Деякі процесуальні проблеми подолання домашнього насильства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі процесуальні проблеми подолання домашнього насильства

С.Я. Лихова,

доктор юридичних наук, професор

Ю.О. Ланцедова,

кандидат юридичних наук, доцент

Національний авіаційний університет Київ, Україна

Мета: обґрунтовати необхідність принципової зміни інноваційного розуміння сутності та основних базисних юридичних властивостей доказів і допустимості відомостей у такій якості в доказування.

Методи дослідження: порівняльно-правового аналізу, пізнавально-аналітичний та ін.

Результати:запропоновано інноваційне розуміння таких основних базисних юридичних властивостей доказів, як їх значимість, доброякісність та достовірність, а також варіант вирішення питання кримінальної та іншої юридичної відповідальності за порушення порядку отримання доказів.

Обговорення: підкреслено, що докази повинні мати такі базисні основні юридичні властивості, як значимість, доброякісність і достовірність, а порушення порядку отримання доказів має нести належну кримінальну та іншу юридичну відповідальність винної особи і приводити до недопустимості цих доказів лише у разі сумніву у силу цього в їх достовірності чи у разі відсутності у даних відомостей інших основних базисних юридичних властивостей доказів.

Ключові слова: належність, доброякісність і достовірність доказів; недопустимість доказів примушування давати показання; катування; кримінальна відповідальність за порушення порядку отримання доказів.

CRIMINAL LIABILITY FOR VIOLATION OF THE ORDER OF OBTAINING EVIDENCEAND THEIR ADMISSIBILITY IN CRIMINAL PROCEEDINGS

S. Lykhova, Yu. Lantsedova

National Aviation UniversityKyiv, Ukraine

Purpose: to consider the possibility of improving the basic basic properties of evidence and the admissibility of information in such quality in proof, and also suggest a solution to the problems of criminal and other legal responsibility for the violation of the procedure for obtaining evidence. Researchmethods: comparative legal analysis, cognitive-analytical, etc. Results: proof should have an integral set of the following basic basic legal properties, such as their significance, good quality and reliability, and the violation of the procedure for obtaining evidence should bear the appropriate criminal and other legal responsibility for the guilty person and resulted in inadmissibility of this evidence only in the event of doubt in its reliability or in the event if this information lacks other main basic legal features of evidence. Discussion: it has been stated that national procedural legislation and case law based on it and related to equitable decisions in the event of recognition of information as inadmissible evidence under formal circumstances regarding incompliance with the procedure of obtaining evidence and in the event of the lack of doubt in its reliability violates legal status of victims and contradicts p. 2 of Art. 3 of the Constitution of Ukraine regarding the main duty of the state and its authorities to assert and ensure rights and freedoms of all citizens.

In this aspect, the problem of bringing to criminal responsibility for coercion to testify during interrog a- tion or deliberate commission by a law enforcement officer of actions that are clearly beyond the limits of the rights or powers granted to him, are considered if they significantly damaged the rights of the person protected by law and the compulsion to testify was carried out at carrying out other investigative actions related to receiving testimony from a person. Particular attention is drawn to the qualification of torture in the context of the requirements of Art. 3 «Prohibition of Torture» of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the Practice of the European Court of Human Rights in relation to the definition of three stages ofprohibited treatment:

Keywords: affiliation, benignityandauthenticityofevidence; inadmissibilityofevidenceofcoercion; to r- ture; criminalliabilityforviolationoftheorderofobtainingevidence.

Постановка проблеми та її актуальність

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вирішити дану проблему намагалося багато авторів. Одні з них вважали необхідною адміністративну преюдицію [7 та ін.], а інші - як власне адміністративну преюдицію, так і суто доказування всіх трьох і більше епізодів на підставі наявних традиційних доказів - показання потерпілих, свідків, висновки експертиз тощо, за відсутності судових рішень про притягнення особи за домашнє насильство до адміністративної відповідальності [5, с. 144; 8, с. 178; 11, с. 13 та ін.]. Приєднуючись до останньої з позицій, варто підкреслити, що як адміністративна преюдиція, так і доказування за допомогою традиційних доказів можуть забезпечити подолання даної категорії кримінальних правопорушень лише в частині вершини айсбергу. Адже, навіть не знаючи реальні можливості потерпілого протистояти домашньому насильству, неважко уявити, спробу притягнути кривдника принаймні двічі до адміністративної відповідальності зможе не кожна жертва, а акти домашнього насильства частіше за все знаходяться за межами показань свідків, а скритне судово-медичне фіксування тілесних ушкоджень, як результату домашнього насильства, потребує додаткового правового регулювання - для потерпілого безкоштовного і самостійного, тобто без занесення відомостей до ЄРДР та звернення до слідчого судді. Тому необхідні принципово нові можливості потерпілих протистояти домашньому насильству, коли сам факт ще того, хто саме є кривдником, а хто потерпілим не завжди зрозумілий і за наявності свідків та висновків судово-медичної експертизи.

Мета статті

Спроба запропонувати реальні варіанти вирішення вказаної актуальної проблеми подолання домашнього насильства і складає основну мету цієї наукової публікації.

Виклад основного матеріалу

Вирішення проблеми подолання домашнього насильства в умовах несприятливої для потерпілого антиделіктної ситуації, тобто тоді, коли кривднику протистоїть лише потерпілий за відсутності свідків та інших традиційних джерел доказів, вбачається у забезпеченні потерпілому можливостей у повній мірі використати потенціал негласних засобів подолання домашнього насильства, що найбільш правильно зробити у такий спосіб.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 214 КПК України, до внесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) може бути як виняток проведений лише огляд місця діяння, тоді як всі інші слідчі, і тим більше негласні слідчі розшукові дії категорично забороняється проводити [9]. Причому текстуально вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України дозволяють вносити відомості лише щодо вже вчиненого кримінального правопорушення [9], тобто коли є повна впевненість, що певне діяння є кримінальним правопорушенням і містить його склад. А це робить безглуздими вимоги п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, згідно яких кримінальне провадження закривається, досу-дового розслідування встановлено відповідно сутність діяння кримінального правопорушення та його складу [9].

Звідси більш правильно в ЄРДР вносити відомості щодо реального кримінального правопорушення, що вже вчинене чи ще триває або тільки готується, а якщо на цей час є сумніви щодо того, чи містить певне діяння ознаки власне кримінального правопорушення, дозволити проводити будь-які слідчі і негласні слідчі розшукові дії, що спрямовані лише на те. щоб впевнитися у наявності чи відсутності такого роду ознак і вже у разі підтвердження таких ознак вносити відповідні відомості в ЄРДР і проводити вже всі інші слідчі і негласні слідчі розшукові дії з тим, щоб виконати у повній мірі всі завдання як досудового розслідування, так і судового розгляду справи.

У такому аспекті доцільно дозволити потерпілим від домашнього насильства звертатися за проведенням власне судово- медичної експертизи безпосередньо у відповідні відділення бюро СМЕ самостійно, безкоштовно та незалежно від того, чи є їх відповідна заява до органів досудового розслідування і чи внесені відомості в ЄРДР.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 284 КПК України, без ухвали слідчого судді можна провести негласні слідчі розшукові дії лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням Лихова С. Я., Ланцедова Ю. О. вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого певними розділами Особливої частини КК України [2; 9].

Хоча домашнє насильство і входить до вказаних розділів кодексу, але є злочином невеликої тяжкості [2]. Враховуючи те, що нерідко власне домашнє насильство, у разі неефективної протидії йому переростає у тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, доцільно у вказаній статті передбачити можливість проводити негласні слідчі розшукові дії щодо запобігання домашньому насильству взагалі без ухвали слідчого судді, з урахуванням попередньої пропозиції - й до внесення відомостей в ЄРДР, але, скажімо, за постановою прокурора, звернення до якого на практиці виявляється менш бюрократичним, ніж до слідчого судді, у даному випадку, згідно вимог ч.1 ст. 247 КПК України - апеляційного суду [9].

Додаткові можливості використання потенціалу негласних засобів у попередженні, виявленні, припиненні, розкритті та в іншому подоланні домашнього насильства вбачаються у позиції рішення Конституційного Суду України, в якому наголошено на тому, що «фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні [10].

Проте у контексті найбільш ефективному, раціональному та якісному подоланні домашнього насильства не варто жертвам домашнього насильства та іншим особам, які воліють захистити їхній правовий статус, забороняти цілеспрямовано використовувати «побутові» негласні засоби документування епізодів домашнього насильства та інших дій, що можуть бути передумовою чи початком або причиною актів домашнього насильства. Головне, щоб таке документування не використовувалося потерпілими та іншими особами з іншою метою, за що має бути вже встановлена кримінальна відповідальність.

Висновки

Запропонований варіант вирішення кримінальної процесуальної проблеми найбільш ефективного, раціонального та якісного подолання домашнього насильства за допомогою професійних та «побутових» гласних і негласних засобів не претендує на остаточність вирішення і створює лише відповідну теоретичну і законодавчу основу для розробки загальноприйнятих у цьому відношенні підходів у процесі широкої коректної наукової дискусії.

Література

1. Єдиний державний реєстр судових рішень з 1 січня по 20 лютого 2020 р. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квіт.2001 р. № 2341-Ш. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131, зі змінами згідно із законом України № 418-IXвід 20 груд. 2019 р. URL:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

3. Вирок Овруцькогорайонногосуду Житомирської області: від 8 трав. 2019 р., справа № 286/1286/19. Єдиний державний реєстр судових рішень: веб-сайт. URL:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81587757.

4. Рябчинська О.П., СтоматовЄ.Г. Проблемні питання встановлення ознаки системності насильства при кваліфікації за ст. 126-1 КК України. Організаційно-правові засади запобігання домашньому насильству: реалії та перспективи: матеріали круглого столу, 31 трав. 2019 р. / за ред. О.П. Рябчинської. Запоріжжя: КПУ, 2019. С. 142-144.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 р. № 8073-X. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. Додаток до № 51, ст. 1122, 1123, із змінами, згідно із Законом України № 440-IXвід 14 січ. 2020 р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

6. Домашнє насильство:прояви та відповідальність:роз'яснення Ватутінського міського суду Черкаської області. Судова влада України: веб-сайт.URL: court.gov.ua/ press/ general/656541/.

7. Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознакою статі: наук. -практ. коментар новел Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Хавронюка. Київ: Ваіте, 2019. 288 с.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9

9. Ст. 88, із змінами, згідно із законом України № 440-IXвід 14 січ. 2020 р. URL: http://zakon4. rada.gov.ua/ laws/show/4651-17.

10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовт. 2011 р. № 12- рп/2011, справа № 1-31/2011. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710- 11#Text.

11. Літвінова І.Ф., Ковальова В.О. Виконання державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Економіка. Фінанси. Право. 2019. № 12/4. С. 10-13.

References

1. Yedynyiderzhavnyireiestrsudovykhrishen z 1 sichniapo 20 liutoho 2020 r. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1.

2. KryminalnyikodeksUkrainy vid 5 kvit. 2001 r. № 2341-III. VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy. 2001. № 25-26. St. 131, zizminamyzghidnoizzakonomUkrainy № 418-IX vid 20 hrud. 2019 r. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14.

3. VyrokOvrutskohoraionnohosudu

Zhytomyrskoioblasti vid 8 trav. 2019 r., sprava № 286/1286/19. Yedynyiderzhavnyireiestrsudovykhrishen:veb-sait.URL:

http: //www.reyestr.court.gov.ua/Review/81587757.

4. VyrokSamarskohoraionnohosudu m. Dnipro vid 13 liut. 2020 r., sprava № 206/492/20, provadzhennia № 1-kp/206/127/20. Yedynyiderzhavnyireiestrsudovykhrishen: veb-sait. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87560905.

5. Riabchynska O.P., StomatovYe.H. Problemni

pytanniavstanovlenniaoznakysystemnostinasylstva pry kvalifikatsiizast. 126-1 KK Ukrainy. Orhanizatsiino-pravovizasadyzapobihanniadomashnomunasylstvu: realii ta perspektyvy: materialykruhlohostolu, 31 trav. 2019 r. / za red. O.P. Riabchynskoi. Zaporizhzhia:KPU, 2019.S.142-144.

6. KodeksUkrainy pro administratyvnipravoporushennia: postanova VR URSR vid 7 hrud. 1984 r. № 8073-X. VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainskoi RSR (VVR). 1984. Dodatok do № 51, st. 1122, 1123, izzminamy, zghidnoizZakonomUkrainy № 440-IX vid 14 sich. 2020 r. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

7. Domashnienasylstvo:proiavy ta vidpovidalnist: roziasnenniaVatutinskohomiskohosuduCherkaskoioblasti. SudovavladaUkrainy: veb-sait. URL: court.gov.ua/press/general/656541.

8. DudorovO.O., KhavroniukM.I. Vidpovidalnistzadomashnienasylstvoinasylstvozaoznakoiustati: nauk.-prakt. komentar novel KryminalnohokodeksuUkrainy / za red. M.I. Khavroniuka. Kyiv: Vaite, 2019. 288 s.

9. KryminalnyiprotsesualnyikodeksUkrainy vid 13 kvit. 2012 r. № 4651-VI. VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy. 2013. № 9-10. St. 88, izzminamy, zghidnoizzakonomUkrainy № 440-IX vid 14 sich. 2020 r. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/ show/4651-17.

10. RishenniaKonstytutsiinohoSuduUkrainy u spravizakonstytutsiinympodanniamSluzhbybezpekyUkrainyshchodoofitsiinohotlumachenniapolozhenniachastynytretoistatti 62 KonstytutsiiUkrainyvid 20 zhovt. 2011 r., № 12-rp/2011, sprava № 1-31/2011. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/v012p710-11#Text.

11. LitvinovaI.F., KovalovaV.O. Vykonanniaderzhavnoipolitykyusferizapobihanniataprotydiidomashnomunasylstvu. Ekonomika. Finansy. Pravo. 2019. № 12/4. S. 10-13.

Размещено на Allbest.ru