Уявлення про дитинство у кодексах міського права в Речі Посполитій XVI - початку XVII століття

А для того, щоб сумнівів у вагітності від померлого чоловіка навіть не виникало, то жінка після його смерті, відчуваючи, що вагітна, протягом тридцяти днів мала прийти до суду і заявити про свій стан. І якщо це бувало доведено, то вона могла залишатися в маєтках чоловіка, щонайменше до народження дитини88.

Поблажливішим до дітей так званого «злого ложа» було хел- мінське право. Відповідно до його приписів, ці діти, так само, як їхні брати чи сестри з «правдивого ложа» могли успадкувати свою частку материнського майна, незважаючи на те, чи народилися вони до шлюбу батьків, чи тоді, коли вони були у шлюбі89. Навіть більше, право деяким з них давало шанс, умовно кажучи, змінити статус і стати законнонародженими, але лише в тому разі, якщо батьки таки побралися: «Якби хто зачав дітей з наложницею, а потім би з нею одружився, і зачали з нею інших дітей, тоді перші діти мають вважатися законнонародженими в подружжі, яке потім наступило. Тому якщо потім батько помре, тоді так само перші діти, як і останні однаково до успадкування допускаються відповідно до права»90.

За уявленнями XVI ст. дитина також мала право на належне виховання. Саме в цьому контексті варто розуміти приписи міського права, за якими, якщо батько помер, а мати вела негідний спосіб життя, то їй не можна було доручати опіку над дітьми, і навіть, коли вона вже таке опікунство отримала, то її треба було відсторонити від опікунських обов'язків, і основним імперативом у цьому вказувалася турбота про дитину91. Таке ставлення до дитини, як уже зазначалося, кардинально відрізнялося від ставлення і поглядів середньовічної людини, коли про дитину не думали як про повноцінну людину92. Як зазначав Ф.Ар'єс, дитина так мало означала для середньовічної сім'ї, що померле немовля, особливо якщо воно ще було нехрещеним, закопували де попало, навіть під порогом чи в саду, як тіла домашніх тварин. «Немовля так мало значило і було зв'язане із життям такими тонкими нитками, що ніхто й не боявся, що воно повертатиметься після смерті, щоб докучати живим»93. Однак ставлення до дітей, навіть ненароджених, у кодексах міського права в XVI ст. уже зовсім інше.

По суті, це було відображення нової сторінки в історії дитинства та в історії почуттів. Саме у XVI ст. з'являються портрети померлих дітей, що означає, що за ними сумували і до них уже не ставилися, як до побічного продукту життя. І хоч від XIII до XVII ст. дитяча смертність і далі залишалася доволі високою, та глибока християнізація звичаїв і повсякдення спричинила зміну ставлення до особистості дитини.

Таким чином, ставлення до дитинства і до дітей еволюціонує від пізнього середньовіччя до ранньомодерної доби, і це якнайкраще відобразилося у кодексах міського права. Станом на XVI ст. дитина з'являється не лише в образотворчому мистецтві, а й у праві. Її інтереси право не тільки обумовлює, а й активно захищає, розглядаючи різні нюанси, в тому числі такі, як право ненародженої, але зачатої, дитини, дітей правдивого ложа, сиріт тощо. Міським правом XVI-XVII ст. були захищені і майнові інтереси дитини, і її життя та майбутнє, оскільки дитину не можна було стратити, і їй було гарантовано отримання фаху відповідно до її походження. Отже, кодекси міського права XVI - першої половини XVII ст., хоч і декларують свою залежність від правових норм попередніх епох, однак містять чимало положень, що з'явилися у суспільстві тільки з приходом ідей Гуманізму і Реформації. Це добре прослідковуєть- ся на прикладі відображеного на сторінках цих кодексів ставлення до дитинства і до прав дітей.

References

право міський дитинство

1. Adadurov, V. (2002) Istoriia Frantsii. Korolivs'ka derzhava ta stvorennia natsii (vid pochatkiv do kintsia XVIII st.). L'viv.

2. Ar'es, F. (1999). Rebenok i semeinaia zhizn' pri starom poriadke. Ekat-erinburg.

3. Bardach, J. (1999). Statuty litewskie a prawo rzymskie. Lacina w Polsce. Zeszyty Naukowe, pod. red. J.Axera. Zeszyt 7-9. Pomniki prawa doby Rene- sansu w Europie Srodkowo-Wschodniej. Warszawa: OBTA. 9-165.

