Європейський досвід організації адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування

Дослідження принципу автономії місцевої влади, засобів забезпечення законності, які не порушують меж автономії місцевого самоврядування. Аналіз досвіду організації нагляду за місцевим самоврядуванням в європейських країнах, його використання для України.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.11.2021
Размер файла 21,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейський досвід організації адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування

Ельшад Ібрагімзаде

аспірант

(Національна академія державного управління при Президентові України)

Теоретично обґрунтувано та узагальнено принципи організації нагляду в європейських країнах для розуміння перспектив розвитку адміністративного нагляду за місцевим самоврядуванням в Україні. Наукова новизна статті полягає у зверненні до нормативних джерел, які регулюють відповідні питання, у європейських державах, і формування на їх основі висновків про оптимальну модель адміністративного нагляду. В основі організації адміністративного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування у європейських країнах лежить принцип автономії місцевої влади. Через це постає проблема існування таких засобів забезпечення законності, які б не порушували меж автономії органів місцевого самоврядування. У багатьох державах саме на конституційному рівні визначені основні засади адміністративного нагляду.

Зроблено висновок, що закріплення основ адміністративного нагляду на рівні Основного закону, зміни до якого вносяться за ускладненою процедурою, надає місцевому самоврядуванню більше гарантій та більшу визначеність щодо застосування цього принципу в органах місцевого самоврядування.

Доцільним є підхід, який прийнятий більшістю європейських держав щодо розрізнення власних і делегованих повноважень місцевої влади, та наділення наглядових органів повноваженнями перевіряти законність використання перших, а доцільність -- лише стосовно делегованих повноважень.

У разі виявлення порушення закону посадові особи, які здійснюють адміністративний нагляд, повинні втручатися.

Проте вони, як правило, не повинні наділятися повноваженнями скасовувати рішення, прийняті адміністративними органами місцевого самоврядування: їх можуть скасовувати лише суди. Апостеріорний нагляд є більш прийнятним з позиції часу здійснення нагляду. Проте апріорний нагляд, за якого рішення потребує схвалення від державного органу, повинно мати винятковий характер.

Ключові слова: законність, місцеве самоврядування, Європейська хартія місцевого самоврядування, адміністративний нагляд, власні повноваження, делеговані повноваження, апостеріорний нагляд, апріорний нагляд.

Summary

Elshad R. Ibrahimzade. Organization of administrative supervision of local government bodies in European countries. The article aims to theoretically substantiate and generalize the principles of supervision in European countries in order to understand the prospects for the development of administrative supervision of local self-government in Ukraine. The scientific novelty of the article lies in referring to the normative sources that regulate the relevant issues in European countries, and forming conclusions based on them about the optimal model of administrative supervision. The principle of autonomy of local government underlies the organization of administrative supervision over the activities of local selfgovernment bodies in European countries. In this regard, there is the problem of the existence of such means of ensuring the rule of law, which would not violate the limits of autonomy of local governments. In many states, it is at the constitutional level that the basic principles of administrative supervision are defined.

It is concluded that the consolidation of the basics of administrative supervision at the level of the basic law, which is amended by a complicated procedure, provides local governments with more guarantees and greater certainty about the application of this principle in local governments.

The approach adopted by most European countries to distinguish between their own and delegated powers of local authorities and empowering supervisory authorities to verify the legality of the use of the former, and expediency only in relation to delegated powers, is appropriate. In the event of a violation of the law, officials supervising the administration must intervene.

However, as a rule, they should not be empowered to overturn decisions taken by local governments: they can only be overturned by the courts. A posteriori supervision is more acceptable in terms of time of supervision. Instead, a priori supervision, for which the decision requires approval from a state body, should be exceptional.

Keywords: legality, local self-government, European Charter of Local Self-Government, administrative supervision, own powers, delegated powers, a posteriori supervision, a priori supervision.

