Неналежне виконання працівниками виправних установ своїх обов’язків, що призводить до вчинення втечі з місця позбавлення волі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Неналежне виконання працівниками виправних установ своїх обов'язків, що призводить до вчинення втечі з місця позбавлення волі

П.В. Цимбал, В.Ф. Влад

П.В. Цимбал, д.ю.н., професор. В.Ф. Влад, Університет ДФС України

Стаття присвячена дослідженню основних причин бездіяльності персоналу виправних установ, що в результаті призводить до вчинення ув'язненим втечі з місця позбавлення волі. Нині працівниками Кримінально-виконавчої служби України допускаються випадки порушення законності під час здійснення ними своїх функцій, залишається актуальною проблема деформації професійної правосвідомості. Тому одним із найважливіших завдань у сучасних умовах є формування такого рівня професійної правосвідомості співробітників пенітенціарної системи, який відповідав би вимогам правової держави та громадянського суспільства. Унаслідок зазначених обставин це наукове дослідження за темою, пов'язаною з невиконанням співробітниками Державної Кримінально-виконавчої служби України своїх службових та функціональних обов'язків, набуває не тільки теоретичного, а й практичного значення.

Ключові слова: місце позбавлення волі, бездіяльність, втеча, співробітник кримінально-виконавчої служби, посадова інструкція, невиконання службових обов'язків.

Ненадлежащее исполнение работниками исправительных учреждений своих обязанностей, что приводит к совершению побега из места лишения свободы. П.В. Цимбал, д. ю.н., профессор. В.Ф. Влад, университет ГФС Украины

Статья посвящена исследованию основных причин бездействия персонала исправительных учреждений, что в итоге приводит к совершению заключенным побега из места лишения свободы. Сейчас работниками уголовно-исполнительной службы Украины допускаются случаи нарушения законности при осуществлении ими своих функций, остается актуальной проблема деформации профессионального правосознания. Поэтому одной из важнейших задач в современных условиях является формирование такого уровня профессионального правосознания сотрудников пенитенциарной системы, который отвечал бы требованиям правового государства и гражданского общества. Вследствие указанных обстоятельств это научное исследование по теме, связанной с невыполнением сотрудниками Государственной уголовно-исполнительной службы Украины своих служебных и функциональных обязанностей, приобретает не только теоретическое, но и практическое значение.

Ключевые слова: место лишения свободы, бездействие, побег, сотрудник уголовно-исполнительной службы, должностная инструкция, невыполнение служебных обязанностей.

Improper performance by employees of correctional institutions of their duties, which leads to the commission of escape from the place of deprivation of Liberty. P.V. Tsymbal, doctor of law, professor. V.F. Vlad, University of the State Fiscal Service of Ukraine.

The article is devoted to the study of the main reasons for the inactivity of correctional personnel, which as a result leads to prisoners escaping from a place of deprivation of Liberty. Currently, employees of the penitentiary service of Ukraine allow cases of violation of the rule of law in the exercise of their functions, and the problem of deformation of professional legal consciousness remains relevant. Therefore, one of the most important tasks in modern conditions is to form a level of professional legal awareness of employees of the penitentiary system that would meet the requirements of the rule of law and civil society. Due to these circumstances, this scientific research on the topic related to the failure of employees of the State Penitentiary Service of Ukraine to fulfill their official and functional duties acquires not only theoretical, but also practical significance.

Keywords: place of deprivation of Liberty, inactivity, escape, employee of the penitentiary service, job description, non-performance of official duties.

Постановка проблеми

На сьогодні втеча засуджених з місць позбавлення волі займає одне з перших місць серед пенітенціарних правопорушень як найбільш поширене і суспільно небезпечне діяння. У науковому дослідженні нами вивчаються основні фактори, що спричиняють нівелювання правосвідомості у співробітників та персоналу пенітенціарної системи, поширенню злочинності в місцях позбавлення волі, невживання ніяких заходів для їх присікання, а також вчинення втечі ув'язненими з місця позбавлення волі.

