Організація та правове регулювання контролю якості нафтопродуктів під час їх зберігання у державному резерві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний НДІ «Ресурс»

Організація та правове регулювання контролю якості нафтопродуктів під час їх зберігання у державному резерві

А.М. Новицький, д.ю.н., професор

Є.В. Дем'янчук

Анотація

У статті розглядається організація та правове регулювання контролю якості нафтопродуктів, що зберігаються у державному резерві. Найважливішою частиною забезпечення нафтопродуктами є система контролю їх якості та її стале функціонування. Застосуванню високоякісних нафтопродуктів повинні передувати роботи щодо забезпечення збереження їх якості та правильного зберігання на підприємствах, а також організації контролю якості нафтопродуктів, які постачаються до державного резерву.

Ключові слова: контроль якості, державний резерв, нафтопродукти, якість, інститут.

Аннотация

А.Н. Новицкий, Є. В. Демьянчук. Организация и правовое регулирование контроля качества нефтепродуктов при их хранении в государственном резерве

В статье рассматривается организация и правовое регулирование контроля качества нефтепродуктов, хранящихся в государственном резерве. Важнейшей частью обеспечения нефтепродуктами является система контроля их качества и ее постоянное функционирование. Применению высококачественных нефтепродуктов должны предшествовать работы по обеспечению сохранности их качества и правильного хранения на предприятии, а также организации контроля качества нефтепродуктов, поставляемых в государственный резерв.

Ключевые слова: контроль качества, государственный резерв, нефтепродукты, качество, институт.

Abstract

А. Novitsky, Eu. Demyanchuk. Organization and legal regulation of quality control of oil products that stored in the state reserve

The article considers the organization and legal regulation of quality control of oil products that stored in the state reserve. The most important part of oil products storing is their quality control system and its sustainable operation. The use of high-quality oil products should be preceded by actions to ensure the preservation of their quality and proper storage at enterprises, as well as the organization of quality control of oil products that stored in the state reserve.

Founded that the organization ofquality control ofoil products that stowed to the state reserve and during their storage is carried out by the Ukrainian State Research Institute “Resource”. The main task of such control is to prevent the acceptance of oil products unsuitable for storage in the state reserve and timely detection of changes in their quality indicators that run outside the approved limits.

The analysis of legal documents on the quality control of oil products stored in the state reserve has showed that the preservation of quality characteristics of oil products in the state reserve depends not only on the production quality margin, but also on the compliance with storage conditions that are established by the Decree of the Ministry of Fuel and Energy, the Ministry of Economy of Ukraine, the Ministry of Transport and Communications, the State Committee for Technical Regulation and Consumer Policy dated 20.05.2008 and this Decree needs improvements due to the constant development of industry. Another problems that we identified are the qualification of specialists who carry out laboratory quality control of oil products and the need to adopt standards for advanced training of these specialists.

Key words: quality control, state reserve, oil products, quality, institute.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Сучасний рівень розвитку промисловості повністю залежний від наявності достатньої кількості енергетичних ресурсів, одним із основних яких є нафтопродукти. З розвитком транспортної інфраструктури, розвитком економічних та соціокультурних потреб людства різко зросло споживання бензину, дизпалива, ракетного палива, авіапалива, мастила моторного. Це зумовило і залежність від цих ресурсів стану економічного зростання будь-якої з економік світу.

Додаткового поштовху до пошуку шляхів унормування підходів до забезпечення стійкості функціонування енергетики надали загрози, породжені гібридними методами ведення війн нового покоління, і, зокрема, використання енергетики (енергопостачання), як інструменту досягнення політичних цілей окремими країнами [1].

Енергетична стратегія України на період до 2035 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р, визначає, що забезпечення енергетичної незалежності включає інтенсивне нарощування ресурсної бази та видобутку первинних енергетичних ресурсів, вітчизняних потужностей з їх переробки, створення запасів та резервів, диверсифікацію джерел і шляхів постачань, технікотехнологічне переозброєння ключових підприємств галузі [3]. Завданням нашої статті є дослідження одного із завдань Енергетичної стратегії, а саме: питання створення запасів та резервів енергоресурсів держави, конкретизуючи яке, будемо аналізувати організаційно-правову сторону створення запасів нафтопродуктів та контролю за їх якісними показниками щодо відповідності.

