Об’єктивна сторона складу протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань

Размещено на http://allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Об'єктивна сторона складу протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань

Дмитро Анісімов, викладач

Анотація

У зв'язку із прийняттям Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-К від 14 липня 2020 року в Україні легалізовано гральний бізнес. Цей закон, зокрема, покликаний врегульовувати організацію та проведення азартних ігор в мережі «Інтернет». Однак законодавець таким кроком ще більше ускладнив застосування ч. 3 ст. 369 КК України (порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов'язаних із маніпулюванням офіційним спортивним змаганням з одержанням внаслідок цього неправомірної вигоди). Адже і до легалізації грального бізнесу відомості про засуджених осіб за ст. 369-3 КК України були відсутні.

Дослідження змісту складу злочину, а зокрема об'єктивної сторони, впливає на правильне вирішення питань кримінально-правового регулювання, що виникають, і потребує постійного наукового пошуку.

Ключові слова: об'єктивна сторона, спортивні змагання, протиправний вплив, кримінальна відповідальність, склад злочину, злочин.

Вступ

Постановка проблеми. 14 липня 2020 року із прийняттям Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» в Україні легалізовано гральний бізнес. Цим законом, зокрема, регулюється організація та проведення азартних ігор в мережі «Інтернет».

Ставки на спорт легалізовано, але ст. 369-3 Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачено кримінальну відповідальність за порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов'язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням з одержанням внаслідок цього неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Дослідження об'єктивної сторони злочину заслуговує особливої уваги науковців кримінально-правової галузі.

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми. Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань досліджували такі вчені, як О. Ф. Бантишев, О. С. Бондаренко, Ю. В. Городецький, А. О. Данилевський, К. П. Задоя, О. В. Кришевич, Ф. Неміч, А. В. Савченко, О. Семенюк, В. В. Сокуренко, А. Б. Старка, Н. М. Ярмиш та ін. Однак, не зважаючи на постійно зростаючу увагу до питання кримінальної відповідальності за протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань, питанню об'єктивної сторони приділялось мало уваги науковців або відображалось фрагментарністю. Саме тому мета статті полягає у дослідженні об'єктивної сторони складу протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань.

Виклад основного матеріалу

У зв'язку з тим, що дослідження змісту об'єктивної сторони злочину впливає на правильне вирішення питань кримінально-правового регулювання, що виникають, питання дослідження об'єктивної сторони на сьогодні, як і раніше, не втрачає своєї актуальності. Будучи зовнішнім проявом суспільно небезпечного діяння, що посягає на об'єкт кримінально-правової охорони, об'єктивна сторона визначає, у чому полягає кримінальне правопорушення та які наслідки воно спричиняє, за яких умов місця, часу та обстановки це кримінальне правопорушення має місце, в який спосіб і за допомогою яких засобів чи знарядь воно вчиняється [1, с. 163].

Загальноприйнятою є позиція, згідно з якою об'єктивну сторону злочину поділяють на такі елементи:

- суспільно небезпечне діяння (дії або бездіяльності) ;

- наслідки від суспільно небезпечного діяння ;

- причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та наслідками ;

- спосіб, час, місце, засоби та обстановка суспільно небезпечного діяння.

Щодо факультативних ознак, то вони не завжди вказуються під час характеристики об'єктивної сторони деяких складів злочинів. До таких належать наслідки і причинний зв'язок, а також спосіб, час, місце, засоби і обстановка вчинення злочину [2, с. 96-97]. Розглянемо діяння (дія, або бездіяльність), як головний елемент об'єктивної сторони злочину. Діяння - це усвідомлений акт поведінки людини, що завжди є наслідком пізнавальної діяльності, відображенням у свідомості людини об'єктивного світу [3, с. 114]. З огляду на положення Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» № 743-УШ від 03.11.2015 (далі - Закон) протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань, передбачений ч. 1 ст. 369-3 КК України, може здійснюватись безпосередньо впливом на результати офіційних спортивних змагань або шляхом одержання внаслідок протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань неправомірної вигоди [4, с. 1186]. Відзначимо, що правильне розуміння конструкції складу має істотне значення для кваліфікації злочину як закінченого або як незакінченого злочину [5, с. 842]. Наприклад, К. П. Задоя вважає, що перша форма злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 369-3 КК України, є формальною [6, с. 148-149]. З думкою науковця ми не погоджуємося, адже відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону злочинними визнаються діяння, які спрямовані на некоректні зміни ходу спортивного змагання чи його результату шляхом повного або часткового виключення непередбаченого характеру змагань і досягнення наперед визначеного їх наслідку. Посилання Закону на необхідність досягнення наперед визначеного наслідку вбачає матеріальний склад злочину.

На нашу думку, протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу у змову, передбачений у ч. 1 ст. 369-3 КК України - за конструкцією матеріальний, і вважається закінченим з моменту досягнення наперед визначеного наслідку офіційного спортивного змагання.

У другій формі протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань, передбачений у ч. 1 ст. 369-3 КК України, полягає в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи (будь-якій особі). У цьому разі вже вбачається формальний склад злочину, адже настання наслідків не має обов'язкового характеру.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-3 КК України «Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов'язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням з одержанням в результаті цього неправомірної вигоди», з матеріальним складом. І, відповідно, є закінченим тільки під час настання суспільно небезпечних наслідків, які визначені як обов'язкова ознака ч. 3 ст. 369-3 КК України і полягають у порушенні заборони розміщення ставок на спорт. Спосіб вчинення злочину - це форма прояву суспільно небезпечного діяння або, іншими словами, - це послідовність прийомів і методів, які застосовує особа для вчинення умисного злочину (насильство, обман, зловживання довірою, використання безпорадного стану потерпілого, використання службового становища тощо) [7, с. 77].

Вплив на результати офіційних спортивних змагань може вчинятись шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу в змову щодо офіційного спортивного змагання (ч. 1 ст. 369-3 КК України), та шляхом порушення заборони розміщення ставок на спорт (ч. 3 ст. 369-3 КК України). На думку вчених, одним із найпоширеніших способів вчинення корупції у сфері спорту є підкуп спортсменів, спортивних агентів та працівників спортивних клубів [8, с.214]. гральний спортивний азартний маніпулювання

В. В. Сокуренко у межах досліджування встановив, що саме підкуп переважає серед способів стимулювання спортсменів до неправомірних дій і становить 75 % від загальної кількості. Далі підбурювання - 10 %, вступ у змову - 8 % та примушування - 7 % [9, с. 116].

Як зазначає Г. Ю. Бордюгова, підкуповуються, як правило, судді змагань або спортсмени [10]. Тому, зважаючи на актуальність підкупу як способу впливу на результати офіційних спортивних змагань, вбачаємо необхідність розглянути його поняття через призму кримінального законодавства першим.

Підкуп - це схиляння особи до вчинення злочину шляхом обіцянки надання їй матеріальної чи іншої майнової вигоди в разі вчинення нею злочину (надання грошей, майна, житла, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань тощо) [11, с. 100].

З огляду на п. 2 ч. 3 ст. 8 Закону під підкупом у ч. 1 ст. 369-3 КК України треба розуміти отримання та/або надання грошей, цінних паперів, іншого майна, користування послугами майнового характеру, отримання інших вигод і переваг чи несанкціонованого використання ними ексклюзивної інформації. Тобто підкупом є надання та/або одержання неправомірної вигоди. Так 01 травня 2018 року невідомі особи намагались вплинути на результати офіційних спортивних змагань шляхом підкупу, підбурювання та намагання вступу в змову з воротарем команди ФК «Карпати» и-19, пропонуючи останньому грошові кошти в сумі 10 000 доларів США за те, щоб той допоміг вплинути на фіксований результат матчу ФК «Карпати» - ФК «Шахтар» шляхом програшу його команди [12]. Або інший приклад: футболіст-професіонал шляхом підкупу професійних футболістів ТОВ «ФК «Говерла» з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб вплинув на результати офіційних спортивних змагань, а саме на результат офіційного матчу ФК «Говерла» - ФК «Зоря», який відбувся 30.04.2016 р. на стадіоні «Авангард» у м. Ужгород [13].

