Антикризове оподаткування під час карантину: правовий аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет ДФС України

Антикризове оподаткування під час карантину: правовий аналіз

М.О. Мацелик, к.ю.н., доцент к.ю.н.,

Стаття присвячена науковому аналізу антикризового оподаткування під час карантину. Впровадження протиепідеміологічних заходів обмежувального характеру вимагають негайного реагування та здійснення значних змін у національній системі оподаткування, яка повинна якомога швидше підлаштуватись під ситуацію, яка склалася шляхом врахування останніх змін і доповнень до чинного законодавства.

Ключові слова: антикризове оподаткування, допомога бізнесу, податок на виведений капітал, антикризові заходи зарубіжних країн.

Н. А. Мацелик, Г. Н. Стрияшко. Антикризисное налогообложение во время карантина: правовой анализ

Статья посвящена научному анализу антикризисного налогообложения во время карантина. Внедрения противоэпидемиологических мероприятий ограничительного характера требуют немедленного реагирования и осуществления значительных изменений в национальной системе налогообложения, которая должна быстро подстроиться под ситуацию, которая сложилась путем учитывания последних изменений и дополнений к действующему законодательству.

Ключевые слова: антикризисное налогообложения, помощь бизнесу, налог на выведенный капитал, антикризисные меры зарубежных стран.

М. Matselik, G. Stryashko. ANTI-CRISIS TAXATION DURING QUARANTINE: LEGAL ANALYSIS

The article is devoted to the scientific analysis of anti-crisis taxation during quarantine. The introduction of anti-epidemiological measures of a restrictive nature requires an immediate response and the implementation of significant changes in the national taxation system, which must quickly adapt to the situation that has developed by taking into account the latest changes and additions to the current legislation. The purpose of the study is to identify the existing advantages and disadvantages in the introduction of anti-crisis taxation measures in Ukraine and foreign countries. It was noted that there is a need to help businesses in Ukraine.

It was noted that there is a need to help businesses in Ukraine. The attention is focused on the effective measures of anti-crisis taxation, the analysis of anti-crisis measures that were used in foreign countries is carried out. Definitely, the most common measures are the continuation of tax breaks, suspension of deadlines, and simplified administrative procedures towards the end of quarantine. The attention is focused on the fact that according to the data of international organizations, the following types of events are used by foreign countries: postponement of submission of personal income tax return; deferred payment of personal income tax; reduction in tax rates (for example, for industries that have been most affected by quarantine measures); tax holidays; postponement of tax audits; cancellation offines and penalties for late submission of declarations and late payment of tax.

It is noted that the analysis of the proposed anti-crisis measures by experts and representatives of the business community leads to the idea of eliminating the income tax by replacing the tax on withdrawn capital, which will minimize state intervention in the economy of enterprises and, in general, is a more flexible tool for business. The main difference between the tax on withdrawn capital and income tax is that it is not the financial result that is subject to taxation, but certain transactions.

It is emphasized on the feasibility of analyzing the impact of the tax on withdrawn capital as a way to overcome the crisis without additional financial injections.

Key words: anti-crisis taxation, business assistance, tax on withdrawn capital, anti-crisis measures of foreign countries.

Вступ

Метою дослідження є виявлення існуючих переваг та недоліків у запровадженні антикризових заходів оподаткування в Україні та зарубіжних країнах.

Постановка проблеми. Поширення коронавірусу COVID-19 як в Україні, так і в цілому світі внесло свої корективи у соціальне та економічне життя. Варто зауважити, що впродовж останніх років Україна зазнала суттєвих реформ, серед яких можна виділити децентралізацію, боротьбу з корупцією та реформи правоохоронних органів, відбулися реформи у банківській, фіскальній сферах, енергетичній та монетарній політиках, що зумовило потребу у вирішенні одного з першочергових завдань створення ефективної податкової системи, яка є джерелом надходження коштів до бюджету та подальшого їх розподілу. Тому в сучасних умовах актуальним питанням залишається організація такої податкової системи, яка б сприяла стабільності надходжень до державного бюджету і водночас не ставала тягарем для підприємств [1, с. 238].

Однак впровадження протиепідеміологічних заходів обмежувального характеру вимагають негайного реагування та здійснення значних змін у національній системі оподаткування, яка повинна якомога швидше підлаштуватися під ситуацію, яка склалася шляхом врахування останніх змін і доповнень до чинного законодавства. Уряди європейських країн розробили та впровадили пакети законодавчих змін на підтримку малого бізнесу та працівників.

Пільги у процесі оподаткування на час карантину були встановлені і в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у розвиток теоретичних та емпіричних досліджень проблематики оподаткування, зокрема пільгового, оподаткування здійснили такі вітчизняні науковці-економісти та юристи, як В. Вишневський, О. Данілов, Л. Демиденко, С. Каламбет, О. Кириленко, М. Кучерявенко, І. Криницький А. Крисоватий, Е. Лібанова, І. Луніна, В. Мандибура, С. Лєкарь, А. Соколовська, В. Федосов, К. Швабій, І. Шевчук, Т. Яроцька та інші.

Проте в умовах запровадження протиепідеміологічних заходів обмежувального характеру виникає потреба в аналізі заходів антикризового оподаткування з метою визначення їх ефективного використання для згладжування негативних наслідків карантину. Тому на сучасному етапі потребують правового аналізу питання оптимізації механізму пільгового оподаткування в умовах карантину.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз основних змін та пільг в оподаткуванні, пов'язаних із законодавчими актами України, спрямованими на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19), свідчить, що їх було прийнято декілька, а саме Верховною Радою України були прийняті декілька законів, спрямованих на регулювання викликів та загроз, спричинених розповсюдженням СОУГО-19. Серед них: від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-2019)», від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19)». Також Закон України від 14.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», основною метою якого було створення фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОУГО-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

13 травня 2020 року на засіданні Верховної Ради України прийнято у другому читанні та в цілому законопроект № 3329-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19)». Ним продовжено дію податкових пільг та спрощених адміністративних процедур до закінчення карантину. Зокрема, передбачено продовження:

- строку незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому уряд оголосить про закінчення дії карантину;

- строку ненарахування пені;

- мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок;

- строку дії Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків».

Також законом звільнено від сплати ЄСВ підприємців до 31 травня 2020 року. Крім того, тимчасово суми ПДФО, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати та нарахованих за періоди з 1 до 31 травня та з 1 до 30 червня 2020 року, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню COVID-19, лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19, компенсуватимуться таким працівникам у повній сумі за рахунок коштів Державного бюджету України. протиепідеміологічний оподаткування законодавство

Законом передбачено, що на період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включатимуться доходи у вигляді допомоги щодо часткового безробіття на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення».

Також тимчасово на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків, встановлених:

- статтею 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПК України;

- статтями 52-53 ПК України щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі;

- статтями 73 та 78 ПК України щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Незважаючи на те, що податкові зміни несуть чимало ризиків, держави світу під час пандемії СОУГО-19 запроваджують різні послаблення щодо ПДФО.

За даними міжнародних організацій, застосовуються такі типи заходів:

- відстрочення подання декларації про доходи фізичних осіб;

- відстрочення сплати податку на доходи фізичних осіб;

- зменшення ставок оподаткування (наприклад, для галузей, які найбільше постраждали від карантинних заходів);

- податкові канікули;

- відтермінування податкових перевірок;

- відміна штрафів та пені за несвоєчасне подання декларацій та несвоєчасну сплату податку [2, с. 228].

З 18 березня набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України № 533-ІХ, якими було встановлено, що з 1 березня до 30 квітня 2020 р.:

- не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок й орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що використовуються в господарській діяльності;

- об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки [3].

З квітня 2020 р. збільшено граничний обсяг доходів, який дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування: для 1-ї групи - з 300 тис. до 1 млн грн; для 2-ї групи - з 1,5 млн до 5 млн грн; для 3-ї групи - з 5 млн до 7 млн грн [4]. Норма щодо перегляду ставок єдиного податку не є обов'язковою до застосування (як це було у випадку податкових канікул з податку на майно) та дає право органам місцевого самоврядування самостійно вирішити, чи потрібно зменшувати ставки єдиного податку та для яких видів діяльності. Ухвалюючи таке рішення, місцевим радам треба пам'ятати, що зменшені ставки єдиного податку діятимуть не лише на період карантину, а до кінця 2020 р., і не підлягають відновленню. З огляду на це органам місцевого самоврядування варто оцінити потенційні наслідки таких рішень з точки зору можливих втрат для бюджету, разом з тим беручи до уваги інтереси місцевих підприємців і намагаючись мінімізувати для них негативні наслідки обмежувальних заходів.

Для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19):

- звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

- звільняються від сплати ввізного мита лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

- плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо вказаних у законі товарів не справляється;

- митне оформлення вказаних товарів здійснюється першочергово;

- на вказані у законі товари допускається подання попередньої або тимчасової декларації за правилами, встановленими чинним законодавством тощо [5].

З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов'язані вжити всіх можливих заходів, серед яких передбачається:

- надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;

- надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників;

- встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;

- запровадження роботи змінами;

- тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;

- уведення простою;

- продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту [6].

Водночас якщо розглядати запропоновані антикризові кроки як від експертів, так і представників бізнес-спільноти, то спільним у них є пункт про ліквідацію податку на прибуток шляхом заміни податком на виведений капітал, що мінімізуватиме втручання держави в економіку підприємств та в цілому є більш гнучким інструментом для бізнесу.

Основна відмінність податку на виведений капітал від податку на прибуток полягає в тому, що оподаткуванню підлягає не фінансовий результат, а певні операції.

Очікується, що поява податку на виведений капітал не лише спростить ведення бізнесу та дозволить скоротити витрати на виконання податкового обов'язку, а й сприятиме підвищенню рівня капіталізації підприємств та досягненню ряду інших економічних ефектів.

Варто зазначити, що ідея запровадження податку на виведений капітал в Україні ненова. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» зареєстровано ще в липні 2018 року за N° 8557. Однак ухвалити його так і не вдалося через негативну реакцію МВФ, викликану ймовірними втратами бюджету через відсутність затверджених компенсаторів.

Висновок

Більшість запроваджених податкових змін є, безумовно, позитивною. Водночас з огляду на непередбачуваність тривалості карантинних заходів, зменшення періодів звільнення від плати за землю та податку на нерухоме майно так само, як і зупинення строків розгляду адміністративних скарг платників податків без прямої заборони на нарахування пені за період такого зупинення, вбачаються недостатнім. У свою чергу, акцент уваги саме на податку на виведений капітал вбачається як шлях до подолання кризи без додаткових фінансових вливань.

Список використаних джерел

1. Ольшанська М., Жирнова А. Податок на виведений капітал як вирішення проблем оподаткування прибутку підприємств. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». 2019. № 1 (53). 237-245 с.

2. Яроцька Т. Податок на доходи фізичних осіб: вітчизняні та іноземні антикризові заходи під час пандемії covid-19. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України: збірник матеріалів ІІІ науково-практичного круглого столу, м. Ірпінь, 15 травня 2020 р. Ірпінь: НДІ фіскальної політики, 2020. 234 с.

3. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19): Закон України від 17.03.2020 № 533-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-2019): Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/540-20

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19): Закон України від 17.03.2020 № 530-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20

6. Як організувати роботу працівників під час карантину, не порушуючи трудове законодавство / Офіційний вебсайт Державної служби України з питань праці, 20 березня 2020 р. URL: http://dsp.gov.ua/zakhody-iaki-maiut-vzhyty-robotodavtsi-z- metoшnedopushchenma-шzpovsшdzhenma-koшnavimsu/

7. Про зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік: лист Міністерства фінансів України від 17.04.2020 № 05110-14-6/11536.

8. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2755-17

References

1. Olshanska M., Zhymova A. Podatok na vyvedenyi kapital yak vyrishennia problem opodatkuvannia prybutku pidpryiemstv. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Ekonomika». 2019. № 1 (53). 237-245 s.

2. Yarotska T Podatok na dokhody fizychnykh osib: vitchyzniani ta inozemni antykryzovi zakhody pid chas pandemii covid-19. Protydiia minimizatsii splaty podatkiv: svitovyi dosvid ta praktyka Ukrainy: zbirnyk materialiv III naukovo-praktychnoho kruhloho stolu, m. Irpin, 15 travnia 2020 r. Irpin, 2020. 234 s.

3. Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakoniv Ukrainy shchodo pidtrymky platnykiv podatkiv na period zdiisnennia zakhodiv, spriamovanykh na zapobihannia vynyknenniu i poshyrenniu koronavirusnoi khvoroby (COVID-19): Zakon Ukrainy vid 17.03.2020 № 533-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20

4. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv, spriamovanykh na zabezpechennia dodatkovykh sotsialnykh ta ekonomichnykh harantii u zviazku z poshyrenniam koronavirusnoi khvoroby (COVID-2019): Zakon Ukrainy vid 30.03.2020 № 540-IX. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/540-20

5. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy, spriamovanykh na zapobihannia vynyknenniu i poshyrenniu koronavirusnoi khvoroby (COVID-19): Zakon Ukrainy vid 17.03.2020 № 530-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20

6. Iak orhanizuvaty robotu pratsivnykiv pid chas karantynu, ne porushuiuchy trudove zakonodavstvo. Ofitsiinyi veb-sait Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z pytan pratsi, 20 bereznia 2020 r. URL: http://dsp.gov.ua/zakhody-iaki-maiut-vzhyty-robotodavtsi-z-metoiunedopushchennia-rozpovsiudzhennia-koronavirusu/

7. Pro zminy do Zakonu Ukrainy «Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2020 rik»: lyst Ministerstva finansiv Ukrainy vid 17.04.2020 № 05110-14-6/11536.

8. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17

Размещено на Allbest.ru