Теоретичні аспекти удосконалення національного законодавства в контексті протидії деструктивній діяльності агентів впливу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні аспекти удосконалення національного законодавства в контексті протидії деструктивній діяльності агентів впливу

В.В. Калетнік,

юрисконсульт

Громадська організація «Свідома Громадськість»

Васильків, Київська область, Україна

Мета:аналіз законодавства іноземних країн в аспекті удосконалення національного законодавства щодо протидії деструктивній діяльності агентів впливу. Методи дослідження: загальнонауковий, який надав можливість дослідити питання вдосконалення національного законодавства; у процесі узагальнення та аналізу інформації використовувались статистичний, індуктивний та дедуктивний методи; спостереження, теоретичне узагальнення та історичний метод надали можливість вивчити зарубіжний досвід роботи державно -правових механізмів забезпечення національної безпеки держави щодо протидії деструктивній діяльності агентів впливу (досвід США, РФ, Ізраїлю, Австралії, Угорщини). Результати дослідження: у результаті наукового пошуку доведено, що питання підвищення функціональності (досягнення адекватного рівня спроможностей відповідати реальним та потенційним загрозам) державно-правових механізмів забезпечення національної безпеки України в аспекті протидії деструктивній діяльності агентів впливу можливо реалізувати шляхом перегляду та внесення змін до наявних механізмів із закріпленням відповідних положень в нормативно -правових актах. Обговорення: динамічність розвитку суспільних відносин та розвиток правової системи України, що відбуваються під впливом глобалізаційних процесів сьогодення, зумовлюють потребу подальшого наукового осмислення принципово нових інноваційних підходів до удосконалення національного законодавства в аспекті протидії деструктивній діяльності агентів впливу.

Ключові слова: агенти впливу; іноземні агенти; агенти іноземних держав; лобізм; іноземні принципали; національна безпека; національне законодавство. національне законодавство іноземний агент

THEORETICAL ASPECTS OF IMPROVEMENT OF NATIONAL LEGISLATION IN THE CONTEXT OF COUNTERINGTHE DESTRUCTIVE ACTIVITY OF AGENTS OF INFLUENCE

V. Kaletnik

NGO «The Conscious Community»

Vasylkiv, Kyiv region, Ukraine

Purpose: analysis of foreign legislation in terms of improving national legislation to combat the destructive activities of agents of influence. Methods of research: general science, which provided an opportunity to explore issues of improving national legislation; statistical, inductive and deductive methods were used in the process of generalization and analysis of information; observation, theoretical generalization and historical method provided an opportunity to study the foreign experience of state and legal mechanisms to ensure national security of the state to combat the destructive activities of agents of influence (the experience of the United States, Russia, Israel, Australia, Hungary). Results: as a result of scientific research it is proved that the issue of increasing the functionality (achieving an adequate level of capabilities to meet real and potential threats) of state and legal me chanisms to ensure national security of Ukraine in terms of combating destructive activities of agents can be implemented by revising in regulations. In particular, a decision was proposed on the introduction in Ukraine of international practice to ensure transparent activities of public associations with foreign support (funding), as well as the introduction of additional categories of persons prohibited from holding positions related to state or local government, in case their adoption will help protect Ukrainian national interests.

Emphasis is placed on further study of the activities of mass media financed from abroad, as well as the activities of foreign agents (agents of influence) in the supervisory boards of state unitary enterprises and companies, in the authorized capital of which more than 50 percent of shares belong state. Discussion: the dynamics of public relations and the development of the legal system of Ukraine, which are under the influence of today's globalization processes, necessitate further scientific understanding of fundamentally new innovative approaches to improving national legislation in terms of combating the destructive activities of agents of influence.

Keywords: agents of influence; foreign agents; agents of foreign states; lobbying; foreign principals; national security; national legislation.

Постановка проблеми та її актуальність

В умовах сучасних глобальних та регіональних протистоянь, деструктивних комунікативних впливів, зіткнення різновекторних національних інтересів, поширення інформаційної експансії та агресії, підривної діяльності агентів впливу (іноземних агентів) захист національних інте-ресів та забезпечення національної безпеки ста-ють пріоритетними стратегічними завданнями сучасних держав.