Метою дослідження є визначення основних причин деформації правосвідомості працівників пенітенціарної системи, яка впливає на невиконання ними своїх службових та функціональних обов'язків, які мають наслідком вчинення втечі ув'язненими з місця позбавлення волі.

Аналіз останніх публікацій

На сьогодні в юридичній літературі проблема невиконання своїх службових обов'язків працівниками кримінально-виконавчої служби України на монографічному та дисертаційному рівнях практично не досліджена.

Виклад основного матеріалу

У Конституції України в статті 62 зафіксовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду [1]. Саме тому слідчим та прокурорам варто чітко та послідовно відбирати докази у кримінальних провадженнях щодо вчинення втечі ув'язненими з місця позбавлення волі. Причини, через які трапляються втечі з пенітенціарних установ, є різними. Однією з таких причин є бездіяльність персоналу виправної установи та невиконання покладених на них службових і функціональних обов'язків.

Основними причинами того, що із такого масиву кримінальних проваджень лише одиниці надходять до суду з обвинувальним актом, досить часто є недостатність зібраних доказів на стадії досудового розслідування, викликана специфікою та складністю цієї категорії проваджень [2, с. 6].

Джерелами того, що працівники виправних установ неналежним чином виконують свої службові обов'язки, є такі елементи:

а) працівник виправної установи піддався агітації ув'язнених;

б) матеріальна зацікавленість працівника виправної установи у зв'язку з отриманням неправомірної вигоди від ув'язнених;

в) нехтування своїми обов'язками із людських, моральних принципів особистості, які пов'язані зі слабким державним, соціальним матеріальним забезпеченням з боку держави;

г) виконання незаконних вказівок керівництва виправної установи працівником;

д) існування інших перешкод для нормального виконання службових обов'язків.

Співробітникам кримінально-виконавчої служби потрібно прищеплювати моральну готовність та виробляти норми поведінки залежно від ситуації. Нам також треба не забувати і про те, що у співробітника пенітенціарної установи можуть виникати аморальні форми поведінки. Ось тут і потрібна ретельна робота психолога і соціального працівника установи з виявлення та профілактики аморальних форм поведінки із застосуванням грамотно підібраних методик для проведення психологічних тренінгів зі згуртування колективу [3, с. 50].

Крім того, у сучасному світі досить нестабільна обстановка. Багато засуджених за тероризм намагаються вести агентурну роботу в місцях позбавлення волі та залучати засуджених до проведення екстремізму. Все це вимагає високої готовності співробітників виправних установ до протидії прозелітизму і вербування адептів радикального ісламу, псевдорелігійного екстремізму і його крайнього прояву в соціальному житті виправної установи, здійснювати профілактику їх негативного впливу на засуджених [4, с. 54]. До вищезгаданих елементів тюремної агітації можна додати ще й пропаганду, пов'язану із поваленням незалежності України та державної влади.

Під час здійснення розслідування відповідної категорії кримінальних проваджень слідчі органи обов'язково повинні також встановити обсяг професійних обов'язків, покладених на конкретного працівника пенітенціарної установи. Джерелами професійних обов'язків є службові інструкції, документи внутрішнього обігу, де у межах окремих закладів та установ виконання покарань закріплюються функціональні обов'язки конкретних працівників в'язниці, керівника в'язниці, його заступника, начальників блоків.

Для формування чіткого розуміння працівника виправної установи слідчому варто змоделювати поведінку вартового та інших працівників в'язниці під час виконання ними своїх службових обов'язків з метою встановлення відповідності вжитих заходів у тій ситуації, яка склалася у конкретному випадку. У разі неналежного виконання професійних обов'язків працівниками пенітенціарної установи слідчому потрібно з'ясувати можливість уникнення несприятливих наслідків під час перебування відповідного працівника на зміні та наскільки відповідали вчинені працівниками дії нормам законодавства, посадовим інструкціям та іншим документам, які регулюють і регламентують діяльність виправної установи та дії її персоналу.

