Предмет злочину як елемент криміналістичної характеристики контрабанди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Предмет злочину як елемент криміналістичної характеристики контрабанди

Скорик А.Л., курсант IV курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університет державної фіскальної служби України

Смірнова А.О., курсант IV курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університет державної фіскальної служби України

Полуніна Л.В., старший викладач кафедри фінансових розслідувань Університет державної фіскальної служби України

Анотація

Такі юридичні науки як кримінальний процес і криміналістика належну увагу приділяють вирішенню питань щодо ефективного виявлення злочину та провадження досудового розслідування. Вдала організація цього виду процесуальної діяльності безпосередньо пов'язується з успішним виконанням завдань кримінального процесу, передбачених статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема таких як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Тому для адекватної протидії контрабанді, вчасному виявленню і якісному досудовому розслідуванню важливе значення має криміналістична характеристика цього злочину і особливо склад і характеристика її елементів.

Ключові слова: контрабанда, криміналістична характеристика, предмет злочину, культурні цінності, отруйні речовини, сильнодіючі речовини, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя, спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Abstract

Key words: smuggling, forensic characteristics, subject of crime, cultural values, poisonous substances, strong substances, explosives, radioactive materials, weapons, special technical means of secret information.

Процес розслідування злочинів, пов'язаних із вчиненням контрабанди, характеризується підвищеною складністю, зумовленою механізмом злочинної діяльності та високою латентністю злочину.

Зафіксовані обсяги незаконного переміщення через кордон предметів контрабанди (культурно-історичні цінності, вибухові речовини, зброя та боєприпаси, стратегічна та інша промислова сировина тощо) свідчать про те, що цей вид злочину набув надзвичайно небезпечного масового характеру. Тому для ефективної протидії контрабанді важливе значення має дослідження елементів криміналістичної характеристики цього злочину і одного із найважливіших його елементів - предмету злочинного посягання.

Різні аспекти досліджуваної тематики досить активно розроблялися науковцями в сфері кримінального, кримінального процесуального права та криміналістики. Вказане свідчить про актуальність розробки цієї категорії, визначає його практичну значущість. Контрабанда як склад злочину розглядалася в дослідженнях вітчизняних в зарубіжних вчених С.А. Гадойбоєва, В.О. Владимирова, Ю.Г Кісловського, М.П. Кар- пушина, О.М. Омельчука, О.В. Процюка, В.В. Сіленка, Ю.І. Сучкова та інших.

Вагомий внесок у розробку окремих криміналістичних методик і визначення елементів криміналістичної характеристики зробили відомі вчені-криміналісти Т.В. Авер'янова, Ю.П. Аденін, О.Я. Баєв, Р.С. Бєлкін, В.П. Бахін, А.Ф. Волобуєв, В.Г. Гавло, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, Н.І. Клименко, М.В. Салтевський, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та інші.

На рівні дисертаційних досліджень здійснювалася також розробка методики розслідування контрабанди (В.М. Шевчук) або визначення особливостей доказування обставин вчинення контрабанди (Л.М. Білецька, М.І. Костін). Враховуючі часті зміни кримінального та кримінального процесуального законодавства України, виникла необхідність у більш ретельному розгляді предметів контрабанди як елементу криміналістичної характеристики злочину, оскільки їм належної уваги не приділено.

Мета статті полягає в тому, щоб на підставі норм чинного законодавства, практики їх застосування напрацювати оновлені уявлення у визначенні предмету контрабанди, а також у виділенні його особливостей.

Контрабанда (від італійського contraband - проти урядового указу, закону) останніми роками стала одним із найрозповсюдженіших економічних злочинів, що завдає суттєвої економічної шкоди інтересам держави. Відповідно до ст. 201 Кримінального кодексу України під контрабандою розуміється переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладко- ствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Для ефективного та успішного розслідування контрабанди важливе значення має правильне визначення змісту її криміналістичної характеристики та елементів, що в подальшому дозволить використати її результати на практиці.

Науковці виділяють декілька точок зору з приводу змісту криміналістичної характеристики: 1) вона базується як на елементах складу злочину, так і на елементах предмету доказування в кримінальному провадженні [1, с. 116]; 2) основою для її створення є склад злочину [2, с. 130]; 3) вона базується на предметі доказування у кримінальному проваджені [3, с. 38-51].

Першим запропонував використати в криміналістичній літературі поняття «криміналістична характеристика злочинів» А.Н. Колесніченко. Він стверджував, що загальна криміналістична характеристика виду злочинів є важливою основою всіх приватних методик [4, с. 23].

Узагальнюючи вказане вище, під криміналістичною характеристикою злочинів варто розуміти впорядковану сукупність даних (відомостей) про криміналістично значущі ознаки злочинів: предмет, спосіб, сліди, особу злочинця тощо. Стосовно криміналістичної характеристики контрабанди відсутнє єдине уявлення про склад її елементів. Тому на основі узагальнення думок різних науковців ми визначаємо такі основні елементи: 1) предмет злочинного посягання; 2) спосіб вчинення та приховування або маскування злочину; 3) типові сліди злочину; 4) типові якості особи злочинця.

Контрабанда належить до злочинів, характерною особливістю яких є обов'язкова наявність предмета, на який безпосередньо спрямовуються злочинні дії винного і через який він посягає на суспільні відносини, що характеризують об'єкт цього злочину. Проблема предмета злочину, зокрема його місце у складі злочину та значення для кваліфікації злочинного посягання, має давню історію і викликає дискусії серед науковців. Такий інтерес сприяв визначенню основних властивостей предмета злочину, що мають значення не лише для кримінально-правової доктрини, а й для інших правових наук [5, с. 89].

Аналіз практики протидії контрабанді свідчить про те, що в сучасних умовах різновиди предметів контрабанди надзвичайно різноманітні і час від часу змінюються залежно від потреб окремих груп населення. Ці потреби виникають у зв'язку з соціально-економічною обстановкою в країні та соціальними і психологічними властивостями її громадян. Ми вважаємо, буде доцільним при встановленні предмета контрабанди дізнатися визначення загального поняття предмета злочину. При цьому варто керуватися, на нашу думку, таким його визначенням: предметом злочину є речі та інші предмети матеріального світу, у зв'язку з якими або з приводу яких здійснюється злочин, або, впливаючи на які, винний посягає на суспільні відносини, що охороняються законом.

Чинне законодавство України до предметів контрабанди відносить: 1) культурні цінності; 2) отруйні речовини; 3) сильнодіючі речовини; 4) вибухові речовини; 5) радіоактивні матеріали; 6) зброю (крім гладкостволь- ної мисливської зброї); 7) боєприпаси; 8) частини вогнепальної нарізної зброї; 9) спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Окремої уваги потребує поява нового предмету контрабанди - спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Важливість цього питання зумовлена стрімким розвитком сучасних інформаційних продуктів. Визначення та перелік вказаних засобів передбачений Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності, пов'язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 669.

Спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації (далі - спеціальні технічні засоби) - технічні, апаратно-програмні, програмні та інші засоби, які відповідають критеріям належності технічних засобів негласного отримання інформації, що мають технічну забезпеченість для негласного отримання (прийому, обробки, реєстрації та/або передачі) інформації, призначені для використання у скритний спосіб, характерний для оперативно-розшукової, контррозвідувальної або розвідувальної діяльності.

Вказаною постановою затверджено і перелік таких засобів, до яких належать:

1) Засоби для негласного аудіо-, відеоконтролю та спостереження за особою, річчю або місцем.

2) Засоби для негласного отримання інформації про місцезнаходження та/або переміщення особи, транспортних засобів чи іншого володіння особи, зокрема для негласного встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу зв'язку.

3) Засоби для негласного обстеження кореспонденції, предметів, матеріальних носіїв інформації.

4) Засоби для негласного проникнення або обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи.

5) Засоби для негласного зняття інформації з телекомунікаційних мереж.

6) Засоби для негласного зняття інформації з електронних інформаційних систем [9].

Одним із важливих різновидів предмету злочину, якому приділяється велика увага, є культурні цінності. Перелік культурних цінностей наведений у Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». Відповідно до ст. 1 вказаного Закону культурні цінності - це об'єкти матеріальної та духовної культури, які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:

1) оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь- яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

2) предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

3) предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

4) складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

5) старовинні книги та інші видання, які становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

6) манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

7) унікальні та рідкісні музичні інструменти;

8) різноманітні види зброї, яка має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

9) рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали окремо чи в колекції;

10) рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

11) зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

12) рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології [6].

Отруйні речовини - це небезпечні хімічні речовини та сполуки, індивідуальні за своїм складом, суміші хімічних речовин і сполук, продукти їх розкладу та розпаду, які за сукупністю притаманних їм властивостей створюють або можуть створити небезпеку для довкілля, тварин та здоров'я людей, що може призвести до загибелі об'єктів довкілля, тварин та людей, які потребують спеціальних методів, умов і засобів поводження з ними.

Сильнодіючі речовини - це речовини синтетичного або природного походження, в тому числі рослини, що небезпечно впливають на організм людини і можуть завдати шкоду її здоров'ю та життю при прийомі їх не в медичних цілях. Перелік сильнодіючих речовин встановлюється Фармакологічним і Фармакопейним Комітетом Міністерства охорони здоров'я України. До них належать транквілізатори (наприклад, седуксен), ефедрин і псевдоефедрин, синтетичний етиловий спирт тощо.

Отруйні та сильнодіючі речовини відрізняються від наркотичних і психотропних речовин тим, що вони не викликають захворювання наркоманією чи токсикоманією. Тому вони не підлягають включенню до класифікаційних таблиць наркотичних засобів і психотропних речовин, на них не поширюється правовий режим, встановлений Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

Вибухові речовини - порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин і інші хімічні сполуки чи суміші, здатні до вибуху в результаті запалювання, удару, детонації, виготовлені фабричним шляхом чи саморобні.

Радіоактивні матеріали - джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи [7]. Це речовини природного або штучного походження, що мають здатність до іонізуючого розпаду, який призводить до випромінювання в дозах, шкідливих для здоров'я.

Зброя - предмети та пристрої, призначені для ураження живих цілей, кораблів, літаків (вертольотів) та інших об'єктів, і не мають іншого призначення. Вогнепальна зброя - зброя, в якій снаряд (куля, шріт тощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші). Бойова нарізна вогнепальна зброя - зброя армійських зразків або виготовлена за спеціальними замовленнями (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулемети тощо).

Бойові припаси - патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони для гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.

Щодо частин вогнепальної нарізної зброї як предмета цього злочину потрібно зазначити, що чіткого визначення терміну законодавство не надає. До основних частин зброї належать будь-які елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування: ствол, корпус, або стовбурна коробка, затвор, або барабан, вісь затвору, або казенник. Частинами ж вогнепальної нарізної зброї слід вважати всі перелічені у супровідній документації (інструкції з використання, описі) частини, які характеризують окремо взятий зразок зброї [8, с. 467].

Заслуговує на увагу те, що для визначення предметом контрабанди зброї необхідно мати висновок експерта, і якщо не вистачає комплектуючих, то це не є зброя. Існують маленькі хитрощі, як розукомплектування, розділення на частини і ввезення частинами в різний час. Ввезення розукомплектованої зброї (яку без проблем можна зібрати за межами митної території України) кваліфікується вже по-іншому і не містить складу злочину, передбаченого ст. 201 КК України.

На основі вказаного вище, ми дійшли спільної думки, що таке визначення предмету не дає повного уявлення про окремі його види, що негативно впливає на формування характеристики контрабанди певних матеріальних об'єктів. Ми вважаємо, що доцільним було б посилання на законодавчі акти, в яких наводиться такий перелік.

Зі стрімким розвитком сучасності та потребами громадян держави найпопулярнішим предметом вчинення контрабанди є наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори та фальсифіковані лікарські засоби. Відомчим нормативно-правовим актом з цих питань є Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770. Він містить таблиці, а вони - відповідні списки. Проте перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів постійно уточнюється й змінюється, що повинно враховуватися при виявленні фактів вчинення контрабанди.

Удосконалення кримінального процесуального законодавства щодо протидії контрабанді багато в чому залежить від чіткого розмежування, проблеми пізнання та визначення предмета контрабанди. Виключна її важливість зумовлюється не тільки теоретично, а й має практичне значення. Адже з'ясування предмета злочину дає можливість визначити сутність злочину, сприяє правильній кваліфікації діяння, дає можливість ефективно використовувати сили та засоби оперативно-розшуко- вої діяльності, що є важливим для успішного виявлення та розслідування вказаного злочину.

Література

злочин контрабанда реформа

1. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. Москва : МГУ, 1984. 144 с.

2. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: система понятий. Москва : Юрид. лит., 1982. 152 с.

3. Образцов В.А. Учение о криминалистической характеристике преступлений. Криминалистика. Москва : Юрид. лит., 1995. 650 с.

4. Аркуша Л.І. Основи методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв'язків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза». Харків, 2002. 20 с.

5. Музика А.А. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : монографія. Київ, 2011. 192 с.

6. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей : Закон України від 21 вересня 1999 року № 1068^М / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 (дата звернення: 12.05.2020).

7. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 12.05.2020).

8. Кримінальний кодекс України : наук.-прак. коментар / Д.С. Азаров, В.Г. Грищук, А.В. Савченко та ін.; за заг. ред. О.М. Джужі,

А.В. Савченка, В.В. Чернєя. Київ : Юрінком Інтер, 2018. 1104 с.

Размещено на Allbest.ru