Особливо негативний вплив на всі сфери життєдіяльності країни має діяльність, так зва-них, агентів впливу, як одного із методів де-структивного впливу, що лежить поза площи-ною закону. На сьогодні поняття «агент впливу» («іноземний агент») є досить новим, яке ще не знайшло свого відображення ані в законо-давстві, ані в правовій доктрині.

Наукове осмислення концептуальних засад та окремих аспектів цієї проблеми здійснили в своїх роботах такі науковці, як: А.В. Баровська, В.П. Горбулін, Д.В. Дубов, З.А. Загиней, Ю.К. Каздобіна, І.О. Корецька, В.О. Паливода, Д.С. Виговський, М. Недюха, М. Федорін, В.Ф. Нестерович, Ю.В. Ліннік, відомі експерти світового рівня, в тому числі С. Віттл, Д. Кукс, Л. Сулк, Ч. Ліченштейн, К. Хохол, Дж. Пілон, У. Кейсі, Ф. Хілл, У. Кортні, М. Лібіцкі та інші.

Разом із тим, віддаючи належне важливості та науковій цінності наявних досліджень, дово-диться констатувати, що в межах правової науки до теперішнього часу ще не було здійсне-но комплексного дослідження такого феномену як «агент впливу».

Для України питання пошуку та протидії агентам впливу стоїть особливо гострим, фор-мування достатньої нормативно-правової бази для притягнення таких осіб до відповідальності, механізмів їх чіткої ідентифікації та недопу-щення використання поняття «агент впливу» для обмеження свободи слова та думки і досі залишається невирішеним [8].

Метою статті є аналіз законодавства інозем-них країн в аспекті удосконалення національно-го законодавства України щодо протидії де-структивній діяльності агентів впливу.

Виклад основного матеріалу

Сучасні зовнішні деструктивні впливи та внутрішні руйнівні процеси, породжені, в тому числі, діяльністю агентів впливу (іноземних агентів), вимагають комплексного вивчення досвіду іно-земних країн в аспекті протидії такій діяльності.

Досвід США у боротьбі з іноземними аген-тами для нас є найбільш актуальним, адже саме там діє найбільш розроблене законодавство в цій сфері, де подібна діяльність регулюється За-кономпро реєстрацію іноземних агентів (ForeignAgentsRegistrationAct, FARA). Необ-хідно зазначити, що даний Закон був прийнятий ще в 1938 році у відповідь на пропаганду, яку вела Німеччина напередодні Другої світової війни і після низки змін, найбільш суттєві з яких відбулися в 1966, 1995 і 2007 році, він набув су-часної конфігурації і став дієвим інструментом боротьби з лобіюванням іноземних політичних інтересів [6]. Саме після змін до Закону в 1966 році фокус його змістився з політичної пропа-ганди в сторону політичного лобізму [7, 14].

Також, діяльність іноземних агентів у США регулюється Параграфом 951 розділу 18 Кодек-су США. Відповідно до якого, особи, що працюють на території США під контролем іно-земних урядів, зобов'язані повідомляти гене-рального прокурора США про свою діяльність (правило не розповсюджується на дипломатів). Порушникам загрожує штраф (розмір не вка-зується) або тюремне ув'язнення строком до 10 років. Можливе застосування обох мір покаран-ня одночасно [15].

Відповідно до Закону, особи (юридичні і фізичні, в тому числі громадяни США), які представляють інтереси іноземних урядів, партій, організацій, компаній або приватних осіб («іноземні принципали») - і діючих за їх наказом, проханням і спрямовуючими вказівка-ми зобов'язані реєструватися в якості іноземних агентів у Міністерстві юстиції США, і кожних півроку надавати відповідний звіт про кошти, які надійшли на їх рахунки - незалежно від то-го, чи це фінансування зі сторони іноземних властей або неурядових організацій - і витрати. Закон розповсюджується на такі сфери, як політична діяльність, інформаційні послуги, політичні консультації, збір або роздача гро-шових коштів, представлення інтересів замов-ника перед будь-якими відомствами, державни-ми службовцями США або членами Конгресу [6, 14].

Під час реєстрації агент повинен надати пов-ну інформацію про себе, описати свою діяль-ність, структуру власності, повідомити інфор-мацію про іноземного замовника, отриманих від нього коштів (в тому числі на що вони були по-трачені - з зазначенням одержувачів), розповсюджуваних інформаційних матеріалів. FARAтакож вимагає маркувати пропагандист-ську інформацію, яка в законі називається «ін-формаційні матеріали». Така інформація повин-на супроводжуватися з позначкою, що вона розповсюджується «від імені іноземного суб'єкта». Копії таких матеріалів необхідно надсилати в Міністерство юстиції.

