Функції прокуратури, їх значення щодо виконання завдань, покладених на прокурора

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Реферат з предмету Судові та правоохоронні органи України

на тему №8: «Функції прокуратури, їх значення щодо виконання завдань, покладених на прокурора»

Студента 2-го курсу

Гречко Віталія Вікторовича

Юридичний факультет, група ЮЗ-ПД-031

Спеціальність «Правоохоронна діяльність»



Вступ

Органам прокуратури належить особливе місце в механізмі гарантій законності. Захищаючи права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства органи прокуратури, керуючись у своїй діяльності законами, можуть зобов'язати від імені держави будь-якого керівника піднаглядного органу, організації чи установи усунути порушення законності, вжити заходів для попередження таких порушень у майбутньому, вимагати притягнути до відповідальності винних.

Здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, органами, що виконують судові рішення у кримінальних справах, а також застосовують інші заходи примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - прокурори користуються широкими владними повноваженнями, які, власне розкривають суть прокурорсько-наглядової влади.

Здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів на території України, беручи участь у законодавчому процесі присутністю на засіданнях ВРУ та її органів, інформуючи депутатів про стан законності в державі тощо, органи прокуратури взаємодіють із законодавчою владою, сприяючи у виконанні її безпосередніх завдань.

Нагляд за додержанням законів КМУ, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, іншими органами державного та господарського управління й контролю, прокурор сприяє здійсненню й виконавчої влади в рамках закону.

Участь прокурора у здійсненні судочинства полягає у його праві реагувати на незаконні судові рішення, шляхом внесення відповідно апеляційного та касаційного подання, а це означає, що органи прокуратури допомагають судовій владі у забезпеченні правосуддя.

Отже, реалізуючи свої повноваження, органи прокуратури обслуговують усі три гілки влади.

Прокуратура є державним правоохоронним органом, на який покладається завдання здійснення нагляду за дотриманням і правильним застосуванням законів в Україні.



Діяльність прокуратури (функції)

Діяльність прокуратури, спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп та територіальних утворень;

гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально - економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Основними функціями прокуратури відповідно до Конституції України та Закону “ Про прокуратуру є:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках , визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах і застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеження особистої свободи громадян.

У Перехідних положеннях Конституції України та положеннях Закону України “ Про прокуратуру” вказується на ще дві нагляду за додержанням і застосуванням законів усіма органами, підприємствами, установами та громадянами і функцію досудового розслідування діянь, що містять ознаки злочину. У Конституції, вони закріплювалися у Перехідних положеннях як тимчасові. Однак реалії такі, що поки що потрібно зберегти ці функції. І невідомо на який час.

Виділяється ще одна важлива функція пов'язана із досудовим розслідуванням діянь, що містять ознаки злочину - це координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі проти злочинності. Указом Президента України "Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" від 12.02.2000р.впроваджено на основі вже діючого Указу президента "Про заходи щодо вдосконалення діяльності координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" від 30.05. 1994р.- основні напрями координації діяльності та закріплено роль прокурора як її організатора.

Отже функції прокуратури - це зазначені в законі напрями або частини діяльності її органів, які визначаються соціально-державним призначенням прокуратури, характеризуються певним предметом і завданнями та здійснюються з використанням властивої цим органам компетенції.

Всі зазначені функції можна виділити за їх характером як:

Наглядові прокуратура злочинність розслідування

не пов'язані із наглядом.

Всі вказані функції за напрямом їх прояву є зовнішніми. Водночас прокуратурі, як будь - якому державному органу, властива і внутрішня управлінсько - контрольна діяльність, а тому для забезпечення свого ефективного функціонування прокуратура виконує ще дві внутрішні функції: управлінську та контрольну.

Суть управлінської функції в системі органів прокуратури полягає у впливі вищестоящих прокурорів на нижчестоящі органи прокуратури. Формами управління органами прокуратури є:

аналітична робота;

взаємодія між структурними підрозділами апаратів та органами прокуратури всередині системи;

безпосереднє керівництво.