Постановка проблеми

Публічна влада у жодній країні не може ефективно функціонувати без діяльності уповноважених суб'єктів, спрямованої на формування та підтримання режиму законності й правопорядку. Актуальним питанням публічного управління в Україні є реформування такого механізму, зокрема нормативне визначення органу, уповноваженого здійснювати адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, і відповідного порядку реалізації цієї функції. Формуючи систему адміністративного нагляду за місцевим самоврядуванням в Україні, необхідно враховувати тенденції розвитку такої системи в інших країнах, насамперед в європейських.

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми

Різні аспекти теорії і практики місцевого самоврядування в іноземних країнах досліджували вчені, як-от М. Баймуратов, М. Бутко, П. Ворона, І. Грицяк, О. Ігнатенко, Т. Коломоєць, О.Лебединська, П. Любченко, В. Мамонова, П. Матвієнко, О. Петришин, М. Пухтинський, О. Смоляр, С. Телешун, А. Чемерис, Ю. Шаров, О. Яцунська та інші. Проте підходи до системи адміністративного нагляду залишаються мало дослідженими. Крім того, в європейських країнах вони вдосконалюються з плином часу, як правило, в напрямку розширення місцевої автономії і впровадження нових більш ефективних засобів нагляду.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та узагальненні принципів організації нагляду в європейських країнах для розуміння перспектив розвитку адміністративного нагляду за місцевим самоврядуванням в Україні.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до міжнародної практики державний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування є одним із найважливіших чинників, які сприяють їх ефективному функціонуванню. Формування моделі адміністративного нагляду в іноземних країнах нерозривно пов'язане із розвитком місцевого самоврядування як децентралізованої форми управління, розробкою теоретичних концепцій автономії і самостійності місцевого самоврядування та втіленням їх у законодавстві.

В європейських країнах обережно ставляться до втручання в діяльність та процес прийняття рішень органами місцевого самоврядування, оскільки такі дії можуть сприйматися самими органами місцевого самоврядування як порушення прав місцевого самоврядування. Водночас на рівні місцевого самоврядування часто приймаються незаконні рішення, що безпосередньо зачіпають інтереси жителів територіальних одиниць, а тому державні засоби забезпечення законності повинні мати місце. Питання стоїть у знаходженні оптимального балансу між місцевою автономією та державним контролем, який з часом може змінюватися. Проте для європейських країн характерною є тенденція до розширення саме першої. К. І. Ровинська виділяє такі аспекти автономії в діяльності місцевого самоврядування: територіальний, правовий (нормотворчий), організаційний, фінансовий [1, с. 172]. Дисбаланс у визначенні меж адміністративного нагляду впливає насамперед на правовий прояв такої автономії. Правова автономія передбачає те, що органи місцевого самоврядування наділяються власними повноваженнями, визначеними Конституцією України і законами України. Здійснення таких повноважень пов'язане з вирішенням питань місцевого значення.

Водночас підхід розвинених держав до організації адміністративного нагляду передбачає те, що автономія місцевого самоврядування не є абсолютною і не є самоціллю. Необхідність існування ефективного нагляду з боку держави зумовлюється можливим порушенням як суспільних інтересів, так й індивідуальних прав та інтересів мешканців певної адміністративно-територіальної одиниці. Система засобів забезпечення законності в діяльності місцевих органів пов'язана з концепцією місцевого самоврядування, що склалася в державі. Як відмічає Ю. Панейко, в основі різних підходів лежить проблема, чи має громада окрему, відмінну від держави владу, незалежна вона від держави чи міцно включена до державного організму й виконує лише функції органу держави [2, с. 132]. Зокрема, Р. Ліннас зазначає, що відповідно до духу Конституції Литви та Конституції Естонії центральний та місцевий уряди утворюють цілісну організацію, а сектор місцевого самоврядування -- це один із конкретних рівнів цілісної організації публічного управління в державі. Тому абсолютна абстрактна автономія місцевого самоврядування як самоціль, без врахування кінцевої мети держави та основної мети місцевого самоврядування в межах держави, не відповідає реальному суспільно-політичному життю і може вводити в оману і не відповідати парадигмі Європейської хартії місцевого самоврядування [3, с. 144].

Адміністративний нагляд в європейських країнах передбачає перевірку уповноваженими органами державного управління дотримання та виконання законодавчих вимог організаційно непідпорядкованими суб'єктами, зокрема органами місцевого самоврядування. Адміністративний нагляд за діяльністю місцевого самоврядування не є безцільним механізмом примусу до органів місцевого самоврядування, а зумовлюється суспільними інтересами. Він сприяє прозорості, відкритості, плюралізму, розвитку громадянського суспільства й демократії. Європейські науковці визначають такі основні цілі адміністративного нагляду: 1) отримання інформації про те, чи не порушують суб'єкти права законодавства та процедур, встановлених нормативно-правовими актами;

2) створення передумов, які перешкоджали б адміністративним порушенням та іншим порушенням закону. Деякі вказують, що кінцевою метою адміністративного нагляду є досягнення прозорості, яка б дозволила посадовим особам формувати власну думку щодо якості виконання завдань відповідними органами [4].

Контрольно-наглядова діяльність в європейських країнах побудована на положеннях Європейської хартії місцевого самоврядування (далі - Хартія) [5]. Стаття 8 останньої закріплює такі вимоги: 1) здійснення адміністративного нагляду повинно відбуватися відповідно до процедур та у випадках, передбачених Конституцією чи законом; 2) адміністративний нагляд повинен бути спрямований на забезпечення дотримання закону й конституційних принципів. Нагляд за своєчасністю можливий щодо виконання завдань, доручених органам місцевого самоврядування; 3) дотримання принципу домірності в адміністративному нагляді: втручання контролюючого органу повинно бути пропорційно до важливості інтересів, на які спрямований захист. Їхнє нормативне втілення є неоднаковим у різних європейських державах.

У багатьох державах саме на конституційному рівні визначені основні засади адміністративного нагляду, хоча федеративні держави можуть відносити питання місцевого управління загалом на розсуд суб'єктів федерації (наприклад, конституція Швейцарії). В унітарних державах, як правило, питання місцевого самоврядування регулюються конституційно, зокрема й стосовно адміністративного нагляду. Наприклад, згідно з статтею 120 Конституції Литви [6] муніципалітети повинні діяти вільно та незалежно у межах своєї компетенції, визначеної Конституцією та законами. Стаття 123 визначає, що дотримання Конституції та законів, а також виконання рішень Уряду муніципалітетами контролюються представником, призначеним Урядом. Повноваження представника Уряду та порядок їх виконання встановлюються законом. У випадках і відповідно до процедури, передбаченої законом, сейм може тимчасово ввести пряме правління на території муніципалітету. Акти або дії муніципальних рад, а також їх виконавчих органів та посадових осіб, які порушують права громадян та організацій, можуть бути оскаржені в суді. У статті 160 Конституції Естонії [7] передбачено, що управління місцевими органами влади та нагляд за їх діяльністю повинні визначатися законом. Одним з принципів, які регулюються законом, відповідно до статті 162 Конституції Бельгії [8] є втручання органів державного контролю або федеральної законодавчої влади в діяльність провінційних і комунальних установ з метою недопущення порушення закону або нанесення шкоди загальнодержавним інтересам. Відповідно до частин 1-3 статті 171 Конституції Польщі [9] законність дій місцевого самоврядування підлягає перегляду; органами, що здійснюють перевірку діяльності підрозділів місцевих органів влади, є: прем'єр-міністр та воєводи, а з фінансових питань - регіональні аудиторські палати; за поданням Прем'єр-міністра Сейм (Парламент) може розпустити установчий орган місцевого самоврядування, якщо він явно порушив Конституцію або статут.

На наш погляд, важливо, щоб у Конституції держави були встановлені основні принципи діяльності місцевого самоврядування, включно з конституційним забезпеченням принципу адміністративного нагляду за органами місцевого самоврядування. Такі положення повинні втілювати основні вимоги Хартії з урахуванням національних особливостей концепції місцевого самоврядування. Закріплення основ адміністративного нагляду в Конституції, зміни до якої вносяться за ускладненою процедурою, надає місцевому самоврядуванню більше гарантій та більшу визначеність щодо застосування цього принципу в органах місцевого самоврядування.

Відмінність полягає в підходах держав до критеріїв нагляду. Відповідно до Хартії адміністративний нагляд зазвичай спрямований тільки на забезпечення дотримання законів та конституційних принципів. У цьому контексті постає питання джерел, на підставі яких переглядається законність дій місцевої влади. У Франції поняттям законності охоплюється не тільки Конституція і закони, але й декрети та розпорядження міністрів. У Великобританії первинне законодавство, вторинне законодавство, прецедентне право і загальне право є обов'язковими для місцевих органів влади. У Німеччині, з огляду на суверенітет місцевого самоврядування, перевірка законності дій місцевих органів влади враховує лише закони земель, які відповідають за встановлення нормативної бази місцевого самоврядування.

Уповноважені органи мають на меті здійснення нагляду в межах сфери, передбаченої Конституцією та законами, за законністю діяльності та рішеннями, які приймають органи місцевого самоврядування. В європейських країнах функціонують відмінні типи відповідних наглядових органів з різними функціями, правами і обов'язками. Серед чинників, які впливають на організацію контролю, виділяють: форму правління (монархія, республіка); форму державного устрою (унітарна, федерація); форму політичного режиму (ліберальна демократія, соціальна демократія); модель місцевого самоврядування (муніципальна, біполярна, іберійська, змішана, «радянська») [10, с. 20]. Зокрема, у федеральних та квазіфедеральних державах, нагляд здійснюється виключно регіонами (штатами, урядами провінцій) (Австрія, Німеччина). У деяких країнах як центральний (національний) уряд, так і уряд провінцій здійснює нагляд за місцевими органами влади. В унітарних державах місцеві органи влади насамперед перебувають під наглядом центрального уряду і його представників на місцях. Зокрема, в Угорщині - унітарній державі спеціальні представники Республіки здійснюють контроль за дотриманням законів місцевими органами влади. Вони зобов'язані звертати увагу на будь-яке порушення законодавства. Якщо орган влади не робить ніяких дій для припинення порушень нормативних правових актів, то у встановлений законом термін спеціальний представник має право звернутися до суду. Тільки суд має право анулювати рішення муніципалітетів. Місцевий представницький орган, який порушує закони, може бути розпущений парламентом.

У деяких країнах створюються несудові органи, незалежні від центрального або регіонального уряду. Наприклад, у Великобританії діє омбудсмен місцевого самоврядування відповідно до Закону про місцеве самоврядування [11]. Він розглядає скарги на несправедливість, вчинену внаслідок неправомірного адміністрування місцевими органами влади в межах їх територіальної юрисдикції.

Для дотримання частини 2 статті 8 Хартії важливим є поділ діяльності органів місцевого самоврядування на виконання власних завдань та делегованих повноважень, оскільки це великою мірою зумовлює їхній зміст і межі повноважень суб'єктів нагляду, хоча в деяких країнах, наприклад у Великобританії, місцева влада наділяється повноваженнями, які закріплені за ними законодавчо і які розглядаються саме як власні повноваження. Однак у державах, які розрізняють зазначені види повноважень, наглядові органи, як правило, мають право перевіряти доцільність використання лише делегованих повноважень. Причому європейські держави в цьому аспекті керуються положенням Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № R (98) 12 від 18 вересня 1998 року [12] щодо необхідності скорочення кількості делегованих повноважень, оскільки в разі частої передачі повноважень відсутня можливість контролювати їх своєчасне і ефективне виконання.

За загальним підходом, коли органи муніципалітетів діють незаконно, посадові особи, які здійснюють адміністративний нагляд, повинні втручатися. Проте вони, як правило, не мають повноважень скасовувати рішення, прийняті адміністративними органами місцевого самоврядування: їх можуть скасовувати лише суди.

Адміністративний нагляд у Литві характеризується тим, що має місце моніторинг законності всіх нормативно-правових актів, прийнятих усіма муніципальними органами. У ході цього моніторингу особлива увага приділяється нормативно-правовим актам, які безпосередньо впливають на всіх жителів муніципалітету. У Литві такими повноваженнями наділені представники уряду в повітах, чиї повноваження, права та обов'язки, посади визначені Законом «Про адміністративний нагляд за місцевими органами влади Республіки Литва» [13]. Його функції такі: попередній нагляд за проєктами нормативно- правових актів муніципальних колегіальних органів управління; обґрунтована пропозиція; письмова заява; постанова; звернення до Адміністративного суду щодо законності правового акта; звернення до Адміністративного суду щодо захисту інтересів суспільства; позов до Суду загальної юрисдикції щодо захисту громадських інтересів; звернення до Адміністративного суду щодо скасування акта або щодо зобов'язання виконувати закон або рішення уряду.

Щодо часу здійснення нагляду, то загальний підхід, який відповідає принципу самостійності місцевого самоврядування, передбачає здійснення апостеріорного нагляду, тобто після того, як рішення набуло чинності без потреби його схвалення наглядовим органом. Профілактичний (апріорний) нагляд, за якого рішення потребує схвалення від державного органу, як правило, має винятковий характер. Зокрема, в Італії законодавством передбачений превентивний нагляд за законністю, хоча й в обмеженій кількості випадків. Також у Литві представник уряду здійснює попередній нагляд за проєктами нормативно-правових актів, розроблених муніципальною радою. Здійснення такого нагляду дозволяє зменшити кількість незаконних дій, допущених в муніципалітетах під час прийняття нормативних актів. Здійснюючи контроль за проєктами нормативно-правових актів, представник уряду може розглядати проєкти нормативно-правових актів, що подаються органам муніципальних колегіальних органів для прийняття, та (або) відвідувати засідання муніципальних органів колективної адміністрації й в разі потреби інформувати муніципальні ради про те, що відповідні проєкти не відповідають законам чи рішенням уряду. У випадках, коли муніципалітети не враховують представленого Урядовим представником повідомлення про проєкти нормативно-правових актів, які не відповідають чинним нормативно-правовим актам та вводять в дію такі нормативно- правові акти, урядовий представник готує подання до міської ради щодо скасування прийнятого рішення. Якщо муніципальна рада відмовляється виконувати таке подання, представник уряду звертається до Суду щодо скасування прийнятого рішення.

В Угорщині столичні та окружні урядові установи відповідають за нагляд за законністю органів місцевого самоврядування. Закон вичерпно визначає обсяг та предмет нагляду за законністю. Державні установи перевіряють: а) законність функціонування та процедури прийняття рішень; б) законність рішень; в) виконання законодавчих зобов'язань, а також встановлених законом зобов'язання щодо прийняття рішень та зобов'язання виконувати свої обов'язки [14]. Законом також передбачені винятки. Наприклад, процедура нагляду за законністю не охоплює рішень, прийнятих органом місцевого самоврядування: 1) на підставі яких може бути порушено трудовий спір або спір, пов'язаний з державною службою (призначення, звільнення, дисциплінарні стягнення тощо); 2) на основі яких суддя може розпочати офіційне провадження в державному управлінні відповідно до закону (спеціальні рішення, що приймаються в межах компетенції органу тощо); 3) які були прийняті представницьким органом місцевого самоврядування під час здійснення його дискреційних повноважень, за винятком перевірки законності процедури прийняття рішень.

Висновки

Виконаний аналіз є цінним з погляду розвитку українського місцевого самоврядування. Контрольно-наглядова діяльність в європейських країнах побудована на положеннях Європейської хартії місцевого самоврядування, втілення яких є неоднаковим у різних європейських державах. Можна сформулювати такі основні положення із підходів європейських держав до організації адміністративного нагляду. Автономію місцевого самоврядування не розглядають як абсолютну та абстрактну, як самоціль, без врахування кінцевої мети держави та основної мети місцевого самоврядування в межах держави. У більшості європейських країн основні положення адміністративного нагляду за органами місцевого самоврядування викладені на конституційному рівні. Закріплення основ адміністративного нагляду в Конституції, зміни до якої вносяться за ускладненою процедурою, надає місцевому самоврядуванню більше гарантій та більшу визначеність щодо застосування цього принципу в органах місцевого самоврядування. Європейські держави, як правило, розрізняють власні та делеговані повноваження місцевої влади, наділяючи наглядові органи повноваженнями перевіряти законність використання перших, а доцільність -- лише стосовно делегованих повноважень. Щодо часу здійснення нагляду, то переважає здійснення апостеріорного нагляду - після того, як рішення набуло чинності без потреби його схвалення наглядовим органом. Проте апріорний нагляд, за якого рішення потребує схвалення від державного органу, як правило, має винятковий характер.

Список використаних джерел

нагляд місцеве самоврядування

1. Ровинська К. Місцева автономія як загальний принцип організації місцевого самоврядування. Публічне управління: теорія та практика. 2013. № 1. С. 170-176.

2. Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. Українська Вільна Академія наук в Німеччині. Мюнхен : [б.в.], 1963. 194 с.

3. Linnas R. Legal Framework and Present State of External Control and Supervision of Local Self-Government Units in Estonia. Kunnallistieteellinen aikakauskirja. 2009. № 2. С. 141-162.

4. Bekkers V., Homburg V. Administrative supervision and information relationships. Netherlands. 2002. URL: http://repub.eur.nl/res/pub/632/BSK006.pdf

5. Європейська хартія місцевого самоврядування: хартія від 15 жовтня 1985 року : ратифікованаЗакономУкраїнивід 15 липня1997р.№452/97.URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text

6. Constitution of the Republic of Lithuania. 1992. URL: http://www3.lrs.lt/home/Konstitucija/Constitution.htm

7. Constitution of the Republic of Estonia. 1992. URL: http://www.president.ee/en/

8. ConstitutionoftheRepublicofBelgium.URL:

https://www.dekamer.be/kvvcr/pdf_sections/publications/constitution/GrondwetUK.pdf

9. Constitutionof theRepublicof Poland of2ndApril, 1997.URL:

https://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/angielski/kon1.htm

10. Любченко П. М., Смоляр О. А. Зарубіжний досвід організації контролю у сфері місцевого самоврядування. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2015. № 29. С. 18-31.

11. Local Government Act 1974. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1974/7/contents

12. Recommendation No. R (98) 12 of the Committee of Ministers to Member States on Supervi

sion of Local Authorities Action (Adopted by the Committee of Ministers on 18 September 1998 at the 641stmeetingoftheMinisters'Deputies).URL:

https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentM=09000016 804f8499

13. Law on Administrative Supervision of Municipalities. 14 May 1998 NoVHl-730. URL: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.372525?jfwid=181l7lisri

14. Act LXV of 1990 On Local Governments URL: http://adattar.adatbank.transindex.ro/Magyarorszag/6-1990-65ang.htm

References

1. Rovynska K. Mistseva avtonomiia yak zahalnyi pryntsyp orhanizatsii mistsevoho samovri- aduvannia [Local autonomy as a general principle of local government]. Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka. 2013. № 1. S. 170-176. [in Ukr.].

2. Paneiko Yu. Teoretychni osnovy samovriaduvannia [Theoretical foundations of selfgovernment]. Ukrainska Vilna Akademiia nauk v Nimechchyni. Miunkhen : [b.v.], 1963. 194 c. [in Ukr.].

3. Linnas, R. (2009). Legal Framework and Present State of External Control and Supervision of Local Self-Government Units in Estonia. KumiaUistieteettinen aikakauskirja, 2, 141-162. [in Eng.].

4. Bekkers, V., Homburg, V. (2002). Administrative supervision and information relationships. Netherlands. URL: http://repub.eur.nl/res/pub/632/BSK006.pdf [in Eng.].

5. Ievropeiska khartiia mistsevoho samovriaduvannia: khartiia vid 15 zhovtnia 1985 roku [European Charter of Local Self-Government: Charter of 15 October 1985] : ratyfikovana Zakonom Ukrainy vid 15 lypnia 1997 r. № 452/97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text [in Ukr.].

6. Constitution of the Republic of Lithuania. (1992). URL: http://www3.lrs.lt/home/Konstitucija/Constitution.htm [in Eng.].

7. Constitution of the Republic of Estonia. 1992 (URL): http://www.president.ee/en/ [in Eng.].

8. ConstitutionoftheRepublicofBelgium.URL:

https://www.dekamer.be/kvvcr/pdf_sections/publications/constitution/GrondwetUK.pdf [in Eng.].

9. Constitution of the Republic of Poland of 2nd April, 1997. URL: https://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/angielski/kon1.htm [in Eng.].

10. Liubchenko P. M., Smoliar O. A. Zarubizhnyi dosvid orhanizatsii kontroliu u sferi mistsevoho samovriaduvannia [Foreign experience in the organization of control in the field of local selfgovernment]. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia. 2015. № 29. S. 18-31. [in Ukr.].

11. Local Government Act (1974). URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1974/7/contents [in Eng.].

12. Recommendation No. R (98) 12 of the Committee of Ministers to Member States on Supervision of Local Authorities Action (Adopted by the Committee of Ministers on 18 September 1998 at the

641stmeetingoftheMinisters'Deputies).URL:

https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?document[d=09000016 804f8499 [in Eng.].

13. Law on Administrative Supervision of Municipalities. 14 May 1998NoVLH-730. URL:

https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.372525?jfwid=181l7lisri [in Eng.].

14. Act LXV of 1990 On Local Governments URL: http://adattar.adatbank.transindex.ro/Magyarorszag/6-1990-65ang.htm [in Eng.].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Місцеве самоврядування в системі публічної влади в Україні. Основні етапи становлення та проблеми реалізації діяльності місцевого самоврядування. Врахування європейського досвіду децентралізації влади на сучасному етапі реформування місцевої влади.

    дипломная работа [105,7 K], добавлен 10.10.2014

  • Поняття місцевого самоврядування, основні засади організації та здійснення, історія становлення і розвитку в Україні. Характеристика ознак місцевого самоврядування та структура органів. Необхідність утвердження місцевого самоврядування у містах.

    контрольная работа [48,9 K], добавлен 16.12.2012

  • Історія розвитку місцевого самоврядування в Україні, етапи реформування місцевої влади. Правова основа діяльності місцевих Рад народних депутатів. Поняття державних органів місцевого самоврядування. Конкуренція між посадовими особами в регіонах.

    реферат [45,2 K], добавлен 11.12.2009

  • Поняття місцевого самоврядування. Організація роботи органів місцевого самоврядування: скликання та правомочність сесій, порядок прийняття рішення Ради, забезпечення додержання законності і правопорядку, здійснення контрольних функцій і повноважень.

    реферат [36,0 K], добавлен 29.10.2010

  • Проблема взаємодії відповідальних органів місцевого самоврядування та підзвітними ним керівниками в період трансформаційних процесів у економіці України. Концепція ієрархічних структур М. Вебера та її використання в сучасній організації управління.

    реферат [19,3 K], добавлен 04.07.2009

  • Демократичний централізм - принцип організації муніципальної влади у Радянському Союзі. Усвідомлення населенням власної громадянської відповідальності за стан місцевого самоврядування - одна з умов стабільності суспільно-політичної ситуації в Україні.

    статья [122,9 K], добавлен 07.11.2017

  • Поняття та основнi концепції органів місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування в Україні, а також система, функції. Прохождення служби в органах місцевого самоврядування. Посади в органах місцевого самоврядування. Статті Закону України.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 08.11.2008

  • Дослідження вчення про місцеве самоврядування в європейських країнах. Становлення демократії у Франції. Історичні факти та події, які вплинули на подальший розвиток місцевого самоврядування у країні. Встановлення самостійності територіальних громад.

    статья [31,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Загальна характеристика основних проблем місцевого самоврядування в Україні. Аналіз формування органів самоврядування через вибори. Несформованість системи інституцій як головна проблема інституційного забезпечення державної регіональної політики України.

    реферат [23,1 K], добавлен 01.10.2013

  • Поняття та конституційні принципи місцевого самоврядування, їх закріплення в чинному законодавстві. Місцеве самоврядування в Україні як частина організації управлінської діяльності в державі. Система й організаційно-правові форми місцевого самоврядування.

    реферат [53,7 K], добавлен 29.10.2010

  • Місцеве самоврядування - право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ в інтересах місцевого населення. Служба в органах місцевого самоврядування в Україні.

    реферат [36,3 K], добавлен 02.05.2008

  • Система місцевого самоврядування как важливою складовою територіальної організації влади. Питання, які вирішуються на пленарних засіданнях районної та обласної ради. Склад місцевих державних адміністрацій та їх повноваження. Вибори депутатів районних рад.

    реферат [18,5 K], добавлен 27.02.2009

  • Дослідження основних форм взаємодії представницьких і виконавчо-розпорядчих органів у системі місцевого самоврядування. Вивчення територіальних самоврядних колективів Франції. Головна характеристика контрольних повноважень регіонального префекта.

    статья [24,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Історія розвитку місцевого самоврядування в Європі, закладення теоретичних основ вчення про нього та прийняття міжнародних документів. Становлення місцевого самоврядування в Україні з урахуванням досвіду демократичних держав, його конституційні засади.

    статья [34,5 K], добавлен 20.08.2013

  • Особливості конституційної конструкції та моделі місцевого самоврядування в Україні. Проблеми реалізації права територіальної громади на місцеве самоврядування на законодавчому рівні. Неконституційні чинники впливу на розвиток місцевого самоврядування.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 25.09.2014

  • Теоретичні основи місцевого самоврядування. Історія функціонування територіальних громад на теренах України. Поняття та система місцевого самоврядування. Повноваження, функції і гарантії. Представницькі органи і реформування місцевого самоврядування.

    дипломная работа [124,5 K], добавлен 30.03.2009

  • Необхідність посилення політичного статусу місцевого самоврядування як низового рівня публічної влади. Обґрунтування пріоритетності реформи місцевого самоврядування по відношенню до галузевих реформ. Впровадження нових конституційних норм у даній сфері.

    статья [35,1 K], добавлен 24.01.2014

  • Повноваження та головні сфери діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Структура та основні елементи системи місцевого самоврядування. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування, джерела коштів та їх розподіл.

    контрольная работа [17,9 K], добавлен 23.03.2011

  • Аналіз системи органів влади, які здійснюють і беруть участь у здійсненні фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Дослідження та розгляд повноважень основних органів влади, які беруть участь у здійсненні цієї фінансової діяльності.

    статья [21,8 K], добавлен 18.08.2017

  • Умови та засоби реалізації основних принципів і завдань благоустрою міст. Особливості використання програмно-цільового підходу в сучасному управлінні розвитком територій. Аналіз діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення благоустрою.

    дипломная работа [983,1 K], добавлен 06.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.