При цьому FARAне охоплює неполітичний лобізм, як і пропаганду в широкому сенсі. Розповсюдження інформації в комерційних, культурних, наукових і релігійних цілях, а та-кож залучення пожертвувань не передбачають реєстрації в якості «іноземних агентів». Під дію Закону не попадають і офіційні представники іноземних держав, у тому числі дипломати [7, 14].

Ізраїль розпочав боротьбу з іноземними агентами ще в липні 2016 року, коли був прий-нятий Закон про прозорість фінансування неурядових організацій. Відповідно до цього Закону, неурядова організація (далі - НУО), об-сяг річної іноземної фінансової підтримки якої перевищує п'ятдесят відсотків від загального обсягу фінансування, зобов'язана вказувати своїх «закордонних спонсорів» у відповідних документах. Також, публікації в ЗМІ, в яких мо-ва йде про такі організації, обов'язково марку-ються. У випадку порушення цього Закону пе-редбачається штраф у розмірі 29,2 тис. шекелів (близько $8,4 тис.) [5].

Парламентом Угорщини в червні 2017 року також був прийнятий закон, що посилює кон-троль над НУО з іноземним фінансуванням на суму не менше € 24 тис. у рік. Відповідно до за-кону, такі НУО зобов'язані реєструватися як «організації, що отримують іноземне фінансу-вання». Також, НУО з іноземним фінансуван-ням зобов'язані вказувати даний факт на всіх заходах і в публікаціях та надавати щорічний детальний звіт про свою діяльність. У разі не виконання зазначених вимог організації можуть бути закриті. В Угорщині пройшли реєстрацію 152 НУО з іноземним фінансуванням, однак, у зв'язку з невизначеністю процедури закриття, більшість організацій проігнорували Закон (всь-ого в країні близько 60 тис. НУО) [6].

В Австралії в 2018 році, для контролю за діяльністю іноземних агентів, був прийнятий Закон про програму прозорості іноземного впливу. Відповідно до цієї програми вимоги з розкриття інформації покладаються на фізичних і юридичних осіб, які:

- здійснюють комунікаційну діяльність в Ав-стралії від імені іноземного принципала з метою політичного або урядового впливу;

- надають інформацію або матеріали від імені іноземного принципала з метою розповсюдження в суспільстві [11].

Детальна інформація про вимоги з розкриття інформації для різних видів комунікаційної діяльності, в тому числі і про те, де і коли відбудеться розкриття інформації і в якій формі, визначається правилами Програми прозорості іноземного впливу. Ці дані залежать від типу комунікації діяльності, що проводиться, напри-клад, друкована форма або телепередача, але сутність розкриття залишається однаковою.

Це зроблено для того, щоб члени уряду, які приймають рішення, і представники суспільства мали змогу отримати доступ до інформації про характер і ступінь іноземного впливу в країні. Під дію закону попадає і лобіювання в парла-менті і ЗМІ, надання фінансових коштів. Здійснення діяльності при відсутності реєстрації або надання неправдивої інформації (яка вво-дить в оману) являється кримінальним правопо-рушенням, за яке передбачено штраф або позбавлення волі до п'яти років [12].

Цікавим для розгляду є досвід Російської фе-дерації де в липні 2012 року Держдума РФ прийняла поправки до низки законів, які ввели в російське законодавство поняття «іноземний агент» і врегулював порядок діяльності таких організацій на території Росії [13].

Відповідно до законодавства РФ під поняття «іноземний агент» потрапляють російські неко- мерційні організації, які отримують кошти та інше майно від іноземних держав, їхніх держав-них органів, міжнародних та іноземних ор-ганізацій, іноземних громадян, і які беруть участь, в тому числі в інтересах іноземних дже-рел, у політичній діяльності, що здійснюється на території Російської Федерації. Також зазна-чається, що некомерційна організація бере участь у політичній діяльності, якщо незалежно від цілей і завдань, які закріплені у неї в статуті, вона бере участь в організації і проведенні політичних акцій з метою впливу на прийняття державними органами рішень, спрямованих на зміну їхньої державної політики, а також у фор-муванні громадської думки в зазначених цілях [13].

