Кримінально-правова характеристика бюджетних коштів як предмета кримінальних правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ЯК ПРЕДМЕТА КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

В.В. Топчій,

д.ю.н., професор

Г.М. Мамка,

к.ю.н.,

Університет ДФС України

У цій статті зазначається, що предметом злочинного посягання у кримінальних провадженнях щодо нецільового використання бюджетних коштів є витрати бюджету у великих та особливо великих розмірах, що здебільшого представлені у формі видатків і витрачаються на цілі, які не відповідають бюджетним призначенням, установленим Законом «Про Державний бюджет України» або рішенням про місцевий бюджет, напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі або в порядку використання бюджетних коштів, бюджетним асигнуванням розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів. Вказується, що таке розуміння предмета злочинного посягання має вагоме значення для розслідування вказаної категорії протиправних діянь, оскільки уточнює, у якій формі він відображений та з якого моменту можуть учинятися бюджетні посягання у формі нецільового використання бюджетних коштів.

Ключові слова: злочин, злочинність, предмет злочину, нецільове використання бюджетних коштів.

V.V. Topchiy. Criminal-legal characteristics of budget money as a subject of criminal offenses

In this article marked, that the article of criminal trespass in criminal realizations in relation to the no-purpose use of budgetary facilities are charges of budget in large and especially large sizes, that is mostly presented in form charges and spent on aims, that does not answer the budgetary setting, set Law on the State budget of Ukraine or decision about a local budget, to directions of the use of budgetary facility, certain in passport budgetary program in case of application programmatic-having a special purpose method in budgetary process or in order of the use budgetary facility, budgetary assignation painting budget, estimate, plan the use budgetary facility. Specified, that such understanding of the article of criminal trespass has a ponderable value for investigation of the indicated category of illegal acts, as specifies, in what form he is represented and out of what moment budgetary encroachments can be made in form the no-purpose use of budgetary facilities.

Grounded, that the article of criminal trespass in criminal realizations in relation to the no-purpose use of budgetary facilities are charges of budget in large and especially large sizes, that is mostly presented in form charges and spent on aims that does not answer the budgetary setting, by the set Law on the State budget of Ukraine (by a decision about a local budget), to directions of the use of budgetary facilities, certain in the passport of the budgetary program (in case of application ofprogrammatic-having a special purpose method in a budgetary process) or in order of the use of budgetary facility, budgetary assignation (to painting of budget, estimate, plan of the use of budgetary facilities). Such understanding of the article of criminal trespass has a ponderable value for investigation of the indicated category of протиправних acts, as specifies, in what form he is represented and out of what moment budgetary encroachments can be made in form the no-purpose use of budgetary facilities.

Key words: crime, criminality, article of crime, no-purpose use of budgetary facilities.

В.В. Топчий, Г.Н. Мамка. Криминально-правовая характеристика бюджетных денег как предмет криминальных правонарушений

В данной статье отмечается, что предметом преступного посягательства в криминальных осуществлениях относительно нецелевого использования бюджетных средств являются расходы бюджета в больших и особенно больших размерах, которые по большей части представлены в форме расходов и тратятся на цели, которые не отвечают бюджетным назначениям, установленным Законом «О Государственном бюджете Украины» или решением о местном бюджете, направлениям использования бюджетных средств, определенным в паспорте бюджетной программы в случае применения программно-целевого метода в бюджетном процессе или в порядке использования бюджетных средств, бюджетным ассигнованиям росписи бюджета, сметы, плана использования бюджетных средств. Указывается, что такое понимание предмета преступного посягательства имеет весомое значение для расследования указанной категории противоправных деяний, поскольку уточняет, в какой форме он отображен и из какого момента могут делаться бюджетные посягательства в форме нецелевого использования бюджетных средств.

Ключевые слова: преступление, преступность, предмет преступления, нецелевое использование бюджетных средств.

На сьогодні в умовах непослідовних реформ ринкових відносин залишається прийнятним середовищем для випробовування злочинних технологій сфера використання коштів бюджетних та банківських систем, для яких характерна велика концентрація коштів як у готівковій, так і в безготівковій формах, різними фінансовими послугами та інструментарієм з різним рівнем захисту та ліквідності, з великим потенціалом клієнтів, що постійно і збільшується і змінюється. За оцінками міжнародних компаній та безпосередньо аудиторської компанії Price Waterhouse Coopers, щорічна збитковість у сфері бюджетних фінансів європейськими країнами від таких кримінальних правопорушень становить близько 33 млрд доларів [1].