Контроль за виконанням завдань органів прокуратури - важливий елемент системи гарантій законності в безпосередній діяльності прокурорів і слідчих, засіб дії на підвищення його результативності , персональної відповідальності, виявлення та усунення недоліків та обставин, які їм сприяють.

Принципи прокуратури

Принципи прокуратури - це керівні ідеї, що знайшли своє закріплення в нормах права і якими узагальнюються відповідні прокурорсько - наглядові суспільні вища як відображення об'єктивної реальності та наявних у ній закономірностей.

Система принципів організації та діяльності прокуратури України:

Законність.

Принцип рівності у захисті прокуратурою прав та інтересів усіх суб'єктів незалежно від демографічних, антропологічних, соціальних та інших ознак, тобто принцип демократизму .

Гласність.

Публічність, тобто обов'язкове реагування наявними у прокуратури засобами на будь-які порушення закону, незалежно від суб'єктів їх вчинення.

Єдність і централізація прокуратури.

Єдино начальництво і колегіальність.

Незалежність органів прокуратури.

Принцип деполітизації.

Принцип заборони сумісництва у трудовій діяльності працівникам прокуратури.

Принципи поділяють:

За первинним джерелом закріплення:

Конституційні або загально правові ( законність, демократизм);

Галузеві, тобто безпосередньо передбачені Законом України "Про прокуратуру" ( єдність і централізація органів прокуратури, єдино начальництво і колегіальність, незалежність прокуратури);

Міжгалузеві, тобто закріплені в різних НПА, що регламентують діяльність органів прокуратури ( гласність, публічність, деполітизація, принцип заборони сумісництва у трудовій діяльності працівникам прокуратури).

За напрямом правового регулювання або за метою:

Організаційні ( принцип централізації прокуратури);

Функціональні ( демократизм, публічність, єдність прокурорської системи, єдиноначальність і колегіальність, принцип заборони сумісництва трудової діяльності, гласність).

Комплексні або змішані ( законність, незалежність, деполітизація).

Принцип законності (ч. 2 ст. 6 Конституції України, ст. 3, ч1 ст. 4, п.5 ст5, ст.6 Закону про прокуратуру). Органи прокуратури здійснюють свою діяльність в установлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Це означає:

відповідність законові приводів і підстав прокурорського нагляду;

відповідність закону форм і методів та актів прокурорського нагляду;

виконуючи наглядові та інші функції, неприпустимо діяти керуючись "особистим оглядом" у застосуванні того чи іншого закону.

Принцип гласності закріплений у п. 5 ст. 6 Закону. Це функціональний, міжгалузевий принцип, згідно з яким органи прокуратури діють гласно, інформують органи влади та громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Для реалізації принципу гласності ч. 1 ст. 2 Закону передбачає щорічне інформування ВРУ Генеральним прокурором про стан законності та правопорядку в державі та про роботу, виконану для їх зміцнення.

Принцип демократизму означає захист прокуратурою прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом та здійснення своєї діяльності в інтересах народу України.

Принцип публічності. Прокуратура як державний публічний орган, виходячи з обов'язку, а не бажання окремих осіб чи організацій, завжди і неухильно повинна вживати всіх передбачених законом і можливих за конкретних умов, заходів щодо виявлення і своєчасного усунення порушень закону, хоч би від кого вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Принцип єдності прокурорського нагляду діє в усіх сферах і на всіх рівнях його організації. Відповідно до нього:

перед усіма прокурорами стоять спільні та єдині завдання щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів усіма піднаглядними об'єктами та суб'єктами;

усіпрокурори, незалежно від рівня ланки прокурорської системи, в якій вони перебувають, наділені, в основному, однаковими за характером повноваженнями.

Наявна єдність принципів в організації та діяльності всіх органів прокуратури;

Єдині засоби прокурорського нагляду та діяльності;

Єдине законодавство;

Єдине керівництво органами прокуратури.

Принцип централізації прокурорського нагляду означає, що підпорядкованість органів прокуратури відбувається тільки по вертикалі - кожен нижчий за рангом прокурор підпорядкований вищому, а всі прокурори Генеральному прокуророві України. Подвійного підпорядкування чи підпорядкування іншим органам державної влади чи місцевого самоврядування немає.

Система прокуратури України

Систему прокуратури України, відповідно до ст. 13 Закону України "Про прокуратуру" складають:

Генеральна прокуратура України;

Прокуратури АРК, областей, м. Києва та Севастополя ( на правах обласних);

Міські, районні, міжрайонні прокуратури;

Військові, транспортні, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Відповідно до ст. 15 Закону про прокуратуру Генеральний прокурор:

спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

призначає заступників прокурора АРК, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів ( отже, слідчих і спеціалістів нижчестоящих від Генеральної прокуратури прокуратур призначають на посади і звільняють ті прокурори, у підпорядкуванні яких ці слідчі та спеціалісти працюватимуть. Строк повноважень слідчих прокуратур законодавством не регламентується);

відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.

присвоює класні чини, а щодо присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2, 3-го класів - вносить подання Президентові України.

Вказівки Генерального прокурора з питань розслідування є обов'язковими для виконання всіма органами дізнання й досудового слідства.

Прокурори АРК, областей, м. Києва та Севастополя:

призначають на посади та звільняють з посади працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор;

за погодженням із Генеральним прокурором вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур, у межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.

Акти прокурорського реагування

До актів прокурорського реагування ( діяльності ) відносять:

протести;

приписи;

подання;

постанови;

позовні заяви;

письмові вказівки;

документальні санкціонування, дозволи, затвердження та ін.

Протест прокурора ( ст. 21 Закону про прокуратуру ). Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу чи посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокуророві.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом 15 днів від моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення строку, передбаченого законом для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

Наведений правовий акт за суттю і фактично може бути застосовано у здійсненні майже всіх напрямів прокурорської діяльності, за винятком підтримання державного обвинувачення в суді та представництва у судах. Адже протест - це акт прокурорського нагляду, а за судами прокуратура нагляду не здійснює.

Припис прокурора (ст. 22 Закону). Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому в порядку підпорядкованості органу чи особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має:

очевидний характер;

може завдавати істотної шкоди інтересам держави, юридичним осбам та громадянам, якщо не буду негайно усунуто.

Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокуророві, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Припис - акт наглядової діяльності прокуратури. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдавати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів або до суду (ст. 22 закону “Про прокуратуру “).

Подання прокурора -це подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито заходів до усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

Як акт прокурорської діяльності подання ( апеляційне та касаційне подання прокурора ) є також процесуальною підставою перевірки законності та обґрунтованості судових рішень і застосовується прокурорами при здійсненні такої функції як підтримання державного обвинувачення в суді та представництва інтересів громадянина і держави у судах.

Постанова прокурора - це такий акт прокурорського реагування який виноситься у разі порушення закону посадовою особою прокурором або його заступником, залежно від характеру порушення закону, власне мотивованою постановою про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення, або порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

Позов прокурора. В п. 2 СТ 5 ЦПК України зазначається, що порушення цивільної справи у суді відбувається за заявою прокурора, який вправі у випадках передбачених законом, звертатися до суду на захист прав та свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів. Зокрема, прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ( ст. 2 ГПК України ).

Прокурор може підтримувати цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, у кримінальному процесі, який поданий цивільним позивачем ( це може бути і потерпілий від злочину ).

Письмові вказівки прокурора ( ст. 27 Закону ) . Передбачений КПК письмовий документ, у якому наглядаючий прокурор визначає для слідчого обов'язкові для виконання ним у кримінальній справі слідчі та інші процесуальні та організаційні дії.

Санкція прокурора - письмовий реквізит ( затвердження ) прокурора на постанові особи, у провадженні якої знаходиться кримінальна справа, щодо проведення нею відповідних процесуальних дій, без якого виконувати цю дію не можна.

Затвердження прокурора - засіб прокурорської діяльності у кримінальному процесі. Для прикладу ч. 1 ст. 109 КПК України передбачено, що дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, яке затверджується прокурором.

