Сутність обов’язків у складі спадщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність обов'язків у складі спадщини

Кухарєв О.Є.

доктор юридичних наук, доцент,

професор кафедри цивільного права та процесу

Харківський національний університет внутрішніх справ

Харків, Україна

Статтяприсвяченавиявленнюсутностіобов'язків у складіспадщини. Доведено, щообов'язки не є обтяженнямспадщини, а становлятьїїневіддільнучастину. У межах предмета дослідженнякатегорії «обов'язок» і «борг» розглядаються як синоніми, тотожні за змістом, оскількинаявність боргу пов'язуютьізневиконаннямпокладеного на боржникаобов'язку. обов'язок борг кредитор спадщина

Сформульовано й схарактеризовано визначальні ознаки обов'язків у складі спадщини: 1) обов'язки спадкодавця виконуються спадкоємцями лише в межах вартості успадкованої частки; 2) до складу спадщини входять лише обов'язки, які виникли в спадкодавця за життя та не припинилися внаслідок його смерті; 3) розмір боргів спадкодавця визначається на час відкриття спадщини незалежно від моменту її прийняття спадкоємцями, оформлення та державної реєстрації; 4) обов'язки є додатковим елементом складу спадщини, оскільки переходять до спадкоємця лише разом із правами, належними спадкодавцеві; 5) борги спадкодавця в складі спадщини мають особливий правовий режим, імперативно встановлений законом; 6) спеціальний порядок виконання обов'язків спадкодавця. Обґрунтовано, що до відносин, пов'язанихізвиконаннямзаповідальноговідказу, не застосовується порядок задоволенняспадкоємцямивимогкредиторівспадкодавця.

Національнимзаконодавством не визначеначерговістьзадоволенняпретензійкредиторів, як цезакріплено, наприклад, стосовноліквідаціїюридичної особи. Цесуттєвоускладнюєпогашенняборгів у тих випадках, коли в спадкодавцявиявляється не один, а кількакредиторів, і вони опиняються в станіконкуренціїміж собою через недостатністьспадкового майна. Водночасобов'язокзадовольнитивимогикредиторівспадкодавцявстановлюється законом як більшзначущий у порівнянні з обов'язкомщодовиконаннязаповідальноговідказу.

Ключові слова: спадкування, спадщина, спадкодавець, спадкоємець, обов'язкиспадкодавця.

Essence of obligations within the assets

Kukhariev O. Ye.

Doctor in Law, Associate Professor,

Professor at the Civil Law and Procedure Department Kharkiv National University of Internal Affairs L. Kharkiv, Ukraine

The article is focused on revealing the essence of obligations within the assets. It has been proved that obligations are not burdening on the estate, but are its integral part.

The categories of “obligation” and “debt” are studied within

the subject matter of the research as synonymous, identical in content, since the presence of debt is associated with non-performance of the obligation imposed on the debtor.

The author has formulated and characterized the defining features of obligations within the assets: 1) the ancestor's obligations are performed by the lawful heirs only within the value of the inherited share; 2) the estate includes only those obligations that arose during the life-time of the ancestor and were not discharged as a result of the death; 3) the amount of debts of the ancestor is defined at the time of commencement of succession regardless of the moment of its acceptance by the lawful heirs, execution and state registration;

4) obligations are an additional element of the succession, since they pass to the lawful heir only together with the rights belonged to the ancestor;

5) the debts of the ancestor within the assets have a special legal regime imperatively established by law; 6) a special procedure for performing obligations of the ancestor.

It has been substantiated that the procedure related to the satisfaction of the claims of ancestor's creditors by the lawful heirs is not applied to the relations related to the execution of the testamentary renunciation. National law does not specify the priority of satisfying the creditors' claims, as it is enshrined, for example, with regard to the liquidation of a legal entity. This significantly complicates the repayment of debts in those cases where the ancestor has several creditors and they are in the status of competition with each other due to the lack of inherited property. At the same time, the obligation to satisfy the claims of the ancestor's creditors is established by law as more significant than the obligation to execute the testamentary renunciation.

Key words: succession, assets, ancestor, lawful heir, duties of an ancestor

Вступ

У сучасних умовах суттєво зросло теоретичне й практичне значення дослідження сутності обов'язків у складі спадщини (так званий спадковий пасив) у зв'язку зі збільшенням обсягу зобов'язань у сфері майнових відносин, у тому числі в підприємницькій діяльності. Крім того, слід зважати на істотні зміни самої спадщини, до складу якої можуть входити частки в статутному (складеному) капіталі господарських товариств, майнові права інтелектуальної власності, підприємства й фермерські господарства як єдині майнові комплекси. Саме тому, виходячизіспецифікиокресленихоб'єктів, неминуче постаєпитання про юридичну долю боргівспадкодавця.

Спадкуванняобов'язківмаєяскравовираженіособливості, зумовленіістотнимвпливомзобов'язальнихправовідносин на процесспадковогонаступництва.

Питання, пов'язанізіспадкуваннямобов'язків, традиційноперебували в полізорунауковціврадянськоїдоби (В.І. Серебровський, Б.С. Антимонов, К.О. Граве, Б.Б. Черепахін, О.С. Іоффе, В.К. Дро- ніков, П.С. Нікітюк), а такожсучаснихукраїнськихцивілістів (Ю.О. Заіка, І.В. Спасибо-Фатє- єва, З.В. Ромовська, С.Я. Фурса, С.О. Погрібний, В.В. Надьон, О.П. Печений, Є.О. Рябоконь, Є.І. Фурса, А.О. Гелич, В.В. Васильченко й інші) й вирізнялисявисокимрівнемопрацювання.

Водночасзазначеніавторирозв'язувалипереважнопроблемиобчисленнястроківпред'явленнявимогкредиторів, визначенняналежного способу захистуїх прав, встановленнярозміруборговихзобов'язань у складіспадщини. У зв'язкуізцимнедослідженоюзалишаєтьсяправова природа обов'язків, що належали спадкодавцеві за життя та не припинилисявнаслідокйогосмерті. Розв'язанняцьогопитаннясуттєвовпливає на правильневизначення як складу спадщини, так і механізмузахисту прав кредиторівпомерлогоборжника.

Метою статті є з'ясуваннясутностіобов'язків у складіспадщини.

Виклад основного матеріалудослідження

Спадщина є базовою категорієюспадкового права. До її складу входять як права, так і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриттяспадщини й не припинилисявнаслідокйогосмерті. Такийпідхідзначноюміроюоптимізує процедуру спадкування та сприяєефективностіцивільного обороту, якийпотребуєстабільності й безперервності не лишеречових, а й зобов'язальнихвідносин, щодосягається шляхом заміниборжника на йогоправонаступника. Включення до складу спадщиниобов'язківспадкодавцяпояснюєтьсяуніверсальним характером спадковогонаступництва, а такожзагальнимиумовамивиконаннязобов'язання, за змістомякихзобов'язаннямаєвиконуватисяналежним чином відповідно до умов договору й вимогцивільного кодексу (далі - ЦК), іншихактівцивільногозаконодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаївділового обороту абоіншихвимог, щозвичайноставляться (ст. 526 ЦК).

Традиційнов юридичнійлітературістосовнопасивуспадщинивживаютьсятакітерміни, як «обов'язок», «борг» і «відповідальністьспадкоємців за боргами спадкодавця». На нашу думку, в контексті предмета дослідження «обов'язок» і «борг» слідрозглядати як синоніми, тотожні за змістом, оскількинаявність боргу пов'язуютьізневиконаннямпокладеного на боржникаобов'язку. Водночасформулювання «відповідальністьспадкоємців за боргами спадкодавця» видаєтьсяметодологічнонеправильним. Перехід до спадкоємцяобов'язкуспадкодавцянемаєпідставвважати формою цивільноправовоївідповідальності. Підставоювідповідальності в цивільномуправі є порушеннясуб'єктивнихцивільних прав іншихучасниківправовідносин. Притягнення особи до відповідальності за загальним правилом здійснюється за наявності таких умов: протиправний характер діяннясуб'єкта, наявністьшкоди в іншої особи, причиннийзв'язокміждіянням і шкодою, вина правопорушника. Незважаючи на ту обставину, щоспадкоємецьзобов'язанийвідшкодуватимайнову шкоду, завдануспадкодавцем, абосплатити неустойку, яка булаприсуджена судом кредиторовізіспадкодавця, поведінкаспадкоємця не може бути кваліфікована як правопорушення [1, с. 369]. У цьомукриється причина неможливостізастосування до відносин, пов'язанихізвиконаннямспадкоємцямиобов'язкуспадкодавця, цілої низки положеньцивільногозаконодавства, щостосуютьсяцивільноправовоївідповідальності та їїнаслідків, - відшкодуваннязбитків та іншихспособіввідшкодуваннямайновоїшкоди (ст. 22 ЦК), відшкодуванняморальноїшкоди (ст. 23 ЦК), збитків і неустойки (ст. 624 ЦК), відповідальності за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК). Борги спадкодавця не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК, а тому зіспадкоємців не може бути стягнута упущена вигода, щовиникла в кредитора через невиконанняобов'язкуспадкодавця.

У правовійдоктриніпереважаєпозиція, щообов'язкиспадкодавця, які не припинилисявнаслідокйогосмерті, є невіддільноючастиноюспадщини. Але ізцього приводу висловлюються і протилежні думки. Зокрема, В.І. Серебровськийсвого часу стверджував, щов порядкуспадкуванняпереходятьлишемайнові права, а борги є лишеобтяженнямспадщини, а не їїскладовоючастиною. Причина цього, на думку дослідника, полягає в обмеженнірозміруборгівспадкодавцявартістюуспадкованоїчастки. Крімтого, відповідальністьспадкоємця за боргами спадкодавцязумовлена не сутністюуніверсального право- наступництва, а встановленаспеціальнимзаконом [2, с. 60, 61, 218]. Водночасподібнапозиціявисловлювалася й раніше. Так, Л. Кассо у своїйпраці, опублікованій у 1895 р., наголошував, що борги спадкодавцяобтяжуютьспадщину, проте не є їїскладовоючастиною, хоча й існуєочевиднийзв'язокміжуспадкованиммайном і боргами померлого [3, с. 13].

Незважаючи на гостру критику [4, с. 80, 81; 5, с. 401, 402; 6, с. 285, 286], такерозуміннясутностіобов'язківспадкодавцямаєсвоїхприхильниківсереднауковців [7, с. 15], хоча й аргументинаводятьсяінші. Приміром, М.Д. Єгоров, визначаючиспадщину як майнові й деякінемайнові блага, наголошував, щоцінністюнаділенісамепевніматеріальніоб'єкти, а не майнові права й обов'язки. Майноспадкодавця переходить до спадкоємця в тому стані, в якомувоноперебувало до часу відкриттяспадщини. Нарешті, заповідачзаповідає не суб'єктивні права й обов'язки, а конкретнемайно [8, с. 167].

Не викликаєсумніву, щообов'язкиспадкодавцявключаютьсядо складуспадщини через їхорганічнийзв'язокізйого правами, щоповноюміроюузгоджується з положеннями чинного законодавства. Зокрема, поняттям складу спадщини як сукупності прав та обов'язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриттяспадщини й не припинилисявнаслідокйогосмерті (ст. 1218 ЦК), а такожзакріпленому в ст. 1282 ЦК обов'язкуспадкоємцівзадовольнитивимоги кредитора спадкодавця. Спадщина є особливимоб'єктомцивільного права, її склад утворюєціліснийкомплекс прав та обов'язківспадкодавця.

Визначенняприродиобов'язківспадкодавця через категорію «обтяження» видаєтьсяспірним. За своєююридичноюсутністюобтяження є встановленими законом абоуповноваженимиорганами в передбаченому законом порядку умовами, заборонами, що «стискують (стримують)» право- володільця в разіздійснення права власностіабоіншихречових прав на конкретнийоб'єктнерухомого майна [9, с. 371, 372]. О.В. Розгонрозглядаєобтяження в аспектідодатковоготягаря для власника, щоявляє собою додаткові права іншихосіб на йогоріч. Як приклад наводятьсясервітут, права наймача (орендаря), управителя йогомайном [10, с. 33]. На думку Є.О. Мічуріна, обтяженнявиникаютьунаслідоквстановленнясервітуту, накладенняарешту, заборони відчуженнятощо [11, с. 142]. У ст. 3 Закону України «Про державнуреєстраціюречових прав на нерухомемайно та їхобтяжень» від 01 липня 2004 р. обтяженнявизначене як заборона абообмеженнярозпорядження та / абокористуваннянерухомиммайном, встановлені законом, актами уповноважених на цеорганівдержавноївлади, органівмісцевогосамоврядування, їхпосадовихосіб, аботакі, щовиникли з правочину.

Обов'язки, щопереходять до спадкоємціву порядкуспадкування, за своєюсутністю не є обтяженнямспадщини. У разінесплатиспадкоємцямиборгівспадкодавцяйогокредитор згідноіз ч. 2 ст. 1282 ЦК можезвернутисядо суду з позовом про зверненнястягнення на успадкованемайно. Водночаскредитор не позбавленийправовоїможливостізастосуватиіншийспосібзахистусвоїх прав. Наприклад, цевідбувається в тому випадку, коли в спадкоємця не збереглосяспадковемайно через йоговідчуження (дарування, продаж) іншійособі. Наявністьобов'язків у складіспадщини не породжує права третіхосіб (зокремакредиторів) на цейоб'єкт, а також не перешкоджаєспадкоємцюрозпорядитисяуспадкованиммайном. Тобтожоднихзвуженьсвоїх прав на спадщинуспадкоємець не зазнає. Вінможе без згодикредитора спадкодавцяпродати, подарувати, здати в найманнямайно, отриманев порядкуспадковогонаступництва. Додамо до цього, щокредиторськівимоги не позначаються у свідоцтві про право на спадщину, щовидаєтьсяспадкоємцю, а також не вносяться до державнихреєстрів.

Сутнісноюознакоюобов'язків у складіспадщини є їхналежністьспадкодавцеві за життя. Хоча в юридичнійлітературізустрічається й більшрозширенерозуміннядосліджуваноїкатегорії. Зокрема, А.О. Геличвизначаєпасивспадщини як сукупністьмайновихобов'язківспадкодавця та обов'язків, яківиниклипіслявідкриттяспадщини, щопов'язаназіспадщиною та виконуєтьсяспадкоємцями коштом вартостіспадкового майна [12, с. 8]. В.В. Васильченко виокремлюєтакий вид обтяженняспадковоїмаси, як обов'язокнабувача за спадковим договором до вчинення будь-якихдіймайновогочинемайнового характеру як до, так і післявідкриттяспадщини [13, с. 130].

Крім того, висловлюєтьсяпозиціящодовіднесеннядо складуспадщиниобов'язкукомпенсуватирозумнівитрати на утримання, догляд, лікування та похованняспадкодавця [14, с. 27], [15, с. 6], [16, с. 42]. Додатково В.В. Надьонвключаєдо складуспадщиниобов'язокспадкоємців (у разіприйняттянерухомого майна) звернутися до нотаріуса за видачеюсвідоцтвапро право на спадщину, обов'язкиспадкоємців, пов'язані з охороною та управліннямспадковиммайном [15, с. 6]. Нарешті, окреміученіобґрунтовуютьдоцільністьвключеннядо складуспадщинивитрат на похованняспадкодавця [17, с. 10].

На нашу думку, склад спадщиниобмеженийлишетимиобов'язками, яківиникли в спадкодавця до відкриттяспадщини й не припинилисявнаслідокйогосмерті. Обов'язки, щоз'явилися через смерть особи абопіслянастанняцього факту, не є елементами складу спадщини, хочаможутьпокладатися на спадкоємця. Цеповноюміроюузгоджується з концепцієюуніверсальногоспадковогоправонаступництва як основною методологічною засадою сфериспадкового права. Сама сутністьправонаступництва становить перехід, динаміку прав та обов'язківвідправопопере- дника до правонаступника. Тому обов'язки, яківиниклипіслясмертіспадкодавця, за своєюприродою не є спадковими, оскількиматимутьіншийправовий режим. До таких, наприклад, належитьвстановлений у ст. 1232 ЦК обов'язокспадкоємціввідшкодувативитрати на утримання, догляд, лікування та похованняспадкодавця, оскількиспадкодавець не набувйого за життя. Так само не входить до складуспадщиниобов'язокспадкоємціввідшкодувативитрати, пов'язані з охороноюспадкового майна (ст. 1284 ЦК) та управління ним (ст. 1285 ЦК), виконаннямзаповіту(ч. 3 ст. 1291 ЦК). Наведений висновокмаєважливепрактичнезначення - за відшкодуваннявказанихвищевитрат не застосовується правило про обмеженняборгівспадкодавцявартістюуспадкованоїчастки, а такожспеціальні строки й порядок пред'явленнякредиторомспадкодавцявимог до йогоспадкоємців.

Не випадковов ст. 1232 ЦК міститьсязастереженняпро те, щовитратина утримання, догляд, лікуванняспадкодавцяможуть бути стягнені не більш як за три роки до йогосмерті, а також про розумність таких витрат. Верховний Суд Українироз'яснив, що на вимоги про відшкодуваннявитрат на утримання, догляд, лікування та похованняспадкодавця, а такожвитрат на охоронуспадкового майна не поширюються правила ст. 1281 ЦК про порядок і строки пред'явленнявимог кредитором спадкодавця, оскількивони не випливаютьіззобов'язаньспадкодавця (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. № 7). Особа, яка доглядаласпадкодавця, забезпечувалайоголіками, а надаліпоховала, не є кредитором померлого. Вона набуває статусу кредитора спадкоємця, і вартістьуспадкованоїостаннімчастки в спадщині не маєпринциповогозначення, щоповноюміроювідповідаєсправедливості, добросовісності й розумності як загальнимзасадам цивільногозаконодавства.

За таких обставин справедливою видаєтьсяпозиція тих дослідників, яківиводятьзі складу спадщиниобов'язки, пов'язані з прийняттямспадщиниспадкоємцями [18, с. 76]. Саме тому витрати на утримання, догляд, лікуванняспадкодавця не стосуютьсярозрахунківборгівспадкодавця перед кредиторами, не зменшуютьобсягувідповідальностіспадкоємців перед кредиторамиспадкодавця та маютьособливийправовий режим, відміннийвід режиму спадщини.

Обов'язки в складіспадщинихарактеризуютьсянизкою ознак.

1. Обов'язкиспадкодавцявиконуютьсяспадкоємцямилише в межах вартостіуспадкованоїчастки. На відмінувід прав як складовихспадщини, не всіобов'язки автоматично включаютьсядо складуспадщини й маютьвиконуватисяспадкоємцями. За наявностікількохспадкоємцівїхобов'язок перед кредитором спадкодавцячастковий, а не солідарний. Кожензіспадкоємцівзобов'язанийзадовольнитивимоги кредитора особисто, в розмірі, якийвідповідаєйогочастці в спадщині (ч. 1 ст. 1281 ЦК).

2. До складуспадщинивходятьлишетіобов'язки, яківиникли в спадкодавця за життя (зокрема, з різноманітнихдоговорів, а такожнедоговірнихзобов'язань) і не припинилисявнаслідокйогосмерті.

В окремихвипадках закон конкретизуєдосліджуванийелемент складу спадщини. Так, згідноіз ч. ч. 1-3 ст. 1231 ЦК до спадкоємця переходить:

- обов'язоквідшкодуватимайнову шкоду (збитки), яка булазавданаспадкодавцем;

- обов'язоквідшкодуватиморальну шкоду, завдануспадкодавцем, яку булоприсуджено судом зіспадкодавця за йогожиття;

- обов'язоксплатити неустойку (штраф, пеню), яка булаприсуджена судом кредиторовізіспадкодавця за йогожиття.

3. Розмірборгівспадкодавцявизначається на час відкриттяспадщининезалежновід моменту їїприйняттяспадкоємцями, оформлення та державноїреєстрації. Тому плоди, продукція та доходи, отриманівідспадкового майна післявідкриттяспадщини, не можуть бути об'єктомстягнення по боргах спадкодавця. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК спадщинаналежитьспадкоємцеві з часу відкриттяспадщининезалежновід часу їїприйняття. Як роз'яснено в п. 32 Постанови Пленуму Вищогоспеціалізованого суду України з розглядуцивільних і кримінальнихсправ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенніспорів, щовиникаютьізкредитнихправовідносин»від 30 березня 2012 р. № 5, спадкоємцімаютьзобов'язанняпогаситинарахованівідсотки й неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчиненіпозичальникові за життя. Іншінарахованізобов'язанняфактично не пов'язані з особою позичальника й не можутьприсуджуватися до сплатиспадкоємцями.

4. Обов'язки є додатковимелементом складу спадщини, оскількипереходять до спадкоємцялише разом із правами, належнимиспадкодавцеві. Тому права є основнимелементомспадщини, а обов'язки - додатковим. Відсутність прав у складіспадщинивиключаєперехід до спадкоємцівобов'язківспадкодавця через економічнунедоцільність. У такому разіспадкоємцівідмовляютьсявідприйняттяспадщиниабо не приймаютьїї. Якщо ж спадкоємціприйнялиспадщину, не знаючи про борги спадкодавця, то вони можутьвідкликатисвої заяви про прийняттяспадщинипротягом строку, встановленого для їїприйняття (ч. 5 ст. 1269 ЦК). Отже, обов'язкиспадкодавця є невіддільнимивідйогоправ, водночас права в складіспадщини не можнавизнатиневіддільнимивідобов'язків.

5. Борги спадкодавця в складіспадщинимаютьособливийправовий режим, імперативновстановлений законом. Так, спадкодавець не можезобов'язатилише одного спадкоємцязадовольнитивимогикредиторів, а інших - звільнитивідвиконанняцьогообов'язку. Останній через прямувказівку закону покладається на всіхспадкоємців, якіприйнялиспадщину. Єдинимпроявомдис- позитивності в такому аспекті є визначена в ч. 2 ст. 1282 ЦК правоваможливістьукладеннядоговоруміжспадкоємцем і кредитором спадкодавцящодо порядку задоволеннявимог кредитора.

6. Спеціальний порядок виконанняобов'язківспадкодавця. Кредиториборжникамаютьспершупред'явитивимоги до йогоспадкоємців, якіприйнялиспадщину, й лишепісляцьогоможутьзвертатисядо суду за захистомсвоїх прав. Шестимісячний строк у досліджуванихправовідносинахобчислюється не із часу відкриттяспадщини, а з дня одержанняспадкоємцемсвідоцтва про право на спадщину на все абочастинуспадкового майна незалежновіднастання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняттяспадщиниабо про одержанняспадкоємцемсвідоцтва про право на спадщину, шестимісячний строк обчислюється з дня, коли кредитор дізнався про прийняттяспадщиниабо про одержанняспадкоємцемсвідоцтва про право на спадщину. Крім того, кредитор спадкодавця, який не пред'явивсвоїпретензії до спадкоємців у встановлений строк, позбавляється права вимоги, щохарактеризуєвідповіднийстрок як преклюзивний.

Важливовідзначити, щонаціональнимзаконодавством не визначеначерговістьзадоволенняпретензійкредиторів, як цезакріплено, наприклад, стосовноліквідаціїюридичної особи (ст. 112 ЦК). Невипадково на практицівиникаютьскладнощі в тих випадках, коли в спадкодавцявиявляється не один, а кількакредиторів, і вони опиняються в станіконкуренціїміж собою через недостатністьспадкового майна. Лише в ч. 3 ст. 1238 ЦК міститьсязастереження про те, щоспадкоємець, на якогозаповідачемпокладенозаповідальнийвідказ, зобов'язанийвиконатийоголише в межах реальноївартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуваннямчасткиборгів, щоприпадають на цемайно. Тобтообов'язокзадовольнитивимогикредиторівспадкодавцявстановлюється як більшзначущий у порівнянні з обов'язкомщодовиконаннязаповідальноговідказу. Водночасслідзважати, щоправовий статус відказоодержувача не тотожний статусу кредитора спадкодавця. Цезумовленотим, щообов'язокізвиконання легату виникаєпіслясмертіспадкодавцявперше й не бувпокладений на останнього за йогожиття. Враховуючизобов'язальний характер легатарнихправовідносин, відказоодержувачвиступає кредитором не спадкодавця, а спадкоємця, чия часткаобтяженазаповідальнимвідказом. Ось чому на відносини, пов'язані з виконаннямзаповідальноговідказу, не застосовуютьсяположення ст. 1281, 1282 ЦК, якимивизначений порядок задоволенняспадкоємцямивимогкредиторівспадкодавця.

Висновки

Обов'язкиспадкодавця є невіддільноючастиноюспадщини, яка в сукупності з правами спадкодавцястановлять склад спадщини. За своєюсутністюобов'язки не є обтяженнямспадщини.

До визначальнихознакобов'язків у складіспадщини належать: 1) обов'язкиспадкодавцявиконуютьсяспадкоємцямилише в межах вартостіуспадкованоїчастки; 2) до складу спадщинивходятьлишетіобов'язки, яківиникли в спадкодавця за життя та не припинилисявнаслідокйогосмерті; 3) розмірборгівспадкодавцявизначається на час відкриттяспадщининезалежновід моменту їїприйняттяспадкоємцями, оформлення та державноїреєстрації; 4) обов'язки є додатковимелементом складу спадщини, оскількипереходять до спадкоємцялише разом із правами, належнимиспадкодавцеві. Водночас права становлятьосновнийелемент складу спадщини; 5) борги спадкодавця в складіспадщинимаютьособливийправовий режим, імперативновстановленийзаконом; 6) спеціальний порядок виконанняобов'язківспадкодавця.

До відносин, пов'язанихізвиконаннямзаповідальноговідказу, не застосовується порядок задоволенняспадкоємцямивимогкредиторівспадкодавця.

Література

1. Харьковская цивилистическая школа: грани наследственного права :монография / И.В. Спаси- бо-Фатеева, О.П. Печеный, В.И. Крат и др. ; под. ред. И.В. Спасибо-Фатеевой. Харьков : Право, 2016. 608 с.

2. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. Изд. 2-е, испр. Москва : Статут, 2003. 558 с.

3. КассоЛ. Преемство наследника в обязательствах наследодателя. Юрьев : типография К. Матисена, 1895. 299 с.

4. Антимонов Б.С., Граве К.А. Советское наследственное право. Москва :Госюриздат, 1955. 264 с.

5. Черепахин Б.Б. Труды по гражданскому праву. Москва : Статут, 2001. 479 с.

6. ЗаікаЮ.О., Рябоконь Є.О. Спадковеправо :навчальнийпосібник. Київ:ЮрінкомІнтер, 2009. 352 с.

7. Сатеева О.И. Ответственность наследников по долгам наследодателя: вопросы теории и практики :автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Волгоград, 2007. 22 с.

8. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. Ленинград : Изд-во Ленигр. ун-та, 1988. 176 с.

9. Майданик Р.А. Речовеправо :підручник. Київ:Алерта, 2019. 1102 с.

10. Розгон О.В. Межі та обмеження права власності :монографія. Харків : ФОП Лисяк Л.С., 2006. 188 с.

11. Мічурін Є.О. Обмеженнямайнових прав фізичнихосіб (теоретико-правовий аспект) :монографія. Харків :Юрсвіт, НДІ приватного права та підприємництваАПрНУкраїни, 2008. 482 с.

12. Гелич А.О. Об'єктиспадкування за цивільнимзаконодавствомУкраїни :автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2011. 18 с.

13. Васильченко В.В. Стосовновідповідальностіспадкоємця за окремимизобов'язаннямиспадкодавця. Право України. 2002. № 2. С. 129-131.

14. Цивільний кодекс України :Науково-практичнийкоментар. Т 12 :Спадкове право / за ред. проф.

І.В. Спасибо-Фатєєвої. Харків : ФО-П Колісник А.А., 2009. 544 с.

15. Надьон В.В. Обов'язкиспадкоємців, щовиникають при спадкуванні за законом. Теорія і практика правознавства. 2016. Вип. 1. С. 1-13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2016_1_8(дата звернення:

17.12.2020) .

16. Шишка Р.Б., Сопілко І.М., Козирєва В.П. Спадкове право в Україні :навчальнийпосібник / за заг. ред. проф. Р.Б. Шишки. Київ :Ліра-К, 2015. 216 с.

17. Антощенко-Оленева О.И. К вопросу об ответственности наследника по долгам наследодателя. Наследственное право. 2010. № 3. С. 9-11.

18. Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: становлення і розвиток :монографія. 2-ге вид. Київ : КНТ, 2007. 288 с.

References

1. Spasibo-Fateeva, I.V., Pechenyj O.P. &Krat, V.I. (2016). Kharkiv Civil School: Facets of Inheritance Law. Har'kov: Pravo [in Russian].

2. Serebrovskij V.I. (2003). Selected works on inheritance and insurance law. Moskva: Statut [in Russian].

3. Kasso L. (1895). Succession of the heir in the obligations of the testator. Jur'ev: tipografija K. Matisena [in Russian].

4. Antimonov B.S. & Grave K.A. (1955). Soviet inheritance law. Moskva: Gosjurizdat [in Russian].

5. Cherepahin B.B. (2001). Works on civil law. Moskva: Statut [in Russian].

6. ZaikaYu.O. &RiabokonYe.O. (2009). Inheritance law. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

7. Sateeva O.I. (2007). Liability of heirs for the debts of the testator: questions of theory and practice. Extended abstract of candidate S thesis. Volgograd [in Russian].

8. Egorov N.D. (1988). Civil law regulation of public relations: unity and differentiation. Leningrad [in Russian].

9. Maidanyk R.A. (2019). Speech right. Kyiv: Alerta [in Ukrainian].

10. Rozghon O.V. (2006). Limits and restrictions of property rights. Kharkiv: FOP Lysiak L.S. [in Ukrainian].

11. MichurinYe.O. (2008). Restriction of property rights of individuals (theoretical and legal aspect). Kharkiv: Yursvit; NDI pryvatnohoprava ta pidpryiemnytstvaAPrNUkrainy [in Ukrainian].

12. Helych A.O. (2011). Objects of inheritance under the civil legislation of Ukraine. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

13. Vasylchenko V.V. (2002). Regarding the liability of the heir for certain obligations of the testator. PravoUkrainy [in Ukrainian].

14. Spasybo-Fatieieva I.V. (Ed.). (2009). Civil Code of Ukraine: Scientific and practical commentary. (Vol. 12). Kharkiv: FO-P Kolisnyk A.A. [in Ukrainian].

15. Nadion V.V. (2016). Heirs' obligations arising under succession by law. Teoriiaipraktykapravoznavstva.

1. 1-13. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2016_1_8 [in Ukrainian].

16. ShyshkaR.B., SopilkoI.M. &KozyrievaV.P. (2015). Inheritance law in Ukraine. R. B. Shyshka (Ed.). Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].

17. Antoshchenko-Oleneva O.Y. (2010). On the question of the liability of the heir for the debts of the testator. Nasledstvennoepravo, 3, 9-11 [in Russian].

18. Inheritance law in Ukraine: formation and development. (2007). Kyiv: KNT [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru