Кодифікація майна сил безпеки та оборони України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНДІ МВС України

Кодифікація майна сил безпеки та оборони України

Д.В. Смерницький,

кандидат юридичних наук,

заступник директора,

Ю.Д. Кучинський,

кандидат юридичних наук,

завідувач лабораторії

м. Київ, Україна

Анотація

Окреслено проблеми сил безпеки та оборони України, спричинені недосконалою системою логістики, зазначено стратегічні цілі для їх вирішення, досягнення яких реалізується, зокрема, впровадженням системи кодифікації майна (предметів постачання), сумісної з системою кодифікації предметів постачання НАТО.

Проведено аналіз основних нормативно-правових актів, які регулюють порядок кодифікації предметів постачання сил оборони України, розкрито організацію її проведення та основні вигоди для сфери інтересів держави і об'єктів господарювання від її впровадження.

Ключові слова: кодифікація, предмети постачання, сили безпеки, сили оборони.

Аннотация

Изложено проблемы сил безопасности и обороны Украины, обусловлены несовершенной системой логистики, обозначено стратегические цели для их решения, достижения которых реализуется, в частности, внедрением системы кодификации имущества (предметов поставки), совместимой с системой кодификации предметов поставки НАТО.

Ключевые слова: кодификация, предметы поставки, силы безопасности, силы обороны.

Annotation

V. Smernytskyi,

Candidate of Juridical Sciences,

Deputy Director, State Research Institute MIA Ukraine,

Kyiv, Ukraine,

Yu.D. Kuchynskyi,

Candidate of Juridical Sciences,

CODIFICATION OF THE PROPERTY OF THE UKRAINIAN SECURITY

AND DEFENSE FORCES

It is noted that the current Ukrainian legislation currently provides for the codification of property (supplies) only for State bodies (military formations) belonging to the Ukrainian defense forces.

The security forces include law enforcement and intelligence agencies, specialpurpose State bodies with law enforcement functions, civil protection forces and other bodies tasked by the Constitution and the laws of Ukraine with ensuring the national security of Ukraine, and the defense forces - the Armed Forces of Ukraine, as well as other military formations, law enforcement and intelligence agencies and specialpurpose bodies with law enforcement functions established in accordance with the laws of Ukraine.

The analysis of the main regulatory legal acts regulating the procedure of codification of supply items is carried out, as well as the benefits for the sphere of interests of the state and objects of management, which appear during the implementation of the system of codification of supply items of NATO.

It has been established that, in order to implement the areas of State national security policy defined by the National Security Strategy of Ukraine, to implement the tasks set out in the National Guard's Development Concept for the period up to 2020 and other regulatory documents aimed at ensuring effective cooperation between the security and defense forces in the performance of their functions to ensure the defense of the State, it is advisable to extend the scope of the regulatory and legal instruments on the codification of emergencies to the Ukrainian security forces. Keywords: codification, supplies, security forces, defense forces.

Значні людські, територіальні та інші втрати України під час збройного конфлікту з Російською Федерацією на Сході нашої країни зумовлені низкою причин, зокрема й неналежним станом забезпечення майном сил безпеки та оборони України.

Для виправлення ситуації за останні кілька років в Україні прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на покращання стану забезпеченості майном державних органів (військових формувань), що входять до складу сектору безпеки та оборони.

Так, Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015, серед актуальних загроз національній безпеці України визнано неефективне використання ресурсів у секторі безпеки та оборони. Одним з основних напрямів державної політики національної безпеки при цьому визначено створення ефективного сектору безпеки і оборони, що, зокрема, передбачає:

централізоване управління сектором безпеки і оборони у мирний час, у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та в особливий період, міжвідомчу координацію і взаємодію;

узгодження концепцій (програм) реформування та розвитку органів сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу за єдиним задумом;

удосконалення державної системи стратегічного планування, створення єдиної системи моніторингу, аналізу, прогнозування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони;

запровадження інтегрованої системи освіти, бойової і спеціальної підготовки персоналу для органів сектору безпеки і оборони із залученням викладачів, інструкторів із держав - членів НАТО, ЄС, формування нової культури безпеки;

застосування програмно-цільового підходу до визначення обсягів фінансових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для ефективного функціонування органів сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу.