При цьому до політичної діяльності не відноситься діяльність в сфері науки, культури, мистецтва, охорони здоров'я, соціальної підтримки і захисту громадян, захисту материн-ства і дитинства, соціальної підтримки інвалідів, пропаганди здорового способу життя, фізичної культури і спорту, захисту рослинного і тварин-ного світу, а також благодійна діяльність.

У законодавстві РФ передбачається обов'язкове маркування усіх інформаційних ма-теріалів організацій, які виконують функції іно-земного агента, незалежно від того, чи розповсюджується така інформація через дру-ковані ЗМІ чи Інтернет. Крім того, річна бух-галтерська (фінансова) звітність таких ор-ганізацій підлягає обов'язковому щорічному аудиту [13].

Для забезпечення дії закону було внесено зміни до Кримінального кодексу та передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до двох років за невиконання вимог Закону.

Виконання закону у сфері аналізу інфор-мацію про фінансові операції некомерційних організацій було покладене на Федеральний ор-ган виконавчої влади, уповноважений на здійснення функції з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму [6].

Що ж стосується ситуації довкола врегулю-вання діяльності іноземних агентів в Україні, то в нас вже були спроби боротьби з іноземними агентами і законодавчого «створення» інозем-них агентів. У 2014 році в пакеті так званих «за-конів 16 січня» було прийнято законопроект «Олійника-Колісніченко» № 3879, яким вноси-лися зміни до Закону України «Про громадські об'єднання». Законом передбачалось, що гро-мадське об'єднання вважається іноземним аген-том, якщо для забезпечення своєї діяльності от-римує гроші або майно від іноземних держав, їх державних органів, іноземних неурядових ор-ганізації, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політич-ній діяльності на території України. Слід зазна-чити, що вже в лютому 2014 року Верховна Ра-да прийняла закон, яким було скасовано біль-шість законів, прийнятих 16 січня 2014 року, в тому числі законодавчі зміни, які прирівнювали громадські організації, які отримують кошти з- за кордону, до іноземних агентів [4].

Із 2017 року законодавці неодноразово по-верталися до цього питання (законопроекти: № 6674 від 10 липня 2017 року про внесення змін до Податкового кодексу України щодо за-безпечення відкритості для суспільства інфор-мації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної техніч-ної допомоги та № 6675 від 10 липня 2017 року про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності гро-мадських об'єднань та використання міжнарод-ної технічної допомоги (включені до порядку денного 20 березня 2018 року і 07 лютого 2019 року відповідно), ініціатор - Президент України Петро Порошенко; № 8501 від 20 червня 2018 року про внесення змін до де-яких законодавчих актів України щодо прозо-рості та відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об'єднань, які отримують фінансування від іно-земних держав та іноземних неурядових ор-ганізацій, поданий на розгляд до Верховної Ра-ди за ініціативою Народного депутата України Сергія Тарути).

Наразі, ми можемо спостерігати, що у 2020 році законодавці знову повернулися до вирішення питання з протидії деструктивній діяльності агентів впливу (іноземних агентів) в Україні. Так, у квітні 2020 року народним депу-татом України Федором Христенко було за-реєстровано та подано до Верховної Ради зако-нопроект № 3326 про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо недопу-щення зовнішнього впливу на інтереси держа-ви) [9], а вже в травні 2020 року народний депу-тат України Олександр Дубінський подав зако-нопроект № 3564 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об'єднань з іноземною підтримкою) [10].

У законопроекті № 3564, зокрема, передба-чено внесення зміни до Господарського кодексу України та Законів України: «Про громадські об'єднання», «Про благодійну діяльність та бла-годійні організації» та ін., за якими, в тому чис-лі, передбачається ввести окреме поняття для громадських об'єднань та благодійних ор-ганізацій, які отримують фінансову підтримку більше ніж на п'ятдесят відсотків від загального обсягу фінансування, від іноземних держав, державних органів іноземних держав, іноземних неурядових організацій, міжнародних та іно-земних організацій, а також від іноземних гро-мадян.

Отже, як ми могли переконатися, незважаю-чи на низку спроб законодавчо «створити» іно-земних агентів в Україні, практичного втілення в життя у вигляді законодавчих актів вони поки що так і не дістали (за винятком хіба що 2014 року), внаслідок чого практичні механізми протидії агентам впливу залишаються від-сутніми.

