Понятійний апарат у методології формування вимог до спеціальної та спеціалізованої техніки і транспортних засобів національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Понятійний апарат у методології формування вимог до спеціальної та спеціалізованої техніки і транспортних засобів національної поліції України

Гуляєв Андрій Володимирович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, т.в.о. завідувача науково-дослідної лабораторії ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна

Диких Олександр Вікторович, начальник відділу ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна

Кисіль Микола Васильович, провідний науковий співробітник ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна

Приходько Вадим Іванович, науковий співробітник ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна



У статті розглянуто основні підходи до формування методології наукових досліджень з питань удосконалення понятійного апарату в системі технічного оснащення Національної поліції України спеціальною і спеціалізованою технікою та транспортними засобами (ССТТЗ).

Обґрунтовано концепцію створення й застосування зразків ССТТЗ для вирішення покладених на них завдань відповідно до їх призначення, яка сформована на основі стратегічного прогнозування очікуваних науково-технічних досягнень на розглянуту перспективу.

Ключові слова: правоохоронна діяльність, матеріально-технічне забезпечення, транспортні засоби, спеціалізована техніка, спеціальна техніка.



В статье рассмотрены основные подходы к формированию методологии научных исследований по вопросам совершенствования понятийного аппарата в системе технического оснащения Национальной полиции Украины специальной и специализированной техникой и транспортными средствами (ССТТЗ).

Обоснована концепция создания и применения образцов ССТТЗ для решения возложенных на них задач в соответствии с их назначением, которая сформирована на основе стратегического прогнозирования и ожидаемых научно-технических достижений на рассматриваемую перспективу.

Ключевые слова: правоохранительная деятельность, материально-техническое обеспечение, транспортные средства, специализированная техника, специальная техника.



Найважливішим елементом методології наукових досліджень і вирішення прикладних технічних проблем і завдань є використовуваний понятійний апарат.

Під понятійним апаратом, що застосовуються в технічній галузі, розуміється ієрархічно організована, логічно взаємопов'язана і структурно впорядкована система понять, що застосовуються в теоретичній і практичній діяльності, термінологічних визначень об'єктів, явищ і процесів, що належать до цієї предметної сфери, що вивчаються (досліджуваних) і охоплюються теорією будови та принципів роботи транспортних засобів як загального, так і спеціального або спеціалізованого призначення.

Понятійний апарат має ґрунтуватися на єдиній сукупності понять і термінів, які повинні внутрішньо не суперечити одна одній, спиратися на загальноприйняті поняття і терміни, що використовуються в суміжних областях науки і техніки, відображати сутність і основні риси, властиві спеціальним та спеціалізованим транспортним засобам правоохоронної системи і способам їх застосування, а також організаційно-технічних та інших заходах, що здійснюються в технічній галузі [1--9].

Понятійний апарат повинен у системній єдності адекватно відображати за допомогою впорядкованих понять і логічних операцій охоплювану ним область досліджень і формуватися відповідно до таких основних принципів:

повне охоплення понятійним апаратом усієї предметної області досліджень;

відображення в поняттях найбільш загальних і водночас характерних ознак об'єктів досліджень;

облік розвитку наукових знань вглиб і вшир;

системність охоплення цієї і суміжних сфер дослідницької та практичної діяльності;

спадкоємність знань за різними науковими напрямами, що вирізняється об'єктами та методами досліджень;

побудова системи понять за ієрархічним принципом;

відображення в поняттях закономірностей розвитку об'єктів досліджень і загалом усієї розглянутої предметної області діяльності.

Стосовно наукових досліджень, що проводяться в галузі транспортних засобів та спеціальної і спеціалізованої техніки, можуть бути виділені такі групи основних понять:

загальні поняття, які належать до наукових досліджень, що проводяться в галузі транспортних засобів та спеціальної і спеціалізованої техніки;

поняття, що характеризують об'єкти наукових досліджень з ефективнісно-кваліметричної, системотехнічної та інших сторін;

поняття, що належать до методології програмно-цільового планування й управління діяльністю в технічній галузі;

поняття, що використовуються при порівняльному оцінюванні, у ході випробувань і контролю якості зразків транспортних засобів, спеціальної і спеціалізованої техніки та їх основних складових частин;

поняття, що відображають умови застосування й експлуатації транспортних засобів та спеціальної і спеціалізованої техніки;

поняття, що охоплюють сфери розробки і модернізації (модифікації) зразків транспортних засобів та спеціальної і спеціалізованої техніки та їх основних складових частин;

поняття, що належать до сфери автоматизації наукових досліджень;

загальносистемні поняття;

поняття, що використовуються при вирішенні задач моделювання дій підрозділів правоохоронних органів, функціонування і оцінювання ефективності застосування зразків транспортних засобів та спеціальної і спеціалізованої техніки за своїм функціональним призначенням і т.д.

Удосконалення понятійного апарату, що застосовується в технічній галузі, має бути спрямоване на забезпечення смислової точності і несуперечливості використовуваних понять та термінів і створення на цій основі коректно сформованої, ієрархічно організованої понятійної інформаційної системи, що включає в себе логічно взаємопов'язані і структурно впорядковані поняття й категорії, терміни та визначення.

Використовуваний понятійний апарат повинен бути представлений у сучасній його версії, що забезпечує однозначність тлумачення основних положень, що належать до цієї області діяльності, адекватно відображати останні досягнення в ній і суміжних областях.

Наявність єдиного сучасного понятійного апарату необхідно для забезпечення взаємно погодженого і найбільш ефективного об'єднання зусиль колективів різних напрямів і профілів діяльності, пов'язаної з проведенням комплексних наукових досліджень з широкого кола проблем будівництва і застосування правоохоронних органів, розвитку їх підсистеми матеріально-технічного забезпечення, обґрунтування відповідних цільових програм та вимог до перспективних зразків спеціальних і спеціалізованих транспортних засобів та техніки, а також із вирішенням інших проблем в технічній галузі, пов'язаних з технічним оснащенням НПУ і з їх розвитком загалом.

Такий понятійний апарат дозволяє підвищити рівень взаєморозуміння, ефективність взаємодії відповідно до єдиної спільної мети замовників, розробників, виробників і споживачів продукції спеціального призначення, необхідної для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки держави, сприяє більш комунікативно й методично узгодженої та ефективної діяльності в галузі правоохоронної діяльності в цілому.

Як у будь-якій відкритій системі, що розвивається, у системі понять, термінів і визначень зазвичай наявні загальноприйняті, усталені і стійкі елементи, а також елементи, що вимагають змін (уточнення й коригування). Одночасно з цим можуть з'являтися нові елементи, що вимагають свого осмислення, взаємного узгодження, коректного тлумачення й адекватного втілення в цій понятійній системі.

За сучасних умов у технічній галузі відбуваються значні зміни в діяльності, що зумовлюють необхідність синхронного з ними й адекватного їм вдосконалення та розвитку понятійного апарату, який належить їй, поглибленого його дослідження та уточнення, системного й логічно впорядкованого узгодження між собою понять, які застосовуються і вводяться в обіг.

Проблематика, пов'язана з понятійним апаратом, досить широка. Нижче розглядаються лише окремі елементи системи понять, що належать до технічної галузі, яким останнім часом стали приділяти підвищену увагу. Тут наводяться розширені тлумачення низки таких понять зі складу базової термінології і здійснена спроба їх взаємно погодженого уявлення з урахуванням пропонованих коригувань (уточнень) смислового змісту.

Виокремимо зі складу основних (ключових) понять такі, що належать до технічної галузі, і розглянемо їх у розширеному змістовому тлумаченні, щоб зосередити основну увагу на питаннях подальшого вдосконалення та розвитку понятійного апарату, зумовлених докорінними змінами в технічній галузі принципового (системного) характеру.

У зв'язку з практичною спрямованістю дослідження, тут не проводиться детального й усебічного аналізу стану наявного понятійного апарату. Однак вважається, що такий аналіз повинен слугувати необхідною умовою виявлення елементів недосконалості понятійного апарату та визначення напрямів подальшого його вдосконалення. Результати цього аналізу повинні актуалізувати проведення цілеспрямовано орієнтованих, поглиблених і всебічних досліджень, основною метою яких стало б вироблення сучасної версії системи понять з подальшими її впровадженням та оформленням у вигляді сукупності відповідних нормативних документів термінологічного характеру, словників-довідників з прийнятими тлумаченнями понять і т. п., що належать до технічної галузі та суміжних з нею областей.

Вибір для розгляду наведених нижче понять був зумовлений передовсім прагненням за їх допомогою визначити групу тих елементів понятійного апарату, які безпосередньо стосуються проблемних питань технічного оснащення Національної поліції України (далі - НПУ) і які на понятійному рівні відображають концептуальну сторону діяльності в цій сфері, а також її основні заходи, виконані відповідно до такої логічно впорядкованої послідовності:

завдання НПУ;

підсистема матеріально-технічного забезпечення НПУ;

основні напрями розвитку спеціальної і спеціалізованої техніки та транспортних засобів (далі - ССТТЗ);

державне замовлення;

комплекс проектно-конструкторських робіт з розробки (модернізації) зразків ССТТЗ;

комплекс заходів щодо виробництва (закупівель) зразків ССТТЗ та постачання їх до НПУ.

Понятійний апарат, що застосовується, повинен у всій повноті й адекватно відображати цю послідовність. Підсистема матеріально-технічного забезпечення НПУ - це розподілена за їх структурними компонентами, складна й великомасштабна, узгоджена з організаційно-штатною структурою НПУ й ієрархічно упорядкована багаторівнева і неоднорідна за складом організаційно-технічна підсистема спеціального призначення, орієнтована на забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на НПУ.