Приблизно на одному рівні за поширеністю з невеликим коливанням питомої ваги структурно розмістилися такі способи впливу на спортсменів, як підбурювання (10 ), вступ у змову (8 %) та примушування (7 %). І якщо перші два виражають безпосередньо некомерційну, некорисливу, але самоактуалізаційну, консолідуючо-групову мотивацію спортсменів, які добровільно, усвідомлено та особисто обирають протиправні механізми досягнення визначених спортивних результатів на змаганнях, то третій спосіб - примушування - виражає його насильницьку природу. Із дослідження В. В. Сокуренко, гравцям погрожують: а) розірванням контракту в односторонньому порядку за дискредита- ційними підставами (70 ) б) припинення ігрової практики, переміщення у резервні склади, у запас (20 ) в) розголошенням відомостей про попередню його протиправну діяльність у сфері спорту (10 %) [9, с. 117].

Можемо побачити з наведеного вище соціологічного дослідження поряд із підкупом з меншим еквівалентом використовуються такі способи, як примушування, підбурювання та вступ у змову. Примушування - це незаконний вплив суб'єкта злочину на психіку особи з метою схиляння останньої до вчинення дій або навпаки утримання від їх вчинення, що суперечать її бажанням та містять ознаки складу злочину [14, с. 127]. Примушування буває двох видів: фізичним та психічним. Доволі проблемним виглядає зміст такого способу вчинення впливу на результати офіційних спортивних змагань, як підбурювання. Згідно з тлумачним словником української мови підбурювати означає - розмовами спонукати до якихось дій, учинків [15, с. 542].

В нашому випадку під підбурювання треба розуміти безрезультатне умовляння, переконання іншої особи, віддання їй наказу чи схиляння її у будь-який інший (окрім примушування та підкупу у розумінні ч. 1 ст. 369-3 КК) спосіб до вчинення дій, що здатні забезпечити некоректні зміни ходу спортивного змагання чи його результату шляхом повного або часткового виключення непередбачуваного характеру змагань і досягнення наперед визначеного їх наслідку [16, с. 10].

Відповідно до Закону підбурювання як діяння може бути спрямоване безпосередньо на спортсмена, особу допоміжного спортивного персоналу, яка бере участь у спортивному змаганні або посадову особу у сфері спорту.

Останнім способом впливу на результати офіційних спортивних змагань, який пропонує кримінальне законодавство, є вступ у змову (таємна угода для досягнення якої-небудь мети) [15, с. 282].

З приводу цього О. С. Бондаренко зазначає, що законодавець виділяє вступ у змову як окрему форму протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань, тому кваліфікувати дії кількох співучасників, що вступили у злочину змову задля вчинення цього злочину, необхідно лише за ч. 1 ст. 369-3 КК України [14, с. 128]. Ми, зі свого боку, також підтримуємо загальновизнану позицію наукової спільноти.

У ч. 2 ст. 369-3 КК України передбачена відповідальність за вплив на результати офіційних спортивних змагань неповнолітніх або повторно. До неповнолітніх осіб належать особи, що не досягли віку 18 років. Саме такі особи з числа учасників офіційних спортивних змагань і можуть бути поряд з іншими вищевказаними особами, потерпілими від цього злочину, зазначає О. Ф. Бантишев [17, с. 12]. Вважаємо, що підвищену небезпеку має, зокрема, протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагання виключно неповнолітніх, що передбачено у ч. 2 ст. 369-3 КК України як кваліфікуюча ознака. А вже змагання за участю неповнолітніх необхідно відносити до ч. 1 ст. 369-3 КК України. Як вже зазначалося, порушення заборони розміщення ставок на спорт, передбачений ч. 3 ст. 369-3 КК України, є закінченим тільки під час настання суспільно небезпечних наслідків, які визначені як обов'язкові.

Наприклад, 23 травня 2018 року під час проведення огляду мобільного телефонного апарату «Iphone 7+» із СІМ-картою НОМЕР_1., який належить футболісту ТОВ «ФК «Говерла», були зафіксовані відомості, які свідчать про здійснення останнім протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань з метою отримання від цього злочинного прибутку, зокрема його переписка з іншими особами щодо ведення футбольної гри, інформація про наявність у нього акаунтів на сайті міжнародної букмекерської компанії, яка здійснює діяльність у світі прийняття ставок про результати спортивних матчів, фотокопії документів інших осіб, про яких у сторони обвинувачення є ґрунтовна інформація стосовно їх причетності до злочинної діяльності тощо [18].

Будь-який злочин тягне за собою суспільно небезпечні наслідки, які полягають у заподіянні шкоди об'єкту кримінально-правової охорони або створенні загрози заподіяння такої шкоди [7, с. 75]. Причинний зв'язок - це об'єктивно наявний зв'язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і слідством (суспільно небезпечними наслідками) [19, с. 65-66]. Відсутність причинного зв'язку виключає злочинність діяння. Стосовно таких ознак об'єктивної сторони, як місце, час, засіб, знаряддя та обстановка вчинення злочину, то у кримінальному законодавстві не передбачено вимог щодо них, під час вчинення протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань, а тому їх розкриття може стати предметом окремого наукового дослідження.

Отже, з вище викладеного можемо зробити висновки, що:

- злочин, передбачений у ч. 1 ст. 369-3 КК України, у першій формі вчиняється виключно шляхом активних дій, а саме: шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу у змову, за конструкцією матеріальний і вважається закінченим з моменту досягнення наперед визначеного наслідку офіційного спортивного змагання у другій формі протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань, передбачений у ч. 1 ст. 369-3 КК України, вчиняється шляхом пасивних дій і полягає у одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи. У цьому випадку вже вбачається формальний склад злочину, адже настання наслідків не має обов'язкового характеру злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-3 КК України, є матеріальним, вчиняється виключно шляхом активних дій і є закінченим тільки під час настання суспільно небезпечних наслідків, які визначені як обов'язкова ознака ч. 3 ст. 369-3 КК України і полягають у порушенні заборони розміщення ставок на спорт.

З огляду на актуальність дослідження протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань, вважаємо перспективним дослідження суб'єктивної сторони цього злочину надалі.

Список використаних джерел

1. Дудоров О. О., Хавронюк М. І. Кримінальне право : навч. посіб. / за заг. ред. М. І. Хавронюка. Київ : Ваіте, 2014. 944 с.

2. Сухонос В. В. Кримінальне право. Загальна частина : підручник. Суми : Університетська книга, 2016. 375 с.

3. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. Харків : Право, 2010. 455 с.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. Київ : ВД «Дакор», 2018. 1368 с.

5. Мирошниченко Н. А. Конструкція складу злочину та її значення для кваліфікації. Актуальні проблеми держави і права. 2004. Вип. 22. С. 841-844.

6. Задоя К. П. Науково-практичний коментар до 369-3 кримінального кодексу України «Протиправний вплив на результати офіційних спортивний змагань». Право і громадянське суспільство. 2015. № 2. С. 146-157.

7. Вознюк А. А. Кримінальне право України. Загальна частина : конспект лекцій. Київ : Нац. акад. внутр. справ, «Освіта України», 2006. 236 с.

8. Семенюк О., Неміч Ф. Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань шляхом підкупу. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 5. С. 214-217.

9. Сокуренко В. В. Кримінологічний аналіз стану протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань в Україні. Європейські перспективи. 2019. Харків, 2019. № 3. С. 114-120.

10. Бордюгова Г. Ю. Як покарати спортивного шахрая. Юридична газета. 2015. № 6 (452). иКЬ: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/yak-pokarati-sportivnogo-shahraya.html (дата звернення: 22.11.2020).

11. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Харків : Право, 2013. Т. 1. 376 с.

12. Матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень. ЦБЬ :http://reyestr.court.gov.ua/Review/73748686 (дата звернення: 22.11.2020).

13. Матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень. иЯЬ :http://reyestr.court.gov.ua/Review/60777689 (дата звернення: 22.11.2020).

14. Бондаренко О. С. Понятійний апарат об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369-3 Кримінального кодексу України. Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 9 грудня 2016 р. Київ : НАВСУ, 2016. С. 126-128.

15. Сучасний тлумачний словник української мови: 60 000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. Харків : ВД «Школа», 2009. 832 с.

16. Бабанін С. В., Єфімов М. М., Людвік В. Д., Санакоєв Д. Б., Федченко В. М., Мороз Д. С. Документування злочинних дій щодо протиправного впливу на результати офіційних змагань на території України. Дніпро : Дніпропетр. держ. ун-т. внутр. справ, 2019. 40 с.