забезпечення максимальної взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО шляхом запровадження стандартів Північноатлантичного альянсу.

У розділі 4.7 зазначеної вище Стратегії, визначено, що Україна поглиблюватиме співробітництво з НАТО за напрямами:

розвитку взаємодії в сфері безпекового і оборонного планування, зокрема шляхом періодичного проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони, за результатами якого уточнюватимуться документи оборонного і безпекового планування;

упровадження реформ у секторі безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО;

участі в операціях НАТО з підтримання миру і безпеки; розвитку спроможностей щодо запобігання і боротьби з тероризмом, а також спільної боротьби з тероризмом;

розвитку спільних програм підготовки персоналу органів сектору безпеки і оборони, зокрема Програми професійного розвитку [1].

Стратегічним оборонним бюлетенем України, схваленим Указом Президента України від 6 червня 2016 р. № 240/2016, визначено, що метою проведення оборонної реформи в Україні є, зокрема, підвищення рівня оперативної сумісності Збройних Сил України та інших військових формувань з підрозділами збройних сил держав - членів НАТО та ЄС до виконання спільних завдань у міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки, а однією зі стратегічних цілей оборонної реформи є об'єднана система логістики, здатна надати підтримку всім компонентам сил оборони. Для виконання завдання 4.1.2 Матриці досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань оборонної реформи (додаток 1 до Стратегічного оборонного бюлетеня України) передбачалося до кінця 2017 р. здійснити перехід на єдину систему кодифікації військового майна сил оборони, сумісну із системою кодифікації НАТО [2].

З цією метою підписано наказ Міністерства оборони України від 18 грудня 2017 р. № 673, яким затверджено Порядок кодифікації предметів постачання (далі - ПП). Цей Порядок визначає процедуру кодифікації предметів, що постачаються силам оборони України для виконання ними спільних завдань з оборони держави.

Метою кодифікації, згідно із зазначеним вище наказом, є підвищення ефективності управління номенклатурою ПП на всіх стадіях життєвого циклу, забезпечення необхідних умов для автоматизованого обліку, поліпшення управління запасами, сприяння сумісності систем логістики сил оборони України із системами логістики збройних сил інших країн, які використовують систему кодифікації НАТО. При цьому, до ПП віднесено військове майно (майно) сил оборони (за винятком нерухомого майна), до якого належать вироби, складові частини виробів, інструменти, приладдя, матеріали, програмне забезпечення, що є об'єктами самостійного постачання [3].

Основним завданням кодифікації є призначення кожному ПП номенклатурного номера НАТО [3].

Використання системи кодифікації НАТО здійснюється відповідно до Спонсорської угоди між Міністерством оборони України та Групою національних директорів з кодифікації НАТО АС/135 про приєднання до Системи кодифікації НАТО [3].

Система кодифікації НАТО - це інструмент управління номенклатурою ПП у системі логістики. Вона виконує три головні цілі логістики:

підвищує ефективність функціонування логістики;

зменшує загальні витрати шляхом запобігання ідентифікації дублюючих предметів;

сприяє оперативній сумісності.

Кодифікація здійснюється відповідно до принципів і правил системи кодифікації НАТО, визначених в угодах зі стандартизації НАТО STANAG 3150, STANAG 3151, STANAG 4177, STANAG 4438 та Керівництві НАТО з кодифікації ACodP-1 [3].

Уповноваженим органом з питань співробітництва з НАТО у галузі кодифікації в Україні є Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України, яке в межах зазначеної вище угоди виконує функції національного бюро кодифікації України.

Роботи з кодифікації організовують і виконують під час розробки або модернізації ПП, під час закупівлі ПП, оплата яких здійснюється за централізованими розрахунками, а також у ході експлуатації (використання) ПП, якщо їх кодифікація не була здійснена під час розробки або закупівлі [3].

Організацію робіт з кодифікації ПП під час їх розробки чи закупівлі для потреб сил оборони здійснюють органи військового управління, які включають відповідні вимоги до технічних документів на ПП - нормативних (стандарт, технічні умови, технічна специфікація), конструкторських (креслення, специфікація), експлуатаційних (паспорт, формуляр, етикетка, настанова щодо експлуатування, каталог деталей та складальних одиниць) або інших документів, що містять інформацію щодо складу, устрою, принципу роботи, основних параметрів і характеристик ПП; до тактико-технічних завдань (далі - ТТЗ) на виконання дослідно-конструкторських робіт (далі - ДКР) з розробки ПП; до тендерної документації та державних контрактів (договорів) на закупівлю ПП [3].