Як повідомляє прес-служба прокуратури Київської області, усього за результатами перевірок на усунення виявлених порушень органами прокуратури області внесено 32 вказівки керівникам установ виконання покарань та до ліквідації керівництву Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, за їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 27 службових осіб, скасовано 76 незаконних актів керівників цих установ, зокрема застосованих до засуджених стягнень [5].

Цей факт свідчить, що у виправних установах масово порушуються права людини, а також відбувається недотримання норм законодавства та невиконання своїх службових обов'язків персоналом пенітенціарних установ. Зазначимо, що працівники органів прокуратури ведуть роботу з виявлення таких порушень, але остаточного їх усунення та викорінення наразі не відбувається через їх масовість.

Під способом вчинення злочину з використанням посадовою особою своїх службових повноважень слід розуміти об'єктивні й суб'єктивні закономірності сукупності дій (бездіяльності) посадових осіб, які діють від імені держави або організації, усвідомлено (навмисно) спрямованих на спотворення відомостей, а так само на невиконання посадових обов'язків в особистих інтересах.

Механізм злочинів, скоєних з використанням працівниками державної кримінально- виконавчої служби своїх службових повноважень, є складним, динамічним явищем із взаємозалежними та взаємообумовленими елементами. Його структуру становлять фактори об'єктивної та суб'єктивної спрямованості. Механізм злочину визначає зміст злочинної діяльності співробітника пенітенціарної установи, що складається з таких елементів: відкрите ігнорування законодавчих та інших актів, що регламентують діяльність системи виконання покарань; зміна посадових і функціональних обов'язків на свою користь; використання посадового становища для отримання матеріальної або моральної вигоди; використання посадових повноважень проти інтересів служби; порушення прав і законних інтересів держави та громадян через невиконання своїх посадових або функціональних обов'язків.

Під час розслідування злочинів, пов'язаних із вчиненням втечі з місця позбавлення волі, причиною яких стало невиконання чи неналежне виконання працівниками місця позбавлення волі своїх функціональних, посадових чи службових обов'язків, є початковим етапом діяльності працівників правоохоронних органів, який включає в себе стадії: збору і перевірки матеріалів про подію, що відбулася, порушення кримінального провадження та його реєстрація упродовж 24 годин, проведення невідкладних слідчих дій (зокрема негайний розшук ув'язненого по гарячих слідах) та оперативно-розшукових заходів. Основними завданнями початкового етапу розслідування є виявлення, забезпечення схоронності та закріплення доказів.

Відповідно до пункту ХХІІІ «Нагляд за засудженими» Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань працівники пенітенціарної установи здійснюють нагляд за засудженими, яким є система заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань [6].

Тобто це і є основним функціональним обов'язком працівників кримінально-виконавчої системи України.

На нашу думку, невиконання своїх функціональних або службових обов'язків працівниками пенітенціарної системи може відбуватись у формі дії, бездіяльності або у вигляді змішаної форми.

Бездіяльність особи може являти собою як пасивну поведінку - утримання від якоїсь конкретної дії, так і супроводжуватися якимись активними діями, пов'язаними з ухиленням від виконання обов'язків. Крім того, бездіяльність може бути разовою - одномоментною, або триваючою - тривале ухилення від виконання обов'язків. Якщо особа ухиляється від виконання обов'язків тривалий час, злочинну бездіяльність охоплює весь період. Добровільне виконання обов'язку в цьому випадку може спричинити звільнення від кримінальної відповідальності. Отже, кримінальна відповідальність за бездіяльність настає лише в тому випадку, коли на працівника Державної кримінально-виконавчої служби України покладено певні обов'язки, а він не реалізовує ці дії. Цей обов'язок можуть породжувати юридичні факти, коли:

- законодавчий або інший нормативний акт, наприклад інструкція, можуть покладати на співробітника пенітенціарної системи вчинення конкретних дій;

- вирок або інше рішення суду, які є обов'язковими для виконання, злісне ухилення від виконання такого рішення є злочинним.

Зазначимо, що у Кримінальному кодексі України відсутня окрема стаття за злочинну бездіяльність, отже, покарання за такий вид злочину буде залежати від того, які наслідки спричинило за собою невчинення особою конкретних дій. Прикладом невчинення працівником пенітенціарної системи може бути неповідомлення своєму керівництву, вищим органам, правоохоронним органам про вчинення злочину або інших правопорушень у місцях позбавлення волі.

Під дією можемо розглядати акт активної суспільно небезпечної та протиправної поведінки співробітників місця позбавлення волі, яка спричинила чи могла спричинити скоєння втечі ув'язненим, який відбуває покарання за скоєння ним злочину, або транспортується конвоєм.

Змішана бездіяльність - різновид бездіяльності, яка передбачає поєднання активної та пасивної форм діяння, коли для забезпечення бездіяльності особа вчиняє будь-які активні дії.

Висновки. Отже, дослідивши це питання, дійшли висновку, що невиконання співробітниками Державної кримінально-виконавчої служби України та персоналом пенітенціарних закладів своїх службових обов'язків насамперед пов'язано з тим, що працівник виправної установи піддався агітації ув'язнених; існування матеріальної зацікавленості працівника виправної установи у зв'язку з отриманням неправомірної вигоди від ув'язнених; нехтування своїми обов'язками із людських, моральних принципів особистості, які пов'язані зі слабким державним, соціальним матеріальним забезпеченням з боку держави; виконання незаконних вказівок керівництва виправної установи працівником; існування інших перешкод для нормального виконання службових обов'язків.

Усе це негативно впливає на всю пенітенціарну систему держави, основним завданням якої є виправлення засуджених, а натомість зіштовхуємося із ситуацією, коли в місцях позбавлення волі процвітає злочинність.

Література

пенітенціарний злочин правосвідомість службовий

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. Офіційне видання від 23.07.1996. 1996. № 30. Стаття 141.

2. Омельчук Л. В., Цимбал П. В., Цимбал Т. Я. Розслідування злочинів, пов'язаних із неналежним виконанням професійних обов'язків медичними працівниками: сучасний стан, проблеми та напрями удосконалення: монографія. Ірпінь: Видавництво Національного університету ДПС України, 2015. 234 с. (Серія «Податкова та митна справа в Україні», т. 43).

3. Киселева И. А., Симонович Н. Е. Проблемы социальной безопасности человека в современном обществе. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. М., 2013. № 44. С. 48-52.

4. Киселева И. А., Симонович Н. Е. Проблемы самореализации личности в современных условиях инноваций. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2014. № 6 (243). С. 53-56.

5. Прокуратурою Київської області вживаються заходи щодо захисту прав осіб в установах виконання покарань. URL: https://kobl.gp.gov.ua/ua/news.html?_т=риЬИсаіюш&_=гес&Ш=270582&Гр=201

6. Наказ про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Офіційний вісник України. 2018. № 70. С. 285. 14 вересня.

References

1. The Constitution Of Ukraine. Vedomosti Of The Verkhovna Rada Of Ukraine. Official publication No. 30 of 23.07.1996. 1996. Article 141.

2. Omelchuk L. V., Tsymbal P. V., Tsymbal T. Ya. investigation of crimes related to improper performance of professional duties by medical workers: current state, problems and directions of improvement: monograph. Irpen: Publishing House of the National University of STS of Ukraine, 2015. 234 P. (Series "tax and customs affairs in Ukraine", Vol.43).

3. Kiseleva I. A., Simonovich N. E. problems of social security of man in modern society. National interests: priorities and security. MOSCOW, 2013, NO. 44, PP. 48-52.

4. Kiseleva I. A., Simonovich N. E. problems of self-realization of the individual in modern conditions of innovation. National interests: priorities and security. 2014. № 6 (243). P. 53-56.

5. the prosecutor's office of the Kiev region takes measures to protect the rights of persons in penitentiary institutions. URL: https://kobl.gp.gov.ua/ua/news.html?_т=риЬИсаіюш&_=гес&Ш=270582&Гр=201

6. order on approval of the Internal Regulations of penitentiary institutions. Official gazette of Ukraine. 2018. № 70. P. 285.September 14.

Размещено на Allbest.ru