Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в Україні

Гурковська К.А., викладачкафедриадміністративного права та адміністративногопроцесу факультету № 3

Інститут з підготовкифахівців для підрозділівНаціональноїполіціїЛьвівського державного університетувнутрішніх справ

Статтяприсвяченависвітленнюоднієї з актуальних теоретико-методологічних проблем адміністративного права щодопитаннявизначенняпоняття та перелікусуб'єктів, якіздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству в Україні. Обґрунтованоактуальністьпитаннявизначеннясуб'єктів, щоздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству. У статтідослідженірезультатинауковихпошуків у напрямівизначення понять суб'єктівадміністративного права та суб'єктівадміністративнихправовідносин. Встановлено, щовченими-адміністративістамивисловлюються кардинально різні думки щодовизначеннязазначених понять. Проведено аналізнауковихпраць у сфері права, внаслідокчогоконстатовановідсутністьсучаснихнауковихрозвідок, направлених на дослідженняпоняття та перелікусуб'єктів, якідіють у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству в Україні.

Сучаснезаконодавство, регулюючисуспільнівідносини у сферіпротидіїдомашньомунасильству, не декларуєвизначенняпоняттясуб'єктів, щоздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству, протевизначаєперелікзазначенихсуб'єктів. Законодавецьвідносить до кола суб'єктів, котріздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасиллю: спеціальноуповноваженіоргани у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству; іншіоргани й установи, на якіпокладаютьсяфункціїзіздійсненнязаходів у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству; загальні та спеціалізованіслужбипідтримкипостраждалихосіб; громадянУкраїни, іноземців та осіб без громадянства, котріперебувають на територіїУкраїни на законнихпідставах.

На підставівисловленихнауковихтверджень у науціадміністративного права та беручи до уваги широкий підхідзаконодавця, сформульованопоняття «суб'єктів, щоздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству», дослідженоїхперелік. Формулюваннязазначеногопоняттядаєможливість для постановки питаннящодовнесеннязмін і доповнень до Закону України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству».

Ключові слова: запобігання та протидіядомашньомунасильству, спеціальноуповноваженіоргани, заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству.

SUBJECTS IMPLEMENTING MEASURES TO PREVENT
AND COMBAT DOMESTIC VIOLENCE IN UKRAINE

The international community is increasingly paying attention to the international community's fight against all forms of violence today. Domestic violence is still a widespread “curse” to be fought without litigation. Responding promptly to reports of domestic violence will undoubtedly contribute to preventative measures aimed at eliminating, destroying and eradicating the determinants of such misconduct.

The purpose of the article is to substantiate the problem of defining the notion of subjects taking measures to prevent and combat domestic violence, based on the analysis of the legislation that regulates public relations in the field of combating domestic violence.

The Law of Ukraine “On Prevention and Countering Domestic Violence” declares that the state policy in the field of prevention and counteraction to domestic violence is aimed at providing a comprehensive integrated approach to overcoming domestic violence, providing comprehensive appropriate assistance to the victims of such violence and strengthening the nonviolent violence model relations.

A system of actors is taking place to take measures in the field of preventing and combating domestic violence, in order to implement the aforementioned directions of the state policy on preventing and combating domestic violence in Ukraine.

A priority feature of the system of these entities is the presence of a large number of them, as well as their differences in nature, forms and methods of activity and powers.

The legislator refers to the subjects who take measures in the field of prevention and combating domestic violence:

1) specially authorized bodies in the field of preventing and combating domestic violence;

2) other bodies and institutions responsible for the implementation of measures to prevent and combat domestic violence;

3) general and specialized victim support services;

4) citizens of Ukraine, foreigners and stateless persons who are legally on the territory of Ukraine.

We believe that actors, who take measures in the field of preventing and combating domestic violence, are empowered by law with the powers of public administration and local self-government, their structural subdivisions, associations of citizens, enterprises, institutions, organizations regardless of ownership, and also individuals - citizens of Ukraine, foreigners and stateless persons, who are endowed with the relevant legal personality and enter into administrative and legal relations in the field of prevention and counteraction violence, and aimed at preventing, terminating and prosecuting the perpetrators.

Key words: prevention and counteraction to domestic violence, specially authorized bodies, measures of prevention and counteraction to domestic violence.

Сьогодні світовою спільнотою з огляду на загально- гуманістичні принципи та відповідальність держав перед своїми громадянами дедалі активніше приділяється увага боротьбі міжнародного співтовариства з усіма проявами насилля. Домашнє насильство є об'єктивним «індикатором» негативних тенденцій у суспільстві та досі лишається всесвітньо поширеним «прокляттям», із яким потрібно боротися без тяганини. Своєчаснереагування на повідомлення про домашнєнасильство, безсумнівно, сприятимепровадженнюпревентивнихзаходів, направлених на усунення, виключення і знищеннядетермінант таких неправомірнихдій.

Значнийдоробок у дослідження проблематики домашньогонасильства і йогопопередження внесли А. Блага,

В. Брижик, А. Волощук, В. Галунько, О. Горбова, Б. Голо- вкін, Т Журавель, О. Кочемировська, Л. Крижна, К. Левченко, Ю. Лисюк, О. Мартиненко, Ю. Приколотіна, Х. Ярмакі, М. Ясеновська та ін.

Різноманітніпитаннящодосуб'єктівадміністративного права загалом, а такожокремінапрямиїхньоїдіяльностіщодопровадженняпротидіїдомашньомунасиллю стали предметом науковихдосліджень таких відомихучених-адміністративістів, як: В. Авер'янов, О. Бандурка, Ю. Битяк, Ю. Ведєрніков, І. Голосніченко, О.Дудоров, Т Коломоєць, О. Ковальова, В. Колпаков, О.Кузьменко, М. Марченко, М. Матузов, Т. Мацелик, Т Мінка, О. Остапенко, М. Стахурський, С. Стеценко, О. Уварова, М. Хавронюк, Г Христова, Ю. Шемшученко, В. Шкарупа та ін.

Аналізнауковихпраць у сфері права даєпідставиконстатувативідсутністьсучаснихнауковихрозвідок, направлених на дослідженняпоняття та перелікусуб'єктів, щодіють у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству в україні.

Мета статті - на основіаналізузаконодавства, яке регулюєсуспільнівідносини у сферіпротидіїдомашньомунасильству, обґрунтуватиактуальністьпроблемивизначенняпоняттясуб'єктів, котріздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству.

Закон України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству» (далі - Закон) декларує, щодержавнаполітика у напрямізапобігання та протидіїдомашньомунасиллю направлена на забезпечення комплексного інтегрованогопідходу до здоланнядомашньогонасилля, забезпеченняусебічноїналежноїдопомоги особам, постраждалимвід такого насилля, та зміцненняненасильницькоїмоделіповедінки у приватнихвідносинах. протидія домашнє насильство законодавство

Основнінапрямиупровадженняполітикидержавищодозапобігання та протидіїдомашньомунасиллю - це: запобіганнядомашньомунасиллю; результативнереагування на випадкисімейногонасилля шляхом впровадженнямеханізмувзаємодіїсуб'єктів, якіреалізують заходи іззапобігання та протидіїдомашньомунасиллю; допомога та захистпостраждалихосіб, гарантуваннявідшкодуванняшкоди, завданої таким насиллям; ефективнерозслідуваннявипадківдомашньогонасильства, притягненнякривдників до закріпленого законом виду юридичноївідповідальності та коригуванняїхньоїповедінки [1].

З метою реалізаціїнаведенихнапрямівполітикидержавищодозапобігання та протидіїдомашньомунасиллю в Україні створена система суб'єктів, щоздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству.

Пріоритетноюознакоюсистемизазначенихсуб'єктів є наявністьїхзначноїкількості, а такожїхвідмінність за характером, формами та методами діяльності та повноваженнями.

Домашнєнасилля є глобальною, комплексною, масштабною проблемою, вирішеннямякоїповиннізайматися як органидержавноївлади, так і громадянськесуспільство. Незважаючи на дослідженняцієїпроблемирізнимифахівцями, вона досізалишається не вирішеною.

Досліджуючи статус суб'єктів у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасиллю, доцільновизначитипоняття статусу.

Філософськименциклопедичним словником визначено статус як «соціальний, співвідносний стан (позицію) індивідаабогрупи у соціальнійсистемі, якийвизначається низкою ознак, специфічних для цієїсистеми (економічних, професійних, етнічних та ін.)» [2, с. 626].

Є багаторізнихнаукових думок щодовизначення правового статусу органу державного управління. О. Якимов визначаєтакіскладники правового статусу органу державноївлади: цільовийблок; компетенцію; організаційний блок елементів; відповідальність [3, с. 106]. Зокрема, до цільового блоку автором включенітакікатегорії, як «мета», «завдання» та «функції».

Д. Бахрах в адміністративно-правовому статусіколективнихсуб'єктіввиділяє три основні блоки: цільовий, структурно-організаційний і компетенційний [4, с. 26-27].

Найбільшпоширеневизначенняпоняттясуб'єктаадміністративного права, запропоноване В. Авер'яновим, як учасникасуспільнихвідносин, що наведений суб'єктивними правами та виконуєсуб'єктивніобов'язки, установленіадміністративно-правовими нормами [5, с. 214-215].

В. Колпаков у визначеннісуб'єктівадміністративного права акцентує на їхнійздатності до виконанняпокладенихобов'язків і реалізаціїнаданих прав у сферіпублічногоадміністрування [6, с. 73].

Т. Коломоєцьвідносить до суб'єктівадміністративного права і юридичних, і фізичнихосіб, називаючиїхосновнимиознакаминаявність прав та обов'язків у сфері державного управління та здатність до реалізації прав і виконанняобов'язків [7, с. 78].

І. Голосніченко, М. Стахурський і Н. Золотарьовазвертаютьувагу на наявністьсуб'єктивних прав і обов'язківсуб'єктівадміністративного права, визначаючиїх як учасниківадміністративнихправовихвідносин, тобтоототожнюючиїх [8, с. 12]. Тотожнимипоняття «суб'єктадміністративного права» та «суб'єктадміністративнихправовихвідносин» вважають М. Матузов [9, с. 288] і М. Марченко, котріговорять про поширеністьвикористанняцих понять як синонімів [10, с. 263].

Водночас великою кількістюучених-адміністрати- вістівобстоюютьсяпозиціїдиференціювання понять «суб'єктадміністративного права» та «суб'єктадміністративнихправовихвідносин».

Зокрема, В. Авер'яновобґрунтовуєзначновужче коло суб'єктівадміністративнихправовихвідносин, котріберуть участь у цихвідносинах, аніжсуб'єктівадміністративного права, щоможутьвиступати як реальнимиучасникамицихвідносин, так і виключнопотенційними претендентами на таку участь [5, с. 95].

Аналогічнупозиціюобстоюють В. Шкарупа та Ю. Вєдєрніков, підкреслюючи, щосуб'єктиадміністративного права можуть стати суб'єктомадміністративнихправовихвідносинтільки за наявностіадміністративно- правових норм, якіпередбачають права й обов'язкипевногосуб'єкта, йогоадміністративнуправоздатність і дієздатність, а такожнаявністьпідстав для виникнення, зміни та припиненняправовихвідносин [11, с. 40-41]. До того ж, практично усімаучасникамидискусіївисловленоодностайну думку стосовновіднесення до суб'єктівадміністративного права як юридичних, так і фізичнихосіб, наділених державою правами й обов'язками у сферіпублічногоадміністрування та місцевогосамоврядування.

Повністюпогоджуючисьіз М. Легенькою, вважаємодоцільнимвраховувати як актуальніобидвааналізованіпідходи, оскількипевначастинасуб'єктівадміністративно- правового реагування на фактидомашньогонасилля, тобтоорганидержавноївлади, наділеніповноваженнями у заданійсфері, одночасно є суб'єктамиадміністративного права й адміністративнихправовихвідносин, а деякачастина, будучи наділеноюпотенційними правами, можутьвступати у правовівідносинитільки за певних умов [12, с. 155].

У багатьохдефініціяхвизначаєтьсяпереліксуб'єктівадміністративного права. Зокрема, В. колпаков, даючивизначенняпоняттюсуб'єктівадміністративного права, відносить до них органидержавноївиконавчоївлади та їхніструктурніпідрозділи, громадськіорганізації, адміністраціїпідприємств, установ, організацій, виконавчіпідрозділиорганівмісцевогосамоврядування, громадян, осіб без громадянства та іноземнихгромадян [13, с. 100].

З огляду на проблематику нашогонауковогодослідженняцінноювважаємонауковупозицію В. Авер'янова, котрийзвертаєувагу на широке коло учасниківсуспільнихвідносин, наділенихадміністративним правом правосуб'єктністю, внаслідокчого доходить висновкустосовнозначноширшогоперелікусуб'єктівадміністративного права. до таких суб'єктівнауковцемвіднесенігромадяни, іноземці, особи без громадянства, державніоргани (насампередорганивиконавчоївлади, а такожвнутрішніпідрозділиїхапарату), органигромадськихорганізацій, адміністраціїпідприємств, установ, організацій, а такожорганимісцевогосамоврядування [14, с. 190].

Власне, таким широким підходомкерувавсязаконодавець, відносячи до кола суб'єктів, якіздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасиллю:

1) спеціальноуповноваженіоргани у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству;

2) іншіоргани й установи, на котріпокладаютьсяфункціїзіздійсненнязаходів у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству;

3) загальні та спеціалізованіслужбипідтримкипостраждалихосіб;

4) громадянУкраїни, іноземців та осіб без громадянства, якіперебувають на територіїукраїни на законнихпідставах [1].

Відповідно до поданоїкласифікаціїспеціальноуповноваженими органами у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасиллю є:

- центральний орган виконавчоївлади, щозабезпечуєформуваннядержавноїполітики у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству;

- центральний орган виконавчоївлади, якийреалізуєдержавнуполітику у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству;

- Рада міністрівАвтономноїРеспублікиКрим, місцевідержавніадміністрації, у т. ч. їхніструктурніпідрозділи, до повноваженьякихналежитьздійсненнязаходів у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству;

- сільські, селищні, міські, районні у містах (у разіїхстворення) ради, їхвиконавчіоргани, до повноваженьякихналежитьздійсненнязаходів у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству [15, с. 137].

На підставівищенаведеногозаконодавчозакріплена система суб'єктів, щодіють у напрямізапобігання та протидіїдомашньомунасиллю. Водночасцепитаннящененалежнодосліджене у правовійнауці, немаєйогодефініції, не напрацьовані теоретико-наукові засади їїформулювання, не визначеніпідходи до систематизаціївказанихсуб'єктів.

М. Легенька подаєавторськевизначеннясуб'єктівадміністративно-правового реагування на вчиненнядомашньогонасильства. На думку дослідниці, це «наділенівідповіднимиповноваженнямидержавніоргани, органивиконавчоївлади та місцевогосамоврядування і їхструктурніпідрозділи, об'єднаннягромадян, підприємства, установи й організації, а такожфізичні особи - громадяниукраїни, іноземці й особи без громадянства, якінаділенівідповідноюправосуб'єктністю та вступають в адміністративно-правовівідносини у зв'язкуізвчиненням такого насильства і спрямовані на йогоприпинення, недопущеннянадалі та покараннякривдника» [12, с. 158].

у нашомудослідженнізвертаємоувагу на систему суб'єктів, щоздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству.

Вважаємо, щосуб'єктами, якіздійснюють заходи у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству, є наділеніпередбаченимизаконодавствомповноваженнямиорганипублічноїадміністрації та місцевогосамоврядування, їхніструктурніпідрозділи, об'єднаннягромадян, підприємства, установи, організаціїнезалежновід форм власності, а такожфізичні особи - громадяниукраїни, іноземці й особи без громадянства, котрінаділенівідповідноюправосуб'єктністю, вступають в адміністративно-правовівідносини у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству і спрямовані на йогозапобігання, припинення та притягненнякривдників до юридичноївідповідальності.

Тожможназробитивисновок, що у Законівизначено систему суб'єктів, якідіють у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству. Дослідившиперелікцихсуб'єктів, буловстановлено, що до них належать наділеніпередбаченимизаконодавствомповноваженнямиорганипублічноїадміністрації та місцевогосамоврядування, їхніструктурніпідрозділи, об'єднаннягромадян, підприємства, установи, організаціїнезалежновід форм власності, а такожфізичні особи - громадяниукраїни, іноземці й особи без громадянства, якінаділенівідповідноюправосуб'єктністю та вступають в адміністративно-правовівідносини у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству і спрямовані на йогозапобігання, припинення та притягненнякривдника до юридичноївідповідальності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству : Закон Українивід 7 грудня 2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 (дата звернення: 29.04.2020).

2. Философский энциклопедический словарь / С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. Москва : Сов. энцикл., 1989. 815 с.

3. Якимов А.Ю. Статус субъекта административной юрисдикции. Государство и право. 1996. № 8. С. 100-111.

4. Бахрах Д.Н. Административное право : учебник. Москва : БЕК, 1996. 3б8 с.

5. Авер'янов В.Б. Адміністративнеправо України. Академічнийкурс : у 2 т. Київ: Юридичнадумка, 2007. Т 1 / ред. колегіяАвер'янов В.Б. та ін. 592 с.

6. Курс адміністративногоправа України:підручник/ В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух та ін. ; за ред. В.В. Коваленка. Київ:ЮрінкомІнтер, 2012. 808 с.

7. Адміністративне право України :підручник / за заг. ред. Т.О. Коломоєць. Київ : «Істина», 2008. 500 с.

8. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф., Золоторьова Н.І. Адміністративне право України: основніпоняття :навчальнийпосібник / за заг. ред. І.П. Голосніченка. Київ : ГАН, 2005. 232 с.

9. Матузов Н.И. Юридические обязанности личности. Теория государства и права: Курс лекций / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Маль- ко. Москва, 2000. 306 с.

10. Проблемы теории государства и права : учебное пособие / под ред. М.Н. Марченко. Москва :Юристь, 2001.656 с.

11. ВедєрніковЮ.А. Адміністративнеправо України:навчальнийпосібник. Київ : Центр навчальноїлітератури, 2005. 336 с.

12. Легенька М. Суб'єктиадміністративно-правового реагування на вчиненнядомашньогонасильства та їхповноваження. Підприємництво, господарство і право. № 3. 2019. С. 153-159.

13. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктнийправовийфеномен :монографія. Київ :ЮрінкомІнтер, 2004, 528 с.

14. Адміністративне право України. Академічнийкурс :підручник : у 2 т. Т 1. / ред. кол. : В.Б. Авер'янов. Київ :Юридична думка, 2004. 584 с.

15. Кушнір К.Ю., Сукмановська Л.М. Спеціальноуповноваженіоргани у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 1. С. 136-140.

Размещено на Allbest.ru