Організацію робіт з кодифікації предметів постачання під час їх експлуатації здійснюють центральні служби забезпечення шляхом підготовки вихідних даних і надання їх до центрального органу кодифікації.

Підготовку вихідних даних для кодифікації здійснюють центральні служби забезпечення на підставі переліків ПП, що підлягають кодифікації, та технічних документів на ПП.

Опрацювання вихідних даних, кодифікацію та подальшу актуалізацію інформації здійснює центральний орган кодифікації на підставі вихідних даних, наданих центральними службами забезпечення.

Підготовка вихідних даних здійснюється з використанням автоматизованої інформаційної системи кодифікації (далі - АІСК), що реалізує процедури, алгоритми, формати даних системи кодифікації НАТО та містить необхідні довідники, класифікатори тощо. Робочі місця АІСК встановлюються в центральних службах забезпечення, центральному органі кодифікації та функціонують у локально- обчислювальній мережі автоматизованої системи управління Збройними Силами України “Дніпро” [3].

Центральні служби забезпечення на підставі отриманих документів вводять вихідні дані для кодифікації до АІСК та з її допомогою направляють електронну транзакцію (заявку) на кодифікацію до центрального органу кодифікації. Підготовка вихідних даних включає визначення узгодженої назви, класифікацію, ідентифікацію ПП, внесення каталожної інформації до Каталогу ПП [3].

Для визначення узгодженої назви ПП використовується Багатомовний довідник НАТО назв ПП ACodP3 (NATO Multilingual Item Name Directory), що містить стандартні назви ПП у системі кодифікації НАТО, їх коди, опис і тлумачення [3].

Класифікація ПП здійснюється відповідно до національного класифікатора ДК 020:2016 “Єдиний класифікатор предметів постачання”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20 грудня 2016 р. № 2095, ведення якого здійснює Міністерство оборони України. Зазначений класифікатор ідентичний Багатомовному класифікатору предметів постачання НАТО ACodP2 (NATO Multilingual Supply Classification Handbook), який, у свою чергу, відповідає Федеральній системі класифікації постачання США (Federal Supply Classification System (FSC)) [4].

Об'єктами класифікації цього класифікатора є предмети (озброєння, військова та інша техніка, а також запасні частини і матеріали, що необхідні для забезпечення їх експлуатації, інші предмети постачання), що постачаються для потреб Збройних Сил України, експортуються в інші держави, які використовують систему кодифікації НАТО [4].

Ідентифікація ПП здійснюється відповідно до Угоди НАТО зі стандартизації (STANAG 3151) “Єдина система ідентифікації предметів постачання” посилальним чи описовим методами або їх комбінацією. Для ідентифікації ПП використовуються дані, що містяться в технічних документах на ПП [3].

У процесі ідентифікації розробникам, виробникам, постачальникам ПП, іншим суб'єктам господарської діяльності, державним організаціям та установам, які є джерелом постачання ПП та/або технічних документів на ПП, центральним органом кодифікації призначаються коди NCAGE [3].

Центральний орган кодифікації опрацьовує вихідні дані, перевіряє на відсутність дублювання з кодифікованими ПП та призначає номенклатурний номер НАТО. Номенклатурний номер НАТО не призначається, якщо ПП уже кодифікований та інформація про нього розміщена у Каталозі ПП або Каталозі ПП НАТО (NATO Master Catalogue of References for Logistics - NMCRL) [3].

Необхідно, щоб взаємозамінні ПП (незалежно від того, якими виробниками та згідно з якими нормативними документами вони виготовляються) мали один номенклатурний номер. У цьому разі до Каталогу ПП уносяться лише дані про нових виробників (постачальників) ПП з кодами NCAGE та посилальними номерами [3].

Якщо ПП виробляється країною, що є членом НАТО або членом системи кодифікації НАТО другого рівня, кодифікація такого ПП здійснюється органом кодифікації країни - виробника ПП [3].