У науковій літературі зазначено, що, на думку Р. Л. Степанюка, предмет злочинного посягання у кримінальних провадженнях щодо кримінальних порушень законодавства в бюджетній сфері визначають по-різному: як еквівалент грошових коштів у національній або іноземній валюті чи у вигляді їх забезпечення цінними паперами, банківським металом, що були включені до державного або місцевого бюджету [2, с. 285]. З точки зору П. П. Андрушка, А. Ф. Волобуєва, поряд з одержаними коштами можуть бути і заплановані як доходи й видатки державного або місцевого бюджетів [3, с. 3132; 4, с. 200; 5, с. 326]. У свою чергу, на думку В. Короля, можуть бути предметом кримінального правопорушення кошти, що включені до бюджетів за умови, що вони зараховані на єдиний казначейський рахунок або відповідні реєстраційні рахунки [6, с. 84], або кошти, що вже фактично надійшли на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, з точки зору В. О. Навроцького [7, с. 126-127]. Розширює перелік предмета кримінального правопорушення, яке розглядається, О. В. Тихонова, вказуючи на кошти, що знаходяться на єдиному казначейському рахунку, на відповідних рахунках в органах Державного казначейства України чи на рахунках у банківських установах, у передбачених законом випадках або в касах бюджетних підприємств, установ чи організацій [8, с. 109]. Згідно із зарубіжним кримінальним законодавством предметом нецільового витрачання можуть бути кошти бюджету та кошти державних позабюджетних фондів [9, с. 146].

Зокрема, В.О. Навроцький вказує на такі їхні ознаки: кошти повинні бути включені до бюджету будь-якого рівня; визначеність цільового використання таких коштів бюджетом держави чи адміністративно-територіальної одиниці або кошторисом підприємства, установи, організації, що фінансується з бюджету; кошти мусять уже фактично надійти до бюджету; 4) розмір коштів, що неправомірно використовуються, досягає встановленого законом рівня. Незважаючи на широке розмаїття наукових визначень, сьогодні поняття бюджетних коштів наведено як у КК, так і в Бюджетному кодексі (БК) України. Кримінально-правові особливості бюджетних коштів як предмета злочинів певною мірою висвітлено в працях В. О. Навроцького та Н. О. Гуторової [10, с. 126-127].

У статті 210 Кримінально кодексу України зазначено, що одним із кримінальних правопорушень проти бюджетної системи є нецільове використання бюджетних коштів. Правопорушення, пов'язані з витратою бюджетних коштів, належать до корупційних діянь, що привертає увагу громадськості, яка прискіпливо аналізує все, що відбувається навколо бюджету. Нова філософська позиція державного управління змінює підходи до оцінки ефективної діяльності правоохоронних органів. На сьогодні основним показником є не тільки кількість виявлених фактів, а й реальна відповідальність осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у бюджетній сфері [11].

Так, філософська позиція Н. О. Гуторової полягає у такому: фізична ознака, яка розуміється як не будь-які речі матеріального світу, а лише грошові кошти, а соціальна ознака бюджетних коштів - як предмет злочину, передбачений статтею 210 КК України, яка полягає у тому, що вони є складовою частиною їх об'єкта, певних суспільних відносин, які виникають у процесі розподілу, перерозподілу й використання бюджетних коштів, збігаються і з предметами цих відносин, і з предметами злочинного посягання. У свою чергу, юридична ознака, яка свідчить, що предмети злочинів, які розглядаються, вказані як обов'язкова ознака складу злочину у диспозиції статті 210 КК України й можуть мати правову регламентацію у нормативно-правових актах, що регулюють розподіл, перерозподіл і використання бюджетного забезпечення [12, с. 104-105].

