Адміністративна діяльність Національної поліції у галузі захисту прав і свобод людини в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Адміністративна діяльність Національної поліції у галузі захисту прав і свобод людини в Україні

Андрій Танько

кандидат юридичних наук

Анотація

адміністративний національний поліція

На основі аналізу нормативного законодавства і результатів сучасних адміністративно-правових досліджень розкрито сутність й ознаки адміністративної діяльності Національної поліції в галузі захисту прав і свобод людини в Україні. Проаналізовано загальнотеоретичні положення й основні дефініції в аспекті порушеної проблеми. Становлення системи надання адміністративних поліцейських послуг у галузі захисту інтересів суспільства й держави, забезпечення публічної безпеки й порядку, охорони прав і свобод людини, протидії правопорушенням, надання послуг з допомоги особам, які її потребують. Узагальнено ознаки адміністративної діяльності органів поліції України, а саме: її детермінованість нормами адміністративного праспрямованість, орієнтованість на вимоги чинного законодавства тощо.

Обґрунтовано, що основними шляхами вдосконалення системи поліцейських послуг, як організаційної основи та інструмента адміністративної діяльності Національної поліції, є покращення правової взаємодії людини й держави, захист прав і свобод людини, функціонування правової держави, популяризація роботи служби Національної поліції серед населення. Автор наголошує, що людині, яка уособлює правоохоронну діяльність Національної поліції, надаються більші владні повноваження, ніж іншим громадянам, здійснюючи які така особа представляє державу, що вимагає від поліцейських особливо відповідального ставлення до виконання професійних обов'язків.

Ключові слова: Національна поліція, адміністративна діяльність, адміністративні послуги, права, свободи людини, демократичне суспільство.

Summary

Andriy V. Tan'ko. Administrative activities of the National police in the field of human rights and freedoms protection in Ukraine. The article bases on the analysis of normative legislation and results of modern administrative and legal researches and reveals the essence and features of administrative activity of the National police in the field of human rights and freedoms protection in Ukraine. It is analyzed the general theoretical provisions and basic definitions of the problem. It is considered the establishment of providing administrative services system as a priority for the development of the social and social-legal policy of Ukraine.

Administrative activity of the Ukrainian police is defined as state power, by-law, organizational and administrative activity, regulated by the rules of administrative law, aimed at providing police services in the fields of public and state interests' protection, ensuring public security and order, human rights and freedoms protection, counteracting offenses, providing assistance to those who need it. The features of administrative activity of the Ukrainian police summarized as follows: its determination by the norms of administrative law, human-centrism, organizational-administrative and communicative nature, social orientation, orientation to the requirements of the current legislation, etc.

It is substantiated that the main ways to improve the system of police services as an organizational basis and instrument of administrative activity of the National police are the follows: to improve the legal interaction between the individual and the state, human rights and freedoms protection, the functioning of the rule of law, and to promote the work of the National police among the population. The author emphasizes that the person who embodies the law enforcement activities of the National police is given greater powers than other citizens to represent the state, which requires the police to take a particularly responsible attitude towards the performance of their professional duties.

Keywords: National police, administrative activity, administrative services, rights, human freedoms, democratic society.

Постановка проблеми

Сьогодні Україна, обираючи орієнтиром міжнародний курс щодо захисту прав і свобод усіх категорій населення на засадах визнання людини найвищою цінністю, взяла на себе зобов'язання щодо встановлення на своїй території демократичного і сенситивного до потреб людини правопорядку, що підтримується в державі через функціонування системи спеціальних державних органів -- правоохоронних.

Помітне значення в питаннях забезпечення й захисту прав і свобод людини та громадянина в умовах розбудови людиноцентричної, демократичної, правової держави мають органи Національної поліції України. Служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах відкритості та прозорості, партнерської взаємодії з населенням - є основним орієнтиром діяльності Національної поліції України, визначеним у Законі України «Про Національну поліцію» (2015). Крім того, особисту безпеку громадян, захист їхніх прав і свобод, представництво законних інтересів фізичних і юридичних осіб, підтримання публічного порядку і безпеки та протидію правопорушенням забезпечує безпосередньо урегульована нормами адміністративного права виконавчо-владна діяльність підрозділів та посадових осіб Національної поліції, що має назву адміністративна діяльність Національної поліції.

Зазначимо, що для виконання покладених на неї завдань поліція вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених Законом «Про Національну поліцію».

Процедури і порядок адміністративної діяльності Національної поліції визначаються такими державними нормативами, як Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про безоплатну правову допомогу» та інші нормативно-правові документи. Правовий статус Національної поліції визначають нормативно-правові акти: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. № 877 щодо затвердження Положення «Про Національну поліцію», Наказ МВС України від 06.11.2015 р. № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» тощо.

Становлення в Україні системи надання адміністративних послуг, що є сьогодні пріоритетом соціальної і соціально-правової політики України, поширилося на діяльність Національної поліції, забезпечуючи покращення правової взаємодії людини й держави, захист прав і свобод людини, пріоритет функціонування правової держави та її інституцій. Розробка теоретичної основи для популяризації діяльності служби Національної поліції серед населення, зокрема в аспекті надання адміністративних послуг, є сьогодні інноваційною за своєю суттю, оскільки віддзеркалює новий підхід до діяльності поліції як сервісної, а не тільки як правоохоронної служби.

Сучасна адміністративна діяльність Національної поліції є перспективною для вдосконалення соціально-правової взаємодії цієї державної інституції та громадян, але водночас передбачає подолання проблем та викликів щодо впровадження інноваційної в Україні публічно-сервісної діяльності поліції, серед яких найгострішою є необхідність вдосконалення адміністративної діяльності Національної поліції у царині захисту прав і свобод людини в Україні.

Аналіз публікацій, у яких започатковано вирішення цієї проблеми

Сьогодні вчені-правознавці (М. Андріанов, Ю. Ведєрников, В. Гойман, М. Ковальов, М. Криштанович, В. Лазарєв, М. Мельник, О. Негодченко, О. Тюріна, М. Хавронюк, Д. Швець, І. Яковець та ін.) активно досліджують функції та роль правоохоронних органів у контексті розвитку різних видів суспільної і державної діяльності з населенням.

Питання визначення правового й адміністративно-правового статусу правоохоронних органів порушували у своїх працях вітчизняні дослідники, як-от В. Авер'янов, С. Алексєєв, М. Алексейчук, Д. Бахрах, О. Безпалова, В. Білоус, О. Джужа, С. Дубенко, П. Журавльов, Р. Калюжний, С. Карташов, В. Коваленко, В. Колпаков, О. Копан, О. Кузьменко, Н. Матюхіна, В. Олефір, В. Осадчий, А. Савченко, А. Селіванов, В. Сущенко, В. Шакун й інші.

Науковцями предметно вивчається діяльність органів внутрішніх справ, зокрема в аспекті надання службою поліції адміністративно-ладових послуг(А. Банчук, Ю. Біла-Тюріна, А. Бурбій, Д. Денисюк, І. Зозуля, Д. Йосифович, І. Клименко, О. Кузьменко, Д. Ластович, В. Нечаєв, А. Овчаров, О. Проневич, В. Сороко, О. Циганов, С. Шалгунова, В. Якушкін та ін.). Розвідки щодо визначення адміністративно-правових методів роботи державних органів, зокрема й національної поліції, здійснювали О. Бандурка, О. Безпалько, Ю. Битяк, І. Голосніченко, В. Зуй, Т. Коломоєць, А. Комзюк та інші.

Водночас за результатами виконаного аналізу наукових джерел можна стверджувати, що проблема визначення особливостей та умов роботи Національної поліції України щодо захисту прав і свобод людини не може вважатися вичерпаною остаточно в рамках дослідження адміністративного поля правозахисної діяльності.

Мета: на основі аналізу нормативного законодавства і результатів сучасних адміністративно-правових досліджень розкрити сутність й ознаки адміністративної діїшьності Національної поліції у царині захисту прав і свобод людини в Україні.

Виклад основного матеріалу

Досліджуючи порушену проблему, необхідно уточнити сучасний погляд на сутність поняття «адміністративна діяльність» загалом. В Енциклопедії сучасної України це поняття тлумачиться як «встановлена законом чи конституцією країни різнорідна розпорядча діяльність органів державного управління, виконавчої влади, керівних органів закладів, підприємств, організацій» [1]. За визначенням, яке надає у Великій українській енциклопедії науковець М. Грай, адміністративна діяльність -- «фактичне здійснення органами державної влади своїх цілей та завдань, функцій та методів, що виявляються в різноманітних діях, поведінці державних службовців, їх взаємозв'язках з іншими учасниками управлінських відносин» [2].

Очевидно, що здійснення адміністративної діяльності передбачає наділення певних інституцій та органів державно-владними повноваженнями, отримання ними владної компетенції реалізовувати виконавчо-розпорядчу функцію держави, зокрема у процесі організації і функціонування системи органів виконавчої влади, під час державного впорядкування різних галузей громадського життя, надання фізичним та юридичним особам різноманітних адміністративних послуг, реалізації та захисту прав і свобод людини в адміністративному порядку тощо.

Слід зауважити, як слушно зазначає О. Безпалова, що всі функції держави мають свій механізм реалізації, основою якого слугує сукупність правових, організаційних, економічних, матеріальних елементів. Система таких елементів обов'язково має бути адекватною тим завданням, що стоять перед державою, та спрямованою на досягнення цілей реалізації відповідних функцій держави [3, с. 35].

Зважаючи на наявну сьогодні необхідність посилення діяльності держави та окремих її інституцій у напрямі захисту прав і свобод людини, однією з провідних стає правоохоронна функція держави - діяльність уповноважених державних органів з установлення й охорони правопорядку, забезпечення точного і повного виконання нормативних розпоряджень усіма громадянами, організаціями та державними органами. На думку Д. Швець, правоохоронна функція держави є комплексним напрямом її діяльності, що об'єднує низку заходів (у тому числі примусових), заснованих на принципах справедливості й ефективності, що спрямовані на безконфліктну реалізацію прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина, забезпечення соціальної злагоди, недопущення індивідуальних, колективних і масових порушень законності й правопорядку [4, с. 1314]. З метою реалізації цієї функції використовуються різні методи, серед яких методи правотворчості та правозастосування (діяльність компетентних органів щодо застосування заходів юридичної відповідальності).

Гарантування особистих прав громадян у відносинах з адміністративними органами є важливим обов'язком правової держави, що зумовлює необхідність посилення вимог до адміністративної діяльності повноважних органів держави, які б, насамперед, захищали суб'єктивні права громадян, забезпечуючи одночасно законність діяльності органів державної влади і, у такий спосіб, сприяючи укріпленню правопорядку й верховенства закону в Україні.

Серед державних органів, яким доручено безпосередню реалізацію правоохоронної функції держави, зокрема і в адміністративно-правовому аспекті, суттєву роль відіграють органи внутрішніх справ. Саме на ці органи покладаються завдання щодо захисту прав і свобод громадян від протиправних посягань, забезпечення громадської безпеки [5, с. 37], що, зі свого боку, закладає основи для формування в населення довіри до цього правоохоронного органу та його законної діяльності, спрямованої, насамперед, на обслуговування громадян у правоохоронній сфері.

Вченими (О. Безпалова, О. Джафарова, В. Сокуренко, В. Троян та ін.) визначено ознаки адміністративної діяльності Національної поліції, за якими ця діяльність відрізняється від адміністративної діяльності інших державних органів влади та від діяльності інших підрозділів поліції (оперативно-розшукового, кримінально-процесуального, судового). Ці ознаки саме й визначають особливості адміністративної діяльності Національної поліції. Серед таких ознак -- виконавчо-розпорядчий характер діяльності Національної поліції, що полягає у виконанні законів України, актів, прийнятих главою держави та урядом України з питань захисту прав і свобод громадян, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Ознакою адміністративної діяльності Національної поліції є також державно-владний характер адміністративної діяльності поліції, що полягає у здійсненні покладених на Національну поліцію адміністративно-правових повноважень від імені держави, у межах компетенції, що визначена законами та іншими правовими актами (укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, накази МВС, відповідні інструкції тощо) [6, с. 18-19].

Сьогодні основними завданнями, що постають перед поліцією, є співпраця та комунікація, створення нового іміджу для правоохоронних органів. Робота поліції будується на принципі community policing, тобто на створенні довірливих зв'язків між працівниками поліції й населенням [7, с. 162]. Отже, особливістю адміністративної діяльності Національної поліції стає сьогодні її людиноцентризм та висока комунікативна культура взаємодії з населенням, високий професіоналізм її співробітників.

Наголосимо, що людині, яка уособлює правоохоронну діяльність Національної поліції, надаються більші владні повноваження, ніж іншим громадянам, здійснюючи які така особа представляє державу. Зазначене вимагає від суб'єктів поліцейської діяльності особливо відповідального ставлення до виконання наданих повноважень, вирішення поставлених перед органами поліції завдань. Службові права й обов'язки державних службовців, особливо поліцейських, мають взаємну спорідненість, яка полягає в тому, що їхні права водночас є обов'язками, тому що вони повинні використовуватися в інтересах служби [8, с. 145]. У статті 19 Закону «Про Національну поліцію» зазначається, зокрема, що в разі вчинення протиправних діянь поліцейські мають кримінальну, адміністративну, цивільно- правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність перед законом; у статті 28 наголошується, що поліцейські несуть персональну відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну) за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації тощо [9]. З огляду на це, зазначимо, що суттєвою ознакою адміністративної діяльності Національної поліції є підзвітність та підконтрольність громадськості за результати діяльності у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.

Такі підвищені вимоги до етичної професійної поведінки фахівця пов'язані з тим, що в діяльності органів внутрішніх справ, особливо в роботі поліції, порівняно з іншими правоохоронними структурами, вирішується найбільша кількість питань, детермінованих необхідністю забезпечення прав і свобод людини. Нагадаємо, що зазначені правозахисні структури, на відміну від інших адміністративно-правових структур держави, безпосередньо перебувають у колі пильної уваги громадян, які з власного життєвого досвіду можуть судити про якість забезпечення державою правозахисник послуг.

Поліцейські, виконуючи адміністративні функції, є як суб'єкти управління (представники влади), яким надано право давати обов'язкові для виконання приписи, вказівки, застосовувати, у необхідних випадках, примусові заходи впливу: адміністративно-попереджувальні (вживаються, коли правопорушення ще не вчинилось, але є підстави вважати, що воно може вчинитись, до них можна віднести, наприклад, заборону чи обмеження руху транспорту або пішоходів, перевірку документів та ін.; припинювальні (коли правопорушення безпосередньо вчиняється - поліцейський зобов'язаний вжити заходів щодо його припинення - зупинка транспортного засобу в разі порушення) [6, с. 20].

Дослідниками в галузі адміністративно-правового захисту населення зазначається, що адміністративна діяльність Національної поліції має організаційний характер, спрямований на виконання завдань та функцій, віднесених до компетенції Національної поліції. Організаційна сутність адміністративної діяльності виражається у спільній цілеспрямованій діяльності відповідних керівників, уповноважених посадових осіб щодо вирішення практичних завдань під час повсякденного виконання ними своїх посадових обов'язків [6, с. 19].

Зважаючи на висловлене вище, акцентуємо, що від ефективності здійснення поліцією адміністративно-правової функції залежить результативність діяльності органів внутрішніх справ й держави загалом, дієвість механізмів захисту й забезпечення прав і свобод громадян в різних сферах життєдіяльності суспільства. Відповідно можемо стверджувати, що правова просвіта й пропаганда верховенства права серед фахівців, громади й широких кіл населення є сьогодні актуальними шляхами забезпечення прав і свобод людини як пріоритету функціонування правової держави та її інституцій. Посилаючись на думку вчених (А. Гетьман, Л. Герасіна, О. Данильян та ін.) [10, с. 5], зазначимо, що в умовах національно-культурного відродження України, створення правової держави і демократичного суспільства, інтеграції нашої держави в європейське й світове співтовариство, проблема правового виховання населення зокрема та шляхом перебудови концепції та механізмів надання поліцейських послуг, спрямування їх на превенцію й партнерську взаємодії з громадою набуває найбільш суттєвого значення, передусім у контексті здійснення адміністративно-ладової діяльності.

Важливо підкреслити, що безпосереднім об'єктом адміністративно-правової дальності Національної поліції є громадський порядок та громадська безпека. Адміністративна діяльність Національної поліції - це виконавча, державно-владна діяльність з організації та здійснення Національною полицею функцій з охорони публічного порядку, забезпечення публічної безпеки, попередження й припинення правопорушень адміністративними засобами та надання публічних послуг [11, с. 8]. Стрижневе для розуміння спрямованості адміністративної діяльності Національної поліції поняття «публічний порядок» у Законі України «Про Національну полицю» доповнюється дефініцією «публічна безпека», а також часто вживається в науці та практиці разом із поняттями «громадський порядок» та «громадська безпека», утворюючи єдиний синонімічний ряд.

Під громадським порядком М. Лошицький розуміє постійне дотримання громадянами правил поведінки в громадських місцях (на вулицях, площах, стадіонах, в парках, гуртожитках, жилих будинках тощо), що забезпечує спокійні умови для суспільно - корисної діяльності людей [12].

Проте, на нашу думку, це поняття може бути розширене. Підтримання громадського порядку згадується в Конституції України в контексті певного обмеження законом, що застосовується в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам гарантій прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34); охорони громадського порядку права на свободу світогляду й віросповідання (стаття 35); національної безпеки та громадського порядку права на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації (стаття 36) [13]. Отже, громадська безпека тлумачиться як ситуація захищеності інтересів людини, суспільства й держави від певної соціальної небезпеки, негативного впливу віктимних криміногенних обставин, стихійних лих, катастроф, аварій і пожеж, епідемій та інших надзвичайних ситуацій. Підтримання громадського порядку забезпечує захист найвищої соціальної цінності в Україні - людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, а крім того, збереження громадського спокою, створення умов для нормального існування і розвитку громади [14, с. 60].

Однією із особливостей адміністративної діяльності Національної поліції є її профілактична спрямованість, яка здійснюється патрульною службою, підрозділами ювенальної превенції, дільничними офіцерами поліції, підрозділами з контролю за обігом у сфері дозвільної системи, відділами забезпечення масових заходів, із застосуванням певних засобів, що створюють належні умови для розвитку нормальних відносин у сфері охорони публічного порядку та публічної безпеки на території обслуговування, суворого дотримання законодавства, попередження його порушень [6, с. 20].

Наголосимо, що Національна поліція має певний адміністративно-правовий статус, що в наукових джерелах тлумачиться як сукупність визначених нормативно-правовими актами України цілей, завдань, структурно-організаційних і компетенційних елементів, спрямованих на забезпечення прав і свобод людини, інтересів суспільства й держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку, а також надання в межах, визначених законом, послуг особам [15, с. 34].

Під видами адміністративної діяльності Національної поліції розуміють сукупність взаємодіючих організаційних складників (внутрішнього та зовнішнього), які відрізняються між собою за характером суспільних відносин, що є предметом регулювання; за конкретними завданнями та функціями, які виконують відповідні служби, підрозділи та поліцейські під час службової діяльності [6, с. 35].

Висновки. Підсумовуючи, зазначимо, що становлення в Україні системи надання адміністративних послуг є сьогодні пріоритетом соціальної і соціально-правової політики України. Адміністративна діяльність органів поліції України є державно-владною, підзаконною, організаційно-розпорядчою діяльністю, врегульованою нормами адміністративного права. Її метою є надання поліцейських послуг у галузях охорони прав і свобод людини, захисту інтересів суспільства й держави, забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинам та іншим правопорушенням, надання послуг з допомоги особам, які її потребують. Крім того, адміністративна діяльність забезпечує впорядкування внутрішньосистемних поліцейських відносин і забезпечення чіткої організації та функціонування всієї системи підрозділів і служб Національної поліції України.

Ознаками адміністративної діяльності органів поліції України є її детермінованість нормами адміністративного права, державно-владний характер, людиноцентризм, організаційно-розпорядча й комунікативна природа, соціальна спрямованість, підзаконність та орієнтованість на вимоги чинного законодавства і відповідність йому тощо.

Удосконалення системи поліцейських послуг як організаційної основи та інструмента адміністративної діяльності Національної поліції забезпечить покращення правової взаємодії людини і держави, захист прав і свобод людини, функціонування правової держави, популяризацію роботи служби Національної поліції серед населення.

На нашу думку, детальне дослідження змісту і форм адміністративної діяльності Національної поліції, як важеля пропаганди верховенства права серед населення, є перспективним напрямом подальшої роботи.

Список використаннях джерел

1. Енциклопедія Сучасної України. Вебверсія. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42668.

2. Грай М.П. Адміністративна діяльність. Велика українська енциклопедія. URL: Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 2020. № 2 https://vuc.gov.ua/Адміністративнадіяльність.

3. Безпалова О.І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: монографія. Харків: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2014. 544 с.

4. Швець Д.В. Захист прав і свобод людини та громадянина - пріоритет діяльності Національної поліції України. Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми: тези доповідей круглого столу. Харків, 2017. С. 13-15.

5. Криштанович М. Діяльність ОВС щодо захисту прав і свобод людини як важлива умова забезпечення національної безпеки України. Науковий вісник. 2013. Вип. 12. С. 34--38.

6. Сокуренко В.В. Адміністративна діяльність органів поліції України : підручник. Харків: ХНУВС, 2017. 432 с.

7. Любова Н.О. Діяльність поліції щодо повернення довіри населення та налагодження зв'язків з громадськістю. Актуальні проблеми охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки в сучасних умовах : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ : Дніпр, держ. ун-т вн. справ, 2015. С. 162--165.

8. Малиновський В.Я. Державне управління: навч. посіб. Луцьк: Вежа, 2000. 558 с.

9. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VtII. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19.

