Звільнення прокурора з посади: поняття та класифікація підстав

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Звільнення прокурора з посади: поняття та класифікація підстав

Зашупіна Ю.В.

Зашупіна Ю.В., аспірант кафедри судоустрою та прокурорської діяльності Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Наукова робота присвячена вивченню питання звільнення прокурора з посади в Україні. Автором наголошено на відсутності законодавчого визначення вказаного інституту, наведено науково-теоретичне визначення досліджуваного терміну, проаналізовано судове сприйняття такої категорії трудового права як звільнення, звернено увагу на юридичне тлумачення словосполучення «звільнення з роботи (посади)», запропоновано розроблене на основі проведеного аналізу ґрунтовне визначення.

У статті представлено науково обґрунтовану класифікацію підстав звільнення прокурора з посади, визначено окремі критерії такої класифікації, розглянуто конкретні приклади і проаналізовано найважливіші правові наслідки. Так, розглянуто передбачені чинним законодавством види підстав звільнення прокурора з посади. Крім того, запропоновано такий критерій класифікації як об'єкт звільнення, згідно з яким розмежовується звільнення з посади прокурора та звільнення з посади Генерального прокурора. За часовим критерієм проведено розмежування звільнення на дострокове та у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді.

Автором виокремлено низку інших критеріїв класифікації: характер займаної посади прокурора, наслідки прийнятого рішення, критерій мети звільнення і критерій вираження волі прокурора. Наголошено, що звільнення з посади не обов'язково означає притягнення до дисциплінарної відповідальності. Акцентовано увагу на тому, що звільнення прокурора з посади може відбуватися за поданням Вищої ради правосуддя, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, чи за рішенням суду на підставі наказу керівника прокуратури відповідного рівня.

Доведено необхідність і доцільність вивчення питання звільнення прокурора з посади через надання однозначного визначення цьому терміну й розробку відповідної класифікації підстав звільнення за допомогою системного підходу до вирішення досліджуваної проблеми.

Ключові слова: звільнення з посади, звільнення прокурора з посади, класифікація підстав звільнення, підстави звільнення прокурора, критерії класифікації підстав звільнення.

DISMISSAL OF A PROSECUTOR FROM THE POST: NOTION AND CLASSIFICATION OF GROUNDS

Zashupina Yu. V., post-graduate student of the Department of judicial system and prosecutor's activity Yaroslav the wise National Law University

The scientific work is devoted to the study of the issue of dismissal of a prosecutor from office in Ukraine. The author notes the absence of a legislative definition of this institution, provides a scientific and theoretical definition of the term under study, analyzes the judicial perception of such a category of labor law as dismissal, draws attention to the legal interpretation of the phrase "dismissal from work (position)", suggests a thorough definition developed on the basis of the analysis.

The article presents a scientifically based classification of the grounds for dismissing a prosecutor from office, defines individual criteria for such classification, considers specific examples and analyzes the most important legal consequences. Thus, the types of grounds for dismissing a prosecutor from office provided for by the current legislation are considered. In addition, such a classification criterion as the object of dismissal is proposed, according to which dismissal from the post of prosecutor and dismissal from the post of prosecutor general are distinguished. According to the time criterion, a distinction was made between early release and due to the end of the term of office.

The author identifies a number of other classification criteria: the nature of the prosecutor's position held, the consequences of the decision made, the criterion for the purpose of dismissal, and the criterion for expressing the prosecutor's will. It is noted that dismissal from office does not necessarily mean bringing to disciplinary responsibility. Attention is focused on the fact that the dismissal of a prosecutor from office can take place on the recommendation of the High Council of justice, the relevant body conducting disciplinary proceedings, or by a court decision on the basis of an order from the head of the prosecutor's Office of the appropriate level.

The necessity and expediency of studying the issue of dismissal of a prosecutor from office by providing an unambiguous definition of this term and developing an appropriate classification of the grounds for dismissal using a systematic approach to solving the problem under study are proved.

Keywords: dismissal from office, dismissal of the prosecutor from office, classification of grounds for dismissal, grounds for dismissal of the prosecutor, criteria for classifying grounds for dismissal.

Постановка проблеми

В умовах сучасної України та розбудови правової держави одночасно з утвердженням верховенства права актуальності набуває дослідження питання звільнення прокурора з посади як окремого інституту, розумна реалізація якого здатна забезпечити основні гарантії працівників прокуратури, які сприятимуть захисту прав і свобод людини і громадянина. Класифікація підстав звільнення прокурора дозволить глибше вивчити досліджуване явище та сприятиме з'ясуванню його змісту і правових наслідків. Проте, на цей час недослідженим і досі залишається саме поняття «звільнення з посади», що унеможливлює його однозначне розуміння, досягнення якого можливе через розроблення науково обґрунтованої класифікації підстав звільнення.

Стан дослідження. Вивченням проблеми звільнення прокурора з посади займалися такі науковці, як О. Бан-чук, М. Каменєв, В. Кощинець, Є. Крапивін, Н. Кушакова-Костицька, Б. Малишев, О. Палійчук, В. Петраковський, Ю. Полянський, М. Цапок та інші. Здебільшого звільнення прокурора висвітлюється у наукових працях односторонньо, лише як вид дисциплінарного стягнення.

Метою статті є надання визначення звільненню прокурора з посади, виявлення ознак цього явища, розробка критеріїв класифікації підстав такого звільнення й висвітлення запропонованих підходів до їх класифікації.

Виклад основного матеріалу

Законодавчого визначення терміну «звільнення» на теперішній час в Україні не існує. З метою з'ясування сутності цього поняття автор розглядає наукові позиції, які склалися серед фахівців у галузі права. Так, на думку науковця Т.В. Дубас, звільнення працівників - це врегульована нормами трудового права процедура припинення трудових відносин одностороннім волевиявленням, що зумовлює розірвання трудового договору з підстав, які передбачені трудовим законодавством, і має відповідне технічне оформлення [1, с. 202]. У судовій практиці під час правотлумачення та правозастосування судді акцентують увагу на зовсім іншому аспекті такого явища як звільнення, визначаючи його як «триваючий у часі процес, який закінчується видачею трудової книжки з копією наказу про звільнення та остаточним розрахунком» [2].

У двох цих визначеннях (одне запропоновано теоретиком, інше - практиками) основним є розуміння поняття «звільнення» як низки дій, певного порядку, перебігу обставин чи продовжуваної події, а не окремого факту, одиничної дії чи вчинку, які призводять до конкретного юридичного факту у вигляді припинення трудових відносин.

Більш загальне визначення терміну «звільнення» міститься у Великому енциклопедичному юридичному словнику, в якому зазначено, що «звільнення з роботи (посади) - припинення трудових відносин між найманим працівником і роботодавцем (юридичною чи фізичною особою)» [3, c. 302]. На підставі викладеного автор пропонує таке розгорнуте визначення цього поняття: звільнення прокурора з посади - це врегульований нормами трудового та спеціального законодавства порядок, який завершується припиненням трудових відносин між прокурором та органом прокуратури, в якому останній обіймає певну посаду, з передбачених законом підстав, і оформлюється наказом керівника відповідного рівня, тягне за собою конкретні правові наслідки.

Згідно з п. 1 р. V Наказу Генеральної прокуратури України від 18 грудня 2017 року № 351 «Про затвердження Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури» звільнення прокурора з посади здійснюється наказом керівника органу прокуратури, визначеного ч. 2 ст. 51 закону, на підставах і в порядку, передбачених ним, із дотриманням установлених законодавством про працю гарантій [4].

Законодавець під час своєї нормотворчої діяльності, регламентуючи питання звільнення прокурора з посади, передбачив різні обставини можливого припинення трудових відносин, поклавши їх в основу класифікації підстав звільнення прокурора, закріпленої в Законі України «Про прокуратуру». Так, відповідно до ст. 51 вказаного закону прокурор звільняється з посади у разі:

- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

- порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених ст.. 18 цього закону;

- набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції»;

- набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

- неможливості переведення на іншу посаду або відсутності згоди на це у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

- набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

- припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;

- подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

- неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді;

- ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури [5].

Аналізуючи Закон України «Про прокуратуру», автор пропонує виокремити такий критерій класифікації як об'єкт звільнення, згідно з яким законодавець розмежовує звільнення з посади прокурора і звільнення з посади Генерального прокурора, які відбуваються за різними процедурами. Зокрема, питання звільнення Генерального прокурора в Україні регламентовано на конституційному рівні, на відміну від питання звільнення прокурорів, яке регулюється на законодавчому рівні спеціальним законом. Звільнення Генерального прокурора, на відміну від звільнення будь-якого іншого прокурора, має політичне забарвлення.

Так, відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України. Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом [6]. Підстави звільнення Генерального прокурора можна класифікувати також і за часовим критерієм, розмежовуючи порядок дострокового звільнення та звільнення у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді. Залежно від характеру займаної посади прокурора може бути звільнено з посади або з адміністративної посади. Останній випадок, на відміну від першого, не має наслідком припинення повноважень особи як прокурора, а припиняє лише його організаційні та управлінські повноваження.

Не завжди звільнення прокурора з посади є завершальним етапом його службової діяльності та кар'єрного росту. Залежно від наслідків прийнятого рішення про звільнення слід відмежовувати звільнення з однієї посади із подальшим призначенням на іншу аналогічну посаду, на вищу посаду чи на нижчу посаду. Таким чином, наслідком такого звільнення прокурора може бути підвищення на посаді, пониження на посаді чи обіймання рівнозначної посади в іншому органі прокуратури, що сприятиме опрацюванню інших напрямів прокурорської діяльності та освоєнню додаткових навичок і знань. В основі класифікації підстав може знаходитися критерій мети, відповідно до якого звільнення відбувається з метою остаточного припинення трудових відносин в органах прокуратури чи з метою переведення на іншу посаду або в інший орган прокуратури.

Покладаючи в основу класифікації підстав звільнення критерій вираження волі прокурора, можна виокремити підстави для звільнення прокурора за власним бажанням і підстави для звільнення прокурора, які не залежать від волі особи. Крім того, інститут звільнення прокурора з посади можна розглядати як найсуворіший вид дисциплінарного стягнення та як припинення повноважень прокурора, не пов'язане із притягненням оперативного працівника прокуратури до відповідальності.

На думку автора, потребує особливої уваги така підстава звільнення прокурора з посади як у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності, що тягне за собою суттєві наслідки у вигляді позбавлення певних гарантій, прав і соціального забезпечення. Для прикладу автор наводить п. 8 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачає право на пенсію за вислугу років для осіб, звільнених із прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку зі скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування [5].

У п. 12 цієї статті зазначено, що особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на отримання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією. У таких випадках пенсія прокурорам і слідчим призначається на загальних підставах [5].

Практика звільнення прокурорів за наслідками дисциплінарного провадження свідчить, що це стягнення переважно застосовується за вчинення дій, які порочать звання прокурора (п. 5 ст. 43 закону) і порушення етичних правил (п. 6 ст. 43 закону), рідше - за порушення правил внутрішнього службового розпорядку (п. 7 ст. 43 закону) і втручання у службову діяльність іншого прокурора (п. 8 ст. 43 закону). Йдеться, зокрема, про такі види проступків:

- позаслужбові відносини, які полягали у вимаганні, наданні та/чи отриманні неправомірної вигоди, надання обіцянки впливу;

- ухвалення рішень в умовах конфлікту інтересів;

- керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

- учинення дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння;

- порушення правил внутрішнього службового розпорядку (неодноразові прогули, перебування на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння);

- придбання, збут і вживання наркотичних засобів;

- незаконний вплив на іншого прокурора з метою його відмови від підтримання вимог позовної заяви;

- висловлення в соціальних мережах зневажливого ставлення до держави Україна, Президента України та військовослужбовців Збройних Сил України, позитивного ставлення до політики Російської Федерації та військових дій проти України, вираження прихильного ставлення до закликів щодо насилля за національними ознаками [7, с. 115-116].

Необхідно зважати на те, що саме від підстав, на яких звільняється прокурор, залежать не тільки правові наслідки такого звільнення, але й процедура його проведення. Так, п. 2 р. V Наказу Генеральної прокуратури України від 18 грудня 2017 року № 351 «Про затвердження Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури» передбачено, що звільнення прокурора з підстав, передбачених п.п. 1, 4, 6, 8, 9 ч. 1 ст. 51 закону, здійснюється керівником прокуратури за поданням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 51 закону, - за поданням Вищої ради правосуддя [4].

Аналізуючи чинне законодавство України та усвідомлюючи необхідність унесення змін до зазначеного наказу ГПУ, під Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів автор розуміє відповідний орган, який здійснює дисциплінарне провадження, що повністю узгоджується із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року. Так, звільнення прокурора з посади може відбуватися за поданням Вищої ради правосуддя, відповідного органу, який здійснює дисциплінарне провадження, за рішенням суду, однак у будь-якому випадку на підставі наказу керівника прокуратури відповідного рівня.

Висновки. Підсумовуючи викладений матеріал, можна дійти висновку, що питання звільнення прокурора з посади є недостатньо дослідженим у межах юридичної науки. У зв'язку із постійними змінами до законодавства та Конституції як нормативно-правового акту найвищої юридичної сили та прямої дії висвітлений у цій науковій роботі інститут характеризується мінливістю та динамічністю, що призводить до необхідності перманентного опрацювання законодавчих новел та їх аналізу. Для цього необхідним є чітке розуміння такого явища як звільнення прокурора та системний підхід до вивчення його підстав, що стає можливим саме завдяки здійсненню науково обґрунтованої класифікації.

З метою розроблення рекомендацій і дієвих заходів, спрямованих на забезпечення прав і гарантій прокурорів під час їх звільнення з посад і забезпечення їхнього захисту від неправомірного втручання сторонніх осіб у професійну діяльність останніх за допомогою використання можливостей і механізму їх звільнення, автор вважає за доцільне розробити єдине та позбавлене багатозначності поняття «звільнення прокурора з посади» і розмежовувати окремі його види, що сприятиме законодавчій визначеності та передбачуваності реалізації досліджуваної процедури. Вищезазначене є однією з найважливіших гарантій діяльності прокурора - гарантією незалежності.

В загальному розумінні звільнення прокурора з посади - це регламентований порядок припинення трудових відносин прокурора на конкретній посаді. У широкому розумінні це визначення доповнюється ознаками законодавчої врегульованості, наявності чітких передбачених підстав, оформленням у вигляді наказу й існуванням правових наслідків такої процедури.

Запропонована у роботі класифікація підстав звільнення прокурора дає змогу провести межу між звільненням як позитивним явищем (наприклад, у випадку звільнення з метою переведення на адміністративну посаду) як простою формальністю (звільнення у порядку переведення до іншого органу прокуратури того ж рівня на аналогічну посаду) і як негативним явищем (у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» тощо). Науково обґрунтована класифікація підстав звільнення дозволяє осягнути можливі правові наслідки кожного окремого випадку звільнення прокурора і запобігти порушенню прав останнього.

Література

звільнення прокурор трудовий дисциплінарний

1. Дубае Т.В. Поняття і сутність звільнення працівників. Часопис Київського університету права. 2015. № 2. С. 200-203.

2. Постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 205/6983/16-ц / Єдиний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76615281 (дата звернення: 29.01.2020).

3. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка. Київ: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»», 2007. 992 с.

4. Про затвердження Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури: Наказ Генеральної прокуратури України від 18 грудня 2017 року № 351 / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0113-18 (дата звернення: 29.01.2020).

5. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1697-18 (дата звернення: 29.01.2020).

6. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4905 (дата звернення: 29.01.2020).

7. Банчук О., Каменєв М., Крапивін Є., Малишев Б., Петраковський В., Цапок М. Дисциплінарна відповідальність прокурорів в Україні. Київ: Москаленко О.М., 2019. 140 с.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури: Закон України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-20#n274 (дата звернення: 29.01.2020).

9. Кощинець В., Кушакова-Костицька Н., Палійчук О. Принципи діяльності та визначення статусу органів прокуратури в контексті рішень Конституційного Суду України. Вісник Конституційного Суду України. 2011. № 2. С. 93-101.

10. Полянський Ю.Є. Про деякі процедурні питання призначення та звільнення з посади Генерального прокурора України. «Творчий шлях ученого: до 80-річчя професора В.В. Долежана»: матер. кругл. столу / відп. ред. Н.М. Бакаянова; уклад.: І.О. Кісліцина, М.О. Деменчук, С.І. Єленич; МОН України, НУ «ОЮА». Одеса: Юридична література, 2018. С. 98-99.

Размещено на Allbest.ru