Комунікація під час пандемії: стильові особливості офіційного контенту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікація під час пандемії: стильові особливості офіційного контенту

Гудошник О.В., кандидат філологічних наук, доцент

Моисеєнко К.М., магістр

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті досліджено, як офіційна влада комунікує з громадянами під час світової кризи - спалаху COVID-19. Представлено загальні характеристики змін, що відбулися у поширенні офіційного контенту на світовому (виступи очільників держав), національному (інформаційна стратегі МОЗ України) та регіональному рівнях.

Ключові слова: комунікація; криза; політична комунікація; соціальні мережі; месенджери; Telegram- канали, COVID-19.

Moyseenko K., Hudoshnyk O. Communication in the hour of pandemic: the features style of the official content

The present article investigates different content and the forms of broadcasting of the official content. The period of studying of this topic is February-March 2020. The study concerned the content that the authorities broadcast in their appeals to the people, as well as information on social networks. Communication was examined in the

light of the CHOVID-19 pandemic. The purpose of the scientific work is to analyze this content on a global, national and regional levels.

The study was conducted by exploiting two methods, such as descriptive and comparative ones. The descriptive method was used to study the content of the sites, social networks, and personal pages. The comparative method allowed to compare the content and the forms of official content on different levels.

The world community has already had the experience of communication in crisis situations. The scientific novelty of this study can be explained by the fact that the world first encountered COVID-19. The government's response to the crisis (in particular, communication with citizens) affects loyalty and mood of the society. The study of communication during the pandemic is relevant because of the success of this experience.

The study showed that the world community has a common opinion on the pandemic: this problem can be solved with a process of cooperation among all countries. At the national level, we can observe the phenomenon of personification of the official content. In Ukraine, the audience positively perceives the way of communication through social networks and messengers. Some city council heads introduce similar communication methods in their regions.

The crisis situation represents new ways of communication and impact on the people. It can be expected that the authorities will continue to use the Internet as a channel for communication with the audience because of success of this experience.

Keywords: communication; crisis; political communication; social networks; messengers; Telegram-channels, COVID-19.

Вступ

Постановка проблеми. У 2020 р. світ зіткнувся із спільною проблемою - пандемією СОУ^-19. Швидкість та неочікуваність кризи, що миттєво охопила планету (за даними центру Джона Гопкінса на 6.05.2020 у світі 3 753 11 захворілих, 263841 померлих), змусила держави не тільки змінювати внутрішню національну комунікацію, але й формувати «чергу денну» світового інформаційного простору майже в режимі онлайн. Саме тому лідери багатьох країн вдавалися до нетрадиційних, інколи шокових комунікаційних форматів у період поширення пандемії.

Під час кризової ситуації виникає проблема інформаційного перенасичення, з'являється велика кількість фейкової інформації, а соціальні мережі розносять інформацію швидше офіційних органів влади. Використання нових комунікаційних технологій може навіть мати руйнівні наслідки, які можуть призвести до політичної кризи. Тому актуальною бачиться спроба аналізу вдалих моделей презентації офіційного контенту на міжнародному, національному та регіональному рівнях.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

covid пандемія світова криза

У розпал епідемії складно вимагати глибинного аналізу та осмислення можливих наслідків небувалого виклику світовій спільноті, причина браку робіт такого рівня очевидна. Разом з тим, поява перших соціологічних робіт, економічних розвідок та романної літератури (див., наприклад огляд [1]) засвідчує унікальну «живучість» наукової та художньої думки. Науковий пошук у сучасному мінливому світі різноякісних фактів, фейків та конспірологічних теорій ускладнений відсутністю базових прогностичних алгоритмів. Через це окремі розвідки та думки комунікативістів та футурологів дискретні, кейсові і не претендують на більше. Так, відомий філософ Ф. Фукуяма, постійний колумніст українського сайту та журналу «Новое время», під час дискусії «Zero Corruption Talk: Уроки Чорнобиля у часи пандемії» звернув увагу на сталу різницю між поведінкою національних урядів під час кризи: «є уряди, які намагаються приховати те, що відбувається, обмежують інформацію і переважно зважають на свої короткострокові інтереси, а є уряди, які керуються принципами прозорості та відкритості, а також дослухаються до порад експертів, а потім розробляють відповідну державну політику» [2]. На визначення уряду як ефективного чи неефективного в кризовий період впливають, на думку знаного економіста, два фактори: державна спроможність та влада і відповідний рівень довіри до неї. Песимістично визначає українське майбутнє Г. Почепцов у циклі публікацій на сайті «Дзеркало тижня»: «Ми вочевидь програли своє минуле й теперішнє. Тепер програємо і майбутнє» ДТ. 05.04.2020); у несподіваній для автора манері презентується шаржовий сценарій одного дня українського уряду (ДТ. 18.04.2020). Не додає оптимізму і висновок автора про базову характеристику масової свідомості, особливо увиразнену пандемією: «негатив став сприйматися правдою, а позитив - брехнею. З цим можна сперечатися, але факт залишається фактом - негатив несе більше інформації, ніж позитив. Це більш «вартісна» інформація, тому її знання важливіше» [3]. Більш виваженою бачиться оцінка наслідків пандемії світовою науковою спільнотою: формуються нові вектори досліджень та філософських гіпотез (інфодемія коронавірусу, провал популізму, карантин споживання, надзвичайний стан як норма (див., наприклад, огляд [4]). Уваги заслуговують численні розвідки з питань інфодеміки (infodemics) - прискореного розповсюдження інформації [5] та RC (Risk communication) - інформації про ризики [6]. Власне на методику роботи з останньою і спирається зазвичай урядова інформаційна політика: чітко і ясно говорити по те, що знаєте, прислухатися до суспільства, швидко управляти чутками.

Мета: дослідити особливості представлення офіційного інформаційного контунту під час пандемії (лютий-квітень 2020).

Об'єктом дослідження виступають промови головних осіб держав, соціальні мережі та месенджери, зокрема, волонтерський проєкт від МОЗ та особисті сторінки українських політиків.

Методи дослідження. Під час дослідження було використано описовий метод для вивчення наповнення сайтів, соціальних мереж, месенджерів та метод порівняльного аналізу для визначення спільного та відмінного у світовому, національному та регіональному комунікаційному просторі.

Результати і обговорення

Світовий рівень. Глобальний характер пандемії змусив світову спільноту реагувати на пандемічні виклики і формувати нові схеми реагування. Важливість інформаційної складової в цьому процесі підкріплено вагомими публікаціями у базових наукових виданнях [7; 8] та створенні й запуску інформаційної платформи WHO Information Network for Epidemics (EPI-WIN) для обміну спеціалізованою інформацією та протидією інфодемічним ризикам. Реакція світового політикуму, як і зазначав Ф. Фукуяма, кардинально відрізнялася. Лідерство узяли держави, що змогли запропонувати світу потужні меседжі, відповідні глобальності викликів. Канцлерка Німеччини А. Меркель вперше за 15 років виступила з незапланованим зверненням до нації, порівнявши світову кризу з подіями Другої світової війни, і закликала до єднання та згуртованості; Королева Великої Британії Єлизавета ІІ виступила зі спеціальним зверненням і щирою впевненістю, що світ, об'єднавшись, подолає кризу («Ми доб'ємося успіху - і цей успіх буде належати кожному з нас»); Президент Франції Е. Макрон звернувся до нації, назвавши боротьбу з коронавірусом війною. Але у світовому політичному та інформаційному просторі були представлені й кардинально протилежні поведінкові реакції та інформаційні гасла. Так, Президент Бразилії Ж. Болсонару вимагав від мерів міст країни зняти карантин як необґрунтований; Президент Білорусі О. Лукашенко порадив лікуватися фізичною працею та не панікувати, заборонив носіння масок та активне згадування про коронавірус; заборонено було вживати слова «коронавірус» у Туркменістані; використовувати евфемізми пропонувалося ЗМІ Росії та окупованого Криму, але від цього швидко відмовились.

Пандемія COVID-19 стала об'єднуючою ланкою між державою та громадянами, між владою та опозицією, яка на цей відповідальний час у деяких країнах дійшла примирення. Так, Президент США Д. Трамп, незважаючи на постійні конфлікти з Конгресом, звернувся до них із проханням підтримати його рішення щодо закриття кордонів та допомоги американцям. На жаль, українській інформаційний простір демонструє тактику «1000 дошкульних порізів» владі, про пандемічне перемир'я мови не йдеться.

Національний рівень. Відповідно до рекомендацій ВООЗ українське Міністерство охорони здоров'я використало різновекторні інформаційні потоки для різних цільових аудиторій. Попри зміни на посадах міністрів та їх заступників, ця система інформування населення залишилася. І Президент України Володимир Зеленський, і Міністр охорони здоров'я Максим Степанов, і Головний санітарний лікар Віктор Ляшко використовували різні майданчики для спілкування з різною аудиторією: телевізійні традиційні брифінги та відеозвернення, участь у ток-шоу та інформаційних програмах, виступ в ранкових програмах та коментарі до подій зі щоденною статистикою; оновлення офіційних інтернет- сторінок міністерства та матеріали для прес-служб різних відомств. Разом з тим, активне використання блогосфери зміцнило певною мірою політичний імідж урядовців та президента, а під час пандемії узвичаїло традицію отримувати інформацію через соціальні мережі, контент яких усе більше призвичаювався до інформаційних викликів і позбавлявся такого подразливого сьогодні тотального офіціозу. МОЗ впровадив використання соціальних мереж та месенджерів для оперативного інформування людей: волонтерський проєкт Інституту когнітивного моделювання - канал «Коронавірус_інфо» (авторизований МОЗ України) - діє на платформах Viber, Telegram, Instagram, TikTok. Аудиторія спільноти у Viber налічує більше 3,5 млн, у Telegram - 850 тис. Чергуються різностильові публікації: в офіційному стилі надається інформація про кількісні показники коронавірусної пандемії на теренах України, новини за результатами брифінгів Міністра охорони здоров'я України М. Степанова; в піднесено-героїчному стилі - про лікарів; в побутово-іронічному - про громадян на карантині.

Під час кризових ситуацій, виникають дві проблеми: дефіцит інформації та перенасиченість інформаційного простору чутками та фейками, які суперечать одна одній, проте серед безлічі чуток вкрай важко виокремити експертну інформацію, особливо тоді, коли «нормальні політологи перетворилися на вірусологів». Для протидії таким інфодемічним процесам вдалим виявилася не тільки в Україні, а й у світі практика персоналізованого надання експертної оцінки посадовцями, які a priori авторитетні. Ними стали Міністр охорони здоров'я та Головний санітарний лікар. Щодня даються брифінги, надається актуальна інформація щодо ситуації в країні.

Важливо представляти не тільки позитивні новини, а й показувати негатив. Намагання приховати актуальну статистику та нестачу медичного обладнання породжувало б паніку і страх. У часи панування Інтернету це зіграло би проти влади, адже будь-хто з медичних працівників може записати більш правдиве звернення та викласти у мережу. Під час карантину в Україні змінився Міністр охорони здоров'я (30.03.2020 було прийнято відставку І.М. Ємця та призначено М.В. Степанова), але завдяки активній комунікації, регулярності звернень до громадян, щоденного звітування, аудиторія швидко звикла до нового очільника МОЗ та прислухається нього саме як до міністра, що очолює боротьбу з пандемією. У ранкових привітаннях в месенджерах використовуються знайомі користувачам соціальних мереж патерни. Влада не спілкується з кожним особисто, але соціальні мережі дозволяють створювати ефект близькості, адже аудиторія звикла до використання Інтернету для спілкування із друзями, знайомими. Надають емпатичної близькості і «Вірусні історії» на вже згаданому каналі МОЗ, де життєві історій окремих людей, фото виснажених лікарів, історії про перебіг карантину у різних країнах та факти небайдужості пересічних громадян, зірок, музикантів, дизайнерів формують таке необхідне відчуття надії («Дайджест позитивних новин») та співучасті. Перехід на канал «Лікарі-експерти» дозволяють читачеві отримати медичні, психологічні й навіть життєві поради.

Хештеги спрощують розуміння інформації та зосереджують увагу аудиторії на головній думці. За допомогою хештегів легше знаходити і розповсюджувати інформацію у мережі. Були введені хештеги для підтримки лікарів (#ПідтримуюЛікарів) та для агітації за дотримання правил карантину (#ЗалишаюсяВдома #ПростіРечіРятуютьЖиття). Такими формами активності виявилися відповіді на запроваджені челенджі. Так, в Instagram налічується майже 1000 публікацій з хештегом #ЗалишаюсяВдома.

Меми вдало передають настрої аудиторії та є поширеним засобом швидкої реакції на актуальні новини. За допомогою мемів підіймаються соціально важливі теми та транслюються моделі поведінки. МОЗ активно цим користується. Так, на каналі є плакати з українськими діячами (Тарас Шевченко, Іван Франко, Богдан Хмельницький), які спілкуються через відеозв'язок. Картинка супроводжується написом: «Спілкуйтесь та відпочивайте дистанційно».

МОЗ створює трендовий контент на інших платформах: в TikTok розміщені короткі і здебільшого розважальні ролики про українців на карантині. Ролики нагадують про необхідність дотримання правил карантину. Крім того, виконавець ПТП та гурт MOZGI записали декілька пісень про ізоляцію та карантин, які активно використовуються як українськими користувачами TikTok, так і волонтерським проєктом від МОЗ «Коронавірус_інфо».

Звертає на себе увагу великий обсяг популярної літератури про правила поводження під час пандемії. Український МОЗ не залишився осторонь: разом з Всесвітньою організацією охорони здоров'я презентували дитячу книжку «Мій герой - це ти», «Освіторія» пропонує українські переклади дитячих коміксів («Комікс про коронавірус», М. Моліна), українська письменниця Галина Буділова написала першу книгу на актуальну сьогодні тему "Робі та Злюка в Короні".

Регіональний рівень. Місцеві політики використовували соціальні мережі давно і активно. Під час карантину це зіграло позитивну роль, адже саме голови місцевих адміністрацій відповідають за дотримання карантинних норм. Логічним стало використання особистих блогів, бо вони викликають більшу довіру серед містян, аніж офіційний фактаж.

Наприклад, мер Києва В. Кличко використовує як розважальний, так і офіційний контент. На своєму каналі в TikTok він опублікував відеоінструкцію «Як правильно мити руки», а також показав гумористичне відео, де з'явився на нараді у футболці з написом «Квентін Карантіно». На Facebook публікуються офіційні звернення. Кличко щодня дає онлайн-брифінги у соцмережі. Мер Львова А. Садовий публікує на сторінці у Facebook відеозвернення до львів'ян, де у розмовній манері ділиться інформацією про ситуацію в регіоні. Він проявляє проникливість та неодноразово повторює слово «ми», ототожнюючи себе з аудиторією. Його «живі» ролики, записані на фронтальну камеру, різко контрастують із роликами мера Запоріжжя В. Буряка, усі виступи якого представлені у жанрі офіційного студійного звернення. У використанні соціальних мереж мер Харкова Г. Кернес програє очільникам інших міст: помітно, що сторінку мера у Facebook ведуть спеціалісти, адже за останній час там не було жодної щирої публікації, лише офіційні звернення.

Мер Дніпра Б. Філатов продовжує активно спілкуватися із мешканцями міста у Facebook. Його тексти відрізняються від виваженого контенту інших політиків, але такий стиль комунікації Філатова з містянами склався ще до часів карантину. У період пандемії Борис Альбертович доклав зусиль аби донести інформацію до дніпрян через різні канали. Так, він знявся у роликах «Історія Дніпра», де у ролі ведучого розповідає про відомих жителів міста, етапи створення потужного промислового центра, цікаві подробиці невідомих сторінок Катеринослава. У коментарях люди зазначають, що відео цікаві усій аудиторії. Певно, ці ролики стали відповіддю на «Українську школу онлайн», яку впровадило МОН України. Б. Філатов та Г. Корбан долучилися до зйомок соціального ролику «Dnepr, Stay Home», іншими учасниками стали поліцейські, кур'єри, лікарі - наразі головні герої у період боротьби з вірусом, адже вони забезпечують життєдіяльність міста.

Висновки

Отже, можна стверджувати, що світове товариство дотримується єдиних установок при висвітленні перебігу пандемії COVID-19. Майже усі керівники держав кризову ситуацію називають надважкою і наголошують на користі суспільних дій.

В Україні відбувається персоналізація представлення офіційного контенту, використовуються нові методи комунікації, які доброзичливо сприймаються аудиторією і отримують популярність серед українців: ефективно та вдало залучено соціальні мережі та месенджери для розповсюдження інформації щодо COVID-19 та карантину.

Ми можемо говорити, що кризова ситуація породжує нові формати комунікації, підвищує лояльність аудиторії та відкриває нові шляхи впливу влади на громадян. Можна очікувати, що комунікаційними відкриттями та ефективними каналами подання офіційного контенту влада буде користуватися й після закінчення світової пандемії, адже наразі способи інтернет-комунікації ефективні.

Список використаних джерел

1. О коронавирусе уже начали писать книги -- от романов про карантин с бывшим до раскраски Fuck Off, Coronavirus. Краткий обзор «Медузы». Медуза. 3.05.2020. URL: https://meduza.io/feature/2020/05/03/o- koronaviruse-uzhe-nachali-pisat-knigi-ot-romanov-pro-karantin-s-byvshim-do-raskraski-fuck-off-coronavirus (дата звернення: 24.04.2020).

2. Чому одні країни успішні в боротьбі з Covid-19, а інші - ні. Новое время. 07.05.2020. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/koronavirus-yak-rizni-krajini-boryutsya-z-pandemiyeyu-fukuyama-ostanni-novini- 50086605.html (дата звернення: 24.04.2020).

3. Почепцов Г. Живая и мертвая идеологии. Детектор медіа. 22.03.2020. URL: https://ms.detector.media/mediaanalitika/post/24372/2020-03-22-zhivaya-i-mertvaya-ideologii/ (дата звернення: 24.04.2020).

4. Дорошенко К. Світові інтелектуали про наслідки пандемії коронавірусу для людства. Суспільне. Новини. 19.03.2020. URL: uspilne.media/31900-grivna-zmicnuetsa-sodo-dolara-i-evro-kurs-valut/ (дата звернення: 24.04.2020).

5. Vaezi A., Shaghayegh H. J. Infodemic and Risk Communication in the Era of CoV-19. Advanced biomedical research. 2020. Vol. 9. No 10. DOI:10.4103/abr.abr_47_20.

6. Vaughan E., Tinker T. Effective Health Risk Communication About Pandemic Influenza for Vulnerable Populations. American Journal of Public Health. Vol. 99. P. 324-332. DOI: 10.2105/AJPH.2009.162537.

7. Peters M. A., McLaren P., Jandric P. A viral theory of post-truth. Educational Philosophy and Theory. 2020. P. 1-9. DOI: 10.1080/00131857.2020.1750090.

8. Zarocostas J. How to fight an infodemic. 2020. The Lancet. Vol. 395. Issue 10225. P. 676-676. D0I:10.1016/s0140-6736(20)30461-x.

Размещено на Allbest.ru