Вона є доцільно організованою сукупністю взаємно узгоджених за технічними характеристиками (функціональними можливостями) і таких, що доповнюють одне одного в номенклатурному ряду, технічно, функціонально і організаційно взаємопов'язаних і кількісно-якісно збалансованих між собою зразків ССТТЗ різних видів, типів і функціонального призначення, що діють у різних фізичних середовищах, розподілених по підрозділах та структурах і призначених для забезпечення ефективного використання під єдиним керівництвом при виконанні ними своїх завдань в умовах повсякденної діяльності, в миротворчих та інших операціях.

Як вихідні базові елементи підсистеми матеріально-технічного забезпечення виступають відносно замкнуті й цілісні окремі зразки ССТТЗ, що утворюють її основу і подаються як функціонально і структурно єдині об'єкти, відносно незалежні між собою й конструктивно завершені вироби техніки спеціального призначення, які взаємодіють у рамках системи НПУ відповідно до їх місця і ролі в ній або є автономними.

Номенклатура ССТТЗ визначається вимогою її відповідності завданням НПУ в частині пропорцій між видами (типами) зразків ССТТЗ і в частині їх функціональних властивостей. Склад зразків ССТТЗ повинен встановлюватися з урахуванням необхідності забезпечення їх збалансованості.

Стратегічна мета управління розвитком підсистеми матеріально-технічного забезпечення НПУ - забезпечення її відповідності: завданням і структурі НПУ, формам і способам їх застосування; можливостям бюджетного фінансування витрат на забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки. Основою методології управління станом підсистеми матеріально-технічного забезпечення НПУ є методи програмно-цільового й ситуаційного управління.

Коректною слід визнати наявність принципових відмінностей у змістовому тлумаченні поняття підсистеми матеріально-технічного забезпечення НПУ як організаційно-технічної системи спеціального призначення й поняття підсистеми матеріально-технічного забезпечення НПУ, яка є системою конкретного цільового призначення, що набула вигляду сукупності функціонально пов'язаних окремих зразків ССТТЗ та технічних засобів, об'єднаних єдиною організацією функціонування й загальним управлінням для виконання завдань, визначених її призначенням [8].

Підсистема матеріально-технічного забезпечення НПУ повинна бути збалансованою за кількісно-якісним складом і типажем її засобів, особливо в частині ССТТЗ, забезпечувати стійке формування та забезпечення підрозділів НПУ,ефективно функціонувати в кризових умовах, а також у рамках часових обмежень, мати високі показники живучості та адаптованості до умов сьогодення.

Концепція розвитку правоохоронної системи держави - це сукупність ідей і основоположних принципів побудови перспективної системи НПУ, яка містить сформований на основі єдиних вихідних даних стратегічного, технічного та системотехнічного характеру задум розвитку підсистеми матеріально-технічного забезпечення НПУ, що визначає пріоритети її розвитку, а також вимоги до неї і до її структурних компонентів.

Облік підсистеми матеріально-технічного забезпечення НПУ, у тому числі її параметри, а також завдання, що вирішуються, повинні бути узгоджені із завданнями НПУ та їх організаційно-штатною структурою [2].

Концепція зразка ССТТЗ - генеральна ідея (або сукупність ідей і основоположних принципів, задум) створення і застосування (застосування за функціональним призначенням) зразка ССТТЗ для вирішення певних покладених на нього завдань відповідно до його призначення, що встановлює його роль та місце в системі НПУ і сформована на основі стратегічного прогнозування й очікуваних науково-технічних досягнень на розглянуту перспективу.

Концепція виступає як керівне і організуюче начало при формуванні проекту зразка ССТТЗ, обґрунтуванні його вигляду і технічних вимог до нього, у найбільш концентрованому вигляді з позицій найголовніших функціональних властивостей і ключових характеристик, об'єднує в єдине ціле потреби, можливості, ресурси і обмеження при розробці, виробництві, експлуатації та застосуванні за функціональним призначенням зразка.

Основними складовими частинами загальної концепції зразка ССТТЗ є:

загальна концепція зразка ССТТЗ, що розкриває призначення та функціональні ознаки;

науково-технічна концепція зразка ССТТЗ;

виробничо-економічна концепція зразка ССТТЗ.

Загальна концепція зразка ССТТЗ - складова частина його загальної концепції, яка відображає призначення зразка, завдання, що покладаються на нього, умови їх виконання і вимоги до зразка. Ключовими компонентами загальної концепції зразка ССТТЗ є його функціональні властивості, що відображає здатність зразка виконувати певні функції, спрямовані на ефективну реалізацію його цільового призначення.

Науково-технічна концепція зразка ССТТЗ - складова частина його загальної концепції, яка відображає науково-технічні можливості, матеріально-технічну основу його створення й визначає технічні шляхи і засоби реалізації вимог до зразка.

Виробничо-економічна концепція зразка ССТТЗ - складова частина його загальної концепції, яка визначає наявні та прогнозовані потрібні ресурси, можливості і обмеження виробничо-технологічного характеру при розробці і виробництві зразка.

Необхідним вихідним етапом формування загальної концепції зразка ССТТЗ є етап досліджень потреб у ньому й обґрунтування вимог до нього. Продовженням цього етапу є етапи досліджень технічної можливості бути реалізованим і економічної доцільності створення зразка ССТТЗ.

Облік зразка ССТТЗ - це концептуальне уявлення про технічний об'єкт певного функціонального призначення, що підлягає розробці (модернізації), який відображає дані про призначення зразка й основні функціональні завдання, покладені на нього; структуру, принципи будови й функціонування; основні функціональні властивості як самого зразка, так і його основні складові частини; показники функціональної ефективності й технічної досконалості; конструктивно-технічні і експлуатаційно-технічні характеристики і параметри, що визначають рівень його технічної досконалості і пристосованість до експлуатації і виконання покладених на нього завдань; витрати, необхідні для реалізації життєвого циклу зразка (витрати на НДДКР, серійне виробництво заданої кількості екземплярів, їх експлуатацію і ремонт); дані про умови, у яких зразок буде створюватися, експлуатуватися і застосовуватися відповідно до свого призначення.

Облік зразка ССТТЗ формується відповідно до його концепції загалом і відображається в ній вимогами до нього. Свого вигляду зразок ССТТЗ поступово набуває в ході передпроектних досліджень і зовнішнього проектування у процесі послідовного формування й обґрунтування концепції зразка, технічних вимог до нього, проекту технічного завдання на виконання ДКР з розробки зразка. Повнота й деталізація представлення даних про склад, структуру та функції елементів і зразка загалом зростають у ході досліджень і знаходять своє відображення в наведених вище документах.

Із конкретизацією вигляду зразка дедалі більше проявляються його необхідні властивості, що підлягають реалізації. Умовно їх можна поділити за ознаками на функціональні, експлуатаційні, економічні [3]. Принциповою основою уявлення про вигляд зразка ССТТЗ слугує системно-концептуальне абстрагування, нематеріальне за характером відображення його основних властивостей (технічних, експлуатаційних та інших), з кількісними оцінками кожного з них і рівня досконалості зразка ССТТЗ загалом.

Найбільш повним абстрагованим поданням образу майбутнього зразка ССТТЗ є його загальний вигляд. Більш детально розглядаються технічний, експлуатаційний та інші вигляди/обліки.

Технічний облік зразка ССТТЗ, що розглядається як окремий випадок його загального вигляду, - це концептуально абстраговані уявлення зразка як технічного об'єкта (виробу), що підлягає розробці, яке відображає структуру зразка, принципи будови й функціонування, сукупність конструктивно-технічних і експлуатаційно-технічних характеристик і параметрів, що визначають рівень його технічної досконалості та пристосованість до виконання покладених на нього завдань, а також до підтримання та відновлення працездатного стану у процесі його технічної експлуатації.

Технічний облік спільно із загальною концепцією утворює концептуальну проектну модель зразка ССТТЗ, що слугує вихідною основою для виконання проектно-конструкторських робіт на стадії ДКР відповідно до технічного завдання.

Зразок ССТТЗ набуває закінченого раціонального технічного вигляду після проведення низки системних наукових досліджень, передпроектних робіт і зовнішнього проектування зразка як єдиного об'єкта розробки, що наводяться у процесі узгодження потреб у ньому і можливостей його створення.

Пристосованість зразка ССТТЗ до виконання завдань за призначенням у різних умовах визначають його чотири основні властивості: функціональність, мобільність, надійність (технічну досконалість) і пристосованість. Ці властивості є необхідними й достатніми для розкриття функціональної сутності зразка як спеціально призначеного зразка техніки чи технічного засобу. Вплив інших властивостей зразка ССТТЗ на ефективність його застосування за призначенням проявляється через зміну цих властивостей. Рівень прояву властивості залежить від умов, у яких він використовується.

Функціональність зразка - комплексна властивість зразка, що проявляється в його здатності виконувати функції (операції), які передбачені призначенням та завданнями.

Мобільність зразка - властивість зразка, що виявляється в його здатності до зміни свого місця розташування і стану в часі (здатність до своєчасного розгортання, згортання, до швидкого переміщення (пересування), дії).

Надійність - це властивість зразка зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати функції у заданих режимах та умовах застосування, обслуговування, зберігання та транспортування.

Залежно від особливостей продукції, що оцінюється, для характеристики надійності можуть використовуватися як усі чотири, так і деякі з зазначених показників.

Безвідмовність - властивість зразка виконувати потрібні функції в певних умовах протягом заданого інтервалу часу чи напрацювання.

Довговічність - це властивість зразка виконувати потрібні функції до переходу у граничний стан за встановленої системи технічного обслуговування та ремонту.

До показників довговічності відносять: ресурс між середніми (капітальними) ремонтами; середній строк служби.