Зважаючи на те, що аналіз законодавства іноземних країн та положень законопроектів нами здійснювався саме для пошуку найбільш прийнятного способу імплементації дієвого ме-ханізму протидії деструктивній діяльності агентів впливу (іноземних агентів) із наданням таким особам та організаціям в Україні відповідного юридичного статусу, що сприяти-ме захисту українських національних інтересів, ми пропонуємо до запровадження низки змін до Законів України: «Про громадські об'єднання», «Про благодійну діяльність та благодійні ор-ганізації», «Про очищення влади», взявши за основу законопроекти № 3326, № 3564.

Законопроект Дубінського № 3564 розгля-дався нами винятково як основа для змін до За-конів України: «Про громадські об'єднання», «Про благодійну діяльність та благодійні ор-ганізації».

Так, на нашу думку в законопроекті № 3564 в контексті змін до Закону України «Про гро-мадські об'єднання» [2] потребує певного реда-гування стаття 1¹ (Стаття 1¹. Поняття громадсь-кого об'єднання з іноземною підтримкою). Зо-крема після врахування правок самого поняття «громадського об'єднання з іноземною підтримкою», та критеріїв (умов) віднесення громадських об'єднань до таких, перша частина статті 1¹ буде наступного змісту:

«1. Громадським об'єднанням з іноземною підтримкою є громадське об'єднання зі стату-сом юридичної особи, зареєстроване в Україні, яке для забезпечення своєї діяльності безпосе-редньо або через будь-яких третіх осіб отримує чи отримувало кошти, майно, послуги від іно-земних держав, органів влади чи посадових осіб іноземних держав, міжнародних неурядових ор-ганізацій чи неурядових організацій іноземних держав або від іноземних юридичних осіб, іно-земних громадян, осіб без громадянства чи уповноважених ними осіб, та/або від юридич-них осіб і громадян України, або з будь-якого іншого джерела фінансування, розташованого за межами України, за одночасного виконання наступних умов:

1) громадське об'єднання здійснює діяль-ність, у тому числі в інтересах осіб, які надають іноземну фінансову підтримку, у сферах, що за-значені в частині другій цієї статті;

2) обсяг іноземної фінансової підтримки про-тягом календарного року перевищує п'ятдесят відсотків від загального обсягу фінансування такого громадського об'єднання;

3) загальний обсяг фінансування громадсько-го об'єднання за календарний рік перевищує еквівалент 30000 (тридцять тисяч) євро.».»

Стаття 22² (Перевірка керівників громадсь-кого об'єднання на поліграфі) потребує виклю-чення, оскільки саме дана вимога отримала ве-ликий спротив та викликала обурення гро-мадськості.

Враховуючи запропоновані нами вище зміни дозаконопроекту № 3564 в частині, що стосу-ються Закону України «Про громадські об'єднання» статтю 17 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» [1] необхідно доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Благодійні організації, які здійснюють благодійну діяльність за рахунок коштів більше ніж на п'ятдесят відсотків від загального обсягу фінансування, отриманих від іноземних держав, органів влади чи посадових осіб іноземних дер-жав, міжнародних неурядових організацій чи неурядових організацій іноземних держав або від іноземних юридичних осіб, іноземних гро-мадян, осіб без громадянства чи уповноважених ними осіб, та/або від юридичних осіб і громадян України, або з будь-якого іншого джерела фінансування, розташованого за межами України, зобов'язані подавати та оприлюднюва-ти інформацію про джерела, обсяги та цілі тако-го фінансування у порядку, передбаченому для громадських об'єднань, які отримують фінансо-ву підтримку більше ніж на п'ятдесят відсотків від іноземних держав, органів влади чи посадо-вих осіб іноземних держав, міжнародних неуря-дових організацій чи неурядових організацій іноземних держав або від іноземних юридичних осіб, іноземних громадян, осіб без громадянства чи уповноважених ними осіб, та/або від юри-дичних осіб і громадян України, або з будь - якого іншого джерела фінансування, розташо-ваного за межами України, визначеному Зако-ном України «Про громадські об'єднання».».

