Призначення судової експертизи в концепції електронного кримінального провадження: теоретичний та практичний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра кримінального права, кримінального процесу та криміналістики

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Призначення судової експертизи в концепції електронного кримінального провадження: теоретичний та практичний аспекти

Павлова Т.О., к.ю.н., доцент

Жученко О.Д., аспірант

Статтю присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів призначення судової експертизи в рамках розроблення концепції електронного кримінального провадження, а також деяких вимог до оформлення висновку експерта. На етапі стрімкого впровадження нових інформаційно-аналітичних систем у діяльності сторін, які беруть участь у кримінальному провадженні, актуальним питанням залишається розробка «розумної» системи, яка здатна здійснювати автоматичний контроль за додержанням порядку призначення експертиз.

На жаль, натепер стороною обвинувачення нерідко порушується порядок призначення судових експертиз. Недостатній об'єм матеріалів, направлених на експертизу, неповні або некоректні питання, поставлені експерту, залучення неповноважного експерта, порушення права на захист підозрюваного або обвинуваченого під час призначення експертизи - основі із цих порушень.

У статті розроблено як теоретичні, так і практичні пропозиції щодо вдосконалення описаного процесу. Так, запропоновано принцип вибору та формування пропозиції щодо визначення переліку експертиз, необхідних для призначення. Також сформульовано способи орієнтовного визначення об'єму матеріалів, що будуть передані експерту, та перелік доцільних питань під час призначення конкретної експертизи. Крім того, шляхом інтеграції різних інформаційно-аналітичних систем із системою електронного кримінального провадження запропоновано методи відбору повноважних експертів для проведення експертизи.

Не менш важливою пропозицією є оглянуті методи формування коректних постанов про призначення судової експертизи, а також контролю за дотриманням прав сторони захисту під час призначення експертизи.

Крім того, у статті порушено питання про уніфікацію електронного висновку експерта для його подальшого використання іншими алгоритмами системи електронного кримінального провадження.

Отримані результати дослідження можна використовувати як для визначення подальших напрямів вивчення теми електронного кримінального провадження в Україні, так і для практичної реалізації описаних пропозицій.

Ключові слова: кримінальний процес, електронне кримінальне провадження, судова експертиза, висновок експерта.

THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF APPOINTMENT OF FORENSIC EXAMINATION IN THE CONCEPT OF ELECTRONIC CRIMINAL PROCEEDINGS

The article is devoted to the study of theoretical and practical aspects of the appointment of a forensic expert examination within the framework of development of the concept of electronic criminal proceedings, as well as some requirements for the execution of an expert opinion. An actual issue is the development of a “smart” system, which is capable of automatic control over compliance with the order of appointment of forensic examination at the stage of rapid introduction of new information and analytical systems in the activities of the parties involved in criminal proceedings.

Unfortunately, the prosecution often violates the order of appointment of forensic examinations today. The basis for these violations are insufficient amount of materials directed to forensic examination, incomplete or incorrect questions put to the permission of the expert, involvement of an unauthorized expert, violation of the right to defense of a suspect or accused in the appointment of forensic examination.

Theoretical and practical suggestions for improving the process described in the article are developed. Thus, the principle of selection and formation of proposals to determine the list of expert examinations required for appointment is proposed. Ways of approximate determination of the volume of materials to be sent to the expert and the list of reasonable questions to be asked when appointing a specific expert examination are also formulated. In addition, by integrating various information and analytical systems with the system of electronic criminal proceedings, methods have been proposed for the selection of authorized experts to conduct an expert examination.

The methods of forming correct decisions on the appointment of a forensic expert examination, as well as control over compliance with the rights of the party defending the stump of the appointment of a forensic expert examination, have become no less important.

Besides, the article raises the issue of unification of the electronic expert report for its further use by other algorithms of the system of electronic criminal proceedings.

Obtained results of the research can be used both for determination of further directions of study of the topic of electronic criminal proceedings in Ukraine and for practical realization of the described proposals.

Key words: criminal proceedings, electronic criminal proceedings, forensics, expert conclusion.

В Україні і надалі спостерігається активний розвиток технічного прогресу та суцільної інформатизації суспільних процесів. Не залишається осторонь і галузь кримінального судочинства.

Продовжується розроблення нових і вдосконалення старих інформаційних систем в органах прокуратури, судах, органах досудового розслідування України. На цьому тлі виникає необхідність у науковому дослідженні й обґрунтуванні розроблення концепції електронного кримінального провадження з усіх його ракурсів.

Одним із найменш висвітлених питань у цьому напрямі залишається дослідження процесу призначення судових експертиз і отримання висновку експерта в рамках електронного кримінального провадження. Так, окремі аспекти цього питання досліджені І.Г. Каланчою й А.В. Столітнім. Галузеве дослідження щодо використання електронно- інформаційних систем під час проведення судово-медичної експертизи проведено спеціалістами Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, Національної служби здоров'я України та науковцями Харківського національного медичного університету [1].

Однак актуальним і недостатньо охопленим науковими дослідженнями залишилися питання розроблення «розумних» алгоритмів призначення судових експертиз у рамках становлення концепції електронного кримінального провадження. Метою розроблення такої системи повинно стати зменшення кількості порушень під час призначення судової експертизи (зокрема, і порушень прав учасників кримінального провадження) й удосконалення процесу збору відповідних джерел доказів.

На наш погляд, доцільно дослідити цю тему в розрізі призначення судової експертизи саме стороною обвинувачення як основним користувачем системи електронного кримінального провадження. Даним дослідженням не охоплено призначення експертиз судом або залучення експертів стороною захисту у зв'язку з особливостями їхнього кримінально-правового статусу.

Першим важливим рішенням щодо забезпечення стороною обвинувачення проведення судових експертиз є визначення переліку експертиз, які потребують призначення та проведення протягом кримінального провадження.

Кількість експертиз, які необхідно провести в конкретному кримінальному провадженні, а також послідовність їх призначення зазвичай залежать від кваліфікації злочину, який вчинено, а також слідів і об'єктів, вивчення та дослідження яких передбачають наявність спеціальних знань.

Законодавством України та напрацьованою кримінальною процесуальною практикою передбачено низку експертиз, проведення яких є обов'язковими під час досудового розслідування.

По-перше, це ті, обов'язковість проведення яких прямо передбачена кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України). Так, у ч. 2 ст. 242 КПК України зазначено, що «слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

1) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

2) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, завданої кримінальним правопорушенням» [2].

По-друге, перелік випадків обов'язкового призначення експертиз розширено постановами Пленумів Верховного Суду України (далі - постанови Пленумів ВСУ). Цю тему у своєму дослідженні детально описав М.Г Щербаковський, зазначивши, що «відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку експерта - одного з обов'язкових джерел доказів під час вирішення питання про винуватість або невинуватість особи, дає підставу вважати, що слідство проведене односторонньо й необ'єктивно, з порушенням кримінально-процесуального закону <...>» [3, с. 149]. Загалом постановами Пленумів ВСУ перебачено цілу низку випадків, у яких призначення судової експертизи є обов'язковим.

Тому система електронного кримінального провадження на функціональному рівні повинна вимагати від сторони обвинувачення обов'язкового призначення таких експертиз. У концепції електронного кримінального провадження ці вимоги повинні мати законодавче та нормативне закріплення у відповідних інструкціях і порядках.

Із практичного погляду необхідно реалізувати алгоритм системи, який буде враховувати кваліфікацію злочину, а також вихідну інформацію на момент початку досудового розслідування, та залежно від цього вимагатиме від слідчого, прокурора забезпечити призначення відповідних експертиз.

Також у системі необхідно запровадити функцію формування пропозицій і рекомендацій щодо призначення інших експертиз на подальших етапах досудового розслідування. Так, за обліку в системі електронного кримінального провадження здобутої під час досудового розслідування інформації, речових доказів, слідів тощо маємо змогу використовувати ці дані для визначення можливості призначення додаткових експертиз, які допоможуть слідству здобути нові докази або перевірити достовірність уже відомих.

На етапі ініціювання проведення кожної окремої судової експертизи важливим аспектом є визначення переліку матеріалів, які необхідно надати експерту для дослідження, а також питань, які ставляться експерту для вирішення. Недостатність матеріалів, наданих експерту для вирішення питань, або ж постановка питань, які виходять за межі компетенції експерта, можуть спричинити відмову в наданні експертом висновку [2, ст. 69; 4, п. 2.2].

Тому вкрай важливо чітко сформулювати питання для експерта та визначити найбільш повний об'єм матеріалів, які надаються йому для проведення дослідження.

На практиці контроль за повнотою наданих матеріалів для проведення експертизи можна реалізувати завдяки аналізу даних, внесених у систему електронного кримінального провадження. Зіставлення виду (типу) експертизи з інформацією про систематизовані за змістом матеріали (зокрема, речові докази) дасть змогу автоматизованій системі оцінити те, наскільки повний об'єм матеріалів надано для проведення дослідження та вивчення експертам. Розроблення алгоритму зіставлення має стати спільною роботою теоретиків і практиків як у галузі кримінального процесу, так і у сфері судової експертизи.

Менш складною виглядає ситуація щодо визначення переліку питань, які виносяться на вирішення експерту.

У науково-методичних рекомендаціях із питань підготовки та призначення судових експертиз і експертних досліджень надається орієнтовний перелік вирішуваних питань для призначення кожного виду (підвиду) судових експертиз [4]. Структуризація цих питань у програмному комплексі електронного кримінального провадження дозволить впровадити функцію з формування рекомендованих питань під час призначення тієї чи іншої експертизи.

Крім того, з метою убезпечення слідчого, прокурора від формулювання некоректних питань чи тих питань, які не входять до компетенції експерта, під час проведення певного виду експертизи пропонується складати список так званих «запобіжних» питань для кожного окремого виду експертизи. У разі спроби винести постанову про призначення експертизи з імовірно некоректними питаннями система електронного кримінального провадження зможе попередити про це службову особу.

У комплексі обидва описані вище рішення суттєво знизять кількість випадків призначення недоцільних експертиз, поставлення на вирішення експерту некоректних питань, направлення експерту недостатньої кількості матеріалів для дослідження.

Не менш важливим рішенням у разі призначення судової експертизи є вибір експертної установи або експерта, яким буде доручено проведення експертизи. Обов'язковою вимогою є те, щоб експерт, який проводить експертизу, був повноважною особою.

Уважаємо, що як у теоретичному, так і у практичному аспектах оцінки повноважень експерта варто виходити із двох критеріїв:

1 - наявність об'єктивного права в особи проводити експертизу певного виду;

2 - відсутність заборон і обмежень у залученні експерта до проведення експертизи.

Щодо першого критерію ч. 1 ст. 69 КПК України передбачено, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка, окрім іншого, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ зі змінами та доповненнями від 20 березня 2010 р. (далі - Закон України від 25 лютого 1994 р.) на проведення експертизи.

У свою чергу, Законом України від 25 лютого 1994 р. встановлено, що «судовий експерт має бути атестований та зареєстрований в державному Реєстрі атестованих судових експертів» [5, ст. 9].

Сторона обвинувачення вільна у виборі експерта, якому можна доручити проведення експертизи, за винятком проведення «криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, які можуть бути проведені виключно державними спеціалізованими установами» [5, ч. 3, ст.7].

Отже, за першим критерієм експерт повинен відповідати описаним вище вимогам.

У контексті функціонування системи електронного кримінального провадження вважаємо, що така система обов'язково повинна бути зв'язана з державним Реєстром атестованих судових експертів [6]. Саме із цього джерела автоматично може формуватися перелік атестованих експертів, їхня належність до державної спеціалізованої установи, а також види експертиз і фахової спеціалізації експерта. Отже, система матиме змогу надавати правоохоронцю вичерпний перелік експертів або експертних установ, які мають право проводити необхідний вид експертизи.

За другим критерієм можемо виокремити два види обмежень і заборон: об'єктивні, які підтверджуються фактами, і суб'єктивні, які залежать від особистості експерта.

До об'єктивних обмежень пропонується віднести факт не знятої або не погашеної судимості експерта; накладання на експерта протягом останнього року адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, або дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта; службову залежність експерта від сторін кримінального провадження або потерпілого або родинні стосунки з ними. Відстежувати такі обмеження та не допустити залучення неповноважного експерта до проведення експертизи можна шляхом інтеграції системи електронного кримінального провадження та відповідних даних з інформаційних систем Міністерства внутрішніх справ, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства юстиції тощо.

До суб'єктивних обмежень пропонується віднести особисту залежність експерта від сторін кримінального провадження або потерпілого; наявність інших обставини, які дають підставу вважати, що експерт особисто, прямо чи побічно зацікавлений у результатах експертизи або кримінального провадження.

Автоматично відстежувати такі обмеження неможливо, а їх наявність може бути підтверджена здебільшого показаннями учасників процесу. для убезпечення сторони обвинувачення від залучення неповноважного експерта в системі електронного кримінального провадження пропонується розробити функції з формування пропозицій щодо перевірки наявності таких обмежень (наприклад, шляхом допиту експерта або інших учасників кримінального провадження).

Одним із ключових завдань інформаційно-аналітичної системи електронного кримінального провадження повинно стати убезпечення сторони обвинувачення від порушення порядку проведення слідчих (розшукових) дій. Це стосується і призначення судових експертиз на досудовому розслідуванні. Тому вкрай важливо впровадити чіткі алгоритми роботи системи, які забезпечать безкомпромісне дотримання процесуальних норм щодо призначення експертизи та залучення експерта.

Процес призначення судових експертиз у кримінальному провадженні регламентується Кримінальним процесуальним кодексом україни. крім того, внутрішні порядки їх проведення детально описано в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень та Інструкції про проведення судово-медичної експертизи [4; 7].

На практиці доручення сторони обвинувачення про проведення експертизи здійснюється шляхом винесення відповідної постанови із власної ініціативи слідчого, прокурора або за результатами розгляду клопотання сторони захисту.

Тому передусім важливо забезпечити можливість створення в системі електронного кримінального провадження постанови про призначення судової експертизи коректної форми та змісту.

У Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено чіткої структури постанови про призначення експертизи, не зазначено спеціальних реквізитів для такого документа, окрім загальних вимог до постанови, які передбачені у ст. 110 КПК України. Частково дане питання охоплене Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, якою передбачено, що у процесуальному документі про призначення експертизи обов'язково зазначаються реквізити експерта або експертної установи, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню [4, п. 1.8].

Уважаємо, що уніфікувати постанову про призначення експертизи в системі електронного кримінального провадження можна лише за чіткої регламентації її змісту у Кримінальному процесуальному кодексі України.

Підготовка постанови в електронному середовищі допоможе уникнути низки помилок і неточностей у разі призначення експертизи.

Крім того, поширеним явищем під час призначення експертизи у кримінальному провадженні є порушення прав сторони захисту внаслідок недотримання процедури проведення слідчої дії.

Так, призначення судової експертизи є слідчою дією (ст. 242 КПК). Тому слідчий, прокурор уживають належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Для того, щоби підозрюваний, обвинувачений міг взяти участь у слідчий дії - призначенні та проведенні експертизи, йому, відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20, ч. 1 ст. 2, п. 2. ч. 3, ч. 5 ст. 42 КПК України, мають бути також роз'яснені положення ст. 4 Закону України від 25 лютого 1994 р. щодо забезпечення присутності учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи. Завдяки цьому підозрюваний, обвинувачений зможуть скористатись своїм правом ставити на вирішення експерта питання, висловлювати зауваження тощо. Тому вкрай важливо забезпечити розроблення алгоритмів щодо контролю за дотриманням вказаних вимог законодавства.

Завершальним етапом проведення експертизи є складання висновку, що і є кінцевою метою даної слідчої дії.

У ч. 1 ст. 101 КПК України передбачено, що висновок експерта - «це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи» [2].

У ст. 102 КПК України передбачено чіткий зміст висновку експерта. В Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень викладено вимоги до складу його реквізитів [4, п. 4.14].

Отже, ми маємо всі передумови для розроблення структурованої форми складання експертами висновків, яку можна реалізувати в системі електронного кримінального провадження.

У ч. 7 ст. 101 КПК України врегульовано, що висновок експерта надається в письмовій формі [2]. Водночас варто зазначити, що письмова форма документа може бути виражена як у паперовому, так і в електронному вигляді. Аналогічних висновків доходить у своєму дослідженні А.В. Столітній [8, с. 103].

Складання висновку експерта в електронному вигляді зі структурованою інформацією в рамках кримінального провадження надає низку переваг

По-перше, це можливість для автоматичного аналізу висновків експерта засобами системи електронного кримінального провадження. По-друге, електронна форма висновку має низку гарантій щодо походження висновку та його автентичності, що, у свою чергу, є надійним засобом протидії зловживанням і фальсифікаціям у кримінальному провадженні. По-третє, таким чином можна вдосконалити процес обміну та зберігання результатів експертизи, ознайомлення сторони захисту з результатами експертизи.

Отже, упровадження сформульованих теоретичних пропозицій щодо вдосконалення процесу призначення судової експертизи в електронному кримінальному провадженні й оформлення її результатів, а також практичних способів їх реалізації приведе до низки позитивних результатів. По-перше, органи досудового розслідування та прокуратури отримають ефективний інструмент удосконалення процесу збору нових і перевірки вже відомих доказів. По-друге, буде забезпечено беззаперечне дотримання порядку проведення слідчої дії - призначення експертизи. По-третє, упровадження описаних заходів зменшить кількість порушень прав сторони захисту, що має стати одним з основних завдань функціонування електронного кримінального провадження.

судова експертиза електронний кримінальний

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасні судово-медичні електронно-інформаційні системи в рамках медичної реформи / С.С. Борщ та ін. Буковинський медичний вісник. 2019. Т 23. № 2 (90). С. 57-61.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон від 14 квітня 2012 р. № 4651-УІ. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 27.05.2020).

3. Щербаковський М.Г. Обов'язкове призначення судових експертиз у кримінальному провадженні. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: збірник наукових праць. Харків: Право, 2016. Вип. 16. С. 148-157.

4. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 (дата звернення: 27.05.2020).

5. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4038-12 (дата звернення: 27.05.2020).

6. Реєстр атестованих судових експертів: вебсайт. URL: https://rase.minjust.gov.ua/ (дата звернення: 27.05.2020).

7. Про проведення судово-медичної експертизи експертизу: Інструкція Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. № 6. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95 (дата звернення: 27.05.2020).

8. Столітній А.В. Електронний висновок експерта у кримінальному провадженні. Криміналістика і судова експертиза. 2019. № 64. С. 102-111.

Размещено на Allbest.ru