Нагляд за додержанням і застосуванням законів. Завданням цього виду нагляду полягає у тому, щоб за допомогою повноважень прокурора досягнути:

чіткого і неухильного виконання законів піднаглядними органами та установами та їх посадовими особами

скасування актів і припинення діяльності, які суперечать законам і підзаконним НПА.

Об'єкти нагляду:

Кабінет Міністрів України;

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

Інші органи державного і господарського управління та контролю;

Рада Міністрів АРК, місцеві ради, їх виконавчі органи;

Органи військового управління, військові обєднання, зєднання частини підрозділи, установи, військові навчальні заклади ЗСУ, СБУ, Прикордонних військ тощо.

Політичні партії, громадські організації, масові рухи;

Підприємства, установи, організації, а також посадові особи цих юридичних осіб та громадяни.

Предмет даного виду прокурорсько-наглядової діяльності та повноваження прокурора при його здійснені, передбачені ст. ст. 19, 20 Закону України “ Про прокуратуру.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Об'єкти нагляду( органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність):

підрозділи ОВС

підрозділи органів СБУ

підрозділи прикордонних військ

органів державної податкової служби

управління державної охорони

оперативні підрозділи органів та установ Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Предмет прокурорського нагляду - додержання цими органами законів щодо охорони прав і свобод громадян; встановленого порядку провадження оперативно-розшукової діяльності й забезпечення законності рішень, що ними приймаються.

Нагляд за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства. Дві групи об'єктів цього нагляду:

органи дізнання ( ст. 101 КПК України ):

органи досудового слідства ( ст. 102 КПК України ).

Ст. 29 Закону “ Про прокуратуру” визначає предмет прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства як:

захист особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

охорона прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством

здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що їм сприяють.

Ще однією складовою цього нагляду виступає встановлений законом порядок вирішення заяв ( повідомлень ) про злочини та їх розслідування.

Третьою складовою предмета прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства є законність процесуальних (тобто передбачених КПК ) рішень, що приймаються піднаглядними органами.

Вказівки прокурора, його заступника органам, які проводять дізнання та досудове слідство щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'язковими для цих органів.

Нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Предмет цієї галузі прокурорського нагляду визначено у ст. 44 Закону “ Про прокуратуру”:

законність перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових установах, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, призначені судом;

додержання, передбаченого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами в цих установах;

додержання встановлених законодавством прав осіб, що перебувають у цих установах, і виконання ними своїх обов'язків;

законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації виправно-трудових та інших установ, що виконують кримінальні покарання або інші заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Мета нагляду - сприяти законному виконанню вироку суду; контролювати щоб визначені засоби впливу діяли за своїм призначенням; забезпечити координацію та уніфікацію практики різних органів, які беруть участь у виконанні покарань та інших примусових заходів, що обмежують особисту свободу особи.

Об'єкти нагляду:

органи та установи Державного департаменту з питань виконання покарань;

місця тримання затриманих ОВС та прикордонної служби;

ОВС;

Дисциплінарні батальйони ( роти );

Гарнізонні гауптвахти;

Психіатричні стаціонари Міністерства охорони здоров'я України;

Спеціалізовані державні органи.



Висновок

Особливою галуззю прокурорської діяльності ( не нагляд ) є підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина і держави у судах ( глава 3 Закону “ Про прокуратуру ).

Завдання прокурора у судовому процесі полягає у розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів та підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Прокурор може вступати в справу в будь-якій стадії процесу, у випадках передбачених законом зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.



Список використаних джерел

. Вернидубов І. Функції прокуратури на перехідний період //Право

України. - 2001. - № 2.

Шумський П.В. Прокуратура. Гарантія свободи - гарантія проти

сваволі // Віче. - 2003. - № 2

Давиденко Л. Функції прокуратури України згідно з Конституцією України: пропозиції до законодавства // Право України. - 2002. - № 6.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Прокуратура_України

https://ru.osvita.ua/vnz/reports/law/9624/

Размещено на Allbest.ru

...