Правовий моніторинг та ефективність права
Сутність правового моніторингу та ефективності права, аналіз питання їх співвідношення. Комплексне дослідження сутності правового моніторингу та ефективності права як явищ правової дійсності, їх співвідношення та роль у становленні правової держави.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2021 |
| Размер файла | 25,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Правовий моніторинг та ефективність права
Богдан Романович Страшинський,
аспірант відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України
СтрашинськийБ. Р. Правовий моніторинг та ефективність права
У статті досліджується сутність правового моніторингу та ефективності права, аналізується питання їх співід- ношення. Автор наголошує, що під правовим моніторингом необхідно розуміти метод, за допомогою якого перевіряється якість та ефективність механізму правового регулювання, виявляються правотворчі помилки відповідного нормативно-правового матеріалу, здійснюється прогнозування та діагностування проблем правової системи й своєчасна реакція на них. Ефективність права визначається як співвідношення між фактичними та бажаними результатами дії правових норм, рівень досягнення мети їх прийняття, який залежить від взаємодії суб'єктів право- творчої діяльності, якості нормативно-правових актів, дієвості реалізації та застовування норм права, рівня правосвідомості та правової культури суспільства.
Окреслена позиція автора, що правовий моніторинг включає в себе ефективність права, при цьому та має діяти на усіх етапах нормотворення та правозастосування.
Ключові слова: моніторинг, правовий моніторинг, ефективність права, оцінка, аналіз.
Legalmonitoringandeffectivenessoflaw
Thisissueisreectedinresearch A. Akmalova, Y. Arzamasov, A. Dydykina, I. zhuzhgov, T. moskalkova, J. Nakonechnyj, A. Pashkov, Y. Tikhomirov, I. Farman, V chernikov, I. Shutakandothers.
Inscientificstudiesthereis a lackofunifiedapproachestotheunderstandingoftheepistemologicalfoundationsofthelegalmonitoring.
Therefore, theaimofthisresearchpaperistoidentifythemaincharacteristicsofthemonitoringepistemologicalcontext: theoreticalandcognitiveand socio-legalcontent, scope, significanceanduse, aswellas a newfocusitsmethodologicalorientation; todeterminetheplaceandpurposeofthelegalmonitoringinthestructureofdifferentformsofknowledge.
Thetermof «monitoring» isquitewidespreadinacademicliterature. Inpracticethisconceptanditsderivativesareusedregardlessofthesector. Therefore, itisnecessarytotrackandanalyzeallthekeypointsofthehistoricalevolutionoftheconceptofmonitoring: fromitsinitialinterpretationtothefactthatdevelopedduringtheSovietperiod, thatistheinterpretation, whichatthisstageisrecognizedasinadequateandsubjecttoreconsideration.
Thearticleexaminestheessenceoflegalmonitoringandtheeffectivenessoflaw, theissueoftheirrelationship. Theauthoremphasizesthatthelegalmonitoringitisnecessarytounderstandthemethodbywhichthequalityandefficiencyofthemechanismoflegalregulationischecked, the law-makingerrorsofthecorresponding normative-legal materialarerevealed, thepredictionanddiagnosisofproblemsofthelegalsystemandtimelyreactionarerealized. Atthesametime, theeffectivenessoflawisdeterminedbytheresearcheras a correlationbetweentheactualanddesiredresultsofthelegalnorms, thelevelofachievementofthepurposeoftheiradoption, whichdependsontheinteractionof law-makingactivityactors, thequalityofnormativeandlegalacts, theeffectivenessoftheimplementationandsecuringofthelaw, theleveloflegalconsciousness, andthelegalcultureofsociety.
Theauthor'soutlineisthatlegalmonitoringincludestheeffectivenessoflaw, whilethelegal, sociallyorientedstatemustactatallstagesofrulemakingandenforcement.
Keywords:monitoring, legalmonitoring, laweffectiveness, evaluation, analysis.
Постановка проблеми
На шляху вступу до Європейського Союзу Україна перебуває у постійному процесі системних перетворень у всіх сферах діяльності держави. Цей процес доволі складний та вимагає запровадження значної кількості нових законодавчих актів чи внесення змін у вже чинне законодавство з метою його вдосконалення.
Однак, за такого стрімкого зростання масиву українського законодавства виникає проблема низького рівня законопроектної та іншої правопідготовчої роботи, що негативно позначається на процесі подальшого застосування нових положень у правозастосовній діяльності.
Вказана проблема може бути вирішена шляхом правового моніторингу, адже за допомогою цього правового явища можливо зрозуміти сучасний стан законодавства, дійсну картину його функціонування, оцінити якість правового регулювання і з'ясувати причини, які стають перепонами для досягнення поставлених правових цілей.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Нині правовий моніторинг як явище активно досліджується зарубіжними вченими, в Україні ж ця проблематика досі перебуває поза межами ґрунтовних наукових досліджень, є достатньо новою та малоапробованою. Серед науковців, які досліджували даний феномен, можна відзначити роботи А. Акмалової, Ю. Арзамасова, Є. Афонасіна, Т Галієва, Д. Горохова, О. Дамаскіна, І. Жужгова, Т Москалькової, Я. Наконечного, Є. Некрасова, Пашкова, Н. Пожиткова, Ю. Тихомирова, Н. Толмачову, М. Черногора, Д. Чечот, І Шутака та ін. Вагомий внесок у вдосконалення нормотворчої діяльності зробив І. Онищук, який став першим науковцем, який дослідив проблеми організаційного, методологічного та методичного забезпечення моніторингу якості та ефективності нормативно-правових актів. Хоча сутність та співвідношення цього поняття з іншими правовими категоріями досі не мають загальноприйнятого вирішення і залишаються предметом гострих дискусій.
У свою чергу проблеми оцінки ефективності права досліджували С. Алексєєв, А. Венгеров, Глазиріна, Д. Керімов, В. Кудрявцев, А. Піголкін, І. Самощенко, В. Сирих, Ю. Тихомиров, Л. Явич та ін.
Метою статті є комплексне дослідження сутності правового моніторингу та ефективності права як явищ правової дійсності, слід визначити їх співвідношення, дослідити взаємозв'язок, з'ясувати їх роль у становленні правової держави. правовий моніторинг право держава
Основні результати дослідження
За допомогою об'єктивного аналізу соціально-економічного процесу можливо не лише оцінити результативність діючого законодавства, але й прогнозувати ефективність законопроектів, які розроблюються і приймаються. Це, в свою чергу, впливає на стабільність в державі, демократизацію суспільства і гармонізацію державної правової системи.
Однак, перш ніж визначити співвідношення понять «правовий моніторинг» та «ефективність права», необхідно визначити сутність цих явищ правової дійсності, надати їх визначення, з'ясувати їх спільні та особливі риси.
Термін «моніторинг» приийшов з англійської мови, але має латинську основу. Слова «moneo», «monitor», «monitorius», «monitum», «monitus» є спільнокореневими та багатозначними. Одне із значень слова «moneo» - карати; «monitor» - наглядач; «monitorius» - попереджуючий; «monitum» - вказівка; «monitus» - повідомлення. В сучасній науці це поняття найчастіше використовуюється для означення процесу проведення низки конкретних дій або деяких змішаних заходів, здійснюваних на основі як теоретичних, так і практичних розробок, які об'єднуються терміном «моніторинг» і слугують для аналізу ситуації в тій чи іншій сфері практики.
Термін «правовий» також іншомовного походження, який походить від латинського «juridicus», що означає правовий, той, що стосується правознавства [1, с. 755; 2, с. 323]. Зазначена категорія відображає: врегулювання суспільних відносин установленнями-веліннями, що походять від держави і мають офіційний процедурно-процесуальний характер їх реалізації (застосування); зв'язок дії та вчинку, що відображається в офіційних правових актах-документах державної влади.
Серед вітчизняних спеціалізованих юридичних словників, енциклопедій та довідників, на нашу думку, найбільш розгорнуте визначення моніторингу міститься в Юридичній енциклопедії під редакцією Ю. С. Шемшученка 2001 р.: «моніторинг (англ. monitoring, від лат. Monitor- той, хто попереджає, застерігає, радник, консультант) - регулярне спостереження за станом природних, технічних і соціальних процесів з метою їх оцінки, контролю та прогнозування [3, с. 764].
Щодо наукових дефініцій, то на думку професора Ю. Г Армазасова, «правовий моніторинг являє собою різноманітну діяльність, що включає в себе функції збору, спостереження, вивчення, аналізу та контролю по відношенню до питання, що регулюється» [4, с. 27]. Ю. В. Градова під правовим моніторингом розуміє систематичну, комплексну діяльність, спрямовану на спостереження, аналіз, оцінювання чинного законодавства та практики його застосування з метою підвищення ефективності законодавства та його подальшого прогнозування [5, с. 17]. Ю. А. Тихомиров характеризує правовий моніторинг як динамічний організаційний і правовий інститут інформаційно-оцінювального характеру, який рухається по всіх стадіях функціонування управління, господарювання і тому подібних, що виявляється на всіх етапах виникнення і дії права [6, с. 13].
Варто зазначити, що в юридичній літературі існує низка наукових поглядів вчених, які, розглядаючи поняття правового моніторингу, пропонують застосувати наступні терміни: «моніторинг закону», «моніторинг законодавства», «моніторинг законодавства і правозастосовчої практики», «моніторинг правового простору (поля)», «моніторинг нормативно-правових актів». На наш погляд, такі ідеї можуть мати місце, але такий підхід до визначення сутності цієї правової категорії є дещо фрагментарними та не окреслює цілісно поняття «правовий моніторинг», яке є ширшим, адже охоплює у сукупності такі стадії юридичної діяльності, як правотворчий процес, оцінювання якості діючих нормативних правових актів та правозастосовний процес.
Деякі дослідники поняття «правовий моніторинг» розглядають у широкому та вузькому сенсі. Зокорема, А. Акмалова та Д. Капіцина визначають правовий моніторинг в широкому сенсі як вид правового контролю, що поєднує інформаційний, аналітичний, інтерпретаційний, експертний, прогнозний, систематизаційний супровід правотворчості й правозастосування, що передбачає періодичне (постійне) відстеження динаміки й статики правових відносин і норм, взаємодію формалізованої правотворчості й правозастосування [7, с. 17]. У вузькому ж сенсі «правовий моніторинг» - це вид контролю над нормотворчістю. Попри тісний зв'язок формалізованої правотворчості й правозастосування, слід окремо виокремити моніторинг правотворчості. Це власне процес спостереження, відстеження динаміки (у межах компетенції посадової особи, органу влади) формалізованої правотворчості (нормотворення), що поєднується з аналізом прийнятих нормативно-правових актів [7, с. 18].
На наш погляд, найбільш повним є авторське визначення І. І. Онищука, згідно з яким правовий моніторинг - це інноваційний прагматичний метод отримання знання про якість та ефективність нормативно-правових актів; самостійний, спеціальний вид правового контролю, що поєднує інформаційний (демонстраційний), аналітичний, інтерпретаційний, експертний, прогнозний, систематичний супровід правотворчості й правозастосування; періодичне (постійне) стеження за динамікою й статикою правових відносин і норм, за взаємозв'язком формалізованої правотворчості та правозастосування [8, с. 65].
Тривалішу історію має аналіз категорії «ефективність» у праві. До вивчення ефективності законодавства, норм права радянські вчені звернулися ще в 60-ті роки XX ст., однак і досі навколо визначення його сутності в наукових колах точаться численні дискусії. В юридичній літературі радянського періоду вказане поняття нерідко повністю або частково ототожнювалося з оптималь-ністю, правильністю, обґрунтованістю, доцільністю власне норм права.
Ефективність права також трактувалась як результативність його дії, оптимальне досягнення цілей, покладених в основу відповідних норм. Крім того, «ефективність права» як оптимальне досягнення поставлених цілей пов'язувалося при цьому з максимальною економією матеріальних засобів, людської енергії та часу. Під ефективністю норм права як явища, пов'язаного з процесом управління, розуміли співвідношення між фактичними результатами їх дії і тими соціальними цілями, для досягнення яких ці норми були прийняті. Деякі автори вважали, що зазначеним поняттям охоплюються всі результати дії права, на думку інших, - тільки ті з них, які корисні для суспільства. Разом з тим ефективність права розглядалась як пропорція досягнення запланованих результатів дії норми стосовно досягнення негативних і вторинних результатів [9, с. 19].
Радянські вчені І. Самощенко та В. Нікітінський поняття «ефективність права» визначили як відношення між фактично досягнутим, дійсним результатом і тією метою, для досягнення якої були прийняті відповідні норми права [10, с. 3-19]. П. Рабінович зазначав, що ефективність права - це співвідношення фактичних результатів втілення норми права з декларованою нею метою [11, с. 369].
Обґрунтовуючи тезу, що ефективність може носити не лише позитивний характер, а може й відображатись в низькою, середньою, високою мірою, Л. Іванова визначила ефективність права як співвідношення між фактично досягнутим, дійсним результатом і тією метою, для досягнення якої були прийняті відповідні норми права [12, с. 20].
М. Шаргородський розглядав ефективність як абстрактне поняття, що означає здатність застосовуваних засобів сприяти досягненню бажаної мети. Учений вважав, що при визначенні ефективності норми права слід враховувати не тільки досягнуті результати щодо поставленої законодавцем мети, а й побічні обставини, безпосередньо з ними пов'язані, які можуть бути як позитивними, так і негативними [13, с. 54].
Погоджуємося з думкою В. В. Завальнюка, який проблему ефективності права дослідив через призму антропологічного принципу права. Автор довів, що завданням і основним призначенням права має бути забезпечення реалізації принципу справедливості та гуманізму. Критеріями ефективності права, на думку дослідника, не можна вважати відповідність правових норм інтересам дердави та її політики. Ефективність права тільки тоді може бути визнана достатньою, коли правові норми відповідають природі людини і забезпечують успішну взаємодію з комплексом основних якостей людини. Право повинно розвиватися на основі його взаємодії з легітимними в суспільстві духовними цінностями, ідеалами, і в умовах визнання людини головним джерелом і носієм права [14, с. 39].
Проаналізувавши вказані вище думки вчених, пропонуємо власне визначення поняття «ефективність права». Ефективність права - це співвідношення між фактичними та бажаними результатами дії правових норм, рівень досягнення мети їх прийняття, який залежить від взаємодії суб'єктів правотворчої діяльності, якості нормативно-правових актів, дієвості реалізації та застовування норм права, рівня правосвідомості та правової культури суспільства.
Визначаючи співвідношення між цими двоми правовими категоріями, І. Шутак стверджує, що на сучасному етапі розвитку правової доктрини України відбулася історична деактуалізація трактувань ефективності норм права, замість яких сформувалося нове. Таким чином, оцінювання ефективності норм права розглядається як істотний елемент правового моніторингу. Техніка правового моніторингу, на думку вченого, становить систему правил, методів та засобів здійснення послідовних операцій органів влади, наукової спільноти, інститутів громадянського суспільства з контролю, аналізу, узагальнення, оцінки якості нормативно-правових актів та практики їх застосування, право- творчого прогнозування напрямів розвитку правового регулювання суспільних відносин [9, с. 20].
Підсумовуючи зазначимо, що на нашу думку, поняття «правовий моніторинг» є ширшим, ніж «ефективність права», воно включає в себе діяльність з визначення ефективності права, діє на усіх етапах нормотворення, а не лише вступає в дію на стадії правозастосування та оцінки результативності дії правових норм. При цьому ефективність права є невід'ємним і, можливо, одним із найцінніших елементів правового моніторингу, адже покликана бути своєрідним індикатором рівня реалізації першочергової цілі норми права, якість урегулювання суспільних відносин.
У науковій літературі правовий моніторинг визначається як: 1) метод контролю [7, с. 15]; 2) метод пізнання [15, с. 256]; 3) система спостережень, контролю, оцінок, прогнозу стану й динаміки правових процесів; 4) збір, аналіз та узагальнення інформації про стан законодавства; 5) система спостережень з метою аналізу та оцінки якості нормативно-правових актів та їх ефективності; 6) інформаційно-оцінний інститут, який діє на всіх етапах управління та виявляється на всіх щаблях виникнення та дії права [6, с. 13]; 7) науково та методично обґрунтована система комплексної оцінки форм, змісту та реалізації нормативно-правових актів [16, с. 32]; 8) спеціальна діяльність державних органів, яка полягає в аналізі стану нормативного матеріалу, узагальненні практики застосування нормативно-правових актів та вироблення пропозицій щодо удосконалення правового регулювання [17, с. 160]; 9) систематична діяльність органів державної влади, метою якої є аналіз стану і прогноз розвитку законодавства, практики його застосування на різних рівнях правового регулювання; 10) систематичне узагальнення та систематизація правової інформації з метою оцінювання, аналізу, прогнозу стану і динаміки законодавства [18]; 12) систематична діяльність суб'єктів правового моніторингу, яка полягає у відстеженні, аналізі та оцінці стану нормативно-правових актів і їх застосування.
Висновки
Наша держава перебуває на шляху утвердження статусу правової, що потребує динамічних змін, у тому числі у правовому та законодавчому полі. У цьому складному та кропіткому процесі та забезпеченні бажаного результату значну роль відіграє правовий моніторинг, який включає в себе ефективність права. Адже саме правовий моніторинг є методом, за допомогою якого перевіряється якість та ефективність механізму правового регулювання, виявляються правотворчі помилки відповідного нормативно-правового матеріалу, здійснюється прогнозування та діагностування проблем правової системи й забезпечується своєчасна реакція на необхідність змін.
Список використаних джерел
1. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. К., 1974.776 с.
2. Практичний словник синонімів української мови / [за ред. С. Караванського]. К. : Укр. кн., 2000. 480 с.
3. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. Т К. : Укр. енцикл., 2001. 789 с.
4. Мониторингв правотворчестве: теория и методология / Ю. Г. Арзамасов, Я. Е. Наконечный. М. : Изд-во МГТУ, 2009. 196 с.
5. Градова Ю. В.Поняття, об'єкти та суб'єкти правового моніторингу. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2003. №4(47) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal-Soc_Gun/Vkhuvs/2005-47
6. Тихомиров Ю. А.Организация и проведениеправого мониторинга. Право и экономика. 2006. №10. С. 11-15.
7. Акмалова А. А., Капицына Д. В. Мониторингкак вид правового контроля//Arsadministrandi(Искусствоуправления). 2013. № 2. C. 13-26.
8. Онищук 1.1. Правовий моніторинг: теоретичні та прикладні засади : дис. ... д-ра юрид. наук. : 12.00.01. Київ, 2018. 553 арк.
9. ШутакІ. Д.Від оцінки ефективності норм права до техніки правового моніторингу. Вісн. Нац. акад. прокуратури України. 2014. № 3(36) . С. 18-23.
10. Самощенко И. С.,Никитинский В. И. О понятииэффективностиправовых норм // Ученые записки ВНИИСЗ. 1969. Вып. 18. С. 3-19.
11. РабіновичП. М.Ефективність права. Юридична енциклопедія : у 6 т. / за ред. Ю. С. Шемшученка та ін. Т. 2. Київ: Укр. енцикл, 1999. С. 369-370.
12. Иванова Л. А.Определениеэффективностинормативныхактов в процессе правового мониторинга: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Москва, 2011. 24 с.
13. Шаргородский М. Д. Система наказаний и ихэффективность. Советскоегосударство и право. М. : Наука, 1968. № 11. С. 53-61.
14. Завальнюк В. В.Ефективність права: антропологічний та євроінтеграційний аналіз. LexPortus : юрид. наук. журн. / НУ «ОЮА», ГО «МА Святий Миколай». Херсон : ФОП Грінь Д. С., 2017. № 1. C. 39-49.
15. ФарманИ. П.Мониторингкак метод исследования и представлениязнания. Эпистемологическийанализкоммуникации. Философские науки. М. : Ин-тфилософии РАН, 2012. Вып. 17. С. 256-269.
16. Арзамасов Ю. Г. Роль мониторинганормативныхактов для систематизациироссийскогозаконодательства. Юридическаятехника. Ежегодник. № 2. Н. Новгород, 2008. С. 32.
17. Москалькова Т. Н.Нормотворчество : науч.-практ. пособие. М. : Проспект, 2011. 384 с.
18. Некрасов Е. Е.Мониторингкакспособповышенияэффективности правового регулирования[Електронний ресурс]. Сб. науч. тр. юрид. ф-та. Вып. 4. Ставрополь: СевКавГТУ, 2004. Режим доступу : http://science.ncstu. ru/articles/law/f04/03.pdf/ file_download
References
1. Slovnykinshomovnykhsliv/ [zared. O. S. Melnychuka]. K., 1974. 776 s.
2. Praktychnyislovnyksynonimivukrainskoimovy/ [zared. S. Karavanskoho]. K. : Ukr. kn., 2000. 480 s.
3. Yurydychnaentsyklopediia : v 6 t. / redkol. : Yu. S. Shemshuchenko (holovaredkol.) [tain.]. K. : Ukr. entsykl., 2001. 789 s.
4. Monitoring v pravotvorchestve: teoriya i metodologiya/ Yu. G. Arzamasov, Ya. E. Nakonechnyj. M. : Izd-vo MGTU, 2009. 196 c.
5. HradovaYu. V.Poniattia, obiektytasubiektypravovohomonitorynhu/ Yu. V Hradova// VisnykKharkivskohonatsionalnohouniversytetuvnutrishnikhsprav. 2003. No 4(47). [Elektronnyiresurs]. Rezhymdostupu: http://www. nbuv. gov.ua/portal-Soc_Gun/Vkhuvs/2005-47
6. TihomirovYu. A.Organizaciya i provedeniepravogomonitoringa/ Yu. A. Tihomirov// Pravo i ekonomika. 2006. № 10. S. 11-15.
7. Akmalova A. A., Kapicyna D. V Monitoringkakvidpravovogokontrolya. Arsadministrandi (Iskusstvoupravleniya). 2013. No 2. C. 13-26.
8. Onyshchuk I. I.Pravovyimonitorynh: teoretychnitaprykladnizasady : dys. ... d-rayuryd. nauk. : 12.00.01 : zakhyshch. 27.06.18: zatv. / OnyshchukIhorIhorovych. - Kyiv, 2018. - 553 ark.
9. Shutak I. D.Vidotsinkyefektyvnostinormpravadotekhnikypravovohomonitorynhu/ I. D. Shutak// Visn. Nats. akad. prokuraturyUkrainy. 2014. № 3(36) . S. 18-23.
10. Samoshchenko I. S.,Nikitinskij V I. O ponyatiieffektivnostipravovyhnorm. Uchenyezapiski VNIISZ. 1969. Vyp. 18. S. 3-19.
11. Rabinovych P. M.Efektyvnistprava. Yurydychnaentsyklopediia: u 6 t. / zared. Yu. S. Shemshuchenkatain. Kyiv: Ukr. entsykl, 1999. T. 2. S. 369-370.
12. Ivanova L. A.Opredelenieeffektivnostinormativnyhaktov v processepravovogomonitoringa: avtoref. dis. ... kand. yurid. nauk: 12.00.01; NOU VPO «Mezhdunarod. yurid. in-t». Moskva, 2011. 24 s.
13. ShargorodskijM. D.Sistemanakazanij i iheffektivnost'/ M.D. Shargorodskij// Sovetskoegosudarstvo i pravo. M. : Nauka, 1968. № 11. S. 53-61.
14. Zavalniuk V. V.Efektyvnistprava: antropolohichnyitayevrointehratsiinyianaliz/ V. V Zavalniuk// LexPortus : yuryd. nauk. zhurn. / redkol. : S. V Kivalov (holov. red. rady), B. A. Kormych (holov. red.), I. V. Safin (zast. holov. red.), T. V. Averochkina (nauk. red., vidp. sekr.) [tain.] ; NU «OIuA», HO «MA SviatyiMykolai». Kherson : FOP Hrin D. S., 2017. № 1. C. 39-49.
15. Farman I. P.Monitoringkakmetodissledovaniya i predstavleniyaznaniya/ I. P Farman// Epistemologicheskijanalizkommunikacii. Filosofskienauki. M. : In-t filosofii RAN, 2012. Vyp. 17. S. 256-269.
16. ArzamasovYu. G.Rol'monitoringanormativnyhaktovdlyasistematizaciirossijskogozakonodatel'stva/ Yu. G. Arzamasov, Ya. E. Nakonechnyj// Yuridicheskayatekhnika. Ezhegodnik. № 2. N. Novgorod, 2008. S. 32.
17. Moskal'kova T. N.Normotvorchestvo : nauch.-prakt. posobie/ T. N. Moskal'kova, V V. Chernikov. M. : Prospekt, 2011. 384 s.
18. Nekrasov E. E.Monitoringkaksposobpovysheniyaeffektivnostipravovogoregulirovaniya [Elektronnijresurs] / E. E. Nekrasov, I. V. Zhuzhgov// Sb. nauch. tr. yurid. f-ta. Vyp. 4. Stavropol' : SevKavGTU, 2004. Rezhimdostupu: http://science.ncstu.ru/articles/law/f04/03.pdf/ file_download
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Адміністративне право України як галузь права. Розподіл правової системи та класифікація. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права України. Адміністративно-правовий метод регулювання, відповідальність за порушення права.
реферат [18,7 K], добавлен 09.11.2010Визначення головних принципів співвідношення норм матеріального та процесуального права. Характеристика сутності норми матеріального права, яка є первинним регулятором суспільних відносин. Дослідження й аналіз специфічних особливостей радянського права.
статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017Аналіз розвитку наукових досліджень із питань впливу правового виховання на різні елементи правової системи держави у світлі змінюваних поглядів на розуміння самого права. Оцінка природно-правової концепції права як підґрунтя правового виховання.
статья [21,9 K], добавлен 17.08.2017Поняття громадянського суспільства. Історія розвитку громадянського суспільства. Аналіз проблем співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства (в юридичному аспекті) насамперед в умовах сучасної України. Межі діяльності держави.
курсовая работа [84,9 K], добавлен 18.08.2011Історія ідеї соціальної держави. "Новий курс" Рузвельта. Співвідношення держави і особи, загальна характеристика. Правовий статус, свободи, головні обов’язки та гарантії особи. Характеристика основних шляхів формування правової держави її в Україні.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 29.11.2011Співвідношення принципів фінансового права з конституційними фінансово-правовими положеннями. Поняття, класифікація і головні характеристики принципів фінансового права. Принципи фінансового права і розвиток правової системи України та суспільства.
магистерская работа [133,2 K], добавлен 10.08.2011Форма і джерело права: аспекти співвідношення. Ознаки, види правового звичаю у правовій системі. Ставлення до правового звичаю як джерела права в Україні. Структура правового прецеденту, його основні елементи та риси. Характеристика форм права в Україні.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 05.01.2014Становлення поняття правової соціалізації в історичному розвитку суспільства. Сутність та напрямки правової соціалізації особистості. Роль правової соціалізації у формуванні правової культури. Правова соціалізація як форма соціального впливу права.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 08.06.2015Реформування правової системи України як складний та багатогранний процес, що вимагає глибокого наукового аналізу державно-правової дійсності. Поняття та зміст теорії держави і права, її значення для підготовки співробітників правоохоронних органів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 26.08.2013Поняття дії права і правового впливу. Підходи до визначення правового регулювання. Його ознаки та рівні. Взаємодія правового впливу і правового регулювання. Інформаційна і ціннісно-мотиваційна дія права. Поняття правового регулювання суспільних відносин.
лекция [24,9 K], добавлен 15.03.2010Поняття, сутність та основні ознаки правосвідомості, яка є специфічною формою суспільної свідомості, а саме, нормативним осмисленням, усвідомленням соціально-правової дійсності, суспільних явищ. Деформація правосвідомості як передумова зловживання правом.
реферат [43,2 K], добавлен 19.08.2011Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012Дослідження співвідношення міжнародного та національного права в дуалістичній і моністичній теоріях. Аналіз конституцій різних країн щодо впливу міжнародних норм і договорів на національне законодавство. Закріплення основних принципів міжнародного права.
реферат [207,2 K], добавлен 08.01.2014Методологічні аспекти дослідження сутності та призначення соціальної держави, її завдання, ознаки та функції. Взаємозв'язок правової й соціальної держави. Проблеми будівництва соціальної держави в Україні, соціальні права громадян в умовах її формування.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 08.02.2011Громадянське суспільство: поняття, сутність та основні ознаки. Поняття про основні ознаки правової держави. Співвідношення правової держави та громадянського суспільства. Вибір і конституційне оформлення демократичного вектору розвитку політичної системи.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 09.12.2010Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011Держава і церква в політичній системі суспільства. Проблеми взаємодії держави і церкви. Правове становище церкви в Росії. Держави "мусульманської" правової системи. Особливості права Індії. Організація правових відносин держави і церкви у Ватикані.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 11.03.2011Поняття, передумови виникнення та соціальна сутність держави. Співвідношення суверенітету народу, нації та держави. Історичні типи держав, їх загальна характеристика. Основні функції української держави. Сутність правової держави (Б. Кістяківський).
курсовая работа [41,1 K], добавлен 23.11.2010Поняття та мета правового регулювання, його предмет та методи, засоби та типи. Співвідношення правового регулювання та правового впливу. Складові елементи механізму правового регулювання і стадії його реалізації, ефективність в сфері суспільних відносин.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 28.10.2010Структура і основні джерела англійського права. Вплив англійського права на становлення правової системи США. Специфічні риси американської правової системи. Своєрідність правової системи Шотландії. Загальна характеристика правової системи Ірландії.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 07.10.2013