Примітка до статті 210 КК України розкриває визначення бюджетних коштів. Так, до бюджетних коштів належать лише кошти, які включені до державного та місцевих бюджетів. Джерела їх формування значення не мають. Гроші вважаються бюджетними виключно з моменту надходження на рахунки бюджетів Державного казначейства, в касу розпорядника або одержувача бюджетних коштів. Це важливий момент. Слідство повинно встановити, чи є кошти бюджетними. Адже, якщо предметом злочину виявляться, наприклад, гроші цільових фондів, як приклад пенсійного - дії підозрюваного не можна кваліфікувати за статтею 210 КК України. Принципово важливо встановити розмір бюджетних коштів, які розтрачені. Для настання кримінальної відповідальності він повинен бути великим. Це означає, що сума бюджетних коштів, яка наявна у кримінальному провадженні, повинна перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян тисячократно [12].

Відтак розуміння предмета бюджетного кримінального правопорушення викликано необхідністю для розслідування вказаної категорії протиправних діянь, воно дає можливість уточнити, у якій формі він відображений та з якого моменту можуть чинитися бюджетні правопорушення у формі нецільового використання бюджетних коштів. Отже, предметом злочинного посягання у кримінальних провадженнях щодо нецільового використання бюджетних коштів є витрати бюджету у великих та особливо великих розмірах, що здебільшого представлені у формі видатків і витрачаються на цілі, які не відповідають бюджетним призначенням, установленим Законом «Про Державний бюджет України» або рішенням про місцевий бюджет, порядку використання бюджетних коштів, визначеного у паспорті бюджетної програми або порядку використання бюджетних коштів, плану використання бюджетних коштів, іншим видам кошторису [13].

Варто погодитись, що однією з найбільш важливих та уразливих сфер економічної діяльності держави залишаються відносини у бюджетній системі. У структурі бюджетних кримінальних правопорушень значне місце займає нецільове використання бюджетних коштів. Для прикладу, органами держфінінспекції та її територіальними структурами було виявлено близько 7 тисяч фінансових правопорушень на загальну суму 316 млн грн, що призвели до значних фінансових і матеріальних збитків держави. Серед яких до 10 % становлять нецільові витрати державних ресурсів на загальну суму понад 10 млн грн, у тому числі коштів державного бюджету, що становить понад 1 млн грн, зокрема, у бюджетних установах і організаціях на суму 9 млн грн, у тому числі державних коштів з бюджету до 1 млн грн та збитки з державних цільових фондів на суму 126 тис. грн, у тому числі коштів державного бюджету - 58 тис. грн [13].

До бюджетної сфери, крім бюджетних правопорушень, окремі науковці відносять і інші окремі кримінальні правопорушення, які, порівняно з першими, характеризуються простим механізмом вчинення. До них, зокрема, відносять привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; службову недбалість при розпорядженні бюджетними коштами і державним майном, заволодіння бюджетними коштами шляхом шахрайства, або службове підроблення з метою недопущення штрафних санкцій за невиконання нормативів з працевлаштування інвалідів або із метою обману казначейського органу для здійснення передоплати за рахунок бюджетних коштів тощо [14].

Так, відповідно до дослідження А. Ф. Лубіна, сучасні західні науковці визначають необхідність щодо переосмислення методологічних підходів до вивчення не тільки поліцейських засад запобігання будь-яким видам злочинності, а і технологій діяльності злочинного середовища [15].

Чіткість у диференціації злочинної діяльності в бюджетній сфері України повинна стати суттєвою не тільки для наукового осмислення відповідних питань, а і подальшої розробки основ для відповідної кримінологічної методики, а також окремих видових, підвидових і комплексних методик, що є перспективним напрямом подальших наукових досліджень для розробки ефективних заходів запобігання злочинності у бюджетній сфері. кримінальний злочин бюджетний правовий

Предметом злочинних посягань у кримінальному провадженні у разі нецільового використання бюджетних коштів є розтрата бюджету у великому та особливо великому розмірах. Отже, суттєвим для запобігання злочинності у бюджетній сфері є розуміння предмета злочинного посягання, оскільки це забезпечує точність, у якому вигляді він відображений та з якого моменту визначати початок посягання на бюджетну сферу шляхом нецільового використання бюджетних коштів.

Список використаних джерел

1. Шаргородська Н. В. Об'єктивні ознаки складів злочинів у банківській системі: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Акад. адвокатури України. К., 2012. 19 с.

2. Степанюк Р. Л. Криміналістичне забезпечення розслідування злочинів, вчинених у бюджетній сфері України: монографія / за заг. ред. А. Ф. Волобуєва. Х.: Ніка Нова, 2012. 382 с.

