справедливість, бажання вільно працювати на власній землі і самостійно користуватися результатами своєї праці. Все це проявилось у діяльності Революційно-Повстанської армії, яку очолив Нестор Махно.

У Третьому Універсалі були визначені програмні цілі реформування судової системи: «Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу. З тою метою приписуємо Генеральному Секретарству судових справ зробити всі заходи упорядкувати судівництво й привести його до згоди з правними поняттями народу».

Серед реабілітованих посмертно були відомі партійні й державні діячі, керівники України С. Косіор і П. Постишев. Як дізналися ми пізніше, саме на цих особах лежить значна частка вини за організацію в 1932-1933 рр. Голодомору в Україні, але тоді їх реабілітація здавалася відновленням історичної справедливості. Чимало репресованих було реабілітовано в партійному порядку.

У зв'язку з процесами демократизації суспільства, остаточного подолання наслідків сталінізму, недопущення в майбутньому беззаконня і свавілля 14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, яких було піддано насильственному переселенню, забезпеченню їхніх прав», яка мала безпосереднє відношення до відновлення справедливості щодо кримськотатарського народу.

Як показує практика, не завжди держава в змозі справедливо оцінити той внесок, що зробили окремі люди та допомогти знедоленим. Яскравим прикладом цьому є допомоги та пільги громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, пенсії дітям,сиротам. На розсуд держави залишається питання щодо відповідної допомоги в разі потреби в сторонньому догляді через самотність, сирітство, необхідність догляду та утримання непрацездатних членів сім'ї, через жорстоке поводження в сім'ї тощо.

Процес становлення правової системи України, у свою чергу, вимагає не лише якісних законів, він повинен спиратися на професійну діяльність, засновану на принципах справедливості і толерантності.

«Справедливість як найважливіша якість сучасного правового життя України» демократичний розвиток в Україні, як і реформування права України, розглядається через включення до процесу суспільного розвитку не лише потенціалу держави, але обов'язково і творчого потенціалу всіх її громадян, відродження енергії громадянського суспільства, становлення принципів справедливості і гуманізму і закріплення їх на законодавчому рівні. Без останнього чинника всі дії щодо впровадження положень Конституції України, політичні намагання здійснити демократичні трансформації в українському суспільстві будуть безплідними.Природно поставити собі запитання, які ж закони справедливості існують в людському суспільстві, і чи існують вони взагалі? Адже дуже часто гасло боротьби за справедливість брали на озброєння лідери та зачинателі революцій, переворотів чи війн. Але так же часто післяреволюційний чи післявоєнний стан справ ставав ще менш справедливим як для більшості борців за справедливість, так і для жертв чи пасивних спостерігачів такої боротьби.

Вже в новітній історії України "справедливість" стало рушійною силою і революції на граніті, і помаранчевої революції. Тому що саме відчуття несправедливості в суспільстві з відомих причин досягло апогею та призвело до вибухонебезпечного стану самого суспільства.

Багато в чому розчарування прихильників помаранчевої революції зв'язано з тим, що не досягнуто тієї справедливості, про яку мріяли і за яку боролись тисячі учасників помаранчевої революції.

Тобто, рухаючись до Європи, українське суспільство в тому числі повинно прийняти на себе і зобов'язання запровадження європейських стандартів справедливості. Очевидно, що держслужбовці, еліта та олігархи повинні бути готовими поступитися невиправданими з точки зору корисності для кожного члена суспільства пільгами та перевагами. Мабуть, це і буде найважчим завданням для влади, яка декларує орієнтацію на європейські цінності, тому що починати прийдеться з себе.

За справедливість мало боротися, її треба системно розбудовувати.

Висновок

суспільство демократизація декларація правовий

Отже, як ми бачимо наша Україна завжди прагнула і буде прагнути до справедливості, яка б ситуація не була , і які події цьому не зашкодили б. Ми хочемо справедливості, а де наші дії, щоб було і стало краще ? Знайшовши цю відповідь у собі, людина зможе не тільки не обирати справедливе рішення, а й боротися за свої права, бажання і власне життя. Якщо продовжувати бути посередником між нашим світом та страхом щось змінити та зробити краще, не зміниться не лише ситуація зі справедливістю, а і все життя у цілому. Успіх усього світу може залежати від однієї конкретної людини.

Ми ж хочемо , щоб нам ставили справедливо оцінювали нашу роботу . Кожен хоче з людей , щоб його робота оплачувалася гідно, тобто відповідно їхнім зусиллям. Ми ж самі створюємо світ, тому давайте будемо справедливі !Як цього раніше прагнув український народ , ми повинні теж цього добиватися цієї справедливості і не здаватися!

Размещено на Allbest.ru