Новели закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новели закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Дзюба М.О.

к.е.н., доц. каф. обліку і аудиту ДДПУ

Черняк О.

здобувач ступеня вищої освіти магістр

1 курсу спеціальності «Облік і оподаткування»

У статті проаналізовані основні зміни, які очікують підприємців стосовно товариств з обмеженою відповідальністю з прийняттям закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Основні положення закону здатні врегулювати спірні правовідносини у товариствах з обмеженою відповідальністю, але закон не позбавлений недоліків.

Ключові слова: учасник товаритва, вихід із товариства, кворум, загальні збои учасників товариства, установчі документи товариства.

У червні 2018 року набув чинності закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі закон), який замінив собою старий закон України «Про господарські товариства» 1991 року та Цивільний Кодекс України в частині регулювання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Близько 70% усіх корпоративних спорів, які розглядаються господарськими судами, виникають у товариствах з обмеженою відповідальністю. Викликано це не лише тим, що в Україні зареєстровано понад півмільйона юридичних осіб цієї організаційно-правової форми. Основним джерелом таких конфліктів була нормативна неврегульованість, недосконалість формулювань положень нормативних актів, законодавчі колізії у даній сфері. Закон України «Про господарські товариства» 1991 року вже давно морально застарів та був не в змозі здійснювати регулювання ТОВ у сучасних умовах. З прийняттям та набуттям чинності законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - Закон) деякі питання отримають більше детальне регулювання. Очевидно, що і судова практика розгляду справ щодо корпоративних спорів та корпоративних прав також зазнає змін.

Вже зараз очевидно, що закон містить положення, які заповнять прогалини у регулюванні правовідносин у ТОВ та на нормативному рівні закріпить ті позиції, які формувалися судовою практикою, виходячи з принципів розумності, справедливості, верховенства права.

Згідно із законодавством, чинним до прийняття закону, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні були містити відомості про розмір часток кожного з учасників. Внесення змін до статуту товариства належало до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подавались установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі та примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР.

Новий же закон більше не відносить відомості про розмір часток кожного з учасників ТОВ до обов'язкової інформації, що має міститися у статуті товариства.

Також законом внесено зміни до ст.17 Закону про державну реєстрацію. Згідно з новою редакцією зазначеної статті для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ подається лише акт приймання -передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. І що особливо важливо, документ подається особою, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її.

Недосконалість правового регулювання також призвела у минулі роки до дуалізму правових позицій судів у вирішенні питання, з якого моменту спадкоємець може стати учасником ТОВ.

Згідно з першим підходом, спадкоємець спадкував не тільки право на частку, а й автоматично вступав до складу учасників ТОВ, якщо статут не містив застережень із цього приводу. Відповідно ж до другого підходу, який набув більшого поширення у судовій практиці, спадкоємець отримував лише право на частку у статутному капіталі товариства, а не право участі в товаристві. Вступ до ТОВ був можливий лише після прийняття загальними зборами учасників відповідного рішення.

Новий закон усуває можливість такого двозначного застосування. Законом передбачено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. А для того, щоб спадкоємець став учасником ТОВ йому достатньо звернутися до реєстратора із заявою про вступ до товариства та доказом набуття права на спадщину або доказом правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ).

Як відомо, до останнього часу законодавством було встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, можливо було встановити інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Неможливість зібрати необхідний кворум часто не давала можливості прийняти рішення, необхідні для діяльності товариства та відповідно паралізувала таку діяльність, що призводили до необхідності звертатися до суду. Судова практика дотримувалась позиції, що суд не може змусити учасника взяти участь у загальних зборах чи вважати такі збори повноважними за відсутності кворуму.

На противагу, новий закон про ТОВ не оперує поняттям кворуму. Тому, це має позитивно вплинути на розвиток правовідносин у ТОВ.

Порядок та момент припинення корпоративних прав було визначено статтею 148 ЦК України та статтею 10 закону України «Про господарські товариства».

Учасник ТОВ мав право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язувався ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежували чи забороняли право на вихід учасника з товариства, визнавались такими, що суперечать чинному законодавству.

Новий закон звужує безумовність виходу будь -якого учасника з ТОВ. За нормами нового закону учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. В той час як учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства лише за згодою інших учасників.

Що ж стосується моменту, з якого особа вважається такою, яка вийшла з товариства, то з огляду на попереднє правове регулювання у судовій практиці сформувалися два протилежні підходи. Згідно з першим - моментом виходу учасника з товариства вважалась дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. За другим підходом таким моментом вважалась дата спливу строку, передбаченого ч.1 ст. 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Новим же законом чітко встановлено момент, з якого учасник вважається таким, що вийшов з товариства - з дня державної реєстрації його виходу. Для здійснення такої реєстрації учаснику достатньо подати реєстратору заяву про вихід з товариства. Учаснику ж який володіє часткою 50 або більше відсотків додаткову необхідно подати документ, що підтверджує отримання згоди від інших учасників на його вихід.

Але ж поряд з позитивними новелами, у законі, на наш погляд, є і негативні положення.

Закон лібералізував корпоративне управління та передав більше питань, пов'язаних з управлінням товариством на розсуд учасників, скасувавши ряд норм, які обмежували можливості учасників вирішувати певні питання на власний розсуд.

З розширенням меж вільного розсуду учасників виникають ризики конфліктів, якщо учасники не зможуть дійти згоди щодо певних питань діяльності товариства.

Новий закон надає учасникам право встановлювати правила, за якими ті чи інші питання потребують одностайного голосування або більшості у 2/3 чи 3/4 від загальної кількості голосів учасників.

Закон також передбачає, що одностайним голосуванням мають вирішуватись питання про створення нового органу товариства або придбання товариством частки учасника. Для вирішення питання про зміну розміру статутного капіталу товариства, внесення змін до статуту, про реорганізації та ліквідації товариства потрібно 3/4 голосів всіх учасників.

За таких умов «патові» ситуації виникатимуть все частіше.

У випадку складного масштабного бізнесу «патові» ситуації можуть призвести до значних фінансових втрат чи спричинити інші негативні наслідки в довгостроковій перспективі.

Законом передбачено, що протокол загальних зборів з таких питань як виключеня учасника з товариства, збільшення статутного капіталу товариства підписують всі учасники, що голосували за таке рішення. При чому всі вказані підписи повинні бути посвідчені нотаріусом. Можна собі тільки представити засвідчення підписів нотаріусом у товаристві, яке знаходиться в сільскій місцевості з кількістю учасників наприклад 50 чоловік. Раніше протокол підписували голова та секретар зборів і їх підписи посвідчувалися нотаріально.

Звичайно практика покаже дієвість нового закону, але труднощі з його виконанням однозначно приведуть до значних фінансових втрат в товариствах, особливо товариствах сільськогосподарського спрямування.

Список використаних джерел

закон товариство обмежена відповідальність

І.Даців С. Новий закон про ТОВ: ризикуй, стріляй, торгуйся. -- Економічна правда, 04.07.2018 р.

2.Закон України «Про господарські товариства» -- Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 49, ст.682.

3.Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, №13, ст.69.

4.Сайт: https://jurliga.ligazakon.net.

Размещено на Allbest.ru