3. Андрушко П. П. Коментар до статті 211 Кримінального кодексу України. Юридичний вісник України. 2002. № 3 (343). С. 31-32.

4. Волобуєв А., Степанюк Р. Особливості механізму злочинних порушень бюджетного законодавства. Вісн. Акад. правових наук України. 2003. Вип. 4 (35). С. 198-208.

5. Орлов П. І., Волобуєв А. Ф., Осика І. М. Протидія економічній злочинності. Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. 568 с.

6. Король В. Бюджетні кошти. Справочник экономиста. 2005. № 1. С. 82-84.

7. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина. Курс лекцій. К.: Знання, КОО. 2000. 771 с.

8. Тихонова О. В. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України: дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. К., 2009. 220 с.

9. Варанкина Ю. С., Казаков А. Я., Ларичев В. Д. Уголовно-правовая характеристика нецелевого расходования бюджетных средств и средств государственных внебюджетных фондов в условиях проведения бюджетной реформы. М.: Дело и Сервис, 2011. 208 с.

10. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина. Курс лекцій. К.: Знання, КОО, 2000. 771 с.

11. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України: монографія. Х.: Вид-во ХНУВС. 2001. 384 с.

12. Степанюк Р. Л. Типові технології злочинної діяльності в бюджетній сфері України (дата звернення: 18.09.2020).

13. Лубин А. Ф. Методология криминалистического исследования механизма преступной деятельности: дисс.... доктора юрид. наук: 12.00.09. Н. Новгород, 1997. 337 с.

References

1. Sharhorodska N. V. Obiektyvni oznaky skladiv zlochyniv u bankivskii systemi: avtoref. dys.... kand. yuryd. nauk: 12.00.08. Akad. advokatury Ukrainy. K., 2012. 19 s.

2. Stepaniuk R. L. Kryminalistychne zabezpechennia rozsliduvannia zlochyniv, vchynenykh u biudzhetnii sferi Ukrainy. Monohrafiia. Za zah. red. A. F. Volobuieva. Kh. Nika Nova, 2012. 382 s.

3. Andrushko P. P. Komentar do statti 211 Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Yurydychnyi visnyk Ukrainy. 2002. № 3 (343). S. 31-32.

4. Volobuiev A., Stepaniuk R. Osoblyvosti mekhanizmu zlochynnykh porushen biudzhetnoho zakonodavstva. Visn. Akad. Pravovykh nauk Ukrainy. 2003. V/p. 4 (35). S. 198-208.

5. Orlov P. I., Volobuiev A. F., Osyka I. M. Protydiia ekonomichnii zlochynnosti. Kh. Nats. un-t vnutr. sprav, 2004. 568 s.

6. Korol V Biudzhetni koshty. Spravochnykэkonomysta. 2005. № 1. S. 82-84.

7. Navrotskyi V. O. Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna. Kurs lektsii. K. Znannia, KOO. 2000. 771 s.

8. Tykhonova O. V. Kryminalna vidpovidalnist za porushennia zakonodavstva pro biudzhetnu systemu Ukrainy: dys. na zdob. nauk. stupenia kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.09. K., 2009. 220 s.

9. Varankyna Yu. S., Kazakov A. Ia., Larychev V D. Uholovno-pravovaia kharakterystyka netselevoho raskhodovanyia biudzhetntikh sredstv y sredstv hosudarstvenntikh vnebiudzhetntikh fondov v uslovyiakh provedenyia biudzhetnoi reformti. M. Delo y Servys, 2011. 208 s.

10. Navrotskyi V O. Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna. Kurs lektsii. K.: Znannia, KOO, 2000. 771 s.

11. Hutorova N. O. Kryminalno-pravova okhorona derzhavnykh finansiv Ukrainy. Monohrafiia. Kh. Vyd-vo KhNUVS. 2001. 384 s.

12. Stepaniuk R.L. Typovi tekhnolohii zlochynnoi diialnosti v (data zvernennia: 18.09.2020).

13. Lubyn A. F. Metodolohyia krymynalystycheskoho yssledovanyia mekhanyzma prestupnoi deiatelnosty: dys.... doktora yuryd. nauk: 12.00.09. N. Novhorod, 1997. 337 c.

Размещено на Allbest.ru