Особливості емоційного інтелекту спеціалістів із проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості емоційного інтелекту спеціалістів із проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України

Галустян О.А. кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; Захаренко Л.М. - кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник; Юрченко-Шеховцова Т.І. - науковий співробітник наукової лабораторії з проблем психологічного забезпечення та психофізіологічних досліджень Національної академії внутрішніх справ

У сучасному світі значного поширення набуло проведення опитувань з використанням комп'ютерного поліграфа. В Україні такі опитування здійснюють у процесі кадрового добору й під час проведення судово-психологічної експертизи. У Національній поліції України такі опитування проводять спеціалісти з проведення опитування з використанням поліграфа. Теоретичний аналіз стану розробленості окресленої проблематики надав можливість встановити відсутність чітких психографічних і професіографічних вимог до осіб, які здійснюють опитування з використанням поліграфа. З наукових джерел відомо, що зумовленість і детермінація емоційного інтелекту пов'язана з низкою особистісних рис.

Саме тому метою дослідження стало емпіричне вивчення особливостей емоційного інтелекту спеціалістів із проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України. Методологічною основою дослідження стали сучасні наукові погляди на структуру особистості. Використані структурно-логічний метод, методи емпіричного психологічного дослідження (тестування), порівняльного аналізу сприяли досягненню мети дослідження. Емпіричну базу дослідження (n=30) склали спеціалісти з проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України, які проходили курси підвищення кваліфікації на базі Національної академії внутрішніх справ.

Наукова новизна. Під час дослідження було виявлено, що нейротизм й екстраверсія - це системоутворювальні чинники, які істотно впливають на емоційний інтелект спеціалістів з проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України, визначають диференціацію їх схильності до певного виду професійного заняття, конформність та організованість діяльності. Збільшення кількості проведених опитувань з використанням поліграфа призводить до зростання невротизації респондентів та їх сприйнятливості до нового.

Висновки. Респондентам необхідно займатися саморозвитком окремих якостей власного емоційного інтелекту. Важливим у професійному становленні спеціалістів з проведення опитування з використанням поліграфа є реалізація навчальних тренінгових занять та опрацювання індивідуальних програм під час курсів підвищення кваліфікації в академії для опановування ними навичок самоконтролю та стресостійкості.

Ключові слова: емоційний інтелект; опитування з використанням поліграфа, Національна поліція України.

Features of emotional intellect of specialists from canvassing with the use of polygraph National police of Ukraine

Halustian O., Ph.D in law, senior research fellow of the scientific laboratory; Zakharenko L. Ph.D in psychology, senior research fellow of the scientific laboratory; Yurchenko-Shekhovtsova T. research fellow of the scientific laboratory on the problems of psychological support and physiological studies of the National Academy of Internal Affairs

In the modern world of considerable distribution purchased canvassing with the use of computer polygraph. In Ukraine these questioning is conducted at a skilled selection and during a lead through judicial-psychological examinations. In the National Police of Ukraine, such surveys are conducted by survey specialists using polygraph. The theoretical analysis of the state of developed of this problematical allowed us to set absence of clear psychographic and professional requirements to the persons, which carry out questioning with the use of polygraph. It is known from accessible scientific sources, that conditionality and determinacy of emotional intellect is related to the row of personality lines.

For this reason a research purpose was become by the empiric study of features of emotional intellect of specialists from canvassing with the use of polygraph the National police of Ukraine. Methodological basis of research was become by modern scientific looks to the structure of personality. Used structurally logical a method and methods of empiric psychological research (testing), comparative analysis, was instrumental in gaining end research. The empiric base of research (n=30) was made by specialists from canvassing with the use of polygraph the National police of Ukraine, which passing the courses of in-plant training on the base of the National academy internal affairs.

Scientific novelty. The study found that neuroticism and extraversion - these are system-forming factors that significantly affect the emotional intelligence of interviewing specialists using the National Police of Ukraine polygraph, determine the differentiation of their inclination to a certain type of professional occupation, conformity and organization of activity. An increase in the number of polls conducted leads to an increase in the neuroticism of the respondents and their sensitivity to the new. Conclusions. Respondents should engage in the self-development of individual qualities of their own emotional intelligence. Important in the professional formation of polygraph experts is the realization of training sessions and the development of individual programs during training courses at the academy to master their skills of self-control and stress.

Keywords: emotional intellect; questioning with the use of polygraph; National police of Ukraine.

Вступ

З давніх-давен людей цікавило питання розрізнення брехні та правди. Різноманітні способи виявлення брехні та встановлення істини відображені в усній народній творчості та літературних джерелах різних народів. Наукові дослідження «детекції неправди» сприяли створенню комп'ютерного поліграфа та його широкому застосуванню.

Застосування поліграфа в Україні закріплено на законодавчому рівні. Згідно з п. 2 ст. 50 Закону України «Про Національну поліцію», перевірка кандидатів на службу в поліції, за їхньою згодою, проводиться шляхом проходження тестування на поліграфі ("Zakon Ukrainy", 2015). У наказі МВС України від 13 листопада 2017 року № 920 «Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України» вказано, що опитування з використанням поліграфа в національній поліції проводять під час вступу кандидатів на службу; у процесі атестування поліцейських; перевірки з власної ініціативи особи, яка виявила бажання бути опитаною з використанням поліграфа, зокрема під час проведення службових розслідувань; здійснення оперативно-розшукової діяльності ("Nakaz MVS", 2017). Також опитування з використанням поліграфа може застосовуватися під час проведення судово-психологічної експертизи стосовно психічно здорових осіб (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач; малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку) «з метою отримання орієнтувальної інформації» ("Nakaz Ministerstva yustytsii", 1998; "Zakon Ukrainy", 1994).

У наказі МВС України від 13 листопада 2017 року № 920 «Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України» зазначено, що опитування з використанням поліграфа проводять спеціалісти з проведення опитування з використанням поліграфа ("Nakaz MVS", 2017). Це службові особи Національної поліції України, які пройшли відповідну підготовку за напрямом проведення психофізіологічних досліджень з використанням поліграфа, отримали відповідний сертифікат і функціональними обов'язками яких передбачено проведення опитувань.

На підготовчому етапі опитування з використанням поліграфа спеціаліст із проведення опитування з використанням поліграфа має з'ясувати психічний та фізичний стан опитуваної особи; встановити з нею психологічний контакт ("Nakaz Ministerstva yustytsii", 1998). Передтестова бесіда з підекспертною особою є основою для фахового проведення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа (Motliakh, & Potylchak, 2014). Саме тому важливими для спеціалістів з проведення опитування з використанням поліграфа є комунікативні вміння та навички (Motliakh, & Todosiienko, 2015), толерантність (Kobzar, 2018) та конфліктологічна культура (Motliakh, & Potylchak, 2011), розвинений емоційний інтелект (Kokorina, & Schumskaia, 2018).

Мета дослідження - емпірично дослідити й описати особливості емоційного інтелекту спеціалістів із проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України.

Завдання дослідження:

1. Емпірично дослідити особливості якостей та рівня розвитку емоційного інтелекту, особистісних рис і представленість професійних переваг респондентів відповідно до домінуючого типу професії.

2. Описати особливості взаємозв'язків якостей емоційного інтелекту й особистісних рис респондентів, їх вияву в домінуючому типові професії.

Гіпотези дослідження:

1. Спеціалісти з проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України мають високі рівні розвитку емоційного інтелекту, екстраверсії, сумлінності, відкритості досвіду, стресостійкості та низькі рівні нейротизму та поступливості, а їх професійні переваги відповідають основному типу професії «людина-техніка».

2. Особистісні якості респондентів не залежать від віку, статі, ступеня вищої освіти, наявної фахової освіти (спеціальності), наявності кваліфікації судового експерта за видом експертизи «Психологічна експертиза», кількості та виду проведених опитувань з використанням поліграфа.

3. Кількість проведених опитувань з використанням поліграфа зумовлює зростання у респондентів відкритості досвіду та невротизації.

емоційний інтелект невротизація поліграф

Виклад основного матеріалу

У нашому дослідженні використано низку референтних методик:

1) «Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) Є. А. Климова (для визначення основного типу професії);

2) «Діагностика емоційного інтелекту» (Н. Холл) для виявлення здібності респондентів розуміти відносини, що репрезентується в емоціях, і керувати своєю емоційною сферою на основі прийняття рішень (Fetiskin, Kozlov, & Manuylov, 2005);

3) «Опитувальник великої п'ятірки» (адаптований для використання в поліції україномовний варіант англомовної психодіагностичної методики «Опитувальник великої п'ятірки» авторів О. Джон, Л. Науман, С. Сото (Barko, Ostapovych, & Barko, 2008);

4) «Опитувальник особистісної орієнтованості» (В.Г. Андросюк) для виявлення провідної мотивації діяльності.

Для обробки результатів дослідження використано описову статистику, t-критерій Стьюдента, r-коефіцієнт кореляції Пірсона, U-критерій Манна-Уітні. Статистична обробка даних проводилася за допомогою програми SPSS 10 for Windows.

Емпірична база дослідження (вибірка): 30 спеціалістів із проведення опитування з використанням поліграфа Національної поліції України, які проходили курси підвищення кваліфікації на базі Національної академії внутрішніх справ.

Стислу узагальнену характеристику вибірки відображено в табл. 1.

Таблиця 1 Узагальнена характеристика вибірки

Відповідно до табличних даних вибірка представлена респондентами чоловічої та жіночої статі віком від 30 до 45 років, з повною вищою освітою, що відповідає першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівням вищої освіти. Вони здобули один (або два) ступені вищої освіти «магістр» («спеціаліст») за обраними спеціальностями. Половина респондентів проводять опитування з використанням комп'ютерного поліграфа у процесі кадрового відбору, і в ході кримінальних розслідувань. Загалом проведено приблизно 3000 опитувань. Решта респондентів спеціалізується на проведенні опитувань з використанням поліграфа або лише у процесі кадрового відбору, або лише під час проведення кримінальних розслідувань. Загалом вони здійснили близько 700 та 800 опитувань відповідно. Кваліфікація судового експерта за видом експертизи «Психологічна експертиза» в респондентів відсутня.

За допомогою методики «Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) Є.А. Климова було визначено, до якого з основних типів професій схильні респонденти: «людина - людина», «людина - техніка», «людина - знакова система», «людина - художній образ», «людина - природа». Представленість домінуючого типу професії респондентів, визначеного за допомогою методики Є.А. Климова, подано в табл. 2.

Таблиця 2 Представленість професійних переваг відповідно до основних типів професій (за класифікацією Є.А. Климова)

Примітка. Л-Л - «Людина - людина»; Л-П - «Людина - природа»; Л-Т - «Людина - техніка»; Л-З - «Людина - знакова система»; Л-Х - «Людина - художній образ».

Згідно з даними таблиці, більшість респондентів (16 осіб, або 53,3 %) мають схильності до типу професій «людина - людина» (предметом праці для них є люди); 5 респондентів (16,7 %) - до типу професій «людина - техніка» (предмет їхньої праці - технічні об'єкти (машини, механізми); 2 респонденти (6,7 %) - до типу професій «людина - художній образ», що пов'язані з творчою діяльністю. Решта типів професій («людина - природа», «людина - знакова система») обрали по одному респонденту (по 3,3 %); троє респондентів обрали по 2-3 типи професій одночасно, а двоє респондентів взагалі не визначилися щодо своїх професійних переваг.

Таким чином, половина опитаних мають схильність до спілкування з людьми та професій, пов'язаних із безпосередньою комунікативною взаємодією, майже кожен п'ятий схильний до технічних видів професій. У вибірці є досить незначна кількість респондентів, які схильні до творчої діяльності, чи прагнуть поліпшити стан навколишнього середовища, чи керуються математичним складом розуму. Наявні респонденти, яким було складно визначитися щодо своїх схильностей до певного виду діяльності, і вони обрали декілька типів професій або взагалі не визначилися. Гіпотеза дослідження щодо домінуючого в респондентів типу професії «людина - техніка» не підтвердилася.

За допомогою методики «Діагностика емоційного інтелекту» (Н. Холл) було визначено рівні розвитку емоційного інтелекту респондентів, а також його якості («емоційна обізнаність»; «управління своїми емоціями»; «самомотивація»; «емпатія»; «розпізнавання емоцій інших людей»). Отримані дані подано в табл. 3.

Таблиця 3 Кількісні показники за шкалами емоційного інтелекту у вибірці

Відповідно до даних таблиці в респондентів найбільш розвинена емпатія (розуміння емоцій інших людей), самомотивація (управління своєю поведінкою внаслідок управління емоціями), розпізнавання емоцій інших (уміння впливати на емоційну поведінку інших). Найменше розвинені управління своїми емоціями й емоційна обізнаність (усвідомлення та розуміння своїх емоцій).

Визначення рівнів розвитку парціального й інтегрального інтелекту респондентів відбувалося відповідно до кількісних показників, запропонованих Н. Холлом. Відповідно до цього розподілу всім респондентам характерний високий рівень розвитку парціального інтелекту (від лат. partialis - частковий, окремий, який становить частину будь- чого) - понад 14 балів. Розподіл респондентів у групи за рівнем розвитку інтегрального емоційного інтелекту відображено в табл. 4.

Таблиця 4. Рівні розвитку інтегрального емоційного інтелекту респондентів