17. Бантишев О.Ф. Кримінально-правова боротьба з корупцією у спорті. Юрист України. 2018. № 1 (36). С. 9-13.

18. Матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень. иРТ : http://reyestr.court.gov.ua/Review/77778637 (дата звернення: 22.11.2020).

19. Туляков В. О., Мирошниченко Н. А., Балобанова Д. О. Кримінальне право України. Загальна частина. Текст лекцій: Закон. Злочин. Відповідальність. Одеса : Юридична література, 2014. 128 с.

References

1. Dudorov O. O., Khavroniuk M. I. Kryminalne pravo [Criminal Law] : navchalnyi posibnyk / za zah. red. M. I. Khavroniuka. Kyiv : Vaite, (2014). 944 s. [in Ukr.].

2. Sukhonos V. V. Kryminalne pravo. Zahalna chastyna [Criminal Law. The general part] : pidruchnyk. Sumy: Universytetska knyha, 2016. 375 s. [in Ukr.].

3. Kryminalne pravo Ukrainy: Zahalna chastyna [Criminal law of Ukraine. The general part] : pidruchnyk / za red. prof. V. V. Stashysa, V. Ya. Tatsiia. Kharkiv : Pravo, 2010. 455 s. [in Ukr.].

4. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / za red. M. I. Melnyka, M. I. Khavroniuka. Kyiv : VD «Dakor», 2018. 1368 s. [in Ukr.].

5. Myroshnychenko N. A. Konstruktsiia skladu zlochynu ta yii znachennia dlia kvalifikatsii [The structure of the crime and its significance for qualification]. Aktualni problemy derzhavy i prava. 2004.Vyp. 22. S. 841-844. [in Ukr.].

6. Zadoia K. P. Naukovo-praktychnyi komentar do 369-3 kryminalnoho kodeksu Ukrainy «Protypravnyi vplyv na rezultaty ofitsiinykh sportyvnyi zmahan» [Scientific and practical commentary to 369-3 of the Criminal Code of Ukraine «Illegal influence on the results of official sports competitions»]. Pravo i hromadianske suspilstvo. 2015. № 2. S. 146-157. [in Ukr.].

7. Vozniuk A. A. Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna [Criminal law of Ukraine. The general part] : konspekt lektsii. Kyiv : Nats. akad. vnutr. sprav, «Osvita Ukrainy», 2006. 236 s. [in Ukr.].

8. Semeniuk O., Nemich F. Protypravnyi vplyv na rezultaty ofitsiinykh sportyvnykh zmahan shliakhom pidkupu [Unlawful influence on the results of official sports competitions through bribery]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo. 2017. N° 5. S. 214-217. [in Ukr.].

9. Sokurenko V. V. Kryminolohichnyi analiz stanu protypravnoho vplyvu na rezultaty ofitsiinykh sportyvnykh zmahan v Ukraini [Criminological analysis of the state of illegal influence on the results of official sports competitions in Ukraine]. Yevropeiskiperspektyvy. Kharkiv. 2019. № 3. S. 114-- 120. [in Ukr.].

10. Bordiuhova H. Yu. Yak pokaraty sportyvnoho shakhraia [How to punish a sports scammer]. Yurydychna hazeta. 2015. № 6 (452). URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/yak- pokarati-sportivnogo-shahraya.html (data zvernennia: 22.11.2020). [in Ukr.].

11. Kryminalnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar [Criminal Code of Ukraine. Scientific and practical commentary] : u 2 t. / za zah. red. V.Ya. Tatsiia, V.P. Pshonky, V.I. Borysova, V.I. Tiutiuhina. 5-te vyd., dopov. Kharkiv : Pravo, 2013. Т. 1. 376 s. [in Ukr.].

12. Materialy Yedynoho derzhavnoho reiestru sudovykh rishen [Materials of the Unified State Register of Court Decisions]. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73748686 (data zvernennia: 22.11.2020). [in Ukr.].

13. Materialy Yedynoho derzhavnoho reiestru sudovykh rishen [Materials of the Unified State Register of Court Decisions]. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/60777689 (data zvernennia: 22.11.2020). [in Ukr.].

14. Bondarenko O. S. Poniatiinyi aparat ob'iektyvnoi storony zlochynu, peredbachenoho ch. 1 st. 369-3 Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [The conceptual apparatus of the objective side of the crime under Part 1 of Art. 369-3 of the Criminal Code of Ukraine]. Realizatsiia derzhavnoi antykoruptsiinoipolityky v mizhnarodnomu vymiri : materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 9 hrudnia 2016 r. Kyiv : NAVSU. S. 126-128. [in Ukr.].

15. Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: 60 000 sliv [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 60,000 words] / za zah. red. d-ra filol. nauk, prof. V.V. Dubichynskoho. Kharkiv : VD «Shkola», 2009. 832 s. [in Ukr.].

16. Babanin S. V., Yefimov M. M., Liudvik V. D., Sanakoiev D. B., Fedchenko V. M., Moroz D. S.Dokumentuvannia zlochynnykh dii shchodo protypravnoho vplyvu na rezultaty ofitsiinykh zmahan na terytorii Ukrainy [Documentation of criminal actions on illegal influence on results of official competitions in the territory of Ukraine]. Dnipro : Dniprop. derzh. un-t. vnutr. sprav, 2019. 40 s. [in Ukr.].

17. Bantyshev O. F. Kryminalno-pravova borotba z koruptsiieiu u sporti [Criminal-legal struggle against corruption in sports]. Yuryst Ukrainy. 2018. № 1 (36). S. 9-13. [in Ukr.].

18. Materialy Yedynoho derzhavnoho reiestru sudovykh rishen [Materials of the Unified State Register of Court Decisions]. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77778637 (data zvernennia: 22.11.2020). [in Ukr.].

19. Tuliakov V. O., Myroshnychenko N. A., Balobanova D. O. Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna [Criminal law of Ukraine. The general part] : tekst lektsii: Zakon. Zlochyn. Vidpovidalnist. Odesa : Yurydychna literatura, 2014. 128 s. [in Ukr.].

Summary

Objective side of illegal influence on the results of official sports competitions

Dmytro O. Anisimov

In connection with the adoption of the Law of Ukraine «On State Regulation of Activities Concerning the Organization and Conduct of Gambling» № 768-IX of July 14, 2020, the gambling business was legalized in Ukraine. This law, in particular, is intended to regulate the organization and conduct of gambling on the Internet. However, the legislator with this step further complicated the application of Part 3 of Art. 369 of the Criminal Code of Ukraine (violation of the ban on placing bets on sports related to the manipulation of official sports competitions with the result of improper advantage). After all, before the legalization of the gambling business, information about convicted individuals under Art. 369-3 of the Criminal Code of Ukraine were absent.

As part of the study, a survey was conducted among operational and investigative officers of the National Police of Ukraine in Dnipro and Dnipropetrovsk region (230 respondents) and it was found that today there is a very high level of latency of crimes under Art. 369-3 of the Criminal Code of Ukraine (190 respondents indicated, which is 83 % of the total number of respondents) and problems with the use of evidence in the judiciary (203 respondents, which is 88 % of the total number of respondents).

Based on the study of doctrinal sources and empirical material this scientific article determines the forms of manifestation of the objective side of the illegal influence on the results of official sports competitions and it was established that the crime prescribed by Part 1 of Art. 369-3 of the Criminal Code of Ukraine in the first form is committed exclusively by active actions (bribery, coercion, incitement or conspiracy) - material in construction. In the second form, the illegal influence on the results of official sports competitions, prescribed by Part 1 of Art. 369-3 of the Criminal Code of Ukraine, is committed by passive actions, and lies in obtaining illegal benefits for themselves or a third party. It is formal, because the consequences are not mandatory. The crime provided by Part 3 of Art. 369-3 of the Criminal Code of Ukraine is material, is committed exclusively through active action, and is completed only in the event of socially dangerous consequences, which are defined as a mandatory feature of Part 3 of Art. 369-3 of the Criminal Code of Ukraine, and are in violation of the ban on betting on sports.

The author believes that the study of the content of the crime, and in particular the objective side, affects the correct solution of emerging issues of criminal law regulation and requires constant scientific research.

Keywords: objective side, sports competitions, illegal influence, criminal liability, elements of a crime, crime.