З метою запобігання можливому порушення інтересів держави та втручанню у здійснення державної політики з боку іноземних держав, іноземних фізичних чи юридичних осіб через пов'язаних з ними громадян України, які отри-мували кошти, майно, послуги від іноземних суб'єктів і відповідно можуть діяти в їхніх інте-ресах, як іноземні агенти (агенти впливу) у випадку зайняття ними посад, пов'язаних із ви-конанням функцій держави або місцевого са-моврядування нами пропонується взяти за осно-ву законопроект № 3326 про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави) [9] зареєстрований та поданий до Вер-ховної Ради народним депутатом України Фе-дором Христенко 13 квітня 2020 року. В даному законопроекті пропонується запровадити додат-кові категорії осіб, яким забороняється обіймати посади, пов'язані із виконанням функцій держа-ви або місцевого самоврядування.

Також, у законопроекті передбачається необ-хідність звільнення таких осіб із займаних ними посад та внесення відомостей про них до Єдиного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення вла-ди» [3].

Висновки

Підсумовуючи, слід зазначити, що сфери діяльності агентів впливу (іноземних агентів), організаційні форми їх роботи та ста-туси роблять майже неможливим створення надійної системи протидії.

В рамках пошуку найбільш прийнятного способу імплементації дієвого механізму про-тидії деструктивній діяльності агентів впливу (іноземних агентів) з наданням таким особам та організаціям в Україні відповідного юридично-го статусу, в дослідженні запропоновано, шля-хом внесення змін до деяких законодавчих актів, запровадити в Україні міжнародну прак-тику щодо забезпечення прозорої діяльності громадських об'єднань з іноземною підтримкою (фінансуванням), а також запровадити додаткові категорії осіб, яким забороняється обіймати по-сади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Вирішення зазначених вище питань, пов'язаних із деструктивною діяльністю агентів впливу, потребує подальших ґрунтовних до-сліджень і напрацювання дієвих механізмів протидії.

Окремого вивчення потребують питання діяльності засобів масової інформації, які фінансуються із-за кордону, а також діяльності агентів впливу (іноземних агентів) у наглядових радах на державних унітарних підприємствах та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) нале-жать державі.

Література

1. Проблагодійнудіяльністьтаблагодійніорганізації: ЗаконУкраїнивід 5 лип. 2012 р. № 5073-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 25. Ст. 252.

2. Про громадські об'єднання: Закон України від 22 бер. 2012 р. № 4572-VI. Відомості Верхо-вної Ради України. 2013. № 1. Ст. 1.

3. Про очищення влади: Закон України від 16 вер. 2014 р. № 1682-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 44. Ст. 2041.

4. В Україні скоро можуть з'явитись «інозе-мні агенти» - як такий статус працює у світі? URL: https: //www. stopfake. org/uk/v-ukrayini - skoro-mozhut-z-yavitis-inozemni-agenti-yak-takij- status -pratsyuye -u-sviti/

5. Израиль: усилия правительства по пре-кращению иностранного финансирования анти- израильских НПО. URL: http://www.iimes.ru/? p=47002

6. Иностранные агенты в законодательстве зарубежных стран. Статус и деятельность. URL: https://www.google.eom/amp/s/tass.ru/info/725319 7/amp

7. Как работает американский закон об «ино-странных агентах» FARA. URL: https://www.dw. com/ru/как-работает-американский-закон-об- иностранных-агентах-fara/ a-41056809

8. Калетнік В.В. Проблеми юридичної кваліфікації діяльності агентів впливу. Гілея: науковий вісник. Київ: Видавництво «Гілея», 2020. Вип. 155 (№ 4). 300 с.

9. Проект Закону про внесення змін до Зако-ну України «Про очищення влади» (щодо недо-пущення зовнішнього впливу на інтереси дер-жави) № 3326 від 13 квіт. 2020 р. URL: http://w 1.c1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf 3511=68576

10. Проект Закону «Про внесення змін до де-яких законодавчих актів України (щодо прозо-рості діяльності громадських об'єднань з іно-земною підтримкою)» № 3564 від 29 трав. 2020 р. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf3511=68977

11. Программапрозрачностииностранноговлияния. URL: https://www.ag. gov.au/Integrity/ foreign-influence-transparency- scheme/Pages/resources-russian.aspx

12. У Росії «іноземні агенти» платитимуть великі штрафи. Путін підписав відповідні по-правки до закону. URL: https://www. radiosvo- boda.org/a/inozemni-ahenty-v-rosii-platytymut- shtrafy/30328778.html

13. Федеральный закон РФ от 20.07.2012 № 121-ФЗ «О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации в части регулирования деятельности некоммерче-ских организаций, выполняющих функции ино-странного агента». URL: http://pravo.gov.ru/ proxy/ips/?docbody=&nd= 102158302

14. Foreign Agents Registration Act. URL: https://www.law.comell.edu/uscode/ text/22/ chap- ter-11/subchapter-II

15. The Justice Department's New, Unprece-dented Use of the Foreign Agents Registration Act. URL: https: //www .lawfareblog .com/j ustice - departments-new-unprecedented-use-foreign-agents-registration-act

References

1. Pro blagodijnu dijal'nist' ta blagodijni organi- zacii': Zakon Ukrai'ny vid 5 lyp. 2012 r. № 5073- VI. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. 2013. № 25. St. 252.

2. Pro gromads'ki ob'jednannja:Zakon

Ukrai'ny vid 22 ber. 2012 r. № 4572-VI. Vidomosti Verhovnoi ' Rady Ukrai 'ny. 2013. № 1. St. 1.

3. Pro ochyshhennja vlady: Zakon Ukrai'ny vid 16 ver. 2014 r. № 1682-VII. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai 'ny. 2014. № 44. St. 2041.

4. V Ukrai'ni skoro mozhut' z'javytys' «ino- zemni agenty» - jak takyj status pracjuje u sviti? URL: https: //www .stopfake.org/uk/v -ukrayini - skoro-mozhut-z-yavitis-inozemni-agenti-yak-takij- status-pratsyuye-u-sviti/

5. Izrail': usilijapravitel'stvapoprekrashhenijuinostrannogofinansirovanijaantiizrail'skihNPO. URL: http://www.iimes.ru/?p=47002

6. Inostrannye agenty v zakonodatel'stve zarubezhnyh stran. Status i dejatel'nost'. URL: https://www.google.com/amp/s/tass.ru/info/725319 7/amp

7. Kak rabotaet amerikanskij zakon ob «inostrannyh agentah» FARA. URL: https://www.dw. com/ru/kak-rabotaet-amerikanskij - zakon-ob-inostrannyh-agentah-fara/a-41056809

8. Kaletnik V.V. Problemy jurydychnoi' kvalifikacii' dijal'nosti agentiv vplyvu. Gileja: naukovyj visnyk. Kyi'v: Vydavnyctvo «Gileja», 2020. Vyp. 155 (№ 4). 300 s.

9. ProektZakonuprovnesennjazmindoZakonuUkrai'ny «Proochyshhennjavlady» (shhodonedopushhennjazovnishn'ogovplyvunainteresyderzhavy) № 3326 vid 13 kvit. 2020 r. URL: http://w 1.c1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf 3511=68576

10. ProektZakonu «ProvnesennjazmindodejakyhzakonodavchyhaktivUkrai'ny (shhodoprozorostidijal'nostigromads'kyhob'jednan' zinozemnojupidtrymkoju)» № 3564 vid 29 trav. 2020 r. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1? pf3511=68977

11. Programma prozrachnosti inostrannogo vlijanija. URL: https://www.ag. gov.au/Integrity/

foreign-influence-transparency-

scheme/Pages/resources-russian.aspx

12. U Rosii' «inozemni agenty» platytymut'

velyki shtrafy. Putin pidpysav vidpovidni popravky do zakonu. URL:https://www.radiosvoboda.

org/a/inozemni-ahenty-v-rosii-platytymut- shtrafy/30328778.html

13. Federal'nyjzakonRFot 20.07.2012 № 121- FZ «Ovneseniiizmenenijvotdel'nyeza- konodatel'nyeaktyRossijskojFederaciivchastiregulirovanijadejatel'nostinekommercheskihor- ganizacij, vypolnjajushhihfunkciiinostrannogoagenta». URL: http://pravo.gov.ru/proxy/ ips/? doc- body=&nd= 102158302

14. Foreign Agents Registration Act. URL: https://www .law.cornell .edu/uscode/ text/22/chapter-11/subchapter-II

15. The Justice Department's New, Unprece-

dented Use of the Foreign Agents Registration Act. URL: https://www.lawfareblog.com/justice-

departments-new-unprecedented-use-foreign- agents-registration-act

Размещено на Allbest.ru