Адміністративно-правові аспекти професійної підготовки кадрів для судів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Адміністративно-правові аспекти професійної підготовки кадрів для судів України

Голобутовський Р.З.,

кандидат юридичних наук, суддя

Анотація

суддя правовий адміністративний

Висвітлено адміністративно-правові аспекти професійної підготовки кадрів для системи правосуддя України. Розглянуто систему професійної підготовки суддів, виокремлено та детально розкрито її складові елементи. Проаналізовано нормативно-правову базу професійної підготовки суддів у Національній школі суддів України. Наголошено на важливості підготовки компетентних кадрів для національних судів, що досягається шляхами: первинного здобуття особою вищої юридичної освіти, професійної діяльності у сфері права, спеціальної підготовки кандидата на посаду судді, періодичного проходження підготовки та підвищення кваліфікації діючого судді у Національній школі суддів України.

Ключові слова: професійна підготовка, суддя, спеціальна підготовка судді, періодична підготовка, система професійної підготовки.

Abstract

Holobutovskiy R.Z. Administrative and legal aspects of professional training for personnel for justice system of Ukraine. The article deals with reviewing of administrative-legal aspects of professional training for the system of justice of Ukraine. The system of professional training of judges has been explored, its components have been identified and detailed. The normative and legal base of judges' professional training at the National School of Judges of Ukraine is analyzed. The importance of training competent personnel for national judges is achieved, which is achieved by means of: first obtaining a higher legal education, professional activity in the field of law, special training of a candidate for a judge's position, periodic training and refresher training of an active judge at the National School of Judges of Ukraine.

The specificity of the legal status of a judge determines the complexities that arise during the recruitment of candidates for positions of judges, and especially in the management of his activities. It should be noted that the management of the activity of a judge, subject to the constitutional and generally recognized international principles of ensuring the independence of a judge and his obedience to the law and service of law, is possible only through maintaining his professional and moral qualities.

It is determined that one of the main requirements for future judges is the availability of higher legal education. The modern system of education is characterized by the transition to a two-tier system of education, through which prepares graduates of higher education for undergraduate and postgraduate programs.

It is substantiated that an important element of the training of professional staff for the justice system is the previous practical experience of work in a specialty, for a person applying for a position of judge. The specified requirement simultaneously with the age qualification, is intended to promote the involvement of the most experienced candidates in the judges' lava.

The candidate's experience in law in the course of five years is an integral part of the future professional training of the judge.

It is proved that in its procedural content and content special training of candidates for a judge is carried out by the National School of Judges of Ukraine in accordance with the programs and curricula of special training for candidates for the post of judge and candidates for a position of judge who have been employed for at least three years as assistant judge, in accordance with the Procedure for passing special training of candidates for the post of judge, approved by the High Qualifications Commission of Judges of Ukraine on the recommendation of the National School of Judges of Ukraine.

Keywords: professional training, judge, special training of judges, periodic training, system of professional training.

Основна частина

Постановка проблеми. Запровадження ефективного та оперативного правосуддя неможливо без наявності висококваліфікованих суддівських кадрів. Посада судді - вершина юридичної еволюції будь-якого правника, мета життя, статус у суспільстві, покликання та зміст життя.

Будь-яка правова конфліктна ситуація, яка розглядається в суді, вимагає від судді знань законодавства, вміння його застосувати, професіоналізму в спілкуванні зі сторонами, дослідження норм права і доказів у справі, професіоналізму в суддівському розсуді.

Очікування суспільства від представників Феміди є складними, багатогранними, але основне - професіоналізм та відданість професії.

Саме тому робота судді вимагає постійного оновлення знань. Суддею не може бути людина, всі знання якої обмежені тільки юриспруденцією, її повинні відрізняти широкий кругозір, глибока освіченість, знання філософії, психології та інших наук.

Для здійснення правосуддя відповідно до чинного законодавства держава повинна мати висококваліфікований суддівський корпус. Тому особливої актуальності набувають питання професійної підготовки і підвищення кваліфікації суддівських кадрів.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Науковою розробкою зазначених питань свого часу займались відомі вчені: П.Б. Коптєв, С.С. Лукаш, Соколенко та ін. Окремі дослідження були проведені вченими-адміністративістами, особливо слід вказати роботи: В.Б. Авер'янова, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, В.С. Декаленко, Н.Д. Квасневської, С.В. Ківалова, Л.В. Крупнової, Л.М. Москвич, С.В. Прилуцького, О.П. Рябченко, С.Ю. Обрусної, А.О. Селіванова, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, М.К. Якимчука, Ю.П. Яновича та ін.

Але актуальність зазначеного питання та певна фрагментарність раніше проведених досліджень викликає необхідність проведення глибокого наукового аналізу окреслених проблем.

Виходячи з наведеного, метою даної роботи є висвітлення адміністративно - правових аспектів професійної підготовки кадрів для суддівського корпусу України, пошук та запровадження нових форм і напрямків підготовки.

Виклад основного матеріалу. Навіть при найдосконалішому нормативно-правовому масиві законодавчих актів, організаційній структурі та критеріях відбору, зміст та ефективність правосуддя в цілому визначають люди. В аспекті наведеного, як не згадати відому «крилату» фразу: «Кадри вирішують все», що найбільш точно розставляє акценти проблеми сьогодення.

У сучасних умовах при усіх благах науково-технічного розвитку світу, людський фактор не лише не втрачає свого значення, але й стає все більш визначальним, саме тому особливу роль у даному процесі набуває підготовка професійних суддівських кадрів.

Специфіка правового статусу судді зумовлює ті складнощі, що виникають під час набору кандидатів на посади суддів, а особливо - під час управління їх діяльністю. Необхідно звернуту увагу, що управління діяльністю судді в умовах дотримання конституційних та загальновизнаних міжнародних принципів забезпечення незалежності судді та його підпорядкованості закону та служіння праву можливе лише шляхом підтримання його професійних і моральних якостей.

Слід погодитися з доктором юридичних наук М. Оніщуком, що важливою складовою покращення стану справ у здійсненні правосуддя в країні є посилення якості підготовки суддівських кадрів: кандидатів на посаду судді та діючих суддів [1, с. 100].

Переконані, що висококваліфіковані кадри в будь-якій сфері діяльності створюються в результаті цілеспрямованої кадрової політики, головною складовою якої є професіональна підготовка.

Трансформаційні перетворення останніх часів не оминули й суддівську систему. У результаті посилення демократичних намагань, викликаних Революцією Гідності, та справедливих очікувань суспільства в ньому сформувався новий запит на принципово нову якість правосуддя та образ сучасного справедливого судді.

Не змінюючи існуючу модель правосуддя, держава намагається відповісти на сформовані суспільні виклики та реформувати насамперед систему відбору суддівських кадрів. Необхідно погодитись з позицією В.І. Ніконова, який зазначив, що державна служба потребує припливу нових людей, здатних управляти по-новому [2, с. 521].

Ми підтримуємо точку зору окремих вчених, які обґрунтовують власну позицію, з огляду на залежність якості правосуддя від дієвого розвитку та життєдіяльності системи адміністративно-правового забезпечення формування професійних кадрів для суддівської системи.

Дана модель не є простою, вона багатогранна та залежна від багатьох чинників. Насамперед вона включає в себе здобуття особами вищої юридичної освіти у вищих навчальних закладах, проведення заходів, спрямованих на відбір кандидатів на посаду судді, навчання у Національній школі суддів, підвищення рівня знань під час перебування на посаді судді тощо.

Зазначене питання не залишилось поза увагою й міжнародної спільноти, що підтверджується прийняттям міжнародних документів, які закріплюють вимоги, що висуваються до професійних якостей суддів.

Необхідно вказати такі міжнародні документи: Основні принципи ООН з питання незалежності судової спільноти; Процедури ефективного здійснення основних принципів незалежності судових органів (Резолюція 1989/60 від 24.05.1989); Європейська хартія про статус суддів; Керівні принципи, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування, від 07.09.1990; Незалежність, дієвість та роль суддів (Рекомендації № (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994); Європейська хартія про Закон «Про статус суддів» від 10.07.1998; висновок Консультативної Ради Європейських суддів №1 (2001) і Висновок №3 (2002), Висновок №4 про належну початкову підготовку працівників судових органів і підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях та ін.

Протягом багатьох років якість здійснення правосуддя, незалежність і неупередженість судової влади, ефективність судової системи, статус, компетентність, дисципліна і відповідальність суддів, навчання та підготовка суддівських кадрів і багато інших питань є предметом постійного і широкого обговорення Ради Європи.

Дух і сила в цих областях країн Європи яскраво продемонстровані в конвенціях, хартіях, меморандумах, резолюціях і рекомендаціях, прийнятих комітетами, консультативними радами та іншими органами Ради Європи [3, с. 158].

Зупинимо свою увагу на деяких з них. Так, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №Rec (2010) 12 державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність і відповідальність, прийняті Комітетом Міністрів 17.11.2010 на 1098-му засіданні Комітету Міністрів замість Рекомендацій №R (94) 12 від 13.10.1994 р. акцентують свою увагу на питаннях навчання і підготовки суддів.

Як правило, Рекомендації №R (2010) 12 спрямовані на посилення усіх заходів, необхідних для сприяння незалежності суддів, гарантій ефективності їх роботи та її удосконалення, зміцнення ролі окремих суддів і суддівського корпусу в цілому. Так, п. 56 Рекомендацій №Rec (2010) 12 визначено, що суддям має бути забезпечено теоретичне і практичне початкове навчання і навчання без відриву від роботи, яке повністю фінансується державою. У це навчання повинні входити предмети економічної, соціальної та культурологічної тематики, пов'язані із здійсненням судових функцій. Інтенсивність і тривалість такого навчання повинні визначатися з урахуванням попереднього професійного досвіду.

Наступним пунктом Комітет Міністрів Ради Європи рекомендує незалежному органу забезпечувати повну відповідність освітніх програм початкового навчання і навчання без відриву від роботи вимогам відкритості, компетентності та неупередженості, властивим посаді судді.

Консультативна рада європейських суддів (КРЄС) вважає, що від високого рівня професійних знань суддів залежить також і ефективність судової системи. У своєму Висновку щодо принципів та правил професійних стандартів поведінки суддів, Консультативна рада європейських суддів рекомендує суддям підтримувати свій високий професійний рівень через підготовку та перепідготовку, які забезпечували б їм необхідну кваліфікацію [4].

КРЄС, визначаючи основи для призначення або підвищення на посаді суддів, у своєму Висновку №1 (2001) для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, підпунктом «а» п. 22 вірно задається питанням: «Чи достатньо конкурсних іспитів, чи не потрібно оцінювати і особисті якості, а також навчати практичним навичкам, а потім перевіряти їх на іспитах?» [5].

З метою забезпечення усіх сфер життєдіяльності держави кваліфікованими кадрами, необхідними для реалізації національних інтересів у контексті розвитку України як демократичної, соціальної держави з розвинутою ринковою економікою, було розроблено Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки, що затверджена Указом Президента України від 01.02.2012 №45/2012 [6].

Серед основних її цілей можна виділити такі:

- досягнення високого рівня розвитку людського потенціалу держави;

- розроблення механізмів залучення до роботи у сферах державного управління висококваліфікованих фахівців, здібних випускників вищих навчальних закладів;

- відновлення технології добору кадрів для зайняття управлінських посад із числа працівників, що мають досвід роботи на посадах нижчого рівня у відповідній сфері діяльності;

- формування дієвого кадрового резерву на зайняття керівних посад у сферах державного управління;

- посилення вимог до моральних якостей осіб, які залучаються до управлінської діяльності, з метою уникнення можливих проявів корупції, запобігання виникненню конфлікту інтересів, удосконалення процедури дисциплінарного провадження;

- підготовка та професійний розвиток вищих керівних кадрів державної служби, здатних забезпечити ефективність державної політики у сфері державного управління, та лідерство у проведенні адміністративної та економічної реформ.

Досліджуючи питання професійної підготовки кадрів для судів України, неможливо залишити поза увагою ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», що регламентує загальні питання організації судової влади та здійснення правосуддя, статусу судді, порядок зайняття посади судді, в тому числі проведення процедури добору кандидатів на посаду судді, їх спеціальної підготовки, проведення кваліфікаційного іспиту та конкурсу на зайняття вакантної посади судді, кваліфікаційного оцінювання судді, подальшої підготовки судді для підтримання його кваліфікації тощо [7].

Слід погодитися з позицією В.С. Декаленко, що професійну підготовку кадрового персоналу судів України необхідно розглядати як цілісну систему, а тому ми можемо виокремити її складові елементи:

- підготовка у ВНЗ (отримання після випуску диплома спеціаліста/ магістра в галузі права);

- професійна діяльність у сфері права (не менше п'яти років, з підтвердженням у трудовій книжці);

- спеціальна підготовка кандидата на посаду судді в Національній школі суддів України (отримання свідоцтва);

- підготовка судді в Національній школі суддів України для підтримання та підвищення кваліфікації [8].

Однією з головних вимог, що пред'являються до майбутніх суддів, є наявність вищої юридичної освіти. Сучасна система освіти характеризується переходом на дворівневу систему освіти, за допомогою якої здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти за програмами бакалаврату та магістратури.

Відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 69 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», для зайняття посади судді необхідна наявність вищої юридичної освіти виключно ступеня магістра (або прирівняної до неї вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобутої в Україні, або вищої юридичної освіти відповідного ступеня, що здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку [7].

На жаль, слід констатувати, що на сьогодні якість сучасної юридичної освіти залишає бажати кращого. Багато в чому це обумовлено переходом від традиційної для нашої держави системи освіти з якісною підготовкою з фундаментальних правничих дисциплін до «проєвропейської» моделі кредитно-модульної освіти.

Виправити, певним чином, патову ситуацію покликана Концепція реформування юридичної освіти, проект якої спільно розроблений МОН України та МЮ України і 25.03.2019 презентований для загального громадського обговорення [9], а також інші відповідні документи [16].

Компетентність судової влади ґрунтується лише на високому професіоналізмі суддів як носіїв судової влади. Це насамперед впливає на рівень їхньої кваліфікації і визначається теоретичною підготовкою, професійною майстерністю, прагненням до перемоги справедливості, почуттям особистої та професійної гідності [10].

Важливим елементом підготовки професійних кадрів для системи правосуддя є попередній практичний стаж роботи за фахом, для особи, що претендує на зайняття посади судді. Зазначена вимога передбачена ч. 1 ст. 69 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та одночасно з віковим цензом покликана сприяти залученню до суддівських лав

Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. №3 найбільш досвідчених кандидатів.