Про призначений номенклатурний номер НАТО центральний орган кодифікації повідомляє центральну службу забезпечення, що подала заявку на кодифікацію [3].

Інформація щодо кодифікованих ПП розміщується у Каталозі ПП та Каталозі ПП НАТО NMCRL [3].

Інформація щодо кодифікованих ПП надається центральним органом кодифікації до Агенції НАТО з підтримки та постачання для розміщення її у Каталозі ПП НАТО NMCRL відповідно до Угоди НАТО зі стандартизації (STANAG 4438) “Єдина система розповсюдження даних, що стосуються номенклатурних номерів НАТО” [3].

В експлуатаційних документах на ПП зазначаються номенклатурні номери НАТО відповідно до ДСТУ ГОСТ 2.610 : 2006 “Єдина система конструкторської документації. Правила виконання експлуатаційних документів”.

При виконанні робіт з кодифікації дотримуються вимог законодавства України про державну таємницю. До Каталогу ПП не вноситься інформація, що становить державну або комерційну таємницю [3].

Аналіз розглянутих нормативно-правових актів щодо кодифікації ПП свідчить, що їх дія поширюється лише на сили оборони України, а також ті державні органи (військові формування), які одночасно належать як до сил безпеки, так і до сил оборони України.

До вигод впровадження системи кодифікації ПП НАТО, визначених у Аналізі регуляторного впливу до проекту наказу Міністерства оборони України “Про затвердження Порядку кодифікації предметів постачання”, віднесено:

для сфери інтересів держави: забезпечення одноманітного опису, класифікації, ідентифікації ПП сил оборони та створення єдиного інформаційного ресурсу - каталогу ПП сил оборони, що, у свою чергу: сприятиме якіснішому визначенню вимог до предметів закупівлі, ідентифікації ПП, краще задовольняючи потреби споживачів; сприятиме взаємосумісності сил оборони при виконанні ними спільних завдань; забезпечить формування єдиної номенклатури військового майна сил оборони, відтак, не дозволить створювати дублікати записів предметів у процесі їх обліку та обмежуватиме витрати на утримання запасів зайвих предметів; сприятиме скороченню до мінімуму ланцюга постачання - від виробника до користувача, таким чином сприятиме своєчасному забезпеченню військ необхідними предметами та скороченню витрат на закупівлю [5];

для сфери інтересів об'єктів господарювання: повноправна участь України в системі кодифікації НАТО, що забезпечить розміщення інформації про продукцію вітчизняних виробників у Головному каталозі предметів постачання НАТО (NMCRL) та її доступність для органів логістики 64 країн, які використовують систему кодифікації НАТО (безкоштовна реклама); ідентифікація виробника (постачальника) та їх продукції в системі кодифікації НАТО сприяє їх участі у міжнародних тендерах на постачання продукції; використання розробниками Каталогу предметів постачання дозволить використовувати вже розроблені складові частини при створенні нових зразків озброєння та військової техніки [5].

Перераховані вигоди також будуть актуальними для сфери інтересів держави та об'єктів господарювання, якщо дія нормативно-правових документів щодо кодифікації ПП пошириться на сили безпеки України.

Нагадаємо, що згідно із Законом України “Про національну безпеку України” до сил безпеки віднесено правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України, а до сил оборони - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави [6].

І хоча в зазначеному вище Законі чітко не окреслено назви державних органів, які належать до сил безпеки, а які до сил оборони, можна зробити висновок, що в Україні більшість державних органів (військових формувань), що належать до сил безпеки, одночасно належать і до сил оборони, адже в певних випадках окремі підрозділи таких державних органів (військових формувань) взаємодіють з підрозділами Збройних Сил України при виконанні ними функцій із забезпечення оборони держави, зокрема підрозділи Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України. Крім того, навіть ті державні органи, які чітко віднесені до сил безпеки, наприклад сили цивільного захисту (Державна служба України з надзвичайних ситуацій) у багатьох випадках взаємодіють зі Збройними Силами України під час ліквідації наслідків надзвичайних подій тощо. Одними з показових прикладів такої взаємодії є виконання завдань з розмінування територій, очищення територій від вибухонебезпечних предметів після підривів військових складів з боєприпасами. Інженерні підрозділи Національної гвардії України, підрозділи “КОРД” Національної поліції України та багато інших підрозділів сил безпеки періодично взаємодіють з підрозділами Збройних Сил України при виконанні ними функцій із забезпечення оборони держави.

Така взаємодія при виконанні спільних завдань потребує узгодженості в застосуванні певних ПП: транспортних та інших технічних засобів, зброї, боєприпасів тощо. безпека оборона логістика гвардія

І якщо підрозділи Збройних Сил України, впровадивши систему кодифікації ПП НАТО, мають таку узгодженість між своїми підрозділами, а також йдуть шляхом налагодження такої узгодженості, а отже, й оперативної сумісності з підрозділами країн, що впровадили систему кодифікації ПП НАТО, то державні органи (військові формування), які входять до складу сил безпеки, роблять у цьому напрямі лише перші кроки.

Нагальна потреба в цьому вбачається ще й з причини участі підрозділів сил безпеки в міжнародних миротворчих місіях. Так, наприклад, впродовж 16-ти років понад 2 000 працівників МВС України брали та беруть участь у операціях із підтримки миру під егідою ООН, ОБСЄ та ЄС у 11 країнах світу [7].

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2017 р. № 100-р схвалено Концепцію розвитку Національної гвардії на період до 2020 року, метою якої є розбудова Національної гвардії як мобільного, боєздатного військового формування з правоохоронними функціями, здатного у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати визначені правоохоронні і оборонні завдання з протидії загрозам національній безпеці.

У зазначеній Концепції визначено, що Національна гвардія має обмежену спроможність до виконання визначених завдань, у тому числі з підтримки операцій Збройних Сил у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці в особливий період. Одними з причин виникнення проблеми названо: недосконалість системи логістики відповідно до прийнятих стандартів держав - членів ЄС та НАТО [8].

При реалізації оптимального варіанта розв'язання проблеми очікується, що Національна гвардія досягне низки переваг, зокрема: ефективної взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони під час виконання спільних завдань із забезпечення реалізації правоохоронних функцій з протидії загрозам національній безпеці; наближенню за показниками управління, підготовки, технічного оснащення та матеріального забезпечення до стандартів, установлених для аналогічних формувань відповідних держав - членів ЄС та НАТО [8].

Серед шляхів вирішення проблеми Концепція, зокрема, визначає реформування системи логістики (технічного та тилового забезпечення): на першому етапі реалізації Концепції (2017 р.), зокрема уніфікація та узгодження норм табельної належності озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів з єдиними стандартами для всіх складових сектору безпеки і оборони, реформування системи логістики Національної гвардії відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня України; на другому етапі (2018-2020 рр.) - створення та впровадження інформаційної системи управління ресурсами відповідно до сучасних європейських та євроатлантичних підходів, інтеграція системи бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії до єдиної системи підготовки сектору безпеки і оборони, завершення формування системи логістики [8].

Одними з очікуваних результатів реалізації Концепції є: наближення Національної гвардії за рівнем підготовки та оснащення озброєнням, військовою і спеціальною технікою до стандартів НАТО та ЄС, запровадження єдиної системи логістики, єдиного реєстру озброєння, військової техніки та майна, а також автоматизацію процесів обліку, закупівель і постачання матеріально-технічних засобів [8].

У звіті про базове відстеження результативності наказу MO України “Про затвердження Порядку кодифікації предметів постачання” від 25 вересня 2018 р. зазначено окремі кількісні та якісні значення показників щодо кодифікації ПП. Так, загалом кількість ідентифікованих та кодифікованих ПП сил оборони складає 3 752, з яких 3 750 ПП припадає на підрозділи Збройних Сил України та Міністерства оборони України і лише 2 ПП - на Головне управління Національної гвардії України. Крім того, у звіті наведено оцінку результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей і зазначено, що наказ Міністерства оборони України “Про затвердження Порядку кодифікації предметів постачання” досяг визначених цілей та внесення змін не потребує [9].

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що для реалізації напрямів державної політики національної безпеки, визначених Стратегією національної безпеки України, реалізації завдань, визначених Концепцію розвитку Національної гвардії на період до 2020 р., та іншими нормативними документами, спрямованими на забезпечення ефективної взаємодії сил безпеки і оборони при виконанні ними функцій із забезпечення оборони держави, доцільно поширити дію нормативно-правових документів щодо кодифікації ПП на сили безпеки України.

Стосовно світової практики з питань кодифікації слід зазначити, що деякі країни кодифікують лише оборонну продукцію, інші - й цивільну. Наприклад, у національному класифікаторі ДК 020:2016 “Єдиний класифікатор предметів постачання” є група 42 “Обладнання протипожежне, аварійно-рятівне і захисне; а також обладнання і матеріали для захисту від несприятливого впливу навколишнього середовища”. Отже, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка належать до сил безпеки, відповідно до зазначеного вище також має можливість удосконалити свою систему логістики.

Для впровадження системи кодифікації ПП НАТО державні органи (військові формування), які належать до сил безпеки й оборони, мають встановити у своїх центральних службах забезпечення робочі місця АІСК, під'єднати їх до локально- обчислювальної мережі автоматизованої системи управління Збройними Силами України “Дніпро” та направити своїх представників до Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України для проходження відповідного курсу навчання.

Для впровадження системи кодифікації ПП НАТО в діяльність державних органів, які належать лише до сил безпеки України, необхідне внесення змін до чинного законодавства, зокрема до наказу Міністерства оборони від 18.12.2017 № 673 та національного класифікатора ДК 020:2016 “Єдиний класифікатор предметів постачання” щодо поширення їх дії на сили безпеки.

Список використаних джерел

1. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року “Про Стратегію національної безпеки України”: Указ Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/ 2015.

2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року “Про Стратегічний оборонний бюлетень України”: Указ Президента України від 6 червня 2016 року № 240/2016.

3. Про затвердження Порядку кодифікації предметів постачання: наказ Міністерства оборони України від 18.12.2017 № 673.

4. ДК 020:2016 “Єдиний класифікатор предметів постачання”: Національний класифікатор.

5. Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Міністерства оборони України “Про затвердження Порядку кодифікації предметів постачання”.

6. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII.

7. Спеціальний миротворчий центр.

8. Про схвалення Концепції розвитку Національної гвардії на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2017 р. № 100-р.

9. Звіт про базове відстеження результативності наказу Міністерства оборони України “Про затвердження Порядку кодифікації предметів постачання”.

1. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 6 travnia 2015 roku “Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy”. On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated May 6, 2015 “On the Strategy of National Security of Ukraine”: Decree of the President of Ukraine dated May 26, 2015, No. 287/2015.

2. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 20 travnia 2016 roku “Pro Stratehichnyi oboronnyi biuleten Ukrainy”. On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated 20 May 2016 “On the Strategic Defense Bulletin of Ukraine”: Decree of the President of Ukraine dated June 6, 2016, No. 240/2016.

3. Pro zatverdzhennia Poriadku kodyfikatsii predmetiv postachannia: Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy vid 18.12.2017 № 673. “About the approval of the Procedure for codification of supplies: Order of the Ministry of Defense of Ukraine dated December 18, 2017, No. 673”.

4. DK 020:2016 “Yedynyi klasyfikator predmetiv postachannia”: Natsionalnyi klasyfikator.DK 020: 2016 “Single Classifier of Supplies”: National Classifier.

Analiz rehulyatornoho vplyvu do proektu nakazu Ministerstva oborony Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku kodyfikatsii predmetiv postachannia”. Analysis of the regulatory impact on the draft order of the Ministry of Defense of Ukraine “On Approval of the Procedure for the codification of supplies”.

5. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy: Zakon Ukrainy. “On National Security of Ukraine: Law of Ukraine”.

6. Spetsialnyi myrotvorchyi tsentr. “Special Peacekeeping Center”.

7. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku Natsionalnoi hvardii na period do 2020 roku. “About the approval of the Concept for the development of the National Guard for the period until 2020: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine from February 1, 2017, No. 100-р”.

8. vit pro bazove vidstezhennia rezultatyvnosti nakazu Ministerstva oborony Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku kodyfikatsii predmetiv postachannia”. Report on the basic monitoring of the effectiveness of the order of the Ministry of Defense of Ukraine “On Approval of the Procedure for the codification of supplies”.

Размещено на Allbest.ru