Ремонтопридатність - властивість зразка бути пристосованим до підтримання та відновлення стану, у якому він здатний виконувати потрібні функції за допомогою технічного обслуговування та ремонту. До показників ремонтопридатності належать: імовірність відновлення робочих параметрів; середня трудомісткість ремонту та технічного обслуговування.

Збережуваність - властивість зразка зберігати в заданих межах значення параметрів, що характеризують здатність зразка виконувати потрібні функції під час і після зберігання та (чи) транспортування.

Пристосованість зразка - властивість зразка, що виявляється в його пристосованості до виконання завдань в різних умовах (в будь-який час доби (цілодобовість), за різних фізико-географічних, кліматичних, метеорологічних (всепогодність), перешкоджаючих та інших умов).

Вимоги до властивостей зразка ССТТЗ представляються в загальній складовій його концепції та відображаються в ТЗ на розробку зразка в групі вимог за призначенням як технічні вимоги, котрі виконують роль системно об'єднуючої основи (ядра) технічних вимог загалом, що визначають облік, технічні й експлуатаційно-технічні характеристики та можливості зразка.

Узагальнений показник, що вводиться для оцінювання кожної з основних властивостей, що відображають призначення зразка, може бути представлений у вигляді функції від відповідних часткових показників, кожен з яких характеризує певну властивість, що входить до представницької групи властивостей тієї чи іншої властивості зразка. При цьому вимога до узагальненого показника властивості декомпозується на вимоги до часткових показників, які потім відображаються в технічних вимогах до зразка ССТТЗ загалом і до його основних складових частин [4, 6]. До них належать: ергономічні, естетичні, показники стандартизації та уніфікації, патентно-правові показники, показники транспортабельності, екологічні, економічні та інші.

Ергономічні показники, що відображають взаємодію людини з виробом, дають змогу визначати зручність і безпеку експлуатації виробів. Вони характеризують систему “людина - виріб - середовище використання” і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних та психологічних властивостей людини, що виявляються при користуванні виробом. До таких показників можна віднести, наприклад, зусилля, необхідні для керування транспортним засобом; розташування ручки; кондиціонер у кабіні автомобіля; освітленість, температуру, вологість, запиленість, шум, вібрацію, випромінювання, концентрацію чадного газу і водяних парів у продуктах горіння, розташування і зручність сидінь, органів керування, раціональність інтер'єру й робочого місця. За їх допомогою вимірюються параметри продукції, що впливають на працездатність людини під час експлуатації виробів.

Естетичні показники характеризують спроможність продукції задовольняти потребу в красі. Вони визначають такі властивості як зовнішній вигляд, гармонійність, цілісність, інформаційну промовистість, оригінальність, раціональність і красу форм, відповідність середовищу, стилю, моді, досконалість виконання і стабільність товарного вигляду виробу. За їх допомогою встановлюється художньо-конструкторський рівень виробу. Критерій естетичної оцінки виробу, яку дає експертна комісія, полягає в ранжуванні низки виробів аналогічного класу та призначення, що здійснюється на основі базових оцінок.

Показники стандартизації та уніфікації визначають ступінь використання в продукції стандартизованих складових частин виробу (складальних одиниць, деталей, вузлів), їх уніфікації, а також рівень уніфікації (конструкційної спорідненості) з іншими виробами. Наприклад, співвідношення стандартизованих та уніфікованих частин виробу й загальної кількості частин у виробі, коефіцієнти повторюваності, застосовності за типорозмірами і складовими продукції. Усі деталі виробу поділяються на стандартні, уніфіковані й оригінальні. Чим менше оригінальних виробів, тим краще; це важливо як для виробника продукції, так і для споживача.

Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції й виступають істотним чинником у визначенні конкурентоспроможності. Визначаючи патентно-правові показники, варто враховувати наявність у виробах нових технічних рішень, захищених патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка і товарного знака як у країні-виробнику, так і в країнах експорту. Основними показниками є такі: патентний захист, патентна чистота і територіальне поширення.

Показники транспортабельності визначають пристосованість продукції до перевезень. До них належать середня тривалість і вартість підготовки до перевезень, вантажно-розвантажувальних робіт, середня матеріаломісткість упаковування. Якнайповніше цей показник оцінюється у вартісному вимірі, що дає змогу одночасно врахувати матеріальні і трудові затрати, кваліфікацію і кількість людей, що зайняті транспортними роботами.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на довкілля, які виникають під час експлуатації або споживання продукції. Урахування екологічних показників має обмежити надходження в довкілля промислових, транспортних і побутових стічних вод та викидів, з метою зниження наявності шкідливих речовин в атмосфері, які не перевищують допустимих концентрацій; забезпечити збереження і раціональне використання біологічних ресурсів та ін. До екологічних показників належать: наявність шкідливих домішок, можливість викидів шкідливих часток, газів, випромінювань при зберіганні, транспортуванні, експлуатації чи споживанні продукції.

Економічні показники характеризують витрати на розробку, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції, економічну ефективність її експлуатації. Основні з них: ціна, прибуток, собівартість, рентабельність, трудомісткість виробу, експлуатаційні витрати, як у абсолютному вираженні, так і на одиницю основного показника призначення виробу.

Показники безпеки характеризують особливості продукції, що забезпечують безпеку людини (обслуговуючого персоналу) під час експлуатації або її споживання, монтажу, обслуговування, ремонту, зберігання, транспортування і т. д. Наприклад: імовірність безпечної роботи людини протягом певного часу; час спрацювання захисних пристроїв; електрична надійність високовольтних мереж.

Взаємозамінність - основна властивість сукупності виробів, яка визначає якість продукції й характеризується інтенсивністю, наявністю між елементами виробів з урахуванням їх специфіки, зовнішніх і внутрішніх проявів.

Беручи до уваги викладене вище та для однакового тлумачення загальних понять та термінів, що застосовуються в технічній галузі, при розробці типових вимог до спеціалізованих транспортних засобів Національної поліції України були використані такі терміни:

автобус - колісний транспортний засіб (КТЗ), який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

автомобіль - КТЗ, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами й використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;

автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією і внутрішнім обладнанням призначений головним чином для перевезення людей та їхнього багажу і в якому розміщено не більше дев'яти місць для сидіння включно з місцем водія;

автомобільний транспортний засіб - КТЗ (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій;

базова комплектність КТЗ - комплектність КТЗ серійного виготовлення без додаткового обладнання й конструкційних складових частин спеціального (додаткового) призначення;

версія (модифікація) КТЗ - сукупність дорожніх транспортних засобів одного типу, котрі належать до однієї моделі й не мають відмінностей у таких характеристиках як: колісна база; маса без водія й експлуатаційних рідин; маса у спорядженому стані; повна маса; навантаження на кожну вісь за повної маси; робочий об'єм двигуна; максимальна потужність; тип коробки передач, кількість передач та їхні передатні числа; передатне число головної передачі; верхня та нижня межі радіусів котіння шини для кожної осі; кількість місць для сидіння;

виробник KT3 - фізична або юридична особа, що відповідає за перетворення складових частин в єдине працездатне ціле, тобто за складання KT3 й однозначність його ідентифікаційного номера;

колісний транспортний засіб - транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі. Термін “колісний транспортний засіб” поширюється також на машини, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси);

колісний транспортний засіб аналогічний - KT3, істотні ознаки якого (тип, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової передачі, габаритні розміри, період випуску, комплектність тощо) подібні до відповідних ознак оцінюваного KT3;

колісний транспортний засіб ідентичний KT3, основні ознаки і параметри якого (виробник, країна походження, тип, модель, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової передачі, габаритні розміри, рік виготовлення, технічні характеристики) відповідають ознакам конкретного KT3. Розбіжності можуть стосуватися комплектності та укомплектованості KT3, пробігу та технічного стану;

колісний транспортний засіб новий - KT3, який жодного разу не був зареєстрований з метою одержання дозволу на його експлуатацію в уповноважених державних органах (у тому числі у країні-експортері KT3);

колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо);

колісний транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетонозмішувач, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);

модель (варіант) KT3 - сукупність KT3 одного типу, які не мають відмінностей за типом кузова (згідно з ДСГУ 2885-94 “Автотранспортні засоби. Автомобілі легкові. Tерміни та визначення”), виробником, кількістю і розташуванням ведучих та керованих осей, робочим циклом, кількістю і розташуванням циліндрів двигуна. Робочі об'єми двигунів KT3 однієї моделі не повинні відрізнятися більше ніж на 20 %, а їх потужність - на 30 %;

нормативний пробіг - середньостатистичний річний пробіг для цієї моделі KT3, щодо якого визначається середня ринкова вартість KT3;

опція - додаткове оснащення KT3 непередбаченими базовою комплектністю складниками з варіантами їх виконання, що підвищують його споживчі й технічні якості;

робочий об'єм двигуна - сума робочих об'ємів циліндрів двигуна з кривошипно-шатунним механізмом, які витісняються поршнями під час їхнього руху

від крайнього верхнього до крайнього нижнього положень. У загальному випадку робочий об'єм двигуна розраховується за формулою:

де D - діаметр поршня;

S - хід поршня;

і - кількість циліндрів двигуна;

X - число тактів робочого процесу, т=4. Робочі об'єми двигунів інших конструкцій визначаються спеціальними розрахунками чи експериментальними методами;

складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації;

технічний стан - відповідність КТЗ складу його конструкції на дату реєстрації та сукупність фактичних експлуатаційних характеристик КТЗ на дату перевірки. Крім того, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації;

тип КТЗ - класифікаційна одиниця, що визначає призначення КТЗ і особливості конструкції;

укомплектованість - наявність усіх складників КТЗ, які передбачені виробником.

Удосконалення понятійного апарату в системі технічного оснащення Національної поліції України повинно розпочинатися з етапу його концептуалізації. Відсутність етапу відпрацювання задуму побудови вдосконаленої системи понять може призвести до такої системи, яка буде неадекватною змінам, які сталися в аналізованій предметній області й не повною мірою будуть її відображати.

Основною метою вдосконалення понятійного апарату має бути створення стійкої системи понять, заснованої на можливо меншій кількості логічно незалежних вихідних положень концептуального характеру. Як наслідок, повинна бути побудована повна й несуперечлива система понять, яка б задовольнила вимогу щодо адекватності змін, які відбуваються в машинобудівній та автомобілебудівній галузях.

Викладені у статті підходи до формування понятійного апарату в системі технічного оснащення Національної поліції України й запропоновані терміни дадуть можливість побудовати несуперечливу систему понять, яка б відображала сутність і основні риси, властиві спеціальним та спеціалізованим транспортним засобам правоохоронної системи і способам їх застосування, а також організаційно-технічним та іншим заходам, що проводяться в технічній галузі.



Список використаних джерел

поліція техніка прогнозування транспортний

1. Про Національну поліцію: Закон за станом на 2 лип. 2015 р. № 580-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 40-41.

2. ДоляВ.К., Давідіч Ю.О., Лозовий А.І. та ін. Автотранспортна експертиза: підручник. Харків: Доля В. К., Нац. акад. міськ. госп-ва., 2011. 422 с.

3. Гриб Д.А., Демидов O.A., Хмелевская БА. и др. Принципы и аспекты методического подхода к формированию оперативно-стратегических и оперативно-тактических требований к перспективной системе вооружения вооруженных сил государства и к ее структурным компонентам: наукове видання. Київ: Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2013. № 2(11). С. 29-34.

4. Данилевич АА., Лоскутов Д.В., Рогозин O.K. и др. Война и мир в терминах и определениях: военно-политический словарь. М.: Вече: Рогозин Д.О., 2011. 640 с.

5. Демидов Б.А., Хмелевская O.A., Кузнецова М.Ю. Направления совершенствования методологии обоснования концепции развития системы вооружения вооруженных сил государства и формирования перспективного ее облика: збірник наукових праць. Харків: ХУПС: Гриб Д.А., 2013. Вип. 1(34). С. 25-29.

6. Гриб Д.А., Демидов БА, Хмелевская ОА.Системно-концептуальные основы и элементы методологии обоснования облика перспективной системы вооружения противовоздушной обороны государства и его вооруженных сил. Системи управління, навігації та зв'язку: збірник наукових праць. Харків: ХУПС, 2011. Вип. 1(17). С. 182-190.

7. Гриб Д.А., Демідов Б.О., Науменко М.В. Системно-концептуальні основи і елементи методології формування оперативно-тактичних і тактико-технічних вимог, що пред'являються до перспективних зразків озброєння і військової техніки та зразків, що модернізуються. Системи озброєння і військова техніка: збірник наукових праць. Харків: ХУПС. 2009. № 2 (18). С. 65-73.

8. Гриб Д.А., Демідов Б.О., Науменко М.В. Методологічний підхід до формування технічного обрису перспективних зразків та зразків ОВТ, що модернізуються. Щоквартальний науково-теоретичний та науково-практичний журнал Міністерства оборони України. 2009. Вип. 4. С. 30-34.

9. Демидов Б.А., Науменко М.В.Системная методология формирования концептуальних проектных моделей перспективних сложных образцов вооружения и военной техники. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2010. Вип. 1. С. 8-15.

10. About the National Police: Law of Ukraine dated July 2, 2015 No 580-VIII. Bulletin of Verkhovna Rada (VVR). 2015. No 40-41 [in Ukrainian].

11. Dolia, V.K., Davidich, Yu.O., Lozovyi, A.I. and others (2011) Avtotransportna ekspertyza. “Road Transport Expertise”: textbook. Kharkov: Dolia V.K., Nat. Acad. the City Economics. 422 p. [in Ukrainian].

12. Grib, D.A., Demidov, O.A., Khmelevskaya, B.A. and others (2013) Printsipy i aspekty metodicheskogo podkhoda k formirovaniyu operativno-strategicheskikh i operativno-takticheskikh trebovaniy k perspektivnoy sisteme vooruzheniya vooruzhennykh sil gosudarstva i k yeye strukturnym komponenta. “Principles and Aspects of a Methodological Approach to the Formation of Operational and Strategic, Operational and Tactical Requirements for a Prospective Armament System of the State Armed Forces and its Structural Components: Scientific Vision”. Kyiv: Science and Technology of the Reconstruction of the Forces of the Ukrainian Forces of Ukraine. No 2(11). P. 29-34 [in Russian].

13. Danilevich, A.A., Loskutov, D.V., Rogozin, O.K. and others (2011) Voyna i mir v terminakh i opredeleniyakh: voyenno-politicheskiy slovar'. “War and Peace in Terms and Definitions: Military and Political Dictionary”. M.: Veche: Rogozin D.O. 640 p. [in Russian].

14. Demidov, BA., Khmelevskaya, OA., Kuznetsova, M.Yu. (2013) Napravleniya sovershenstvovaniya metodologii obosnovaniya kontseptsii razvitiya sistemy vooruzheniya vooruzhennykh sil gosudarstva i formirovaniya perspektivnogo yeye oblika: zbunik naukovikh prats'. “Directions for the Improvement of the Methodology of Substantiating the Concept of Developing the State's Armament System and Forming Its Promising Appearance: coll. of studies. Kharkiv, HUPS: Gryb D.A. Issue 1(34). P. 25-29 [in Russian].

15. Grib, D.A., Demidov, BA, Khmelevskaya, OA. (2011) Sistemno-kontseptual'nyye osnovy i elementy metodologii obosnovaniya oblika perspektivnoy sistemy vooruzheniya protivovozdushnoy oborony gosudarstva i yego vooruzhennykh sil. “System and Conceptual Foundations and Eements of a Methodology for Substantiating the Appearance of a Promising Weapon System for Air Defense of a State and Its Armed Forces”. Command and Control Systems, Navigational Science and Technology. Issue 1(17). P. 182-190. Kharkiv: HUPS [in Russian].

16. Hryb, DA, Demidov, B.O., Naumenko, M.V. (2009) Systemno-kontseptual'ni osnovy i elementy metodolohiyi formuvannya operatyvno-taktychnykh i taktyko-tekhnichnykh vymoh, shcho pred'yavlyayut'sya do perspektyvnykh zrazkiv ozbroyennya i viys'kovoyi tekhniky ta zrazkiv, shcho modernizuyut'sya. “System and Conceptual Bases and Elements of Methodology for Formation of Operational-Tactical and Tactical-Technical Requirements for Advanced Weapons and MilitaryEquipment and Upgraded Samples”. Weapons Systems and Military Equipment: coll. of studies. Kharkiv: HUPS. No 2(18). P. 65-73 [in Ukrainian].

17. Hryb, DA., Demidov, B.O., Naumenko, M.V. (2009) Metodolohichnyy pidkhid do formuvannya tekhnichnoho obrysu perspektyvnykh zrazkiv ta zrazkiv OVT, shcho modernizuyut'sya. “Methodological Approach to the Formation of Technical Outline of Promising and Upgraded VCT Samples”. Quarterly Scientific-Theoretical and Scientific-Practical Journal of the Ministry of Defense of Ukraine. Iss. 4. P. 30-34 [in Ukrainian].

18. Demidov, B.A., Naumenko, M.V. (2010) Sistemnaya metodologiya formirovaniya kontseptual'nikh proyektnykh modeley perspektivnikh slozhnykh obraztsov vooruzheniya i voyennoy tekhniki. “Systematic Methodology for the Formation of Conceptual Design Models of Promising Complex Models of Weapons and Military Equipment”. Proceedings of Kharkiv University of the Air Force. Vol. 1. P. 815 [in Russian].



Huliaiev Andrii, Candidate of Technical Sciences, Senior Research Associate, Acting Chief of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine,

Dykykh Oleksandr, Head of the Department of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine, Kysil Mykola, Leading Research Fellow of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine, ORCID ID 0000-0001-7896-4959

Prykhodko Vadym, Research Fellow of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine,

CONCEPT APPARATUS IN THE METHODOLOGY OF FORMATION OF REQUIREMENTS FOR SPECIAL AND SPECIALIZED EQUIPMENT AND TRANSPORT MEANS OF THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE

Paper deals with the basic approaches to the formation of the methodology of researches on the improvement of the conceptual apparatus in the system of technical equipment of the National Police of Ukraine by special and specialized equipment and vehicles.

The interpretation of the conceptual apparatus used in the technical field for the creation of specialized and specialized equipment and vehicles is analyzed and formed, which means a hierarchically organized, logically interconnected and structurally ordered system of the concepts used in theoretical, practical and practical activities. Objects, phenomena, and processes related to this subject area are studied and covered by the theory of structure and principles of operation of vehicles for general, special or specialized purposes.

Defined conceptual apparatus should be based on a single set of concepts and terms that should not internally contradict each other, based on common concepts and terms used in related fields of science and technology, reflect the nature and basic features inherent in special and specialized vehicles and methods of their application, as well as organizational, technical and other measures taken in technical field.

The basic purpose of improving the conceptual apparatus is substantiated, and it must be a stable system of concepts based on few logically independent starting points of conceptual character as possible.

The improvement of the conceptual apparatus in the system of technical equipment of the National Police of Ukraine should start from the stage of its conceptualization. As a result, a complete and consistent system of concepts must be built to meet the requirement for the adequacy of changes occurring in the engineering and automotive industries.

Keywords: law enforcement, logistics, vehicles, specialized equipment, special equipment.

Размещено на Allbest.ru

...