10. Гетьман А.П., Герасіна Л.М., Данильян О.Г. Правове виховання в сучасній Україні: монографія. Харків: Право, 2010. 368 с.

11. Глуховеря В.А. Адміністративна діяльність Національної поліції: навч. посіб. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. 248 с.

12. Лошицький М.В. Адміністративно-правові відносини в сфері охорони громадського порядку: монографія. Київ, 2017. 158 с.

13. Конституція України. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/.

14. Настюк В.Я. Щодо розуміння громадського порядку. Проблеми охорони громадського порядку: зб. наук, праць за матеріалами регіон, круглого столу. Харків, 2015. С. 59-65.

15. Катрич Д.К. Адміністративно-правовий статус Національної поліції України: поняття і зміст. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2016. Вип. 36(2). С. 31-35.

References

1. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of Modern Ukraine]. Vebversiia. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42668. [in Ukr.].

2. Hrai, M.P. Administratyvna diialnist [Administrative activities]. Velyka ukrainska entsyklopediia. URL: https://vue.gov.ua/Administratyvna_diialnist. [in Ukr.].

3. Bezpalova O.I. Administratyvno-pravovyi mekhanizm realizatsii pravookhoronnoi funktsii derzhavy [Administrative and legal mechanism for implementing the law enforcement function of the state] : monohrafiia. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2014. 544 s. [in Ukr.].

4. Shvets, D.V.( 2017) Zakhyst prav i svobod liudyny ta hromadianyna -- priorytet diialnosti Natsionalnoi politsii Ukrainy [Protection of human and civil rights and freedoms is a priority of the National Police of Ukraine]. Pravookhoronna funktsiia derzhavy: teoretyko-metodolohichni ta istoryko-pravoviproblemy: tezy dopovidei kruhloho stolu. Kharkiv. S. 13--15. [in Ukr.].

5. Kryshtanovych, M. (2013) Diialnist OVS shchodo zakhystu prav i svobod liudyny yak vazhlyva umova zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy [The activities of the police to protect human rights and freedoms as an important condition for ensuring the national security of Ukraine]. Naukovyi visnyk. Vyp. 12. S. 34--38. [in Ukr.].

6. Sokurenko, V.V. (2017) Administratyvna diialnist orhaniv politsii Ukrainy [Administrative activity of police bodies of Ukraine]: pidruchnyk. Kharkiv: KhNUVS,. 432 s. [in Ukr.].

7. Liubova, N.O. (2015) Diialnist politsii shchodo povernennia doviry naselennia ta nalaho-dzhennia zviazkiv z hromadskistiu [Police work to restore public confidence and public relations]. Aktualni problemy okhorony hromadskoho poriadku ta zabezpechennia hromadskoi bezpeky v suchasnykh umovakh : materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf. Dnipropetrovsk: Dnipr. derzh. un-t vn. sprav. S. 162--165. [in Ukr.].

8. Malynovskyi, V.Ya. (2000) Derzhavne upravlinnia [Governance] : navch. posib. Lutsk: Vezha. 558 s. [in Ukr.].

9. Pro Natsionalnu politsiiu [About the National Police]: Zakon Ukrainy vid 02.07.2015 r. № 580-VILL Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19[in Ukr.].

10. Hetman, A.P., Herasina, L.M., Danylian, O.H. (2010) Pravove vykhovannia v suchasnii Ukraini [Legal education in modern Ukraine] : monohrafiia. Kharkiv: Pravo. 368 s. [in Ukr.].

11. Hlukhoveria, V.A. (2017) Administratyvna diialnist Natsionalnoi politsii [Administrative activities of the National Police] : navch. posib. Dnipro: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 248 s. [in Ukr.].

12. Loshytskyi M.V. Administratyvno-pravovi vidnosyny v sferi okhorony hromadskoho poriadku [Administrative and legal relations in the field of public order]: monohrafiia. Kyiv, 2017. 158 s. [in Ukr.].

13. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ [in Ukr.].

14. Nastiuk V.Ya. Shchodo rozuminnia hromadskoho poriadku. Problemy okhorony hro- madskoho poriadku [Regarding the understanding of public order]: zb. nauk. prats za materialamy rehion. kruhloho stolu. Kharkiv, 2015. S. 59-65. [in Ukr.].

15. Katrych D.K. Administratyvno-pravovyi status Natsionalnoi politsii Ukrainy: poniattia i zmist [Administrative and legal status of the National Police of Ukraine: concept and content]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo. 2016. Vyp. 36(2). S. 31--35. [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru