Суб’єкти адміністративного права як учасники суспільних відносин у сфері забезпечення права на мирні зібрання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суб'єкти адміністративного права як учасники суспільних відносин у сфері забезпечення права на мирні зібрання

Кобрусєва Є. А.

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри адміністративного і кримінального права Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Дніпро, Україна



Статтю присвячено визначенню місця суб'єктів адміністративного права як учасників суспільних відносин у сфері забезпечення права на мирні зібрання та механізмів реалізації забезпечення права на мирні зібрання. У дослідженні наголошено на важливості забезпечення права на мирні зібрання й актуальності питання виконання судових рішень у разі відкриття проваджень щодо обмеження права на мирні зібрання, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Географічно - політичне місце України в двигуні Європейських перегонів великої політики, диктує не простий, а інколи трагічний шлях соціально- політичного руху соціуму громадян - брати безпосередню участь у розв'язанні економічних і соціальних програм.

З урахуваннямпроцесівстановленнядержави та тривалогореформуваннярізнихдержавнихінституцій свобода та право громадян на мирнізібрання ставить перед органами владипитаннявідповідностіактивностігромадян у розв'язаннісвоєїучасті на державному та регіональномурівнях, обстоюваннясвоїхінтересів шляхом вираження та донесенняпоглядів і незгоди до державних та місцевих структур влади. Постаєпитаннязаконодавчого та практичного регулювання такого болісногопитання, як відносинивлади та суспільства, шляхом урегулюванняпроведеннямирнихзібрань та активних «без зброї» акційвпливу на державні установи різногорівня.

Спираючись на міжнароднийдосвідврегулюванняправа на мирнізібрання, запропонованошляхи підвищенняефективностімеханізмуадміністративно-правового забезпеченняправа на мирнізібрання, якіполягають у створеннівнутрішньодержавногомеханізмуконтролю за дотриманнямміжнароднихстандартівправ і свобод людини, а такожрозвиткуможливостейзвернення до Європейського суду з прав людини, якщо ту чиіншупроблему не розв'язано на національномурівні. Доведено, щонавітьдоситьневелике коло чинних норм, щозакріплені в законодавчих актах різногорівня, якігарантуютьзабезпеченняправа на мирнізібрання, нерідковиявляютьпевнунеузгодженість у змістіокреслених прав, особливо з позиційсуб'єктів права на свободу мирнихзібрань: КонституціяУкраїни таким суб'єктомназиваєгромадянина, а цивільнезаконодавство - фізичну особу. Доведено необхідністьвпровадженняміжнароднихстандартівзабезпеченняправа на мирнізібрання, насампередстандартівєвропейськоїспільноти, щопов'язано з євроінтеграційнимипрагненнямиУкраїни. Аджевпровадженняєвропейськихстандартів і дотриманняїхсуб'єктамипублічноїадміністрації є однією з передумовінтеграціїУкраїни в європейськийправовийпростір.

Ключові слова:

мирнізібрання, міжнародністандарти, суб'єктизабезпечення права на мирнізібрання, механізмреалізації права на мирнізібрання.



Subjects of administrative law as participants of public relations
in the field of ensuring the right to peaceful assembly

Kobrusieva Y. A.,

PhD in Juridical Sciences, Associate Professor,

Associate Professor at the Department of Administrative and Criminal Law

OlesHonchar Dnipro National University

Dnipro, Ukraine

The article is devoted to defining the place of subjects of administrative law as participants in public relations in the field of ensuring the right to peaceful assembly and mechanisms for implementing the right to peaceful assembly. The study emphasizes the importance of enforcement of court decisions that have entered into force. мирне зібрання адміністративне право

The changes taking place in Ukrainian society arouse high activity and the desire of people to take a direct part in solving problems that concern their common interests, including the use of the right to peaceful assembly. However, despite the importance of this type of political rights, the constitutional provisions on freedom of assembly, assembly, street demonstrations and demonstrations, which are still not properly specified in the current legislation, are often limited or even violated. Based on the international experience of regulating the right to peaceful assembly, ways to increase the effectiveness of the mechanism of administrative and legal support of the right to peaceful assembly are proposed, which are to create a domestic mechanism to monitor compliance with international standards of human rights and freedoms. human being, if this or that problem is not solved at the national level. It is proved that even a rather small range of current norms enshrined in legislative acts of various levels, which guarantee the right to peaceful assembly, often show some inconsistency in the content of the outlined rights, especially from the standpoint of the right to freedom of peaceful assembly. the subject is called a citizen, and civil law - an individual. The necessity of introduction of international standards of ensuring the right to peaceful assembly, first of all the standards of the European community, which is connected with the European integration aspirations of Ukraine, is proved. After all, the implementation of European standards and their observance by the subjects of public administration is one of the preconditions for Ukraine's integration into the European legal space. Since the right to freedom of peaceful assembly cannot be exercised in the absence of corresponding responsibilities imposed on the state by its authorized bodies, the analysis of the Constitution and laws of Ukraine allowed to separate such bodies into the category of subjects of power to ensure the right to peaceful assembly.

In order to improve the situation in the studied area, it is advisable to review the current legislation, which ensures the implementation of court decisions, to continue reforming public authorities for the effective operation of the judiciary and the protection of citizens' rights.

Key words:

peaceful assemblies, international standards, subjects of ensuring the right to peaceful assembly, civil society.



Постановка проблеми

У статтідосліджуєтьсяадміністративно-правовий статус суб'єктівзабезпечення права на мирнізібрання. До суб'єктів ми відносиморізнікатегоріїгромадян, оскільки система адміністративно - правовихвідносин у сферізахисту прав громадян є широкою, до неївходятьрізнікатегоріїгромадських, спортивних, соціальнихаборелігійнихорганізацій, органивиконавчоївлади і місцевогосамоврядування, котрізгідно норм чинного законодавствавиступаютьучасникамисуспільно-правовихвідносин, тобтоприймають участь у процесах, пов'язанихізреалізації та проведеннямирнихзібрань і обмеження такого права.

Зосереджуємоувагу на необхідностідетальноготлумачення та розуміннясуб'єктного складу даного виду правовідносин, класифікаціїсуб'єктів в сферізахисту прав громадян.

Як підставукласифікаціїсуб'єктівадміністративного права у сферізабезпечення права на мирнізібраннянайбільшдоцільнимвидаєтьсярозглядатиїхнєправове становище в системіпублічногоадміністрування. У цьомувипадкуйдеться як про суб'єктів, наділених державно-владнимиповноваженнями, так і суб'єктів, не наділених такими повноваженнями. Отже, вартокласифікуватисуб'єктів права на мирнізібрання на двівеликігрупи: до першоїгруписуб'єктів належать публічні (владні) суб'єкти, до другоїгрупи - приватнісуб'єкти, такі, що не володіютьвладнимиповноваженнями.

Питаннясуб'єктів, у правовідносинахщодозахисту права на мирнізібраннянеодноразовоприверталоувагунауковців, середяких: М.О. Баймуратов, В.В. Букач, О.В. Васьковська, ТІ. Гудзь, М.М. Денісова, О.С. Денісова, Комзюк, Р.О. Куйбіда, М.І. Логвиненко, С.М. Міщенко, О.Б. Онишко, В.Д. Остапенко, В.Г. Поліщук, Е.Є. Регушевський, М.Л. Середа, М.І. Смоко- вич, В.О. Скомаровський, Р.Б. Тополевський, О.В. Тронько, А.Є. Шевченко.

Проблема дотриманнясвободизібраньнабула в Україніособливоїактуальності через численніакції протесту, яківженеодноразововідбувалися в Україні. Дотеперправовезабезпечення права на мирнізібранняпродовжуєрозвиватисянеоднорідно і нерідкозалежитьвідсоціально-політичноїситуації в країні.

Метою статті є дослідженняадміністративно-правового статусу суб'єктів у сферізабезпечення права на мирнізібрання.

Виклад основного матеріалу

Для дослідження будь-якоїгалузі права ключовим є встановленняїїсуб'єктного складу. Від правильного вирішенняданогопитання, багато в чомузалежитьефективністьгалузевих норм в регулюваннівідповіднихсоціальнихправовідносин.

Як зазначає Н.В. Дараганова, традиційносуб'єктомадміністративного права визнаєтьсяфізичнаабоюридична особа (організація), яка відповідно до встановленихадміністративнимзаконодавством норм, бере участь у здійсненні державного управління, реалізаціїфункційвиконавчоївлади [1].

У «Філософськомуенциклопедичному словнику» міститьсятакевизначенняпоняття «суб'єкт» (від лат. subjectum - те, щолежить внизу, знаходиться в основі) - в широкому розумінні особа, організованагрупаосіб, соціальна, етнічна та політичнаспільнота, суспільство в цілому, щоздійснюютьвластивуїмдіяльність, спрямовану на практичнеперетворенняпредметноїдійсності, теоретичне і духовно-практичнеосвоєнняоб'єктивноїреальності; носійозначенихякостей, щоуможливлюютьвиконання ним суспільнозначущихфункцій [2, с. 612-613].

О.М. Костенко поняття «суб'єкт» пропонуєвизначититак: носійдіяльності, щопізнаєсвітнавколо себе та впливає на нього; людинаабогрупаосіб, культура, суспільствочилюдствозагалом, на відмінувідтого, щовивчаєтьсяабозмінюєтьсявнаслідокдій [3, с. 98-105].

Отже, розуміннясуб'єкта права розроблялося і розробляєтьсябагатьмавченими-правознав- цями. Як наслідок, у науковійлітературісуб'єктвизначається як фізичнаабоюридична особа, держава, орган державноївладиабомісцевогосамоврядування, щоволодіють за законом здатністюмати і здійснюватибезпосередньоабо через представника права і юридичніобов'язки (тобтоволодітиправосуб'єктністю).

Як слушнозазначає Т.О. Мацелик, правоваприродасуб'єктаадміністративного права проявляється в йогоособливихвластивостях. Суб'єктадміністративного права відрізняєтьсявідіншихелементівсистемиадміністративного права тим, щовінносійвзаємопов'язанихякостей, а самезовнішньоївідокремленості; персоніфікації; волі, детермінованої в адміністративнуправосуб'єктність; адміністративно-правовоїрегламентації. Наявність таких характеристик у конкретного суб'єктадаєможливістьговорити про те, щоцейсуб'єкт є суб'єктомадміністративного права, щофункціонує в системіадміністративного права як їїелемент і носій [4].

Враховуючивищевикладене, хочемозазначитищоперсоніфікація, правовий статус, мета створення, характер об'єднаннясуб'єктів, місцемпроведення, визначають характер вимог до захисту прав та свобод громадян. Саме тому, автором було проведено класифікаціюмирнихзібрань за наступнимикритеріями.

За метою створення:спортивні; молодіжні; політичні; об'єднання гей-меншин (ЛГБТ); об'єднанняавтомобілістів, байкерів; туристичні; освітні; медичні; волонтерські.

За місцем проведення:вулиці; майдани, площі; стадіони; парки, сквери; на територіїжитловихкомплексів; на територіяхпідприємств, установ і організацій; на територіяхнезавершенихбудівництв; автомобільні дороги та автомагістралі.

За характером проведення:збори; мітинги; демонстрації; вуличні походи; акції; пікетування.

Тобтоухвалення нового закону, що буде регулювативідносини у сферіреалізації права на мирнізібрання, є надзвичайноважливимкроком для забезпечення демократичного суспільства. Під час формування нового нормативно-правого акту необхідночіткопрописати і зв'язативидизібрань та класифікаціюсуб'єктів, щобудутьзабезпечуватипроведення заходу. Під час створенняпроекту ураховуватиособливості форм мирнихзібрань, їхмасовість, місце, час проведеннятощо, так як цепитанняпотребуєзаконодавчоговрегулювання.

Якщоцейінститут буде правильно врегульований, то державніпроцесикотрівідбуваються в країнібудутьсприяти благополучному та задовільномуіснуванню народу і задоволеннювсіхполітичних, соціальних та інших сфер життя.

Вважаємо за доцільнепід час нашогодослідженнярозглядатисуб'єктівадміністративного права, як часниківсуспільнихвідносин, врегульованих нормами адміністративного права, у яких на основіданих норм виникаютьвідповіднісуб'єктивні права і обов'язки в адміністративно-правовійсфері, тобтоадміністративні права і обов'язки.

Такождоцільним буде навести схоже традиційневизначеннявідповідно до якогосуб'єктомадміністративного права вважаєтьсяфізичнаабоюридична особа, яка згідно з нормами адміністративногозаконодавствабере участь у процесах, пов'язанихізпублічнимуправлінням.

Щобзабезпечити участь носія прав у правовідносинах та йогоможливістьвикористовуватисвої права, необхіднанаявністьфактичнихгарантій, щозабезпечуютьможливістьреалізаціїналежнихйому прав, згідно чинного законодавства. Тому відсутністьчіткогоподілудефініційсуб'єкта права та учасникаправовідносинилімітуєрозробкупитаньзаконності, зокрема в планізабезпеченнясуб'єктивних прав, зокрема, на участь у мирнихзібраннях.

Для визначеннясуб'єктівадміністративного права М.Ю. Віхляєвпропонуєкритеріємзарахуваннясуб'єктів права до суб'єктівадміністративного права розглядати предмет адміністративного права (сфера правовідносин, у яких вони можутьбрати участь). Самецейкритерійслідвважатибазовимпорівняно з іншимкритерієм, який часто використовуютьучені-адміністративі- сти у своїхнауковихпрацях, а саме - закріплення прав та обов'язківсуб'єктівадміністративного права нормами адміністративного права. А підпоняттям «суб'єктиадміністративного права» розуміти: підсуб'єктамиадміністративного права треба розумітиосіб (фізичнихосіб, колективнихосіб, структурніпідрозділиколективнихосіб), які є суб'єктамиадміністративнихправовідносин, щостановлять предмет адміністративного права [5, с. 50-57].

У практичнійдіяльностісуб'єктівреалізуютьсянормиадміністративного права, тобтоміжсуб'єктамискладаютьсяпевніадміністративно-правовівідносини. Адміністративніправовідносиниварторозглядати як один з видів право- відносин,головноюособливістюяких є нерівністьсторін. Цяситуаціязумовлюєтьсятим, що одна зісторінзавждинаділенавладнимиповноваженнями (орган публічноївладиабопосадова особа). Суб'єкт є одним ізважливихелементів складу правовідносини.

Можназазначити, щосуб'єктивладнихповноваженьзабезпечення права на мирнізібрання - цеорганидержавноївлади, ограни місцевогосамоврядування та іншісуб'єкти, щоздійснюютьвладніуправлінськіфункції з гарантування та створеннябезперешкодних умов для реалізації прав на мирнізібрання.

Відповідно до вищенаведенихтвердженьможназробитивисновок, що в публічно-правовому відношенні є, як правило, два видиучасників: суб'єкти, щопредставляютьпублічнийінтерес, виконуютьпублічніфункції і наділені для їхздійсненнявладнимиповноваженнями, і особи (суб'єкти), щопредставляютьприватнийінтерес. Отже, у цьомувипадку як обов'язковийсуб'єктприсутнійпублічна сторона (суб'єктвладнихповноважень), а іншою стороною, як правило, виступаютьприватні особи.

Надалі, досліджуючипитаннясуб'єктіввладнихповноважень, як сторонисуспільнихвідносин у сферізабезпечення права на мирнізібрання, вважаємо за доцільнедослідитизміствладнихповноважень. Так, М. Вільгушинський, групуючивидивладнихповноваженьзалежновідїххарактеру,змісту та способу здійснення, пропонує вести мову про наступніповноваження: з прийняттяімперативнихрішень; тих, щостосуютьсязбирання, аналізування та використанняінформації, вивченняситуації та оцінкипропозицій; пов'язані з погодженнями, координацією, взаємодією, сприянням, досягненнямдомовленостей; щомають на метіздійсненняорганізаційно-інструктивноговпливу на відповіднихсуб'єктів (організація, інструктування, медичнадопомога, стимулювання, узагальненнядосвіду); контрольно-оцінювального характеру [6, с. 10-14].

Іншою стороною в правовідносинах, пов'язанихізреалізацією права на мирнізібраннявиступаютьприватні особо, в першучергу - громадяни (фізичні особи). Підприватними особами треба розумітисуб'єктів, які в публічнихправовідносинах не володіютьофіційнимивладнимиповноваженнями, підпорядковуютьсяпублічноїволі, щовиражається в правових актах органівпублічноївлади. Саме тому недоцільнимвидаєтьсявідноситипосадовихосіб до приватнихосіб, які за визначенням не можуть бути приватними особами.

Адміністративнуправосуб'єктність у сферізабезпечення права на мирнізібраннядоцільнорозділити на публічну та приватну, а, відповідно, учасниківзазначенихправовідносинподілити на публічних та приватнихсуб'єктів. Основнийкритерійподілусуб'єктівзабезпечення права на мирнізібрання на публічні та приватні - ценаявністьчивідсутність у суб'єктавладнихповноважень. Такожхарактернимиособливостямисуб'єктів є:

1) публічнісуб'єктипредставляютьдержавнічисуспільніінтереси, в той час як приватні - особистіприватніінтереси;

2) публічнісуб'єктивиражають волю народу абогромади, приватні - зазвичай, свою особисту волю;

3) публічнісуб'єктинаділеніповноваженнями, приватнісуб'єкти - наділеніправоздатністю та дієздатністю.

Адміністративно-правовий статус суб'єктів у сферізабезпечення права на мирнізібраннявизначаєтьсяКонституцієюУкраїни, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У правовому значеннісуттєву роль відіграютьорганивиконавчоївлади, в нормативно-правових актах якихконкретизуютьсяправа і обов'язки, закріплені в загальномувиглядіКонституцією та законами. Суб'єктивні права та юридичніобов'язки, визначенічиннимзаконодавствомскладаютьосновнийзмістправового статусу. У науковійюридичнійлітературізазначеніправа та обов'язкисуб'єктівіменуютьсястатутними. Всіінші, не передбаченізаконодавством права і обов'язки, щоотрималиподальшийрозвиток (деталізацію) статутних прав та обов'язків, і, відповідно, конкретизовані у інших актах складаютьзмістпевнихправовідносин.

Адміністративно-правовий статус органівдержавноївлади у сферізабезпечення права на мирнізібраннявизначаєтьсяїхкомпетенцією, тобтосукупністювладнихповноважень у сфері, щоналежитьдо предметуїхрегулювання. У науковійлітературі до елементівадміністративно-правового статусу органівдержавноївладивідносятьціліїхньоїдіяльності, завдання та функції, закріплені нормами чинного законодавства.

Правова природа компетенціїсуб'єктавладнихповноважень у сферізабезпеченняправа на мирнізібранняполягає у мірівлади, якоюнаділенийсуб'єкт для реалізаціїсвоїхсуспільнозначущихфункцій. Розуміннякомпетенціїдоцільнорозглядати, як можливість за допомогоюпримусустворюватиюридичновирішуватиюридичнісправи та створювати, змінюватиабоприпинятиправовідносини, подекудивсуперечволііншихучасниківправовідносин у сферізабезпечення права на мирнізібрання. Дана можливістьзакріплена законом, реалізується в рамках забезпечення правопорядку і за своєюправовою природою проявляєтьсяпідчас підпорядкуваннюсвоїйволііншихосіб. Своїповноваженнясуб'єктвладнихповноваженьуповноважений та зобов'язанийздійснювати у чіткійвідповідності до норм чинного законодавства.

Владніповноваженняорганівпублічноїадміністрації у сферізабезпечення права на мирнізібранняздійснюють для забезпеченнязагальногоінтересу, в чомуполягаєюридичнезначенняповноважень. Суб'єктивладнихповноваженьпокликаністверджуватидержавнуполітику, провадитизагальну волю суспільства, проте з огляду на законнукомпетенції у відповіднійсфері.

Перед проведенняммітингучиіншогомирногозібраннягромадянимаютьзавчасноповідомити орган виконавчоївладичи орган місцевогосамоврядування. Отже, одним з основнихсуб'єктів права на мирнізібраннявиступаютьмісцевідержавніадміністрації - районні, обласні, міські (для містКиїв та Севастополь) та органимісцевогосамоврядування. Органимісцевогосамоврядування, відповіднодо закону «Про місцевесамоврядування» цесільські, селищні, міські ради, їхголови та виконавчікомітети, а такожрайонні та обласні ради.

Конституційний Суд України 19 квітня 2001 року розглянув справу щодоофіційноготлумаченняположеннячастинипершоїстатті 39 КонституціїУкраїнипро завчаснесповіщенняорганіввиконавчоївладичиорганівмісцевогосамоврядуванняпро проведеннязборів, мітингів, походів і демонстрацій(справа щодозавчасногосповіщення про мирнізібрання). Зокрема, суд вирішив, щопроводитизбори, мітинги, походи і демонстраціїгромадяниможуть за умовиобов'язковогозавчасногосповіщення про цеорганіввиконавчоївладичиорганівмісцевогосамоврядування. Такесповіщеннямаєздійснюватисягромадянами через організаторівмасовихзібрань [7].

Отже, суб'єкт права на мирнізібрання - це особа, яка набулавідповідного правового статусу та маєможливістьвступати у відносини, пов'язані з забезпеченням права громадянзбиратися мирно та проводитимітинги, пікетичидемонстрації з метою захистусвоїх прав та законнихінтересів, як за власнимволевиявленням, так і з огляду на юридичнийобов'язок. Усіучасникисуспільнихвідносин у сферізабезпечення права на мирнізібраннянаділені правами та обов'язками у зазначенійсфері та здатніїхздійснювати.

Суб'єктами права на мирнізібрання є публічні та приватні особи. До числа перших відносятьорганипублічноїадміністрації - органидержавноївлади (місцевідержавніадміністрації, правоохоронніоргани, суди) та органимісцевогосамоврядування. До приватнихосібслідвіднестигромадянУкраїни, осіб без громадянства, іноземців, громадськіорганізації, іншихсуб'єктівприватного права.

Проаналізувавши та дослідивши думки науковців, хочемозапропонувати свою систему класифікаціїсуб'єктів в сферімирнихзібрань.

Перша категорія, за якою буде поділенийсуб'єкт - за юрисдикцієюсуб'єктів:

- суб'єктиреалізації права на мирнізібрання;

- суб'єктивладнихповноваженьзабезпечення права на мирнізібрання.

За юридичнимивластивостями:

- громадяни;

- об'єднаннягромадян (в тому числі і релігійні);

- органидержавноївлади та їхструктурніпідрозділи і посадові особи;

- іноземці та особи без громадянства.

За загальнимадміністративно-правовимкритеріємподіляються, на:

- фізичніособи(громадяни, іноземці, особи без громадянства);

Гарантіїзабезпечення права на мирнізібранняхоч і встановлюєневелике коло чинних норм, щозакріплені у окремих нормативно-правових актах, але бувають і протиріччя у змістідеяких прав. Такунеузгодженістьможнапобачити з позиціїсуб'єктів права на свободу мирнихзібрань, а саме в КонституціїУкраїни таким суб'єктомвиступаєгромадянин, а цивільнезаконодавствосуб'єктомназиває - фізичну особу.

- юридичні особи (органивиконавчоївлади та місцевогосамоврядування, іншідержавніоргани, підприємства, установи, організації)

- колективніутворення, що не є юридичною особою але наділеніпевними правами та обов'язками.

Відповідно до повноваженьучасниківзабезпечення права на мирнізібрання:

- організатори;

- ініціатори;

- учасники;

- органидержавноївладизагальноїкомпетенції;

- органипублічноївлади;

- правоохоронніоргани та органиспеціальноїкомпетенції.

Такожсуб'єктиможнаподілити на ті, якізабезпечують порядок проведеннямасовихзаходів і громадськоїбезпеки, зокрематакі:

- Верховна Рада України, яка формуєзаконодавчу базу в сферізабезпеченнямирнихзібрань;

- КабінетМіністрівУкраїни;

- Уповноважений з прав людини;

- Міністерствовнутрішніх справ, яке забезпечує порядок і публічнубезпеку, охорону та захист прав і свобод громадян;

- НаціональнагвардіяУкраїни;

- Державна служба з надзвичайнихситуацій;

- Служба безпекиУкраїни;

- Національнаполіція (слідчіпідрозділи, підрозділипізнання, підрозділипревентивноїдіяльності) - безпосередньовиконуєохоронугромадського порядку на місціпроведеннямирнихзібрань;

- судовіоргани;

- місцевідержавніадміністрації та органимісцевогосамоврядування;

- громадськіформування з охоронигромадського порядку;

- громадяни, громадськіоб'єднання.

Віртуальносуб'єктиправовідносин у сфері

реалізаціїмирнихзібраньможнаподілити на двісторони: ініціатори, організатори та учасникизібрань, а з іншоїсторони - органипублічноївлади та іншіоргани, до якихмітингувальникивисуваютьсвоївимоги, прохання та маютьпретензії до їхньоїроботи.

Організатори та ініціаторипроведення такого зібраннявисуваютьсвоївимоги з метою недопущенняпорушення прав, свобод та інтересів народу, або ж припинення такого порушення у зв'язку з прийнятим нормативно-правовим актом, також з метою відміни тих чиіншихзаборон та обмежень, щопорушуютьконституційні права громадянтощо.

Організаторимасовихзаходів в межах своїхповноваженьвідповідають за:

1. Оповіщенняможливихучасниківпублічного заходу про йогопроведення;

2. Подачу заявки до відповідного органу публічноївлади;

3. Проведенняпопередньоїагітації;

4. Виготовлення і розповсюдженнязасобівнаочноїагітації;

5. Іншідії, які не суперечатьзаконодавствуУкраїни, щоздійснюються з метою підготовки та проведення мирного заходу.

Щостосуєтьсяіншоїсторониправовідносин, то органивиконавчоївлади, місцевогосамоврядуваннязвертаються з позовноюзаявою про заборонупроведеннязборів, мітингів, походів, демонстраційтощочи про іншеобмеження права на мирнізібрання (щодомісцячи часу їхпроведеннятощо) до окружного адміністративного суду за своїммісцезнаходженням. Вони можутьпрохати суд заборонитизібранняповністюабо ж певнійїїчастині, яка можеобернутисянегативниминаслідками для суспільства.

Одним ізнайнеобхідніших та важливихсуб'єктів в сферіреалізації права на мирнізібраннявиступаютьоргани, що в межах своїхповноваженьнаділенимизаконодавчими актами України та на якихпокладеніфункціїзабезпеченняпублічного порядку, охорони прав, свобод та законнихінтересівсуспільства, недопущенняпосягання на життячиздоров'я кожного члена країни, а самеНаціональнаполіціяУкраїни та НаціональнагвардіяУкраїни.

Безумовно, повинно бути розумінняправильноївзаємодіїміжданимисуб'єктамивладнихповноважень у залученніїх до забезпеченняпублічного порядку при проведеннімітингів, зібрань, іншихзборів. НаціональнаполіціяУкраїни та НаціональнагвардіяУкраїни, залучаються для проведенняпрофілактичнихзаходів та інколи, насампередвід них залежитьорганізація, проведення, власнесам хід та результати і наслідкипроведеннямасовихзібрань, мирнихзаходів, мітингівтощо.

До повноважень таких органівможнавіднести:

- реагування на повідомлення про проведеннязібрання;

- організація та проведенняроз'яснювальнихбесід з метою роз'яснення норм права на мирнізібрання;

- припиненнязаворушеньпід час масовихзаходів;

- забезпеченнябезпекиучасників мирного зібрання з моменту отриманняв будь-якийспосібінформаціїпро проведеннязібрання;

- у випадкувідсутностіповідомлення про проведеннязібраннясприяютьпроведенню та забезпечуютьйого;

- сприяютьдіяльностіжурналістів, представниківзасобівмасовоїінформації, а такожнезалежнихспостерігачівпід час проведеннязібрань.

Акцентуємоувагу, щоНаціональнаполіціяУкраїнивідповідно до ст. 30 Закону України «Про Національнуполіцію» для охорони прав і свобод людини, запобіганнязагрозампублічнійбезпеці і порядку абоприпиненняїхпорушеннязастосовує в межах своєїкомпетенціїполіцейськіпревентивні заходи та заходи примусу, а такождля виконанняпокладених на неїзавданьвживаєзаходівреагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративніправопорушення та КримінальнимпроцесуальнимкодексомУкраїни, на підставі та в порядку, визначених законом, а такожіншізаходи, визначеніокремими законами. Напрямиудосконаленняправоохоронноїсфери, і зокремаНаціональноїполіціїчіткоокреслені в УказіПрезидента України «Про рішення Радинаціональноїбезпеки і оборони Українивід 4 березня 2016 року «Про Концепціюрозвитку сектору безпеки і оборони України» від 14.03.2016 № 92/2016 [8], де основною метою розвиткуНаціональноїполіціїУкраїнивказанопоетапнестворенняправоохоронноговідомстваєвропейськогозразка для подальшогоефективноговиконаннярозглянутихзавдань.

Як стверджує Р.Д. Свон, з огляду на сучаснітенденціїрозвиткуправовоїдержави та роль поліцейськихвідомств у реалізаціїдержавнихвелінь, поліція на певномуетапіможе стати суб'єктомвиробництва й надання ряду благ і послугнаселенню, обсягяких, втім, прямо залежитьвід державного ладу й сукупностіправових норм, щовизначаютьсутністьполіцейськоїдіяльності [9].

На думку О.С. Юніна, забезпеченняполіцієюгромадськоїбезпекипотребуєвіднеїглибокогопроникнення в громадськежиттявідповідно до йогореалій, більштіснавзаємодіяполіції з населенням вносить у їїдіяльністьзавданнянаданнярізноманітнихпослугнаселенню [10, с. 59-63].

УповноваженийВерховної Ради з прав людини є важливимсуб'єктом в реалізаціїконституційних прав і свобод людини і громадянина на мирнізібрання та маєвинятковесуспільнезначення. Право на мирнізібрання (мітинги, демонстрації, походи, акції) та свобода вираженняпоглядів є конституційними правами людини, якігарантовані кожному.

Реалізаціяцих прав і свобод має бути ефективнозабезпечена не тільки в тому випадку, коли особи, щоцим правом користуються, висловлюютьприйнятні для більшості погляди, але й коли висловлювані погляди є непопулярними, можутьшокуватиабовикликатизанепокоєння в суспільстві. Тому повноваження в допомозіреалізаціїданого права покладені на УповноваженийВерховної Ради з прав людини.

Вінзахищає права та свободигромадян не лише на територіїдержави, але й поза її межами, представляєінтересигромадян на світовійарені та забезпечуєсправедливе і законнетрактуванняконституційний прав людини

УповноваженийВерховної Ради з прав людини в межах своїхповноваженьвідстоює та захищаєвідносини у сферізабезпечення права громадян на свободу мирнихзібрань, у своїйдіяльностізастосовуєзаконодавчийзахист права на свободу мирнихзібраньтощо.

У стратегічному і глобальному виміріОмбуд- сманаможнавважати одним ізнайбільшактивних та ефективнихзахисниківсвободизібраньсереддержавнихорганів, на рівні з Конституційним Судом України.



Висновки

Отже, на змінах, щовідбуваються в українськомусуспільстві, пробуджуютьвисокуактивність та прагнення людей братибезпосередню участь у вирішенні проблем, якістосуютьсяїхзагальнихінтересів, зокрема й з використанням права на мирнізібрання. Втім, незважаючи на всю важливістьсамецьогорізновидуполітичних прав, конституційніположення про свободу зборів, мітингів, вуличнихпоходів і демонстрацій й дотеперналежним чином не конкретизовані в поточному законодавстві, нерідкообмежуються, а то і просто порушуються.



Література

1. Дараганова Н.В. «Дискусійніпитаннякласифікаціїсуб'єктівадміністративного права.» (2010).

2. Філософськийенциклопедичний словник / редкол.: В. І. Шинкарук (голова). Київ: Абрис, 2002. 742 с. (с. 612-613).

3. Костенко О.М. Адміністративно-правовий статус суб'єктівпублічнихзакупівель в Україні. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. № 3. 2017. 98-105.

4. Мацелик Т.О. Суб'єктиадміністративного права: поняття та система: [монографія]. Ірпінь: ВидавництвоНаціональногоуніверситетудержавноїподатковоїслужбиУкраїни, 2013. 342 с.

5. Віхляєв М.Ю. Співвідношення понять суб'єктиадміністративного права та суб'єктиадміністративнихправовідносин у контекстірозглядугромадськихоб'єднань як суб'єктівадміністративного права. Право і суспільство. 3 (2013): 50-57.

6. Вільгушинський М. До питання про сутність та змісткатегоріїсуб'єктвладнихповноважень. Віче. 12 (2013): 10-14.

7. Про завчаснесповіщенняорганіввиконавчоївладичиорганівмісцевогосамоврядування про проведеннязборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодозавчасногосповіщення про мирнізібрання): РішенняКонституційного Суду України у справі за конституційнимподаннямМіністерствавнутрішніх справ Українищодоофіційноготлумаченняположеннячастинипершоїстатті 39 КонституціїУкраїнивід 19 квітня 2001 року, N 4-рп/2001, Справа N 1-30/2001. Вісник Конституційного Суду України. 2001. № 16.

8. Указ Президента України «Про рішення Ради національноїбезпеки і оборони Українивід 4 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України»від 14.03.2016 № 92/2016 иЯЬ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/92/2016#Text

9. Свон Р.Д. Эффективность правоохранительной деятельности и ее кадровое обеспечение в США и России / Под общ. ред. В. П. Сальникова. Санкт-Петербург: Алетейя : Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000. 288 с.

10. ЮнінО.С. Поліціяв системідержавнихорганівта забезпеченнягромадськоїбезпеки. Держава та регіони. Сер. Право. 2013. № 1. С. 59-63.

References

1. Darahanova N.V. (2010) Dyskusiinipytanniaklasyfikatsiisubiektivadministratyvnohoprava [Discussion issues of classification of subjects of administrative law]. [in Ukrainian]

2. Filosofskyientsyklopedychnyislovnyk (2002) [Philosophical encyclopedic dictionary] / redkol.: V.I. Shynkaruk (holova). Kyiv: Abrys, 2002. 742 s. (s. 612-6l3). [in Ukrainian]

3. Kostenko O.M. (2017) Administratyvno-pravovyi status subiektivpublichnykhzakupivel v Ukraini [Administrative and legal status of public procurement entities in Ukraine]. VisnykZaporizkohonatsionalnohouniversytetu. Yurydychninauky. # 3. 2017. 98-105. [in Ukrainian]

4. Matselyk T.O. (2013) Subiektyadministratyvnohoprava: poniattia ta systema [Subjects of administrative law: concept and system] (monohrafiia). Irpin: VydavnytstvoNatsionalnohouniversytetuderzhavnoipodatkovoisluzhbyUkrainy, 2013. 342 s. [in Ukrainian]

5. VikhliaievM.Yu. (2013) Spivvidnoshenniaponiatsubiektyadministratyvnohoprava ta subiektyadministratyvnykhpravovidnosyn u kontekstirozghliaduhromadskykhobiednan yak subiektivadministratyvnohoprava [Correlation of concepts of subjects of administrative law and subjects of administrative legal relations in the context of consideration of public associations as subjects of administrative law]. Pravoisuspilstvo 3 (2013): 50-57. [in Ukrainian]

6. Vilhushynskyi M. (2013) Do pytannia pro sutnist ta zmistkatehoriisubiektvladnykhpovnovazhen [On the question of the essence and content of the category of the subject of power]. Viche 12 (2013): 10-14. [in Ukrainian]

7. Pro zavchasnespovishchenniaorhanivvykonavchoivladychyorhanivmistsevohosamovriaduvannia pro provedenniazboriv, mitynhiv, pokhodividemonstratsii (spravashchodozavchasnohospovishchennia pro myrnizibrannia) [On Early Notification of Executive Bodies or Local Self-Government Bodies on Meetings, Rallies, Campaigns and Demonstrations (Case on Early Notification of Peaceful Assemblies)]: RishenniaKonstytutsiinohoSuduUkrainy u spravi za konstytutsiinympodanniamMinisterstvavnutrishnikhspravUkrainyshchodoofitsiinohotlumachenniapolozhenniachastynypershoistatti 39 KonstytutsiiUkrainy vid 19 kvitnia 2001 roku, N 4-rp/2001, Sprava N 1-30/2001. VisnykKonstytutsiinohoSuduUkrainy. 2001. # 16. [in Ukrainian]

8. UkazPrezydentaUkrainy «Pro rishennia Rady natsionalnoibezpekyioboronyUkrainy vid 4 bereznia 2016 roku «Pro KontseptsiiurozvytkusektorubezpekyioboronyUkrainy» [Decree of the President of

Ukraine «On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of March 4, 2016» On the Concept of development of the security and defense sector of Ukraine] vid 14.03.2016 # 92/2016 URL: https://zakon.rada.gov.ua / laws / show / 92/2016 # Text [in Ukrainian]

9. Svon R.D. (2000) Jeffektivnost' pravoohranitel'nojdejatel'nostiieekadrovoeobespechenie v SShAiRossii [The effectiveness of law enforcement and its staffing in the United States and Russia] / Pod obshh. red. V. P. Sal'nikova. Sankt-Peterburg: Aletejja : Sankt-Peterburgskijuniversitet MVD Rossii, 2000. 288 s. [in Ukrainian]

10. Yunin O.S. (2013) Politsiia v systemiderzhavnykhorhaniv ta zabezpechenniahromadskoibezpeky [Police in the system of state bodies and public safety]. Derzhava ta rehiony. Ser. Pravo. 2013. # 1. S. 59-63. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...