4. Bastl', B. (2004). Vik. Novyi chas // Istoriia yevropeis'koi mental'nosti / Za red. P.Dintsel'bakhera. L'viv. S. 263-271.

5. Bernard Klervoskii (2009). O blagodati i svobodnom vybore. Bernard Klervoskii. Traktaty, pod red. Iu. Romasheva. Sankt-Peterburg. 136-228.

6. Bessmertnyi, Iu. (1991). Zhizn' i smert' v srednie veka: ocherk demogra- ficheskoi istorii Frantsii. Moskva.

7. Clarke, J. (2004). Histories of Childhood. Childhood Studies: An Intro-duction, ed. by D. Wyse. Malden, MA; Oxford, UK. 3-12.

8. Cunningham, H. (2014). Children and Childhood in Western Society Since 1500. London: Routledge.

9. Deliumo, Zh. (2003). Grekh i strakh: Formirovanie chuvstva viny i tsiv- ilizatsii Zapada (XIII-XVIII vv.). Ekaterinburg.

10. Diiannia ryms'ki. Khrystyians'ki prytchi Seredn'ovichchia (2014), per. z lat. R. Paran'ko. L'viv.

11. Erazm Rotterdams'kyi. Pokhvala hlupoti, per. V.Lytvynova. Retrieved from: http://www.ae-lib.org.ua/texts/erasmus fool ua.htm#15.

12. Godek, S. (2013). Prawo rzymskie w Pols ce przedrozbiorowej w swietle aktualnych badan. Zeszyty Prawnicze. Nr. 13/3. 39-64.

13. Groicki, B. (1954). Artykuly prawa majdeburskiego, ktore zowi^ Specu-lum Saxonum z lacinskiego jзzyka na polski przelozone i znowu drukowane roku panskiego 1629. Groicki B. Artykuly prawa majdeburskiego. Postзpek sqdфw okolo karania na gardle. Ustawa placej u sqdфw. Warszawa.

14. Groicki, B. (1958). Oborona sierot i wdow. Warszawa.

15. Groicki, B. (1953). Porz^dek s^dow i spraw miejskich prawa majdebur-skiego w Koronie Polskiej. Warszawa.

16. Groicki, B. (1954). Tytuly prawa majdeburskiego. Warszawa.

17. Gurevich, A. (2005). Individ i sotsium na srednevekovom Zapade. Moskva.

18. Gurevich, A. (2007). Izbrannye trudy. Srednevekovyi mir. Sankt-Peter- burg.

19. Hoshko, T. (2017). “Saksons'ke Zertsalo”: symvoly i metafory. Ukrains'kyi istorychnyi zhurnal. № 2. S. 126-141.

20. Ivanyts'kyi, S. (1925). Zakony pro opiku nad nedolitkamy v dzherelakh Magdeburz'koho prava Zakhidn'oi Rusy i Het'manschyny. Pratsi Komisii dlia vyuchuvannia istorii zakhidn'o-rus'koho ta vkrains'koho prava. Vyp. 1. Kyiv. 59-81.

21. Korczak-Siedlecka, J. (2014). Model wychowania dziewcz^t w szesnas- towiecznej Polsce. Odrodzenie i Reformacja w Polsce. T. LVIII. 49-71.

22. Maksim Grek, Prepodobnyi. Raznye sochineniia. Retrieved from: http:// www.biblioteka3.ru/biblioteka/maksim_grek/razn_soch/txt10.html#a45.

23. Mamycheva, D. (2013). Detstvo - metamorfozy kul'turnogo vzgliada. Taganrog.

24. Masliichuk, V. (2010).Vik doroslishannia: pochatok povnoi kryminal'noi vidpovidal'nosti v Livoberezhnii ta Slobids'kii Ukraini u druhii polovyni XVIII st. Ukrains'kyi istorychnyi zhurnal. № 2. 38-47.

25. Masliichuk, V. (2011). Dytyna na Pivnichnomu Livoberezhzhi v druhii polovyni XVIII st. Siverians'kyi litopys. № 2. 63-68.

26. Modrzewski, A. F. O poprawie Rzeczypospolitej, tlum. C. Bazylik. Re-trieved from: https://wolnelektury.pl/katalog/lektura/o-poprawie-rzeczypo- spolitej.html#footnote-idm140071968

27. O'Neill, Y. V. (1965). The History of the Publication of Bernard of Gor-don's Liber de Conservatione Vitae Humanae. Sudhoffs Archiv fьr Geschichte der Medizin und der Naturwissenschaften. Bd. 49. H. 3 (September). 269279.

28. Prawa Chelmienskiego poprawionego y z lacinskiego iзzyka na polski przetlumaczonego, xi^g piecioro ku pospolitemu pozytkowi przez Pawla Kuszewica z Chelmna (1623). Poznan.

29. Saksonskoe zertsalo. Pamiatnik, kommentarii, issledovaniia (1985), pod red. V. M. Koretskogo; per. L. I. Dembo. Moskva.

30. Sears, E. (1986). The Ages of Man: Medieval Interpretations of the Life Cycle. Princeton.

31. Serdiuk, І. (2009). “Bez zaplaty, na kharchakh i odezhi khoziaiskikh”: dity v naselenni livoberezhnoho ukrains'koho mista XVIII st. Kraieznavstvo. № 1-2. 196-202.

32. Serdiuk, I. (2011). Polkovykh horodov obyvateli: istoryko-demohrafich- na kharakterystyka mis'koho naselennia Het'manschyny druhoi polovyny XVIII st. Poltava.

33. Serdiuk, I. (2012). Dytyna i dytynstvo v Het'manschyni XVIII st. Pov- siakdennia rann'omodernoi Ukrainy. Istorychni studii v 2-kh tomakh. T.1: Praktyky, kazusy ta deviatsiipovsiakdennia. Kyiv. 57-86.

34. Shahar, S. (2004). Growing Old in the Middle Ages. `Winter Clothes Us in Shadow and Pain'. London; New York.

35. Skazanie o sotvorenii Bogom Adama. Retrieved from: http://apokrif.full- web.ru/apocryph2/adam.shtml.

36. Sowina, U. (2002). Wdowy i sieroty w swietle prawa w miastach Korony w poznym sredniowieczu i wczesnej nowozytnosci. Od narodzin do wieku dojrzalego. Dzieci i mlodziez w Polsce. Cz. 1. Od sredniowiecza do wieku XVIII. Praca zbiorowa, pod red. M. D^browskiej i A. Klondera. Warszawa. 15-28.

37. Statuty Velykoho kniazivstva Lytovs'koho u 3-kh tomakh (2002). T. I: Statut Velykoho kniazivstva Lytovs'koho 1529 roku, za red. S. Kivalova, P. Muzychenka, A. Pan'kova. Odesa.

38. Statuty Velykoho kniazivstva Lytovs'koho u 3-kh tomakh (2003). T. II. Statut Velykoho kniazivstva Lytovs'koho 1566 roku, za red. S. Kivalova, P. Muzychenka, A. Pan'kova. Odesa.

39. Statuty Velykoho kniazivstva Lytovs'koho u 3-kh tomakh (2004). T. III: Statut Velykoho kniazivstva Lytovs'koho 1588 roku u 2-kh knyhakh. Kn. 1, za red. S. Kivalova, P. Muzychenka, A. Pan'kova. Odesa.

40. Szczerbic, P. (2011). Ius Municipale, to jest prawo miejskie majdebur- skie, nowo z lacinskiego i z niemieckiego na polski jзzyk z pilnosci^ i wiernie przelozone, wyd. G. M. Kowalski. Krakow.

41. Szczerbicz, P. (1581). Speculum Saxonum albo Prawo Saskie y Maydeburskie, porz^dkiem obiecadla z lacinskich y niemieckich exemplar- zow zebrine, a na polski jзzyk z pilnosci^ y wiernie przelozone. Lwow.

42. The Etymologies of Isidore of Seville (2006), translated, with introduc-tion and notes, by S. A. Barney, W. J. Lewis, J. A. Beach, O. Berghof. Cambridge.

43. Usachev, A. (2014). “Starost' glubokaia” v XIV - XVI v.: demografich- eskie realii i ikh vospriiatie sovremennikami (na materialakh pis'mennykh istochnikov). DrevniaiaRus'. Voprosy medievistiki. № 1 (55). 58-68.

44. Voronchuk, I. (2014). Instytut opiky: pravovi normy ta povsiakdenni praktyky na Volyni rann'omodernoi doby. Ukraina v svitovii istorii. № 3 (52). 134-150.

45. We Three Kings of Orient Are. Retrieved from: https://www.amal- gama-lab.com/songs/b/blackmore_s_night/we_three_kings_of_orient_are. html

46. Zamura, O. (2014). “Velykyi shalenets'” Smert' i smertnist' u Het'man- schyni XVIII stolittia. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru