Законодавчі прогалини щодо притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Законодавчі прогалини щодо притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння

Олена Юшкевич кандидат юридичних наук, доцент

Анотація

Здійснено загальний огляд законодавчих засад притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. З'ясовано прогалини у чинному законодавстві щодо притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. Проаналізовано відповідну судову практику. Висвітлено особливості застосування поліцією спеціальних технічних засобів, за допомогою яких у водіїв транспортних засобів виявляють ознаки алкогольного сп'яніння. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін у відповідні нормативно-правові акти.

Ключові слова: поліція, відповідальність, керування транспортними засобами, стан алкогольного сп'яніння, судова практика, спеціальні технічні засоби.

Summary

Olena H. Yushkevych. Legislative lacunas in holding persons responsible for driving vehicles under the influence of alcohol. A general review of the legal framework for holding persons administratively responsible for driving vehicles under the influence of alcohol has been carried out.

Lacunas in the current legislation on holding persons responsible for driving vehicles under the influence of alcohol have been identified. Thus, there is nowadays virtually no practice of drawing up reports on administrative offenses for transferring control of a vehicle to a person who is in a state of alcohol intoxication. The legislative alternative presupposing the police inspecting a vehicle on the scene using specialist equipment or medical staff examining the driver of that vehicle leads, in certain cases, to the closure of the administrative offense proceedings in the actual absence of the administrative offense case to answer. The relevant judicial practice has been analyzed.

The distinctive features of the use by the police of specialist equipment, by means of which the drivers of vehicles are detected to have signs of alcohol intoxication, have been highlighted. Opposing views have been given on the issue of classifying certain equipment, currently used by the police officers, as specialist.

Proposals regarding amendments to the respective regulations have been formulated. In particular, this is the establishment of the lower and upper limits of administrative penalties; taking disciplinary action against respective persons for failure to appear in court for hearing an administrative offense case, as well as conducting internal reviews in case the court recognizes the fact of unlawful drawing up of the report on an administrative offense; the expansion of the list of documents that must be carried by the driver of a motor vehicle, etc.

Keywords: police, responsibility, driving vehicles, alcohol intoxication, judicial practice, specialist equipment.

Постановка проблеми

За статистичними даними Національної поліції Україні у 2019 році в Україні було скоєно 160 675 дорожньо-транспортних пригод, з яких за керування автомототранспортними засобами у нетверезому стані - 1216 дорожньо- транспортних пригод, в яких 1616 людей травмовано, а 106 людей загинуло [1]. Слід визнати, що нетверезі водії керують автомобілями, не дивлячись на передбачену юридичну відповідальність та донедавна значно підвищені штрафні санкції. З іншого боку, чимало випадків, коли співробітники Національної поліції України порушують законодавчі вимоги щодо перевірки водіїв на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Це пояснюється наявністю прогалин у чинному законодавстві. Внаслідок цього суддям потрібно постійно знаходити баланс у питанні дотримання прав працівників поліції та нетверезих водіїв задля того, щоб попередити (припинити) порушення закону працівниками поліції та забезпечити дотримання законодавчих заборон нетверезими водіями відповідно.

Питання притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння неодноразово були предметом досліджень не лише науковців, а й практикуючих адвокатів та суддів, що розглядають справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Так, адвокат М.В. Ермаков аналізував тактику захисту за ст. 130 КУпАП [3], гарантіям права на справедливий суд при розгляді справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП присвячено працю голови Бахмацького районного суду Чернігівської області П. Пархоменко [4], чималу увагу на сайті юридичного інтернет-ресурсу «Протокол» автори приділяють аналізу судової практики притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП [5].

Вказані наукові дослідження мають велике теоретичне й практичне значення в аспекті загальної характеристики правового регулювання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. Водночас слід констатувати, що комплексному аналізу існуючим недолікам правового регулювання у сфері притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння увага майже не приділялася, а стрімке зростання кількості правопорушень за участю осіб у стані алкогольного сп'яніння зумовлює здійснення додаткових наукових розробок і визначає актуальність обраної теми. З огляду на вищесказане, метою статті є з'ясування прогалин у чинному законодавстві щодо притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння та формулювання пропозицій щодо внесення відповідних змін. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання: проаналізувати чинне законодавство, наукові дослідження діючих суддів та практикуючих адвокатів, судову практику у сфері притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.

Виклад основного матеріалу

Законодавчу базу щодо притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння на сьогодні складають: Кодекс України про адміністративні правопорушення [2], ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-ХП [6], пп. 2.5, 2.9 а, г Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила дорожнього руху" [7], Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17.12.2008. № 1103 [8], Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення" від 17.12.2008. № 1086 [9], Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09.11.2015 № 1452/735 [10], Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" від 07.11.2015 № 1395 [11] тощо.

Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів дозволяє виділити ряд прогалин щодо притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП [2] передбачає наявність трьох складів адміністративного правопорушення - 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. На практиці, як правило, спірні питання виникають щодо такого складу адміністративного правопорушення як встановлення факту передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння. Оскільки у п. 2.1 Правил дорожнього руху [7] у переліку документів для керування чужим автомобілем доручення на право керування транспортним засобом відсутнє. Крім того, факт передачі керування транспортним засобом довести досить складно, навіть, якщо особа дала показання поліцейським про те, що дійсно передала керування особі, яка перебуває у стані сп'яніння, а в суді змінює свідчення, довести інше майже неможливо. Досить закономірно, що, на сьогодні, практично відсутня практика складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП [2] за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09.11.2015 № 1452/735 [10] визначено чітку процедуру огляду особи на стан сп'яніння, зокрема проведення огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, надання поліцейським направлення особі на огляд водія транспортного засобу лікарем закладу охорони здоров'я. Проте, не дивлячись на це, водії при проведенні огляду поліцейським нібито погоджуються із результатами огляду поліцейськими, але через певний час самостійно проходять огляд на стан сп'яніння в медичній установі та представляють суду акт огляду, в якому лікар підставою проведення огляду зазначає «особисте звернення», і при цьому результати огляду чомусь бувають прямо протилежні результату огляду, проведеного поліцейськими, і вимагають закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП [2]. В свою чергу, суд відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП [2] вважає особу такою, що не перебувала в стані сп'яніння, незважаючи на позитивний висновок огляду, проведеного поліцейськими, та закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП [2] за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Протягом тривалого часу не стихають суперечки між суддями та адвокатами щодо застосування поліцією спеціальних технічних засобів, за допомогою яких у водіїв транспортних засобів виявляють ознаки алкогольного сп'яніння, та врахування під час винесення постанови у справі про адміністративні правопорушення наказу МВС "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Держав- тоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" № 33 від 01.03.2010 [12].

Аналіз судової практики дозволяє зробити декілька висновків. По-перше, судді, у більшості випадків, вважають показання приладів Drager Alcotest 6810, 6820 належними доказами у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та притягають особу до адміністративної відповідальності. Крім того, в судових рішеннях зазначається, що Drager ALCOTEST внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений для застосування на території України, що встановлено з Свідоцтва про державну реєстрацію від 29.12.2014 №14455/2014 Державної служби з лікарських засобів [13]. Також, із наявного у матеріалах справи Сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу №UA-MI/2-4574-2014 встановлено, цей сертифікат засвідчує, що ідентифіковані належним чином газоаналізатори ALCOTEST..., Interlock XT, код УКТ ЗЕД 9027 80 17 00, які серійно виробляються фірмою Drager Safety AG s Co. KGaA, Німеччина, відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788- 14, а також вимогам технічної документації виробника. А отже, газоаналізатор Drager ALCOTEST 6820 призначений для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі є сертифікованим приладом та пройшов повірку [14].

Але є й виключення, коли у судовому рішенні зазначено, що відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення Газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Між тим, відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 року № 95, строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010 року, вичерпаний 10.02.2015 року. Таким чином, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України. Із урахуванням викладеного, огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», проведений із порушенням вимог Інструкції та положень ст.266 КУпАП, у зв'язку із чим, результати проведеного огляду не могли бути використані судом, як беззаперечний доказ вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП [2; 15].

По-друге, щодо наказу МВС "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" № 33 від 01.03.2010 [12] суди зазначають, що вказаний наказ розповсюджується на підрозділи Державтоінспекції МВС України для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, проте Департамент патрульної поліції України та його підрозділи не належать до підрозділів Державтоінспекції МВС України, а отже таке посилання суд не приймає до уваги [14; 16].

Іншої думки адвокати

Так, А. Донець, М. Ульяновська вважають, що працівники патрульної поліції мають дотримуватися чинного законодавства та, у разі наявності ознак, проводять огляд водія на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, які дозволені до застосування чинним законодавством у вигляді спільного наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про встановлення переліку спеціальних технічних засобів, які мають використовувати працівники поліції у разі виявлення нетверезого водія [17]. На сьогодні такого наказу не видано.

На жаль, у більшості випадків розгляду справ із нетверезими водіями, слід констатувати факти неявки у більшості справ поліцейських для такого розгляду як учасників провадження за правилами КУпАП [2] та сторін за правилами КАС України [18]. Адже їх пояснення щодо складеного ними матеріалу про адміністративне правопорушення суд мав би враховувати при розгляді справ про адміністративні правопорушення та в адміністративному судочинстві. Цим користуються особи, що притягаються до адміністративної відповідальності, даючи свідчення, які суперечать складеним матеріалам справи про адміністративне правопорушення, активно залучають свідків, що підтверджують їхню невинуватість.

Слід також звернути увагу на негнучкість санкції ст. 130 КУпАП [2], зокрема, відсутність встановленої законом нижньої та верхньої меж адміністративного стягнення в залежності від ступеня вини, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, його майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Зазначене, на думку судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області А. Іванова, ставить суддів у дуже тяжке становище, коли при винесенні рішення по справі про адміністративне правопорушення суддя нічого із переліченого не може врахувати [16]. Не можна сказати, що покарання, передбачене, наприклад, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП [2], занадто суворе чи м'яке. Основний його недолік у тому, що воно негнучке, і під одну гребінку попадають і особи, які керували транспортними засобами з 0,21 проміле алкоголю в видихуваному повітрі чи ті, які через конфлікт з поліцейськими та нерозуміння закону відмовились пройти медичне обстеження, та ті, хто керували в стані сильного сп'яніння, вчинили ДТП, не зупинилися на вимоги працівників поліції тощо. На переконання судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області А. Іванова, це неправильно, цілком порушений принцип індивідуалізації покарання. Кожне правопорушення за обставинами скоєння або особа правопорушника за своїми ознаками має свої особливості. Відтак, і адміністративне стягнення має бути максимально конкретизованим, індивідуалізованим, виходячи з обставин справи та враховуючи особу правопорушника. Чим грубіше правопорушення, тим тяжчим мусить бути стягнення. Якщо навпаки, адміністративне стягнення має бути м'якшим, навіть до звільнення від адміністративної відповідальності чи від стягнення [16].

адміністративний відповідальність алкогольний сп'яніння

Висновки

Підсумовуючи, слід констатувати необхідність вдосконалення чинного законодавства у сфері притягнення до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння. Ми пропонуємо внесення наступних змін:

до КУпАП щодо встановлення нижньої та верхньої меж адміністративного стягнення в санкції ст. 130 КУпАП задля врахування при винесенні рішення по справі про адміністративне правопорушення ступеня вини особи, яка притягається адміністративної відповідальності, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, його майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання;

до КУпАП та КАС України про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неявку до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення та проведення службових перевірок у разі визнання судом факту неправомірного складення протоколу про адміністративне правопорушення;

до п. 2.1 Правил дорожнього руху щодо розширення переліку документів, які повинен мати при собі водій механічного транспортного засобу, зокрема, на право керування чужим транспортним засобом для встановлення факту передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння;

5) до Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09.11.2015 № 1452/735 щодо усунення можливості водію, який при проведенні огляду поліцейським погодився із результатами огляду поліцейськими, через певний час самостійно проходити огляд на стан сп'яніння в медичній установі та представляють суду акт огляду.

Окремо, слід запропонувати Міністерству внутрішніх справ України видати наказ про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в Національній поліції України для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху для усунення непорозумінь у законності застосування поліцією спеціальних технічних засобів, за допомогою яких у водіїв транспортних засобів виявляють ознаки алкогольного сп'яніння.

Список використаних джерел

1. Статистика ДТП в Україні за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

3. Ермаков М. В. Тактика захисту за ст. 130 КУпАП.

4. Игнатов Д.И Анализ судебной практики по делам о вождении в нетрезвом виде.

5. Пархоменко П. Деякі гарантії права на справедливий суд при розгляді справ про адмінп- равопорушення за статтею 130 КУпАП.

6. Грабчук О. В. Особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, якщо співробітники поліції порушили процедури огляду на стан сп'яніння та складення протоколу про адміністративного правопорушення (Апеляційний суд Житомирської області, 11 січня 2017 року).

7. Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII.

8. Про Правила дорожнього руху: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

9. Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.2008. № 1103.

10. Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.2008. № 1086.

11. Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.

12. Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

13. Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху: наказу МВС № 33 від 01.03.2010.

14. Свідоцтво Державної служби з лікарських засобів про державну реєстрацію від 29.12.2014 №14455/2014.

15. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 Справа № 2040/6983/18.

16. Постанова Київського апеляційного суду від 07.02.2020 Справа № 759/21201/19.

17. Іванов А. Проблеми притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

18. Донець А., Ульяновська М. Підказки для адвокатів із захисту за ст. 130 КУпАП.

19. Кодекс адміністративного судочинства від 06.07.2005 № 2747-IV.

References

1. Statystyka DTP v Ukraini za period z 01.01.2019 po 31.12.2019.

2. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia vid 07.12.1984 № 8073-X.

3. Ermakov M. V. Taktyka zakhystu za st. 130 KUpAP.

4. Yhnatov D.Y Analyz sudebnoi praktyky po delam o vozhdenyy v netrezvom vyde.

5. Parkhomenko P. Deiaki harantii prava na spravedlyvyi sud pry rozghliadi sprav pro adminpravoporushennia za statteiu 130 KUpAP.

6. Hrabchuk O. V. Osoba vvazhaietsia nevynuvatoiu u vchynenni administratyvnoho pravoporushennia, yakshcho spivrobitnyky politsii porushyly protsedury ohliadu na stan spianinnia ta skladennia protokolu pro administratyvnoho pravoporushennia (Apeliatsiinyi sud Zhytomyrskoi oblasti, 11 sichnia 2017 roku).

7. Pro dorozhnii rukh: Zakon Ukrainy vid 30.06.1993 № 3353-XII.

8. Pro Pravyla dorozhnoho rukhu: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 10.10.2001 № 1306.

9. Pro zatverdzhennia Poriadku napravlennia vodiiv transportnykh zasobiv dlia provedennia ohliadu z metoiu vyiavlennia stanu alkoholnoho, narkotychnoho chy inshoho spianinnia abo perebuvannia pid vplyvom likarskykh preparativ, shcho znyzhuiut uvahu ta shvydkist reaktsii, i provedennia takoho ohliadu: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.12.2008. № 1103.

10. Pro zatverdzhennia Poriadku tymchasovoho vyluchennia posvidchennia vodiia na transportnyi zasib ta yoho povernennia: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.12.2008. № 1086.

11. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro poriadok vyiavlennia u vodiiv transportnykh zasobiv oznak alkoholnoho, narkotychnoho chy inshoho spianinnia abo perebuvannia pid vplyvom likarskykh preparativ, shcho znyzhuiut uvahu ta shvydkist reaktsii: Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy, Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 09.11.2015 № 1452/735.

12. Pro zatverdzhennia Instruktsii z oformlennia politseiskymy materialiv pro administratyvni pravoporushennia u sferi zabezpechennia bezpeky dorozhnoho rukhu, zafiksovani ne v avtomatychnomu rezhymi: Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy vid 07.11.2015 № 1395.

13. Pro zatverdzhennia Pereliku tekhnichnykh zasobiv, shcho vykorystovuiutsia v pidrozdilakh Derzhavtoinspektsii MVS dlia vyiavlennia ta fiksuvannia porushen pravyl dorozhnoho rukhu: nakazu MVS № 33 vid 01.03.2010.

14. Svidotstvo Derzhavnoi sluzhby z likarskykh zasobiv pro derzhavnu reiestratsiiu vid 29.12.2014 №14455/2014.

15. Rishennia Kharkivskoho okruzhnoho administratyvnoho sudu vid 08.11.2018 Sprava № 2040/6983/18.

16. Postanova Kyivskoho apeliatsiinoho sudu vid 07.02.2020 Sprava № 759/21201/19.

17. Ivanov A. Problemy prytiahnennia do vidpovidalnosti za statteiu 130 KUpAP.

18. Donets A., Ulianovska M. Pidkazky dlia advokativ iz zakhystu za st. 130 KUpAP.

19. Kodeks administratyvnoho sudochynstva vid 06.07.2005 № 2747-lV.

Размещено на Allbest.ru