Протидія незаконному обігу тютюнових виробів через призму міжнародних нормативно-правових актів

Размещено на http://www.allbest.ru

Університет ДФС України,

Протидія незаконному обігу тютюнових виробів через призму міжнародних нормативно-правових актів

Капітанець С.В., к.пед.н., доцент,

старший науковий співробітник

У статті здійснено огляд проблеми незаконного обігу тютюнових виробів. З'ясовано, що незаконне переміщення тютюнових виробів через митний кордон носить міжнародний характер. Проведено аналіз деяких міжнародних нормативно-правових актів щодо незаконного обігу тютюнових виробів (Віденської, Кіотської та Йоганнесбурзької конвенцій та Конвенції Найробі). Також розглянуто Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну. Визначено місце і роль цих документів у протидії нелегальному переміщенню тютюнової продукції через митний кордон як однієї з ключових складових зазначеного обігу. Встановлено, що приєднання до згаданих конвенцій забезпечує не лише спільне прийняття та дотримання принципів, стандартів і норм міжнародного митного права, а й сприяє розвитку співробітництва між національними митними адміністраціями з питань протидії порушенням митного законодавства щодо незаконного обігу тютюнових виробів. Вказано на необхідність постійного ґрунтовного вивчення і глибокого аналізу міжнародних нормативно-правових актів та змін до них, особливостей інтеграційних процесів у галузі митної справи, наукових пошуків та системного дослідження пріоритетних тенденцій розвитку міжнародного та національного митного законодавства.

Ключові слова: незаконний обіг, тютюнові вироби, міжнародні конвенції, митний кордон, митні органи.

Kapitanets S. V. Counteraction to illegal turnover of tobacco wares through prism of international normative legal acts

The article reviews the problem of illicit turnover in tobacco products. It is revealed that the illegal transference of tobacco products through the customs border is international in nature. The analysis of some international normative legal acts concerning the illicit turnover of tobacco products (Vienna Convention, Kyoto Convention, Johannesburg Convention and Nairobi Convention) has been carried out. The World Health Organization Framework Convention on Tobacco Control was also considered. The place and role of these documents in counteracting the illegal turnover of tobacco products through the customs border as one of the key components of the said treatment is determined. It has been established that joining the above-mentioned Conventions ensures not only the joint adoption and observance of the principles, standards and norms of international customs law, but also promotes the development of cooperation between national customs administrations on counteracting the violation of customs legislation on the illicit turnover of tobacco products. The necessity of constant thorough study and deep analysis of international legal acts and their changes, peculiarities of integration processes in the field of customs, scientific researches and system research of priority trends of development of international and national customs legislation is indicated.

Key words: illicit turnover, tobacco products, international conventions, customs border, customs authorities.

Капитанец С. В. Противодействие незаконному обороту табачных изделий через призму международных нормативно-правовых актов

В статье сделан обзор проблемы незаконного оборота табачных изделий. Установлено, что незаконное перемещение табачных изделий через таможенную границу носит международный характер. Проведен анализ некоторых международных нормативноправовых актов относительно незаконного оборота табачных изделий (Венской, Киотской и Йоханнесбургской Конвенции и Конвенции Найроби). Также рассмотрено Рамочную конвенцию Всемирной организации здравоохранения по борьбе против табака. Определено место и роль этих документов в противодействии нелегальному перемещению табачной продукции через таможенную границу как одной из ключевых составляющих указанного обращения. Установлено, что присоединение к упомянутым конвенциям обеспечивает не только совместное принятие и соблюдение принципов, стандартов и норм международного таможенного права, но и способствует развитию сотрудничества между национальными таможенными администрациями по вопросам противодействия нарушением таможенного законодательства по незаконному обороту табачных изделий. Указано на необходимость постоянного тщательного изучения и глубокого анализа международных нормативно-правовых актов и изменений к ним, особенностей интеграционных процессов в области таможенного дела, научных поисков и системного исследования приоритетных тенденций развития международного и национального таможенного законодательства.

Ключевые слова: незаконный оборот, табачные изделия, международные конвенции, таможенная граница, таможенные органы.

Основна частина

Мета статті полягає в аналізі деяких міжнародних нормативно-правових актів щодо незаконного обігу тютюнових виробів з метою визначення їхнього місця і ролі у протидії нелегальному переміщенню тютюнової продукції через митний кордон як однієї з ключових складових зазначеного обігу.

Постановка проблеми. Митній безпеці як важливій складовій економічної безпеки повинна приділятися особлива увага. У зв'язку з цим основними завданнями, вирішення яких забезпечуватиме захист і реалізацію економічних інтересів як сукупності об'єктивних економічних потреб незалежної країни, потрібно виокремити: запобігання зростанню обсягів контрафактних товарів; боротьбу з контрабандою, митними правопорушеннями, відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом; взаємодію митних органів з іншими правоохоронними та контролюючими органами з метою упередження порушень чинного законодавства, що може призвести до значної шкоди національним інтересам; боротьбу з корупцією, що тягне за собою зменшення обсягів так званого «тіньового» сектору та обсягів «чорного» та «сірого» імпорту тощо [1]. Один зі шляхів виконання зазначених завдань полягає у нормативно-правовій площині. Ефективність забезпечення митної безпеки у розрізі захисту національних інтересів держав та суспільства загалом напряму залежить від рівня адаптації національного митного законодавства окремих юрисдикцій до міжнародних норм, критеріїв та стандартів, визначених міжнародними конвенціями у митній сфері, а також ратифікації договорів та угод про міжнародне співробітництво для ефективної реалізації митної справи, зокрема щодо протидії контрабанді та порушенням митних правил.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Увагу науковців та практиків, як і раніше, привертає до себе питання протидії митним правопорушенням. Розглядаючи та виокремлюючи деякі проблемні аспекти організації боротьби з порушенням у митній сфері, фахівці окреслюють основні напрями усунення негативного впливу такого явища на розвиток національної економіки. Так, у роботах Є. В. Додіна [2] розглянуто питання профілактики адміністративних проступків та протидії митним правопорушенням на рівні органів влади. Вивчення адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил здійснене О. В. Константою [3], а узагальнення реалізації митними органами адміністративних повноважень у сфері запобігання порушенню митних правил висвітлене А. А. Мудровим [4]. Стан міжнародно-правового регулювання у сфері економічного і митного співробітництва у цілому досліджено у працях таких науковців, як: П. В. Пашко, І. Г. Бережнюк [5], О. П. Гребельник [6], В. В. Ченцов [7] та ін. Гармонізацію та уніфікацію національних митно-правових систем на основі єдиних міжнародних стандартів та створення митних союзів досліджував С. М. Перепьолкін [8]. Роль та значення актів міжнародних організацій висвітлено Л. Х. Мінгазовим, який зазначає, що «навіть у формі рішень, не вступивши в обов'язкову силу, вони є серйозним засобом політичного впливу на поведінку держав» [9].

Віддаючи належне науковому доробку авторитетних дослідників, необхідно зазначити, що впровадження міжнародних норм та стандартів у митній сфері потребує подальшого наукового пошуку. Окрему увагу варто звернути на дослідження міжнародних конвенцій, значення яких у процесі міжнародно-правового регулювання митних відносин є ключовим. Ці міжнародні угоди, як відомо, спрямовані на підвищення ролі і значення діючих принципів і норм міжнародного права, збагачення і подальший розвиток їхнього змісту, запровадження нових принципів у міжнародну практику комунікації держав [9]. Вони є результатом узгодженої волі суб'єктів міжнародного співробітництва і покликані виробити єдині правила та стандарти митної політики як на міжнародному, так і на національному рівнях з метою оптимізації діяльності митних служб, зокрема в питаннях протидії митних правопорушень та контрабанді. Враховуючи, що сучасна економічна ситуація детермінує активізацію незаконного обігу тютюнових виробів та «професіоналізацію» порушників митного законодавства та транскордонних злочинних груп, які спеціалізуються на їхньому незаконному переміщенні (контрабанді), то у рамках цієї статті зосередимось на вивченні вказаної проблеми через призму окремих міжнародних нормативно-правових актів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Незаконний обіг тютюнових виробів сьогодні вважається одним із найбільш серйозних ризиків у сфері безпеки митного кордону. Наслідком такого обігу є втрати державних бюджетів у мільйони доларів. Також потрібно нагадати, що незаконний обіг тютюнових виробів відбувається за участі злочинних організацій, опирається на недоліки контролю за міжнародним обігом цих виробів та тримається на складних схемах розподілу завезених у незаконний спосіб сигарет до країн призначення. Прибутки від продажу незаконно переміщених через митний кордон тютюнових виробів значно великі. При цьому кошти, зароблені на тютюнових виробах, переміщених з порушенням митних правил через митний кордон з метою подальшої їхньої реалізації, недоотримують державні бюджети.

Проблема незаконного переміщення тютюнових виробів через митний кордон носить міжнародний характер. А тому її вирішення вимагає наявності дієвої системи запобігання та протидії порушенням митних правил у сфері обігу тютюнових виробів як на державному, так і міжнародному рівнях. Основними складовими такої системи є міжнародні та міждержавні конвенції, угоди тощо; міжвідомча, міждержавна, міжнародна співпраця (взаємодія), що регулюється положеннями згаданих нормативно-правових актів різного масштабу та рівня дії.

Співпраця митних органів на світовому рівні побудована на їхній безпосередній взаємодії (інформаційний обмін, правова допомога, співпраця під час проведення розслідування правопорушень і переслідування за правопорушення, що мають величезне значення для боротьби з транскордонною незаконною торгівлею тютюновими виробами тощо), про що йдеться в основних міжнародних документах, які регламентують цю діяльність. Поряд з нормативно-правовими актами міжнародного характеру як основи правового регулювання співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями важливе значення відіграють міжнародні договори з митних питань, адже їхні положення безпосередньо впроваджуються в законодавство та практику країн.

Правову основу міжнародного співробітництва в питаннях протидії намаганням обійти встановлений порядок переміщення товарів, у тому числі тютюнових виробів, та предметів через митний кордон становлять декілька міжнародних конвенцій. Потрібно також наголосити, що практично усі заходи, передбачені міжнародними конвенціями, певно спрямовані на спрощення митних процедур. А повне законодавче забезпечення, прозорість і простота процедур митного оформлення та контролю здатні запобігати порушенням митного законодавства, а отже, бути одним зі способів профілактики відповідних адміністративних проступків. Кожна з міжнародних конвенцій у галузі митної справи охоплює певний напрям митного співробітництва. Договірна форма закріплення міжнародних митних відносин обумовлює стабільність міжнародного правопорядку.

Так, реалізація Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, що вступила в силу 1980 року, отримала своє практичне значення в міжнародних договорах, укладених державами в галузі митної справи [10].

Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 року (далі - Кіотська конвенція, Конвенція) зазначає, що одним із основних принципів досягнення її мети має стати співробітництво з іншими національними органами влади, митними службами інших держав та торговими співтовариствами у всіх випадках, коли це можливо. У згаданому документі акцентовано увагу на необхідності протидії усім видам протиправної поведінки під час переміщення товарів через кордон, і насамперед таким, що не містять складу кримінального злочину. Саме у цій Конвенції (додаток Н) міститься визначення поняття «митні правопорушення», під якими розуміється будь-яке порушення або спроба порушення митного законодавства [11]. Кіотська конвенція не визначає в цьому спеціальному додатку основ взаємодії митних органів держав-учасників у правоохоронній сфері. Проте в додатку містяться стандартні правила, орієнтуючись на які держави повинні однаково регламентувати на національному рівні питання, пов'язані з митними правопорушеннями.

На нашу думку, серед багатосторонніх міжнародно-правових договорів, спрямованих на боротьбу з контрабандою та іншими небезпечними митними правопорушеннями, окремо потрібно виділити Конвенцію про взаємне адміністративне сприяння в запобіганні, розслідуванні та припиненні митних правопорушень, укладену в Найробі 1977 р. Особливістю Конвенції є те, що у ній закликається до підтримання особистих та безпосередніх зв'язків між підрозділами, відповідальними за відвернення, розслідування та припинення порушень митного законодавства з метою виконання основних цілей цієї Конвенції, а митні адміністрації Договірних сторін мають забезпечити таку можливість [12]. Конвенція Найробі повною мірою спрямована на розвиток співробітництва між митними адміністраціями в напрямі протидії порушенням митного законодавства. Саме в ній розміщене визначення «взаємної адміністративної допомоги» - як ряду заходів, що здійснюються однією митною службою за дорученням іншої митної служби або спільно з нею з метою належного застосування митного законодавства, а також для попередження, розслідування або припинення порушень митного законодавства. У пункті «&> статті 1 Конвенції міститься поняття «контрабанда», яке трактується через поняття «митне шахрайство», Контрабанда є одним із видів митних правопорушень. Тобто контрабанда визнається як будь-яке незаконне переміщення через митний кордон товарів (будь-якого майна, транспортних засобів чи інших предметів), вчинене будь- яким способом, за допомогою якого особа вводить митні органи в оману. Крім основного тексту, до складу Конвенції входять 11 додатків, кожен з яких вважається окремою Конвенцією. Вказана особливість впливає на умови приєднання до цього міжнародного договору: обов'язковим є приєднання не лише до самої Конвенції Найробі, а й прийняття хоча б одного з 11 Додатків. Наприклад, додаток I «Допомога, що надається митною адміністрацією з власної ініціативи» передбачає, що митна адміністрація Договірної Сторони з власної ініціативи повідомляє митній адміністрації зацікавленої Договірної Сторони будь-яку важливу інформацію, отриману нею в процесі повсякденної роботи, яка дає достатні підстави передбачати, що суттєве порушення митного законодавства буде здійснене на території іншої Договірної Сторони. Конвенція є базовим документом для запровадження та реалізації багатостороннього співробітництва всіх країн, але не обмежує їхньої можливості щодо регулювання регіональними або двосторонніми угодами окремих та спеціальних питань такої взаємодії. З метою просування основних цілей цієї Конвенції Рада та митні адміністрації Договірних Сторін вживають заходів щодо підтримання прямих особистих контактів між підрозділами, відповідальними за запобігання, розслідування та припинення порушень митного законодавства. На сьогодні учасниками Конвенції є 51 держава.

Значення згаданих вище міжнародних Конвенцій для міжнародного співробітництва в сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов'язаними з незаконним обігом тютюнових виробів, є безспірним. Але треба зазначити, що кожен з цих міжнародних догорів має свою сферу регулювання: Конвенція Найробі наголошує на потребі пошуку спільного розуміння поняття «контрабанда» та основних шляхів протидії цьому явищу; Конвенція Кіото - зазначає необхідність боротьби з усім масивом митних правопорушень, тому в ній звернено увагу на протидію митним правопорушенням, які не підлягають кримінальній юрисдикції [13].

Важливим документом, що врегульовує співробітництво в сфері боротьби з митними правопорушеннями, виступає Міжнародна Конвенція про адміністративну допомогу у сфері митних відносин від 27.06.2003 (Йоганнесбурзька Конвенція) [14]. Аналізуючи зміст цієї Конвенції, можна дійти такого висновку : основною метою її учасників є забезпечення безпеки міжнародної системи постачання товарів, включаючи сигарети, шляхом профілактики, розслідування та припинення митних правопорушень. Отже, запобігання та протидія порушень у митній сфері є пріоритетним завданням країн, що уклали цю Конвенцію або ж приєдналися до неї пізніше. Стаття 2 Йоганнесбурзької Конвенції встановлює, що співпраця, здійснювана в рамках цієї Конвенції договірною стороною, повинна відповідати її законодавчим й адміністративним нормам і виконуватись у межах компетенції митної адміністрації договірної сторони та її наявних ресурсів, а обсяг повноважень, до яких апелює Конвенція, передбачає можливість здійснення оперативно- розшукових заходів. Відповідно до Йоганнесбурзької Конвенції правоохоронні органи її держав-учасниць зобов'язані надавати допомогу в запобіганні, розслідуванні та припиненні митних правопорушень. З цією метою держава зобов'язана встановити в межах національної системи контактні пункти, відповідальні за міждержавну співпрацю. Запит про допомогу подається за їх посередництвом. Така співпраця не повинна суперечити іншим міжнародним зобов'язанням окремих держав.

Крім міжнародних конвенцій, у контексті досліджуваної проблеми доречно згадати й про конвенції між державами-членами, що належать до окремої категорії актів вторинного законодавства ЄС. Так, наприклад, у межах ЄС діє Конвенція про взаємну допомогу та співробітництво між митними адміністраціями (Naples II) 1997 р., яка регулює конкретні форми співробітництва, включаючи транскордонну діяльність щодо попередження, розслідування та покарання правопорушень у митній сфері, зокрема надання взаємної допомоги та співробітництва під час кримінальних розслідувань [15]. Митні адміністрації надають одна одній взаємну допомогу з метою відвернення, розслідування та припинення порушень митного законодавства. Для здійснення зазначеного співробітництва держави- члени повинні призначити зі своїх митних органів центральний (координаційний) підрозділ, відповідальний за отримання всіх звернень про надання взаємної допомоги та координацію допомоги. Також держави-члени можуть укладати договори щодо обміну офіцерами зв'язку на обмежений чи необмежений період часу та на взаємно погоджених умовах. Офіцери зв'язку сприяють співпраці між митними адміністраціями держав- членів шляхом прискорення обміну інформацією між юрисдикціями; надання допомоги у розслідуваннях (стосується держави, яку вони представляють); підтримки при зверненнях про допомогу; консультування і сприяння державі, що приймає, у підготовці та здійсненні транскордонних операцій під час виконання інших завдань, покладених на них відповідно до укладеного між державами-членами договору. Спеціальною формою співробітництва митних органів держав-членів є, відповідно до Конвенції 1997 р., співпраця щодо отримання та надання правової допомоги для правильного вирішення кримінальних справ. Ця Конвенція встановлює досить детальну регламентацію надання сторонами адміністративної допомоги з метою превенції та припинення порушень митних правил, і, крім того, дозволяє сторонам зберігати певну автономність, наприклад, під час вибору відповідальних за таку співпрацю національних органів. Між тим національні митні органи, виконуючи прийняті державою зобов'язання, повинні дотримуватися, в першу чергу, положень національного митного права.

Крім міжнародних конвенцій, ще одним важливим документом є Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ). Вона була розроблена у відповідь на глобалізацію проблеми тютюнової епідемії. Прийняття РКБТ ВООЗ стало новим етапом боротьби з розповсюдженням та вживанням тютюнових виробів на міжнародному рівні. Однак ефективна протидія базується насамперед на внутрішньодержавному механізмі імплементації, на скоординованому застосуванні національного законодавства, спрямованого на боротьбу з тютюном, у кожній державі- учасниці РКБТ ВООЗ, враховуючи як її національні особливості правової системи, так і звичаї та традиції [16].

РКБТ ВООЗ прийнята 56 сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я 21 травня 2003 р. і набула чинності 27 лютого 2005 р. Конвенція характеризується порівняно нетривалим періодом, за який вона була прийнята більшістю держав світу. З 16 червня 2003 р. РКБТ ВООЗ була відкрита для підписання. Відповідно до статті 36 РКБТ ВООЗ Конвенція набула чинності 27 лютого 2005 р. З того часу вона стала одним із найбільш визнаних договорів в історії ООН, що налічує 180 Сторін. РКБТ ВООЗ продовжує бути відкритою для держав-членів ВООЗ та держав, які не є членами ВООЗ, але які є членами ООН, а також для регіональних організацій економічної інтеграції.

Зазначена Конвенція складається з преамбули, 38 статей (розподілені в 11 частинах) та 2 додатків. Основні положення РКТБ ВООЗ, що регламентують скорочення попиту на тютюн, містяться в статтях 6-14 і включають цінові, фіскальні заходи та заходи нефіскального характеру. До останніх належать заходи щодо захисту від впливу тютюнового диму;

відстеження вмісту тютюнових виробів; вимоги до упаковки і маркування тютюнових виробів; просвітництво, передача інформації, підготовка та інформування населення; обмеження щодо реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюну; заходи щодо скорочення попиту, зменшення тютюнової залежності й припинення вживання тютюну. Основні положення РКТБ ВООЗ, що регламентують скорочення пропозиції тютюну, містяться в статтях 15-17. До них відносять обмеження, що стосуються незаконної торгівлі тютюновими виробами; продажу тютюнових виробів неповнолітнім і неповнолітніми; підтримки альтернативних видів економічної життєздатної діяльності. Положення, що регламентують загальні питання відповідальності (цивільно-правової та кримінально-правової), містяться у статті 19 РКТБ ВООЗ. Положення про наукове та технічне співробітництво й обмін інформацією викладені у статтях 20-22 РКТБ ВООЗ. Для сприяння виконанню положень РКБТ ВООЗ створені різні правові інструменти (протоколи та керівні принципи), у яких наявні конкретні вказівки щодо виконання різних статей. Рішенням Конференції Сторін (КС) FCTC/COP2(12) був створений Міжурядовий орган для переговорів з розробки Протоколу про незаконну торгівлю тютюновими виробами, який базуватиметься на положеннях статті 15 РКТБ ВООЗ і буде доповнювати їх. Конференція Сторін створила кілька робочих груп з повноваженнями щодо розробки керівних принципів і рекомендацій для здійснення різних положень Конвенції.

2008 р. ВООЗ запровадила Комплекс заходів для боротьби проти тютюну з назвою MPOWER з метою подальшої протидії тютюнопалінню, скорочення попиту на тютюнові вироби і сприяння державам у реалізації РКБТ ВООЗ. Такий комплекс включає моніторинг тютюнопаління та заходи щодо профілактики; захисту людей від вживання тютюну; надання допомоги з метою припинення вживання тютюну; попередження про небезпеки, пов'язані з тютюном; забезпечення дотримання заборон на рекламу, стимулювання продажу і спонсорство тютюну; підвищення податків на тютюнові вироби [16].

Цією ж Конвенцією на міжнародному рівні було визнано важливість налагодження співпраці між державами та компетентними міжнародними організаціями з метою поступового створення й підтримки глобальної системи для регулярного збирання й поширення інформації про виробництво тютюну та виготовлення тютюнових виробів, а також про діяльність тютюнової промисловості, що стосується статей цієї Конвенції чи впливає на національну протидію негативному впливу на суспільство тютюну (частина четверта статті 20). Відповідно до пункту Ь частини першої статті 4 Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, який було прийнято 12 листопада 2012 року до Рамкової конвенції із боротьби проти тютюну, кожна зі сторін-учасниць зобов'язується приймати будь-які необхідні заходи відповідно до свого національного законодавства щодо підвищення ефективності роботи своїх компетентних органів і служб, у тому числі митних органів та поліції, відповідальних за попередження, протидію, виявлення, розслідування, судове переслідування та ліквідацію всіх форм незаконної торгівлі тютюновими виробами. У цьому контексті логічною є необхідність подальшого удосконалення положень нормативно-правових актів у сфері боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів (тютюнових виробів), що відповідає міжнародним стандартам.

Учасниками РКТБ ВООЗ 10.01.2013 був відкритий для підписання Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, спрямований на скорочення споживання тютюнових виробів через боротьбу з контрабандою сигарет. На засіданні договір підписали 12 країн, що представляють усі шість регіонів ВООЗ. Протокол був прийнятий на конференції Всесвітньої організації охорони здоров'я, що проходила в Сеулі (Республіка Корея) 12.11.2012, після чотирьох років інтенсивних переговорів [17].

Потрібно зазначити, що Протокол передбачає контроль за ланцюгом поставок тютюнових виробів завдяки прийняттю ряду заходів. Він містить вимогу створити глобальний режим відстеження упродовж п'яти років з моменту вступу в силу Протоколу. Інші положення, спрямовані на забезпечення контролю за ланцюгом поставок, включають вимоги щодо ліцензування та облікової документації, а також регулювання продажів через Інтернет, безмитної торгівлі та міжнародного транзиту. Крім того, беручи до уваги Протокол і Директиву 2014/40/ЄС «Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів» (Tobacco Products Directive, TPD) [18], в ЄС було удосконалено законодавчу базу для боротьби з незаконною торгівлею тютюновими виробами. Зокрема, з 20 травня 2019 р. Директива про тютюнові вироби (TPD) представить нову систему ЄС для виявлення та відстеження сигарет, призначених для ринку ЄС. Ключовим елементом такої системи є унікальна ідентифікаційна марка, що допоможе визначити походження та місце відправлення тютюнових виробів для незаконної торгівлі. Це дозволить контролювати рух тютюнових виробів та їхній правовий статус, а також включати обмін інформацією з міжнародними партнерами через Глобальний координаційний центр з обміну інформацією в Секретаріаті ВООЗ РКБТ. Така система виявлення та відстеження значно покращить контроль над ланцюгами постачань та посилить існуючі заходи, що застосовуються до переміщення тютюнової продукції всередині ЄС (EMCS - для переміщення товарів у межах ЄС чи New Customs Transit System (NCTS) - для країн, що не є членами ЄС) [19]. Успішна реалізація на європейському терені проекту з впровадження вищезгаданої системи засвідчить появу першої регіональної системи моніторингу та відстеження тютюнової продукції. Подальші дії будуть пов'язані з підготовкою проекту глобального режиму моніторингу та відстеження.

Для вирішення проблеми незаконного обігу Протокол охоплює питання правопорушень, містить положення про відповідальність і платежі під час накладення арешту, а також про знищення конфіскованої продукції. Інші вимоги націлені на стимулювання міжнародного співробітництва, в тому числі заходів для співпраці в галузі обміну інформацією, технічного співробітництва та правозастосування, правової та адміністративної взаємодопомоги і екстрадиції.

Зобов'язання в рамках Протоколу стосуються тютюну, тютюнових виробів та виробничого обладнання (тобто обладнання для виробництва тютюнових виробів). Цей документ також встановлює процедури розслідування усіх форм незаконної торгівлі, контрабанди та незаконного виробництва, є унікальним правовим інструментом для протидії і, в кінцевому підсумку, ліквідації міжнародної злочинної діяльності. Протокол відкритий для ратифікації, прийняття, затвердження або приєднання державами, а також для офіційного схвалення або приєднання регіональних організацій економічної інтеграції, які є сторонами РКБТ ВООЗ (стаття 44).

Нагадаємо, щоб Протокол РКБТ набув чинності, його повинні ратифікувати 40 країн. Станом на січень 2018 року Протокол РКБТ уже ратифікували ряд європейських країн, зокрема Австрія, Німеччина, Франція, Іспанія, Португалія, Латвія, Литва, Кіпр та інші. З ратифікацією Протоколу Бельгією, Данією, Фінляндією, Грецією, Ірландією, Нідерландами, Великою Британією, Словенією та Швецією буде досягнуте потрібне число держав для того, щоб Протокол запрацював. Серед можливих причин відтягування ратифікації: міжсекторальна природа Протоколу, що веде до уповільнення процесу ратифікації; нестача фінансових ресурсів для просування протоколу; неясність щодо джерел і видів технічної допомоги; брак інформативності щодо технічних аспектів Протоколу. Потрібно врахувати й те, що зростання незаконної торгівлі залишається тривожним явищем на глобальному рівні і стабільним джерелом фінансування інших незаконних видів діяльності, що несуть загрозу суспільству, стабільності державного управління та верховенству права. А тому, крім ратифікації Протоколу, Європейський Союз повинен посилити свою співпрацю з основними країнами походження незаконних сигарет - у першу чергу таких, як Китай, Росія, Об'єднані Арабські Емірати, Україна, Білорусь та Молдова.

Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами є глобальною відповіддю світової спільноти. За попередніми прогнозами, якщо більшість країн, які є сторонами Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну, ратифікують Протокол, то це дозволить скоротити масштаби незаконного переміщення сигарет через митний кордон більш ніж на 60 %. Реалізація Протоколу вимагатиме тісної співпраці між підписантами і міжнародними організаціями, що мають досвід у відповідних сферах (у тому числі в митній сфері та у сфері міжнародної злочинності), а також на національному рівні серед різних відомств виконавчої влади. Така міжсекторальна і міжнародна співпраця матиме вирішальне значення для успішного досягнення мети Протоколу.

Аналізуючи міжнародні нормативно-правові акти, можна дійти до висновку, що частина з них з метою протидії незаконному обігу тютюнових виробів орієнтує національні законодавства не лише на реалізацію заходів протидії складовим такого обігу, а й на введення відповідальності за контрабанду і незаконне переміщення тютюнової продукції через митний кордон. Подібні правопорушення тягнуть відповідальність за внутрішньодержавним законодавством, підлягають юрисдикції конкретної держави. Міжнародний характер нормативно-правових документів зобов'язує держави встановлювати відповідальність за вчинення митних правопорушень (імплементувати у внутрішньодержавне законодавство). Також співпраця у рамках міжнародного митного права передбачає необхідність адаптації митного законодавства кожної держави відповідно до міжнародних норм та критеріїв, а це можливо за умови злагодженої та активної взаємодії всіх органів влади.

Висновки і пропозиції

Таким чином, можемо констатувати, що кожна держава як самостійний суб'єкт міжнародного права неодмінно застосовує положення окремих міжнародних нормативно-правових актів у галузі митної справи, зокрема конвенцій. Приєднання до них забезпечує не лише спільне встановлення та дотримання принципів, стандартів і норм міжнародного митного права, а й сприяє розвитку співробітництва між національними митними адміністраціями з питань протидії порушенням митного законодавства щодо незаконного обігу тютюнових виробів.

З метою ефективної реалізації митної політики у напрямі боротьби та запобігання незаконному обігу тютюнових виробів, враховуючи його рівень небезпеки та міжнародні масштаби, а також для забезпечення необхідного балансу між сприянням міжнародній економічній діяльності та дотриманням митного законодавства, державам необхідно приєднуватись до міжнародних конвенцій у галузі митної справи, адаптувати національне митне законодавство шляхом гармонізації та уніфікації до положень міжнародних договорів (угод), що є стандартами у сфері митного регулювання. Це потребує ґрунтовного вивчення і глибокого аналізу міжнародних нормативно-правових актів та змін до них, особливостей інтеграційних процесів у галузі митної справи, наукових пошуків та системного дослідження пріоритетних тенденцій розвитку міжнародного та національного митного законодавства.

незаконний тютюн митний міжнародний

Список використаних джерел

1. Фень К. С. Ретроспективний огляд поняття «економічна безпека» [Електронний ресурс] / К. С. Фень // Молодий вчений. - 2016. - № 2 (29). - С. 98-102. - Режим доступу : http://molodyvcheny.in.Ua/files/joumaE2016/2/24.pdf (дата звернення: 22.04.2018).

2. Додін Є. В. Організація боротьби з митними правопорушеннями та контрабандою : [навч. посіб.] / Є. В. Додін. - 2-ге вид., випр. та доп. - Л. : Сполом, 2010. - 368 с.

3. Константа О. В. Адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних правил: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 /

0. В. Константа / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2008. - 20 с.

4. Мудров А. А. Реалізація митними органами адміністративних повноважень у сфері запобігання порушенню митних правил / А. А. Мудров // Вісник Академії митної служби України. - 2011. - № 1 (6). - С. 84-90. - (Серія : «Право»).

5. Митна політика та митна безпека України: монографія / за заг. ред. П. В. Пашка,

1. Г. Бережнюка. - Хмельницький : ПП Мельник А. А., 2013. - 338 с.

6. Гребельник О. П. Основи митної справи : навч. посіб. / О. П. Гребельник. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 600 с.

7. Митне право України : навч. посіб. / за заг. ред. проф. В. В. Ченцова. - Київ, 2007. - 283 с.

8. Перепьолкін С. М. Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва європейських держав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.11 / С. М. Перепьолкін / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2009. - 23 с.

9. Мингазов Л. Х. Эффективность норм международного права / Л. Х. Мингазов. - Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1990. - 207 с.

10. Віденська конвенція про право міжнародних договорів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_118 (дата звернення: 20.04.2018).

11. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (укр/рос). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_643 (дата звернення: 12.04.2018).

12. Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припинення порушень митного законодавства : від 09.06.1977 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_926 (дата звернення: 22.04.2018).

13. Додін Є. В. Міжнародне співробітництво у боротьбі з контрабандою та митними правопорушеннями / Є. В. Додін // Митна справа. - 2011. - № 5 (77). - С. 3-26.

14. Міжнародна конвенція про адміністративну взаємодопомогу у сфері митних відносин [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/976_011 (дата звернення: 02.05.2018).

15. Council Act 98/C 24/01 of 18 December 1997 drawing up, on the basis of Article K3 of the Treaty on European Union, the Convention on mutual assistance and cooperation between customs administrations // Official Journal of the European Communities. - 23.01.1998. - Р. 24.

16. Хендель Н. В. Рамкова конвенція ВООЗ щодо боротьби проти поширення тютюну [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrainepravo.com/international_law/public_ international_law/ramkova-konventsiya-vooz-shchodo-borotby-proty-poshyrennya-tyutyunu/ (дата звернення: 20.04.2018).

17. О Протоколе о ликвидации незаконной торговли табачными изделиями [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-contenthttp://www. who.int/fctc/protocol/about/ru/ (дата звернення: 29.04.2018).

18. Tobacco Products Directive 2014/40/EU. - 2014. - April [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content (дата звернення: 22.04.2018).

19. Протидія нелегальному обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів: досвід країн ЄС та ОЕСР / за заг. ред. В. І. Коротуна. - К. : Алерта, 2017. - 66 с.

REFERENCES

1. Fen, K. S. (2016), «Retrospective review of concept “economic security”», Molodyi vchenyi, no. 2 (29). С. 98-102, available at: http://molodyvcheny.in.Ua/files/joumaE2016/2/24. pdf (access date April 22, 2018).

2. Dodin, Ye. V (2010), Orhanizatciia borotby z mytnymy pravoporushenniamy ta kontrabandoiu [Organization of fight is against custom offences and smuggling], tutorial, Spolom, L., 368 p.

3. Konstanta, O. V. (2011), «Administratively and legal events of fight on violations of custom rules», Thesis abstract of Cand. Sc. (Jur.), 12.00.07, Yaroslav Mudryi National Law Academy, Kharkiv, 20 p.

4. Mudrov, A. A. (2011), «Implementation by the customs authorities of administrative powers in the field of prevention of violation of customs rules», Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy, Seriia: Pravo, no. 1 (6), pp. 84-90.

5. Pashko, P.V . and Berezhniuk, I. H. (2013), Mytna polityka ta mytna bezpeka Ukrainy [Customs policy and custom safety of Ukraine], monograph, PP Melnyk, Khmelnytskyi, 338 p.

6. Hrebelnyk, O. P. (2003), Osnovy mytnoi spravy [Bases of custom affair], tutorial, Tsentr navchalnoi literatury, Kyiv, Ukraine, 600 p.

7. Chentsov, V V. (2007), Mytne pravo Ukrainy [Custom right of Ukraine], tutorial, Kyiv, Ukraine, 283 p.

8. Perepolkin, S. M. (2009), «International and legal aspects of custom collaboration of the european states», Thesis abstract of Cand. Sc. (Jur.), 12.00.11, Yaroslav Mudryi National Law Academy, Kharkiv, 23 p.

9. Mizganov, L. Kh. (1990), Effektivnost norm mezhdunarodnogo prava [Efficiency of norms of international law], Izd-vo Kazanskogo universiteta, Kazan, Russia, 207 с.

10. Viennese Convention about a right for international agreements, available at: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_118 (access date April 20, 2018).

11. International Convention about simplification and harmonization of custom procedures, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_643 (access date April 12, 2018).

12. International Convention on mutual administrative assistance in avoidance, Investigation and termination of customs law violations, (1977) URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_926 (access date April 22, 2018).

13. Dodin, Ye. V. (2011), «International cooperation is in a fight against smuggling and custom offences», Mytna sprava, no. 5 (77). pp. 3-26.

14. International convention about an administrative mutual help in the field of custom relations, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/976_011 (access date May 02, 2018).

15. Council Act 98/C 24/01 of 18 December 1997 drawing up, on the basis of Article K3 of the Treaty on European Union, the Convention on mutual assistance and cooperation between customs administrations. Official Journal of the European Communities. 23.01.1998. 24 p.

16. Chendel, N. V (2016), «Framework Convention of WHO in relation to a fight against distribution of tobacco», available at: http://ukrainepravo.com/international_ law/public_ international_law/ramkova-konventsiya-vooz-shchodo-borotby-proty-poshyrennya-tyutyunu/ (access date April 20, 2018).

17. About Protocol about liquidation of illegal trade tobacco wares, available at: https:// eur-lex.europa.eu/legal-contenthttp://www.who.int/fctc/protocol/about/ru/ (access date April 29, 2018).

18. Tobacco Products Directive 2014/40/EU. 2014. April, available at: https://eur-lex.europa. eu/legal-content (access date April 22, 2018).

19. Korotun, V I. et al. (2017), Protydiia nelehalnomu obihu alkoholnych napoiv ta tiutiunovych vyrobiv: dosvid krain YeS ta OESR [Counteraction to illegal turnover of alcoholic beverages and tobacco wares: experience of countries of EU and OECD], Alerta, Kyiv, Ukraine, 66 p.

Размещено на Allbest.ru