Актуалізація піднятої проблеми підтверджується Директивою ради 2009/119/ЄС [4] щодо зобов'язання держав-членів підтримувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та/або нафтопродуктів. Зокрема, в цьому документі зазначається, що питання забезпечення Співтовариства сирою нафтою та нафтопродуктами залишається досить важливим, зокрема для транспортного сектору та хімічної промисловості. Зростаюча концентрація виробництва, зменшення запасів нафти, а також збільшення обсягів світового споживання нафтопродуктів - все це призводить до збільшення ризиків виникнення проблем у забезпеченні нафтою та нафтопродуктами. Крім того, зазначається, що наявність резервів нафти та заходи з безпеки енергопостачання є основними складовими суспільної безпеки держав-членів та Співтовариства.

В Україні 2009 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1498-р була затверджена Концепція створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на період до 2020 року [5]. Зокрема, в ній зазначається про те що, відсутність в Україні необхідних запасів нафти і нафтопродуктів унаслідок суттєвої залежності національної економіки від імпорту енергоносіїв становить загрозу енергетичній безпеці країни. У разі припинення надходжень нафти і нафтопродуктів потребу в них країна зможе задовольняти упродовж не більш ніж 10 днів за рахунок власного видобутку та наявних резервів. У зазначеній концепції наголошується, що необхідність створення в Україні мінімальних запасів обумовлена: недостатнім обсягом видобутку власних вуглеводнів; залежністю України від імпорту сирої нафти; обмеженими можливостями швидкого нарощення обсягів постачання нафти і нафтопродуктів в Україну; наявною загрозою зменшення обсягу або припинення постачання нафти і нафтопродуктів в Україну в умовах виникнення кризових явищ на ринку нафти і нафтопродуктів; потребою у протидії можливим неправомірним діям суб'єктів ринку нафтопродуктів України, зокрема вчиненню антиконкурентних узгоджених дій; необхідністю дотримання вимог Європейського Союзу щодо створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

Указом Президента України від 2 грудня 2019 року № 874/2019 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 грудня 2019 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки», в якому, зокрема, зазначається про невідкладні заходи щодо створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів з урахуванням вимог Європейського Союзу щодо створення та підтримки таких запасів до 1 квітня 2020 року [6].

Розглянемо порядок організаційно-правового забезпечення створення резервів нафтопродуктів та контролю якості формування таких державних запасів.

В Україні основним суб'єктом формування резерву нафтопродуктів визначено Кабінет Міністрів України. Зокрема, в Законі України «Про державний матеріальний резерв» [7] визначено, що Державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Проте організація формування, зберігання й обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, підприємствами, установами й організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України. Відповідно, безпосереднім виконавцем зазначеної державної функції визначено Державне агентство резерву України.

Зокрема, державний резерв призначається для забезпечення потреб України в особливий період; надання державної підтримки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно- енергетичних ресурсів; подання гуманітарної допомоги та забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Виконання цих заходів значною мірою залежить від своєчасного та повного забезпечення нафтопродуктами належної якості, які зберігаються у державному резерві.

Надійність та довговічність техніки залежить від якості нафтопродуктів, що застосовуються. Низькоякісні нафтопродукти можуть стати причиною виходу з ладу паливної системи двигунів та виникнення непередбачуваних наслідків.

Для забезпечення належного стану енергетичного балансу в системі нафтопродуктів перед державою як основним суб'єктом ринку палива стоїть ряд завдань, серед яких і створення умов, які мінімізують усі зовнішні та внутрішні виклики у зазначеній сфері суспільних відносин. Для виконання завдань необхідно вирішити ряд завдань, які в комплексі можна охарактеризувати як потребу у закупівлі та зберіганні нафтопродуктів належної якості на спеціалізованих підприємствах, при цьому мінімізувавши ризики корупційних, економічних та паливно-енергетичних впливів.

Дослідник Г. В. Морозов зазначає, що з позиції сучасних уявлень про механізм державного регулювання господарських відносин можливою вважаємо таку систематизацію господарсько-правових форм (засобів) регулювання цін на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами: формування основних засад і принципів ціноутворення на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами шляхом прийняття відповідних норм права та нормативно-правових актів (засоби загальноправового характеру); правовий вплив на формування та розвиток легітимної моделі ціноутворення шляхом примусового впливу, негативного стимулювання та мотивування в разі порушення або загрози порушення проголошених засад і принципів ціноутворення на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами (правові засоби охоронної спрямованості); адміністративні методи регулювання ціноутворення на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами внаслідок застосування відповідних дозволів, заборон або обмеження щодо суб'єктів роздрібної торгівлі нафтопродуктами (адміністративні засоби); опосередкований (непрямий) вплив на суб'єктів роздрібної торгівлі нафтопродуктами шляхом застосування економічних важелів (економічні засоби) [2].

Найважливішою частиною забезпечення нафтопродуктами є система контролю їх якості та її стале функціонування, яке можливе під час вирішення двох основних завдань:

організації на нафтопереробних підприємствах технологічного контролю якості нафти та продуктів її переробки для своєчасного регулювання технологічних процесів та паспортизації товарних нафтопродуктів встановленої якості відповідно до вимог Технічних регламентів та нормативних документів;

забезпечення збереження якості нафтопродуктів у разі транспортування, зберігання та застосування за рахунок періодичного контролю їх якості.

У процесі вирішення першого завдання з організації промислового виробництва на нафтопереробному підприємстві вимоги до їх якості встановлюються на державному рівні у вигляді Технічних регламентів та нормативних документів.

Вирішення другого завдання контролю із зберігання якості нафтопродуктів під час їх транспортування та зберігання здійснюється постачальниками і підприємствами, що входять до системи державного резерву, і здійснюють зберігання нафтопродуктів.

Застосуванню високоякісних нафтопродуктів повинні передувати роботи щодо забезпечення збереження їх якості та правильного зберігання на підприємствах, а також організації контролю якості нафтопродуктів, які постачаються до державного резерву.

Організацію контролю якості нафтопродуктів, які закладаються до державного резерву та під час їх зберігання, здійснює Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс», який визначений головною установою системи державного резерву у питаннях, пов'язаних з організацією якісного зберігання матеріальних цінностей та наукового вирішення проблем у сфері їх зберігання.

Основним завданням такого контролю є недопущення приймання нафтопродуктів, непридатних до зберігання у державному резерві, та своєчасне виявлення зміни показників їх якості за межі, встановленими нормативними документами.

Контроль якості нафтопродуктів полягає у визначенні їх показників для встановлення відповідності вимогам стандартів або технічних умов на цей продукт. організаційний правовий резерв нафтопродукт

Контроль якості нафтопродуктів, які зберігаються у державному резерві здійснюється відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 № 271/121, вимоги якої є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади, на підприємствах агентства інструкція введена в дію наказом Держрезерву від 23.11.2017 № 263 «Щодо порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів державного резерву і контролю якісних показників». Відповідно до п. 3 зазначеного наказу не допускається постачання до державного резерву нафтопродуктів з партій, що вироблені більше ніж за 3 місяці до початку постачання.

Випробування нафтопродуктів на підприємствах, залежно від призначення, здійснюються:

приймально-здавальні;

контрольні;

повні (за обсягом вимог нормативного документа на нафтопродукт);

арбітражні.

Приймально-здавальні випробування здійснюються з метою оцінювання відповідності якості нафтопродуктів за встановленим переліком показників даних, наведених у паспорті якості постачальника, а також під час відпуску нафтопродуктів (до відправлення транспортних засобів).

Контрольні випробування нафтопродуктів здійснюються після їх зливання з транспортних засобів; після внутрішнього перекачування нафтопродуктів у межах підприємства та у разі тривалого зберігання.

Повні випробування нафтопродуктів здійснюються під час їх приймання до державного резерву та тривалого зберігання.

Арбітражні випробування здійснюються у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафтопродукту між постачальником і підприємством, що приймає його до державного резерву. Арбітражні випробування можуть бути проведені як за всіма показниками, які зазначені в нормативних документах, так і лише за показниками, які є джерелом суперечностей.

Робота щодо контролю якості нафтопродуктів, які плануються до закупівлі до державного резерву, розпочинається ще на стадії формування тендерної документації Держрезерву на їх закупівлю.

Інститут «Ресурс» готує технічні специфікації до предмета закупівлі, які надаються до Держрезерву та є частиною тендерної документації. Для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним вимогам постачальник повинен надати документи, що засвідчують якість нафтопродукту, зокрема:

скановану довідку у довільній формі, в якій в обов'язковому порядку повинна міститися інформація про технічні характеристики нафтопродукту, який пропонується до постачання, назву товаровиробника із зазначенням його адреси, країни походження;

скановану копію Сертифіката відповідності на нафтопродукти вітчизняного виробництва та на нафтопродукти, які виробляються в інших країнах, що пропонуються до поставки. Сертифікат відповідності на нафтопродукт повинен бути виданий органом із сертифікації, який акредитований Національним агентством з акредитації;

скановану копію документа про якість нафтопродукту (паспорт якості або сертифікат), виданий виробником.

В окремих випадках у разі необхідності до нафтопродуктів, що плануються до закупівлі до державного резерву, ставляться особливі вимоги до показників їх якості.

За встановленою практикою, закупівля нафтопродуктів до державного резерву здійснюється в кількості, кратній номінальній ємності резервуарів, що забезпечує їх заповнення до встановленої норми та сприяє зменшенню втрат нафтопродуктів від випаровування під час зберігання.

Перевірка якості нафтопродукту та його приймання до державного резерву від постачальника здійснюється за кожним резервуаром після їх наповнення до встановленого об'єму, що значно скорочує витрати на контролювання їх якості у разі постачання та закладання нафтопродуктів партіями, а також відпадає необхідність їх розміщення в окремих резервуарах та наступному внутрішньому перекачуванні в межах підприємства.

До заливу нафтопродуктами допускаються лише зачищені резервуари, які пройшли експертне обстеження та мають чинні калібрувальні таблиці. Про готовність резервуару до заповнення на підприємстві складається акт на виконану зачистку.

Відповідно до п. 1.2.6 Інструкції про оформлення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву, яка затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.09.2012 № 1042, у разі поставки нафтопродуктів на зберігання постачальник надає документи, що засвідчують їх якість, зокрема:

оригінал або завірену в установленому порядку копію паспорта (сертифіката) якості виробника;

декларацію виробника;

сертифікат відповідності.

Зазначені документи надаються постачальником нафтопродуктів підприємству безпосередньо під час їх поставки на зберігання.

Відбирання проб нафтопродуктів у разі постачання до державного резерву здійснюється у порядку, встановленому у р. 4.2 Інструкції.

Підприємство не пізніше наступного робочого дня після оформлення приймального акта надсилає його із супровідним листом постачальнику нафтопродуктів. Водночас складається акт приймання нафтопродуктів за якістю за формою № 14-НК. Далі постачальник надає приймальний акт до інституту «Ресурс» для організації робіт з контролю показників якості нафтопродукту.

Перевірка якості нафтопродуктів, що постачаються до державного резерву, здійснюється за всіма показниками, зазначеними у нормативних документах на них.

Після отримання документа про якість у приймальному акті здійснюється запис про відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, який підписується керівником інституту та скріплюється печаткою. Оформлений приймальний акт надається до Держрезерву.

Контрольні та повні випробування нафтопродуктів, що зберігаються у державному резерві здійснюються відповідно до щорічних Графіків перевірок якісного стану та умов зберігання нафтопродуктів державного резерву, які затверджуються наказом голови Держрезерву.

З метою посилення контролю за якістю нафтопродуктів, які зберігаються у державному резерві, періодичність контрольних та повних їх випробувань, встановлених у п. 4.1.2 та п. 4.1.3 Інструкції, скорочена вдвічі:

контрольні випробування бензину здійснюються 1 раз на три місяці; інших нафтопродуктів - 1 раз на шість місяців.

повні випробування бензину та палива для реактивних двигунів - 1 раз на шість місяців; інших нафтопродуктів - 1 раз на рік.

Відбирання проб нафтопродуктів під час їх зберігання у державному резерві здійснюється у порядку, встановленому у р. 4.2 Інструкції.

Контрольні випробування здійснюються випробувальними лабораторіями підприємств відповідно до Графіків лабораторних випробувань нафтопродуктів у разі тривалого зберігання.

Повні випробування нафтопродуктів під час їх зберігання здійснює інститут в атестованих вимірювальних лабораторіях. Паспорти якості із зазначенням відповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа надаються Держрезерву, підприємству зберігачу та постачальнику.

Для відстеження змін показників якості нафтопродуктів в інституті запроваджена система обліку їх якості за кожним резервуаром, до якої вносяться результати періодичних контрольних та повних випробувань під час зберігання, що надає можливість своєчасного визначення наближення показників якості нафтопродукту до критичних значень.

З найменшої підозри на зниження якості нафтопродукту, що зберігається поза залежності від гарантійного терміну або графіку перевірок якісного стану та умов зберігання, проводиться випробування за обсягом вимог нормативної документації, який дозволяє оцінити поточні значення всіх якісних показників.

Збереження якісних характеристик нафтопродуктів у державному резерві значною мірою залежить не тільки від запасу якості під час їх виробництва, а й дотримання умов зберігання, вимоги до яких встановлені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

З метою запобігання кількісних втрат нафтопродуктів від випаровування, які також призводять до втрат їх якості, на підприємствах здійснюються заходи, направлені на їх зменшення, зокрема:

забезпечення повної герметичності резервуарів та підтримкою в них проєктного тиску;

максимальне заповнення резервуарів, в яких зберігаються нафтопродукти з високою схильністю до випаровування;

зовнішні поверхні резервуарів фарбуються у світлі тони, які забезпечують мінімальне їх нагрівання;

перекачування нафтопродуктів у межах підприємства здійснюється виключно у разі необхідності.

Складовою частиною забезпечення контролю якості нафтопродуктів, що зберігаються у державному резерві, є періодичне підвищення кваліфікації персоналу випробувальних лабораторій підприємств зберігачів в атестованих вимірювальних лабораторіях, організацію якого здійснює УкрНДІ «Ресурс».

Висновки

Отже, аналіз організаційно-правового забезпечення формування запасів нафтопродуктів в Україні визначає основні тенденції європейського розвитку та забезпечення енергетичної безпеки держави. Водночас необхідно зазначити, що упродовж усіє дії Концепції щодо забезпечення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів ця державна програма не виконується, в державі не сформовано відповідні резерви.

Сьогодні на ринку України присутні моторні палива як вітчизняного, так і іноземного виробництва, що завозяться за імпортом. Здебільшого ці палива мають незначний гарантійний термін зберігання - від шести місяців до одного року.

Водночас існує потреба у створенні запасів нафтопродуктів у державному резерві, через що забезпечення контролю якості нафтопродуктів, які закладаються до державного резерву та під час їх зберігання, має актуальне значення.

Існуюча система багатоступеневого контролю якості нафтопродуктів достатньою мірою забезпечує постачання до державного резерву нафтопродуктів, придатних до довгострокового зберігання, а також своєчасного виявлення зміни їх якості.

Список використаних джерел

1. Суходоля О. «Енергетична зброя» в умовах гібридної війни». Світова гібридна війна: український фронт» / за ред. В. П. Горбуліна. К.: НІСД. 496, [291-300] с.

2. Морозов Г. В. Правове регулювання ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами в Україні: автореф. на здобуття наукового ступеня к.ю.н.; Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків, 2014. 22 с.

3. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність: розпорядження Кабінету Міністрів

4. України: від 18 серпня 2017 р. № 605-р.

5. Директива ради 2009/119/ЄС щодо зобов'язання держав-членів підтримувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та/або нафтопродуктів

6. Концепція створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України: від 8 грудня 2009 р. № 1498-р.

7. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 грудня 2019 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки»: Указ Президента України від 2 грудня 2019 року № 874/2019.

8. Про державний матеріальний резерв: Закон України від 24.01.1997 № 51/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 13. Стаття 112.

9. Про публічні закупівлі: Закон України.

10. Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив: Постанова Кабінету Міністрів України.

11. Про затвердження Інструкції про оформлення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву: наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.09.2012 № 1042.

12. Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України: наказ Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 № 271/121.

13. Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України: наказ Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорта та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

14. Щодо порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів державного резерву і контролю якісних показників: наказ Держрезерву від 23.11.2017 № 263.

References

1. Sukhodolia O. «Enerhetychna zbroia» v umovakh hibrydnoi viiny». Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front» / za red. V. P. Horbulina. K.: NISD. 496, [291-300] s.

2. Morozov H. V Pravove rehuliuvannia rynku rozdribnoi torhivli naftoproduktamy v Ukraini: aref. na zdobuttia naukovoho stupenia k.iu.n. Natsionalnyi yurydychnyi universytet imeni Yaroslava Mudroho. Kharkiv, 2014. 22 s.

3. Pro skhvalennia Enerhetychnoi stratehii Ukrainy na period do 2035 roku «Bezpeka, enerhoefektyvnist, konkurentospromozhnist: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy: vid 18 serpnia 2017 r. № 605-r.

4. Dyrektyva rady 2009/119/IeS shchodo zoboviazannia derzhav-chleniv pidtrymuvaty minimalnyi riven rezerviv syroi nafty ta/abo naftoproduktiv.

5. Kontseptsiia stvorennia v Ukraini minimalnykh zapasiv nafty i naftoproduktiv na period do 2020 roku: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy: vid 8 hrudnia 2009 r. № 1498-r.

6. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 2 hrudnia 2019 roku «Pro nevidkladni zakhody shchodo zabezpechennia enerhetychnoi bezpeky»: ukaz Prezydenta Ukrainy vid 2 hrudnia 2019 roku № 874/2019.

7. Pro derzhavnyi materialnyi rezerv: Zakon Ukrainy vid 24.01.1997 № 51/97-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1997. № 13. Stattia 112.

8. Pro publichni zakupivli: Zakon Ukrainy.

9. Pro zatverdzhennia Tekhnichnoho rehlamentu shchodo vymoh do avtomobilnykh benzyniv, dyzelnoho, sudnovykh ta kotelnykh palyv: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy.

10. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro oformlennia operatsii z materialnymy tsinnostiamy derzhavnoho materialnoho rezervu: nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy vid 24.09.2012 № 1042.

11. Pro zatverdzhennia Instruktsii z kontroliuvannia yakosti nafty i naftoproduktiv na pidpryiemstvakh i orhanizatsiiakh Ukrainy: nakaz Ministerstva palyva ta enerhetyky Ukrainy, Derzhavnoho komitetu Ukrainy z pytan tekhnichnoho rehuliuvannia ta spozhyvchoi polityky vid 04.06.2007 № 271/121.

12. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro poriadok pryimannia, transportuvannia, zberihannia, vidpusku nafty i naftoproduktiv na pidpryiemstvakh i orhanizatsiiakh Ukrainy: nakaz Ministerstva palyva ta enerhetyky, Ministerstva ekonomiky Ukrainy, Ministerstva transporta ta zviazku, Derzhavnoho komitetu z pytan tekhnichnoho rehuliuvannia ta spozhyvchoi polityky vid 20.05.2008 № 281/171/578/155.

13. Shchodo poriadku pryimannia, transportuvannia, zberihannia, vidpusku ta obliku naftoproduktiv derzhavnoho rezervu i kontroliu yakisnykh pokaznykiv: nakaz Derzhrezervu vid 23.11.2017 № 263.

Размещено на Allbest.ru